Конотативний потенціал складених назв із семою "вода"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конотативний потенціал складених назв із семою «вода»

С.З. Булик-Верхола

Ю. В. Теглівець,

О. В. Теглівець

Вивчено особливості конотативного потенціалу складених назв із семою «вода». З 'ясовано, чи властиві аналізованим термінам такі компоненти конотації, як емоційність, оцінка, експресивність. Окреслено вплив слів загальновживаної лексики на конотативність складених назв із семою «вода».

Ключові слова: конотація, конотативність, сема «вода», складена назва, термін.

конотативний складений назва вода

Рассмотрены особенности конотативного потенциала составных наименований из семой «вода». Выяснено, присущи ли рассматриваемым терминам такие компоненты, коннотации, как эмоциональность, оценка, экспрессивность. Проанализировано влияние слов общеупотребительной лексики на коннотативность составных наименований с семой «вода» .

Ключевые слова: коннотация, коннотативнисть, сема «вода», составное наименование, термин.

The terms semantics connotativity still remains a relevant problem at present. Many researchers consider terms to be stylistically neutral units that are deprived of the emotional, expressive and evaluative component. But there are numerous terms with components - words of the commonly used vocabulary. So, the term preserves the unmediated connection to the denoted object. Because of that one could not reject completely the fact of the connotation component existence in the semantic structure of the compound names.

The purpose of this article is to find out how this component is fixed in the semantics of the compound names with the seme «water».

We shall adhere to the opinion that the terms have the largest emotionalexpressive potential at the initial stages of their existence.

Connotation is the principle means of the evaluation sematic category implementation in the speech.

The evaluative component availability in the compound names with the seme «water» is not always traced in the semantic structure of the metaphorized word combination. The subjective character of the evaluation is explained by the semantics of the component parts. The evaluation may be inherent to one component of the compound name, and it can be transferred to the entire term meaning. Thus, the possible connotation in case of terms in the compound names with the seme «water» is reduced to the minimum. The nominative function occupies the first place. It is explained by the fact that the common vocabulary words preserve only the form. So, the logical notion plays an important part in the compound name meaning.

Key words: connotation, connotativity, seme «water», compound name, term.

Продуктивність багатослівних термінів у різних сферах сучасної української літературної мови робить актуальним питання про межі складеного спеціального найменування, здатність певної вербальної конструкції поставати цілісним позначенням. Оскільки для складених назв із семою «вода» характерними є семантичні перетворення на рівні компонентів, то звідси мету визначаємо так: з'ясувати роль конотативного компонента в семантичній структурі складених назв із семою «вода».

Актуальність проблеми конотативності зумовлена тим, що науковці (А. Д'яков, Т. Кияк, З. Куделько [4], М. Зарицький [5], В. Іващенко [6], Г. Краковецька [8] та ін.) наголошують на тому, що терміни - це стилістично нейтральні, позбавлені емоційності, експресивності та оцінки слова (словосполучення), адже за допомогою конотації виражено психічний стан мовця, його ставлення до предмета, об'єкта. Щодо складених назв із семою «вода», то компонентами цих термінів є слова загальновживаної лексики, які, входячи до системи термінів, і самі термінологізуються, зберігають колишні відтінки. Отже, термін неопосередковано зберігає зв'язок з позначуваним предметом. Варто такому термінові розкрити в мовленнєвому звороті свій механізм утворення, своє вмотивування, як виникають аналогії, асоціативно-синонімічні та антонімічні зв'язки. З огляду на це не можна повністю відкидати снування конотативного компонента значення в семантичній структурі складених назв, оскільки конотацію вважають продуктом «історичного розвитку значення слів і словосполучень, які слідують за тими відомостями, що асоціативно супроводжують знання про світ» [14, с. 98].

Традиційно конотація - це сукупність емоційного, оцінного, експресивного та стилістичного компонентів. На думку В. Телії, конотацію формують емотивно-оцінний компонент разом з підставою оцінки (внутрішньою формою висловлювання чи звукосимволічною формою), а також стилістичне маркування [14, с. 20].

І. Стернін уважає, що зазначені компоненти наявні в семантиці більшості слів, а також справедливо свідчить про складнощі їхнього розмежування [13, с. 32-34]. У цьому разі подекуди важко виокремити не лише складники конотації, а й конотативну та денотативну частини значення. Крім того, науковець стверджує, що потрібно розрізняти слова з емоційним компонентом значення, а також слова з оцінним значенням та оцінним компонентом значення.

У зв'язку з наявністю в науково-технічних терміносистемах одиниць, утворених переосмисленням слів загальновживаної лексики, постає питання про змогу емоційно-експресивного забарвлення терміна.

Дотримуємося думки, що найбільший емоційно- експресивний потенціал терміни мають на початкових етапах свого існування. Образність є елементом внутрішньої форми і призначена для посилення поняттєвої основи складеної назви. Певний образ породжує, крім асоціацій, ще й емоції та оцінку, тобто емотивність - це «категорія, яка виражає ціннісне у своїй основі ставлення до дійсності» [14, с. 111].

Експресивно забарвлена лексика має складнішу смислову структуру, ніж лексика нейтральна, крім того передавати ставлення мовця до змісту висловлюваного може лише певна частина лексики. До цієї лексики належать дієслова (форми дієслів) на позначення певного виду діяльності чи процесу (відпрацьована вода, зв'язана вода), так звані оцінні прикметники (агресивна вода, важка вода, дистрофна водойма, тиха вода), деякі іменники (цвітіння води, річкова сліпота, колірність води, оздоровлення води) тощо.

У складених назвах компонентами є нейтральна лексика (глибина течії, вода сира, прилеглі води, судноплавні води, дистильована вода тощо); емоційно забарвлена (річкова сліпота, оздоровлення ріки, важка вода, недоступна вода, вторгнення морської води тощо). Незважаючи на те, що нейтральні лексеми традиційно виконують номінативну функцію, «у спеціально організованих контекстах вони можуть змінювати свій статус, ставати експресивно маркованими» [2, с. 11]. Через це у складених назвах із семою «вода» переважає адгерентна (зумовлена контекстом) експресивність. Як зазначає Н. Бойко, «набути адгерентної експресивності може практично будь-яка одиниця лексичної системи» [2, с. 10]. Наприклад, лексема вода набуває адгерентної експресивності у складених назвах вода безпечна, вода відпрацьована, вода живильна, вода охолоджувальна, вода рожева, вода смердюча, вода висока, вода тиха та ін., лексема дощ у складеній назві дощ кривавий, лексема море як компонент складеної назви море бурхливе, море наступальне, лексема озеро у складених назвах озера дистрофні, озеро замкнуте, лексема пара у складених назвах пара свіжа, пара гостра, лексема приплив як компонент складених назв приплив блакитний, приплив зелений, приплив червоний, лексема рідина у складених назвах рідина ідеальна, рідина гартувальна, рідина досконала, рідина робоча, лексема річка як компонент складених назв річка мандрівна, річка сліпа, річка спокійна, річка бурхлива, оздоровлення річки, лексема течія у складених назвах течія вільна, течія спокійна, течія бурхлива, лексема водозлив у складеній назві водозлив глухий та ін.

Щодо емотивності у складі конотації, то вона синтезує два аспекти оцінки - за якістю та кількістю, а, крім того, ще дві домінанти - емоційну й антропометричну. З огляду на це не випадково емоційний та оцінний компоненти в структурі значення тісно пов'язані й подекуди їх важко розмежувати, оскільки негативні емоції породжують негативну оцінку й навпаки. Це пов'язано з тим, що оцінка є одним з параметрів ставлення людини до об'єктивної дійсності, тому об'єктивним є аналіз категорії оцінки в семантичній структурі складених назв із семою «вода».

Процес породження оцінки надзвичайно складний, адже під час нього певне явище зіставляють з особистими уявленнями, відчуттями, знаннями про предмет чи явище об'єктивної дійсності. Семантичну категорію оцінки вважають наслідком пізнавальної діяльності людини. Т. Космеда зауважує, що оцінка як семантична категорія поєднує такі концепти, як схвалення, осуд, згода, незгода, симпатія, антипатія тощо, які виявляються передусім у конотаціях [7, с. 186]. Отже, конотація є основним засобом реалізації в мовленні семантичної категорії оцінки як однієї з основних категорій прагматики.

І. Стернін зазначає, що оцінка може бути й елементом конотації, й елементом денотації, тому пропонує розмежувати ці явища так: якщо значення можна трансформувати у фразу «це добре / погано», без залучення оцінних слів, то оцінка є елементом конотації, якщо ж така трансформація неможлива, то така оцінність є денотативна [13, с. 102-103]. Особливо актуально застосувати таку трансформацію до складених назв з компонентами іншомовного походження, оцінне значення яких, а отже, і наявність конотації є сумнівною. Наприклад, складена назва міграція з водою, на перший погляд, є цілком позбавленою оцінного компонента. Однак значення терміна - «віднесення [винос] водних організмів вниз за течією» [1, с. 27] - можна трактувати так: що є поганим, оскільки значна частина води залишається без них. Через це вважаємо оцінність цієї складеної назви конотативною. Складена назва вода гравітаційна видається теж позбавленою оцінності з огляду на значення - «вода, що заповнює великі капіляри в ґрунті... Тривале знаходження гравітаційної води в ґрунті для рослин небажане через нестачу кисню» [1, с. 45], що є погано, а тому свідчить про наявність конотативної оцінки. Конотативну оцінність простежуємо, на нашу думку, у складених назвах вода кристалізаційна - «вода, що входить до складу кристалів і недоступна для рослин» [15, с. 44], що є поганим, оскільки така вода не сприяє росту рослин; озера евтрофні - «неглибокі, мілководні, різної площі, з багатим органічним життям» [9, с. 318], що є добре. Потрібно зазначити, що оцінності набуває стрижневий компонент.

Оскільки наявність позитивної чи негативної оцінки в семантичній структурі демонструють складені назви із метафоризованим значенням компонентів, тому доцільно досліджувати, як саме природа оцінки виражена різними частинами мови. Як уважає Т. Космеда, іменники із семантикою оцінки - це такий тип номінації, коли в одному слові можуть сполучуватися [7, с. 269]:

а) назви об'єкта оцінки: гігієна водна («забезпечення задовільного стану води у водному об'єкті» [1, с. 278]);

б) ознака, що мотивує оцінку. У складеній назві забруднювачі води звичайні негативну оцінку мотивує слово забруднювачі, похідне від забруднювати - «робити що-небудь брудним» [12, т. 3, с. 346], що містить сему «бруд». Семантика іменника мутність, похідного від прикметника мутний («про рідини: непрозорий, нечистий (від засмічення, змішування із чим- небудь» [12, т. 8, с. 456], містить негативну оцінку;

в) вираження суб'єктивного ставлення мовця до об'єкта оцінки, внаслідок чого у структурі оцінних висловлювань уже не відбито такі компоненти оцінної структури, як мотиви оцінки й оцінні предикати. Наприклад, суб'єктивний характер оцінки простежуємо в лексемі дощ: дощ штучний («створюється дощовими апаратами, що встановлюється на закритих зрошувальних системах, пересування дощових машин і установка з метою зволоження ґрунту і покращення мікроклімату» [9, с. 213]), адже значення терміна вмотивоване лексемою штучний - «схожий на справжній» [12, т. 4, с. 906].

Прикметники із семантикою оцінки в номінативному плані поділяємо на два типи:

1) власне оцінні прикметники: вони не називають якостей оцінюваного об'єкта, але відбивають у своєму значенні мотив оцінки, тобто те, з огляду на що зазначений об'єкт оцінюють. У складеній назві спокійний стан потоку слово спокійний ^ спокій, що означає «відсутність руху, шуму; тиша; відсутність суспільних заворушень» [12, т. 7, с. 342], має позитивну оцінку, підтвердженням чого є значення терміна «безнапірний рух рідини, коли глибина потоку більша від критичної глибини» [9, с. 148];

2) дескриптивно-оцінні прикметники: на противагу власне оцінних, вони називають певну якість об'єкта й водночас оцінюють її. У складеній назві вода недоступна негативна оцінка пов'язана із семантикою слова недоступний (недоступний ^ доступний - «який не допускає чого-небудь, не піддається чомусь» [3, с. 600]. Окрім того, смислове навантаження додає морфема не-, що впливає на властиву значенню терміна негативну оцінку - «частина ґрунтової води, яка не може бути використана рослинами» [9, с. 44]. У прикметнику живильний експліцитно виражена позитивна оцінка, що свідчить про позитивну властивість води («вода для живлення парових та інших котлів...» [10, с. 43]).

Наявність оцінного компонента у складених назвах із семою «вода» не завжди простежуємо в семантичній структурі метафоризованих словосполучень. Суб'єктивний характер оцінки пояснюємо семантикою складників. Крім того, оцінність, властива одному з компонентів терміна-словосполучення, переходить на значення аналітичної конструкції.

Отже, у процесі аналізу з'ясовано, що складені назви із семою «вода», незважаючи на різний ступінь розкладеності компонентів, є стійкішими порівняно з вільними словосполученнями. Можлива конотація в термінів щонайменша, а на першому плану постає номінативна функція, за допомогою якої в мові закріплено знання про денотат. Це можна пояснити тим, що слова загальновживаної лексики, які використовують як терміни, зберігають лише форму, свідченням чого є ті диференційні семи, яких здатні набувати такі слова у структурі складених назв. Отже, якщо в значенні загальновживаного слова важливу роль відіграє чуттєво-поняттєве начало, то в значенні складеної назви - логічне поняття.

Бібліографічні посилання

Балабан Т. Англійсько-український словник-довідник

інженерії довкілля. Львів : Вид-во Державного ун-ту «Львівська політехніка», 2000. 400 с.

Бойко Н. І. Типи лексичної експресивності в українській літературній мові. Мовознавство. 2002. № 2-3. С. 10-22.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.

Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько 3. Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. Київ : Вид. дім «KM Academia», 2000. 216 с.

Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознавства. Київ, 2004. 128 с.

Іващенко В. Л. Лексичні конотації у просторі природничої термінології. Мовознавство. 2000. № 6. С. 40-49.

Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: Формування і розвиток категорії оцінки. Львів : Львівський національний ун-т ім. І. Франка, 2000. 350 с.

Краковецька Г. О. Про лексико-семантичну трансформацію в сфері термінології (на матеріалі медичних термінів). Мовознавство. 1976. № 6. С. 53-57.

Мелиорация : Энциклопедический справочник / Под общ. ред. А. И. Мурашко. Минск : Белорусская сов. энциклопедия, 1984. 567 с.

Російсько-український тлумачний теплоенергетичний

словник / За ред. Й. Мисака, М. Крука. Львів : Вид-во Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2001. 412 с.

Словник іншомовних слів / За ред. О. Мельничука. Київ : Головна редакція УРЕ, 1985. 776 с.

Словник української мови : в 11-ти т. Київ : Наук. думка, 1970-1980.

Стернин И. А. Проблемы анализа структуры значения слова. Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1979. 156 с.

Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. Москва : Наука, 1986. 141 с.

Тлумачний словник із загального землеробства / За ред.

В. П. Гудзя. Київ : Аграрна наука, 2004. 224 с.

Размещено на Allbest.ru