Дієслівна синонімія Яра Славутича як прояв авторської індивідуальності (на основі синонімічних рядів зі словами-покажчиками говорити, кричати, кликати)
Синонімія, що допомагає в розкритті глибини й діалектної єдності контрастивних думок поета - найважливіша ознака ідіостилю Яра Славутича. Синоніміка - ціла система старанно дібраних близьких за змістом слів, що відображають світобачення письменника.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.12.2021 |
| Размер файла | 19,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Дієслівна синонімія Яра Славутича як прояв авторської індивідуальності (на основі синонімічних рядів зі словами-покажчиками говорити, кричати, кликати)
Полякова Т., Чепурна А.
Полякова Т. - кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури Донбаського державного педагогічного університету. Чепурна А. - магістрантка філологічного факультету Донбаського державного педагогічного університету
Стаття продовжує цикл публікацій авторів з питань дослідження ідіостилю українських письменників. На прикладі дієслівної синонімії поетичних творів Яра Славутича розкрито багатство образного мовлення майстра художнього слова.
Ключові слова: синонім, синонімічний ряд, лексико-семантична група, мовотворчість, ідіостиль, слово-покажчик, стилістика, художні засоби, поетичне мовлення.
Полякова Т. - кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка и литературы Донбасского государственного педагогического университета. Чепурна А. - магистрантка филологического факультета Донбасского государственного педагогического университета. ГЛАГОЛЬНАЯ СИНОНИМИЯ ЯРА СЛАВУТИЧА КАК ПРОЯВЛЕНИЕ АВТОРСКОЙ ИНДИВИДУАЛЬНОСТИ (на основе синонимических рядов с доминантами говорить, кричать, звать)
Статья продолжает цикл публикаций авторов по вопросам исследования идиостиля украинских писателей. На примере глагольной синонимии поэтических сочинений Яра Славутича раскрыто богатство образной речи мастера художественного слова.
Ключевые слова: синоним, синонимический ряд, лексико-семантическая группа, языковое творчество, идиостиль, слово-показчик, стилистика, художественные средства, поэтическая речь.
Polakova Т. - Candidate of Science (Linguistics), Associate Professor, Ukrainian Language and Literature Department, Donbas State Teachers' Training University. Chepurna A. - Master's Degree Programme Student, Department of Philology, Donbas State Teachers' Training University. YAR SLAVUTYCH VERBAL SYNONYMY AS A MANIFESTATION OF AUTHOR'S INDIVIDUALITY (based on synonymous series with talk, shout, call)
The article continues the cycle of articles of the authors on the problem of investigating the ideostyle of the writers. On the example of the noun synonymy in the poetic works of Yar Slavutych the wealth of the picturesque and vivid languagе style of the expert of a word is revealed.
The creative work of Yar Slavutych, a prominent master of a poetic word, has been selected due to its originality, depth and uniqueness of his poetics and stylistics. Slavutych wrote: ''Poetry is the language of gods and I will never give up my beliefs... Simple simplicity, but there must be simplicity in complications. I have been striving for it. A literary work must have a head, a body, hands, feet, like a human being. Everything must be natural and organic; I mean it must go from nature, from a man, from life”.
The aim of this investigation is to find out the specific features of of verbal synonymy presentation on the basis of the semantic-functional analysis in Yar Slavutych poetic works. Such tasks have been done: a) there have been selected the synonymous rows of verbs that function in Yar Slavutych poetic works; b) they have been united into lexical-semantic groups; c) there has been found out the stylistic nature of synonyms and their functional features in the author's language creativity have been analysed.
The synonymy in Yar Slavutych creation was not the object of complex study despite of linguists' attention to his poetic world which has predetermined the actuality of our investigation.
The language creativity of Ukrainian literature classic (the classic without any doubt as the fate has granted him the acceptance during his life time) enjoys the widespread popularity in the scientific world. Such scientists as Y. Boiko, S. Dolynska, I. Nakashydze, V. Svarog, L. Seliverstova, N. Sologub, P. Soroka, T. Poliakova, B. Chopyk and others wrote about Yar Slavutych poetry, which predetermines practical importance of the research. The description of verbs-synonyms confirms the fact that Yar Slavutich used skillfully selected rich verbal synonymy of the folk language in his poetic practice.
The importance of the article is in the research of the verbal synonymy in Yar Slavutych language creativity.
Key words: synonym, synonymic set, lexis-semantic group, language creativity, ideostyle.
Постановка проблеми
Евфонічні засоби, спосіб вираження думки, уміння передати настрій за допомогою слова порівнює Яра Славутича із славетною плеядою неокласиків. Вдумливі поцінувачі поезії побачили, що у збірці «Оаза» (1960) Яр Славутич зробив відчутний якісний крок уперед, зумівши заперечити себе колишнього, бо кожна творча людина намагається постійно удосконалювати форму поезії, виводити її на вищий щабель. Яр Славутич вибрав, на перший погляд, найтяжчий з існуючих у поезії шляхів - шлях інтегрального класицизму, що веде до мети через відмову від своєї особовості. Це шлях духовного подвигу, як також і його вчителів, корифеїв українського відродження - Зерова, Филиповича, Рильського, Клена - єдиних поетів нашого сторіччя, що стоять на рівні найвищих вимог сучасності. Синоніміка творчості Яра Славутича ще не досліджувалась у сучасній лінгвістиці, тому саме ця царина його творчості є надзвичайно актуальною у постановці проблеми дослідження.
Аналіз останніх досліджень
Творча постать класика української літератури (саме класик, бо доля дарувала йому прижиттєве визнання) користується неабиякою актуальністю в науковому світі. Про поетику Яра Славутича писали Ю. Бойко, С. Долинська, І. Накашидзе, В. Сварог, Л. Селіверстова, Н. Сологуб, П. Сорока, Т. Полякова, Б. Чопик та ін. Так, у праці Н. Сологуб «Мовний портрет Яра Славутича» проаналізовано лексику, новотвори, перифрази, метафоричність висловів Яра Славутича. Значну увагу дослідниця приділила розумінню індивідуального стилю поета, а також загальностилістичним категоріям. Найважливішою ознакою ідіостилю Яра Славутича є синонімія, що допомагає в розкритті глибини й діалектної єдності контрастивних думок поета, увиразнює та урізноманітнює тексти, підкреслює багатогранність авторського словника.
Розгляд синонімів поетичних творів Яра Славутича ще не був об'єктом комплексного вивчення, що зумовлює актуальність наукової розвідки.
Метою пропонованої статті є аналіз на основі семантико-функційного розгляду особливостей репрезентування дієслівної синонімії поетичної творчості Яра Славутича - одного із найяскравіших корифеїв української літератури ХХ-ХХІ століть. Для досягнення мети було виконано такі завдання: а) виділено синонімічні ряди дієслів, що функціюють у поетичних текстах Яра Славутича; б) згруповано їх у лексико-семантичні групи; в) з'ясовано стилістичну природу синонімів та виявлено їхні функціональні особливості синонімічних рядів дієслів.
Виклад основного матеріалу дослідження
Функціонування лексичного складу мовної тканини текстів поетичних творів має прояв у всіх його елементах: в організації тематичних лексичних груп, у структурі багатозначного слова, у наявності синонімічних, антонімічних і т. п. зв'язків. Системність дієслівних одиниць у мовотворчості Яра Славутича відображає їх зв'язок із поняттями й проявляється у класифікаційній приналежності до певних лексико-семантичних груп. У сучасному мовознавстві немає точного визначення лексико-семантичної групи. Традиційно вона розглядається як група слів, що тісно пов'язані між собою за смислом.
Мовна картина світу (МКС) Яра Славутича представлена широким спектром загальномовних та контекстуальних синонімів-дієслів, що утворюють відповідні лексико-семантичні групи.
Багатство лексичної синоніміки в поезіях Яра Славутича виявляється в широкому розгалуженні синонімічних дієслівних рядів, у своєрідності їх використання, у багатоплановості семантико-стилістичних відтінків синоніма в кожному окремому випадку, а саме:
а) акт мовлення зі словами-показниками - говорити, кричати, кликати;
б) ознаки руху, переміщення зі словами-показниками - іти, бігати (бігти);
в) ознаки зорового сприйняття зі словами-показниками - бачити, дивитися;
г) ознаки розумових процесів зі словом-показником - думати;
ґ) ознаки психічного стану людини зі словами-показниками - плакати, сумувати, сміятися, кепкувати;
д) ознаки фізичного стану та фізичних процесів зі словами- показниками - вмерти, їсти.
Ряди синонімів переважно розпадаються на дві групи: сталі, уживані в літературній мові (сюди входять також фразеологічні звороти), та синоніми, зумовлені лише певним текстом, тобто так звані контекстуальні синоніми.
Для творчості Яра Славутича синоніміка - це ціла система старанно дібраних близьких за змістом слів, що відображають світобачення письменника. Щоб показати вміння митця користуватися загальним лексичним багатством мови, дбайливість і вимогливість поета при доборі слів-синонімів, проаналізуємо найбільш широко й часто вживание синонімічне гніздо.
Проаналізуємо синонімічні ряди на означення акту мовлення людини зі словами-показниками - говорити, кричати, кликати. Так, до синонімів на означення акту мовлення можна віднести синонімічний ряд із домінінтою говорити-казати.
Найбільш загальну семантику даного гнізда передають названі синоніми. Різниця між ними полягає в специфіці їх використання. Якщо слово говорити Яр Славутич звичайно вживає для характеристики тривалої розмови або для загальної фіксації акту мовлення, то дієслово казати поет рідко використовує в такому значенні. Воно найчастіше зустрічається з префіксом с- на означення короткої тривалості, доконаності. Ні слово сказати, ні синонім говорити не вносять до контексту будь-яких стилістичних відтінків: "Говорять люди: Промені снажливі, Протявши всесвіту предвічну даль, Об кригу вдарились потоком Назад до сонця в захваті течуть..." [14, с. 100]; "Тепер просохнем, тепло до Павла Сказав Гаврило, сівши під кущами" [26, с. 98]; "Хто сказав, що жінка слабша стать?" [26, с. 55]; "Бери - сказала мати, - й поспішай, З неволі рідний визволяти край!" [26, с. 55]; "Павло сказав: "Чи пан, а чи пропав, - Кріпімось, друзі!" [26, с. 81]; "Павло сказав - як вузол зав'язав!" [26, с. 84].
Улюбленим словом поета виступає синонім мовити. Це слово використовується з різними префіксами, кожний з яких надає йому нового значення або відбиває різні моменти мовлення, а саме: закінчення дії - промовив [26, с. 53]; "Павло промовив подорожі гасло" [26, с. 107].
У творах усіх поетичних жанрів Яр Славутич часто користується словом мовити без будь-яких стилістичних відтінків. Виступаючи як абсолютний синонім до дієслова казати, дієслово мовити в безпрефіксній формі вживається для індивідуалізації мови персонажів, а в авторській мові - для уникнення повторення: "Гадаю годі!" - мовить Жан і Джон говорить: "Годі" [14, с. 22]; "Поетом бувши, кріпнув чередник, Щоб давній рід, як мовив дід, не зник" [26, с. 66]; "Тепер отямся й не читай Олеся" - Вона з любов'ю мовила мені" [26, с. 92]; "Не буде пізно навіть у четвер... Завзято мовив лагідний херсонець" [26, с. 121]; "Павло вихрасто мовив як поет" [26, с. 126].
У творах як у позитивному, так і в негативному значенні часто виступає архаїзм ректи. При позитивній характеристиці він може використовуватися для підкреслення урочистості або як засіб індивідуалізації мови персонажів, також для іронічної характеристики персонажів як при описі сучасних авторові подій, так і у творах легендарного характеру. "Твою палку, нескорену любов Бере обладою Pacific Crove, І ти речеш: - хвилино, зупинися!" [17, с. 44]; "Ще пару днів і вирине Висунь (Яку рекли і звали полустанком) Із моря нив, достояних красунь, Що заніміли перед повним ранком. Готові сонцю проректи” [26, с. 51]; ”Ректи відважно істини історій” [26, с. 91]; ''Рече легенда...” [26, с. 98].
Іншого негативного звучання архаїзм ректи набуває в такому контексті: ”Я добре знав тоді, кому печалі Рекли скорботно в невідмітні далі” [26, с. 92]; ”Прости їм, Боже, як вони Неправду чесними вустами Рекли в обладі сатани” [13, с. 63].
Щодо слова гуторити: ''Діди гуторять” [14, с. 35], то воно характеризує спокійну невимушену розмову кількох осіб і набуває відтінку спілкування; ”Меткий пливок, бувало він гуторив Не ніч, не дві з молодшими” [14, с. 87] - вказує на періодичність, повторюваність дії чи процесу; ''Колись так слухав, як один дідусь Байки гуторив про Куявську Русь” [14, с. 95] - відтворює спогади про давно минулі часи; ''Державний дух своє народне тіло, Яке не зносить навісних тенет, Кріпить буттям, щоб завжди молоділо (Таке гуторив не один поет!)” [14, с. 120] - є твердженням спільності думки.
Для передачі думки героя з відтінком урочистості Яр Славутич уживає слово висловлюватись. Воно зустрічається досить рідко: ''Премудро висловився хтось - Чи не Осьмачка, промітний Тодось” [26, с. 68]; ”Хотів Григорій висловити тугу” [26, с. 129].
На означення докучливо висловлювати своє невдоволення чим- небудь, дорікати комусь, письменник вживає розмовне дієслово бурчати: ”А я бурчав: ''Що край. То обичай!” [26, с. 127].
Синонім твердити вказує на впевненість людини в тому, що вона говорить, іноді на повторення сказаного, наприклад: ''Твердить Григорій у лісі на раді” [IV, 134]; ''Твердять, загине світ в огні Або в льоду” [14, с. 240]; ”А я тверджу: - Це потаємна сила” [14, с. 100]; 'Павло твердив: ''Серед Сіямських доль Король - як Будда, Будда мов Король!” [14, с. 120].
Рідковживаним є синонім дуднити, що характеризує неясну, невиразну мову героя та підкреслює негативне ставлення автора до нього, наприклад: 'Ізнемігсь Богдан, зневіривсь Хміль: «Валують ляхи, звідусіль Дуднить орда... Де спільник наш?” [15, с. 207].
Близько до цього дієслова прилягають контекстуальні лексеми гоготати та гудіти, які в певних контекстах виступають синонімами до говорити, наприклад: ”- Гур-ра! Гур-ра! - навкруг загоготало...” [13, с. 116] - створює мовний гамір натовпу; ''...Гудуть, наче рвійні вітри над пісками, - І скарга до неба, мов шквал, устає” [13, с. 44] - наповнює фразу звуково-акустичним враженням.
Контекстуальний синонім проронити вживається у значенні стримано, коротко промовити що-небудь (звичайно, після тривалого мовчання), наприклад: 'Масний проноза проронив на стрічі: ”Я дуже жалую, що невідомий хтось на тебе риє...” [13, с. 115].
На означення вимушено, через силу що-небудь сказати вживається дієслово витиснути: ''...Слабий, півмертвий, півживий суддя, не переслухавши достотно справи, Насилу витиснув ''All riht...” - і підписавсь” [13, с. 116].
Лексему випалити Яр Славутич використовує в контексті на означення несподівано і швидко сказати щось: ”Він випалив: ''Що з тебе за козак?!” [26, с. 52].
Аналіз мовленнєвої синоніміки Яра Славутича не може бути повним без урахування авторських образних сполук та фразеологізмів, які використовуються для характеристики понять даного гнізда. Усі фразеологізми та словосполучення у творах Яра Славутича дієслівно- іменникові: 'Золоті слова течуть із уст...” [26, с. 41]; ''Злетіла правда з язика...” [26, с. 206]; ''Повів розмову...” [26, с. 103] ; ''Тут навіть біс удався до промов...” [26, с. 115]; ”...І ринув слів палкий струмок...” [26, с. 116]; ”Павло й Гаврило, кинувши довіру, Дали свободу гнучим язиком: ”Змія захмелена була не в міру” [26, с. 124].
Характеризуючи синоніми, що означають акт мовлення, не можна не згадати про ряд дієслів, що так чи інакше пов'язані з процесом говоріння, але не належать до цього синонімічного ряду. Ось деякі з них: благати, молити [26, с. 137] вказують на процес умовляння, відвертого та щирого прохання; божитися [13, с. 117] - намагання переконати когось у сказаному; каятися [13, с. 117] - лексема насичена емоційним забарвленням усвідомлення неправоти у здійсненні вчинків. Їх не можна зарахувати до гнізда з поняттям говорити тому, що вони містять в собі окремі значення й об'єднуються в зовсім самостійні синонімічні гнізда.
Різноманітним є у поетичних творах Яра Славутиса синонімічний ряд зі словом-показником кричати, лексеми якого підкреслюють підсилений тон мовлення. Одні синоніми вживаються з відомим у загальнонародній мові значенням, інші - з відтінками, характерними для слововжитку поета. Основою цього ряду є дієслово кричати. Воно найширше й найзагальніше у своєму значенні й використовується для передачі різних моментів мовлення, наприклад: ”Крикнув гончий: ”Собірайсь с вєщамі!” [17, с. 92] - вказує на спонукання до швидкої дії; ”А командири, владою бутні, кричать нахабно” [14, с. 130] - надається характеристика негативу; ''Ставай! Шикуйся! - крикнув командир” [14, с. 133] - відтворюється голосна військова команда, розрахована на широкий загал.
Поєднуючись з афіксами, дієслово кричати набуває нових відтінків значення, а саме:
а) скрикувати раптово, уривчасто видавати крик: ”Хтось третій скрикнув, - бо й мені шістнадцять!” [26, с. 52];
б) викрикувати, дуже голосно вигукувати, вимовляти що-небудь або раз у раз уривчасто кричати, повторювати щось: ”- Пароль! Пароль! - викрикує юнак” [13, с. 39].
Близьким до поняття стрижневого слова виступає образна лексема волати у таких прикладах: ”Нас морять до смерти, - волає Гліб, - А псам віддають наш тюремний хліб” [13, с. 44] - вказівка на жахливий нелюдський крик; ”Ти волаєш вогнем Чорновола і Дзюби” [13, с. 48] - звернення до широкого загалу з політичним закликом; ”Юнак волав би до свого сконання...” [26, с. 61] - наголошення на продовженість дії; ''Волав Максим: ''Наїжтеся сьогодні” [26, с. 69]; ''...Скликай войовничих краян, Волай до душі й голови.” [26, с. 27] - заклик до дії; ”І людські душі, збурені зарані, Волають: "Кремлю кров'ю покропи.” [26, с. 74]; ''Волає край вугілля і пшениць.” [26, с. 136]; ''Кричи, волай, мала людино!” [26, с. 30] - метафоричне спонукання, яке вказує на розпач і тривогу.
В останньому прикладі поет використовує ампліфікаційний прийом, вживаючи поруч два дієслова одного синонімічного ряду з метою увиразнення поетичного контексту та точної передачі думки.
До цього синонімічного ряду відносимо також синонім валувати, який вказує на невгамовний крик, що асоціюється з навалою, нахабним напиранням, натиском: ''Знемігся Богдан, зневірився Хміль: ”Валують ляхи.” [14, с. 116].
На означення несамовито кричати, лементувати у поезіях Яра Славутича вжито дієслово ревти, наприклад: ''Реве розбій у суздальській крові” [13, с. 26]; ”Батий Реве у жилах кожного москвина” [26, с. 39] - виступає у значенні озивається, передається з покоління в покоління; ''Ревли ”гур-ра!” Свіньовський і Сканківський ”[13, с. 116] - одностайний емоційний вигук; ”Чиї ж то голосно, чиї ревуть несамовито труби?.. [17, с. 33] - процес музичного звучання.
Розмовна лексема горлати використовується на означення голосно говорити, кричати або співати на все горло, наприклад: ”Горлав комбат, хвалив радянську міць.” [14, с. 133]; ”Гур-ра!” - горлав московський посланець” [26, с. 45]; ”- Гур-ра! - горлав таємний посланець” [13, с. 116]; ”- Вставай! - п'яниця хрипло загорлав...” [26, с. 52].
На означення голосно вимовляти, виголошувати які-небудь слова Яр Славутич використовує дієслово гукати: "Розкуйся! Окрилься! - гукає Гліб” [13, с. 45]; ”З'їм тебе!” - гукає обрин” [26, с. 11]; ”Немов Ярема, звівши меч під хмари, Гукав: "Покари москалям, покари!” [26, с. 56].
Синонімічний ряд із словом-показником кликати, тобто голосом, жестом просити наблизитися, підійти, обізватися, наприклад: ”І жаром червоним кличе мене, шепоче: - Кріпися! Туга мине.” [14, с.8]; ''Кличе, кличе мечів напора - Відлітають туди щодня!” [13, с. 82]; ”О скільки вже разів я кликав смерть” [14, с. 218].
Розмовне дієслово звати Яр Славутич використовує в контексті разом із домінантою кликати: ''Тло не бліде Кличе: - Додому! - Землі зовуть: - на допомогу!..” [13, с. 66]. Вживання ампліфікації свідчить не тільки про намагання автора уникати повторення слів, але й виразніше передати думку.
Дієслово гукати у творах Яра Славутича вжито на означення голосно кликати, наприклад: ''Метавсь на плетенці, збивавсь на слові, когось гукав...” [14, с. 100]; ''Гукавши дзвінко до любови старту...” [14, с. 102].
Так, ми навели різні за своїм характером і значення синонімічні ряди в поетичних творах Яра Славутича, щоб повніше виявити особливості використання поетом синонімічного багатства української мови.
Творчість Яра Славутича, як справжнього майстра слова, полягає в умілому використанні, насамперед, багатства загальнонародної синоніміки й семантичних відтінків різних лексем, що свідчить про глибоке знання поетом лексики рідної мови.
Наукова розвідка дозволяє зробити наступні висновки:
Дієслівні синоніми у поетичних творах Яра Славутича взаємодіють, переплітаються, відтворюють мовне багатство бачення світу письменником, його особисту модель, що вказує на неповторність індивідуального стилю.
Ряди синонімів Яра Славутича, значення яких тлумачиться контекстом, як засоби художнього та поетичного мислення, домінують у його поетичній творчості.
Репрезентування образних лексем, що реалізується за допомогою синонімічних гнізд, вказує на перевагу експресивної лексики у створенні мовної картини світу письменника.
Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо у поглибленому вивченні низки актуальних питань:
Функціонування синонімічного ряду у творчості письменників.
Як впливає мовна картина світу на формування творчої особистості автора.
Детальне вивчення синонімічних гнізд як складових концептів і кластерів у мовотворчості митців художнього слова.
Література
синонімія ідіостиль славутич діалектний
1. Атом серця: [українська поезія першої половини ХХ ст. / упоряд. Ю. Ковалів]. Київ: Веселка, 1993. 350 с.
2. Драй-Хмара М. Вибране. Київ: Дніпро, 1989. 542 с.
3. Зеров М. К. Твори: в 2-х т. Київ: Дніпро, 1990.
4. Зеров М. К. Поезії. Переклади [упоряд. Г. П. Кочур, Д. В. Павличко]. Київ: Дніпро, 1990. Т. 1. 843 с.
5. Зеров М. К. Антологія римської поезії. Київ: Час, 1990. 64 с.
6. Зеров М. К. Камена. Київ: Час, 1990. 80 с.
7. Зеров М. К. Сонети і елегії. Київ: Час, 1990. 80 с.
8. Клен Юрій. Вибране [упор. Ю. Ковалів]. Київ: Дніпро, 1991.461 с.
9. Рильський М. Т. Вірші та поеми. Київ: Радянська школа, 1990. 350 с.
10. Розстріляне відродження: [антологія 1917 - 1933: Поезія - проза - драма - есей / упоряд. Ю. Лавріненко]. Київ: Смолоскип, 2002. 984 с.
11. Славутич Яр, Білоус-Тарасевич М. С. Ми не розлучались з тобою, Україно. Вибране, 1952 - 1998. Дітройт, 1998.
12. Славутич Яр. Гомін віків. Поезії. 1940 - 1945. Авґсбурґ: Золота брама, 1946. 123 с.
13. Славутич Яр. Живі смолоскипи. Едмонтон, 1983. 127 с.
14. Славутич Яр. Завойовники прерій. Едмонтон, 1984. 128 с.
15. Славутич Яр. Зібрані твори. 1938 - 1978. Едмонтон, 1978. 408 с.
16. Славутич Яр. Місцями запорозькими: Нариси та спогади. 3-є вид. Едмонтон: Славута, 1988. 64 с.
17. Славутич Яр. Оаза. Едмонтон, 1960. 63 с.
18. Славутич Яр. Розстріляна муза. Київ: Прометей, 1995. 96 с.
19. Славутич Яр. Розстріляна муза: Мартиролог. Нариси про поетів. 2-е вид., випр. і доп. Київ: Либідь, 1992. 183 с.
20. Славутич Яр. Твори: в 2-х т. Київ: Дніпро, 1994.
21. Славутич Яр. Поезії. Київ: Дніпро, 1994. Т. 1.671 с.
22. Славутич Яр. Поеми. Переклади. Київ: Дніпро, 1994. Т. 2. 365 с.
23. Славутич Яр. Трофеї. 1938 - 1963. Едмонтон: Славута, 1963. 320 с.
24. Славутич Яр. Твори: в 5-т. Київ: Дніпро, 1998.
25. Славутич Яр. Поезії 1937 - 1997. Київ: Дніпро, 1998. Т. 1.469 с.
26. Славутич Яр. Поеми. Переклади. Нариси. Життєпис. Київ: Дніпро, 1998. Т. 2. 331 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження ідіостилю українських письменників, етапи та напрямки даного процесу, а також оцінка результатів. Відмінні особливості та аналіз багатства образного мовлення майстра слова на прикладі іменникової синонімії поетичних творів Яра Славутича.
статья [25,2 K], добавлен 18.12.2017Фразеологія - лінгвістична дисципліна. Основні теоретичні аспекти фразеології. Фразеологічна синонімія, її явища. Класифікація фразеологічних одиниць. Фразеологічні синоніми тематичної групи "старанно працювати" та основні вправи до їх засвоєння.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 28.05.2008Аналіз основних критеріїв розмежування синонімічних одиниць та їх групування у синонімічні ряди, наявних у сучасній мовознавчій науці. З’ясування художніх функцій дієслівних синонімів у творах Г. Тютюнника. Класифікація досліджуваних дієслівних синонімів.
курсовая работа [41,9 K], добавлен 05.12.2010Поняття про синоніми, їх місце в структурі мовлення, значення, класифікація та різновиди. Семантичні відмінності слів в синонімічному ряду. Явища контекстуальної та фразеологічної синонімії. Склад синонімічного ряду. Контекстуальні синоніми-іменники.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 08.12.2010Синонімія сучасної української мови. Функціонування прикметникових синонімів у творах М. Коцюбинського. Прикметникові синонімічні сполучення, контекстуальні синоніми. Загальні типи синонімів за характером додаткових значень та абсолютні синоніми.
реферат [43,2 K], добавлен 13.12.2011Опис джерел виникнення української фразеології. Аналіз семантичної, морфологічної, структурної, жанрової класифікації фразеологізмів та вивчення їх властивостей (багатозначність, антонімія, синонімія). Розгляд мовних зворотів у творчості Шевченка.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 01.03.2010Дослідження лінгвістичного явища синонімії в термінології. Сутність і передумови виникнення термінологічної дублетності. Засоби вираження економічного поняття в синтаксичному аспекті, форму субстанції: морфологічна, семантична й денотативна (ситуативна).
статья [22,3 K], добавлен 18.12.2017Морфологічні і неморфологічні способи словотвору. Історичні зміни в морфемному складі слова: спрощення, перерозклад, ускладнення. Сучасні тенденції в українському словотворі. Стилістичне використання засобів словотвору. Синонімія словотвірних афіксів.
конспект урока [54,4 K], добавлен 21.11.2010Виявлення лексичних, граматичних та стилістичних особливостей перекладу термінів транспортної тематики з вихідної мови на мову перекладу. Національно-обумовлена когнітивна синонімія лексики; метафоричні моделі як спосіб репрезентації технічних термінів.
дипломная работа [126,4 K], добавлен 06.02.2013Визначення паронімів як лінгвістичного явища, їх класифікація в українській та англійській мовах. Стилістичні функції використання параномазії як фігури мови, що виникає на каламбурному зближенні близьких за звучанням, але різних за змістом слів.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 10.11.2014Життєвий й творчий шлях Василя Симоненка. Трагічна доля поета за його життя та неоднозначне ставлення до нього по цей час. Синоніміка прикметників у поезії Симоненка: фразеологізми, метафори, порівняння. Визначення стилістики синонімів у його творах.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 01.11.2007Залежність стану мови від стану суспільства, як відображення зміни в усіх сферах суспільства, що різнить мову від інших суспільних явищ. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава. Фактори формування і взаємовпливу у системі "мова-держав".
реферат [21,5 K], добавлен 15.08.2008Природа явища термінологічної синонімії та її взаємодія із загальновживаною лексикою. Специфіка синонімії у літературознавчій термінології. Проблема термінологічної синонімії в діяльності вчителя-словесника в 5-11 класах загальноосвітньої школи.
дипломная работа [73,3 K], добавлен 21.06.2010Когезія як засіб вираження зв’язків між складовими частинами літературного твору. Поняття синонімії. Дискурсивно-когезійний аналіз текстів, характеристика творчості О. Генрі з точки зору використання когезії. Практичний аналіз використання синонімів.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 19.02.2013Словосполучення як синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова. Способи зв'язку слів у словосполученні.
реферат [178,3 K], добавлен 01.11.2011Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014Дослідження складних слів у мовознавстві. Визначення композитів та юкстапозитів. Словоскладання в мовних терміносистемах. Закономірності побудови складних слів українського походження в творах Ліни Костенко. Семантична класифікація одноструктурних слів.
дипломная работа [100,4 K], добавлен 03.10.2014Найбільш продуктивні способи утворення нових слів в англійській мові, основні сфери вживання неологізмів. Огляд словотворчої системи англійської мови. Способи утворення неологізмів на основі дослідження "Словника нових слів англійської мови" Дж. Ейто.
дипломная работа [82,9 K], добавлен 07.02.2011Основы развития словарной работы. Работа со словарными словами при помощи мнемосистемы "связей". Развитие орфографической грамотности обучающихся. Этимологический анализ слова как прием работы со словарными словами. Изучение безударных гласных.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 21.08.2011Поняття та визначення складних речень, особливості їх утворення з двох чи більше простих, об'єднаних в одне ціле змістом і інтонацією. Застосування сполучників та сполучних слів, види розділових знаків, їх використання. Утворення складносурядних речень.
презентация [211,1 K], добавлен 25.11.2011
