Стіввідносш прийменниково-субстантивні структури із семантикою неозначеної часової наступності як репрезентанти зовнішньої семантико-синтаксичної кореляції

Key words: external semantic-syntactic correlation, primary prepositions, derived prepositions, correlative, temporative, semantics, undefined time sequence.

Беручи до уваги загальні тенденції розвитку лінгвістичної науки на сучасному етапі, новітньою, на наш погляд, є модель української граматики, сформована логіко-функційним її критерієм. Окремі аспекти реалізації складників логіко-денотативного рівня в синтаксичному прошарку мовної системи кваліфікуємо як такі, що перебувають в зоні постійної уваги українських учених. До кола найперспективніших проблем сьогодення вважаємо за доцільне внести питання, пов'язані з функціюванням співвідносних прийменниково-іменникових темпоративів.

Особливості використання часових структур описували у своїх працях О. І. Бондар, І. Р. Вихованець, Т. М. Голосова, А. П. Загнітко, З. І. Іваненко, П. С. Каньоса, Р. А. Куцова, М. В. Мірченко, С. А. Романюк та інші мовознавці. У межах російської мовознавчої концепції основні теоретичні засади вживання темпоративів викладено у працях О. В. Бондарка, М. В. Всеволодової, Г. О. Золотової, Н. Ю. Шведової та інших дослідників.

Однак, незважаючи на численні напрацювання, у граматичній площині мовної системи недостатньо вивченою на сьогодні залишається проблема семантичної специфіки прийменників, корелятивних зв'язків первинних і вторинних прийменників у різних сферах семантико-синтаксичних відношень, і часових зокрема, виявлення закономірностей уживання прийменниково-іменникових темпоративів, виформуваних прийменниками різних розрядів за походженням. Необхідністю удокладненого вивчення вказаних ділянок сучасного синтаксису обумовлений вибір теми пропонованої розвідки та її актуальність.

Мета статті - дослідження особливостей реалізації зовнішньої семантико-синтаксичної кореляції прийменниково-відмінкових темпоративів зі значенням неозначеної часової наступності.

Об'єктом є прості речення з прийменниково-субстантивними часовими структурами, які експлікують семантику неозначеного післячасу, а предметом - співвідносні прийменниково-іменникові конструкції з непохідними й похідними часовими прийменниками. Означена мета передбачає розв'язання таких завдань:

1) дослідити прийменниково-іменникові сполуки з первинними та вторинними темпоральними прийменниками, які репрезентують семантику неозначеної часової наступності;

2) проаналізувати всі можливі прийменниково-субстантивні темпоративи, що реалізують значення неозначеного післячасу і структуровані непохідними й похідними часовими прийменниками;

3) виокремити диференційні ознаки складників досліджуваних парадигм.

Домінантної ролі в семантичних дослідженнях, зокрема й у функційному синтаксисі, набув аналіз корелятивних зв'язків мовних одиниць, наділених планом змісту. Темпоральні прийменники, сполучаючись з іменниками в непрямих відмінках, виражають часові семантико-синтаксичні відношення. У структуруванні прийменниково-субстантивних темпоративів беруть участь як первинні, тобто непохідні, так і вторинні, або похідні, часові прийменники.

З огляду на те, що в конституюванні темпоральних прийменниково-іменникових структур задіяні первинні та вторинні прийменники, послідовно вичленовуємо дві підгрупи семантико-синтаксичної кореляції - внутрішню і зовнішню. Зовнішню семантико-синтаксичну кореляцію номінуємо як співвідношення між прийменниково-субстантивними структурами, компонентами яких є непохідні й похідні часові прийменники: у війну - під час війни, з відльотом - після відльоту, за день - протягом дня - упродовж дня, за Хмельницького - при Хмельницькому - у часи Хмельницького - за часів Хмельницького.

Одночасність / різночасність дії або процесу є основним протиставленням темпоральної сфери, оскільки на ньому базуються семантичні видозміни прийменниково-відмінкових темпоративів. Конструкції зі значенням різночасності окреслюють момент дії стосовно двох темпоральних відрізків: часової попередності й часової наступності. Остання виражає початок тривалості якоїсь дії після іншої дії чи явища. Семантика неозначеної часової наступності представлена двокомпонентною парадигмою prep за + Nacc - prep після + Ngen. Крім означеної тривалості, темпоратив prep за + Nacc може виражати неозначену часову наступність, напр.: Десь за північ весілля йде до фінішу (П. Добрянський, 51); ... Можна закохатися, можна втратити голову й за шістдесят ... (Л. Костенко, 52).

Спорадичність функціювання конструкцій із таким значеннєвим описом пояснюється наявністю в мові темпоратива prep після + Ngen як експлікатора часової наступності, що недиференційовано позначає проміжок часу, після якого відбувається явище [1, с. 129], напр.: Після півночі притік відвідувачів у кафе зменшувався до чотирьох-п 'яти чоловік (Л. Дереш, 113); Микола Степанович згадав ... про знайомих, які після сорока розлучилися з дружинами, про що потім жалкували ... (В. Юрченко, 55).

Виділені структури завдяки вторинному прийменнику після можуть передавати лише семантику післячасу без додаткових значеннєвих відтінків, що й зумовлює їхню перевагу, порівняно з темпоративом prep за + Nacc, уживаним для номінування неозначеної часової наступності. Крім того, прийменник після регулярно функціює в різних стилях сучасної української мови. Співвідносні темпоративи трикомпонентної парадигми prep по + Nlok - prep з (із) + Ninstr - prep після + Ngen є най- типовішими репрезентантами семантики неозначеної часової наступності. Реалізуючи загальне відношення наступності стосовно часового орієнтира, вони називають дію, що відбувається після певного явища чи події.

Нормативними для досліджуваних моделей є такі значення:

1) невизначено-віддалений наступний момент дії, напр.: Було б вам приїхати після свят (Ю. Щербак, 51); ... Земний космічний корабель після довгих років блукання в просторах Всесвіту відкрив у сузір 'ї Ліри планету, дуже схожу на рідну землю (В. Бережний, 58);

2) час, що настає після закінчення тривалого часового проміжку, напр: Побачити друга після такої тривалої розлуки було, безперечно, приємно (В. Собко, 310);

3) позначення події чи явища, що має місце після певного періоду в житті людини, напр.: Я тоді якраз після армії і школи міліції в розшук прийшов (А. Кокотюха, 39); Після інституту [Ніна] повернеться в своє село або поїде, куди пошлють (В. Лис, 76);

4) час дії, яка відбулася після споживання страв, напоїв тощо, напр.: Дід, як завжди після чарки, розповідав усякі бувальщини (М. Дашкієв, 18-19); Після кави та люльок свати переказали нареченій, щоб вона готувалася до церемонії (З. Тулуб, 43);

5) часові рамки, співвіднесені з періодом життя особи взагалі й історичної особи зокрема, після яких відбувається дія, напр.: Після Шевченка вже не можна було повторювати пройдене ... (О. Гончар, Vi, 423);

6) час мешкання, перебування в певній місцевості, після якого має місце інша дія, напр.: ... Донька після Петербурга мандрує по маєтках Бабаніних - Шпатівка, Черняківка (М. Слабошпицький, 67);

7) час після припинення існування певного стану чи після смерті, напр.: Хоробрий козак після смерті прилучається до Бога (В. Рубан, 97);

8) час процесу, дії чи стану, що настають після суспільного або природного явища, напр.: А вже після громадянської війни він, Марко, в цій же школі зустрів своє перше кохання ... (М. Стельмах, 45); Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу ... (О. Довженко, 36-37);

9) час дії, що має місце після свят, напр.: ... Після Михайла [21 листопада] зима неодмінно має сповістити про себе ... (В. Скуратівський, 237); То вже було після Різдвяних свят ... (М. Матіос, 47) [4, с. 142-145].

Семантичний спектр часової наступності, що його репрезентує конструкція prep по + Nlok, також досить різноманітний:

1) проміжки часу чи періодів, після закінчення яких має місце інша подія або явище, напр.: По відходіДемка, коли на Максима припало більше праці, він зовсім відмовився «служити батькові» (У. Самчук, 88); По приїзді граф дуже ганяв людей, вигадував все нові й нові роботи (С. Горбань, Н. Лапіна, 58);

2) фізичний чи інший стан, після якого щось з'являється або припиняє своє існування, зникає, напр.: Тих пару днів, що [дитина] прожила з заплющеними очима по народженню, не входять у рахунок (У. Самчук, 7); 1941 року Ізен-Бек помер, по смерті його зникла і «Велесова книга» (М. Степаненко, 10);

3) час дії, що настає після історичної або суспільної події, напр.: А батько Кіндрат Сорока по революції і гуртував люд разом з Васею (В. Большак, 43); Я вже повірила, що по війні залишилася на білому світі з Сашком-сиротою (В. Яворівський, 145);

4) час, що настає після свята чи явища за календарем, зокрема церковним і сільськогосподарським, напр.: ... А по Петрі через Івана з Дарусею знову стало село з ніг на голову ... (М. Матіос, 63); ... Той, хто тре їх [коноплі] по Введенні, накликає бурю на поля, а на себе од людей зневагу (В. Скуратівський, 240); По жнивах полю дали погрітися на сонці день ... (Л. Вернигора, 36);

5) частини доби, явища природи, а також часові проміжки, після яких відбувається дія, напр.: По обіді людей на пляжі значно поменшало (А. Кокотюха, 173); Вже по заході сонця, повертаючись до маєтку, покоївки несподівано зустрілися з негром за очеретами біля Герцогського валу (О. Гончар, ІІ, 229); [Сонце заходить] зразу десь по восьмій ... (В. Вакуленко, 7); 6) час дії після споживання їжі чи напоїв, напр.: По каві вона [Валентина] навіть кинула до господаря по-польському кілька слів подяки (Олесь Досвітній, 57).

М. А. Жовтобрюх свого часу зазначав, що в сучасній українській мові паралельно майже до всіх конструкцій prep по + Nlok уживаються структури prep після + Ngen [2, с. 52]. Ми поділяємо думку З. І. Іваненко про те, що семантичні відтінки в темпоративах prep по + Nlok - prep після + Ngen виявити важко [3, с. 34], вони майже відсутні. Чинником, що вможливлює їхню диференціацію, є сфера вживання: у сучасній українській мові для конструкції з вторинним прийменником після характерне загальностильове функціювання, він здатний сполучатися з ширшим колом іменників.

Синтаксичних структур із первинним прийменником по не зафіксовано в науковому й офіційно-діловому функційних різновидах. Цей факт можна аргументувати тим, що первісною семантикою похідного прийменника після є темпоральна, завдяки чому синтаксема prep після + Ngen спроможна точніше передавати часову наступність. Об'єктне, атрибутивне, причиново-наслідкове значення, яке здатний реалізувати прийменник після, є вторинним.

Щодо значення непохідного прийменника по, то Словник українських прийменників вияскравлює насамперед об'єктне, локативне, а вже потім темпоральне [5, с. 257]. Крім того, прийменник по має вужчий дистрибутивний радіус: він не може сполучатися з іменниками на позначення абстрактних понять (зустріч, розлука), навчальних закладів (школа, інститут, університет), населених пунктів (Львів, Харків, Петербург). Синтаксема prep з (із) + Ninstr доповнює парадигму корелятивів prep по + Nlok - prep після + Ngen, що експлікують семантику часової наступності, яка може ускладнюватися каузальним відтінком, пор.: З відльотом табуна гусак відчув, як ніч раптом поважчала і стала тиснути своєю мокрою темінню ... (М. Вінграновський, 805); З приходом Сідалковського у «Фіндіпош»усе пішло по-іншому (О. Чорногуз, 193). Специфічною характеристикою виокремленої синтаксеми слід вважати те, що для реалізації значення післячасу в сполученні з первинним прийменником з (із) уживаються тільки іменники нетемпоральної семантики. Це, зокрема, девербативи - назви процесів і явищ (приїзд, відліт, ухвалення, розлука, реєстрація).

Діапазон субстантивів нечасового значення, які структурують конструкцію prep по + Nlok, значно ширший. Він представлений назвами релігійних свят (Різдво Христове, Великдень, Покрова), трапез, страв і напоїв (сніданок, обід, вечеря, борщ, кава, чай), періодів і явищ за церковним та сільськогосподарським календарем (середопістя, масляна, м 'ясниці, сівба, сапання, сінокіс, жнива), подій, пов'язаних із періодом розвитку людського суспільства (революція, неп, війна, окупація, колективізація, перебудова, вибори). Цей субстантивний корпус доповнюють лексеми, що сполучаються з вторинним прийменником після. Вони номінують явища природи (буря, вітер, вітровій, гроза, дощ, завірюха, землетрус, злива, мороз, повінь, розлив, сонцестояння, спека, хуртовина, шторм), державні свята (Новий рік, 8 Березня, 1 Травня, День Перемоги, День Конституції, День Незалежності України), осіб узагалі й історичних осіб зокрема (правитель, імператор, фашисти, куркулі, Катерина ІІ, Іван Виговський, Брежнєв), періоди за академічним календарем (семестр, чверть, сесія), навчальні, лікувальні заклади, місця відпочинку (школа, гімназія, коледж, ліцей, училище, технікум, інститут, університет, академія, аспірантура, докторантура, консерваторія, лікарня, госпіталь, поліклініка, санаторій, театр, музей, цирк, зоопарк), періоди відпочинку (відпустка, канікули, перерва, вихідні).

У синтаксемах, утворених за моделлю prep після + Ngen, зафіксовано числівниково-субстантивні сполучення Numx + Nx, напр.: Іноді корисно торкнутись руками певного фаху, щоб після п'яти-семи років навчання не зізнатися з гіркотою: не на того, мовляв, коня сів! (К. Михеїв, 137); Так, можна прилягти десь після дванадцятої ночі, але не зараз, коли на тебе дивляться люди (Г. Терещенко, 3-4). З-поміж корелятивів трикомпонентної парадигми prep по + Nlok - prep з (із) + Ninstr - prep після + Ngen, що мають семантику часової наступності, домінантну позицію займає темпоратив prep після + Ngen. Її забезпечує саме вторинний прийменник після з генетично успадкованим темпоральним значенням. Воно й зумовлює стильовий універсалізм аналізованої синтаксеми.

Отже, спираючись на матеріали проведеного дослідження в межах української мовленнєвої практики, констатуємо, що саме прийменники зумовлюють появу диференційних ознак у часових прийменниково-іменникових структурах, завдяки чому останні вступають у корелятивні зв'язки. український темпоратив часовий прийменник

Література