Актуалістичний метод як важливий компонент методології пізнання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуалістичний метод як важливий компонент методології пізнання

Тищенко К.

- кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської та слов'янської філології Донбаського державного педагогічного університету

Попроцька Д.

- студентка ІІ курсу англо-німецького відділення філологічного факультету Донбаського державного педагогічного університету

У статті визначено специфіку актуалізму як методу праць з лінгвістичної історіографії. Усебічно вивчено всі складові онтологічного, операційного та телеологічного компонентів актуалістичного методу. З'ясовано, що цей метод дає можливість за допомогою сучасних знань простежити розвиток об'єкта в минулому та передбачити майбутнє. Тому актуалізм є невід'ємною рисою наукового пізнання. Доведено доцільність застосування методу актуалізму в лінгвоісторіографічних дослідженнях.

Ключові слова: методологія, актуалістичний метод, принцип, підхід, процедура.

Тищенко E.

- кандидат филологических наук, доцент кафедры германской и славянской филологии Донбасского государственного педагогического университета Попроцкая Д.

-студентка ІІ курса англо-немецкого отделения филологического

факультета Донбасского государственного педагогического университета

АКТУАЛИСТИЧЕСКИЙ МЕТОД КАК ВАЖНЫЙ КОМПОНЕНТ МЕТОДОЛОГИИ ПОЗНАНИЯ

В статье определена специфика актуализма как метода работ по лингвистической историографии. Детально изучены все составляющие онтологического, операционального и телеологического компонентов актуалистического метода. Показано, что этот метод дает возможность с помощью современных знаний проследить развитие объекта в прошлом и предсказать будущее. Поэтому актуализм является неотъемлемой чертой научного познания. Доказана целесообразность использования метода актуализма в лингвоисториографических исследованиях.

Ключевые слова: методология, актуалистический метод, метод, принцип, подход, процедура.

Тyshchenko К.

-Candidate of Science (Linguistics), Associate Professor, Department of Germanic and Slavonic Linguistics, Donbas State Teachers' Training

University

Poprotska D.

- Bachelor's Degree Programme Student, Department of Philology (English and German Languages), Donbas State Teachers' Training University METHOD OF ACTUALISM AS AN IMPORTANT COMPONENT OF THE METHODOLOGY OF KNOWLEDGE

The structure of method is considered in the article. The specific of actualism is shown as a method of works on linguistic historiography in comparison with a linguistic comparatively-historical method. In detail studied ontological, operational and teleological components of method of actualism. Drawn conclusion about expediency of the use of method of actualism in labours on history of Ukrainian linguistics. Within the limits of method of actualism objects that are article of actual activity and perception can be studied by comparing of them to the similar objects that get in the circle of perception and activity of subject. The method of actualism using contemporary knowledge enables to oversee the development of the object in the past as well as to predict the future. In labours on history of Ukrainian linguistic a general estimate given depending on that the new was brought linguists in science as compared with the predecessors and what value labours had them for the time, but not from the point of view of modern level of knowledge.

Key words: methodology, method of actualism, method, principle, approach, procedure.

Постановка проблеми

Метод як спосіб діяльності може бути різним за змістом, з різними структурними компонентами. Науковий метод сприяє виконанню цілеспрямованих пізнавальних дій, дозволяє робити вагомі висновки в дослідницькій роботі.

Відомо, що сучасна наука тлумачить лінгвістичний метод як складну одиницю. Його структура включає три різнорідні компоненти: онтологічний, операційний та телеологічний [1, с. 12-13; 12, с. 24]. Як належність онтологічного компонента наукового методу необхідно розглядати такі засоби пізнання, як принцип і підхід. Операційний компонент методу становлять сукупність прийомів і процедур та методика їх застосування. Телеологічний компонент уміщує мету дослідження [1, с. 12].

Важливим компонентом методології пізнання є актуалістичний метод. На нашу думку, метод актуалізму слід вивчати як взагалі, так і конкретно в розвідках з лінгвістичної історіографії. Саме в цьому полягає актуальність пропонованої розвідки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі актуалістичний метод визначено як загальнонауковий метод теоретичного рівня [4; 7]. Він базується на тому, що об'єкти, які не стали предметом актуальної діяльності та сприйняття, можуть бути вивчені шляхом порівняння їх з подібними об'єктами, що потрапили в поле сприйняття й діяльності суб'єкта. Об'єкти вивчають у часі, у розвитку, у становленні їх як певних систем. Минуле об'єкта досліджується на основі його відбиття в сучасному.

Відомо, що до праць з лінгвістичної історіографії термін актуалістичний метод уперше було застосовано В. А. Глущенком [1]. Цю тезу вченого підтримали його послідовники в своїх наукових

дослідженнях [2; 6 та ін.].

Метою статті є вивчення актуалістичного методу як важливого компонента методології пізнання.

Ця мета конкретизується в таких завданнях: 1) проаналізувати актуалістичний метод як складну гетерогенну одиницю з позицій широкого трактування лінгвістичного методу; 2) охарактеризувати його структуру; 3) довести доцільність використання методу актуалізму в працях з лінгвістичної історіографії.

Виклад основного матеріалу

Без сумніву, актуалістичний метод дає можливість за допомогою сучасних знань простежити розвиток об'єкта в минулому та передбачити майбутнє. З позиції сучасного легше збагнути історичне минуле. Сучасний, розвинений стан предмета дослідникові пізнати легше, ніж його минулий стан. Тому актуалізм є невід'ємною рисою наукового пізнання. Його використовують під час досліджень у широкому колі наук.

Так, цей метод отримав широке застосування в геології: він передбачає наступність минулого й сучасного, тотожність сучасних геологічних процесів зі стародавніми. За характером сучасних геологічних явищ можна з певним ступенем наближення описати закономірності давніх феноменів. Найефективнішим метод актуалізму виявився в таких галузях геології, як літологія, вулканологія, тектоніка.

Виникнення наукового актуалістичного методу пов'язане з вивченням саме геологічних явищ. Термін актуалізм з'явився в німецькій геологічній літературі у 2-й половині ХІХ ст.

У палеонтології, що входить до циклу біологічних наук, актуалістичний метод заснований на вивченні сучасних організмів і на реконструкції процесів їхнього захоронення [4, с. 132, 133].

Значну роль відіграє актуалізм у біологічних дослідженнях. До висновку про те, що рослинність виникла у воді, біологи дійшли завдяки аналізові явищ, які спостерігаються в сучасному рослинному світі.

Подібним чином досліджуються й історичні події. Актуалістичний підхід здійснюється як під час оцінювання історичного матеріалу, що вже існує, так і під час обробки виявленого. Історичні факти усвідомлюються з позиції сучасного знання або за аналогією з тим, що відбувалося в інших країнах, з іншими народами. Це дозволяє глибоко проаналізувати соціальні явища минулих епох. Структура Історичного дослідження має певну схему, згідно з якою виокремлена«сліди минулого» підлягають аналізу й інтерпретації на основі сучасних знань про процеси й закономірності, що ними керують [7, с. 173].

Проте необхідно уникати так званої «асиміляції минулого», що виявляється в модернізації того, що реконструюється як феномен минулого [3, с. 84].

Безперечно, має рацію Г. О. Подкоритов, стверджуючи, що без застосування актуалістичного методу неможливе існування історіографії будь-якої науки [4, с. 138].

Характеризуючи актуалістичний метод, В. А. Глущенко спирається на концепцію лінгвістичного методу як складної логічної одиниці (гетерогенного характеру), що включає в себе три різнорідні компоненти: онтологічний, операційний і телеологічний. Ця концепція, висунута В. І. Постоваловою, була розвинена й обґрунтована В. А. Глущенком.

В. А. Глущенко показав, що як належність онтологічного компонента наукового (у тому числі лінгвістичного) методу необхідно розглядати такі засоби пізнання, як принцип і підхід. Операційний компонент методу становить сукупність прийомів і процедур та методика їх застосування. Телеологічний компонент уміщує мету дослідження [1, с. 12].

Важливо, що В. А. Глущенко визначив специфіку актуалістичного методу як методу праць з лінгвістичної історіографії в зіставленні з порівняльно-історичним методом, яка полягає в наявності специфічних об'єкта й предмета, у відмінностях в операційному та телеологічному компонентах [там же].

Операційний компонент актуалістичного методу в працях з лінгвістичної історіографії може бути представлений як сукупність таких прийомів і процедур: аналіз джерел (лінгвістичних текстів) і синтез одержаних даних, порівняння, абстрагування та логічна історико- наукова реконструкція, що посідає центральне місце серед прийомів і процедур та протистоїть «асиміляції минулого» [1, с. 7].

Процедура лінгвоісторіографічного дослідження є системою конкретних дій, важливе місце серед яких посідає відбір фактів з першоджерел. Цей відбір здійснюється впродовж усього наукового дослідження. Так відбувається аналіз джерел (лінгвістичних текстів).

Відбір фактів на наступному етапі дослідження здійснюється вже залежно від їхньої цінності й важливості для відтворення цілісної картини. Завдання відбору на цій стадії полягає у виділенні таких фактів, які можна включити в систему причинових, функціональних, структурних, генетичних зв'язків, у систему, що відбиває цілісність дослідження (синтез одержаних даних).

Значна роль в актуалістичному дослідженні належить порівнянню, у зв'язку з чим актуалістичний метод іноді називають методом порівняння [4, с. 136-137]. Проте застосування цього прийому в актуалістичному методі як методі праць лінгвоісторіографічного спрямування має свою специфіку. Вона полягає в тому, що порівнюються не факти певної мови чи споріднених мов, а наукові інтерпретації певного лінгвіста (якщо спостерігається еволюція його поглядів) та різних мовознавців (і ширше: шкіл, напрямів) того чи іншого періоду. Порівняння наукової спадщини різних учених дозволяє розглянути їх наукову діяльність в контексті розвитку лінгвістичної науки, з'ясувати значення наукової творчості кожного з них для сучасного мовознавства.

Щодо прийому абстрагування, то він полягає у «відволіканні»;

цей прийом дає змогу переходити від конкретних предметів до загальних понять і законів розвитку. Він відіграє важливу роль при висвітленні тих чи інших інтерпретацій мовознавців минулого. Так, певне трактування конкретних фактів мови свідчить про загальний підхід лінгвіста до мовних явищ, а в деяких випадках - і про його світогляд.

Найважливішим операційним елементом у межах актуалістичного методу є процедура історико-наукової реконструкції. Специфіка цієї процедури полягає в тому, що мета лінгвоісторіографа - реконструювати сам процес пізнання вченими мовних феноменів. При цьому, усвідомлюючи основи актуалістичного пізнання, необхідно звернути увагу не тільки на спільність поглядів сучасних мовознавців і їхніх попередників, а й на певні відмінності. У працях з лінгвістичної історіографії загальна оцінка надається залежно від того, що нового внесли мовознавці в науку порівняно зі своїми попередниками та яке значення мали їхні праці для свого часу (а не з точки зору сучасного рівня знань).

Змістом телеологічного компонента виступає мета лінгвоісторіографічного дослідження.

Висновок

Проведений аналіз актуалістичного методу дозволяє говорити про актуалізм як метод студій з лінгвістичної історіографії. Водночас варто вказати на специфіку цього методу. Так, для методу актуалізму характерні специфічні об'єкт і предмет, а також відмінності в операційному (наприклад, у процедурі реконструкції) і в телеологічному компонентах.

Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо в поглибленому вивченні всіх компонентів актуалістичного методу.

Література

актуалізм лінгвістична історіографія

1. Глущенко В. А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-і рр. ХІХ ст. - 20-і рр. ХХ ст.). Донецьк, 1998. 222 с.

2. Голуб О. М. Лінгвістична спадщина П. О. Бузука в сучасному контексті: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15 / Донецький національний ун-т. Донецьк, 2006. 20 с.

3. Кузнецова Н. И. Наука в ееистории (методологическиепроблемы). Ленинград: Изд-воЛенингр. ун-та, 1988. 224 с.

4. Подкорытов Г. А. О природенаучного метода. Ленинград: Изд-воЛенингр. ун-та, 1988. 224 с.

5. Постовалова В. И. Историческаяфонология и ееоснования: опытлогико-методологическогоанализа. Москва: Наука, 1978. 203 с.

6. Тищенко К. А. Історія української мови в науковій концепції А. Ю. Кримського: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.11 / Донецький національний ун-т. Донецьк, 2006. 20 с.

7. Французова Н. П. Исторический метод в научномпознании (вопросыметодологии и логикиисторическогоисследования). Москва: Мысль, 1972. 303 с.

Размещено на Allbest.ru