Вірусна комунікація як засіб поширення конфліктного дискурсу (досвід створення термінологічного покажчика)

Размещено на http://www.allbest.ru/

конфліктний дискурс контент хайп

Стаття з теми:

Вірусна комунікація як засіб поширення конфліктного дискурсу (досвід створення термінологічного покажчика)

Гудошник О.В., кандидат філологічних наук, доцент

Стрикалова Т.А., студентка Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

У статті представлені технології пролонгації конфліктного дискурсу; вірусні комунікації та прийоми подані через аналіз політичного контенту соціальних мереж. Представлені основні характеристики та ознаки холівару, хайпу, мережевої агресії та меметики в процесі розгортання конфлікту.

Ключові слова: конфлікт; конфліктний дискурс; холівар; вірусний контент; клікбейт; мем.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні у масовій комунікації особливої популярності набув конфліктний дискурс. Для нього характерна агресивна комунікація, яка не передбачає діалог, а тільки вибір між двома сторонами конфлікту. Дослідження конфліктного дискурсу є актуальним, тому що ця своєрідна «антикомунікація» досить стрімко через свою вірусність поширюється мережами, адже хайп завжди привертає увагу. Конфліктний дискурс у різних своїх жанрах отримує пролонгацію в соціальних мережах: коментарі, блоги, форуми. Актуальність вивчення конфліктного дискурсу зумовлена необхідністю узагальнити базові характеристики явища, дослідити особливості його розвитку та представленість на різних рівнях комунікації, виокремити жанри та підвиди.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Конфлікт виступає об'єктом багатьох галузей знань, від соціальних (конфліктогенез), мовознавчих (конфліктний дискурс) до політологічних та навіть математичних (теорія графів); наука конфліктологія синтезує методики та практики різних наук. Зазвичай конфліктний дискурс розглядається як процес і як результат у вигляді тексту, «породжується комунікативною мовленнєвою конфліктною поведінкою і функціонує в межах комунікативного акту в інтерактивному просторі» [1, с. 225].

Особливості мовленнєвих конфліктів, їх типологію на матеріалі української художньої прози досліджує Н. К. Войцеховська [2]. С. Форманова зазначає, що в основі конфліктної комунікації лежить «вербальні/невербальні акти поведінки особистостей, мовна агресія, конфронтація, розхожість партнерів у розумінні або оцінці ситуації» [1]. В. Кейдер звертає увагу, що «комунікативний акт у конфліктному дискурсі протікає при взаємодії опонентів, що спираються на свої власні вислови. І саме вони є базисом для початку розмови (установки контакту) й подальшої взаємодії (підтримки уваги), для вираження прохання, пропозиції, емоцій, інтересів» [3]. Він робить висновок, що антипатія в опонентів, яка призводить до подальшої образи, походить з неспівпадіння точок зору. У зарубіжній комунікативістиці конфлікт як буденний елемент повсякденності асоціюється із певною кризою новинного дискурсу [4], відходом від аналітичного і виваженого аналізу подій на користь популізму [5] та вірусних новин [6]. Актуальності набувають і дослідження технологій поширення конфліктного дискурсу, до яких відносимо вірусний інструментарій просування контенту (клікбейт, холівар, хайп, меметика).

Так, клікбейт як технологія збільшення веб-трафіка і масованого диктату вірусного контенту змусила чітко визначити алгоритми протидії (наприклад, машинна діагностика на основі логістичного класифікатора) [7], а поширення конфліктного політичного дискурсу уможливило залучення до аналізу контенту мовленнєвих методик (див., наприклад: [8]).

Мета статті - виокремити основні види технологій конфліктного дискурсу, надати термінологічні визначення, унаочнити їх прикладами. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: визначення понять «клікбейт», «холівар», «хайп», «інтернет-мем»; аналіз функціональних характеристик основних інструментів та розгляд їх на конкретних прикладах; виокремлення особливостей кожної із технологій.

Об'єкт дослідження - холівар, хайп, клікбейт, мем як вірусні технології конфліктного дискурсу.

Приклади для ілюстрації 4 технологій поширення та пролонгації конфліктного дискурсу обиралися з огляду на резонансність початкового конфлікту і, зазвичай, обмежувалися соціальними мережами.

Методи дослідження.

Під час дослідження було використано два методи: описовий - на прикладі розглянутого контенту презентовано різні варіанти технологій конфліктного дискурсу, виділено їхні головні характеристики та функції у зарубіжному та українському інформаційному просторі; метод систематизації - дослідження специфічних особливостей цих технологій на основі спільних ознак і характеристик.

Оскільки метою нашої роботи є створення термінологічного покажчика як передоснови інтерактивного посібника, ми свідомо не використовували аналітичний метод для оцінки досліджуваних явищ.

Результати і обговорення

Конфліктний дискурс - це завершена, результативна комунікативна подія, вид спілкування, пов'язаний із певними конкретними об'єктами, який здійснюється за допомогою вербальних та невербальних засобів. Конфліктний дискурс поширюється у мережі за допомогою вірусної комунікації. Вірусна комунікація - це тип комунікації, при якому будь-який емоційний контент швидко поширюється серед користувачів за допомогою репостів, уподобань, приватних повідомлень тощо. Варто зазначити, що така комунікація характерна для реклами і, як відомо, вона передбачає ефективність впливу. Але вірусність агресивного контенту уможливлює поширення патогенного тексту (навіть, скоріше, його дискретних фреймів) у різних видах пролонгованої комунікації.

Ми виділяємо холівар як найагресивнішу форму представлення конфліктного дискурсу. Холівар (з англ. hoNywar - священна війна) - пряма або опосередкована образа опонента з метою його дискредитації, приниження, провокації, глузування. Найяскравіші та найпоказовіші приклади холівару можна знайти у політичній комунікації. Так, у відеозверненні до влади від 20.03.2020 П. Порошенко наголосив, що за рік президенства В. Зеленський та його команда «розтринькали все, що народ вистраждав і заробив за 5 років потом і кров'ю». І тепер їм потрібно зробити вибір «між інтересами народу та мрією Коломойського - про банк собі і дефолт Україні» [9]. Конфлікт між президентами, що виник ще за часів передвиборчої кампанії весною 2019 р., залишається актуальним, причому можна відмітити характерну трансформацію тактики президента В. Зеленського в цьому конфліктному протистоянні: на зміну зустрічній агресії початку своєї каденції, президент демонструє «квазі-зіткнення» (термін Н. Білоус), тобто відхід від конфліктної протидії.

Журналіст, блогер, а тепер і політик А. Шарій, відомий своєю критикою влади, глузуванням, коментарям та агресією щодо інших. У Telegram-каналі він опублікував інформацію про українського політика Г. Балашова, назвавши його «політичним лузером». Г. Балашов у свою чергу відповів, що в Шарія «в голові лівер». Цей відкритий холівар демонструє обопільну агресивну поведінку учасників конфлікту і є першоформою такого необхідного для авторів хайпу - ще однієї форми подовження агресивного комунікаційного ефекту з метою привернення уваги.

Хайп - інструмент у комунікації, часто агресивний, характеризується надмірною галасливістю, масовим обговоренням, резонансністю, розгортання конфлікту навколо людини/явища/події. Прикладом може слугувати новина, коли за наказом мера Дніпра Бориса Філатова підготували 600 могил на випадок масових смертей від коронавірусу. Ця новина стала хайповою і водночас шокуючою для українців та самих дніпрян. Масове обговорення у мережі, численні питання до мера в студії регіональних каналів, вихід новини на національний та міжнародний рівень (на сайті французького тижневика Le Point від 07.04.2020 опублікувано статтю з промовистим заголовком «Virus: un maire d'Ukraine fait creuser des tombes pour inciter au confinement» (Вірус: український мер копає могили, щоб спонукати людей до ізоляції) подовжили комунікаційну дію інформаційного повідомлення і чітко унаочнили вірусність комунікаційних технологій.

Більш ускладненими та подовженими в термінах існування виступають агресивне ком'юніті в соцмережах. Користувачі поводять себе агресивно, застосовують кібербулінг, сперечаються заради суперечки, можуть об'єднуватися в групи за тотожними поглядами, інтересами, а інколи - за ступенем агресивності. У соціальній мережі Instagram можна знайти антисторінки відомих блогерів, створені хейтерами. Так з'явилася сторінка під ніком «Анти Марина Річчі», зареєстрована невідомим. Вона набуває популярності серед антифанатів українського блогера Марини Манюненко (Марини Річчі) (кількість фоловерів - 1 млн). За основу публікацій беруть щоденний контент блогера, хейтери критикують її, пишуть гнівні коментарі, відкрито транслюють ненависть («У тебе реально щось не так з психічним станом»; «Кому ти взагалі потрібна?»).

Instagram-акаунти відомих блогерів - це популярний майданчик для хейтерів. Такі користувачі полюбляють залишати коментарі з метою провокування та розпалення конфлікту. Наприклад, телеведуча, блогер Олена Філонова (кількість фоловерів - 467 тис.) неодноразово реагувала на гнівні коментарі. Вона публікує відеовідповіді на своїй сторінці, дописи, коментує коментарі хейтерів у інтерв'ю. Найбільш популярною темою для розмов є її відверті світлини, фігура, відео з танцями.

Інтернет-мем - приклад вірусного контенту, який завдяки репостам швидко поширюється мережею. Приводом для насмішки (сатири) у такому форматі можуть бути актуальні події у світі, поведінка відомих людей, стереотипи. Як правило, через мем передається інформація у стислому та простому вигляді. Нерідко меми несуть агресивний характер. Так, 19 лютого 2020 стало відомо, що евакуйованих з Уханя українців привезуть до Полтавської області, в санаторій у селищі Нові Санжари. У регіоні почалися протести. На сайті CNNу рубриці Theweekin31 photoesопублікували фото, де українець жбурляє цеглину в автомобіль поліції [10]. А далі, ілюструючи закон реплікації, було створено цілу галерею доволі дошкульних та не завжди коректних мемів з етнічними мотивами та прямим висміюванням національної поведінки [11]. Політичні скандали в країни викликають вибухову хвилю мемів: на відставку О. Гончарука суспільно-політичний портал Depo.ua опублікував серію фотожаб (Чому не можна просто так взяти і звільнити Гончарука (фотожаби). Depo.ua.02.03.2020), затяжний конфлікт з І. Коломойським взагалі став трендовим для візуального мистецтва і в країні, і за кордоном, президент В.Зеленський упізнаваний в світі за численними зображеннями на карикатурах, демотиваторах та пітчах.

Клікбейт (від англ. Clickbait- click«клацання» + bait«наживка») - це приклад вірусного контенту, інструмент для подання інформації в Інтернеті у вигляді заголовку/зображення/відео з метою неминучого клацання та переходу на інший сайт. Варіанти клікбейт-заголовків найчастіше представлені в ЗМІ, соцмережах, на різноманітних ресурсах з метою реклами та заробітку, задля збільшення трафіку. Характеристиками цієї технології у вірусній комунікації є: привернення уваги читача за допомогою неповної інформації, недомовленості, емоційна складова тексту, пряме звертання, повне або часткове спотворення сенсу. Канал TechBoxна YouTube(кількість підписників 165 тис.) використовує для роликів такі вказівні клікбейт-заголовки: «Найнеобхідніші гаджети для виживання», «Найбільш передові технології Китаю. Такого ви ще не бачили». Вказівні заголовні комплекси як правило можуть містити: звертання до аудиторії, використання особового займенника та наказового способу. Але найпоказовішим прикладом може слугувати стрічка новин на онлайн-ресурсах. Задля збільшення трафіку на сайті клікбейт-заголовки поширені в українських ЗМІ: ТСН, ICTV, УНІАН. Так, ТСН опублікував новину від 22.04.2020 із заголовком: «Росія та інші країни потрапили в пастку: експерт назвав головну небезпеку через ситуацію на нафтовому ринку». Це так званий інтригуючий заголовок, коли сенс новини читач зможе зрозуміти, тільки відкривши її.

Висновки

Отже, агресивний контент являє собою небезпечну технологію, яка стрімко поширюється завдяки вірусній складовій. Конфліктний дискурс та його інструменти - агресивна форма маніпуляції та дискредитації опонента шляхом мовної агресії і означає негативну частину комунікації. Антикомунікація не передбачає діалогу й приставання до чиєїсь точки зору, але має ознаку подовженої комунікації на нових інформаційних платформах. Оскільки теоретичне осмислення, а головне - системне розуміння нелінійного алгоритму розгортання конфліктної дій знаходиться в процесі становлення, зміст запропонованих визначень та термінів може уточнюватися.

Список використаних джерел

1. Форманова С., Конфліктний дискурс у комунікативно-прагматичному просторі. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Вип. 52. С. 224-228.

2. Войцехівська Н. К. Конфліктний дискурс: структурно-семантичний і комунікативно-прагматичний аспекти: Монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 404 с.

3. Кейдер В. Е. Понятие конфликта и конфликтного дискурса. Молодой ученый. 2019. № 24. С. 486-488.

4. Hoskins A., O'Loughlin B. Television and Terror: Conflicting Times and the Crisis of News Discourse. Springer, 2007. 217 р.

5. Hamo M. Kampf Z. Weiss-Yaniv N. Populism as a keyword and as a meta-discursive resource for positioning in mediated political discourse. Discourse, Context & Media. 2019. Vol. 29.

6. Ahmed A.-R. Viral News on Social Media. Digital Journalism. 2019. Vol. 7. Issue 1. P. 63-79. DOI: 10.1080/21670811.2017.1387062.

7. Aldwairi M., Alwahedi A. Detecting Fake News in Social Media Networks. Procedia Computer Science. 2018. Vol. 141. P. 215-222.

8. Moragas-Fernandez C. M., Calvo M. M. & Gomez A. C. The process en route: the metaphor of the journey as the dominant narrative for the political discourse in Catalonia. Critical Discourse Studies. 2018. Vol.15. Issue 5. P. 517-539.

9. Звернення Петра Порошенко від 20.03.2020. (дата звернення 24.04.2020).

10. The week in 31 photoes. (дата звернення 24.04.2020).

11. Эвакуация украинцев из Уханя: только мемы. URL: https://mayak.org.ua/news/jevakuacija- ukraincev-iz-uhanja-tolko-memy/(дата звернення 24.04.2020).

Strykalova T., Hudoshnyk O. Viral communication as a method of conflict discourse distribution

The article deals with the main technologies for the prolongation of the conflict discourse; viral communications and techniques are provided through the analysis of the political content of social networks. The main characteristics and features of hollywar, hype, network aggression and memetics in the process of conflict deployment are presented. The purpose of the scientific work is to distinguish the main types of the conflict discourse technologies.

The study was conducted using two methods: descriptive and the method of systematization. The first one was to highlight different variants of conflict discourse technologies and their main characteristics, functions in foreign and Ukrainian information space. The second method was to study the specific features of conflict discourse technologies based on common features and characteristics.

The research has shown that conflict discourse and its technologies are an aggressive form of manipulation. However, aggressive content is a dangerous technology that is rapidly spreading due to its viral communication. Scientific novelty of the publication can be explained by the fact that in the article the basic characteristics of the conflict discourse, explored features of its development and representation at different levels of communication, distinguished genres and subspecies were generalized.

The practical significance of the study is in its relevance because this kind of "anticommunication" is rapidly spreading through networks due to its viciousness, what is more, hype always attracts attention. As a result, conflict discourse in various genres is prolonged on social networks: comments, blogs and forums.

Keywords: conflict; conflict discourse; hollywar; viral content; clickbait; meme.

Размещено на Allbest.ru