Граматичні трансформації в текстах французької газетної преси

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Граматичні трансформації в текстах французької газетної преси

Чурсінова О.

Чурсінова О. викладач кафедри французької та іспанської мов Горлівського інституту іноземних мов Донбаського державного педагогічного університету

Статтю присвячено дослідженню граматичних особливостей текстів французьких газет та журналів. Особливу увагу приділили виявленню та опису граматичних труднощів перекладу з французької мови українською. У статті було розглянуто такі граматичні труднощі, як-от: структура речення, використання активних та пасивних конструкцій, введення прямої мови та перетворення її в непряму, використання різних граматичних часів (теперішнього, минулого або майбутнього) у двох мовах для відображення одних й тих самих дій, що відбуваються в певному часі.

Ключові слова: газетний стиль, граматичні особливості, граматичні труднощі, граматичні трансформації, публіцистичний стиль.

Chursinova O. lecturer of the Department of French and Spanish languages of the Gorlovka Institute of foreign languages of the Donbass State Pedagogical University

The article is devoted to the study of grammatical features of the texts of French newspapers and magazines. Special attention was paid to identifying and describing grammatical difficulties in translating from French to Ukrainian. The article considered such grammatical difficulties as: sentence structure, the use of active and passive constructions, the introduction of direct speech and its transformation into indirect speech, the use of different grammatical tenses (present, past or future) in two languages to reflect the same actions that occur in a certain time.

Keywords: newspaper style, grammatical features, grammatical difficulties, grammatical transformations, journalistic style.

Постановка проблеми

Актуальність досліджуваної проблеми обумовлена тим, що газети та журнали в наш час відіграють дуже важливу роль у житті суспільства та здійснюють великий вплив на свідомість людини й формують її погляди на сучасний світ. Тому дуже важливим при перекладі газетних або журнальних статей з іноземної рідною мовою є збереження достовірної, не викривленої інформації. Вибір теми наукового дослідження обумовлений науковою зацікавленістю до газетно-публіцистичних текстів різної тематики з точки зору виявлення граматичних особливостей французької публіцистики та використання лексичного матеріалу в оригінальних статтях.

Аналіз останніх досліджень

Проблема лексико-граматичного аналізу французької преси розглядалась у працях лінгвістів Л. А. Гаврилова, В. Г. Гака, Ю. Н. Глухова, К. А. Долиніна, Ж. Фуаяра, А.-М. Жіру, М. Маклюена, М. К. Морена та ін. Однак актуальність цього дослідження зумовлена тим, що преса - це «живий організм», який постійно змінюється та розвивається. Новим в роботі вважається як підхід, так і вибір предмету дослідження: вперше громадсько-публіцистичні тексти сучасної французької публіцистики розглядаються, як окремий тематичний різновид публіцистичних текстів в перекладацькому аспекті в порівнянні з їх перекладом українською.

Практичним матеріалом дослідження стали публікації франкомовних газет та журналів Les Echos, Le igaro, Le Monde, Liberation, Tribunede Geneve, Le Parisien. Слід зазначити, що в роботі також використовуються електронні ресурси газетної преси.

Основною метою дослідження є те, що за допомогою лексико-стилістичної та граматичної характеристики текстів громадсько-політичної тематики стає можливим виявити їх специфіку в порівнянні з їх перекладом українською.

Відповідно до вищезазначеної мети були визначені наступні завдання дослідження: 1) скласти опис та характеристику корпусу тематичної лексики, що використовують у французькій пресі; 2) у системі основних виразних засобів, що були використані в пресі, відокремити ті, що мають особливу специфіку в заданій тематиці; 3) виявити можливість, шляхи та засоби передавання стилістичних особливостей французьких публіцистичних текстів українською мовою.

Виклад основного матеріалу

У наш час газети та журнали відіграють важливу роль в житті суспільства. Преса здійснює великий вплив на свідомість людини та формує її погляди на сучасний світ.

Сучасна публіцистика в повному обсязі реалізує себе на сторінках газет та журналів, застосовуючи при цьому функцію впливу (агітації й пропаганди) мови, з якою поєднується функція інформативна (повідомлення нового).

Газетно-публіцистичний стиль характеризується наявністю суспільно-політичної лексики, логічністю, емоційністю, виразністю. Тут широко використовують високу урочисту лексику та фразеологію, емоційно-забарвлені вирази, риторичні питання, оклики, короткі інформативні речення.

На думку деяких мовознавців, газетний стиль став окремим мовним стилем. Тут поєдналися різні по стилістиці мовні засоби, які не відображені в інших видах мови. Так, відомий лінгвіст Ш. Баллі зазначає, що найбільш цікавим в публіцистиці є тексти з яскравою стилістичною забарвленістю. Автор вважає, що розуміти слово та відчувати його емоційну забарвленість нам допомагає порівняння одного слова з іншим [1, с. 121].

Французька мова відрізняється від інших мов яскраво вираженою насиченістю й забарвленістю. І ця особливість додає труднощів при перекладі газетної та журнальної преси. «Перекладач французької мови повинен зробити не тільки вірний переклад, а й передати всю емоційну забарвленість тексту оригіналу. Та одним з важких перекладів на французьку мову вважається переклад журнальних статей» [5, с. 65]. Тут, вважає автор, потрібно мати спеціальні знання та навички. Перекладачу необхідно не тільки знати мову досконало, а й розуміти її з середини. Оскільки головна ціль публіцистичних текстів - це розповсюдження різних фактів, тому потрібно визначити вірне значення понять чи явищ.

«Перекласти - означає передати вірно та досконало за допомогою мови те, що вже передано ще раніше завдяки засобам іншої мови» [4, с. 117]. Тим самим, головною задачею при перекладі з іноземної мови рідною стає не тільки вірне висловлення змісту думок, повідомлених мовою оригіналу, але й відтворення при перекладі всіх особливостей стилю та форми повідомлення. В процесі перекладу й виникають труднощі у виборі відповідностей між двома мовами.

«Елементи двох мов, що функціонально відповідають одне одному, в межах даного контексту, виступають в якості еквівалентів, що використовують при перекладі» [2, с. 10]. Відомий лінгвіст В. Г. Гак виділяє три рівні еквівалентності: формальний, змістовий та ситуаційний. Формальним він називає той випадок, коли обидва значення в обох мовах передаються однаковими мовними формами [2, с. 12]. Наприклад:

Le President d'Egypte a quittele Cairemat in pourser end reen Italie [12].

«Президент Єгипту покинув Каїр вранці, щоб повернутися до Італії».

В цьому випадку ми спостерігаємо повну відповідність слів та форм й одне те й саме значення. Різниця спостерігається лише в спільних структурних відмінностях двох мов (наявність артиклю в французькій мові, прийменник de, зворотна частка se).

Коли одні й ті самі значення в двох мовах передаються різними засобами, то є змістовий еквівалент.

Un groupe d'expert sitaliens a quitte Rome paravion a destination de Malte [13].

«Група італійських експертів вилетіла з Риму до Мальти».

В цілому, загальний зміст цих речень однаковий, але засоби руху передаються по - різному. Так, дієслово «летіти» в французькому реченні передається іменником «paravion». Напрям руху в українській мові передається за допомогою префікса ви-, а у французькій мові словосполученням quitterparavion.

В ситуаційному еквіваленті не співпадають ні форми, ні значення, але ж передають вони одну й ту саму ситуацію.

La de legation frangaise regagne Paris [11].

«Французька делегація відбула на Батьківщину».

У французькому реченні «повернення додому» стоїть дієслово regagner (в теперішньому часі) та конкретизує місце прибуття, місто Париж. В українському ж варіанті дієслово стоїть в минулому часі й назва міста не повідомляється. Але при всіх цих розбіжностях, ці речення відповідають одній й тій самій ситуації завдяки контексту.

Все частіше перекладач намагається використовувати перш за все формальний еквівалент, щоб зберегти порядок слів в оригіналі, але не завжди це вдається. Тоді звертаються до змістового та ситуаційного еквівалентів перекладу.

Граматичну своєрідність газетної мови в інформаційному стилі вивчають з великою зацікавленістю. Так, французький лінгвіст Л. Гері вбачає своєрідність у використанні часу та активних й пасивних конструкцій. Спостерігається використання великої кількості не особових форм, атрибутивних будов, перетворення прямої мови в непряму та особливий порядок слів в реченні [8, c. 85].

Слід зауважити, що у французькій пресі дуже часто використовують граматичні трансформації. Обов'язковими вони стають у випадках, коли потрібно:

- відтворити на французькій мові всі значення дієслова української мови;

- використати в перекладі такі категорії, яких немає в мові оригіналу (наприклад, французький дієприслівниковий зворот використовують для перекладу українських підрядних речень);

- уникнути розбіжностей в стилістичних нормах однієї й тієї ж категорії обох мов (так, у французькій мові теперішній час при перекладі на українську заміняють на минулий час).

Так, наприклад, в деяких реченнях місце обставин певного часу не на початку речення й не в кінці, як зазвичай, а між підметом та присудком.

Le President, au debut demai, se rend raune visiteau Premier ministre deCanada [13]. публіцистика газета стилістичний

У цій фразі порушений прямий порядок слів у реченні, що є неприпустимим у французькій граматиці та є нормою в публіцистиці. У цьому і є особливе застосування публіцистичного стилю.

У багатьох періодичних виданнях можна спостерігати розбіжності в частинах мови. Одне й те ж саме значення може перекладатися словами, що відносяться до різних частин мови.

Прикметник - Іменник (Мирна політика - La politi que de paix); Дієслово - Прислівник (Вони продовжують працювати - Il stravail lent toujours); Іменник - Прислівник (З точки зору теорії ... - The oriquement ...).

Нерідко розбіжності в частинах мови пов'язані з заміною слова словосполученням: йти впевнено - marcher d'unpassur.

Що стосується дієслівного часу, то у французькій мові досить часто для позначення події, що повинна мати місце в найближчому майбутньому, використовують майбутній час, а в українській мові теперішній.

Aujourd'huileministre de la De fence reviendra a Paris [11].

«Сьогодні міністр оборони від'їздить до Парижу».

Також спостерігається тенденція використання теперішнього часу в французькій мові для позначення дії, що відбулася в минулому (Present historique). Тому часто Present відповідає минулій дії в українській мові.

Le colloquere unit des hommes politiques de renom [13].

«У симпозіумі приймали участь відомі політичні діячі».

Passeim mediat (найближчий минулий час) дуже часто використовують в пресі, але цей час не має спеціального перекладу українською мовою.

Le premier ministre vient derecevoir la visite de I'ambassadeur d'Afrique [12].

«Прем'єр міністр відвідав посла Африки».

У французькій пресі дуже часто зустрічаються випадки, коли активні конструкції замінюють пасивними. Французькі пасивні конструкції можуть перекладатися українською за допомогою пасивних або п асивно - зворотних форм (дослівний переклад) [2, с. 28].

Ce traitere flete les principes de la politique interieure de la France[11].

«У цій угоді знайшли своє відображення принципи внутрішньої політики Франції».

Нерідко при перекладі французькою пасивну форму замінюють активною та використовують неозначено - особовий займенник on. У цьому випадку українському підмету відповідає французький прямий додаток, а активній формі відповідає дієслово в пасивній формі.

A laren contre des ex pertson a el abore les grandes lignes d'unprojet - pilote [12].

«На зустрічі експертів були розроблені основні напрями експериментального проекту».

У сучасній публіцистиці нерідко можна зустріти й фразеологічні конструкції. Автори використовують їх для художньої виразності тексту. При перекладі фразеологічних виразів слід бути уважними. Еквівалентними можуть бути вирази різного походження, але відповідають вони одному образу.

La police est surles dent sen cher chant le voleur [13].

«Поліція збилася з ніг, шукаючи крадія».

Якщо еквівалент відсутній, а дослівний переклад незрозумілий, тоді слід використати пояснювальний, дескриптивний переклад.

Cet te politique tour ne le dos a la cooperation en tre les peuples [11].

«Ця політика не створює умов для співпраці народів».

Таким чином, якщо при перекладі фразеологічних одиниць словник не дає всі можливі еквіваленти, слід звернутися до тлумачного словника або виводити значення виразу з контексту.

У публіцистичних матеріалах широко використовують многозначні терміни, терміни - синоніми, спрощення та назви. При перекладі з французької мови українською все частіше необхідно уточнювати термін, доповнювати його іншими словами, а при перекладі з української французькою термін можна скорочувати, відкидаючи зайві слова в контексті. Наприклад: reprise - жвавість ділової активності, redressement - початок економічного зросту. Терміни - синоніми перекладають зазвичай одним терміном. При перекладі спрощень слід бути впевненим в наявності або відсутності в рідній мові еквівалентних абревіатур. Слід пам'ятати, що більшість українських еквівалентних абревіатур походить від англійських спрощень, наприклад: NATO (OTAN) - НАТО. Але, якщо перекладач не впевнений в перекладі того чи іншого спрощення, слід звернутися до спеціальних словників.

Дуже важливу роль у газетній пресі відіграють заголовки. «Заголовок в газеті - це одиниця комунікативна, що інформує читача про зміст газетного матеріалу, повідомляє про значення, характер та ступінь важливості подій, що відобразилися на сторінках газети» [5, с. 66]. Мова заголовків французького тексту має специфічні особливості. Звичайне використання еліптичних конструкцій надає заголовкам надзвичайну стислість та динамічність.

Висновки

Досліджуючи граматичні особливості перекладу газетно-публіцистичних текстів, ми прийшли до висновку, що вони частіше за все пов'язані з прямим порядком слів в реченні, інверсією підмета та присудка в французькій мові, використанням різних дієслівних форм в обох мовах для передавання однакового часу відносин. В процесі вивчення цього питання, ми побачили, що граматичні особливості невід'ємно пов'язані з граматичними трансформаціями, тому що вони допомагають зрозуміти та вірно перекласти тексти з французької українською мовою.

Література

1. Балли Ш. Французская стилистика. Москва: УРСС, 2001. 390 с.

2. Гак В. Г., Григорьев Б. Б. Теория и практика перевода. Французский язык. Москва: Интердиалект+, 2001.456 с.

3. Долинин К. А. Стилистика французского языка. Москва: Просвещение, 1987. 330 с.

4. Маклюэн М. Понимание медиа. Внешнее расширение человека. Москва: Просвещение, 1990. 290 с.

5. Парминский Н. В. Особенностия зыка и стиля современной французской печати. Вестник РУДН, серия Литературоведение. Журналистика. 2010. № 1. С. 64-72.

6. Чекалина Е. М. Язык современной французской прессы. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1991. 168 с.

7. Burkhardt F.W. Les Journaux et les Medias electroniques. Darmstad: IFRA, 1984. 120 p.

8. Guery L. La presse regionale et locale. Paris: CFPJ, 1992. 127 p.

9. Guillauma Y. La presse en France. - Paris: La Decouverte, 1988. 734p.

10. ViallonPh. L'analyse du discourse de la television. Paris: Presses Universitaires de France, 1996. 128 p.

11. Saint -Nazaire: un cambrio la gesur le mistral. URL: http://www.lepoint.fr./politique/ 1885213_20.php. (Date 17.03.2019)

12. Lucas G. Espagne: le chomagene frapper ait plus. URL: http://latribune.fr./actualites/ 21628-040-ECH. (Date 10.03.2019)

13. Hiault R. Europe - Etats-Unis: les droits de douanes on tsur la table. URL: http://www.lesechos.fr./ 2012015trib. (Date 11.03.2019)

Размещено на Allbest.ru