Функціонування запозичених з англійської мови слів у сучасному молодіжному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова

Функціонування запозичених з англійської мови слів у сучасному молодіжному дискурсі

Шумейко Людмила Василівна,

кандидат філологьічних наук, доцент

Максименко Юлія Сергіївна,

викладач

Анотація

англіцизм лексичний молодіжний дискурс

У статті проаналізовані особливості функціонування англіцизмів та американізмів, лексичних одиниць, запозичених з англійської мови, у молодіжному дискурсі, який визначається як той, хто говорить та умови говоріння. Виявлені основні сфери вживання англіцизмів молоддю і визначені чинники, які впливають на активне використання запозичених з англійської мови лексичних одиниць і молодіжному дискурсі. Одним із головних чинників визначено розвиток технологій і можливості Інтернет-спілкування, а також намагання молодих людей виглядати сучасними і піклуватися про власний імідж. Зазначається, що багато запозичених з англійської мови слів вживаються як в неадаптованій оригінальній формі, так і в транслітерованому виді з певним ступенем граматичної адаптації в українську мову.

Ключові слова: запозичення, англіцизми, американізми, молодіжний дискурс, сфера функціонування.

Lyudmyla V. Shumeiko,

PhD (Philology), Associate Professor

Yuliia S. Maksymenko,

Teacher

O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

The functioning of the words borrowed from the english language in modern youth discourse

Annotation

The article deals with the peculiarities of the functioning of anglicisms and americanisms, lexical units borrowed from the English language, in youth discourse, which is defined as the speaker and the conditions of speech. The main areas of use ofEnglish language by youth are identified in the article, and they are technologies, business, economy, culture, sport, travelling, fashion and every day life as within the professional sphere and within interpersonal communication. The factors that influence the active use of the borrowings from the English-language in youth discourse are also identified. One of the main factors is the development of technologies and the ability to communicate online, as well as the efforts of young people to look up-to-dated and care of their own image. It is noted that many words borrowed from the English language are used in both the non-adapted original form and in the transliterated form with some degree of grammatical adaptation to the Ukrainian language. It is specified that in the process of the borrowings adaptation into Ukrainian language some words expand or change their semantics. It is foreseen in the article that due to the processes of globalization and the current status of the English language as well as with the development of new technologies the borrowings from English will continue.

Key words: borrowing, anglicisms, americanisms, youth discourse, sphere of functioning.

Постановка проблеми

Сучасна молодь швидко адаптується й активно користується можливостями нинішнього постійного потоку інформації, відсутністю кордонів для спілкування та розширенням його меж. Глобальна мережа Інтернет, через яку діють численні соціальні мережі, так звані пабліки, свобода пересування та можливість подорожувати світом, у тому числі, й з професійною метою, існування і діяльність міжнародних молодіжних організацій, панування англійської мови як мови міжнародного спілкування - все це фактори, які впливають на сучасний молодіжний дискурс і формують його. Дискурс, за визначенням, є текстом, який занурений у життя [1], мовлення, «мова, що присвоюється мовцю» [2, с. 296], «мовна практика» будь-якої спільноти, яка опосередкована універсумом лінгвістичних знаків, соціальних інститутів, культурних символів» [7, с. 156]. Тобто, молодіжний дискурс - це сукупність мовленнєвих практик молоді в різних обставинах спілкування. Такими обставинами можуть бути навчання, робота, дозвілля, соціальні комунікації і т. і.

Актуальність дослідження. Серед мовних процесів, які відбуваються сьогодні, мабуть найпомітнішим є вплив англійської на інші мови, що проявляється, перш за все, у використанні величезної кількості слів та зворотів англійської мови (англіцизмів та американізмів), яка за останній час набула значення глобальної. Про значення англійської мови як нинішньої lingua franka написано багато робіт, наприклад, [9]. Вчені пояснюють домінування англійської мови такими загальносвітовими процесами, як глобалізація економіки і політики, активний розвиток і розповсюдження інформаційних технологій, розробка яких, в більшості своїй, відбувається в англомовному середовищі, інтернаціоналізацією науки, поширенням культурних зв'язків та туризму. Зараз усі ці процеси є дуже стрімкими, тому в багатьох мовах постійно з'являються нові англіцизми та американізми, які, завдяки глобальній мережі Інтернет, входять в мовний обіг і стають частиною повсякденного спілкування людей, в першу чергу, молоді. Аналіз цих процесів з точки зору мовленнєвих практик, молодіжного дискурсу, є одним з завдань вирішення загальної проблеми процесів мовних запозичень. даного дослідження.

Мета статті - проаналізувати особливості функціонування англіцизмів, тобто слів, запозичених з англійської мови, у сучасному молодіжному дискурсі. Досягнення цієї мети можливо на основі вирішення наступних завдань: 1) схарактеризувати сам процес мовних запозичень; 2) виявити сфери найбільшого розповсюдження нових запозичень з англійської мови;

3) схарактеризувати такі запозичення з лексико-граматичної точки зору; 4) визначити чинники, що впливають на активне функціонування запозичених з англійської мови слів у молодіжному дискурсі. Для написання статті використовувалися загально філософські і загально наукові методи аналізу, опису, узагальнення, а також метод вибірки.

Аналіз наукових досліджень з проблематики

Процес появи і функціонування запозичених слів у мові-приймачі є природним процесом поповнення словникового запасу будь-якої мови та історичних змін в ній. Запозичена з англійської лексика у сучасній українській мові була предметом вивчення таких вчених як Л. Кислюк, О. Стишов, С. Федорець, В. Радчук, О. Чередниченко, I. Дзюба, К. Пауер, Ф. Бацевич та багато інших.

Викладення основного матеріалу

Простежуючи історичний розвиток української мови та появу в ній запозичених слів з англійської та інших мов, слід сказати, що багато англіцизмів та американізмів з'явилися в ній вже давно і функціонують з тим чи іншим ступенем асиміляції в рідну мову. Іноді вони можуть навіть сприйматися як не запозичені слова, а як ті, що існували у мові з давніх часів (порт, парк, спорт, тролейбус, банк, чек, комбайн, контейнер, реальній). Деякі з таких запозичень залишили ознаки запозичених слів, тобто, не були повністю адаптовані у структурно-граматичну систему мови-приймача (реаліті-шоу, прайм-тайм, тест-драйв, фешн-шоу, ток-шоу), інші ж, набули семантико-граматичні ознаки слів рідної мови і можливість змінюватися за граматичними категоріями мови-приймача (футбол, пудінг, кекс, джаз, фокстрот, долар) .

Традиційно запозичені слова адаптуються у мові-приймачі фонетично, графічно і морфологічно. За нинішніх умов функціонування англіцизмів та американізмів в українській мові можна додати ще й семантичну та дискурсивну адаптацію запозичень. Процес асиміляції запозиченого слова означає його адаптацію до звукової системи мови-приймача, до правил словотвору та лексичної сполучуваності.

Слова, які запозичуються з англійської мови сьогодні, вчені розподіляють на тематичні групи, що відносяться до тих сфер життя, що стрімко розвиваються: технології, наука, політика і бізнес, у тому числі, і шоу-бізнес, спорт, реклама, щоденне життя [5]. Спілкування молоді також так чи інакше пов'язане з цими сферами, а також важливим є безпосередньо міжособистісне спілкування. Розглянемо детальніше, як функціонують у цих сферах слова, запозичені з англійської мови.

Стрімкий технологічний розвиток зумовив появу нових понять, яким необхідно було надати нові назви. Англійська мова стала мовою, через яку ці поняття набули матеріальної мовної форми у вигляді слів, сполучень, абревіатур. Інші мови світу стали мовами-приймачами для нових назв зі сфери технологій. В українській мові адаптація нових англіцизмів та американізмів зі сфери технологій виглядає як: 1) вживання англійського слова в українському тексті в його оригінальній формі, наприклад, www [дабі-дабі-дабі], wf [вай-фай], PC [пісі], usb [юесбі]; PR [піар], sim-card, whiteboard, no comment; 2) передача англійського слова засобами української мови (графічна, лексико-семантична і фонологічна адаптація) зі збереженням звукової форми англіцизму (ті ж самі слова (абревіатури) зустрічаються і вживаються і в адаптованому українською мовою вигляді: вай-фай, [юесбі], софт (soft), веб-дізайн, браузер, сервер, ютуб, а також інші численні приклади: інсайдер, проект, презентація, інтерактивний, креативний, дисплей, комп'ютер, інструктор, регулярний та багато інших.

Терміни із сфери технологій часто вживаються молоддю, оскільки ця сфера - нова, і більшість фахівців у ній - молоді люди. Також молодь більш схильна до нового, скоріше розбирається в інноваціях, ніж старше покоління. До того ж для молоді це - питання престижу - бути в курсі новітніх розробок, втілених у сучасні дівайси, програми, тощо.

Молода людина, чий фах полягає у сфері технологій, також може вживати англіцизми та американізмі під час професійного спілкування, в якості професійного жаргону (забанити, тім-лід, кейси, і.т.п.). З часом частина таких професійних жаргонізмів стає загальновживаною, якщо вони позначають не вузькоспеціалізовані речі чи інноваційні винаходи, а ті, що стають надбанням багатьох (тач-скрин, смартфон, конектити, твітнути, хостінг, юзер, клік, клікнути). Особливістю англіцизмів, термінів зі сфери технологій є наявність великої кількості абревіатур, які в українській мові також вживаються у формі скорочень (CD Rom, DVD, URL).

На даний час багато молоді має економічний фах, працює у сфері економіки і фінансів, у якій також багато слів, запозичених з англійської мови внаслідок глобалізації економіки і розвитку міжнародного бізнесу. Слова, запозичені з англійської мови, також можуть вживатися молодими людьми як професійний жаргон, а також набувати загального вжитку внаслідок розповсюдження інформації через СМІ, позначаючи явища, що стали частиною щоденного життя. Наприклад, такі слова, як брокер, аутсорсинг, франчайзинг, лізинг, котировка, ф'ючерс, інвойс, більше зустрічаються у професійній сфері, тоді як загальновживаними англіцизмами зі сфери економіки, фінансів та бізнесу стали, наприклад, такі слова, як бізнес, менеджмент, менеджер, топ-менеджер, маркетинг, дефолт, чек, чартер, дисконт, девальвація, інфляція, сейли, ріелтер та багато інших. Англомовні запозичення зі сфери економіки стали розповсюджуваними в результаті зміни економічної парадигми, і, як наслідок, появи нових понять, а також в наслідок міжнародної уніфікації назв, як це траплялося раніше, наприклад, з залученням латинської мови на позначення понять з метою їх розуміння у глобальному масштабі.

Зараз відчутна загальна тенденція давати модернізовану іншомовну назву існуючому поняттю, як, наприклад, зі словом office. Слово office означає одночасно, і кабінет, і контору, і відділ, і бюро, і офіс, і канцелярію, і посаду, і має ще низку значень [10]. Тому воно виглядає більш сучасним, більш придатним до тенденцій часу, ніж, наприклад, канцелярія чи кабінет. Чи інший приклад - слово чат (chat), сидіти у чатах, чатитися. Молодь при спілкуванні скоріше буде вживати це слово, ніж його переклад - балички, балакати, особливо, якщо це стосується певного виду комунікацій, а саме, у соціальних мережах. Слово image перекладається як образ, зображення, але імідж у сучасному вживанні не просто функціонує як перекладене слово - його семантика поширена на позначення уявлення про людину, її соціальний статус, поводження, вигляд, те, як людина сприймається у оточенні.

Панування СМІ у сучасному світі, перевантаження інформацією будь-якого ґатунку, велика кількість реклами, у тому числі, і від міжнародних кампаній, також є чинником появи великої кількості англіцизмів у сучасній українській мові і вживання цих слів молоддю, яка, у першу чергу, намагається слідувати сучасним тенденціям і бути у «тренді». Тому сфера реклами, піару, створення іміджу є також невичерпним джерелом появи нових англіцизмів і вживання них у молодіжному дискурсі. Реклама є поширеною, повторюваною, іноді навіть нав'язливою, тому вона легко стає частиною дискурсу. До того ж, у рекламі дозволені мовні експерименти, гра слів, змішування понять, тощо, що може цікавити молодь, яка, у свою чергу, відкрита для експериментувань [3].

Англіцизмі та американізмі у рекламі - це також назви компаній, брендів, товару, послуг. Назви брендів, що позначають виробництво, торгівельну марку часто з ряду власних назв переходять до ряду загальних, наприклад, він їздить на форді (Форд - засновник компанії по виробництву машин); у неї була сумка Burberry (британська компанія, що виробляє одяг та аксесуари класу люкс); на ній було плаття Alexander Mc Queen (товари - одяг та взуття від відомого англійського дизайнера).

Вчені фіксують функціонування великої кількості англіцизмів у сучасній українській мові у сфері політики і міжнародних відносин (брифінг, саміт, імпічмент, інавгурація, лобіювати, спікер, екзит-пол). Такі слова дуже часто вживаються у СМІ, на телебаченні, у коментарях, вони зрозумілі за контекстом вживання, але не дуже характерні для молодіжного дискурсу, оскільки молодь більш цікавиться сферою навчання, технологій, кар'єри, спорту, взаємин, модою, а ніж політикою. Зазначимо також сферу спорту, у якій традиційно багато запозичень з англійської мови (теніс, футбол, волейбол та ін..) Але за останній час і ця сфера значно поповнилася новими англіцизмами на позначення менш традиційних видів спорту чи розваг, або таких, які не були відомими це декілька десятків років у нашій країні (боулінг, дайвінг, рафтинг, роуп джампінг, армреслинг, фристайл та інші). Ці назви позначають реалії, не характерні для нашої країни, вони є новими поняттями з новими назвами. До того ж у процесі запозичення відбувається розширення семантики англіцизму при входженні його в українську мову. Зрозуміло, що армреслинг - це не зовсім рукоборство (як могло б звучати у перекладі), враховуючи шоу, яке супроводжує нинішні спортивні змагання. Також, зберігається традиція залишати англійський варіант назв видів спорту.

Запозичені з англійської мови слова зі сфери культури, зокрема, поп-культури, моди та дизайну становлять значну кількість сучасних запозичень: шоу-бизнес, ток-шоу, реаліті-шоу, римейк, єкшн, треш, стріт-арт, файершоу та багато інших. Для молодіжного дискурсу характерне постійне вживання таких запозичень, оскільки ці теми популярні для обговорення і свідчать, що молода людина обізнана у мейнстримі, в курсі сучасних мовленнєвих практик і напрямів, більш менш володіє англійською мовою, що позитивно позначається на її загальному іміджі. Додамо, що подібні англіцизми можуть вживатися як у формальному, так і неформальному спілкуванні, і не вважаються такими, які псують мовлення чи роблять його неприйнятним. Причина їх появи - поява нових понять, що йдуть з культури англомовних країн.

Особливості неформального мовлення за нинішніх умов можна прослідкувати у соціальних мережах Інтернету, які молоді люди відвідують найчастіше за інші категорії населення. Спілкування у соціальних мережах має свої жанри, етикет, мовні та інші засоби вираження думки [6]. Спілкування в Інтернеті може бути безпосереднім чи віддаленим у часі (і у просторі), залежить від функціоналу та технологічних можливостей - можливістю додавання фото, аудіо, відео, тощо. Будучи пов'язаним з технологіями, спілкування у соціальних мережах передбачає володіння певними кодами для передачі і отримання інформації: сленг, серед якого велика кількість англіцизмів, у тому числі, і певних скорочень; смайлики (smile - посмішка, англіцизм, адаптований українською мовою) та емотікони (emoticon - ємотікон - певне зображення, яке передає емоцію замість слів), стікери (sticker - наліпка), гіфки (gif - Graphic Interchange Format), лайки (like - уподобання того, що написано, фотографії, відео), хейтери (hate - ненавидіти, hater - той, хто виказує своє не уподобання), репост (repost - повторна публікація того, що вже надруковано), хештеги (hash - решітка, - тег, ярлик), нік (nick - призвісько), юзерпік (user pic - картинка користувача, аватар). Самі назви найпопулярніших соціальних мереж - англіцизми, які молодь вживає як в оригінальній формі (англійською мовою - Facebook, Twitter, Instagam), так і у транслітерованому (Фейсбук, Твітер, Інста- грам). Спілкування у соціальних мережах передбачає розуміння численних загальноприйнятих скорочень, запозичених з англійської мови - LOL (laugh out loudly - дуже смішно), whf (what a fuck - якого дідька), OMG (Oh, my God - Боже мій), IMHO (in my humble opinion - на мою скромну думку), RIP (Rest in Peace - покойся з миром), AAF (as a friend - як друг), ASAIK (as soon as I know - наскільки я знаю), EMO (emotional - емоційний), деякі з них вже передаються й засобами української мови, наприклад, ЛОЛ (LOL). Скорочення деяких фраз не обмежуються лише акронімами, у деяких спостерігається наявність букв і цифр для більш швидкого набору тексту, наприклад, 4U (for you - для тебе), 2U (to you - тобі), U2 (you too - також), B2B (business to business - від бізнеса бізнесу), 2morrow (tomorrow - завтра). Спілкування і участь в Інтернет-кон- тактах передбачають створення постів (posts), набування якомога більшої кількості підписників - фоловерів - (followers), коментування (comments), можливість запостити (post), лайкнути (like).

Молодіжний дискурс може також стосуватися побутових тем, щоденного життя, культурних і навчальних заходів, які внаслідок сучасних тенденцій також передаються за допомогою запозичених англійських слів, аніж українських. Так, вечірку скоріш за все назвуть паті, захід - івентом, ходити по крамницях - шопитися, магазини - це шопінг-центри або моли, послуги - сервіс, підробка - фейк, тощо. У нашому сьогоднішньому суспільстві з'явилися нові види діяльності, назви яких було зроблено за допомогою англіцизмів-американізмів - хедхантінг (head hunting), тім білдінг (team building), коучіш (couching), клінінг (cleaning), челендж (challenge) та інші.

З точки зору граматики більшість англійських запозичень - іменники, але у молодіжному (а також у рекламному) дискурсі, завдяки креативності та бажанню проявити та виділити себе, молодь може перетворювати іменники у інші частини мови згідно контексту спілкування. Граматичні потенції англійської мови, як джерела запозичень, надають можливості мові-приймачеві робити перехід слова з однієї частини мови в іншу, як, наприклад, утворювання іменника від дієслова, дієслова від іменника і т.д. Такі перетворювання помітні при вживанні запозичених англіцизмів у молодіжному дискурсі: чат-чатитися, коментувати-коменти, клік-клікнути, пост-запостити, твітер-твітнути, лайк-лайкати та багато інших.

Висновки

Функціонування слів, запозичених з англійської мови, є ознакою мовних процесів сьогодення, хоча процес запозичення слів з однієї мови в іншу є природним джерелом поповнення словникового запасу будь-якої мови. Вживання таких слів характерно для багатьох дискурсів, у першу чергу, молодіжного, оскільки молодь найбільш схильна до інновацій. Якщо деякі англіцизми і американізми функціонують в українській мові вже довгий час з тим чи іншим ступенем асиміляції, саме молодь сприяє вживанню нових запозичень у різних сферах життя. Для молоді найбільш розповсюдженими сферами, у яких зустрічається найбільша кількість запозичень, є сфери технологій і Інтернет-спілкування, у тому числі і міжособистісного, сфери економіки та бізнесу, реклами, культури, спорту, подорожей і щоденного життя. Функціонування англіцизмів та американізмі у молодіжному дискурсі можливо як в неадаптованій формі (англійською мовою), так і у транслітерованому вигляді з певною граматичною адаптацією до української мови як мови-приймача.

Перспективи подальшого дослідження проблеми. Оскільки процес запозичення слів із однієї мови у іншу є постійним і природнім, природнім та стрімким у наш час є поява нових понять та їхніх назв завдяки розвитку технологій, і саме тому запозичені слова і далі будуть з'являтися в українській та інших мовах. І молодь буде першою, хто сприятиме поширенню вживання цих слів у процеси спілкування, завдяки своїй схильності до нового, освіченості, імеджевості. Процеси, що відбуваються у світі у різних сферах, глобалізація світу, уніфікація понять, сучасне панування англійської мови будуть тими чинниками, які поширюватимуть словниковий запас як самої англійської мови, так і інших мов, які будуть вживати англійські запозичення.

Література

1. Арутюнова Н.Д. Дискурс. Лингвистический энциклопедический словарь под ред. В.Н. Ярцева. Москва: Сов. энциклопедия. 1990. С. 136-137.

2. Бенвенист Э. Общая лингвистика 3-е изд. Москва: Эдиториал УРСС. 2009. 448 с.

3. Ильясова С.В. Язык СМИ и рекламы: игра как норма и как аномалия: монография. Москва: Л.П. Амири, 2016. 328 с.

4. Коробова І. Новітні англійські запозичення у сфері високих технологій сучасної української мови. Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2013. С. 141-148. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsev_2013_2013_21 (Дата звернення 26.03.2020).

5. Крысин Л.П. Новый словарь иностранных слов. Москва: Эксмо. 2005. 480 с.

6. Матусевич А.А. Общение в социальных сетях: прагматический, коммуникативный, лингвостилистический аспекты характеристики: дисс.. канд. филолог. наук/ 10.02.01. Киров, 2016: URL https://diss.unn.ru/files/2016/670/diss-Matusevich-670.pdf (Дата звернення 26.03.2020).

7. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис, 2002. 742 с.

8. Юдина Т.В. Универсальные и специфические характеристики Интернета как формы коммуникации. Язык средств массовой информации. Под ред. М.Н. Володиной. Москва: Академический проект; Альма Матер, 2008. С. 654-658.

9. Crystal D. English as a Global Language. Cambridge University Press. 2-d ed. 2003.

10. Longman Dictionary of Contemporary English. Third ed., 2003. 1949 р.

Размещено на Allbest.ru