Вербалізація маскулінного стереотипу чоловік-лідер

Размещено на http://www.allbest.ru/

стереотип фразеологізм китайський вербалізація

Стаття з теми:

Вербалізація маскулінного стереотипу чоловік-лідер

Оєкіна Н. - викладач кафедри східних мов, аспірантка кафедри слов'янських мов Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

У статті досліджена вербалізація маскулінних гендерних стереотипів на матеріалі китайських фразеологізмів. Увага акцентується на маскулінних стереотипах китайської мови в аспекті лідерства.

Ключові слова: стереотип, гендерний стереотип, фразеологічні одиниці, маскулінність.

Секина Н. - преподаватель кафедры восточных языков, аспирантка кафедры славянских языков Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороди

ВЕРБАЛИЗАЦИЯ МАСКУЛИННОГО СТЕРЕОТИПА МУЖЧИНА-ЛИДЕР

В статье исследована вербализация маскулинных гендерных стереотипов на материале китайских фразеологизмов. Внимание акцентируется на маскулинных стереотипах китайского языка в аспекте лидерства.

Ключевые слова: стереотип, гендерный стереотип, фразеологические

SiekinaN. - Teacher, Oriental Languages Department, Post-graduate Student, Slavonic Languages Department, H.S. SkovorodaKharkiv National Pedagogical University

VERBALIZATION OF A MALE STEREOTYPE MAN-LEADER

The article investigates the verbalization of masculine gender stereotypes based on the material of Chinese phraseologisms. The focus is on masculine stereotypes of the Chinese language in leadership aspect.

Nowadays considerable attention of linguists is focused on the analysis of phraseological units with components of masculinity and femininity which is a source of gender verbalization. Among such works are the articles by Liu Bo, Darbanova and

Ilyina, Wang Min and Tan Yin, Zhang Men. The majority of works is devoted to the research of female stereotypes, so there is a necessity to analyze male stereotypes.

The author of the article gives the characteristics of men in leadership aspect concludes the distinguished superiority of man over a woman expressed. The majority of phraseological units starts with male characters.

The research conducted by the author allows to draw the following conclusions:

We have identified groups of characters with a value of masculinity in the selected phraseological units and have found that in most cases they are used in conjunction with the characters of femininity that confirms a certain bipolarity of the gender phenomenon. 2. Gender-neutral and gender-coloured phraseological units are identified among phraseological units, namely (that do or do not express gender connotation). 3. In the Chinese language there is a tendency - the majority of expressions begins with the masculine component. This tendency is observed in both gender-neutral and gender-coloured phraseological units. 4. In the Chinese culture (as in most cultures) the leadership position of men dominates

Key words: stereotype, gender stereotype, phraseological units, masculinity.

Постановка проблеми

У сучасній лінгвістиці спостерігається інтерес до гендерних досліджень, так як стать є однією з найважливіших і ключових характеристик особистості. Дослідження фразеологічних одиниць (ФО) є невід'ємною частиною аналізу та виявлення гендерних стереотипів, адже вони є потужними засобами впливу на сприйняття людиною представника тієї чи іншої культури.

Дослідження жінки займає провідне місце у гендерній лінгвістиці, а маскулінні стереотипи недостатньо аналізовані у рамках широкого лінгвістичного дослідження: зазвичай чоловіка аналізують, вирішуючи другорядні завдання, у доповненні до аналізу жіночих гендерних стереотипів.

Аналіз останніх досліджень. На сьогоднішній день значна увага дослідників зосереджена на аналізі фразеологізмів з компонентами маскулінності та фемінності, що є джерелом вербалізації гендеру. Серед таких праць можна назвати статті Лю Бо «Тендерні стереотипи у китайській і російській мові (на матеріалі фразеологізмів, прислів'їв та приказок» [6], Дарбанової Н. А. та Ільїна П. Ю. «Тендерні стереотипи у фразеологізмах російської і китайської мов: порівняльний аналіз» [4], Ван Міня та Тань Іня «Стереотип ЖІНКА у мовній свідомості російських та китайських студентів» [2], ЧжанМеня «Порівняльний аналіз образу чоловіка у китайській та російській фразеології» [10].

Таким чином, опрацювання останніх досліджень демонструє необхідність проведення аналізу маскулінних гендерних стереотипів.

Метою даної роботи є дослідження вербалізації маскулінних стереотипів. Досягнення даної мети передбачає виконання таких завдань: 1) виділення експериментальної групи фразеологізмів; 2) аналіз фразеологізмів, що передають значення маскулінності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Своїм походженням популярністю у психологічній літературі термін "стереотип" зобов'язаний американському журналісту У. Ліпману, який вперше використав його в 1922 р. у своїй книжці "Суспільна думка". Беручи інтерв'ю у різних діячів і представників широкого загалу з приводу тих або інших подій, У. Ліпман звернув увагу на те, наскільки різними можуть бути погляди на одну й ту саму подію та її оцінки. Він висунув гіпотезу про наявність упередженості, яка існує в певних стійких утвореннях, "pictures in ourheads" (картинках у наших головах), які активно впливають на сприймання людей та подій [11].

Стереотип (від греч. "stereotype": stereos- твердий, міцний і typos- форма, зразок, відбиток) - тверда, часто спрощена, стандартна думка про соціальні групи чи про окремих індивідів як представників цих груп.

А. Байбурін зазначає, що стереотипи розглядаються як особливі форми обробки інформації, що полегшують орієнтацію людини у світі. Ознаки, які містяться в стереотипах, використовуються для оцінки співвіднесеності предметів до того чи іншого класу і приписування їм визначених характеристик [1].

Гендерні стереотипи є окремим випадком стереотипу і виявляють всі його властивості. А. А. Денисова визначає гендерні стереотипи як культурно і соціально обумовлені думки про якості, атрибути і норми поведінки представників обох статей та їх відображення в мові [5]. Соціокультурний процес формування (конструювання) суспільностей відмінних характеристик у жіночих та чоловічих ролях, емоційних та ментальних характеристиках, поведінці - все це формує поняття гендеру. Важливим елементом гендерних відмінностей є протиставлення «маскулінного» і «фемінного».

Гендерні конотації яскраво виражені у фразеологізмах. Є. Д. Поліванов зазначає, що фразеологічний фонд є головним джерелом гендерних стереотипів, актуальних у певному суспільстві і у певний період часу обумовлено тим, що «фразеологія поряд з лексикою є найбільш чутливими областями мови, в яких швидше за все (навіть в межах мови одного і того ж покоління) може виявлятися результат соціально-економічних змін, що відбуваються в суспільстві».

В. А. Маслова так визначає значимість для національної культури фразеології: «Фразеологізми - найцінніше джерело відомостей про культуру та менталітет народу... Фразеологічні одиниці, відображуючи в своїй семантиці тривалий процес розвитку культури народу, фіксують і передають від покоління до покоління культурні установки і стереотипи, еталони і архетипи» [7].

У роботі проаналізовані фразеологічні одиниці різних типів: (ідіоми), (прислів'я) (за класифікацією Сунь Вейчжана, що подана у праці П. П. Вєтрова «Фразеологія сучасної китайської мови: синтаксис та стилістика» [3].

Слід зазначити, що більшість праць у гендерній лінгвістиці, зокрема у гендерній лінгвістиці Китаю, присвячено дослідженню жінки [2; 4; 6]. Центром уваги нашого дослідження постає чоловік та маскулінні стереотипи у різних аспектах життя.

Стать часто розглядається з позиції біполярності, інодінавіть як взаємовиключні протилежності. Люди сприймаються через "лінзу гендерної поляризації", Адже важливим елементом гендерних відмінностей є протиставлення «маскулінного» і «фемінного».

Дослідивши фразеологізми китайської мови, ми виокремили такі ієрогіліфи-компоненти маскулінності: ? (чолові (батько). У фразеологізмах ієрогліфимаскулінності часто йдуть поряд с ієрогліфами фемінності, утворюючи певні опозиції: ?-? (чоловік-жінка); ?-?, ?-? (чолов-жінка (подружня пара)); ?-? (батіькко-мати).

Серед ФО китайської мови ми виділяємо гендерно нейтральні та гендерно забарвлені фразеологізми. Традиційно у більшості культур чоловіку надається першість, головне місце як у родині, так і у суспільному житті. Китайська культура не є виключенням. Як наслідок, у китайській мові існує низка фразеологізмів, де гендер ярко виражений, зокрема фразеологізми, що виражають аспект лідерства чоловіків у суспільстві Китаю, наприклад: ???ђЏ (жінка в усьому слідкує за чоловіком).

????????:“????,???,?ЋТђЏЃB”

Трактат «ГуанЇн-цзи» «Принцип світу у тому, що жінка в усьому слідкує за чоловіком».

Як ми бачимо з контексту цілого речення - те, що жінка має іти за чоловіком, слухатись його, є з точки зору давніх китайців непорушним законом Всесвіту.

Інші фразеологізми виражають приниження ролі жінки у китайському суспільстві. Наприклад, ???Џ— (цінувати чоловіків та презирливо відноситись до жінок; піклуватись про синів та нехтувати дочками):

?“I”’䥊Ьгµ??“I€к?љ{ЃC “??????????,???? ”(??????????).

ЦюйБу, «Лісове море та снігова рівнина», глава 20: «Пай Жусором'язливо надув губи: Що це за дівчисько, з думкою що чоловік цінніше за жінку».

Відомо, що у китайській культурі чоловік цінувався вище за жінку, а у родинах з більшою радістю сприймали народження хлопчика.

Ще одним прикладом, який може доповнити низку фразеологізмів, що відображають перевагу чоловіка над жінкою є ченьюй????:

?????€Д?”ыЃt‘жЋOђЬЃF“?•s‘\•v?ЌИ?ЃC‰д???????”

У Мінь-ши, «Чоловік та жінка поважають один одного», акт 3- й: Хоч я і ніколи не був на місці чоловіка та дружини, знаю лише, що чоловіки переважають над жінками».

Подані вище фразеологічні одиниці вербалізують стереотип - чоловіки мають більшу цінність ніж жінки. Крім цього у мовній репрезентації китайської мови панує тенденція???? (чоловіки передують жінкам) [13]. Необхідно відзначити, що є ціла низка

Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології фразеологічних одиниць, які з точки зору гендеру є нейтральними, тобто не вербалізують певні стереотипи. Так, ченьюй????має значення «чоловіки та жінки: ????ЃD‘ж€к‰с :?????????,??,??‘ґђ”ЃBПо «дорожіЛао Кан». Глава 1: «Середнаселення, яке сиділо у лодці, були чоловіки та жінки, їх була незліченна кількість»).

Також іншим прикладом гендерно нейтральної ФО вважаємо ченьюй165TU????U165T(чоловікові - слава, дружині - гідність (побажання вдалого шлюбу)

???: “????ЃC????,????ЃB ”(??????????)ЦзенПу« К«віти у морі зла», глава 8: «Всі казали: Щасливі та чарівні, чоловікові слава, дружині - гідність, час вас вітати.» У Китаї бажають вдалого шлюбу, майбутній подружній парі зичать слави - чоловікові, гідності - дружині.

Як ми бачимо, ряд гендерно нейтральних фразеологізмів починається з ієрогліфів зі значенням маскулінності, вони передують ієрогліфам фемінності. Тенденція????, тобто спочатку чоловік, а потім жінка непоодинокий випадок та реалізується у ФО (крім вищеназваних можна також навести приклад??Џ—? (закохані один у одного), ?•ѓ?•к 165T(недобрі батьки), 165T??•vЌИ (подружня пара, щопройшла через труднощі) та ін.

Проте зазначимо, що в останньому прикладі?? «подружня пара» є скоріш часто уживаним кліше. За таким прикладом формуються такі сталі вирази як ??батьки???? (дідусь і бабуся) ???? (дядько і тітка за лінією батька), ???? (тесть і теща), і т. д. І хоча ці вирази не є фразеологічними одиницями, тенденція до передування ієрогліфа маскулінності зберігається.

Висновки

В обраних нами ФО було виділено групи ієрогліфів зі значенням маскулінності та з'ясовано, що в більшості випадків вони використовуються разом з ієрогліфом фемінності, що підтверджує певну біполярність явища гендеру.

Серед фразеологічних одиниць можно виявити гендерно нейтральні та гендерно забарвлені фразеологізми, а саме фразеологізми що виражають або не виражають гендерну конотацію.

У китайській мові панує тенденція переважна кількість виразів починаються з компонента маскулінності. Така тенденція спостерігається як в гендерно нейтральних, так і в гендерно забарвлених фразеологізмах.

У китайській культурі, як і у більшості культур, панує лідерська позиція чоловіка, ряд фразеологізмів передає приниження жінки у суспільстві Китаю.

Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо у поглибленому вивченні низки актуальних питань:

Дослідження чоловіка як сім'янина;

Аналіз позитивних та негативних якостей чоловіка;

Дослідження та виявлення маскулінних антистереотипів (або порівняння образу чоловіка давнього та сучасного Китаю).

Література

1. БайбуринА. К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения. Этнические стереотипы поведения. Ленинград, 1985. С. 7-21.

2. Ван Мінь, Тань Інь. Стереотип ЖІНКАу мовній свідомості російських та китайських студентів. Вісник Пермського университету. Російська та зарубіжна філологія. 2017. Т. 9, вып. 2. С. 5-12. doi10.17072/2037-6681-2017-2-5-12.

3. Вєтров П. П. Фразеологія сучасної китайської мови: синтаксис та стилістика. Москва: Восточная книга, 2007. 363 с.

4. Дарбанова Н. А., Ільїн П. Ю. Гендерні стереотипи у фразеологізмах російської і китайської мов: порівняльний аналіз. Вісник Бурятського державного університету. 2016. Вип. 1. С. 20-26.

5. Денисова А. А. Словарь гендерных терминов. Региональная общественная организация "Восток-Запад: Женские Инновационные Проекты", 2002. 256 с.

6. ЛюБо. Гендерні стереотипи у китайській і російській мові (на матеріалі фразеологізмів, прислів'їв та приказок. Вісник Вятського державного університету. 2009. С. 79-91

7. Маслова В. А. Лингвокультурология: учеб.пособие для студ. высш. учеб. заведений. Москва: Издательский центр «Академия», 2001.208 с.

8. Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психология. „Словарь. 2-е изд., испр. и доп. Москва: Политиздат, 1990. 494 с.

9. Поліванов Є. Д. Вибрані роботи: Праці по східному і загального мовознавства. Москва: Наука (ГРВЛ), 1991. 624 с.

10. ЧжанМень. Порівняльний аналіз образу чоловіка у китайській та російській фразеології. Філологічні науки. Питання теорії і практики. Тамбов: Грамота, 2017. № 10 (76): в 3-х ч. Ч. 3. C. 182-188.

11. „Lippman W. Public Opinion,. „New York., 1950. „95 p.

12. „12. „Talbot M. Language and gender: an introduction. Cambridge, UK: Polity Press, 1998.

Размещено на Allbest.ru