Дієслівна синонімія Яра Славутича як прояв авторської індивідуальності (на основі синонімічних рядів зі словами-покажчиками дивитися, думати)

Размещено на http://allbest.ru

Донбаського державного педагогічного університету

Дієслівна синонімія Яра Славутича як прояв авторської індивідуальності (на основі синонімічних рядів зі словами-покажчиками дивитися, думати)

Полякова Т. - кандидат філологічних наук,

доцент кафедри української мови та літератури

Шевченко А. магістрантка першого курсу

українсько-англійського відділення філологічного факультету

Анотація

Стаття продовжує цикл публікацій авторів з питань дослідження ідіостилю українських письменників. На прикладі дієслівної синонімії поетичних творів Яра Славутича розкрито багатство образного мовлення майстра художнього слова.

Ключові слова: синонім, синонімічний ряд, лексико-семантична група, мовотворчість, ідіостиль, слово-покажчик, стилістика, художні засоби, поетичне мовлення.

Аннотация

Глагольная синонимия Яра Славутича как проявление авторской индивидуальности (на основе синонимических рядов с доминантами смотреть, думать)

Полякова Т. - кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка и литературы Донбасского государственного педагогического университета

Шевченко А. магистрантка первого курса украинско-английского отделения филологического факультета Донбасского государственного педагогического университета

Статья продолжает цикл публикаций авторов по вопросам исследования идиостиля украинских писателей. На примере глагольной синонимии поэтических сочинений Яра Славутича раскрыто богатство образной речи мастера художественного слова.

Ключевые слова: синоним, синонимический ряд, лексико-семантическая группа, языковое творчество, идиостиль, слово-доминанта, стилистика, художественные средства, поэтическая речь.

Abstract

Yar Slavutych's verbal synonymy as a manifestation of author's individuality (based on synonymous series with watch, think)

Polakova Т. Candidate of Science (Linguistics), Associate Professor, Ukrainian Language and Literature Department, Donbas State Teachers' Training University

Shevchenko A. Master's Degree Programme Student, Department of Ukrainian and English Languages, Faculty of Philology, Donbas State Teachers' Training University

The article continues the cycle of articles of the authors on the problem of investigating the ideostyle of the writers. On the example of the noun synonymy in the poetic works of Yar Slavutych the wealth of the picturesque and vivid languaga style of the expert of a word is revealed.

Key words: synonym, synonymic set, lexis-semantic group, language creativity, ideostyle.

Вступ

Постановка проблеми. Евфонічні засоби, спосіб вираження думки уміння передати настрій за допомогою слова порівнює Яра Славутича із славетною плеядою неокласиків. Вдумливі поцінувачі поезії побачили, що у збірці «Оаза» (1960) Яр Славутич зробив відчутний якісний крок уперед, зумівши заперечити себе колишнього, бо кожна творча людина намагається постійно удосконалювати форму поезії, виводити її на вищий щабель.

Яр Славутич вибрав, на перший погляд, найтяжчий з існуючих у поезії шляхів - шлях інтегрального класицизму, що веде до мети через відмову від своєї особовості. Це шлях духовного подвигу, як також і його вчителів, корифеїв українського відродження - Зерова, Филиповича, Рильського, Клена - єдиних поетів нашого сторіччя, що стоять на рівні найвищих вимог сучасності. Синоніміка творчості Яра Славутича ще не досліджувалась у сучасній лінгвістиці, тому саме ця царина його творчості є надзвичайно актуальною у постановці проблеми дослідження.

Аналіз останніх досліджень. Творчий доробок класика української літератури (саме класик, бо доля дарувала йому прижиттєве визнання) користується неабиякою актуальністю в науковому світі. Про поетику Яра Славутича писали Ю. Бойко, С. Долинська, І. Накашидзе, В. Сварог, Л. Селіверстова, Н. Сологуб, П. Сорока, Т. Полякова, Б. Чопик та ін. Так, у праці Н. Сологуб «Мовний портрет Яра Славутича» проаналізовано лексику, новотвори, перифрази, метафоричність висловів Яра Славутича. Значну увагу дослідниця приділила розумінню індивідуального стилю поета, а також загальностилістичним категоріям. Найважливішою ознакою ідіостилю Яра Славутича є синонімія, що допомагає в розкритті глибини й діалектної єдності контрастивних думок поета, увиразнює та урізноманітнює тексти, підкреслює багатогранність авторського словника. Синонімія Яра Славутича ще не була об'єктом комплексного вивчення, що зумовлює актуальність наукової розвідки.

Метою пропонованої статті є аналіз на основі семантико- функційного розгляду особливостей репрезентування дієслівної синонімії поетичної творчості Яра Славутича - одного із найяскравіших корифеїв української літератури ХХ-ХХІ століть.

Для досягнення мети було виконано такі завдання: а) виділено синонімічні ряди дієслів, що функцінують у поетичних текстах Яра Славутича; б) згруповано їх у лексико-семантичні групи; в) з'ясовано стилістичну природу синонімів та виявлено їхні функціональні особливості синонімічних рядів дієслів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Об'єднання лексичного складу виявляється в усіх її елементах: в організації тематичних лексичних груп, у структурі багатозначного слова, у наявності синонімічних, антонімічних і т. п. зв'язків. Системність дієслівних одиниць у мовотворчості Яра Славутича відображає їх зв'язок із поняттями й проявляється у класифікаційній приналежності до певних лексико-семантичних груп. У сучасному мовознавстві немає точного визначення лексико-семантичної групи. Традиційно вона розглядається як група слів, що тісно пов'язані між собою за смислом.

Мовна картина світу Яра Славутича представлена широким спектром загальномовних та контекстуальних синонімів-дієслів, що утворюють відповідні лексико-семантичні групи. Багатство лексичної синоніміки в поезіях Яра Славутича виявляється в широкому розгалуженні синонімічних дієслівних рядів, у своєрідності їх використання, у багатоплановості семантико- стилістичних відтінків синоніма в кожному окремому випадку, а саме:

а) акт мовлення зі словами-показниками - говорити, кричати, кликати;

б) ознаки руху, переміщення зі словами-показниками - іти, бігати (бігти);

в) ознаки зорового сприйняття зі словами-показниками - бачити, дивитися;

г) ознаки розумових процесів зі словом-показником - думати;

ґ) ознаки психічного стану людини зі словами-показниками - плакати, сумувати;

д) ознаки фізичного стану та фізичних процесів зі словами- показниками - вмерти, їсти.

Одиниці синонімічних рядів переважно розпадаються на дві групи: сталі синоніми, уживані в літературній мові (сюди входять також фразеологічні звороти), та синоніми, зумовлені лише певним текстом, тобто так звані контекстуальні синоніми. Для творчості Яра Славутича синоніміка - це ціла система старанно дібраних близьких за змістом слів, що відображають світобачення письменника. Щоб показати вміння митця користуватися загальним лексичним багатством мови, дбайливість і вимогливість поета при доборі слів-синонімів, проаналізуємо найбільш широко й часто вживане синонімічне гніздо.

Проаналізуємо синонімічні ряди на означення зорового сприйняття, розумового процесу зі словами-покажчиками дивитися, думати.

Цікаві в поетичних творах Яра Славутича синоніми, пов'язані з актом зорового сприймання, зокрема з дієсловом дивитися. Вони означають «спрямувати погляд у певному, означеному напрямку”, наприклад: ”О, дивіться туди, в кого мозок жевріє!” [26, с. 26]; ”І з-над могил, що потопали в лан, Дивився журно...” [26, с. 51]; ''Нащадок сивий славної паланки Дививсь, чи в скарбі сховано вогонь...” [26, с. 89]; ”І сарн гінких рогаті голівки з дахів дивилися на люд пливкий” [ХУІ, 120]; «.Всякчасно дивляться манджурські очі.»[26, с. 100]; ”А ген із веж, із марив-поторочин, дивився тривожно, зведений на страх, Службовий пост.” [26, с. 85].

За своєю семантикою дієслову дивитися тотожне слово глядіти: ''Вийду я, гляну на шлях, Дальній, туманно-скнілий” [14, с. 80]; ''Спинись, мандрівне, На безмір глянь...” [26, с. 30]; ''Та глянув з огидою хлопець - Високий, стрункий чорностопець” [26, с. 27]; ”...На мене глянуть гострими очима.” [26, с. 108] - додається відтінок як добродушності, так і огиди з докором.

Досить часто синонім глядіти виступає в поетичних творах Яра Славутича з префіксом по- який створює нове значення цього слова, наприклад: ''Поглянь же, Боже, в дальній край!” [14, с. 122]; ''Поглянь навкруг.” [14, с. 62] - означає прохання та спонукання; ''Поглянь довкола, - йдуть угору діти.” [14, с. 102] - відтворення радості. втіхи; «Поглянь, як Україна Страждає” [26, с. 52] - передача туги й болю. Розмовний синонім зорити у творах поета використовується у значеннях:

1) дивитися на кого-небудь, пильно вдивлятися, наприклад: «З-під навислих брів зорить поет на простір Манітоби.” [26, с. 54]; ''...Що зі стіни зневажливо на нас зорив, немов картаючи престрого.” [26, с. 50]; ”Що можна зріти, мітко він зорить!” [26, с. 204];

2) стежити очима за ким-небудь, наприклад: ”І любо, й радісно мені було На їхні подихи зорити збоку.”[ 26, с. 57]; ”І на .японок покрадьки зорили.” [26, с. 101].

Дієслово зиркнути вживається тільки в доконаному виді й використовується поетом на означення раптовості й короткотривалості споглядання, наприклад: «Зиркнула вдруге й без вагань: «Будь ласка!” [26, с. 89]; ”І я, зиркнув на горбатий ніс, В умі поклявсь - воскреснув Кривоніс!” [26, с. 53].

У синонімічному гнізді для підсилення експресивності вживається ряд словосполучень, метафоричних висловів, за допомогою яких поет передає різні відтінки основного значення дієслова дивитися.

Усі словосполучення побудовані на стрижневих словах очі, зір, наприклад: ''.Водив свій зір по хутірних спорудах Суворий хлопець” [26, с. 63]; «Звитяжно крикнув, кинув зором І повним тулубом, нескорим, подався назад” [26, с. 35]; «Перекладач, дарма що безборонний, Питав і зором, як вугіллям, пік.” [26, с. 99]; «Зоставсь Іван, Піднявши зір на захід” [26, с. 24]; «Стоявши тихо, кожен тут молився, Вбирав очима Сяйво Головне” [ХУІ, 122]; «Павло допитливі поширив очі» [26, с. 123]; ”О Боже, Боже! Яснозорі До мене очі поверни” [26, с. 16]. Дані приклади свідчать, що дієслова в наведених словосполученнях надають висловам метафоричного значення й поетичності.

До аналізованого СР належать образні сполуки, семантичним центром яких є слова очі та зір: станув образ перед очима, торкнути зором.

Торкнути зором - синонім, який позначає процес споглядання, пов'язаний з відповідним внутрішнім станом героя: ''Немов дитя, що матір покликає, Так я готов розлитися в риданні, Торкнувши зором над морським розмаєм Пруги останні” [26, с. 177].

Станув перед очима - зворот, який означає бачення як марення: ”Та знагла станув образ неясний перед очима хлопцеві імлисто...” [26, с. 59].

Проаналізуємо основний синонімічний ряд на позначення розумової діяльності, члени якого об'єднуються навколо синоніма- домінанти думати, позбавленого будь-яких стилістичних барв, що означає здійснювати розумовий акт, віддаватися роздумам і найзагальніше передає розумовий процес, наприклад: 'Якесь поріддя з кодла відьми й чорта, - Григорій думав” [26, с. 129]; ''...ми всі думали, що він був колись.” [26, с. 278]; ”.Я бачу віще наростання хмари І думаю, що я не доживу” [26, с. 228].

Якщо треба підкреслити певне припущення, яким супроводжується думка, поет використовує синонім гадати: ”Гадаю, годі!” - мовить Жан” [26, с. 82]; ”Гадаю, гетьман, той напнутий лук.” [26, с. 91]; 'Можливо, й він гадав, що входив зять” [26, с. 94].

Для передачі численних супровідних відтінків основного поняття (швидкість перебігу думок, невизначеність думки тощо), а також з метою увиразнення його емоційної характеристики поет творить відповідні образно-метафоричні словосполучення, наприклад: ”Гасав думками, зовсім не дрімавши” [26, с. 145]; 'Найбільш сумирні миготять думки!” [26, с. 228]; ”О, дивіться туди, в кого мозок жевріє!” [13, с. 26].

Думка і мрія в духовній діяльності людини найчастіше існують поряд. Мрія також включається в інтелектуальну сферу. На цій підставі ми вважаємо доцільним поряд з синонімічним рядом думати подати порівняно невеликий ряд синонімів, що групуються навколо дієслова мріяти.

Основне слово цього ряду - мріяти - означає в думці захоплюватися бажаним, створювати що-небудь в уяві, наприклад: ”.І мріяв про мир, що приносить російський народ” [13, с. 24]; ''Над тобою у стратосфері Мріє галицький Борислав.” [14, с.48]; ''Коли дійшов до Золотих воріт, Що гордо мріяли в старій ручні Про давні доби та буяння літ.” [26, с. 140]. З більшою експресією дана ознака дії виявлена у слові марити, наприклад: ”О ви, що палко марите весною У новорічні довгі вечори.” [14, с. 100]; ” 'Лекало й циркуль беручи до рук, Не марив словом бойового жару?” [26, с. 131]. Для відтворення мрійливості ліричного героя, Яр Славутич використовує образні словосполучення, наприклад: «Великі букви з дужими грудьми, що з давнини, мов загадкові анти, Уяву двигали». [26,с. 90]; «В душі колоситься висока мрія» [13, с. 71]. поет славутич лексика синонімічний

Висновки

Наукова розвідка дозволяє зробити наступні висновки:

1. Синонімічні ряди дієслів у поетичних творах Яра Славутича взаємодіють, переплітаються, відтворюють мовне багатство бачення світу письменником, його особисту модель, що вказує на неповторність індивідуального стилю.

2. Контекстуальні синоніми Яра Славутича як засоби художнього та поетичного мислення, домінують у його поетичній творчості.

3. Експресивна функція образних лексем, що реалізується за допомогою синонімічних гнізд, вказує на перевагу експресивної лексики у створенні мовної картини світу письменника.

Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо у поглибленому вивченні низки актуальних питань:

1. Значення синонімічного ряду у творчості письменників.

2. Наслідки впливу мовної картини світу на формування творчої особистості автора.

3. Вивчення синонімічних гнізд як складових концептів і кластерів у мовотворчості митців художнього слова.

Література

1. Атом серця: [українська поезія першої половини ХХ ст. / упоряд. Ю. Ковалів]. Київ: Веселка, 1993. 350 с.

2. Драй-Хмара М. Вибране. Київ: Дніпро, 1989. 542 с.

3. Зеров М. К. Твори: в 2-х т. Київ: Дніпро, 1990.

4. Зеров М. К. Поезії. Переклади [упоряд. Г. П. Кочур, Д. В. Павличко]. Київ: Дніпро, 1990. Т. 1. 843 с.

5. Зеров М. К. Антологія римської поезії. Київ: Час, 1990. 64 с.

6. Зеров М. К. Камена. Київ: Час, 1990. 80 с.

7. Зеров М. К. Сонети і елегії. Київ: Час, 1990. 80 с.

8. Клен Юрій. Вибране [упор. Ю. Ковалів]. Київ: Дніпро, 1991. 461 с.

9. Рильський М. Т. Вірші та поеми. Київ: Радянська школа, 1990. 350 с.

10. Розстріляне відродження: [антологія 1917 - 1933: Поезія - проза - драма - есей / упоряд. Ю. Лавріненко]. Київ: Смолоскип, 2002. 984 с.

11. Славутич Яр, Білоус-Тарасевич М. С. Ми не розлучались з тобою, Україно. Вибране, 1952 - 1998. Дітройт, 1998.

12. Славутич Яр. Гомін віків. Поезії. 1940 - 1945. Авґсбурґ: Золота брама, 1946. 123 с.

13. Славутич Яр. Живі смолоскипи. Едмонтон, 1983. 127 с.

14. Славутич Яр. Завойовники прерій. Едмонтон, 1984. 128 с.

15. Славутич Яр. Зібрані твори. 1938 - 1978. Едмонтон, 1978. 408 с.

16. Славутич Яр. Місцями запорозькими: Нариси та спогади. 3-є вид. Едмонтон: Славута, 1988. 64 с.

17. Славутич Яр. Оаза. Едмонтон, 1960. 63 с.

18. Славутич Яр. Розстріляна муза. Київ: Прометей, 1995. 96 с.

19. Славутич Яр. Розстріляна муза: Мартиролог. Нариси про поетів. 2-е вид., випр. і доп. Київ: Либідь, 1992. 183 с.

20. Славутич Яр. Твори: в 2-х т. Київ: Дніпро, 1994.

21. Славутич Яр. Поезії. Київ: Дніпро, 1994. Т. 1. 671 с.

22. Славутич Яр. Поеми. Переклади. Київ: Дніпро, 1994. Т. 2. 365 с.

23. Славутич Яр. Трофеї. 1938 - 1963. Едмонтон: Славута, 1963. 320 с.

24. Славутич Яр. Твори: в 5-т. Київ: Дніпро, 1998.

25. Славутич Яр. Поезії 1937 - 1997. Київ: Дніпро, 1998. Т. 1.469 с.

26. Славутич Яр. Поеми. Переклади. Нариси. Життєпис. Київ: Дніпро, 1998. Т. 2. 331 с.

Размещено на Allbest.ru