Порівняльна характеристика функціонування біблійних символем у сучасному фольклорному дискурсі українських і польських митців

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІЙНИХ СИМВОЛЕМ У СУЧАСНОМУ ФОЛЬКЛОРНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКИХ І ПОЛЬСЬКИХ МИТЦІВ

Решетняк О.

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури Донбаського державного педагогічного університету

Базелюк М.

студентка ІІІ курсу українсько-англійського відділення філологічного факультету Донбаського державного педагогічного університету

Статтю присвячено дослідженню умов функціонування біблійних символем у сучасному фольклорному дискурсі українських і польських митців. У науковій розвідці окреслено межі поняттєвого поля біблійна символема як лінгвокультурологічна одиниця; виокремлено асоціативно-образну парадигму старозаповітних і новозаповітних символем з антропонімним і топонімним компонентами, що функціонують в українській і польській сучасній піснетворчості; заналізовано співвідношення між символемами-бібліонімами в зазначених слов'янських мовах.

Ключові слова: Біблія, символема, бібліонім, антропонім, топонім, лінгвокультурологічна одиниця.

символема новозаповітний польській піснетворчість

Решетняк Е.

- кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка и литературы Донбасского государственного педагогического университета

Базелюк М.

- студентка ІІІ курса украинско-английского отделения филологического факультета Донбасского государственного педагогического университета

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ БИБЛЕЙСКИХ СИМВОЛЕМ В СОВРЕМЕННОМ ФОЛЬКЛОРНОМ ДИСКУРСЕ УКРАИНСКИХ И ПОЛЬСКИХ ПОЭТОВ

Статья посвящена исследованию условий функционирования библейских символем в современном фольклорном дискурсе украинских и польских поэтов. В научной публикации очерчены границы понятийного поля библейская символема как лингвокультурологической единицы; выделена ассоциативно-образная парадигма ветхозаветных и новозаветных символем с антропонимным и топонимным компонентами, функционирующих в украинском и польском современном песнетворчестве; проанализировано соотношение между символемами-библионимамы в указанных славянских языках.

Ключевые слова: Библия, символема, библионим, антропоним, топоним, лингвокультурологическая единица.

Reshetniak O.

Candidate of Science (Linguistics), Associate Professor, Ukrainian Language and Literature Department, Donbas State Teachers' Training University

Bazeliuk M.

Bachelor's Degree Programme Student, Department of Philology (Ukrainian and English Languages), Donbas State Teachers' Training

University COMPARATIVE ANALYSIS OF BIBLICAL SYMBOLEMES IN MODERN FOLKLORE DISCOURSE OF THE UKRAINIAN AND POLISH ARTISTS

The article is devoted to the study of the conditions of functioning of biblical symbolemes in the modern folklore discourse of Ukrainian and Polish artists. The biblical symboleme as a linguocultural unit is delineated in the article; it is highlighted the associative-figurative paradigm of the Old and New Testaments symbolemes with anthroponymic and toponymic components, functioning in the Ukrainian and Polish modern song-making; the correlation between the symboleme-biblionym in the indicated Slavic languages has been analized.

Key words: Bible, symboleme, biblionym, anthroponym, toponym, linguocultural unit.

Постановка проблеми

Святе Писання було, є і завжди буде системою еталонів, маркером шкали ціннісних орієнтирів будь-якої лінгвокультурної спільноти, й української зокрема. У періоди соціально- політичної нестабільності, принципового руйнування основних критеріїв суспільної свідомості біблійним персоналіям завдяки їхній універсальності притаманне чітке морально-етичне спрямування, оскільки вони маніфестують архетипні поняття добра і зла. Прецедентні біблійні імена є домінантами накопичення та трансляції духовних цінностей, бо інформацію про символьне значення слова не завжди фіксують лексикографічні джерела, тому часто її можна вияскравити, лише послуговуючись фоновими знаннями носіїв культури. Бібліоніми імплікують емоційно-оцінні аспекти буття, оперування такими прецедентами вможливлює декодування, об'єктивування, матеріалізацію того чи того старозаповітного або новозаповітного феномену.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На думку Дж. Лакоффа та М. Джонсона, концептуальною метафоризацією є спосіб фіксування в мові знань про світ, підвалинами якого є принципи наочності позначення складних і неспостережувальних явищ за аналогією до фізичних і спостережувальних [5, с. 211]. Проблему функціонування лінгвокультурних концептів студіювали М. Алефіренко, О. Цапок, І. Голубовська, В. Карасик, В. Кононенко, В. Маслова, О. Селіванова, О. Левченко, О. Близнюк, О. Задорожня, П. Мацьків, А. Пікалова, В. Яковлєва та ін. Проте дотепер системне концептуально- семіотичне осмислення домінантних біблійних символем з онімними компонентами як сегментів українськомовної картини світу є недостатнім, що й зумовило актуальність пропонованої наукової розвідки.

Метою статті є порівняльна характеристика функціонування біблійних символем у сучасному фольклорному дискурсі українських і польських митців. Досягнення зазначеної мети передбачає виконання таких завдань: окреслити межі поняттєвого поля біблійна символема як лінгвокультурологічна одиниця; виокремити асоціативно-образну парадигму старозаповітних і новозаповітних символем з антропонімним і топонімним компонентами, що функціонують в українській і польській сучасній піснетворчості; заналізувати співвідношення між символемами- бібліонімами в зазначених слов'янських.

Виклад основного матеріалу

Чимало мовознавців зазначають, що визначальною властивістю символу є власне образність, саме тому його треба усвідомлювати завдяки образу. Будь-який символ - образ, але будь-який образ не завжди можна вважати символом, а лише за певних умов. Істотною властивістю символу є його збалансованість щодо конкретних та абстрактних складових частин символьного змісту. Символ має надзвичайну здатність до внутрішнього природного зв'язку з тією реалією, яку він репрезентує. Конденсаційність символу вможливлює здатність до інтеграції в певній формі, зокрема комплексу уявлень про окремі явища, зумовлені культурними чинниками, досвідом взаємовідношень індивіда й соціуму чи релігійними галузями буття. Визначення семантики символу ускладнене його конденсаційністю, архетипністю та багатозначністю. Символіка - це один з найважливіших засобів усвідомлення буттєвих реалій, а біблійна насамперед об'єктивує релігійні уявлення в образних структурах, які моделюють їхню семантику як сконденсованих символьних знаків, що є закодованим маркуванням надприродного, осмисленням і переживанням вірянами вищих соціокультурних цінностей. Власне образність і всеспрямування на загальнолюдський узус надають символам психологічної привабливості й виповнювальної значущості. У сучасній лінгвокультурології деякі науковці застосовують дефініцію символема, яка представляє власне символ.

Наразі сучасні поети та музиканти використовують символеми в такому значенні, у якому вони закріплені в Біблії, та в трансформованому вигляді. Це стосується не тільки українських, а й зарубіжних авторів. Сучасні соціокультурні цінності, світоглядні переконання і суспільно- політичні проблеми впливають на застосування біблійних символем з топонімним компонентом у музиці, найпоширенішими серед яких є: Голгофа, Едем, Вавилон, армагеддон, земля обітована тощо. Зокрема польські поети та музиканти до своєї піснетворчості залучають саме такі біблійні символеми.

В інтерпретації піснетворців Едем символізує райський сад, місце блаженного існування Адама і Єви. Біблійна символема Едем трапляється в сучасних піснях як українських, так і польських виконавців. Наприклад: «Не йди... Темної ночі ми відкриваємо з тобою Едем навмання» (Океан Ельзи «Не йди»). Пор.: «Для одних життя на землі це пекло, Для інших це створений в мріях Едем - Dla jednych zycie na ziemi to piekio, Dla drugich to wymarzony Eden» (GRUBSON - «Naprawimy to» - «Виправимо це»).

Бібліїзм Голгофа інтерпретують по-різному, це залежить від доцільності використання в контексті. Український музичний гурт «Тінь Сонця» використовує вислів «...До Голгофи йде» як символ важких фізичних випробувань, що трапляються на життєвому шляху: «Мадонна йде. Немов свята. Повільно. До Голгофи йде і гомонить з собою, а голос впадає брязкотом кайданів» (Тінь сонця «Наша Мадонна»). Польський музикант Jacek Kaczmarski (Яцек Качмарский) у своїй пісні, пише про те, що це - гріховне місце, яке зваблює людину до злодіяння «У корчмі, яка дивиться на Голгофу, сьогодні можеш напитися зі злодієм - W karczmie z widokiem na Golgote, Mozesz sie dzisiaj napic z lotrem» (Jacek Kaczmarski «Kara Barabasza»).

Біблійну символему Армагеддон піснетворці тлумачать як будь-яку майбутню жахливу подію, апокаліптичне знищення. «Армагеддон? Дивись він вже почався, Слід на воді лишає кожен з нас» (Квітень Руїн «Танцюй»). Пор.: «Такі безсилі, безпорадні, Ми надсилаємо S.O.S.... Це він, це він Армагеддон! - Tak bezsilni, bezradni wysyiamy SOSy...To on, to on Armagedon!» (Happysad «Armagedon»).

Символічна одиниця земля обітована репрезентує Боже царство, землю спасіння. Це предмет будь-чиїх пристрасних бажань, заповітне місце: «Йшли ми пустелею спотикань до землі обітованої щоб зрозуміти нарешті - ось вона під ногами - земля свята» (Олександр Букатюк «Земля обітована») Пор.: «Хочу побачити землю обітовану - Chcg zobaczyc ziemig obiecanq» (Sylwia Grzeszczak «Нові шанси» - «Nowe Szanse»).

У Святому Письмі біблійна символема Вавилон часто постає як один з невід'ємних символів світу зла й безбожності, «царства антихриста», Божого покарання. Вавилон вважають імперією гріха й розпусти, світового зла й насильництва. Це символ відступництва від Божих законів та заповідей. Можна стверджувати, що зазначена символема в творчості українських і польських поетів маніфестує тотожне значення. «Коли знаєш ціну у волі життя, свобода не знає полону. Любов і добро переможе завжди, не встояти вже Вавилону!» (Set Me Free «Connecting People»). Пор.: «Світ не спить, я чую крик, Люди кажуть голосно, що Вавилон горить, Всі радуються, бо по ньому настане мир. - Swiat nie spi, siyszg krzyk, Ludzie mowig giosno, ze Babilon pionie, Wszyscy sig cieszg, bo nastanie w nim pokoj...»; «Сказав нам Хтось і записане словом: «Ближнього люби, як себе самого» То не є тільки сон, але так думають вони Помиймо брудні серця, бо Вавилон горить! - Powiedziai nam ktos, co zapisane siowem: «Kochaj blizniego jak siebie samego» To nie jest tylko sen, ale oni tak myslg Rowniez brudnych serc, poniewaz Babilon ptonie!». (Enej «Божевільні сни» - «Grzeszne sny»). Символічне значення номену Вавилон як ніколи злободенне для сучасних країн, де триває громадянська війна, люди не можуть досягти спільної згоди, наявна конфронтація суспільства.

Концепт життя є загальнолюдським поняттям, лексикалізованим в усіх мовах світу. Над категорією життя не може бути здійснено логічно- словесних операцій. Орієнтація живої доктрини на смерть активізує людину, спонукає до правильного використання життєвих сил. Сфера концептуалізації усвідомлення поняття життя - внутрішній простір, який має когнітивний статус і структурований за допомогою різних когнітивних моделей, зокрема символічних, метафоричних і гештальтних. Когнітивна семантика в разі мовного втілення концепту життя зважає на об'єктивні характеристики описаних ситуацій, особливості їх сприймання мовцем, наявність фонових та енциклопедичних знань, на позицію мовця й акцентуалізацію певних епізодів. Цей концепт один з найважливіших в площині людина - всесвіт.

Біблійні символеми є згорнутим мікротекстом, а їхня парадигма - макротекстом сакральної культури. У біблійному дискурсі маркерами концепту життя є символеми Еденський сад (сади Едену) (символ вічного блаженства, обіцяного праведникам; раю (1 М. 2: 10-14)), земля обіцяна (обітована, ханаанська) Новий (Небесний) Єрусалим (символізує вічне життя в духовній безпеці за принципами Божого Царства (Євр. 12: 22, 28; Об. 17: 15; 21: 9-10)) тощо.

Висновки

Отже, аналіз провідних концептів біблійної картини світу відбувається власне на матеріалі текстів Писання, а адаптація відповідних сюжетів сприяє їхньому збереженню і трансляції завдяки сформованим символемам. На сьогодні досить актуальною є зазначена лінгвокультурологічна проблема. У роки економічних криз, політичних проблем та війн суспільство, як ніколи, звертається до Біблії. Сучасні поети та музиканти також не лишаються осторонь, гостро реагуючи на реалії дійсності.

Література

1. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту / переклад проф. Івана Огієнка. Київ: Українське Біблійне Товариство, 2002. 1375 с.

2. Головащенко С. Біблієзнавство. Київ: Либідь, 2001.495 с.

3. Грановская Л. М. Словарь имен и крылатых выражений из Библии: около 400 имен; более 300 крылатых выражений. 2-е изд., испр. и доп. Москва: ООО „Издательство АСТ”, ООО „Издательство Астрель”, 2010. 383 с.

4. Коваль А. П. Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. Київ: Либідь, 2001. 312 с.

5. Lakoff G. Philosophy in the Flesh: The Embodied Mind and its Challenge to Western Thought. N.Y.: Basic books, 1999. 624 p.

Размещено на Allbest.ru