Дієслівна синонімія Яра Славутича як прояв авторської індивідуальності (на основі синонімічних рядів зі словами-покажчиками плакати, сумувати, сміятися, кепкувати; їсти, вмерти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Дієслівна синонімія Яра Славутича як прояв авторської індивідуальності (на основі синонімічних рядів зі словами-покажчиками плакати, сумувати, сміятися, кепкувати; їсти, вмерти)

Полякова Т., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури Донбаського державного педагогічного університету

Шевченко А. магістрантка ІІ курсу українсько-англійського відділення філологічного факультету Донбаського державного педагогічного університету

Стаття продовжує цикл публікацій авторів з питань дослідження ідіостилю українських письменників. На прикладі дієслівної синонімії поетичних творів Яра Славутича розкрито багатство образного мовлення майстра художнього слова.

Ключові слова: синонім, синонімічний ряд, лексико-семантична група, мовотворчість, ідіостиль, слово-покажчик, стилістика, художні засоби, поетичне мовлення.

Полякова Т., кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка и литературы Донбасского государственного педагогического университета

Шевченко А. магистрантка І І курсаукраинско-английскогоотделенияфилологическогофакультетаДонбасскогогосударственного педагогического университета

ГЛАГОЛЬНАЯ СИНОНИМИЯ ЯРА СЛАВУТИЧА КАК ПРОЯВЛЕНИЕ АВТОРСКОЙ ИНДИВИДУАЛЬНОСТИ (на матери але синонимических рядов с домінантами плакать, грустить, смеяться, насмехаться; кушать, умереть)

Статья продолжает цикл публикаций автора по вопросам исследования идиостиля украинских писателей. На примере глагольной синонимии поэтических сочинений Яра Славутича раскрыто багатство образной речи мастера художественного слова.

Ключевые слова: синоним, синонимический ряд, лексико-семантическая группа, языковое творчество, идиостиль, слово-показчик, стилистика, художественные средства, поэтическая речь.

Polakova Т. CandidateofScience (Linguistics), AssociateProfessor, UkrainianLanguageandLiteratureDepartment, DonbasStateTeachers'Training University

Shevchenko A. Master'sDegreeProgrammeStudent, Department of Ukrainian and English Languages, Faculty of Philology, Donbas State Teachers' Training University

YAR SLAVUTYCH'S VERBAL SYNONYMY AS A MANIFESTATION OF AUTHOR'S INDIVIDUALITY (basedonsynonymousserieswiththewordstocry, togrieve, to laugh, tomakefun, toeat, todie)

Thearticlecontinuesthecycleofarticlesoftheauthorsontheproblemofinvestigatingtheideostyleofthewriters. OntheexampleofthenounsynonymyinthepoeticworksofYarSlavutychthewealthofthepicturesqueandvividlanguagеstyleoftheexpertof a wordisrevealed.

Keywords: synonym, synonymicset, lexis-semanticgroup, languagecreativity, ideostyle.

Постановка проблеми

Засоби евфонії, спосіб вираження думки, уміння передати настрій за допомогою слова порівнює Яра Славутича із славетною плеядою неокласиків. Вдумливі поцінувачі поезії побачили, що у збірці «Оаза» (1960) Яр Славутич зробив відчутний якісний крок уперед, зумівши заперечити себе колишнього, бо кожна творча людина намагається постійно удосконалювати форму поезії, виводити її на вищий щабель. Яр Славутич вибрав, на перший погляд, найтяжчий з існуючих у поезії шляхів - шлях інтегрального класицизму, що веде до мети через відмову від своєї особовості. Це шлях духовного подвигу, як також і його вчителів, корифеїв українського відродження - Зерова, Филиповича, Рильського, Клена - єдиних поетів нашого сторіччя, що стоять на рівні найвищих вимог сучасності. Синоніміка творчості Яра Славутича ще не досліджувалась у сучасній лінгвістиці, тому саме ця царина його творчості є надзвичайно актуальною у постановці проблеми дослідження.

Аналіз останніх досліджень. Плідний доробок класика української літератури (саме класик, бо доля дарувала йому прижиттєве визнання) користується неабиякою актуальністю в науковому світі. Про поетику Яра Славутича писали Ю. Бойко, С. Долинська, І. Накашидзе, В. Сварог, Л. Селіверстова, Н. Сологуб, П. Сорока, Т. Полякова, Б. Чопик та ін. Так, у праці Н. Сологуб «Мовний портрет Яра Славутича» проаналізовано лексику, новотвори, перифрази, метафоричність висловів Яра Славутича. Значну увагу дослідниця приділила розумінню індивідуального стилю поета, а також загальностилістичним категоріям. Найважливішою ознакою ідіостилю Яра Славутича є синонімія, що допомагає в розкритті глибини й діалектної єдності контрастивних думок поета, увиразнює та урізноманітнює тексти, підкреслює багатогранність авторського словника.

Синонімія Яра Славутича ще не була об'єктом комплексного вивчення, що зумовлює актуальність наукової розвідки.

Метою пропонованої статті є аналіз на основі семантико-функційного розгляду особливостей репрезентування дієслівної синонімії поетичної творчості Яра Славутича - одного із найяскравіших корифеїв української літератури ХХ - ХХІ століть. Для досягнення мети було виконано такі завдання: а) виділено синонімічні ряди дієслів, що функціонують у поетичних текстах Яра Славутича; б) згруповано їх у лексико-семантичні групи; в) з'ясовано стилістичну природу синонімів та виявлено їхні функціональні особливості синонімічних рядів дієслів.

Виклад основного матеріалу дослідження

славутич синонімія дієслово поетичний

Вияв лексичного складу має прояв у всіх його елементах: в організації тематичних лексичних груп, у структурі багатозначного слова, у наявності синонімічних, антонімічних і т. п. зв'язків. Системність дієслівних одиниць у мовотворчості Яра Славутича відображає їх зв'язок із поняттями й проявляється у класифікаційній приналежності до певних лексико-семантичних груп. У сучасному мовознавстві немає точного визначення лексико-семантичної групи. Традиційно вона розглядається як група слів, що тісно пов'язані між собою за смислом.

МКС (мовна картина світу) Яра Славутича представлена широким спектром загальномовних та контекстуальних синонімів-дієслів, що утворюють відповідні лексико-семантичні групи.

Розмаїття лексичної синоніміки в поезіях Яра Славутича виявляється в широкому розгалуженні синонімічних дієслівних рядів, у своєрідності їх використання, убагатоплановості семантико-стилістичних відтінків синоніма в кожному окремому випадку, а саме: а) акт мовлення зі словами-показниками - говорити, кричати, кликати; б) ознаки руху, переміщення зі словами-показниками - іти, бігати (бігти); в) ознаки зорового сприйняття зі словами-показниками - бачити,дивитися;г) ознаки розумових процесів зі словом-показником - думати; ґ) ознаки психічного стану людини зі словами-показниками - плакати, сумувати, сміятися, кепкувати; д) ознаки фізичного стану та фізичних процесів зі словами-показниками - вмерти, їсти.

Синонімічні ряди переважно розпадаються на дві групи: сталі синоніми, уживані в літературній мові (сюди входять також фразеологічні звороти), та синоніми, зумовлені лише певним текстом, тобто так звані контекстуальні синоніми.

Синоніміка для творчості Яра Славутича - це ціла система старанно дібраних близьких за змістом слів, що відображають світобачення письменника. Щоб показати вміння митця користуватися загальним лексичним багатством мови, дбайливість і вимогливість поета при доборі слів-синонімів, проаналізуємо найбільш широко й часто вживане синонімічне гніздо.

Зосередимо увагу на синонімічних рядах на означення психічного стану людини зі словами-показниками - плакати, сумувати, сміятися, кепкувати та на означення фізичного стану та фізичних процесів зі словами-показниками - вмерти, їсти.

Синонімічний ряд плакати представлений синонімами плакати, ридати, ячати, що мають загальне значення - лити сльози з горя, від болю, зворушення тощо. Розрізнення їх здійснюється у плані експресивно-стилістичної градації. Першим і вихідним членом ряду є

дієслово плакати, яке використовується у прямому значенні: ”І плакав люд...” [14, с. 111]; ''Будуть прийшлі поети по згаслій плакати бурі...” [14, с. 79]; 'Поряд немовля Голодне плакало” [14, с. 52]; ”До ранку плакав хлопець на узліссі...” [14, с. 65]; та в переносному, метафорично: ”І не здолати Неба відплати - Плачуть паплі” [14, с. 96].

Синонім ридати має значення голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись слізьми, наприклад: ”Рвійне серце моє вилітало з грудей І ридало, й раділо тривало” [14, с. 40]; .Коли ридали почуття суворі.” [26, с. 71]; ''Нехай тоді, серед відчаю й крику, Душа ридає.” [26, с. 118]; ”Ридали вдови в голубій журбі.” [26, с. 128].

Синонім ячати у творах Яра Славутича найчастіше вживається не у значенні кричати, гомоніти, як це трактують словники, а у значенні жалібно квилити, плакати, наприклад: ”Ячали мати і сестри.” [26, с. 50]; ”Сосни ячать на горбах” [26, с. 78].

Крім проаналізованих однослівних синонімів, до даного ряду належать також образні словосполучення лити сльози, впиватися слізьми, ронити сльози, ридма ридати, метати бризки, які значно сильніші у плані експресивності, наприклад: ”Я сльози ллю в канадській чужині, Коли згадаю темні попелища.” [26, с. 93]; ''Слізьми народу Вороньки Впиваються доп'яну” [13, с. 58]; ”Серце самотнє моє, Ридма ридай!” [14, с. 78]; ”.хоч доньки ті З очей метали бризки золоті” [26, с. 102].

Синонімічний ряд з домінантою сумувати має загальне значення пройнятися почуттям суму, журби, відчувати душевну пригніченість. Такий емоціональний стан найбільше виявлений саме в дієслові сумувати, наприклад: ”Сумує праліс, і сумує збіжжя...”[13, с. 101]; ”Сумуй і жди нічного пароплава.” [13, с. 107].

Експресивно сильнішим виступає синонім журитися - перебувати в стані душевної гіркоти й жалю за ким-, чим-небудь, наприклад: ”Не журіться, журавки!” [13, с. 82].

Синонімом тужити поет відтворює душевну тривогу, поєднану із смутком, сумом, наприклад: ”Стебло, не тужи...” [14, с. 32].

Почуття душевного стану, туги, відсутності інтересу до оточуючого автор передає синонімом нудьгувати:''Поруч озерця кучерявились підстаркуваті шовковиці й нудьгували давні, підточені літами, дупласті верби” [26, с. 252].

Дієслово нудитися виступає на означення перебувати у стані нудьги, суму, викликаному бездіяльністю, відсутністю розваг, наприклад: ''...нудився й на мотив ”Ой, я нещасний” побивався в горі” [26, с. 89].

На правах синоніма у даний синонімічний ряд слід включити слово нидіти - зазнавати почуття нудоти, душевної муки, смутку: ”На 'куркулів” наспіла смерти черга, Щоб ти, дідизно, ниділа безверха” [26, с. 51].

Слід назвати також образно-метафоричні словосполучення, що виступають на означення суму, смутку, журби, - смуток гнути, повито в смуток, тамувати жалобу: ”І смуток без упину Його, негнучого, донизу гнув” [26, с. 107]; ”О скільки неба, скільки неба Повито в смуток - більш не треба!” [26, с. 50]; Вся Україна йде до гробу, В серцях тамуючи жалобу...” [ІІІ, 50].Використання таких образних форм забезпечує автору можливість передавати різноманітні видозміни основного поняття та різкий ступінь і міру виявлення почуття суму, смутку, туги в залежності від ідейно-художньої мети і стилістичних вимог контексту.

Веселий, радісний стан людини поет відтворює за допомогою синонімічного ряду сміятися: ”Ще й сміється із Одрада...” [26, с. 10]; ”А за ним через багаття Рвучко пари пролітають І сміються, і гарцюють...” [26, с. 13]; ”...То сумно скиглять, то сміються...” [26, с. 18]; ”Той, хто ретельно слугував Москві, Тепер сміявся на пожовклі кутні.” [26, с. 71]; ''Сміялись люди, гупала земля.” [26, с. 124].

Різноманітне багатство видозмін сміху Яр Славутич передає за допомогою однослівних синонімів. Так, легку, ледь помітну усмішку - як знак радощів або привіту - поет відтворює синонімом посміхатися: ”А з води правує Лада,. Між зеленого латаття Посміхається блакитно” [26, с. 7].

Для передачі голосного сміху вживається синонім реготати: ”Коли ввесь клас Гомером реготав.”[26, с. 90]; ”З ім'ям Господнім на пряжках І кров'ю демонською в жилах, Зареготались палії” [26, с. 35].

Негативний відтінок у процес сміху вносить синонім шкіритися: ''Зубцями Кремлю, наче вовча зграя, Вся площа шкіриться.” [26, с. 39]; ”.З нутра московська шкірилась утроба” [26, с. 55].

Характерний сміх, яким часто супроводиться акт мовлення, відтворюється спеціальним звуконаслідувальним синонімом хихикати, значення якого розкривається його промовистою внутрішньою формою: ''Поглянув низом через тьмяні скельця, хихикнув радісно в брудний п'ястук І ще й додав.” [26, с. 43].

Синоніми, що групуються навколо дієслова кепкувати, виражають загальне значення - глузувати, сміятися над ким-небудь. Нейтральним словом виступає домінанта кепкувати, яка без будь-яких стилістичних відтінків точно передає основне значення ряду, наприклад: ''.Зневажаючи кепкує: ”І які тут мурахи Під ногами в обрів лазять?” [26, с. 10].

Подібне значення має у творах Яра Славутича дієслово насміхатися, якому властиве іронічне забарвлення: ”Насміхає гордий обрин І ворушить темним вусом” [26, с. 10].

Трапляється серед одиниць синонімічного ряду розмовне дієслово кпити, яке фіксує душевний стан героя, що кепкує крізь смуток: ''Гаврило кпив. І смуток без упину Його, негнучого, донизу гнув” [26, с. 107].

Проаналізуємо синоніми на означення фізичного стану й фізичних процесів зі словами-покажчиками їсти, вмерти.

Синонімічний ряд їсти - споживати яку-небудь їжу - представлений за незначними винятками однослівними синонімами. Найзагальнішим щодо значення та частоти вживання є синонім їсти: ”Нам не казатимуть, що їсти й пити” [26, с. 127]; ”Із сіллю хліба смаковито з'їв І випив дідову джерельну воду” [26, с. 66]; ”...або - найбільший жах! - В безум'ї з'ївши, мов смачну хлібину” [26, с. 75]; ”1ла вся родина, їли вдячні сусіди, оживаючи” [26, с. 279].

Синонім закусити - їсти небагато, нашвидку - є експресивно сильнішим за домінанту ряду:''Закусивши червоними, як жар, полуницями, я простував далі” [26, с. 251].

Синонім смакувати означає їсти, насолоджуючись смаком: ”Коли стояли над Каспійським морем Чи смакували в чайхані ікру, Один твердив...” [26, с. 126]; ”І смакує лукострілецьСмагло в'ялену свіжинку...” [26, с. 9]; ”Смакує добре випарений риж, Який руками лущить із колосся. В лугах Осаки” [26, с. 106]; ”Хоч перед смертю посмакую хліба, Який старанно я ввесь вік робив” [26, с. 62].

Лексема жувати характеризує процес роздрібнювання, розминання їжі в роті, наприклад: ''Окраєць хліба звільна жуючи” [26, с. 62].

Дієслово втнути, як контекстуальний синонім, виступає негативною оцінкою процесу прийняття їжі, наприклад: ”Бо навіть африканський людоїд, Що в хибній вірі втне людського м'яса...” [26, с. 75].

Експресивно сильнішим і виразнішим від синонімів є фразеологізм заморити черв'яка, який найчастіше використовується в розмовній мові: ''Байдуже сів на пень перепочити І черв'ячка, як мовлять, заморити” [26, с. 108].

Такі індивідуально-авторські метафоричні вирази, як повнити роти, повести баталію з коржа клинком, передають різноманітні значення з різним стилістичним забарвленням і тим самим виступають як засоби характеристики персонажа, художнього образу:''...Грудками каші повнили роти І роздували всохлі животи” [26, с. 69]; ”На скибку сала, з часнику зубком.. Повів баталію з коржа клинком” [26, с. 108].

Синонімічна група умерти (вмерти) виступає в поезіях Яра Славутича в такому складі: умерти (вмерти, померти), сконати (конати), гинути, здихати, погаснути, спустити дух, затихнути назавжди, заснути навіки, знайти смерть, лягти кістьми, відійти навік.

Домінанта умерти (вмерти, померти) виступає у творах поета на означення переставати жити, існувати, наприклад: ''Приснилось: у рідних степах, Поранений, ніби вмирав я” [13, с. 60]; 'Умирає гілля в льоду.” [14, с. 86]; 'Довготелесий мирно помирав у сяйві сонця, в панахиді трав” [13, с. 60]; 'Тепер, причинний, хлопця не впізнавши, Довгаль помер.” [26, с. 60]; 'Двічі не вмирати” [26, с. 81]; ”Я мала голубку - і вмерла вона” [26, с. 235]; ”Люди мерли, а їхнє зерно гнило” [26, с. 278]; ”Та не всім же судилось померти” [13, с. 18]; 'Надвечір дід помер ...” [26, с. 63]; 'Померли в луках вогняних Каплиці й Кольорові” [14, с. 58]; ''Стерпітизгасу і не померти з відчаю Може лиш той, хто зазнав довгих Танталових мук” [13, с. І06].

З подібною семантикою вживає Яр Славутич дієслово гинути, яке виступає з лексемою вмирати в одному контексті в ампліфікаційній фігурі, наприклад: 'Дідизна гине, вмирає люд” [26, с. 60].

Дієслово сконати означає вмерти, загинути, переважно зазнавши перед тим страшних фізичних мук, наприклад: 'Одні сконали від в'язниці й кулі, Від муки - другі, треті - вже й самі...”[26, с. 51].

Форма конати найчастіше передає негативне ставлення автора до персонажів: 'Конайте, виродки!” [26, с. 54]; ”- Конай, донощику до сігуранци! Конай, викажчику НКВС! Конай, тлумачу хижого Гестапо! Конай, хто рипався у Скатленд-Ярд!” [26, с. 46].

Негативну оцінку вносить у контекст також вульгарне здихати, яке використовує поет, коли говорить про ворогів України: ”І доки ти, розчавлений ратаю, Здихати будеш на краю проваль?” [26, с. 60]. Але коли мова йде про борців за волю українського народу, Яр Славутич вживає контекстуальне дієслово погаснути,що говорить про позитивне ставлення автора до героїв: ”Це тут погас, як метеор, Грабовський” [26, с. 81].

Аналізований синонімічний ряд багатий на фразеологічні звороти і словосполучення, що виражають одне значення - вмерти, наприклад: ”О скільки вас, посвятні українці, Лягло кістьми!?” [13, с. 81]; ''Невже Світличний, Драч і Вінграновський, Нового слова горда корогов, Тут знайдуть смерть, як Зеров і Драй-Хмара?” [13, с. 81]; ”Чого ти від мене навік відійшла?”[26, с. 235]; ”Заснув навік біля галузки рожі, Що сам садив і надивлявся всмак” [13, с. 31].

Отже, ми навели різні за своїм характером і значення синонімічні ряди в поетичних творах Яра Славутича, щоб повніше виявити особливості використання поетом синонімічного багатства української мови.

Майстерність Яра Славутича, як справжнього майстра слова, полягає в умілому використанні насамперед багатства загальнонародної синоніміки й семантичних відтінків різних лексем, що свідчить про глибоке знання поетом лексики рідної мови.

Наукова розвідка дозволяє зробити наступні висновки: 1. Ряди синонімів дієслів у поетичних творах Яра Славутича взаємодіють, переплітаються, відтворюють мовне багатство бачення світу письменником, його особисту модель, що вказує на неповторність індивідуального стилю; 2. Синоніми Яра Славутича, значення яких тлумачиться контекстом, як засоби художнього та поетичного мислення, домінують у його поетичній творчості; 3. Функція образних лексем, що реалізується за допомогою синонімічних гнізд, вказує на перевагу експресивної лексики у створенні мовної картини світу письменника.

Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо у поглибленому вивченні низки актуальних питань:1. Опрацювання значення синонімічного ряду у творчості письменників; 2. Уплив мовної картини світу на формування творчої особистості автора; 3. Поглиблене вивчення синонімічних гнізд як складових концептів і кластерів у мовотворчості митців художнього слова.

Література

1. Атом серця: [українська поезія першої половини ХХ ст. / упоряд. Ю. Ковалів]. Київ: Веселка, 1993. 350 с.

2. Драй-Хмара М. Вибране. Київ: Дніпро, 1989. 542 с.

3. Зеров М. К. Твори: в 2-х т. Київ: Дніпро, 1990.

4. Зеров М. К. Поезії. Переклади [упоряд. Г. П. Кочур, Д. В. Павличко]. Київ: Дніпро, 1990. Т. 1. 843 с.

5. Зеров М. К. Антологія римської поезії. Київ: Час, 1990. 64 с.

6. Зеров М. К. Камена. Київ: Час, 1990. 80 с.

7. Зеров М. К. Сонети і елегії. Київ: Час, 1990. 80 с.

8. Клен Юрій. Вибране [упор. Ю. Ковалів]. Київ: Дніпро, 1991.461 с.

9. Рильський М. Т. Вірші та поеми. Київ: Радянська школа, 1990. 350 с.

10. Розстріляне відродження: [антологія 1917 - 1933: Поезія - проза - драма - есей / упоряд. Ю. Лавріненко]. Київ: Смолоскип, 2002. 984 с.

11. Славутич Яр, Білоус-Тарасевич М. С. Ми не розлучались з тобою, Україно. Вибране, 1952 - 1998. Дітройт, 1998.

12. Славутич Яр. Гомін віків. Поезії. 1940 - 1945. Авґсбурґ: Золота брама, 1946. 123 с.

13. Славутич Яр. Живі смолоскипи. Едмонтон, 1983. 127 с.

14. Славутич Яр. Завойовники прерій. Едмонтон, 1984. 128 с.

15. Славутич Яр. Зібрані твори. 1938 - 1978. Едмонтон, 1978. 408 с.

16. Славутич Яр. Місцями запорозькими: Нариси та спогади. 3-є вид. Едмонтон: Славута, 1988. 64 с.

17. Славутич Яр. Оаза. Едмонтон, 1960. 63 с.

18. Славутич Яр. Розстріляна муза. Київ: Прометей, 1995. 96 с.

19. Славутич Яр. Розстріляна муза: Мартиролог. Нариси про поетів. 2-е вид., випр. і доп. Київ: Либідь, 1992. 183 с.

20. Славутич Яр. Твори: в 2-х т. Київ: Дніпро, 1994.

21. Славутич Яр. Поезії. Київ: Дніпро, 1994. Т. 1.671 с.

22. Славутич Яр. Поеми. Переклади. Київ: Дніпро, 1994. Т. 2. 365 с.

23. Славутич Яр. Трофеї. 1938 - 1963. Едмонтон: Славута, 1963. 320 с.

24. Славутич Яр. Твори: в 5-т. Київ: Дніпро, 1998.

25. Славутич Яр. Поезії 1937 - 1997. Київ: Дніпро, 1998. Т. 1.469 с.

26. Славутич Яр. Поеми. Переклади. Нариси. Життєпис. Київ: Дніпро, 1998. Т. 2. 331 с.

Размещено на Allbest.ru