Розбіжності семантичної структури багатозначних слів української та російської мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розбіжності семантичної структури багатозначних слів української та російської мов

А. Я. Середницька

У статті окреслено основні причини появи полісемії, описано відмінності між семантичною структурою багатозначних слів української та російської мов. Охарактеризовано помилки, що виникають унаслідок сплутування лексико- семантичних варіантів багатозначних слів під впливом інтерференції, яку спричинює білінгвізм.

Ключові слова: полісемія, багатозначне слово, семантична структура слова, лексико-семантичний варіант, інтерференція, білінгвізм.

В данной статье рассматриваются главные причины возникновения полисемии, описаны различия в семантической структуре украинских и русских многозначных слов. Рассмотрены, типичные ошибки, возникающие под влиянием смешывания лексико-семантических вариантов многозначных слов вследствие интерференции, вызванной билингвизмом.

Ключевые слова: полисемия, многозначное слово, семантическая

структура слова, лексико-семантический вариант, интерференция, билингвизм.

The article is dedicated to the question of polysemantic words meanings from the modern linguistics point of view. My goal is to describe interlingual lexical interference on the material of semiotic processes in related polysemantic Ukrainian and Russian words. It was found out that the most frequent problems causing communicative misunderstanding and mistakes in the intercultural communication are interlingual homonyms, paronyms and especially polysemantic words with partially different semantic structure.

The primary objective of article is to describe polysemantic Ukrainian words, which are easy to confuse with similar Russian words because they have resembling phonetic form and the part of semantic meanings.

The article deals with the reasons for polysemy as a language universal and discusses the problem of the polysemy development, which is influenced by both factors of linguistic and extra linguistic character. There are two causes of development of new meanings. First, speakers must name new concepts in extra lingual world by word-building and creating new lexical-semantic variants of existing words. Second, new meanings can be developed because of contextual usage of words. Every language has its own semantic structure of polysemantic words, which is closely

linked with national language conceptualization of the surrounding world. The mismatches between Ukrainian and Russian contacting languages, in particular, in composition of lexical-semantic variants of polysemantic words lead to confusion and misinterpretation.

The article describes the incorrect using of lexical-semantic variants of polysemantic words in bilingual speakers speech and gives some recommendations for error recovery.

The research results can be used in some fields of linguistic theory and practice: in reconstruction of semantic structure of Ukrainian words, editing, translation studies, researches of national language conceptualization of the surrounding world.

Key words: lexical meaning, polysemantic words, lexical interference, semantic structure of the word, lexical-semantic variant, bilingualism.

У сучасному мовознавстві переважає системний підхід до вивчення семантичної структури слова, що поєднує потенціал різних наук, зокрема семасіології, ономасіології, етимології, когнітивної лінгвістики, психолінгвістики. Значну увагу дослідники приділяють аналізу семантичної структури багатозначного слова - масиву його окремих значень, або лексико-семантичних варіантів, пов'язаних відношеннями подібності або суміжності.

Наше дослідження присвячено процесам функціонування багатозначних слів під впливом інтерференції - колективного змішування явищ і норм різних мов, що виникає під час їхнього контакту, та індивідуального змішування, що супроводжує вивчення іноземної мови [3].

Нашою метою в статті є з'ясування відмінностей між семантичною структурою низки багатозначних слів української та російської мов, а завданням - окреслення шляхів виникнення помилок, пов'язаних зі змішуванням структури російської та української багатозначності внаслідок процесів інтерференції, пов'язаних з явищем білінгвізму.

Багатозначність (полісемія) - це наявність у межах значення слова кількох лексико-семантичних варіантів, що вживаються в різних контекстах і називають відмінні поняття. Окремі лексико-семантичні варіанти багатозначного слова пов'язані між собою і формують неповторну, унікальну структуру [5, с. 25; 9, с. 16].

Полісемія є характерною ознакою лексичної семантики багатьох мов, її вважають лінгвістичною універсалією. Виникнення полісемії зумовлено низкою лінгвістичних та позамовних чинників.

Найчастіше нові значення виникають під впливом сусідніх лексем, якщо слово вживається в іншому контексті. Недаремно багатозначність розвивається переважно в частовживаних словах, що мають багато оказіональних, або контекстних, значень. Ці значення є тимчасовими, однак за умови активного повторного вживання в схожих контекстах можуть фіксуватися у свідомості мовців і ставати постійними. Очевидно, саме в такий спосіб сформовано 77 лексико-семантичних варіантів українського дієслова іти, що належить до основного лексичного фонду. Схожа закономірність властива й для інших мов. Зокрема, словник Dictionary.com фіксує 78 лексико-семантичних варіантів дієслова їв go. Г. Уорфелл стверджує, що 500 найчастотніших англійських слів передають понад 10 тисяч значень. Що вища частота вживання слова, то більше в нього значень [10]. За даними І. Арнольд, 1000 найуживаніших слів англійської мови мають 25 тисяч значень [2].

Полісемія виникає також внаслідок потреби номінації нових предметів, явищ, процесів. Подекуди для називання понять створюють нові слова, однак нерідко мова вирішує цю проблему додаванням нових значень уже наявним словам.

Додаткове значення слова може виникнути і в тому випадку, коли поняття вже має одну чи кілька назв. Це свідчить про те, що полісемія постає не лише з номінативною метою, а й пов'язана з пізнавальною діяльністю людини. Значення слова найчастіше переосмислюють унаслідок виникнення асоціацій під впливом схожості понять (метафора) чи їхньої суміжності (метонімія).

Для кожної мови механізм появи асоціацій під час утворення нових значень слів є індивідуальним. Це пов'язано з особливостями світосприйняття, способом узагальнення та аналізу інформації, що є своєрідними в кожного народу.

Етнопсихологічні особливості нації впливають на формування мови, зокрема систему її лексичних і граматичних значень. Їх відбито і в самому масиві значень, і в об'єднаннях слів - лексико- семантичних полях, а також концептуалізації дійсності й створеній унаслідок цього процесу мовній картині світу. На мікрорівні особливості когнітивної діяльності народу виявлено у відмінностях наборів лексико-семантичних варіантів

багатозначного слова й структурі відношень між ними. Адже носії різних мов використовують неоднакові асоціації, експресивні, метафоричні та метонімічні зв'язки під час утворення нових значень. Відрізняється й вибір ознаки, що стає внутрішньою формою для утворення нового слова (рос. образование пов'язано з ознакою «надання людині образу», укр. освіта - зі семою «світло») тощо.

Пізніше мова як масив знань людства, конденсований у лексичних і граматичних значеннях, а також структурних зв'язках між ними, починає непомітно, але істотно впливати на спосіб мислення осіб, що користуються нею. Такої думки, зокрема, дотримуються творці гіпотези мовної відносності Е. Сепір та Б. Уорф [8, с. 174].

Незважаючи на свою самобутність, мови не розвиваються ізольовано, а впливають одна на одну. У випадку, коли дві мови співіснували чи співіснують у близькому контакті й частина мешканців має схильність до білінгвізму, починають виявлятися процеси лексико-семантичної інтерференції. Особливо це стає помітним у випадках міжмовної омонімії, паронімії, полісемії.

Мовці часто плутають міжмовні омоніми луна (місяць) у російській і луна (відгомін) в українській; рос. крыси (щури) - укр. криси (поля капелюха); рос. пыльный (запорошений) - укр. пильний (уважний); рос. наглый (нахабний) - укр. наглий (несподіваний, раптовий); рос. хлопья (пластівці) - українське хлоп'я (хлопчик); пароніми рос. сливки (вершки) - укр. сливки (фрукти); рос. неделя (тиждень) - укр. неділя (день тижня); рос. другой (інший) - укр. другий (порядковий числівник); рос. печенье (печиво) -- укр. печеня (запечене м'ясо). Подекуди неправильне вживання міжмовних паронімів цілком спотворює зміст: Лікують тренери, лікують уболівальники, лікує Мілан! Саме так висловився спортивний коментатор, що переплутав українське лікувати і російське ликовать.

Багатозначні слова ще легше піддаються процесам інтерференції. Омоніми та пароніми однакові чи схожі лише за звучанням чи написанням, а значення в них різні. Натомість багатозначні слова є схожими не лише за формою, а й частиною значення. Що більше в предметів схожих ознак, то, природно, вони сильніше піддаються сплутуванню.

Нерідко мовці неправильно вживають значення слів, що є лише частково еквівалентними під час перекладу з російської мови українською. Це трапляється тоді, коли російське слово багатозначне, а українською значення деяких російських лексико-семантичних варіантів передають інші слова. Як стверджує Я. Ріцкер, «багатозначні слова не мають еквівалентів. Їх можуть мати тільки окремі значення цих слів» [7, с. 14]. Еквівалентами в перекладознавстві називають постійні рівнозначні відповідники слова, словосполучення, фразеологізму, які не залежать від контексту.

Очевидно, що «неоднозначні слова мають кілька перекладних відповідників відповідно до кількості їхніх значень (лексико-семантичних варіантів). Відповідники неоднозначного слова називаються варіантними». Варіантний відповідник є перекладним еквівалентом лише одного лексико-семантичного варіанта багатозначного слова [4, с. 720].

Г. Прісовська пояснює механізм виникнення помилок під час вживання багатозначних слів так: «Семантичний обсяг багатозначних слів не збігається зі семантичним обсягом відповідної лексеми іншої мови через відсутність або ж часткову відсутність прямих еквівалентів» [6, с. 193]. Унаслідок помилки спричиняє індивідуальна інтерференція - «перенос семантичного обсягу багатозначного слова рідної мови на еквівалент його перекладу в українській мові». Слово української мови, засвоєне за значенням одного лексико-семантичного варіанта, починає наділятися нехарактерними значеннями, взятими з іншої мовної системи [6, с. 193]. Зміни в сприйнятті семантичної структури багатозначного слова можуть набувати колективного характеру внаслідок тривалих контактів української та російської мов.

Значна частина мовців не знає, що російське мешать українською означає лише «перемішувати». Значення «бути перешкодою» названо численними українськими синонімами заважати, перешкоджати, ускладнювати; значення «плутати, приймаючи одне за інше» - словами плутати, переплутувати, сплутувати.

Українське дієслово заставляти й російське заставлять мають два спільні варіантні відповідники «ставлячи що-небудь у великій кількості, покривати всю поверхню або заповнювати ввесь простір» і «загороджувати, закривати когось, щось». Утім, російський лексико-семантичний варіант «змушувати щось робити, діяти в певний спосіб» передають слова змушувати, примушувати.

Значення подібних за звучанням дієслів відноситися й относиться збігаються лише в одному лексико-семантичному варіанті «перебувати в певній відповідності, співвідношенні із чим-небудь». Інші значення російського слова передано українськими ставитися, стосуватися, належати.

Подібно не збігається семантична структура слів

открывать і відкривати. Українське відкривати стосується початку функціонування закладу. Натомість двері, вікна, браму відчиняють або відмикають, якщо вони замкнені; книжку розгортають, а очі розплющують.

Іменник об'єм в українській мові є варіантним відповідником значення російського слова «величина, що вимірюється в кубічних одиницях» (об'єм бочки), а замість значення «розмір чогось» треба вживати слово обсяг (обсяг роботи).

Унаслідок міжмовної полісемії мовці додають до українських значень іменника вилка (технічний та шаховий термін) російське «столовий прибор», насправді передане українським виделка.

У неправильному значенні вживають прикметник вірний у контексті вірна відповідь (правильна), вірний програш (неминучий), оскільки вірною або невірною українською може бути жива істота.

Як бачимо, у наведених проблемних випадках помилки виникають через те, що російські слова багатозначні, а їхні українські відповідники не мають такого обсягу значень. Натомість українська мова виражає лексико-семантичні варіанти російських полісемічних слів окремими лексемами, про що, однак, знають не всі мовці. Унаслідок впливу норм російської мови вони вживають російські значення замість окремих українських слів.

Розбіжності семантичної структури російських та українських слів, значення яких частково перетинаються, і закономірності їхнього перекладу окремими українськими лексемами зауважив відомий письменник Ю. Андрухович: російське совет можна перекласти українською як рада і порада, явление - явище та з'ява; сообщение - повідомлення й сполучення; содержание - зміст, утримання; образование - утворення, освіта; поражение - поразка, ураження; предложение - речення, пропозиція; заключение - висновок, ув'язнення; обращение - звернення, навернення, поводження (з людиною), обіг (коштів), звертання (лінгв.). Речення `И в заключение - заключение' Ю. Андрухович перекладає як `І на завершення - висновок тощо [1].

Отже, семантична структура багатозначних слів у різних мовах може значно відрізнятися. Відмінності передусім полягають у неоднаковій кількості лексико-семантичних варіантів полісемічних слів та структурі відношень між ними. Таке явище спричиняє численні помилки під час вживання багатозначних слів.

У перспективі порівняно недостатньо вивчене явище міжмовної полісемії вимагає ґрунтовного опису й проведення подальших досліджень, оскільки воно істотно впливає на рівень культури мовців і спричиняє масу лексико-семантичних мовних огріхів.

Бібліографічні посилання

Андрухович Ю. Шляхи повідомлення. «Збруч». URL : https://zbruc.eu/node/76615. (дата звернення: 16.02.2018).

Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. Москва, 1959. 284 с.

Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования. - Благовещенск, 2000. - 264 с.

Колесник А. О., Бєлікова О. Ф. Перекладацькі прийоми під час перекладу термінології наукових текстів. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2010. Вип. 1 С. 719-727.

Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови (Семантична структура слова). Харків : Вища школа, 1977. 113 с.

Прісовська Г. Є. Багатозначність в аспекті викладання української мови як іноземної. Теорія і практика викладання української мови як іноземної. Львів, 2007. Вип. 2. С. 189--194.

Рицкер Я. И. Пособие по переводу с английского языка на русский язык. Москва : Просвещение, 1982. 159 с.

Уорф Б. Отношение норм поведения и мышления к языку. Новое в зарубежной лингвистике. Москва : Иностранная литература, 1960. Вып. 1. С. 145-178.

Уфимцева А. А. Лексическое значение. Принципы семасиологического описания лексики. Москва : Наука, 1986. 240 с.

Harry Redcay Warfel. Language: A Science of Human Behavior. Language and languages. Howard Allen, 1962. 188 p.

Размещено на Allbest.ru