Трансформація топоніму "Чорнобиль" у прецедентний феномен

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Трансформація топоніму «Чорнобиль» у прецедентний феномен

Кирилова О.В., к. філол. н., доцент

Чорнобильський А.В., магістр

Анотація

Досліджується медійне висвітлення Чорнобильської трагедії та суміжних тем, а також їх вплив на трансформацію топоніму «Чорнобиль» у прецедентне ім'я та прецедентний феномен. Визначаються метафори, що формувалися за топонімом унаслідок впливу різних медійних та соціальних явищ.

Ключові слова: аварія на ЧАЕС; топонім «Чорнобиль»; прецедентне ім'я; прецедентний феномен; серіал «Чорнобиль».

Annotation

Chornobylskyi A., Kyrylova O. The transformation of the Chernobyl toponym into the precedent phenomenon

The study analyzes media coverage of the Chernobyl disaster and related topics as well as their influence on the transformation of the Chernobyl toponym into the precedent name and precedent phenomenon. The article defines the metaphors that were formed behind the toponym as the result of media and social influence. It was found out that 4 played a key role in the process of toponym transformation, which are Soviet media coverage, tourism to the Chernobyl Exclusion Zone, popularity of the computer game STАLKER and HBO "Chernobyl" series.

To investigate the transformation of the toponym into the precedent phenomenon in chronological order the historical method was applied. Through the analysis and the comparative method, the characteristic features of media reception were found out. The novelty of the research is in its attempt to describe the way in which the precedent phenomenon appears and transforms due to media and social influence, as well as the way in which the precedent phenomenon is enriched with new metaphors and meanings. The results of the work are important for understanding of mass media impact on communication and development of language means.

Keywords: Chernobyl disaster; Chernobyl toponym; precedent name; precedent phenomenon; 'Chernobyl' series.

Постановка проблеми

Проблематика прецедентних феноменів та їх роль у комунікації тривалий час залишаються актуальними. Активний розвиток комунікаційних технологій зумовив детальне вивчення появи прецедентних феноменів та їх життєвого циклу. У цьому дослідженні аналізується топонім «Чорнобиль», який через низку медіафакторів трансформувався в прецедентний феномен. Топонім «Чорнобиль» відсилає нас до міста в Іванківському районі Київської області, (Україна; координати 51°16' пн. ш. 30°13' сх. д.) з населенням на початку 1980-х рр. близько 14 тис. У вересні 1977 р. тут почала свою роботу Чорнобильська атомна електростанція ім. В. І. Леніна. Аварія на ЧАЕС, що сталася з 25 на 26 квітня 1986 р., є сенсаційною трагедією на території СРСР та в усьому світі. Мешканців евакуювали, а місто увійшло до Чорнобильської зони відчуження. Резонанс навколо аварії забезпечив стрімке перетворення топоніму на прецеденте ім'я: за словом «Чорнобиль» стояв образ страшної трагічної аварії.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження прецедентних феноменів починаються з роботи радянського лінгвіста Ю. Караулова «Російська мова та мовна особистість», де вчений наводить визначення прецедентних текстів та їх основні відмінні риси [1], які, на думку дослідників Д. Багаєвої, Д. Гудкова, І. Захаренко та В. Красних [2], притаманні усім прецедентним феноменам, а саме: емоційна та пізнавальна значущість, надособистісний характер (широка відомість серед представників певної спільноти та регулярна вживаність у мовленні). У статті цього ж колективу авторів «Когнітивна база і прецедентні феномени в системі інших одиниць і в комунікації» науковці наводять класифікацію прецедентних феноменів, до яких належать прецеденте ім'я, текст, ситуація та висловлювання [3]. У монографії О. Нахімової «Прецедентні імена в масовій комунікації» авторка зазначає, що більшість наявних досліджень прецедентності зосереджено у площині художньої літератури [4]. Утім, поступово зростає кількість публікацій, присвячених вивченню прецедентності в політичному, публіцистичному, науковому та побутовому дискурсі. Концепт «Чорнобиль» та специфіка відповідної медіарецепції час від часу аналізуються науковцями здебільшого після виникнення елементів, здатних актуалізувати наявний дискурс [5-10].

Об'єкт дослідження - топонім «Чорнобиль» у рамках медійного дискурсу.

Предмет дослідження - особливості появи та розвитку прецедентних імен.

Методи дослідження. За допомогою історичного методу було розглянуто перетворення топоніму на прецедентний феномен у хронологічній послідовності. Характерні риси медійної рецепції було сформульовано за допомогою порівняльного та аналітичного методів.

медійний катастрофа чорнобиль трансформація топонім

Результати й обговорення

Аналіз медійного висвітлення Чорнобильської трагедії та суміжних тем демонструє, яким чином на різних етапах існування топоніму «Чорнобиль» у медійному дискурсі він трансформувався від топоніму до прецедентного імені, а згодом - до прецедентного феномену.

Першим чинником, який вплинув на конотативні значення топоніму, на нашу думку, є специфіка його презентації у радянському медійному середовищі. Як відомо, керівні органи СРСР не поспішали інформувати громадськість про катастрофу, а також про масштаб її наслідків. Уперше про трагедію повідомили лише за 3 доби - ввечері 28 квітня 1986 р. у телепрограмі «Время». У 1990 р. Верховна Рада СРСР визнала, що дезінформація у радянських засобах масової інформації заподіяла значної шкоди мешканцям постраждалих від радіації територій. Постановою Верховної Ради СРСР №1452-1 (від 25 квітня 1990 р.) було офіційно визнано, що преса не поширювала достовірну інформацію про дійсний рівень випромінення в зоні навколо ЧАЕС [11]. Також наголошувалося на повільному вивченні післяаварійної ситуації та недостатній забезпеченості мешканців постраждалих районів продуктами першої необхідності «... є наслідком неправильної оцінки [...] масштабів та наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, [...] невиправданої монополізації досліджень та засекречування даних про радіаційне становище, недостатнього інформування населення».

У книзі «Вступ у практичну соціальну психологію» Адольф Хараш наводить характерні риси взаємодії владних органів з населенням в умовах надзвичайних обставин, що вдало описують поведінку радянських медіа [12]. Так, по-перше, намагаючись зменшити небезпеку, керівні органи вдаються до «заспокійливих» маніпуляцій. По-друге, в інформаційних повідомленнях має місце апеляція до закону великих чисел. По-третє, постраждалих дискредитують, вважаючи їх захисну поведінку надмірною, викликаною бажанням отримати більше благ, ніж вони насправді потребують. По-четверте, відсутні інститути контролю, законності (захисту і компенсації) та добровільності. Завдяки такій поведінці ЗМІ у перші роки після катастрофи створилося підґрунтя для розуміння «Чорнобиля» як символу обману народу та замовчування правдивої інформації з боку влади.

Через те, що правдиві дані про аварію не були доступними громадськості, чутки та спотворені факти ширилися серед звичайних громадян та в ЗМІ. Особливо це позначилося на зарубіжних медіа. На сторінках багатьох видань США і Західної Європи з'являлися матеріали, які розповідали про величезну кількість жертв, вибух двох блоків станції, відсутність систем захисту реакторів. Журналісти ділилися необґрунтованими прогнозами про загибель половини населення міста Прип'ять, смерть малих міст та селищ України й Білорусі тощо. Так, агентство United Press International, посилаючись на свої джерела в Києві, повідомило, що внаслідок катастрофи на АЕС загинуло 2 тис. осіб [13]. Цю інформацію миттєво передрукували редакції багатьох газет. Таким чином, іноземці не мали уявлення про дійсний стан речей. Отже, образ Чорнобиля почав обростати міфами.

Другим системним фактором трансформації можна вважати процес формування метафори «заборонена покинута зона», якому сприяв розвиток туризму в так звану Чорнобильську зону відчуження (далі - ЧЗВ) - територію обмеженого доступу, яка найбільше постраждала в результаті вибуху. У 1995 р. було створено «Чорнобиль-інтерформ» - державне підприємство Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Окремий його відділ мав на меті займатися організацією екскурсій у ЧЗВ. У 2002 р. було опубліковано доповідь ООН, згідно з якою більша частина території ЧЗВ вважається відносно безпечною для здоров'я людини [14]. З того часу кількість туристів, що відвідали Чорнобиль, щорічно збільшувалася, як зростала і кількість організацій, які пропонували відповідні туристичні послуги.

Нова хвиля інтересу до ЧЗВ виникла в 2007 р. після виходу комп'ютерної гри STALKER Shadow of Chernobyl, у центрі сюжету якої - загадковий Виконавець бажань, що знаходиться у будівлі 4-го реактору ЧАЕС. У всесвіті гри після трагедії 1986 р. на ЧАЕС відбулося ще два вибухи, внаслідок чого територія радіусом 30 км перетворилася на небезпечну «зону», наповнену мутантами, аномаліями (енергетичні утворення невідомої природи, що взаємодіють з фізичними тілами), артефактами (невеликі об'єкти невідомої природи, здатні змінювати простір навколо себе). Shadow of Chernobyl (як і наступні ігри серії) вплинули на сприйняття «Чорнобилю» як метафори «покинутої» та «небезпечної території», що, на нашу думку, є третім фактором трансформації топоніма. Завдяки імерсивним властивостям та відтворенню реальних місць ЧЗВ, серія ігор обросла значною кількістю шанувальників та прихильників. Ігри дозволили подивитися зсередини на багато відомих місць не тільки мешканцям країн колишнього СРСР, але й іноземцям, для яких Чорнобиль впродовж довгих років був пов'язаний із загадками та легендами.

Серія ігор STALKER також вплинула на явище сталкерів - ентузіастів, які нелегально відвідують закриту територію Чорнобильської зони відчуження. Еколог Сергій Паскевич, співробітник Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, присвятив цьому явищу статтю «Сталкер - нелегальні проникнення у зону відчуження, Прип'ять та покинуті села» [15], у якій умовно виділено два різновиди сталкерів - ігромани та ідейні сталкери. Перші - молоді люди 20-24 років, які отримали поверхове уявлення про ЧЗВ з комп'ютерних ігор та Інтернету. Зазвичай у пошуку бажаних вражень ці люди обмежуються зоною обов'язкового відселення. Ідейні сталкери, як правило, заходять у 30-кілометрову зону відчуження (зрідка у внутрішню 10-кілометрову), вони краще екіпіровані й можуть довше там знаходитися.

Явище сталкерства не вплинуло безпосередньо на трансформацію топоніма, що нами розглядається, проте сприяло його регулярній уживаності на території країн колишнього СРСР та актуальності серед людей, народжених після 1986 р.

Ще одним фактором, який спричинив перетворення прецедентного імені на прецедентний феномен, вважаємо вихід у 2019 р. серіалу «Чорнобиль» американської телемережі HBO (серіал, до речі, отримав схвальні відгуки критиків та низку премій, у тому числі «Золотий глобус», Премія гільдії режисерів США, «Еммі» тощо). У серіалі йдеться про ліквідацію наслідків трагедії 1986 р. та розслідування її причин. Згідно з даними Державного агентства управління Зоною відчуження, після виходу серіалу місячна відвідуваність ЧЗВ зросла приблизно в 5 разів - з менш ніж 3 тис. туристів у січні-лютому 2019 р. до 14,5 тис. у серпні, при чому 80 % цих туристів - іноземці [16]. Згідно з відгуками, саме іноземці їздять під впливом вражень від серіалу, хоча вони й розуміють, що Чорнобиль, показаний HBO, та реальний - різні місця. «Там немає радіації. Місце безпечне, якщо хтось через це хвилюється. Зона схожа на парк розваг, де люди зацікавлені у тому, аби знайти місце з радіацією, та роблять селфі, аби не пошкодувати про поїздку» [17], розповідається в одному з відгуків. Серіал набув широкого висвітлення у західних медіа, і ми можемо виокремити кілька головних тенденцій медійної рецепції:

- журналісти часто зазначають, що HBO допустили низку фактологічних помилок, висвітлюючи реальні події. Наприклад, огляд «"Чорнобиль" - фільм-катастрофа» телекритика Марка Гейла (Hale M. Review: 'Chernobyl', the disaster movie. The New York Times. 05.03.2019) транслює думку, що автори серіалу перевірили більшість фактів на достовірність, проте «дешева театральність» не дала відчути реальну трагічність історії. Подібні матеріали закликають ставитися до серіалу як до документального твору, попри його очевидну художню складову, а також не брати до уваги, якого ефекту досягає «Чорнобиль» завдяки цій художній складовій;

- з'явилася ціла низка матеріалів, що наголошують на політичній та ідеологічній складовій серіалу. Колумніст The New York Times Брет Стівенс (Stephens B. What 'Chernobyl' teaches about Trump. The New York Times. 20.06.2020) зазначає, що серіал демонструє, що відбувається із суспільством, зіпсованим інституціоналізацією брехні та супутнім руйнуванням довіри. У публікації Стівенса «Чому вчить "Чорнобиль" про Трампа» катастрофа постає перед читачем не як екологічна трагедія, а як соціально-політичний прецедент. У матеріалі The Washington Post «Забуваючи уроки Чорнобиля» Енн Епплбаум (Applebaum A. Unlearning lessons from Chernobyl. The Washington Post. 21.06.2019) відмічає, що обсяг брехні партійного керівництва СРСР призвів до низки проблем - падіння віри в радянські інституції, чутки замінили інформацію, а конспірологічні теорії замінили пояснення. Авторка не лише позиціонує серіал як привід для роздумів про ставлення до СРСР в сучасній Росії, але й порівнює політику Росії з питань науки з американською.

Таким чином, серіал «Чорнобиль» від HBO значним чином вплинув на трансформацію топоніму «Чорнобиль», оскільки до його виходу топонім функціонував як прецедентне ім'я з певною кількістю диференційних ознак, пов'язаних безпосередньо з катастрофою. Серіал актуалізував нове метафоричне значення топоніма - символ злочинного замовчування державою необхідної інформації, продемонструвавши, що топонім може вживатися у конситуативно різних сферах мовлення і, таким чином, перетворюючись на прецедентний феномен.

Висновки

Отже, проаналізувавши особливості медійного висвітлення Чорнобильської трагедії та суміжних тем, ми виокремили 4 системних фактори, що сприяли трансформації топоніму «Чорнобиль» у прецедентний феномен:

1. Функціонування топоніму в радянському медійному середовищі. Стратегія замовчування важливої інформації, яку обрали керівні органи СРСР, створила основу для подальшого розуміння «Чорнобиля» як символу обману народу та замовчування правдивої інформації з боку влади. Відсутність правдивої інформації призвела до того, що образ Чорнобиля почав обростати міфами в уяві іноземців.

2. Розвиток туризму у Чорнобильську зону відчуження, що сприяв формуванню метафори «заборонена покинута зона». Перетворення топоніма на прецедентне ім'я.

3. Видозміни метафоричної складової прецедентного імені - «покинута територія» та «небезпечна територія», які з'явилися після появи серії комп'ютерних ігор STALKER.

4. Перетворення прецедентного імені на прецедентний феномен - вихід серіалу «Чорнобиль» американської телемережі HBO. Серіал актуалізував нове метафоричне значення топоніму - символ злочинного замовчування та дезінформації.

Список використаних джерел

1. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. Москва: Издательство ЛКИ, 1987. 261 с.

2. Багаева Д.В., Гудков Д.Б., Захаренко И.В., Красных В.В. Прецедентное имя и прецедентное высказывание как символы прецедентных феноменов. Язык, сознание, коммуникация: сб. статей / ред. В.В. Красных, А.И. Изотов. 1997. №1. С. 82-103.

3. Багаева Д.В., Гудков Д.Б., Захаренко И.В., Красных В.В. Когнитивная база и прецедентные феномены в системе других единиц и в коммуникации. Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. 1997. №3. С. 62-85.

4. Нахимова Е.А. Прецедентные имена в массовой коммуникации. Екатеринбург, 2007. 207 с.

5. Braithwaite R. Chernobyl: A'Normal' Accident? Survival. 2019. Vol. 61. Issue 5. P. 149-158.

6. Dolce J. 'Chernobyl': The Meltdown of the Soviet Union. Quadrant. 2019. Vol. 63. No. 10. P. 100-103.

7. Falkof N. Heroes with a half-life: teenage mutant ninja turtles and America's repression of radiophobia after Chernobyl. Journal of Popular Culture. 2013. Vol. 46. No 5. P. 931-949.

8. Почепцов Г.Г. «Чернобыль» и другие: телесериал как опасность, как информация и как развлечение. MediaSapiens. 2019.

9. Чорнобильський А.В., Кирилова О.В. Серіал «Чорнобиль» від HBO у системі медійного концептотворення. Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. 2019. Вип. 12. С. 84-90.

10. Чорнобильський А.В., Кирилова О.В. «Чорнобиль» як прецедентний феномен: специфіка трансформації топоніма. Система національних ЗМК у сучасній Україні: нова візія: Матеріали ХУІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів. Дніпро: ДНУ імені О. Гончара, факультет систем і засобів масової комунікації, 2020. C. 77-78.

11. О единой программе по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС и ситуации, связанной с этой аварией: постановление Верховного совета СССР от 25.04.1990 г. №1452-1.

12. Хараш А.У. Гуманитарная экспертиза в экстремальных ситуациях: идеология, методология, процедура. Введение в социальную психологию: учебник / под ред. Ю.М. Жукова, Л.А. Петровской, О.В. Соловьевой. Москва, 1999. С. 40-56.

13. Короткова О.В. До питання про особливості висвітлення Чорнобильської катастрофи в радянській і зарубіжній пресі (1986-1987 рр.). Сторінки історії: зб. наук. пр. 2011. №32. С. 178-185.

14. Гуманитарные последствия аварии на Чернобыльской АЭС. Стратегия реабилитации. Отчет Чернобыльской миссии ООН. Минск, 2002.

15. Паскевич С. Сталкер - нелегальные проникновения в зону отчуждения, Припять и брошенные села.

16. У зоні відчуження затверджено 21 маршрут для відвідувачів.

17. Поток туристов в Припять вырос после сериала «Чернобыль».

Размещено на allbest.ru