Матричне представлення найбільш багатозначних іменників на позначення зла (на матеріалі сучасної французької мови)

Матричное представление наиболее многозначных имён существительных, обозначающих зло (на материале современного французского языка)

Статья посвящена исследованию семантики наиболее многозначных имён существительных, обозначающих зло, в современном французском языке с помощью методики формализованного анализа лексической семантики. Комплексный анализ исследуемых слов на основе матрицы показал, что они выступают системой, где каждая лексическая единица характеризируется как автономностью, так и разноаспектными отношениями с другими единицами.

Ключевые слова: семантика, наиболее многозначные имена существительные, формализованный анализ лексической семантики, матрица, система.

Onyshchak H.

- Candidate of Science (Linguistics), Associate Professor, Department of English Philology, Uzhhorod National University

Matrix representa tion of the most polysemantic nouns denoting evil (on the material of modern French)

The problems of the words' semantics and their structural organization in the lexicon have been the interest of many linguists since the last half of the 20th. century. Generalization of conceptual and terminological findings in these highly controversial subjects allows to develop the appropriate methods and approaches to their study.

The purpose of the article is to reveal the semantics of the most polysemantic nouns denoting evil in modern French with the help of the formalized analysis of lexical semantics.

The object of the study is the lexical units characterized by the highest degree of polysemy within the lexico-semantic group “Evil” in French. The subject of the research is the semantic peculiarities of the nouns denoting evil treated as determined linguistic units, selected from the lexicographical interpretative sources.

The formalized analysis of lexical semantics (componential analysis, step- identification procedure, matrix method) is applied in this linguistic research. The comparison of the words in question for the purpose of revealing both common and distinctive features of their lexical semantics on the material of the French language is the finding of the research.

Matrix representation of the lexical semantics of the nouns denoting evil in French allowed to deeply characterize the structure of the lexical units under study, reveal their place and role in the semantic space of the French language, uncover the correlations between the nouns and their meanings, describe the types of relations between them. The nouns under research belong to different microsystems and form synonymic and antonymic relations that disclose the basic regularities of formation of the lexis denoting evil in French.

The semantic structure of the words under research is viewed as a hierarchically organized system of meanings having common and distinctive semantic components. The suggested methodology can be applied to study the other groups of lexis in both related and non-related languages.

Key words: semantics, most polysemantic nouns, formalized analysis of lexical semantics, matrix, system.

Вступ

Постановка проблеми. Різноаспектний характер взаємозв'язків людини та об'єктивної дійсності, емоційних реакцій та раціональності, її розумової діяльності, знаходять своє відображення у мовній системі. Аналізу структурних угруповань лексикону, які репрезентують різні фрагменти знань про навколишній світ присвячено багато праць як вітчизняних, так і закордонних вчених (І. О. Голубовська, С. Я. Єрмоленко, М. П. Кочерган, О. С. Кубрякова, M. L. Murphy, J. I. Saeed, M. Stubbs, A. Wiezbicka та ін.). У цьому відношенні вивчення уявлень про дійсність, зафіксованих у значеннях іменників на позначення зла, дозволяє зробити висновки про сутність мислення й національну логіку народу та певною мірою реконструювати мовну картину світу французів.

Аналіз останніх досліджень. Оскільки культура втілює свій ціннісний зміст у мові як найуніверсальнішому засобі інтерпретації світу, “дзеркалі культури” [5, с. 14], то саме остання зберігає і транслює ціннісні смисли та установки. Мовна картина світу досліджується на основі лексики, позаяк “за так-званими словниковими, системними значеннями слів приховано якийсь глибинний вміст неексплікованої концептуальної інформації, пов'язаної з особливостями взаємодії людини і середовища, її досвідом і специфікою пізнавальної діяльності” [3, с. 164]. Незважаючи на значну кількість праць (І. О. Голубовська, О. В. Тищенко, Т. С. Толчеєва та ін.), у яких представлено семантичний аспект дослідження, підхід до вивчення лексики потребує подальшої розробки з орієнтацією на її системний характер.

Метою дослідження є розкриття семантичних особливостей найбільш багатозначних лексичних одиниць на позначення зла в сучасній французькій мові.

Ця мета конкретизується в таких завданнях: 1) виявити специфіку передачі форм та засобів прояву зла найбільш багатозначними іменниками в сучасній французькій мові; 2) виявити спільні та відмінні лексичні значення досліджуваних одиниць.

Матеріалом дослідження слугували лексичні одиниці, які містять експліцитні та імпліцитні вказівки на форми, основні характеристики і прояви зла, зібрані шляхом суцільного аналізу Grand Larousse de la Langue Franзaise у 7-ми томах [7].

Дослідження іменників на позначення зла у французькій мові проводиться за допомогою методики формалізованого аналізу лексичної семантики, що базується на формальному, суто мовному критерії - віднесеності слів, які аналізуються, до однієї частини мови - іменника. Семантичні відношення між словами представляємо у вигляді матриці, яку розглядаємо як метамову для опису досліджуваних об'єктів аналізу, в якій фіксується модель системи семантичних зв'язків, з одного боку, та семантичної структури лексики - з іншого. Тут розкриваються семантичні зв'язки між словами у вигляді стовпчиків та рядків однакової довжини, де плюсом позначаються співвідношення слів та їхніх значень.

багатозначний іменник французький

Виклад основного матеріалу дослідження

Переважна більшість слів на позначення зла у французькій мові характеризується багатозначністю. Оскільки мова є “відкритою” системою, її словниковий склад не є чимось незмінним: “Запорукою існування і функціонування мови є її постійний розвиток, оскільки в кожний конкретний момент вона повинна задовольняти всі вимоги суспільства, яке нею користується” [4, с. 61]. Отже, семантика слів чітко відображає зміни, що відбуваються в житті суспільства.

До складу першої групи іменників на позначення зла в сучасній французькій мові входять 27 лексичних одиниць, що мають 2010 значень. Найвищим ступенем полісемії характеризується слово travail, яке представлене наступними дефініціями: fatigue physique provoquйe par une activitй pйnible; effort soutenu qui fatigue; йtat de celui qui souffre physiquement, moralement, qui est en proie aux tourments, а l'inquiйtude; йpreuves, souffrances, convulsions qui accompagnent une laborieuse mutation; ensemble d'activitйs exercйes par l'homme, gйnйralement productives ou crйatrices, et dirigйes vers une fin mйdiate; effort que l'homme doit soutenir pour faire quelque chose; activitй dйployйe pour accomplir une tвche та ін.

Вісімнадцятизначний іменник fortune займає особливе місце серед лексичних одиниць на позначення зла, оскільки поєднує в собі дуалістичну семантику: hasard, chance bonne ou mauvaise; hasard heureux, chance, bonheur; hasard malheureux, malchance, malheur; risque; tout ce qui peut arriver d'heureux ou de malheureux а quelqu'un; la destinйe, considйrйe sous le rapport de la chance ou de la malchance; les variations du sort, les vicissitudes de l'existence; sort heureux ou malheureux qui peut кtre rйservй а quelque chose; succиs large et rapide; йtat, situation, йlevйe ou non, qu'une personne occupe dans la sociйtй; йtat de celui qui est riche, qui possиde des biens importants. Позначаючи античне божество, яке керує щасливими подіями в житті людини (divinitй antique qui prйsidait aux йvйnements fortuits de l'existence humaine) та таємничу силу, яка, розподіляючи на власний розсуд блага та неприємності, здається прихильною то до одних людей, то до інших (puissance mystйrieuse qui semble favoriser tantфt les uns, tantфt les autres, distribuant capricieusement les biens et les maux), досліджуване слово входить до мікросистеми “міфологічні уявлення французького народу”, зближуючи ЛСГ “Зло” із семантично близькими та віддаленими групами лексики сучасної французької мови.

Іменники coup та mort мають не лише однакову кількість значень (17), але й об'єднуються двома спільними значеннями. Так, тісні зв'язки з іншими частинами мови у виразах та словосполученнях сприяють точнішому розкриттю їхніх лексичних значень. Вказані іменники поєднуються вказівкою на спосіб, манеру, при цьому coup позначає манеру нападу, маневрування в бою або певному виді спорту (faзon d'attaquer, de manoeuvrer au combat ou dans certains sports), а mort - загибель людини (maniиre de mourir d'une personne). Кожна з досліджуваних лексичних одиниць характеризується своєю індивідуальною семантикою. Іменник coup служить для позначення швидкого і різкого поштовху тіла для того, щоб ударити іншого (choc rapide et brutal d'un corps en mouvement qui vient en frapper un autre), побиття людини або тварини для того, щоб завдати болю, знищити (action de frapper une personne ou un animal pour les faire souffrir, les abattre), бійки між двома чи більше людьми, збройної боротьби (bataille entre deux ou plusieurs personnes, combat а main armйe), результату, наслідку дії (effet produit par un coup; marque ou blessure que laisse un coup), того, що сильно фізично чи морально уражає кого-небудь (ce qui atteint profondйment quelqu'un, physiquement ou moralement), шкоди, нанесеної чиїйсь репутації, владі, рівновазі (atteinte portйe au crйdit, а l'autoritй, а l'йquilibre de quelqu'un) та ін. Лексема mort указує на цілковите припинення життя (cessation dйfinitive de la vie), смертну кару (peine capitale), застій (immobilitй, absence de vie), загибель, вимирання (ruine, disparition), жахливу річ (chose terrible), великий смуток, жахливе горе (grand ennui, mal violent) та ін. Досліджуване слово схильне до персоніфікації смерті (la mort personnifiйe).

Семантика п'ятнадцятизначного іменника pratique містить у собі позначення секретних інтриг з партією-суперником (intelligences secrиtes, intrigues avec les gens d'un parti adverse), які виступають однією з форм прояву зла, адже суперечать уявленням про цінність людини як особистості, що розкривається у її хорошому ставленні до інших, добропорядних, благородних, безкорисливих вчинках. Слово hauteur безпосередньо стосується моральної свідомості людини, її індивідуальних психологічних особливостей, які формуються в процесі її життєдіяльності і виявляються в її поведінці: зверхність, характер того, кому значно не вистачає людяності (profondeur, caractиre de ce qui est difficilement pйnйtrable а l'esprit humain), хто є вищим за рангом, відомим, високопосадовим, норовистим (caractиre de ce qui est grand, йminent, supйrieur, difficile), має загострені почуття (caractиre d'une personne qui a des sentiments йlevйs), високомірність, зухвалість, які проявляються у манерах, ставленні до інших (caractиre hautain, arrogance qui se manifeste dans les maniиres, l'attitude que l'on observe avec les autres), клеймо зневаги, зверхності, виявлене іншим (marque de dйdain, de supйrioritй arrogante tйmoignйe а autrui).

Між тринадцятизначними лексичними одиницями йpreuve, ordure, ruine та plaie встановлено випадки попарних семантичних зв'язків. Так, іменники йpreuve та ordure об'єднуються на підставі передачі семантики дії (йpreuve: action d'йprouver une personne; ordure: acte grossier, indigne, dйgradant), ruine та plaie - втрати чого-небудь (ruine: perte des biens, de la fortune; plaie: perte de substance, chez les vйgйtaux). Слова ordure і ruine збігаються у позначенні речі (chose), особи (personne), незначних залишків знесеної будівлі, розвалин (petit dйbris, restes d'un йdifice abattu). Досліджувані слова характеризуються й своєю специфічною, індивідуальною семантикою, яка асоціюється з найрізноманітнішими формами та засобами реалізації зла: 1) негативні характеристики предметів та осіб (ordure: immondice, saletй); 2) безчестя, ганьба, образа (ordure: souillure morale, turpitude, dйpravation des moeurs (surtout dans le style religieux); 3) лихослів'я, плітки (ordure: propos, йcrit grossier, indigne, dйgradant); 4) негативні емоції та почуття (plaie: douleur) тощо.

Спільною рисою дванадцятизначних іменників dйfaut, effort, crise, difficultй, passion і fureur є те, що їхня семантика розгортається на фоні зв'язків з іншими частинами мови. Лексема dйfaut, позначаючи недостатню кількість (insuffisance en quantitй), наближається до difficultй. Разом з іменником passion вони вказують на те, що є протилежним до загальноприйнятих правил, манер (dйfaut: сє qui est contraire aux rиgles de l'art, du goыt, etc.), те, що є складним у речі (difficultй: сє qui, dans une chose, est difficile), те, нестерпне, що ми переживаємо (passion: ce que l'on subit de pйnible). Спільною для іменників dйfaut, crise та difficultй є вказівка на брак, відсутність того, що було б необхідним (dйfaut: absence, manque de ce qui serait nйcessaire), необхідного елементу в соціальному або економічному житті країни, міста (crise: absence d'un йlйment nйcessaire а la vie sociale ou йconomique d'un pays, d'une citй), значний брак грошей (difficultй: manque, notamment en ce qui concerne l'argent).

Лексична семантика досліджуваних одиниць об'єднує різні аспекти розуміння зла, зокрема: 1) відхилення від норми (dйfaut: imperfection physique ou morale; partie imparfaite, irrйgularitй dans un objet, une matiиre fabriquйe); 2) характер загалом (difficultй: caractиre de ce qui est difficile en general); 3) емоції та почуття (difficultй: embarras dans lequel on se trouve pour exйcuter une action; impuissance momentanйe) та ін.

Семантика іменників effort, crise та passion неоднозначна, оскільки містить як позитивну, так і негативну конотацію. Під effort французи розуміють сильний ефект, важливий результат, героїчний подвиг (effet puissant, rйsultat important, haut fait), тривалий біль, недугу, спричинені раптовим напруженням одного чи багатьох м'язів (douleur vive, lйsion produite par une tension trop brutale d'un ou de plusieurs muscles). Crise позначає як різкий приступ знервованості або емоційності, часто спричинений шоком, потрясінням (accиs bref et violent d'un йtat nerveux ou йmotif, dы souvent а un choc), так і вияв ентузіазму (accиs d'enthousiasme). Позитивна семантика іменника passion розкривається значеннями amour violent et durable, inspirй par une personne; facultй d'exprimer avec enthousiasme et ferveur ce que l'on ressent profondйment, intensйment. Наявність позитивно забарвлених значень свідчить про здатність досліджуваних слів вступати в антонімічні відношення з іншими компонентами лексико-семантичної групи (далі - ЛСГ) “Зло”. Такі відношення забезпечують можливість контрастної характеристики явищ, процесів та ознак.

Одинадцятизначний іменник peine містить у собі різні тлумачення, що стосуються покарання, застосованого щодо кого-небудь за вчинений проступок (punition, sanction appliquйe а quelqu'un pour une faute commise), того, що болісно впливає на свідомість, серце (ce qui affecte pйniblement l'esprit, le coeur), стан моральної знемоги, нудьги (йtat d'abattement moral, de tristesse), тривоги, неспокою (йtat d'inquiйtude, de souci), роботи, докладених зусиль, втоми (travail, effort soutenu qui coыte, fatigue), труднощів, матеріальної, духовної, моральної чи психологічної перешкоди (difficultй, obstacle d'ordre matйriel, intellectuel, moral ou psychologique). Вживаючись у теології (en thйologie) для позначення кари, призначеної грішникам Богом (chвtiment infligй par Dieu au pйcheur), досліджувана лексема входить до мікросистеми “науки”.

Слова folie, censure, accident, lutte, chute, trouble, mal, croix і aigreur, що характеризуються десятьма значеннями, також утворюють семантичні спільності. Іменник mal, розкриваючи фізичне або моральне страждання (souffrance physique ou morale), вступає у відношення з лексемами censure, croix, aigreur. Спільною властивістю слів mal та lutte є позначення муки, зусилля (effort), folie та trouble - поведінки (comportement), а accident і trouble - непередбачуваної або незвичної манери самовираження (maniиre imprйvue ou irrйguliиre de s'exprimer), манери, що є наслідком внутрішнього хвилювання та втрати контролю над собою, своєю впевненістю, своїми можливостями (maniиre d'кtre, qui est en proie а une vive agitation intйrieure, qui perd le contrфle de soi, son assurance, ses moyens). Іменник accident у досліджуваній групі займає особливе місце, характеризуючись нейтральною семантикою. Лексичні значення йvйnement fortuit, fait dы au hasard та portйe d'un йvйnement fortuit розкривають можливість прояву як позитивного, так і негативного наслідку.

Специфічні риси досліджуваних іменників проявляються на фоні розкриття: 1) внутрішнього світу людини (trouble: йtat d'agitation, de confusion, d'йgarement qui prive, gйnйralement de faзon momentanйe, une personne de l'usage normal de ses facultйs intellectuelles); 2) оцінки людської діяльності (censure: blвme public; condamnation, par l'autoritй ecclйsiastique, d'une proposition, d'un texte intйressant le dogme);

3) наслідків зла (mal: dйgвts matйriels; maladie; inconvйnient) тощо.

Висновки

Матрична репрезентація лексичної семантики іменників на позначення зла у французькій мові дала можливість усебічно охарактеризувати структуру їхніх лексичних значень, визначити місце і роль кожної лексичної одиниці в семантичному просторі досліджуваної мови, виділити найсуттєвіші їхні характеристики, співвідношення між досліджуваними словами та їхніми значеннями, виділити типи зв'язків між ними. Досліджувані іменники належать до різноманітних мікросистем та встановлюють відношення синонімії, антонімії та ін. між собою, що розкриває закономірність формування лексики на позначення зла у французькій мові.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо в залученні до розкриття семантики зла інших груп лексики як далекоспоріднених, так і неспоріднених мов.

Література

1. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу: монографія. Вид. 2-е, випр. і доп. Київ: Логос, 2004. 284 с.

2. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. 3-тє вид. Київ: Вид. центр "Академія”, 2010. 464 с.

3. Радбиль Т. Б. Основы изучения языкового менталитета. Изд. 4-е. Москва: Флинта, 2016. 325 с.

4. Русанівський В. М. Структура лексичної і граматичної семантики / відп. ред. О. С. Мельничук. Київ: Наук. думка, 1988. 240 с.

5. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация. Москва: Слово/Slovo, 2000. 624 с.

6. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики / Н. Ф. Клименко та ін. Київ: Наукова думка, 1982. 250 с.

7. Grand Larousse de la Langue Franзaise: en 7 vol. / sous la direction de L. Gilbert, R. Lagane, G. Niobey, avec le concours de H. Bonnard, L. Casati, A. Lerond. Paris: Larousse, 1986. 6528 p.

Размещено на Allbest.ru