Значення принципу неодиничності мови для етимологічного аналізу запозичень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пампура С.

кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Донбаського державного педагогічного університету

Стаття присвячена лінгвоісторіографічному дослідженню принципу неодиничності мови в етимологічних ученнях. Розкрито погляди мовознавців на причини мовних змін, їх твердження щодо значущості принципу неодиничності мови в процесі встановлення етимології слова. Відзначено, що на мовні зміни впливають як внутрішні (саме лінгвістичні), так і зовнішні (екстралінгвістичні) чинники.

Ключові слова: етимологічний аналіз, принципи етимологічних досліджень, принцип неодиничності мови, причини мовних змін, лінгвістичні та екстралінгвістичні чинники.

Пампура С.Ю.

- кандидат филологических наук, доцент кафедры иностранныхязыков Донбасского государственного педагогического университета

ЗНАЧЕНИЕ ПРИНЦИПА НЕЕДИНИЧНОСТИ ЯЗЫКА ДЛЯЭТИМОЛОГИЧЕСКОГО АНАЛИЗА ЗАИМСТВОВАНИЙ

Статья посвящена лингвоисториографическому исследованию принципа неединичности языка в этимологических исследованиях. Раскрыты взгляды языковедов на причины языковых изменений, их важность для установления надежных этимологий слов. На языковые изменения влияют как внутренние (лингвистические), так и внешние (экстралингвистические) факторы.

Ключевые слова: этимологический анализ, принципы этимологических исследований, принцип неединичности языка, причины языковых изменений, лингвистические и экстралингвистические факторы.

Pampura S.

- Candidate of Science (Linguistics), Associate Professor, Department of

Foreign Languages, Donbas State Teachers' Training University

IMPORTANCE OF THE PRINCIPLE OF LANGUAGE MULTIPLICITY IN ETYMOLOGY OF LOAN-WORDS

The article deals with the linguistic-historiographical research of the principle of language multiplicity functioning in etymology. The principal ideas about language changes, their importance for etymological studies are under consideration. It is asserted that language changes are caused by linguistic factors as well as extralinguistic ones.

Key words: etymological analysis, principles of etymology, principle of language multiplicity, causes of language changes, linguistic and extralinguistic factors.

Постановка проблеми

Практика дослідження питання етимологічного аналізу запозиченої лексики в лінгвоісторіографічному аспекті показала, що ця проблема здавна цікавила науковців.

Етимологія як розділ лінгвістики розвивалася відповідно до загальних законів мовознавства з урахуванням власних особливостей. Ефективними в етимологічних дослідженнях лінгвісти визнають основні принципи порівняльно-історичного мовознавства за умови їхнього комплексного застосування разом із принципами відокремлення запозиченої лексики. До основних принципів порівняльно-історичного дослідження відносять принципи історизму, причиновості та системності, що є конкретизацією та виявом принципу загального зв'язку явищ. Ці принципи мають бути застосованими разом із принципами відокремлення запозиченої лексики, які були експліковані та успішно використовувались у працях етимологів.

Упродовж ХІХ ст. - на початку ХХ ст. виникла низка лінгвістичних шкіл, представники яких вели плідну розробку принципів лінгвістичних досліджень. У ХVNІ ст. - на початку ХІХ ст. зароджується й поширюється ідея історичного розвитку мови, що разом з відкриттям фонетичних законів спричинило виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Відкриття й уточнення фонетичних законів заклало надійну базу для етимології, для якої порівняльно-історичний метод стає провідним. Етимологічне дослідження неможливе без урахування історичного розвитку мови, без чіткого визначення всіх змін, яких зазнала мова в різні історичні періоди. Проблему принципу історизму як провідного в лінгвістичних дослідженнях вивчали, зокрема, представники Харківської, Лейпцизької, Московської, Казанської лінгвістичних шкіл (О. О. Потебня, П. Г. Житецький, Г. Остгоф, К. Бругман, Г. Пауль, П. Ф. Фортунатов, О. О. Шахматов, І. О. Бодуен де Куртене, М. В. Крушевський та ін.), Г. Шухардт, К. Фослер, Дж. Бонфанте, В. Пізані та ін. їх твердження знайшли подальшого розвитку в працях дослідників другої половини ХХ ст. (А. О. Білецький, М. М. Маковський, В. М. Топоров та ін.), які відзначали особливий зв'язок етимології з історико-культурним контекстом.

Кропітка робота численних поколінь учених заклала надійне підґрунтя для визначення чіткої методики етимологічного аналізу. Важливу роль у створенні надійної наукової методології етимологічних досліджень відіграли праці учених ХІХ ст. Хоча вони носили узагальнювальний і описовий характер, вони створили тверду базу для подальшого формулювання основних етимологічних принципів, що й було зроблено етимологами ХХ ст. - початку ХХІ ст. (О. Семереньї, В. Пізані, О. М. Трубачов, В. М. Топоров, Ю. В. Откупщиков, В. І. Абаєв, Л. Кіш, О. І. Іліаді, С. А. Бурлак, С. А. Старостін, В. В. Левицький), у працях яких добре експліковані та описані принципи відокремлення запозиченої лексики.

Мета дослідження

На аналізі поглядів мовознавців ХІХ ст. - початку ХХІ ст. на проблему принципів та критеріїв етимологічного аналізу запозиченої лексики в індоєвропейських мовах визначити значення принципу самобутності для ефективного етимологічного аналізу запозиченої лексики.

Виклад основного матеріалу. О. Семереньї звів найважливіші результати індоєвропейської етимологічної науки до кількох принципів (які були визнані основними всіма сучасними етимологами), указуючи на значення фонетичного, словотвірного та семантичного боків етимологічного тлумачення та на необхідність ідентифікації паралельних утворень, лексичних відповідностей у суміжних регіонах або на всій індоєвропейській території [5, с. 68]: принцип самобутності. Дослідник має шукати етимологічне пояснення перш за все серед власних ресурсів певної мови, зважаючи на давнішні елементи та можливі інновації. Якщо будь-яке слово з однаковою мірою ймовірності може бути етимологізованим і як питоме, і як запозичене, і жодне з пояснень не має переваг у доказах, етимолог поводиться правильно, надаючи перевагу першому поясненню, не приховуючи друге; принцип кінцевого джерела. Якщо в суміжних мовах спостерігається наявність спільних, але етимологічно ізольованих слів, то судити про напрям поширення цих слів можна після виявлення кінцевого джерела, тобто мови, для якої це слово є питомим; принцип неодиничності мови, яка запозичує. Запозичення будь-якого слова найчастіше спричинене не однією мовою, а групою мов, що перебувають в однакових умовах. Тому слід бути обережними у тих випадках, якщо будь-яке слово, яке вважають запозиченим, не має схожих відповідностей-запозичень у мовах відповідного ареалу [5, с. 69; 4, с. 178].

Як відомо, слова запозичуються мовою внаслідок певних культурних, політичних, економічних стосунків між народами-носіями мов. Найчастіше запозичення слова відбувається разом із запозиченням реалії, яку воно позначає. Зазвичай такі запозичення відбуваються внаслідок двомовності або певного впливу більш розвинутої культури на менш розвинуту. У таких випадках запозичення відбувається водночас у декількох мовах. Природньо, що запозичуються не поодинокі слова, а цілі шари лексики, що належать до певної сфери людської діяльності. Такими були проникнення в європейські мови слів computer, internet, file, site, mail тощо.

На твердження Л. Кіш, з чим цілком погоджується О. І. Іліаді, турецькі запозичення в балканських мовах, германські та угорські - у мовах Середньої та Східної Європи, італійські - в адріатичних мовах і т. ін. свідчать про те, що запозичення будь-якого слова зазвичай відбувається не в поодинокій мові, а цілою групою мов, які знаходяться в однакових умовах. Отже, слід бути обережним у випадку, якщо слово, яке вважається запозиченим, не має відповідностей-запозичень в інших мовах сусіднього ареалу [5, с. 70; 4, с. 178]. Саме з цієї причини Л. Кіш сумнівається щодо надійності зведення угорськ. furfang «хитрість» до італ. furfante «шахрай, пройдисвіт»: у словенській, сербській та хорватській мовах (попри багаточисленні італійські запозичення) подібного слова не існує [5, с. 70].

Якщо з історії відомо, від якого народу до якого відбувалося запозичення елементів культури, можна припустити, що й слова, які їх називають, були запозичені разом з ними. Наприклад, існує значна кількість спільних слів між чадськими мовами (одна з гілок афразійської макросім'ї) та мовою канурі (нило-сахарська макросім'я, група канурі- теда). При цьому відомо, що канурі був мовою великої держави - Борну, під владою якого знаходилися чадські племена. Отже, доцільно вважати, що більша частина спільних слів у даному випадку - це запозичення з канурі в чадські мови [2, с. 71].

Запозиченню найбільше підлягає культурна лексика. Тому, якщо слова зустрічаються в різних мовах і належать до базисної лексики (вухо, сонце, я, іти і т. ін.), то, вірогідніше, це свідоцтво спорідненості цих мов. Якщо ж вони належать до сфери культурної лексики (плуг, комбайн, електрифікувати і т. ін.), то існує вірогідність того, що ці слова є запозиченими. Зрозуміло, що цей критерій не має 100% надійності, він може служити лише для висування гіпотези на самому початку етимологічного аналізу слів.

Припускати, що якесь слово є запозиченим, можна в тому випадку, якщо воно має структуру, не характерну для питомих слів даної мови (або має нерегулярні відповідності зі словами близькоспоріднених мов, що унеможливлює реконструкцію праформи). Проте для того, щоб довести таке припущення, необхідно дотримуватися цілого ряду умов.

С.А. Бурлак та С.А. Старостін вважають необхідним для відмежування запозиченої лексики враховувати наступні принципи, які, на нашу думку, доповнюють вищезазначені принципи та мають сприяти успішному цілісному етимологічному дослідженню запозиченої лексики:

• Принцип контактування мов. Необхідне існування історико-географічних або лінгвістичних пам'яток того, що мова, з якої прийшло досліджуване слово, контактувала (або могла контактувати) з даною мовою. Якщо слово, яке припускається запозиченим, ізольоване, гіпотеза приречена лишитися недоведеною. Так, і.-є. daksru «сльоза» схоже за формою на єнісейське de-xur «вода ока». Проте ніяких свідчень того, що праіндоєвропейці мали контакти з єнісейцями (і запозичили в них чомусь лише одне слово), не існує. Те ж стосується ацтекського слова теотль «бог» [2, с. 73-75].

• Принцип семантичної схожості. Необхідна семантична схожість досліджуваних слів. Запозичене слово повинно мати принаймні одне з значень, які воно має в рідній мові. Недотримання цього принципу можливо (наприклад, рос. азарт не виявляє близької семантичної схожості зі своїм джерелом - фр. hazard «випадок»), проте зустрічається досить рідко. Якщо факт запозичення не є безпосередньо відомим з історії (як у наведеному прикладі, де джерелом є французький вираз jeu d'hazard букв. «гра випадку» - рос. азартная игра з переосмисленням прикметника), відповідна гіпотеза навряд чи може бути надійно доведеною. Так, досить сумнівною можна визнати широко відому етимологію, за якою праслов. slonъ «слон» походить від тюркського aslan «лев» [там же; 6, с. 674-675]. Леви жили на півдні Євразії, отже, використання слова «лев» для позначення іншої тварини видається мало вірогідним [2, с. 72].

• Принцип дії регулярних фонетичних відповідностей. У досліджуваних словах мають спостерігатися регулярні фонетичні відповідності. При інтенсивних контактах завжди виникають правила «перерахування» з іноземної мови на рідну, і таким чином, звуки іншої мови отримують у мові-реципієнті регулярне відображення. Відсутність регулярних фонетичних відповідностей свідчить про невелику кількість запозичень (з одиничними об'єктами й дослідження буде індивідуальне, а не системне) або про те, що слова належать до різних часових шарів (або до різних діалектів). Припущення про невпорядковані зміни слів при їх запозиченні не вірні.

• Принцип граматичної адаптації. Слово, для якого припускається запозичений характер, не має порушувати відомих у мові правил граматичної адаптації. Якщо, наприклад, відомо, що всі запозичення в певній мові відмінюються за класом 1, а досліджуване слово - за класом 2, то це зменшує вірогідність етимології. Слово, яке змінюється за непродуктивною моделлю, запозиченим, скоріше за все, не є. Проте існують винятки, в основному при запозиченні з близькоспоріднених мов [2, с. 73].

Висновки

неодиничність мова етимологія слово

Необхідно пам'ятати, що етимологічному дослідженню властива множинність можливих рішень, які залежать від знань, а часом від інтуїції етимолога. Визначити чітку модель акту етимологізування надзвичайно складно. Використання прийомів етимології спричиняється до висновків, які мають відношення тільки до етимології. Моделювання семантичної сторони певної етимології визначається й коректується знанням відповідних культурно-історичних реалій, і це свідчить про те, що етимологія не може повністю укластися в межі лише мовознавства. Вона певною мірою залежить і від екстралінгвальних даних, у зв'язку з чим її висновки є корисними і для інших галузей науки.

Використання лінгвістами комплексного підходу дозволило вийти на якісно вищий рівень узагальнень для пояснення походження слова, вдосконалило процедуру відмежування запозиченої лексики. Новітні теорії та залучення великої кількості даних уможливили отримання надійних етимологій у дослідженнях запозиченої лексики.

Література

1. Акцентологія. Етимологія. Семантика. До 75-річчя академіка НАН України В. Г. Скляренка: [зб. наук. праць / наук. ред. Півторак Г. П. та ін.]. Київ: Наукова думка, 2012. 774 с.

2. Бурлак С. А., Старостин С. А. Сравнительно-историческое языкознание: учебник для студ. высш. учеб. заведений. Москва: Издательский центр «Академия», 2005. 432 с.

3. Глущенко В. А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в історії мовознавства. Московська лінгвістична школа: навч. посібник для студентів філол. спеціальностей пед. ін-тів і університетів. Донецьк, 1996. 137 с. Бібліогр.: с. 114-135.

4. Илиади А. И. Основы славянской этимологии. Київ: Довіра, 2005. 270 с.

5. Киш Л. О некоторых принципах этимологизирования заимствованных слов. Этимология 1967. 1969. С. 68-71.

6. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка в 4 т. / пер. с нем. О. Н. Трубачева. 2-е изд. Москва: Прогресс, 1987. Т. 3. 832 с.

Размещено на Allbest.ru