Вербалізація невербаліки в сучасному українському мовленні: лексико-граматичний аспект

У живому мовленні регулярним і продуктивним способом словотворення є свідоме порушення норм формотворення, зокрема досить поширене творення компаративних форм, для моделювання ступеня вияву ознаки, оцінки від прикметників, які не можуть за характером своєї семантики виявляти ознаку більшою або меншою мірою (відносні прикметники), що застосовується з метою максимального вияву експресії (А), порівн.: найбезрукіший ^ безрукішиШ ^ безрук(ий) (найвищий ступінь ознаки, названої прикметником безрукий). В такому колі я значився серед найбезрукіших, тому за мною вчитель навіть закріпив іменний віник (ЛУ, 41/11, с. 8) [5, с. 305], або модифікування комунікативного смислу (Б), порівн.: усміхати ^ усміха(ти)-ся (`дія (процес) - змушувати усміхатися'). «Таємниця» не тільки усміхає й розчулює...(http://artvertep.dp.ua, 13.04.07) [5, с. 552] - унаслідок усічення репрезентативної словоформи моделюється імперативна експресема.

У процесі опредметнення дії засобом вербально-субстантивних переходів часто формується полярне щодо вихідного лексичне значення новотвору на відміну від традиційних «екваторіальних» моделей (Б), порівн.: демократія - демократизація, політика - політизація, Європа - європеїзація тощо. Порівн.: доторканізація ^ доторканізувйтиі ^ доторшнністьі ^ не-доторшн-ність (`опредметнена дія (процес), пов'язана з позбавленням (депутатської) недоторканності'). За словами екс-міністра внутрішніх справ, починати «доторканізацію» треба саме з парламенту, а далі вже переходити до інших структур (УМ, 20.07.07, с. 2) [5, с. 552]. Отже, відзначимо «факт об'єднання в одному словотвірному акті лексичної й синтаксичної деривації» [1, с. 120].

Найбільш продуктивним морфологічним способом в аспекті моделювання експресивності вважаємо основоскладання. Якщо в процесі основоскладання бере участь і суфікс, то він, як відомо, разом із закінченням входить до складу форманта, порівн.: багатомовченко ^ багато мовч-а(ти) (`особа, яка багато мовчить'). І вийшли на арену силачі: ... всезнайко, натякальченко і багатомовченко, дисидентокрутій і поліглот, баяніст і піаніст, балетоман... (М. Матіос) [5, с. 41]- субстантивне новоутворення назви особи засобом омовлення її ключової комунікативної характеристики (стратегії мовчання), що, закладена у форму типового українського прізвища на -енко, наділяє номінацію узагальнювальними якостями й суттєво розширює семантику вихідної адвербіально-вербальної сполуки, підсилюючи, відповідно, й експресивність; вуходерний ^ дер(ти) вух(о) (`ознака того, хто / що дере вухо'). І виховувався, звичайно, не на вуходерних диктантах. А музикальний слух - річ не доконечна (ЛУ, 19/10, с. 8) [5, с. 91] - омовленоекстралінгвальні параметри звуку (тональність, висота, тембр), що за умови дисгармонії негативно впливають на вухо слухача; вербалізація предметної ознаки в контексті конкретизує, тобто звужує значення первинної сполуки; хатазкрайній ^ хат(а) з кра[й(у)] (`ознака, пов'язана із позицією «моя хата з краю»'). Це означає, що цінності вищого рівня починають превалювати над нашими консюмеристсько-хата-з-крайними звичками (УП, 27.01.14) [6, с. 203] - складний композит на позначення комунікативної стратегії, мотивованої прагненням мовця якнайбільш точно висловитися, утворений унаслідок аглютинації («склеювання») компонентів, що генералізують вихідні значення, узагальнюючи змодельовану в такий спосіб ознаку.

Дослідження лінгвальної практики ЗМІ надають можливість науковцям зробити висновок про збільшення загального обсягу семантичної структури мови внаслідок «розширення і поглиблення змістового вмісту значної кількості слів, тобто виникненням у них ЛСВ, завдяки яким відбувається поповнення і вдосконалення виражально-зображальних засобів літературної мови» [10, с. 211].

Метод статистичного спостереження, зокрема кількісного підрахунку, показав, що на словотвірному рівні новотвори з омовленим невербальним компонентом становлять 0,7-1 % від загальної кількості зафіксованих у відповідних джерелах неологізмів. Натомість їхня пропорційність зростає до 3 % у словниках, що фіксують інновації-перифрази, метафоричні сполучення, тобто одиниці більш високої організації, що належить до компетенції неморфологічної сфери словотворення. Отже, лексико-семантичний аспект процесу новоутворення варто розглянути на матеріалі описових номінацій відповідної організації, у яких формантом, як відомо, виступає власне семантика.

Досить продуктивним засобом новотворення є умовна номінація. Перенесення широковідомих найменувань на нові реалії - «один із найпоширеніших способів номінації, що відбиває через розвиток мови збагачення людської свідомості такими поняттями, які життя висуває на перший план унаслідок їхньої важливості» [4, с. 14]. Порівн.: «Гарбуз» міністру- соціалісту, де репрезентовано негативний смисл й актуалізовано значення `невтішні результати аграрної політики міністра А. Барановського' (К, № 77, 2005) [2, с. 35]. У цьому разі відфраземний компонент гарбуз є невербальним символом комунікативної девіації, що уособлює невдачу, ганьбу, порівн.: Дістати (з'їсти, покуштувати) [печеного] гарбуза - `одержати відмову під час сватання' [11, т. 2, с. 30].

Комплексне вивчення значення передбачає доцільність застосування й традиційних методів аналізу, й інноваційних. Серед мовознавців побутує думка, що «вивчення номінативної діяльності на сучасному етапі розвитку мовознавства потребує “гнучкої” моделі лексичного значення. Цікаві результати в зазначеному аспекті надають дослідження, що демонструють досвід поширення когнітивної теорії значення» [3, с. 19] (переклад автор. - Т. О.). Крім того, фахівці зазначають, «що та або та неоднослівна первинна назва й закріплене за нею вторинне найменуван-

ня з притаманним йому позитивним чи негативним оцінним потенціалом мають у своєму складі граматично панівний компонент, який вступає в семантико-синтаксичні зв'язки з іншими консти- туентами й цим самим формує аксіологічно марковану “дефініційну рамку”» [9, с. 28].

З метою визначення контурів цієї рамки простежимо описові конструкції денотату «солодкий», які репрезентовані різнорідними лексико-семантичними варіантами, що мотивовані впливом смакових відчуттів. На думку О. Потебні, серед них можна виокремити зовнішні і внутрішні, порівн.: «1) враження від властивостей, які ми приписуємо нашим зовнішнім предметам і власному тілу, і 2) оцінка значення цих вражень для нашого індивідуального буття, відчуття, що виникають від них, задоволення чи незадоволення...» [8, 1993, с. 54] (переклад і жирний шрифт автор. - Т. О.) О. Потебня, як відомо, визначав такі зв'язки: «солодкість предмета уявляється нам власне його заслугою, його дружелюбним ставленням до нас, гіркота, гострота - злістю (...) у галицько-руському наріччі “солодкий” означає “милий”» [8, 1993, с. 73].

Лексико-семантичні варіанти лексеми «солодкий» утворюють польову структуру відповідно до інтерпретації її смислів. Пряме значення слова мотивується враженнями від властивостей предмета й сфокусоване в центральній, ядерній локації поняття, порівн.:

Ядерна зона - стартова номінація поняття, нейтральна експресивність, смаковий параметр у прямому значенні, порівн.: «який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; протилежне гіркий, кислий, солоний». Ще дитиною бігав він там, з утіхою смакуючи солодкий виноград (М. Коцюбинський) [11, т. 9, с. 446].

Приядерна зона - вторинна номінація, що виявляється внаслідок відповідної інтерпретації значення `солодкий', що підвищує експресивність лексеми - перший рівень (1); де актуалізується прагматична інформація, що засобом омовлення смакового параметра моделює ситуацію - другий рівень (2) .

Т. Космеда наголошує, що «в значенні не відображаються об'єктивні властивості предмета, а тільки ті, що виокремлені думкою людини, які є важливими в аспекті особливостей її контакту з предметом» [3, с. 20], тому солодкими називають і таке, що викликає аналогічні рефлективні відчуття (1), зокрема солодка вода, солодке молоко,порівн.: Вода тут справді смачна, солодка, не відгонить, як в інших степових колодязях, тухлими яйцями (О. Гончар); Жінки розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями, ставлять борщ, хліб, картоплю, молоко -- кисле й солодке (О. Довженко) [11, т. 9, с. 446]. До першого рівня долучаємо також і назви деяких рослин із компонентом `солодкий' за таким самим принципом, порівн.: солодкий перець [11, т. 9, с. 446], солодкий корінь [11, т. 4, с. 292].

Другий рівень приядерної зони (2) сформований метафоричними сполуками з актуалізованими прагматичними параметрами, зокрема з виявом специфіки оцінного значення, простежуємо також підвищення ступеня експресивності й чітке окреслення певних ситуативних ознак, порівн.: солодкий сон, солодке життя, солодкий голос, солодкі очі, солодка усмішка,порівн.: Ой, мати божа! -- тихо промовив Бонковський, приклавши трагічно руку до серця й підвівши солодкі очі до неба (І. Нечуй-Левицький); ... а на обличчі закостеніла та ж солодка лисяча осмішка(С. Васильченко) [11, т. 9, с. 446] і т. ін.

Лексеми, зафіксовані словниками, як відомо, належать до активного тезаурусу мови на синхронічному рівні або в діахронічній вертикалі; частотність їхнього використання в мовленні певною мірою знижує ступінь вияву оцінки (її характеру, типу) й експресивності порівняно з інноваціями.

Отже третю, периферійну зону формують значення, що виникли внаслідок подвійної метафоризації, адже, як відомо, асоціюючи дві різні категорії об'єктів: метафора має подвійну семантичну мотивацію; ця здатність складає найважливішу ознаку «живої» метафори, порівн.: Гіркий присмак шампанського [2, с. 150] - змодельовано іронію, що ґрунтується на «гастич- ному досвіді» адресата: шампанське має солодкий, а не гіркий присмак, тому контекстова єдність протилежних за відчуттями смаків моделює іронію, що підвищує ступінь експресивності, порівн.: Гіркий присмак шампанського. Колишнього директора Харківського заводу шампанських вин посадили до СІЗО. Підозрюють, що вкрав 50 мільйонів прибутку підприємства (УМ, № 172, 2009); Перчити «солодкій» галузі [2, с. 193] - простежуємо актуалізацію негативного смислу й породження значення `завдавати шкоди вітчизняній цукровій галузі', порівн.: Що перчить ... «солодкій» галузі. На відродження бурякоцукрової галузі в регіоні влада, сіль - госппідприємства та цукровиробники повинні працювати в одній упряжці і тісній взаємодії (СК, № 79, 2010); Гіркі «солодкі» уроки (К, № 104, 2005) - змодельовано негативний смисл та вербалізовано значення `досвід, отриманий у процесі діяльності цукрової галузі України' [2, с. 36]. Когнітивний аналіз, вияв відповідних асоціативних зв'язків, як бачимо, надає можливість простежити мотиви моделювання нових смислів чи лексико-семантичних варіантів слова, визначити конкретний механізм їхнього творення.

Висновки

Отже, вербалізація невербаліки як живий мовний процес виявляє широкий контекстний словотворчий потенціал і репрезентується мовними одиницями різних рівнів - морфемами, лексемами, фразеологізмами, словосполученнями як синтаксичними одиницями, що в межах морфологічного способу за традиційними словотвірними схемами утворюють оказіональні та індивідуально-авторські номінації-експресеми, лексико-словотвірні ланцюжки або пари слів, що базуються на живих структурно-семантичних зв'язках і мотивуються певними комунікативно-прагматичними інтенціями мовця.

Утворення інноваційних лексем відбувається внаслідок свідомого порушення норм формотворення, вербально-субстантивних переходів, актуалізації нових лексичних моделей, генералізації вихідних значень тощо. Механізм семантичного способу з'яви нових значень (ЛСВ) та смислів пов'язаний з певними асоціаціями, що актуалізуються в мовній свідомості, й шкалою експресивності, мотивуючись комунікативною ситуацією потреби їхньої актуалізації.

Перспективи. Вивчення неморфологічних способів словотворення варто спрямовувати в площину когнітивістики, що становить перспективу цієї наукової розвідки.

Бібліографічні посилання

невербальний українське мовлення дискурс

1. ВінярГ. М. Новотворення в словотворчій системі української мови. Мовна дійсність в Україні (проблеми, перспективи): тези доп. і повідомл. наук. конф. Ч. 1. Вінниця, 1994. С. 119-121.

2. Ільченко О. А., Приступа Т. І. Вербалізоване «обличчя» сучасного суспільства в діалозі двох культур (українсько-англійський словник метафоричних словосполучень ЗМІ: 2000-2015 рр.). Харків: Національна академія Національної гвардії України, 2016. 240 с.

3. Космеда Т. А. Лингвокалейдоскоп: живые речевые процессы. Саарбрюккен: Lambеrt Academic Publishing, 2017. 308с.

4. МазурикД. Інноваційні процеси влексиці сучасної української літературної мови (90-ті роки ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2002. 26 с.

5. Нелюба А. Словотворчість незалежної України. 1991-2011: словник. Харків: ХІФТ, 2012. 608 с.

6. Нелюба А., Редько Є. Лексико-словотвірні інновації (2014): словник / заг. ред. А. Нелюби. Харків: ХІФТ, 2015. 220 с.

7. Осіпова Т. Ф. Вербалізація «невербаліки»: інноваційні словотвірні тенденції в системі мовознавчої термінології. Лексико-грамматические инновации в современных словянскихязыках:VI Междунар. науч. конф. (ДНУ им. Олеся Гончара, 22-23 апреля 2013 г.). Днепропетровск, 2013. С. 221-223.

8. Потебня А. Мысль и язык. Киев: СИэНТО, 1993, 192 с.

9. Степаненко М. І. Новітня українська мілітарнаперифрастика. Лінгвістичні дослідження:зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2017. Вип. 46. С. 27-50.

10. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації). Київ: Пугач, 2003. 388 с.

11. Словник української мови : в 11 т. / ред. І. Білодід (голова), П. Доценко, Л. Юрчук. Київ: Наука, 1971. Т. 2: Г-Ж. 550 с.

12. Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность / ред. Л. Р. Зиндер, М. И. Матусевич. Ленинград: Наука, 1974. 427 с.

References

1. Viniar, H. M. (1994), “New creation in the word-formation system of the Ukrainian language” [“Novot- vorennia v slovotvorchiisystemiukrainskoimovy”], Movnadiisnist v Ukraini (problemy, perspektyvy):tezydop. ipovidoml. nauk. konf. Ch. 1. Vinnytsia, pp. 119-121.

2. Ilchenko, O. A., Prystupa, T. I. (2016), The verbalized "face" of modern society in the dialogue of two cultures (Ukrainian-English dictionary of the media's metaphorical word-combinations: 2000-2015) [Verbal- izovane «oblychchia» suchasnohosuspilstva v dialozidvokhkultur (ukrainsko-anhliiskyislovnyk meta- forychnykhslovospoluchen ZMI: 2000-2015 rr.)],NatsionalnaakademiiaNatsionalnoihvardiiUkrainy, Kharkiv, 240 p.

3. Kosmeda, T. A. (2017), Linguistic Kaleidoscope: Live Speech Processes [Lingvokalejdoskop: zhivye re- chevyeprocessy], Lambert Academic Publishing, Saarbijukken, 308 p.

4. Mazuryk, D. (2002), Innovative processes in the vocabulary of modern Ukrainian literary language (90th years of the twentieth century.): Author's abstract [Innovatsiiniprotsesy v leksytsisuchasnoiukrainskoi lit- eraturnoimovy (90 tiroky XX st.): avtoref. dis. ... kand. flol. nauk],Lviv. nats. un-tim. I. Franka, Lviv, 26 s.

5. Neliuba, A. (2012) Creation of the independent Ukraine. 1991-2011: Dictionary [SlovotvorchistnezalezhnoiUkrainy. 1991-2011: Slovnyk],KhIFT, Kharkiv, 608 p.

6. Neliuba, A., Redko, Ye. (2015), Lexico-word-building innovations (2014): Dictionary [Leksyko-slovotvirniinnovatsii (2014): Slovnyk. /zah. red. A. Neliuby],KhIFT, Kharkiv, 220 p.

7. Osipova, T. F. (2013), “Verbalization "non-verbals": innovative word-formation tendencies in the system of linguistic terminology” [“Verbalizatsiia «neverbalyky»: innovatsiinislovotvirnitendentsii v systemimo- voznavchoiterminolohii”], Leksiko-grammaticheskieinnovacii v sovremennyhslovjanskihjazykah: VI Mezhdunar. nauch. konf. (DNU im. OlesjaGonchara, 22-23 aprelja 2013 g.), Dnepropetrovsk, pp. 221-223.

8. Potebnya, A. (1993), Thought and language [Mysl' iyazyk],SIe'NTO, Kiev, 192 p.

9. Stepanenko, M. I. (2017), “Newest Ukrainian Military Periphrasings” [“Novitniaukrainskamilitarnapery- frastyka], Linhvistychnidoslidzhennia:zb. nauk. pratsKhNPUim. H. S. Skovorody], vyp. 46, Kharkiv, pp. 27-50.

10. Styshov, O. A. (2003), Ukrainian vocabulary of the late twentieth century (on the material of the language of the media) [UkrainskaleksykakintsiaKhKhstolittia (namaterialimovyzasobivmasovoiinformatsii)], Puhach, Kyiv, 388 p.

11. Dictionary of the Ukrainian language: in 11 iss., (1971), [Slovnykukrainskoimovy: v 111./ red. I. Bilodid (holova), P. Dotsenko, L. Yurchuk], Nauka, Kyiv, t. 2: H-Zh. 550 p.

12. Shherba, L. V. (1974), Language system and speech activity [Jazykovajasistemairechevajadejatel'nost' / red. L. R. Zinder, M. I. Matusevich],Nauka, Leningrad, 427 p.

Размещено на Allbest.ru