Вживання терміна в публіцистичному тексті

Аналіз тематичних наукових термінів, вжитих в авторському тексті. Використання в публіцистичному стилі термінів у контекстах, вторинних щодо галузевої системи, що веде до смислових інновацій у термінології. Взаємодія терміна з іншими терміносистемами.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.12.2021
Размер файла 25,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вживання терміна в публіцистичному тексті

О.Г. Литвин, Н.І. Голубінка

У статті зосереджено увагу на вживанні терміна в публікаціях журналу «Український тиждень». Проаналізовано тематичні групи наукових термінів, вжитих в авторському тексті; показано, що в публіцистичному стилі терміни можуть використовуватись у контекстах, вторинних щодо галузевої системи, що веде до смислових інновацій у термінології та подальшої взаємодії терміна з іншими терміносистемами.

Ключові слова: термін, детермінологізація, публіцистичний стиль, метафоризація, метонімізація, засоби масової інформації.

В статье сосредоточено внимание на использовании термина в публикациях журнала «Украинская неделя». Проанализированы тематические группы научных терминов, применяемых в авторском тексте; показано, что в публицистическом стиле термины могут использоваться в иных контекстах, вторичных относительно отраслевой системы, что ведет к смысловым инновациям в терминологии и дальнейшему взаимодействию термина с другими терминосистемами.

Ключевые слова: термин, детерминологизация, публицистический стиль, метафоризация, метонимизация, средства массовой информации.

The object of our research was the scientific terms in the language of publications of the magazine «Ukrainian Week», the subject of research - the functions of terms in the journalistic text. The purpose of research is to consider terminological units in publications of political, economic, artistic content.

The urgency of the article is due to the widespread use of terms in the language of journalism, since the mass media are objective extra-linguistic factors of language development and contribute to the functioning of the term outside of its system. Terms as units of industry terminology are fixed in special dictionaries and have a high degree of internal organization. Industry term system for the term is the semantic field where they are in interdependence, hitting the language media, often install a new systematic field. The proposed topic is relevant, because the term in the journalistic text is deterministic, does not perform nominally-defining, but a stylistically expressive function and requires further research and analysis.

Analyzing the publications of the magazine «Ukrainian Week», we see that the terms can function both in the system and outside it. We observe the widespread use of the terms of various branches of knowledge, which, by determinologizing, are part of a commonly used vocabulary, which indicates an increase in the level of education of readers, scientific and technological development, the possibilities of modern communication. Narrow-special terms in the journalistic style are deterministic on the basis of metaphorization and metonymization.

Key words: term, determinologizing, journalistic style, media, metaphorization, metonymization.

Важливим середовищем для функціонування наукової термінології є мова засобів масової комунікації, яка швидко, яскраво, наочно відбиває різноманітні лексико-семантичні процеси, спричинені впливом суспільно-політичних, економічних, науково-технічних та культурних змін у державі. Газети й журнали розраховані на широке коло читачів, тому сприяють швидкому засвоєнню термінологічних одиниць, що називають спеціальні явища й поняття, усіма функціональними стилями мови. Публіцистичний стиль передбачає широке вживання різноманітної лексики, серед якої виділяємо й термінологічну. Наявність такої лексики не повинна ускладнювати сприймання тексту. Тут терміни вживають не лише для того, щоб називати поняття, а й для того, щоб з'ясувати сутність явища, розкрити його зміст [8, с. 96].

Об'єктом нашого дослідження стали наукові терміни в публікаціях журналу «Український тиждень», предметом дослідження - функції термінів у публіцистичному тексті. У статті ставимо за мету аналіз термінологічних одиниць у публікаціях політичного, економічного, мистецького змісту, з'ясування особливостей вживання термінів у журналістському тексті.

Актуальність статті зумовлена широким вживанням термінів у мові публіцистики, адже засоби масової інформації є об'єктивними екстралінгвальними чинниками розвитку мови та сприяють функціонуванню терміна поза його системою. Терміни як одиниці галузевих терміносистем зафіксовані у спеціальних словниках і мають високий ступінь внутрішньої організації. Галузева терміносистема для терміна є тим семантичним полем, де вони перебувають у взаємозалежності, потрапивши в мову ЗМІ, часто встановлюють нове семантичне поле [5, с. 212]. І хоч термін у публіцистичному, художньому стилях був об'єктом досліджень таких науковців, як Г. Городиловська [1], Є. Карпіловська [3], Г. Наконечна [4], О. Сербенська [9], О. Стишов [11], Н. Поліщук [6; 7], Л. Туровська [12] та ін., пропонована тема, безумовно, є актуальною, бо термін у журналістському тексті детермінологізується, виконує не номінативно-дефінітивну, а стилістично-експресивну функцію і потребує подальшого дослідження й аналізу.

З огляду на адресата «Українського тижня» (далі - УТ) (інтелектуальний читач) тексти журналу насичені абстрактною лексикою, суспільно-політичними, історичними та філософськими термінами, вжитими в номінативному значенні, напр.: Святі й безгрішні кандидати бувають тільки в тоталітарних країнах: такими їх робить пропаганда. На щастя, це вже давно не наш шлях. Тому ми можемо аналізувати, який шлях пройшли наші політики до сьогоднішнього дня. Які помилки робили та як пристосувалися до поточної кон'юнктури (УТ, 11.01.2019).

Публіцистичний контекст журналістського тексту дає змогу термінові виходити за межі свого термінологічного поля. Чуже лексичне оточення допомагає термінові розкритися по-новому, водночас сприяє творенню нового образу, враховуючи його первинну семантику.

У досліджуваних публікаціях УТ використовують терміни і загальнонаукові, і вузькоспеціальні, серед яких наявні медичні, математичні, фізичні, технічні, географічні, біологічні, хімічні, а також музичні та театральні.

Загальнонаукові терміни органічно вплітаються у структуру журналістського тексту, водночас посилюючи його інтелектуальний рівень й апелюючи до підготовленого читача, вживаються у прямому значенні, напр.: Олігархічний капітал шкідливий для країни незалежно від його ґенези (УТ, 2017, № 3 (479), с. 7). Натомість вузькоспеціальні терміни стають засобами творення емоційно насиченого контексту. За ознакою частотності переважають медичні, фізичні, математичні та технічні терміноодиниці. Рідше журналісти використовують терміни з галузі географії, мистецтва, театру. Ми не беремо до уваги суспільно-політичну термінологію, вжиту в прямому значенні.

Подекуди автор свідомо апелює до прямого значення терміна, допомагаючи читачеві створити новий яскравий образ, напр.: У медицині точно встановлений діагноз вважають половиною справи. І мають рацію: з'ясував, що за недуга, тож можеш із чистим сумлінням призначити лікування. Українській правоохоронній системі з діагнозом не поталанило. Наші політики, мов недолугі лікарі, вирішили не лякати пацієнта хірургією, а прописали натомість п'явок та оздоровчу фізкультуру - точно не нашкодить, але навряд чи й допоможе (УТ, 2016, № 24 (448), с. 13). У першому реченні термін частково перебуває у своєму «рідному» лексичному полі, а натомість у другому, де автор описує проблеми, пов'язані з реформуванням поліції (поліція - пацієнт), створено асоціативний семантичний контекст.

Утім, у більшості випадків маємо справу із частковою або повною детермінологізацією, напр.: Стовідсотково змінилася б якість української політики і весь владний сегмент був би хоч трохи розбавлений адекватною й активною молодою кров'ю, здатною нести в собі здорові лейкоцити для знищення старих бацил (УТ, 2016, № 1-2 (477-478), с. 21). Медичні терміни втратили своє значення, натомість виникла яскрава метафора, що увиразнила авторський текст. Діагноз ситуації в Україні, фінансовий організм, хребет системи насилля - у цих виразах значення суспільно-політичного поняття частково витіснило зміст медичного терміна.

Цікавими, на наш погляд, є випадки використання в публіцистиці термінів фізико-математичних наук. З огляду на специфіку цих галузей такі лексеми надають журналістському текстові додаткової експресії, втрачаючи при цьому або частково, або цілком дефінітивність, напр.: Після того, як Росія загрузла у воєнних діях на Донбасі й вступила у війну в Сирії, градус оптимізму в червоно-коричневій блогосфері помітно знизився (УТ, 2015, № 49 (421), с. 10); У ще докладнішому вигляді Маркс виклав алгоритми російської політики у фундаментальній праці про історію таємної дипломатії XVIII ст. (УТ, 2016, № 51-52 (423-424), с. 34); Доведеться не просто поміняти знак із плюса на мінус, а звільнитися від власної тоталітарної свідомості (УТ, 2016, № 51-52 (423-424), с. 28). В останніх прикладах математичні терміни «алгоритм», «плюс» і «мінус», частково зберігаючи своє первинне значення, набувають нового, пов'язаного із суспільно-політичною лексикою.

Повної детермінологізації зазнають терміни в реченнях Без вільного перетікання енергії та ідей по горизонталі країна залишиться механічною сумою територій і населення (УТ, 2015, № 43 (415), с. 17) та Національна пам'ять є не тільки проекцією на минуле (УТ, 2016, № 17-18 (441-442), с. 27).

Намагаючись урізноманітнити виклад матеріалу, привернути й активізувати увагу читача, автори аналізованих текстів вводять терміни до складу тропів. Уживаючись у переносному значенні, термін цілком детермінологізується, однак його номінативне значення дає змогу читачеві асоціативно та образно сприйняти інформацію, наприклад, метафори дають змогу уникнути багатослівних описів, надаючи викладові яскравості й динамічності: Історія може видатися досконалою зброєю, доки не б'є рикошетом (УТ, 2017, №7 (483), с. 35); Попелюшка в українській електроенергетичній родині (про ядерну енергетику) (УТ, 2016, № 9 (433), с. 21); Жодні круглі столи, політичні та історичні дискусії, численні мітинги впродовж років не здатні були змусити владу визнати 14 жовтня державним святом. Тільки кров Майдану та війна на Сході зробила це (УТ, 2015, № 41 (413), с. 6).

Намагаючись зробити текст особливо виразним, автори використовують метонімію та її різновид - синекдоху. Перенесення значення за суміжністю, тобто на основі тісного внутрішнього чи зовнішнього зв'язку між зіставлюваними поняттями [8, с. 45] дає змогу виокремити в зображуваному певні найхарактерніші деталі чи риси, а використаний для цього термін називає ту чи ту реалію опосередковано, через своє первинне значення, виконує оцінну функцію, нпар.: Пуста інформація та сухі факти не потрібні. Мають бути задіяні розум і серце людини (УТ, 2016, № 15 (439), с. 44); Спостережливе око Дахнова запримітило і кількісну та якісну перевагу неприятеля (УТ, 2016, № 15 (439), с. 40).

Оцінну функцію виконують терміни й у складі порівнянь, але, на відміну від метафор і метонімій, де їхню дефінітивність втрачено і відбувається процес детермінологізації, у порівняннях автор свідомо зберігає номінативне значення терміноодиниці, напр.: Блоги, як барометр,- непогано відображають суспільні настрої (УТ, 2015, № 49 (421), с. 10); Не вірю і в прозорі стіни офісів, де чиновники сидітимуть, мов під мікроскопом, у добровільну згоду політиків і бюрократів в один момент змінитися (УТ, 2016, № 9 (433), с. 7).

Аналізуючи публіцистику УТ, звернуто увагу на оригінальні епітети, побудовані за певними схемами. Такі конструкції поєднують переважно два семантичні компоненти, поширюючи і поглиблюючи основне значення, роблять його семантично достатнім, надають додаткового емоційного забарвлення.

Найактивніше творять епітети за схемою «термін+загальновживане слово»: гіпертрофована гідність

і щедрість, матеріалізований вирій, місцево-електоральні перспективи, віртуальні хробаки, віртуальні добровольці, імперська зверхність і безцеремонність, політичні і фінансові подачки, енергетичний шантаж, ядерний шантаж, ядерний конфлікт, ядерна шабля, містобудівна вакханалія, гуманітарна європейська тусовка, травматичні моменти минувшини.

Рідше фіксуємо конструкції «загальновживане слово+термін», у яких збережено також дефінітивність, але через поєднання з розмовними лексемами такі сполуки зазвичай набувають емоційно-експресивного забарвлення: смітникова люстрація, кримінальна реставрація, горезвісна стабільність, європейський суперклей, діамантові прокурори, самостійний атом, мирна диверсія, набридливий патерналізм.

Нейтральними є епітети, вибудовані за схемою «термін+термін»: адміністративний важіль, шовіністичні комплекси, історична матриця. Хоч у деяких випадках поза своїм термінологічним полем, але зберігаючи первинне значення, вони можуть надавати текстові негативного забарвлення: кібернетичний фронт, колоніальний акцент.

Оскільки журналістські публікації мають на меті не лише донести до читача певну важливу інформацію, а, відповідно емоційно впливаючи на нього, переконати, спонукати до дії, автори часто поєднують у своїх текстах термінологічну й розмовну лексику. Таке зіставлення, а подекуди протиставлення, особливо увиразнює емоційний складник тексту, зберігаючи семантичний складник терміна, напр.: Звідси четверте: процес сепарації й дебілізації глядача (не чекайте, я не вибачатимуся за експресивні визначення) загнав продюсерів у глухий кут: вони виховали, точніше, розбестили свого споживача, немов дитину, яку годують виключно снікерсами та чипсами. Перевести його на більш поживний, вітамінізований і безпечний для здоров'я раціон буде важко, процес займатиме роки, а реагувати доводиться негайно (УТ, 2015, № 41 (413), с. 50); За всією цією нескінченною трешевою нудотою з ремонтом уряду та рекрутингом коаліції якось забулася знаменна дата (УТ, 2016, № 15 (439), с. 9).

Поєднання в одному контексті непоєднуваних лексем стає засобом створення іронії, а подекуди й сарказму, щодо висвітленої теми: Людина, яка посеред ночі пише злісні коментарі про зірок у Twitter, злітає з гальм, коли їй хтось вказує або критикує (УТ, 2017, № 4 (480), с. 31); Питання номер один: чому очільник держави укотре наступає на граблі патерналізму? (УТ, 2016, № 4 (428), с. 21).

Звертають на себе увагу тексти, у яких поєднано в одному реченні елементи різних терміносистем. Таке слововживання створює особливо яскравий семантичний контекст, робить його точнішим і влучнішим, напр.: Не треба бути астрологом, щоб відстежувати цикли в українській політиці. Коаліційні чвари, буфонада в парламентській залі й на ток-шоу - все це ми проходили ще за часів Ющенка (УТ, 2015, № 51-52 (423-424), с. 6).

Дуже важливим компонентом журналістського тексту є заголовок. У ньому сконденсована основна думка, він слугує своєрідним організаційним центром матеріалу. Око читача вихоплює з тексту слова, написані великим шрифтом. І якщо його увагу привернути за допомогою заголовка не вдалося, стаття здебільшого залишиться непрочитаною. Додатковим засобом активізації уваги читача є залучення до заголовків наукових термінів. Як засвідчив аналіз текстів УТ, автори використовують терміни й у номінативно-інформативному, і стилістично- виражальному значенні. Переважно автори вживають такі лексеми (насамперед, йдеться про терміни з галузі медицини) у переносному значенні, тобто відбувається повна детермінологізація. У статті А. Корбут «Хвороби донорів» (УТ, 2017, № 13 (487), с. 24) автор аналізує динаміку зміни ролі міжнародної допомоги в зовнішній політиці окремих країн, а через вживання в заголовку теміна «хвороба» натякає, що не все так просто в економіці розвинених країн.

Не потребує додаткового пояснення й заголовок статті «Роздвоєння особистості» (УТ, 2016, № 26 (450), с. 18) про настрої, що панують у німецькому суспільстві. А. Корбут описує проблеми одного з двох лідерів ЄС - німців, які, усвідомлюючи своє лідерство, не хочуть на ньому наголошувати та й нерідко його визнавати, зважаючи на негативні моменти своєї історії.

Подекуди такий заголовок доповнює лід - стиснутий у кілька речень зміст статті [2, с. 142], що допомагає читачеві зорієнтуватися у змісті. Автор статті «Сталінська “хірургія”» Р. Покур вживає медичний термін у лапках й акцентує на цьому увагу читача, а в ліді зазначає: Поряд із класовим переслідуванням та чистками партійно-державної еліти в Україні за “Великого терору ” було реалізовано кілька операцій проти національних меншин (УТ, 2012, № 22 (239), с. 46), що дає змогу конкретизувати зміст статті.

Втрачають ознаки належності до своєї системи терміни в заголовках «У процесі бродіння й дозрівання» у матеріалах Р. Малка і Б. Буткевича (УТ, 2016, № 25 (449), с. 8) - про перспективи появи нових політичних партій в Україні; О. Ворожбит «Дует чи какофонія» (УТ, 2016, № 26 (450), с. 24) - про природу протиріч у найвищих ешелонах німецької влади.

Повну детермінологізацію спостерігаємо в метафоризованих заголовках «Європа різних швидкостей» (УТ, 2017, № 11 (487), с. 28) - про різне ставлення країн ЄС до поглиблення інтеграції в межах спільноти; у заголовках-синекдохах «Як полагодити німецький двигун» (УТ, 2014, № 31 (351), с. 40) - про діяльність компанії Siemens.

Зберігає свою дефінітивність термін у заголовку «Посмішка “Іскандерів”» (УТ, 2017, № 11 (487), с. 30), але, поєднуючись із загальновживаним словом, набуває яскраво вираженого емоційного забарвлення, інтригуючи й зацікавлюючи читача (у статті йдеться про те, як Путін користується хаосом у США для реалізації своїх воєнних амбіцій).

Поєднання терміна із фразеологізмом в одному заголовку відчутно посилює емоційно-експресивне забарвлення, зберігаючи частково дефініцію самого терміна, напр.: «Експорт злодіїв у законі» - так називає свій матеріал Б. Буткевич (УТ, 2016, № 30 (457), с. 30), описуючи історію виникнення мережі грузинських авторитетів і аналізуючи їхню класову близькість до Кремля.

У заголовку статті Е. Лукаса «Радіоактивна справа» (УТ, 2016, № 4 (428), с. 7) фізичний термін частково зберіг свою дефінітивність, а поєднуючись зі словом «справа», створив яскраву метафору. У матеріалі йдеться про історію вбивства британського громадянина в Лондоні. Отже, в публіцистичних текстах автори широко використовують різногалузеві терміни з формальними маркерами і без них (лапки, зміна шрифту), що й свідчить про входження терміноодиниці до складу загальновживаної лексики [4, с. 22].

Отже, аналізуючи публікації журналу «Український тиждень», бачимо, що терміни можуть функціонувати як у системі, так і поза нею. Спостерігаємо широке вживання термінів різних галузей знань, які, детермінологізуючись, входять до складу загальновживаної лексики, що свідчить про зростання рівня освіченості читачів, науково-технічний розвиток, потенціал сучасної комунікації. Вузькоспеціальні терміни в публіцистичному стилі детермінологізуються на основі метафоризації та метонімізації. Терміноодиниці в авторських текстах виконують не лише дефінітивну функцію, але й уживаються у вторинних щодо системи контекстах, що зумовлює смислові зміни в термінології, свідчить про взаємопроникність термінологічної й загальновживаної лексики.

науковий термін публіцистичний

Бібліографічні посилання

1. Городиловська Г. Медичні терміни як складова ідіостилю Романа Іваничука. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2016. № 842. С. 115-119.

2. Журналістика: словник-довідник / авт.-уклад.

І. Л. Михайлин. Київ: Академвидав, 2013. 320 с.

3. Карпіловська Є. А. Термін у сучасній мовотворчості. Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. Київ, 2013. Вип. 9. С. 185-191.

4. Наконечна Г. Термінологізація і детермінологізація: ступінь опрацювання й вектори розвитку. Теорія терміна: конкретизація лексико-семантичних парадигм / З. Й. Куньч, Г. В. Наконечна, О. Р. Микитюк, С. З. Булик-Верхола, Ю. В. Теглівець. Львів: Галицька видавнича спілка, 2018. 180 с.

5. Панько Т., Кочан І., Мацюк Г. Українське термінознавство. Львів: Світ, 1994. 216 с.

6. Поліщук Н. Термінологічна лексика в газетному тексті (на матеріалах газет «Високий замок», «Газета по-українськи», «Скриня»). Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології».

2010. № 675. С. 165-170.

7. Поліщук Н. Мистецька термінологічна лексика в газетному тексті (на матеріалі газет «Дзеркало тижня», «Газета по-українськи», «Високий замок», «Скриня»). Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2012. № 733. С. 216222.

8. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. Київ: Либідь, 1992. 247 с.

9. Сербенська О. Інновації у мові сучасних українських мас- медіа. 125 років Наукового товариства імені Шевченка: зб. наук. праць і матеріалів, присвячених ювілею товариства. Львів, 2001. С. 158-177.

10. Сизонов Д. Ю. Медична термінологія в українських ЗМІ: словник. Київ, 2012. 335 с.

11. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). Київ: Пугач, 2005. 388 с.

12. Туровська Л. В. Відображення семантичних зрушень у термінології в сучасних ЗМІ. Наукова термінологія нового століття: теоретичні і прикладні виміри: зб. наук. праць. Рівне, 2016. С. 106-110.

Джерела фактичного матеріалу

1. «Український тиждень». Щотижневий журнал, виходить з 2007 р. (УТ).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.