Формування в студентів навичок уживання форм кличного відмінка в різних комунікативних ситуаціях
Статус кличного відмінка та його типові ознаки. Засоби формування в студентів-філологів навичок вживання форм кличного відмінка в різних комунікативних ситуаціях. Завдання для розвитку критичного й творчого лінгвістичного мислення, підвищення грамотності.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.12.2021 |
| Размер файла | 25,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Донбаський державний педагогічний університет
Кафедра української мови та літератури
Філологічний факультет
Формування в студентів навичок уживання форм кличного відмінка в різних комунікативних ситуаціях
Кочукова Н., к. філол. н., доцент
Чепурна А., магістрант
Анотація
У статті розглянуто засоби формування в студентів-філологів навичок уживання форм кличного відмінка в різних комунікативних ситуаціях. Зосереджено увагу на статусі кличного відмінка та його типових ознаках. Запропоновано завдання, які сприятимуть розвиткові критичного й творчого лінгвістичного мислення, підвищенню грамотності.
Ключові слова: периферійна грамема, кличний відмінок, типові ознаки, закінчення, іменники - назви істот, звертання.
Аннотация
Формирование у студентов навыков употребления форм звательного падежа в разных коммуникативных ситуациях
Кочукова Н., к. филол. н., доцент; Чепурная А., магистрант; филологический факультет, кафедра украинского языка и литературы Донбасский государственный педагогический университет
В статье рассмотрены способы формирования у студентов-филологов навыков употребления форм звательного падежа в разных коммуникативных ситуациях. Обращено внимание на статус звательного падежа и его типичные признаки. Предложены задания, которые способствуют развитию критического и творческого лингвистического мышления, повышению грамотности.
Ключевые слова: периферийная граммема, звательный падеж, типичные признаки, окончание, одушевленные имена существительные, обращения.
Annotation
Formation of the students' skills of using forms of the vocative case in various communicative situations
Kochukova N., C. of Sc. (Linguistics), Associate Professor; Chepurna A., Master's Degree Programme Student, Department of Philology, Ukrainian Language and Literature Department, Donbas State Teachers' Training University
The ways of students-philologists' formation of the skills of using forms of the vocative case in various communicative situations are discussed in the article. The author focused on the status of the vocative case and its typical signs. The tasks that contribute to the development of critical and creative linguistic thinking and to increase literacy are proposed.
The Ukrainian language is one of the Slavic languages that uses the vocative case from ancient times for grammatical processing of the call. The vocative case was common in Slavic languages and was used in singular pronouns of masculine and feminine nouns. In the plural, the form of the nominative case was used not to express a single exclamation mark but to express a call.
For a long time, the question of the status of exclamation point was debatable in linguistics. In high school and Ukrainian language courses, he qualified as a vocative form.
Currently, linguists emphasize the typical distinct semantic-syntactic, formal-syntactic, and morphological features of the noun exclamation point. It is interpreted as one of the peripheral grams of the morphological and syntactic category of the case, which, morphologically, is included as the seventh component in the singular paradigm of singular and plural with its differentiated set of flexions and valiantly combined with the verbal forms of the ordering function the addressee of the speech - the potential subject of action, the primary formal-syntactic function of the subject and, in typical images, the communicative function of the topic with the actual membership of the sentence.
The traditional view that the exclamation point is not a distinctive exclusion has long excluded it from special studies of the noun excellence system of the Ukrainian language. That is why the Ukrainian linguistic science now pays considerable attention to the description and scientific interpretation of the linguistic elements of the appeal, expressed by forms of exclamation mark on a wide factual material, involved from all functional-style varieties of language, and many years of experience.
Today, the study of the nature of nouns, expressed by the exclamation point, requires additional studies on the use and functioning of the form, as well as methodological recommendations for the development of practical skills for perfect mastery of grammatical forms.
The exclamation point is used in the same cases as in ancient times. Its forms are used in references and are peculiar to nouns - the names of beings. From the names of non-essentials, the exclamation point is used mostly in poetic language. You can apply by name, surname and patronymic, by surname, scientific, military and other titles, by title, profession, etc., at the same time using the words of Ukrainian etiquette. Nouns - proper and common nouns - can be in the singular case of the singular ending. The choice of one of these endings depends on the genus of the noun and its ending in the noun, and in the case of a common null ending - on the final consonant or the character of the noun suffix used in the same cases as in ancient times.
Therefore, the proposed material differs in volume and degree of complexity. Tasks require a thoughtful, critical approach to their implementation. Many of them breaks the tendency of misconceptions about the use of some grammatical forms in the Ukrainian literary language, notes foreign language influences.
Key words: peripheral grammeme, vocative case, typical signs, flection, nouns-names of creatures, address.
комунікативний лінгвістичний грамотність кличний відмінок
Постановка проблеми
Українська мова належить до тих слов'янських мов, які для граматичного оформлення звертання використовують кличний відмінок із прадавніх часів. Кличний відмінок був поширений у слов'янських мовах і вживався у звертаннях в однині іменників чоловічого та жіночого роду. У множині для вираження звертання використовувався не окремий кличний відмінок, а форма називного відмінка.
Довгий час у мовознавстві питання про статус кличного відмінка мало дискусійний характер. У вишівських та шкільних курсах української мови він кваліфікувався як клична форма. Щодо цього зазначалося, зокрема: «В українській мові шість відмінків... Окрім цих відмінків, в українській мові вживається ще клична форма» [5, с. 222; 6, с. 84; 4, с. 44].
Лише в третьому виданні «Українського правопису» (1990 р.) клична форма офіційно набула статусу відмінка. Після цього в граматиках сучасної української мови почали виділяти сім відмінків [1 , с. 21; 7, с. 205]. Наразі мовознавці наголошують на типових відмінкових семантико-синтаксичних, формально-синтаксичних й морфологічних ознаках кличного відмінка іменника. Його тлумачать як одну з периферійних грамем морфолого-синтаксичної категорії відмінка, що в морфологічному плані входить як сьомий компонент до відмінкової парадигми однини й множини з її диференційованою сукупністю флексій і валентно поєднана з дієслівними формами наказового способу другої особи та виражає первинну семантико-синтаксичну ускладнену функцію адресата мовлення - потенційного суб'єкта дії, первинну формально- синтаксичну функцію підмета і в типових виявах комунікативну функцію теми за актуального членування речення [3, с. 107].
Аналіз останніх досліджень. Традиційна думка про те, що клична форма не є власне відмінком, тривалий час виключала її зі спеціальних досліджень іменникової відмінкової системи української мови. Саме тому українська мовознавча наука приділяє зараз значну увагу опису та науковій інтерпретації мовних елементів апеляції, вираженої формами кличного відмінка на широкому фактичному матеріалі, залученому з усіх функційно-стильових різновидів мови, і багаторічних напрацювань [2; 3; 6; 8]. На сьогодні вивчення природи іменників, виражених кличним відмінком, потребує додаткових студій у питанні вживання та функціонування зазначеної форми, а також методичних рекомендацій з відпрацювання практичних навичок щодо досконалого оволодіння граматичними формами.
Мета цієї розвідки - запропонувати матеріал щодо засвоєння особливостей вживання іменників у формі кличного відмінка, який становить труднощі для студентів в умовах російськомовного середовища; звернути увагу на нові тенденції використання граматичних форм.
Виклад основного матеріалу дослідження
Кличний відмінок вживається в тих самих випадках, що й у давні часи. Його форми використовуються у звертаннях і властиві переважно іменникам - назвам істот. Від назв неістот кличний відмінок вживається здебільшого в поетичній мові. Звертатися можна за іменем, іменем та по батькові, за прізвищем, науковим, військовим та іншим званням, за назвою посади, професії тощо, використовуючи водночас і слова українського етикету на зразок пане, пані, панове, добродію, добродійко, друже, брате, сестро й под.
Іменники - власні та загальні назви - можуть мати в кличному відмінку однини закінчення -о, -е, -є, -у, -ю. Вибір одного із цих закінчень залежить від роду іменника та його закінчення в називному відмінку, а за умови спільного нульового закінчення - від кінцевого приголосного основи або ж характеру іменникового суфікса. У новій редакції правопису української мови затверджено використання відмінкових форм іменників, зокрема кличного.
Отже, запропонований матеріал розрізняється за обсягом і ступенем складності. Завдання потребують вдумливого, критичного підходу до їх виконання. Чимало з них ламає тенденційні помилкові уявлення про вживання деяких граматичних форм в українській літературній мові, відмітає чужомовні впливи.
Завдання 1. Від поданих імен та імен по батькові утворіть форму кличного відмінка.
Вікторія Станіславівна, Марія Іванівна, Ганна Степанівна, Микола Васильович, Надія Дмитрівна, Стефанія Теодорівна, Наталія Іванівна, Семен Георгійович, Ольга Володимирівна, Назар Миколайович, Олег Петрович, Любов Олексіївна, Тетяна Мар'янівна, Леся Михайлівна, Ігор Петрович, Сергій Якович, Ілля Віталійович, Зоя Орестівна, Майя Іллівна.
Завдання 2. Подані іменники поставте в кличному відмінку й поясніть уживання закінчень цього відмінка.
Сергій, Ігор, Софія, Наталка, Наталія, Василько, Марійка, Ганнуся, Катерина, Степан, Юрко, Олеся, дядько, мама, доня, син, племінник, племінниця, тітка, онука, дід, дідусь, баба, бабуся, пісня, тополя, мрія, доля, любов, весна, земля, друг, товариш, учитель, суддя, професор, студент, викладач, завідувач, громадянин, директор, водій, кохана, хрещена.
Завдання 3. Від офіційних та пестливих форм того самого імені утворіть форми кличного відмінка.
Ілля, Ілько; Марія, Марійка, Марічка, Маруся; Пилип, Пилипко; Григорій, Гриць, Гришко, Гриша; Анастасія, Настя, Настуся; Іван, Іванко, Івась, Івасик; Дарія, Дарина, Даруся, Одарка, Дар'я; Юрій, Юрко, Юрась, Юрасик, Юра; Петро, Петрусь, Петрик, Петя.
Завдання 4. Від назв спорідненості та свояцтва утворіть форми кличного відмінка.
Батько, батечко, батенько; тато, татко, татусь, татунь, татуньо, татусик; мати, мамуся, мамуня, мамка, мамця; дочка, донька, донечка; син, синок, синочок; дід, дідусь, дідунь, дідусик, дідуньо, дідик; баба, бабуся, бабусенька, бабуня, бабця; брат, братик; сестра, сестронька, сестричка, сестриця; внук, внучок; онука, онучка; невістка, невісточка; зять, зятик, зятьок; сват, сваха; кум, кумась, кумцьо; кума, кумася, кумонька, кумця; свекор, свекорко, свекронько; свекруха, свекрушенька; дядько, дядечко, дядик, дядьо; дядина, дядинка.
Завдання 5. Виправте помилки у формах звертань.
1. Не плач, дід, не плач, баба (Збірка «Країна казок»)
2. Олеся, ходімо до лісу гриби збирати (З усного розмовного мовлення)
3. Алло, бабуся! (З радіореклами)
4. Послухай мене, Ігор, не звертай увагу на чутки (З усного розмовного мовлення)
5. Чому ти, поштар, не несеш мені листи? (З усного розмовного мовлення)
6. Добродій! А які з цих квітів є найрідкіснішими? (З усного розмовного мовлення)
7. Шановний пан суддя, зважте, будь ласка, на свщчення цієї людини (З усного ділового мовлення)
8. Дорогий Ілля Йосипович, запрошуємо Вас на презентацію збірки «За покликом серця» (Із запрошення)
9. Ой, не карай, великий цар, я жити хочу! - заверещав на всю палату Попихач (З хрестоматії)
10. Є достойніші за мене, великий Охоронець, - відповів Світозар (З хрестоматії)
11. Де відпочивав, пан професор? (З усного розмовного мовлення).
Завдання 6. Подані речення перекладіть українською мовою. Сформулюйте принципову відмінність вираження звертань в обох мовах.
1. Вера Львовна, объясните, пожалуйста, причину вашего опоздания на работу (З усного розмовного мовлення)
2. Глубокоуважаемый Иван Алексеевич! Буду искренне признателен, если Вы тепло встретите и окажете поддержку моему другу, Виталию Войтовичу, во время его пребывания в вашем городе (З ділового листування)
3. Уважаемая администрация хлебокомбината №2!
Просим Вас откомандировать к нам нескольких опытных специалистов в связи с недостатком соответствующих кадров для испытания и эксплуатации пекарни нового образца (З листа)
4. Уважаемый Илья Григорьевич, просим извинить нас за невозможность вовремя выполнить Ваш заказ (Злиста)
5. Госпожа Толочкова, надеемся, что наше предложение заинтересует Вас и договоренность будет взаимовыгодной (З усного ділового мовлення)
6. Господин Президент! Искренне рад приветствовать Вас, весь украинский народ с Днем Независимости! (З привітання)
7. Уважаемые господа, прошу внимания! (З виступу)
Завдання 7. Із поданими звертаннями складіть речення.
Вельмиповажаний Олександре Івановичу, високоповажаний пане професоре, шановна Наталіє Іванівно, дорогий Василю Петровичу, вельмишановний добродію, вельмишановна пані добродійко, ласкавий друже, зіронько моя, любий мій, моє серце, душе моя, коханий мій.
Завдання 8. Складіть і запишіть речення, у яких наведені слова були б то підметами, то звертаннями. Поясніть вживання кличного відмінка в назвах неістот, зумовлене явищем персоніфікації
Рідна земля, весна, доленька, грім, вода, ніч, дорога, криниця.
Завдання 9. Перекладіть подані речення українською мовою. Схарактеризуйте стилістичну роль звертань. Прокоментуйте твердження про те, що українська мова майже без змін успадкувала систему флексій кличного відмінка давньоруської мови.
1. Боже, милостив буди мне, грешному. Господи, помилуй! Слава Тебе, Боже наш, Слава Тебе.
2. Пресвятая Богородице, спаси нас!
3. Богородице Дево, радуйся, Благодатная Марие, Господь с Тобою, бласловена ты в женах, и благословен плод чрева Твоего, яко Спаса родила еси душ наших.
4. Ангеле Божий, Хранителю мой, моли Бога о мне (З молитвослову для дітей).
Завдання 10. Прочитайте текст, визначте його стильову належність. Проаналізуйте лексичні й синтаксичні засоби. Випишіть слова й словосполуки, ужиті в кличному відмінку.
Вседержателю, Слово Отчеє, Всесвятий Ісусе Христе. З великого милосердя Твого ніколи не покидай мене, раба Твого, але завжди в мені перебувай... Ти, Господи Боже, поклоніння достойний, Царю Святий, Ісусе Христе, охорони мене. (Молитва 2-га, св. Антиоха до Господа Ісуса Христа).
Висновки
Отже, винятково важливе практичне значення для студентів мають навички правильного вживання морфологічних одиниць в українській літературній мові, зокрема іменників у формі кличного відмінка. Їхнє формування є надзвичайно важливим завданням викладача-філолога.
Перспективи подальших розвідок. Перспективним є аналіз функціонування в сучасній українській мові варіантних закінчень відмінків іменників різних структурних типів.
Література
1. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови: Морфологія. Київ: Либідь, 1993. 336 с.
2. Бойко І.О. Роль кличного відмінка в ідентифікації об'єктів номінації в сучасній українській мові (на матеріалі сучасної української прози).
3. Вихованець І.Р., Городенська КГ., Загнітко А. П., Соколова С.О. Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 752 с.
4. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. Київ: Вища школа, 1989. 335 с.
5. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. Київ: Рад. школа, 1961. Ч. І. 407 с.
6. Лопатка О. Значення і синтаксичні функції кличного відмінка іменника при вивченні української мови як іноземної.
7. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я. Плющ. Київ: Вища
школа, 1994. 414 с.
8. Юносова В.О. Варіантність відмінкових закінчень іменників у сучасній українській літературній мові. Київ: Знання України, 2003. 126 с.
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Основні цілі та завдання навчання практичної граматики англійської мови студентів-філологів, співвідношення комунікативних і когнітивних компонентів у цьому процесі. Трифазова структура мовленнєвої діяльності. Формування мовної особистості студентів.
статья [31,4 K], добавлен 16.12.2010Суть "виконавського аналізу" як методу підготовки студентів до виразного читання. Проблема вдосконалення професійного мовлення майбутнього вчителя-філолога за допомогою формування навичок виразного читання. Розвиток самостійного мислення студентів.
статья [19,1 K], добавлен 14.08.2017Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі. Вживання закінчень -а (-я), -у (-ю) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду (власних імен та прізвищ). Порушення морфологічної норми в ділових текстах.
реферат [19,0 K], добавлен 06.04.2015Лінгвістичні, психологічні та методичні умови формування умінь і навичок ділового мовлення на уроках української мови. Основні закони сучасної риторики. Способи створення руху в промові. Основні правила дискусії. Розподіл ролей та проведення дебатів.
реферат [25,3 K], добавлен 18.09.2014Різноманітність комунікативних навичок та вмінь. Французька школа дискурсу. Способи взаєморозуміння людей між собою. Типологія діалогічних дискурсів. Типи дискурсів і формування їхніх векторів. Способи організації дискурсу і типологія мовних особистостей.
курсовая работа [28,7 K], добавлен 17.01.2009Загальна характеристика граматичної категорії як ряду співвідносних граматичних значень, виражених в певній системі співвідносних граматичних форм. Дослідження категорій роду, числа і відмінка як граматичних категорій іменника в англійській мові.
контрольная работа [52,2 K], добавлен 19.06.2014Формування комунікативних умінь і навичок вільного володіння всіма засобами літературної мови як одне з основних конкретних завдань сучасної освіти. Проблема взаємодії діалектної та літературної мови, застосування діалектизмів у літературній мові.
реферат [25,2 K], добавлен 14.04.2011Особливості розвитку категорій іменника в індоєвропейській мові-основі, їх морфологічний та синтаксичний характер. Категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах. Особливості розвитку категорії роду, числа, відмінка в англійській мові.
курсовая работа [55,8 K], добавлен 14.01.2014Поняття граматичної категорії в англійській мові. Співвідношення відмінків української та англійської мов, їх особливості при перекладі іменника з прийменником. Проблеми, пов’язані з визначенням відмінка в англійській мові та шляхи їх розв’язання.
контрольная работа [23,4 K], добавлен 31.03.2010Види і форми артикля. Неозначений та означений артиклі. Функціональні властивості артикля в іспанській мові. Відтворення артиклів в українській мові. Застосування артиклів в різних ситуаціях і контекстах, контекстуально-ситуативний прояв їх значень.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 20.10.2016Вживання іноземної лексики в усному мовленні та на письмі. Формування лексичних навичок шляхом багаторазового повторювання матеріалу. Організація класу. Мовленнєво-фонетична зарядка. Картки з завданням. Презентація нових лексичних одиниць. Підсумок уроку.
конспект урока [866,9 K], добавлен 02.03.2013Керування у ділових паперах - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова - керує формою іншого слова. Труднощі (складні випадки) у правильному виборі відмінка: дієслівне, іменне, прикметникове.
статья [14,5 K], добавлен 26.02.2008Природа мотивації та її вплив на формування лексичних навичок. Віршовано-пісенні матеріали як засіб підвищення мотивації. Використання пісень для підвищення ефективності сприйняття лексики й граматики англійської мови. Римівки як засіб навчання лексики.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 08.04.2010Аналіз проблеми формування професійної культури майбутніх інженерів у процесі вивчення іноземної мови у вищих технічних навчальних закладах. Визначаються умови, які ефективно впливатимуть на формування іншомовної мовленнєвої компетенції студентів.
статья [21,0 K], добавлен 06.09.2017Вплив мотивації на формування граматичних навичок у дітей молодшого шкільного віку при вивченні іноземної мови. Значення поняття комунікативна компетенція. Реалізація фонетичного, лексичного та граматичного аспектів англійської мови за допомогою казки.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.10.2019Поняття розуміння та нерозуміння у сучасній лінгвістиці; роль комунікантів у забезпеченні успішного протікання процесу сприйняття мовлення. Моделювання комунікативних невдач мовного, мовленнєвого і паралінгвістичного характеру в американській літературі.
дипломная работа [142,4 K], добавлен 05.08.2013Складові та специфіка стилів мовлення. Структура текстів різних стилів. Аналіз особливостей використання та мети публіцистичного стилю. Огляд його ознак та форм реалізації. Стилістичні засоби, які використовують при складанні текстів наукового стилю.
реферат [18,6 K], добавлен 22.11.2013Поняття числівника як частини мови, його морфологічні ознаки і вираження в реченні. Утворення прислівників прикметникового, іменникового, займенникового й дієслівного походження. Вживання для утворення особливих, властивих тільки їм, суфіксів і префіксів.
реферат [31,1 K], добавлен 07.11.2011Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 02.06.2015Виникнення і вживання артикля у французькій мові. Основні засоби передачі означного та неозначного артикля при іменникові - підметі на українську мову. Залежність уживання перекладу артиклю на українську мову від комунікативної структури пропозиції.
курсовая работа [30,8 K], добавлен 10.04.2010
