Репрезентація больових відчуттів в українській мові

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет "Острозька академія"

Репрезентація больових відчуттів в українській мові

Cахнюк Оксана Степанівна,

кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

У статті здійснено аналіз метафоричної концептуалізації болю в українській мові на основі іменника біль. Цей іменник широко використовується у повсякденному спілкуванні, а також, як термін, у медицині та вживається на позначення як фізичного, так і емоційного болю.

На матеріалі української мови встановлено та охарактеризовано концептуальні метафори БІЛЬ - ОСОБА, БІЛЬ - ОБ'ЄКТ, БІЛЬ - ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА, БІЛЬ - БОРОТЬБА, БІЛЬ - СВІТЛО та БІЛЬ - ВОГОНЬ.

Використання когнітивного підходу, який полягає в аналізі мови для проникнення у свідомість, дало змогу охарактеризувати больові відчуття та їх вербалізацію у мові. Такий підхід допоміг прослідкувати особливості мовної репрезентації та сприйняття болю представниками української культури.

Ключові, слова: метафора, метафоризація, концептуалізація, біль.

Abstract

Representation of pain in ukrainian language

В українській мові, як і в більшості слов'янських мов, для позначення больових відчуттів існує одне універсальне дієслово, що передає як фізичний, так і психологічний стан - боліти/заболіти.

Велика кількість дієслів, що також описують біль, запозичується з інших семантичних полів, зокрема: вогню, звуку, фізичної дії та ін. (докладна характеристика предикатів болю подана в [2]).

Іменним відповідником дієслова боліти є біль. Цей іменник широко використовується у повсякденному спілкуванні, а також, як термін, у медицині та вживається на позначення як фізичного, так і емоційного болю.

Словник української мови тлумачить біль як `відчуття фізичного страждання; відчуття прикрості, образи, смутку' [4, с. 186]: Він аж застогнав від болю (Вовчок, I, 1955, 445); Буденне життя з його болем та горем, з його радощами та утратами краще і докладніше укладається під прозою (Мирний, V, 1955, 377).

Саме способи поєднання цього іменника з іншими лексичними одиницями дають змогу комплексно простежити концептуалізацію болю в українській мові.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Біль, на рівні з іншими відчуттями та емоціями, неодноразово ставав об'єктом мовознавчого дослідження. У XX-XXI столітті вченими різних галузей було здійснено ряд спроб описати та систематизувати мову болю.

Найвідомішими є роботи М. Халідея [5], К. Ласкаратоу [8], Ф. Оверлаха [9], В. Бріцина, Е. Рахіліної, Т. Рєзнікової, Г. Яворської [1], які працювали на матеріалі різних мов. На матеріалі української мови зосередила свої дослідження Г. Зимовець [2; 3]. У своїх роботах авторка детально описала дієслова, які використовуються для передачі больових відчуттів в українській мові. Однак, значний інтерес становлять також іменні конструкції, що використовуються для вербалізації болю.

Мета пропонованої статті - простежити концептуалізацію болю в українській мові за допомогою конструкцій з іменником біль.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Для досягнення мети нашого дослідження, ми охарактеризували близько 1 000 виразів із Корпусу текстів української мови (КТУМ), що містять лексему біль, та виділили деякі концептуальні метафори. Отже, діапазон корелятивного домена БІЛЬ в українській мові налічує такі референтні домени: “Особа”, “Об'єкт”, “Вміст контейнера”, “Боротьба”, “Світло” та “Вогонь”.

1. БІЛЬ - ОСОБА. Цей фрейм складається з предикативних конструкції з іменником біль. За допомогою цих конструкцій болю метафорично приписуються риси та характеристики, а також дії, зазвичай характерні лише живій особі: біль ходить, біль ожив, блукаючий біль.

Приклади вживання: Голова болить, в очах темніє, у м'язах блукаючий біль (КТУМ).

У рамках фрейму БІЛЬ - ЖИВА ОСОБА можна виділити окремий слот БІЛЬ - ОСОБА, ЩО ВИКОНУЄ ДІЮ. До цього слоту належать предикативні конструкції з іменником біль.

При цьому окремі групи становлять вирази, які містять дієслова, що передбачають здійснення впливу за допомогою певного інструмента, як-от: біль ріже, біль коле, та дієслова, що передбачають здійснення впливу руками: біль б'є, біль штовхає.

Приклади вживання: Але біль із такою силою ріже в мозок, що доктор Рудольф почуває, як м'якнуть йому руки й ноги і душна млосність хилить його на землю (КТУМ); А її б'є біль у голову майже щоднини (КТУМ);

Отже, біль в українській мові концептуалізується як жива особа. За допомогою певних виразів та граматичних конструкцій, біль метафорично поводиться як людина: може ходити, говорити, битися, штовхатися. Біль мучить людину, змушує її страждати і шукати від нього порятунок, він може колоти, наче голкою, та різати, наче ножем.

2. БІЛЬ - ОБ'ЄКТ. В українській мові біль концептуалізується як об'єкт, що має певну форму, яка нерозривно пов'язана з відчуттями. Так, різкий біль, що має епіцентр, тобто такий, що наче завдається голкою чи іншим гострим предметом, описується як гострий та тонкий. Біль, що не локалізується у якомусь конкретному місці, є тупим: гострий біль, тупий біль, тоненький біль.

Приклади вживання: Як тільки Ерліс подумала про це, гострий біль обпік щоку, хоч ніхто не чіпав шраму (КТУМ).

У художній літературі, крім того, широко представлений і часто трапляється КОЛІР болю. Метафорично він може бути чорним, червоним чи білим. Так, біль від сильного удару по оголеному тілу, як-ось від нагая, асоціюється з раною та має червоний колір. Біль, пов'язаний зі смутком та стражданням, тугою у серці, має чорний колір. Крім того, художня література описує й СМАК болю. Метафорично він може бути солодким, що асоціюється з приємними речами, які хоча і завдають болю, проте цей біль приглушується, затьмарюється на фоні іншого, більш значущого почуття, зазвичай кохання.

На противагу солодкому болю з'являється й солоний біль: Тоді я сльозою проникну у твоє серденько, і влию у нього солоний я біль (КТУМ). Цей вид болю поєднується з стражданнями, сльозами, які мають солоний смак, що переноситься на біль.

В українській мові біль концептуалізується як ОБ'ЄКТ, ЩО МАЄ ТЕМПЕРАТУРУ: пекучий біль.

Приклади вживання: Що відповів батько, Володя не чув, бо в ту ж мить пекучий біль різонув спину (КТУМ).

Біль в українській мові метафоризується як НОША, вантаж. У цих виразах біль переважно виступає у ролі об'єкта, над яким здійснюється дія. Цей слот об'єднує спільнокореневі слова, що у своєму вихідному значенні позначають `узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись' [4], тобто нести: незносний біль, носити біль, винести біль, переносити біль.

Приклади вживання: Зціпивши зуби, Максим змушував себе стоїчно переносити біль (КТУМ); Біль був такий незносний, що довелося перевести коня спершу на рись, а там і зовсім - ступою (КТУМ).

3. БІЛЬ - ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА. Згідно з теорією концептуальної метафори Лакоффа-Джонсона, серед онтологічних метафор мають місце метафори, пов'язані з вмістилищами, оскільки, за словами вчених, ми розглядаємо фізичні об'єкти, події, дії, субстанції, стани тощо, як вмістилища, які мають внутрішній простір і які є відокремленими від зовнішнього світу [7].

4. К. Ласкаратоу у своєму дослідженні обґрунтовує метафору ЛЮДСЬКЕ ТІЛО - КОНТЕЙНЕР, і, як наслідок, - ЛЮДИ - КОНТЕЙНЕРИ [8, с. 150]. Звідси, цілком логічним є те, що тіло людини, яка відчуває біль, теж концептуалізується як контейнер, а біль, оскільки він з'являється у людському тілі і не може проявлятися за його межами, є його вмістом: виплескувати біль, вихлюпнути біль, сповнений болю, таїти біль у собі.

Кьовечеш стверджує, що розуміння людського тіла як контейнера для емоцій є характерним для багатьох, навіть не споріднених мов [6]. Тіло концептуалізується як контейнер, у середині якого існують емоції, отже, як наслідок, метафора ЕМОЦІЇ - ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА є теж універсальною.

Беручи до уваги дослідження К. Ласкаратоу та З. Кьовечеша, можна стверджувати, що згідно з першим дослідженням, біль - пов'язаний із тілом, оскільки з'являється лише в його межах, крім того, біль має й емоційний аспект, а отже, схоже як емоції, він концептуалізується за допомогою метафори ЛЮДСЬКЕ ТІЛО - КОНТЕЙНЕР ДЛЯ ЕМОЦІЙ. Отже, ТІЛО ЛЮДИНИ є КОНТЕЙНЕРОМ ДЛЯ БОЛЮ. Звідси - БІЛЬ - ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА.

4. БІЛЬ - БОРОТЬБА. Біль в українській мові концептуалізується як боротьба, протистояння. Людина з ним бореться, намагається його побороти, пересилити та перемогти, подолати біль, щоб позбутися його: боротися з болем, побороти біль, пересилити біль, перемогти біль, позбутися болю, завдавати болю, долати біль.

Приклади вживання: Льошка бачив, як Маруся, долаючи біль, зробила крок (КТУМ). метафоричний іменник біль український мова

5. БІЛЬ - СВІТЛО. Біль в українській мові має візуальне виявлення. Він може спалахувати чи поширюватися промінням. Для поетичних творів характерним є ще й променистий біль.

Приклади вживання: Хворі часто відзначали, що навіть вага простирадла може викликати спалах болю (КТУМ). Нехай не тане дум холодний дим, лови з туману променистий біль, докіль забудеш хлипання біди, як забувають рідний хліб і сіль (КТУМ).

6. БІЛЬ - ВОГОНЬ: біль обпікав, біль випалював, біль палив, розпалити біль, обпалюючий біль. Біль в українській мові концептуалізується як вогонь, що може пекти, обпікати, випалювати. При цьому у деяких випадках це пов'язано з підвищенням температури ділянки тіла, де відчувається біль (обпалюючий біль від зіткнення вже роздратованої шкіри з гарячіше, кислою сечею), а в інших - прямого зв'язку такого виду болю з підвищенням температури не спостерігається. Приклади вживання: Біль знову обпік ногу дівчини, вона ледве стрималася, щоб не скрикнути (КТУМ);

Не встигає малюк відчути полегшення від спустошення своїх нутрощів, як на зміну йому поспішає обпалюючий біль від зіткнення вже роздратованої шкіри з гарячіше, кислою сечею (КТУМ).

Висновки та перспективи подальших досліджень

Людині властиво використовувати метафоричну мову для того, щоб наочніше вербалізувати власні больові відчуття. Оскільки, як зазначав Л. Віттгенштейн, “біль - річ приватна, ми можемо лише здогадуватися, що хтось відчуває біль, проте точно знаємо, що ми його відчуваємо”, та “ми не можемо відчути чужого болю” [11, с.37], то метафора значно полегшує опис болю, з її допомогою мовець може вербалізувати свій біль, а слухач упізнати, ідентифікувати те, що не може особисто відчути.

У статті здійснено аналіз концептуалізації болю в українській мові за допомогою конструкцій з іменником біль.

Використання когнітивного підходу, який полягає в аналізі мови для проникнення у свідомість, дало змогу охарактеризувати больові відчуття та їх вербалізацію в українській мові. Дослідження виявило такі концептуальні метафори з іменником біль: ОСОБА, ОБ'ЄКТ, ВМІСТ КОНТЕЙНЕРА, БОРОТЬБА, СВІТЛО та ВОГОНЬ. Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їх використання у процесі викладання курсів з української лексикології, загального мовознавства, когнітивної лінгвістики, прикладної лінгвістики, лінгвопрагматики, а також у подальших концептологічних дослідженнях.

Література

1. Брицын В. М., Рахилина Е. В., Резникова Т. И., Яворская Г. М. (ред). Концепт БОЛЬ в типологическом освещении. К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2009. 424 с.

2. Зимовец Г. В. Глаголы боли в украинском языке. Брицын В. М., РахилинаЕ. В., Резникова Т. И., Яворская Г М. (ред). Концепт БОЛЬ в типологическом освещении. К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2009. С. 66-109.

3. Зимовець Г.В. Способи вираження носія стану болю в укр. мові. Вісник Черкаського універ.. Серія філолог. науки. Вип. 116. Черкаси, 2007. С. 35-43.

4. Словник української мови в 11 т. К.: Наукова думка. Т. 1-1, 1970-1980.

5. Halliday Michael. On the grammar of pain. Functions of Language. 1998. 5 (1). P. 1-32.

6. ^vecses Z. Metaphor and Emotion: Language, Kulture and Body in Human Feeling. Cambridge: Cambridge University Press, 2005 P. 191.

7. Lakoff G., Johnson М. Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press, 1980. xiii, 239 p.

8. Lascaratou Chryssoula, Marmaridou Sophia. Metaphor in Greek pain-constructions: Cognitiv and functional perspectives. Berlin: Mouton de Gruyter, 2005. P. 235-254.

9. Overlach Fabian. Sprache des Schmerzes - Sprechen ьber Schmerzen: eine gramatisch-semantische und gesprдchsanalytische Untersuchung von Schmerzausdrьcken im Deutschen. Berlin: Walter de Gruyter, 2008. 367 s.

10. Wittgenstein L. Philos. Grammar. Oxford: Basil Blackwell, 1969 / 1974. 495 p.

11. Wittgenstein L. Philosophical Investigations. Oxford: Basil Blackwell, 1953 / 1989. 323 p.

Размещено на Allbest.ru