Ексклюзивні адверби у пізньосередньоанглійській: інформаційна-структура та синтаксичні особливості

Середньоанглійську мову (1150-1500 рр.) називають перехідним періодом у плані зміни базового порядку слів у реченні. Так, давньоанглійську мову називають мовою з позиційною обмеженістю дієслова (V2)(Bech & Salvesen 2014 , van Kemenade & Westergaard 2012). Як правило, варіації порядку слів (ПС) у цей період тісно пов'язані з інформаційно-структурними факторами [5; 12; 14]. Сучасна ж англійська демонструє обмежені можливості маркування інформаційно-структурних особливостей через жорсткий порядок слів SVO [7]. У середньоанглійській тексти виявляють дієслівно-медіальне положення [6]. Під час переходу від давньо- до середньоанглійської мова втрачає мінімальну морфологію, необхідну для розмежування клаузи в контексті представлення старої / нової інформації, а саме вказівні займенники, прислівники, тощо [10; 11]. Враховуючи, що структурна організація речення протягом ХП-ХV ст. є більш жорстко синтаксично визначеною, у цей період з'являються нові маркери позначення інформаційно-структурних особливостей. У цьому контексті найбільш цікавою є поява ексклюзивних адвербів (onli, mereli, simpli, holli, outerli та plainli), що є метою нашого дослідження. Оскільки особливості адвербів у ранньосередньоанглійській мові висвітлені у попередніх роботах [1; 2; 3; 4; 8; 13], у статті пропонується аналіз піздньосередньоанглійської мови (МЕ3), як періоду становлення усіх зазначених адвербів (1350-1500 рр.).

Методика нашого дослідження побудована на послідовному застосуванні при аналізі ІС речення генеративних прагматичних та синтаксичних методів дослідження та ґрунтується на диференціації таких характеристик як нова: стара інформація у дискурсі, топік: фокус у реченні [9; 15; 16].

Аналіз структурування дискурсу за критерієм «старої/нової» інформації E. Прінс [15] пропонує здійснювати з урахуванням таксономії «передбаченої обізнаності»: викликана > невикористана > передбачувана > така, що містить передбачуване > нова фіксована > абсолютно нова. Відповідно, інформацію у висловленні можна представити у вигляді таксономії двох взаємопов'язаних відмінностей (Табл. 1).

Таблиця 1. Різновиди інформації у висловленні

Як видно з Табл.1, головними факторами, що визначають структурування інформації, є її статус у дискурсі, а також особливості сприйняття слухачем. Статус інформації нової для дискурсу, так і для слухача, передбачає, що вона не була попередньо згадана. Окрім того, мовець припускає, що ця інформація невідома слухачеві. Напр.:

1. Two thineus onli ne do thou to me; and thanne fro thi face I shal not ben hid. [verse 21] (The Holy Bible...)

(Мовець говорить, що готовий прийняти покарання, проте він наголошує на тому, щоб з ним не робили лише двох речей).

Статус інформації старої для слухача та нової для дискурсу стосується суті речей, про які, на думку мовця, слухач знає, проте, про неї не йшла мова у попередньому дискурсі.

2. Bot witte ou wele, him thristis noght after pyment ne wyne / ne after oer liquore: bot aneli after be lufe of man / at he so dere boght. think en / when ou dose ani thinge agayn his wille: аou dose as Ј>e Iues did / birles him galle to drinke, as a vnkinde wreche (Rolle, Richard, of Hampole).

(В епізоді розповідається про розп'яття Христа; інформація, як можна припустити, є відомою для читача, проте у контексті after be lufe of man є новою для дискурсу).

Статус інформації старої як для слухача, так і для дискурсу, передбачає наявність інформації, про яку йшла мова в попередньому дискурсі.

3. Except e fest of Innocentis, ey schul chaunge at Ј>e chapitre of Ј>e sonday or of e fest or of Ј>e vtas; wherfor at e seruise of sonday is lefte, & ey schul make memori of e fest biforne, but 3if it be a dobel fest, ey schul make only memori of Ј>e sonday (The Rewle of SustrisMenouresses enclosid...)

(Іменник memori згадувався у попередньому реченні, тому інформація є відомою для дискурсу і слухача).

Інформація відома для дискурсу, але нова для слухача не зустрічається, оскільки мовець припускає, що слухач слідкує за дискурсом.

Спроби формалізувати приписування ІС характеристик елементам речення призвели до появи низки синтаксичних генеративних моделей. Серед останніх найбільш відомою є модель Л. Ріцці [16], яка передбачає виявлення у компонентів речення наступних ознак: Foc - фокус, Top - топік. Речення представлене формулою: [ForceP[TopP[FocP[FinP[TP...]]]]], де ForceP (силова фраза) встановлює відношення речення до контексту; TopP (топік) презентує стару інформацію в реченні; FocP (фокус) експлікує нову інформацію; FinP (фінітна група) містить такі елементи як час, спосіб, стан тощо..Наведемо приклад використання моделі Л. Ріцці (4).

4. Onli Mardoche bowjede not kne*. (The Holy Bible.)

Рис. 1. Дериваційна ознакова модель інформаційної структури речення

Отже, відповідно до Рис. 1, Mardoche є фокусом речення. Автор наголошує у попередньому реченні, що усі слуги, щойно побачивши короля, встали на коліна за виключенням головного героя.

Як показує дослідження, усі елементи, які маркує адверб представляють фокус речення. У зв'язку з цим, розглянемо детальну класифікацію типів фокусу. Формальні методики для різних типів фокусу представлені П. Куліковером [9]. Вчений розрізняє три його типи: контрастний (5), інформаційний (6) та презентаційний (не зареєстрований). Варто зазначити, що Foc (F(t)) описує F-структуру, в якій Foc є конституентом фокусу, t та Foc є коіндексами, F(t) є S-структурою з t, що замінює конституент фокусу:

(а) Загальне правило для контрастного фокусу: у Foc₁(F(t)) елемент Foc₁ визначається як контрастний коли F(t/Foc₂) (Foc₂Foc₁) є с-інтерпретованим. С-інтерпретацію визначають як зрозумілу з дискурсу.

5. And after vnder Schithie & fro the see of Caspie vnto the flom of Thamy is AMAZOYNE Ј>at is the lond of FEMYNYE, where Ј>at noman is butonly all wommen (Mandeville's travels, 1:195)

(б) Інформаційний фокус: у Foc₁(F(t)) елемент Foc₁ є інформаційним фокусом, коли S вважає, що Н хоче S уточнити Foc₂ таким чином, що F(t/Foc₂). Інформаційний фокус може підпадати під визначення загального контрастного фокусу, оскільки в обох випадках висловлення потребує фокусу Foc₁(F(t)), де S-структура F(t/Foc₂) є С-інтерпретованою для певного Foc₂.

6. This bawme groweth in no place but only Ј>ere (Mandeville's travels, 1:32)

(в) Презентаційний фокус: у Foc₁(F(t)) елемент Foc є загальним презентаційним фокусом тільки тоді, коли F₂(t/Foc) не є с-інтерпретованим для усіх F₂. Поняття презентаційного фокусу стосується речень, у яких представлено новий елемент для дискурсу. Конституент фокусу не є с-інтерпретованим у S-структурі.

Матеріалом дослідження виступають середньоанглійські манускрипти (6 мільйонів слів) корпусу Corpus of Middle English Prose and Verse. З означених текстів виокремленні наступні вживання аналізованих одиниць як ексклюзивних адвербів: onli - 804 приклади з-поміж 1810 речень (44,42%), holli - 304 з 2625 речень (11.58 %); outreli - 178 прикладів серед 419 вживань (42.48%); plainli - 127 серед 459 ілюстрацій (31.49%); mere 12 з-поміж 193 використань (6.22%).

Таблиця 2. Інформаційно-структурні типи з адвербом only у ME3