Прийоми роботи з матеріалом давніх писемних пам’яток як джерелом вивчення історії східнослов'янських мов у працях Б.О. Ларіна
Погляди ученого Б.О. Ларіна на джерела вивчення історії східнослов’янських мов у контексті компаративістики XX ст. Внесок Ларіна в дослідження проблеми кола джерел. Формулювання методичних правил здійснення критичного аналізу мови писемних пам’яток.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.12.2021 |
| Размер файла | 25,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Донбаський державний педагогічний університет
Філологічний факультет
Кафедра української мови та літератури
Прийоми роботи з матеріалом давніх писемних пам'яток як джерелом вивчення історії східнослов'янських мов у працях Б.О. Ларіна
Рябініна І., к. філол. н., доцент
Потапенко М., студентка
Анотація
Б.О. Ларін зробив вагомий внесок у розв'язання проблеми джерел вивчення історії східнослов'янських мов. Було розпочато розробку прийомів опрацювання давніх писемних пам'яток і сучасних говорів.
Ларіну належить заслуга формулювання комплексу методичних правил, згідно з якими здійснюється критичний аналіз мови писемних пам'яток. У працях Ларіна було започатковано диференційований підхід до жанрів пам'яток.
Ключові слова: джерела вивчення історії східнослов'янських мов, давні писемні пам'ятки, прийом, жанр.
Аннотация
Приёмы работы с материаломдревних письменных памятников как источникомизучения истории восточнославянских языков в трудах Б.А. Ларина
Рябинина И., к. филол. н., доцент; Потапенко М. студентка, филологический факультет, кафедра украинского языка и литературы Донбасского государственного педагогического университета
Б.А. Ларин внёс весомый вклад в решение проблемы источников изучения истории восточнославянских языков. Ларину принадлежит заслуга формулирования комплекса методических правил, согласно которым осуществляется критический анализ языка письменных памятников. В работах Ларина был впервые осуществлен дифференцированный подход к жанрам памятников.
Ключевые слова: источники изучения истории восточнославянских языков, древние письменные памятники, прием, жанр.
Annotation
Means and methods to research material of ancientwritten records as a source of historical studies ofeastern slavonic languages in B.O. Larin's works
Ryabinina I., Candidate of Science (Linguistics), associate professor, Potapenko M., bachelor's degree programme student, Ukrainian language and literature department, Donbas state teachers' training university
B.O. Larin made an important contribution to the issue of the research sources of East Slavic languages' history. The methods of study of written ancient records and modern dialects were developed. Larin is credited with the formulation of a set of methodological rules used for the critical analysis of the language of written records. In his works Larin grounded the differentiated approach to the genres of the records, which was revealed in the opposition - according to their linguistic features - of works with spiritual and secular matter.
It is believed that linguistic source studies began in the 60's of the twentieth century. Theoretically, it was comprehended and acquired reflection and assertion in terms of its categories and concepts at this time in the writings of prof. S.I. Kotkov. The scientist proposed special terms and described the concept of «linguistic source» and its distinction from the notion of «literary monument», the terms «linguistic content of the source», «linguistic informativeness of the source», which contributed to the work on the study of sources.
The next stage in the development of linguistic source study was the treatment of prof. B.O. Larin to the records of the Russian language by foreigners, executed according to their native transcription. These works help to restore not only the lexical peculiarities of the recorded speeches, but also their sound traits.
While working on the book by G.V. Ludolf, the scientist emphasizes that this work contains the grammar of the spoken language of different layers of society, but predominantly the ruling class. The second part of the book consists of dialogues on different household subjects, records that reflect the religious disputes of the time that speak of certain rituals, etc. The book contains a thematic plan of dialogues, realistic and precise in language, and these dialogues - a monument of excellence in its genre, which has a practical purpose.
The scientist argues that ancient written monuments are based on the broad involvement of a large number of foreign sources. And the matter is how and why they are used, how they are evaluated, in the method of working on them, which can lead to errors. Each source presents considerable difficulties, and the more it is ancient, the more complex it is. Foreign sources are much heavier than their own, specific sources. There are many dubious places in the Old Slavonic chronicles, which makes their final interpretation difficult, they are also in foreign sources, but this does not give grounds for calling them questionable - in this sense, they are no more questionable than a significant part of Russian sources. Doubtful in the sense of inferiority, harmfulness, etc., is absent in these sources.
Working with the book «The Prague Dictionary of Muscovites», B.O. Larin emphasizes the difficulty of preliminary development of such a source as the recording of East Slavic language by foreigners. Linguist notes that the deviation from the direct and adequate reflection of the Russian language is stipulated by the norms of the French language. Noting the right rumor and the transfer of dialectal features of the North Russian language with the means of French spelling, the scientist devotes a «separate reasoning» to the «misconceptions and record errors», explaining them some weakening of attention.
Key words: the sources of the study of the history of East Slavic languages, ancient manuscripts, means and methods, genre.
Постановка проблеми
Б.О. Ларін - автор праць в галузі української діалектології, один з організаторів «Атласу української мови» [1, с. 284; 3, с. 286]. Філологічна діяльність ученого була досить плідною: список наукових праць становить152 найменування. Публікації Б.О. Ларіна поклали початок оригінальним виданням джерел, що містять записки російської живої розмовної мови іноземцями в XVI-XVII ст. [9, с. 512].
Учений першим у східнослов'янській лінгвістиці дав усебічну оцінку подібних пам'яток та ввів їх до кола джерел з історичних дисциплін: лексикології, лексикографії, діалектології. Він зауважував, що такого роду книги є першочерговим важливим джерелом з історії мови, культури, побуту - поряд із пам'ятками художньої літератури та історичними документами [там же].
Аналіз останніх досліджень. Однак це питання в лінгвістичній історіографії залишається недостатньо вивченим. Стисло про джерела вивчення історії мови в українській і російській компаративістиці писав В.А. Глущенко [2, с. 37-39]. Низку тез В.А. Глущенка було розвинуто у статті й монографії І.М. Рябініної [11, с. 24-46]. Про погляди Ларіна на «сумнівні» джерела з історії мови пише Л.Ю. Астахіна [1, с. 284]. Проте спеціальних праць, присвячених внеску Б.О. Ларіна в розробку проблеми джерел вивчення історії східнослов'янських мов, у лінгвістиці немає. Сподіваємося, пропонована стаття заповнить цю прогалину.
Метою нашої статті є виявлення методів роботи Б. О. Ларіна з давніми пам'ятками, розкриття поглядів ученого на джерела вивчення історії східнослов'янських мов у контексті компаративістики XX ст., установлення внеску Ларіна в дослідження зазначеної проблеми.
Ця мета конкретизується в таких завданнях:
1) розкрити погляди на джерела вивчення історії східнослов'янських мов попередників Б.О. Ларіна в дослідженні окресленої проблеми, виявити, що найбільш цінне було успадковано Ларіним;
2) установити внесок Ларіна в дослідження проблеми кола джерел вивчення історії східнослов'янських мов, у вироблення прийомів опрацювання джерел вивчення історії мови, у методику поєднання різних джерел;
3) виявити, які твердження Ларіна зберегли свою цінність для мовознавства початку XXI ст.
джерело історія східнослов'янський мова ларін
Виклад основного матеріалу дослідження
Вважається, що лінгвістичне джерелознавство започаткувалось у 60 рр. XX ст. Теоретично воно було осмислене й набуло відбиття й ствердження в термінах своїх категорій і понять саме в цей час у працях проф. С.І. Коткова. Учений запропонував спеціальні терміни й схарактеризував поняття «лінгвістичне джерело» та відмінність його від поняття «пам'ятка писемності», терміни «лінгвістична змістовність джерела», «лінгвістична інформативність джерела», що сприяло роботі з опрацювання джерел [8, с. 34].
Наступним етапом у розвитку лінгвістичного джерелознавства було звернення проф. Б.О. Ларіна до записів російської мови іноземцями, що виконувалися згідно їх рідній транскрипції. Ці праці допомагають відновити не тільки лексичні особливості відображених у тих записах говорів, а й їхні звукові риси.
Працюючи над книгою Г.В. Лудольфа, учений наголошує, що ця праця містить граматику розмовної мови різних верств суспільства, але переважно панівного класу. Другу частину книги складають діалоги на різну побутову тематику, записи, які відбивають релігійні суперечки того часу, що говорять про деяких обрядах тощо. У книзі витримано тематичний план діалогів, реалістичний і точний за мовою, і ці діалоги - пам'ятка виняткова за своїм жанром, що має практичне призначення [9, с. 75].
Учений стверджує, що давні писемні пам'ятки грунтуються на широкому залученні значного кола іноземних джерел. І справа в тому, як і для чого вони використовуються, як вони оцінюються, у методі роботи над ними, що може спричинити помилки. Кожне джерело являє значні труднощі, і чим більш воно давнє, тим більш складне. Іноземні джерела значно важчі за свої, питомі джерела. Сумнівних місць багато й у старослов'янських літописах, що утруднює їхнє остаточне трактування, вони є й в іноземних джерелах, але це не дає підстав називати їх сумнівними - у цьому сенсі вони не більш сумнівні, ніж значна частина російських джерел. Сумнівного в сенсі недоброякісності, шкідливості тощо немає в цих джерелах [там же, с. 65].
Працюючи з книгою «Пражский словарь московитов», Б.О. Ларін підкреслює важкість попередньої розробки такого джерела, як записи східнослов'янської мови іноземцями. Лінгвіст зауважує, що відхилення від прямого та адекватного відображення російської мови обумовлені нормами французької мови. Відзначаючи правильний слух та передачу діалектних особливостей північноросійської мови засобами французької орфографії, учений присвячує «недомовкам і помилкам запису» окремий розділ, пояснюючи їх деяким послабленням уваги [там же, с. 55].
Б.О. Ларін зазначає, що іноземні джерела не мають ніякої переваги перед туземними, коли вони містять дані про літературну мову. Навіть ті небагаточисельні з них, які вишукано складені й точні, є бідніші, заперечливіші в цьому випадку, ніж прямі російські джерела. Безцінні для нас свідчення іноземців про розмовну мову, бо вона майже не відображена в давньоруській писемності, перш за все в силу постійного усвідомленого протиставлення книжній релігійній мові мови просторіччя. Надалі вчений наводить три іноземних джерела, які він виділив серед безлічі інших, і які, на думку дослідника, при належній критичній обробці, дадуть набагато більше для реконструкції діалектів XVI-XVII ст., ніж пам'ятки московської писемності тієї доби.
Аналізуючи давньоруські джерела, Б.О. Ларін наголошує на тому, що для історії розмовної мови вони дають надзвичайно мало. Лінгвіст зазначає, що вся цінність іноземних джерел визначається цілком відповідністю питомому матеріалу, широкою мережею паралелей із російських джерел. Отже, більш точне формулювання для визначення цінності іноземних джерел повинна була б звучати так, що самі по собі дуже неточні, дуже незадовільні, ці джерела при використанні значної кількості певних паралелей із давньоруської писемності й сучасних народних говорів, дають такий результат, якого не може дати дослідження одних тільки російських джерел. Це теж потребує деякого обмеження не стосовно всіх категорій розмовного мовлення, а певної частини складу розмовного мовлення. Таким порівняльним методом, заме залученням значної кількості питомих джерел, здобуваються дуже цінні результати [9, с. 600].
У методології історичного дослідження джерелознавство виступає як розділ історичної науки, що займається методами вивчення й використання історичних джерел [10, с. 1]. У процесі свого становлення джерелознавство узагальнює науково-дослідний та археографічний досвід, який накопичувався в процесі роботи з літературно-художніми, історичними, філософськими, правовими творами у філософії, літературознавстві, лінгвістиці, історії права й інших галузях знань. Традиційно джерелознавство пов'язане з дослідницькою діяльністю історика, і тому найчастіше говорять саме про історичне джерелознавство, історичні джерела. Але очевидно, що проблеми, які спеціально розробляє джерелознавство, розглядаються не тільки в історичній науці, а й у більш широкому колі гуманітарних досліджень. Методи джерелознавства є важливими для багатьох галузей гуманітарних знань.
Як відзначає В.В. Іванов, загальноприйнятим є твердження про те, що історія мови зафіксована в давніх писемних пам'ятках і в сучасних діалектах [6, с. 52]. Але чи можлива побудова історії мови на основі даних писемних пам'яток як основному джерелі знань? Ще з часів О.О. Шахматова відоме твердження, що така побудова можлива лише при ретроспективному вивченні сучасних територіальних діалектів і що пам'ятки писемності, в силу традиційності письма, не дають можливості реконструювати історію народнорозмовної мови в тій її різноманітності, яка була характерною для неї в різні історичні епохи й на різних територіях поширення мови.
Проводячи лінгвістичний аналіз пам'ятки, створюючи її монографічний опис у лінгвістичному аспекті, історик мови, як відзначала Л.П. Жуковська, стикається з великими труднощами, пов'язаними перш за все з нерозробленістю методики проведення такого аналізу, з неясністю того, як реконструювати фонетико- фонологічну, морфологічну й синтаксичну системи діалекту, відображеного в пам'ятці, у їх цілісності, у сукупності постійних і змінних їх елементів [5, с. 15].
Джерелами, які допомагають вирішувати деякі питання історії східнослов'янських мов, можуть слугувати запозичення в східнослов'янські мови з інших мов, а також запозичення зі східнослов'янських в інші, споріднені та неспоріднені мови. У першому випадку запозичення іншомовних слів у найдавнішу добу допомагають відродити історію цілої низки явищ у східнослов'янських мовах. З іншого боку, запозичення зі східнослов'янських мов у інші мови могли відбуватися в ті часи, коли в східнослов'янських мовах ще існували такі явища, які пізніше були втрачені. Вивчення подібних запозичень дає в деяких випадках можливість установити наявність тих або інших явищ в історії східнослов'янських мов, що не завжди вдається зробити, спираючись на факти тільки самих цих мов. Сюди ж відносяться й ті факти, які можна вилучити із записів іноземцями слів східнослов'янських мов, що відбивають ту їх вимову, яку записувач чув із вуст носіїв цих мов [6, с. 24].
Висновки
Здійснене дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1) як й інші мовознавці ХХ ст., Ларін використовував різноманітні джерела вивчення історії мови, надаючи пріоритетності свідченням іноземців про східнослов'янські мови (транскрипцію східнослов'янських слів за допомогою графічних засобів інших мов), зауважуючи, що проблеми, які постають перед історичною лексикологією, можуть бути вирішеними при оптимальному підборі джерел.
2) проаналізувавши дослідження Ларіна, можна стверджувати, що джерельна база східнослов'янської історичної лексикології повинна бути сформована з використанням методів лінгвістичного джерелознавства.
3) спираючись на дослідження Ларіна, зокрема, необхідно дати оцінку з цих позицій існуючим виданням пам'яток як джерелам, що містять вплив поглядів публікатора, джерелам, у яких міститься значна кількість псевдогапаксів.
Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо в поглибленому вивченні методики дослідження сучасних діалектних даних та інших джерел вивчення історії східнослов'янських мов, а також у фронтальному вивченні студій Б. Ларіна, присвячених історії східнослов'янських мов.
Література
1. Астахина Л.Ю. Слово и его источники. Русская историческая лексикология: источниковедческий аспект / С послесловием Ю.Н. Филипповича. Москва: МГУП, 2006. 368 с.
2. Глущенко В.А. Принципи порівняльно-історичного дослідження в українському і російському мовознавстві (70-і рр. XIX ст. - 20-і рр. XX ст.). Донецьк, 1998. 222 с.
3. Дзендзелівський Й.О. Ларін Борис Олександрович. Українська мова: Енциклопедія. Київ, 2000. С. 268-269.
4. Жовтобрюх М.А., Русанівський В.М., Скляренко В.Г. Історія української мови: Фонетика. Київ: Наук. думка, 1979. 367 с.
5. Жуковская Л.П. Текстология и язык древнейших славянских памятников. Москва: Наука, 1976. 368 с.
6. Иванов В.В. Лингвистическое источниковедение в его отношении к истории русского языка. Филологические науки. 1992. №4. С. 52-63.
7. Колесов В.В. Становление идеи развития в русском языкознании первой половины XIX в. Колесов В.В. Понимание историзма и развития в языкознании первой половины XIX века. Ленинград: Наука, 1984. С. 163-199.
8. Котков С.И. Источниковедческие исследования и научное издание памятников в области русского языка. Источники по истории русского языка Х-XVII вв. Москва: Наука, 1991. С. 3-14.
9. Ларин Б.А. Три иностранных источника по разговорной речи Московской Руси XVI-XVII веков / Отв. ред. д-р филол. наук, проф. А.С. Герд; Рецензенты: В. В. Колесов, Л. Я. Костючук; Санкт-Петербургский
государственный университет. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУ, 2002. 688 с.
10. Медушевская О.М. Источниковедение: Теория. История. Метод
11. Рябініна І.М. Джерела вивчення історії мови в українському та російському мовознавстві ХІХ ст. - 30-х рр. ХХ ст. Слов'янськ: Видавець Маторін Б.І., 2011. 174 с. Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз впливу субстрату на структури східнослов’янських мов, особливо на фонологічному рівні. Висвітлені субстратні інтерпретації історико-мовних явищ. Визначено характер мовної взаємодії східних слов’ян з іншими народами. Виділено типи мовного субстрату.
статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.
дипломная работа [673,2 K], добавлен 24.11.2010Сучасні слов'янські народи та їхня етнічна спорідненість. Етнічна близькість слов'ян. Класифікація слов'янських мов. Походження і розвиток мови. Мови класифікують за генеалогічними зв'язками, типом організації і суспільним статусом, поширеністю.
лекция [49,5 K], добавлен 17.12.2008Історія вивчення проблеми мови і мовлення та сучасні уявлення про їх співвідношення. Погляди лінгвістів та їх шкіл на мову і мовлення: молодограматизму, лінгвальна діяльність, соссюрівська класифікація, трихотомічна концепція М.І. Черемисіної.
реферат [21,5 K], добавлен 14.08.2008Частки функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток. Повнозначні частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови.
реферат [52,8 K], добавлен 21.11.2010Аналіз теорій походження українських імен. Наукове вивчення східнослов’янської антропонімії. Особливості у сфері найменування. Деякі діалектні відмінності у творенні варіантів імен. Специфіка ономастичної системи рідного народу. Семантика власного імені.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 11.09.2010Джерела фразеології слов’янських народів. Біблія – одне з найцінніших джерел поповнення фразеологічного фонду. Фразеологічні звороти, ідентичні за структурою і семантикою. Біблеїзми польської та української мов, різні за значенням і складом компонентів.
дипломная работа [81,4 K], добавлен 16.06.2011Особливості і методика реалізації принципу наступності в процесі вивчення частин мови в початкових класах, а також його вплив на мовленнєвий розвиток школярів. Лінгвістичні основи і лінгвістично-дидактичні принципи вивчення частин мови в початковій школі.
курсовая работа [101,9 K], добавлен 15.09.2009Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Вивчення інноваційних процесів в слов'янських мовах та особливості способів творення лексичних інновацій. Сукупність внутрішньомовних (інтралінгвальних) чинників створення нових слів. Семантико-стилістична характеристика новотворів Хмельницької області.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 11.05.2009Навчання української мови в 1-4 класах. Ознайомлення першокласників з різними частинами мови, дотримання граматичних норм. Аналіз лінгводидактичного матеріалу до вивчення частини мови "іменник" у початкових класах. Формування умінь ставити питання.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 17.03.2015Розвиток, історія та основні джерела публіцистичного стилю української літературної мови: сфера використання, основне призначення та мовні засоби. Дослідження специфічних жанрів та підстилів публіцистичного стилю. Вивчення суспільно-політичної лексики.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 24.09.2011Історико-лінгвістичний аналіз процесів розвитку семантики чотирьох праслов'янських за походженням дієслівних лексем на позначення станів спокою ("спати", "лежати", "сидіти", "стояти") в українській мові, специфіки трансформаційних процесів у їх межах.
статья [20,1 K], добавлен 06.09.2017Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Проблеми лінгвістичного аналізу художніх творів. Мета лінгвостилістичного тлумачення - вивчення засобів мови у тексті. Методи проведення лінгвістичного аналізу на прикладі оповідання класика американської літератури XX ст. Дж. Стейнбека "The Pearl".
курсовая работа [74,4 K], добавлен 28.10.2014Передвісники вивчення споріднених мов - порівняльно-історичного мовознавства, та його основоположники. Лінгвістичні погляди В. Гумбольдта, У. Джонса, Ф. Боппа. Основи класифікації та теорії дослідження споріднених мов. Філософія форм мови людей.
реферат [20,0 K], добавлен 14.08.2008Дослідження історії формування вірменської мови, створення національного алфавіту. Характеристика головних діалектів, граматичних особливостей та перших дослідників мови. Опис появи вірменів на Україні, друкарства та періодичних видань вірменською мовою.
реферат [23,6 K], добавлен 18.05.2012Германське мовознавство і предмет його вивчення. Основні відомості про давніх германців, класифікація їх племен. Готська писемність, Вульфіла і його діяльність. Рунічне і латинське письмо. Хронологія виникнення і розгалуження давніх германських мов.
шпаргалка [264,8 K], добавлен 21.09.2012Роль іноземної мови в суспільстві, необхідність вивчення її граматики. Методи вивчення граматики англійської мови. Особливості створення і види вправ по формуванню граматичної компетенції. Приклади вправ для моніторингу рівня сформованості мовних навичок.
курсовая работа [38,9 K], добавлен 08.05.2010Загальна характеристика основних гіпотез виникнення мови, у тому числі теорії божественності її появи. Історичні відомості про проведення "царських експериментів" з визначення природної, "першої правильної" мови. Аналіз походження та джерел Адамової мови.
реферат [27,2 K], добавлен 11.09.2010
