Номінація приміщень для утримання свійських тварин і птиці (на матеріалі бойківських говірок)

В обстежених говірках фіксуємо лексему ко'н'ушн'а із семантикою `окреме приміщення для утримання коней' (Н. Ржн, Мшц, Н. Крп, Опр, Хтр) та її фонетичний варіант кон'ушн'і (Тсц), похідну від назв тварин, яких там утримують, а також складену назву к'інс'ка с'таїн'а `т. с.' (Глц Ск., Грбн, Брк): дл'а ко^ниї 'була ук'рема ко'н'ушн'а /у 'мени са'мойі йе ше ти'пер' ко'н'ушн'а /ук'ремо / 'т'іко ук'ремо / 'али то ук'ремо / то уже ти^пер' поча'ли будувати / а ше упи'ред /дау'но / то'то 'були 'разом /с ко'ровами (Мшц).

У деяких говірках мовці чітко наголошують на відмінності назв ко'н'ушн'а `приміщення для коней у колективному господарстві' та 'к'ін'с'ка с'таїн'а `приміщення для коней у домашньому господарстві' (Брк, Глц Ск., Грбн, Зкц, Опр, Сглт, Грз): ко'н'ушн'а ¹була / ¹али то дир'жауна 'була /а окремо н'и /де худоба /там і ¹кон'і (Лбх Т.); йе ко'н'ушн'і / то кол'гозна /а у л'у'деї ни ¹було ко'н'ушн'і /а 'л'уди три'мали у с'таїни (Крк); йак багато 'кони'ї/то укремо /на- зи ' валос''¹ к'ін'с''ка с ¹ таїн'а / а уже йак бу¹ли кол 'госпи / то нази ' вали ко ' н'ушн'а (Глц Ск.). Отже, фіксуємо семантичне протиставлення за ознакою `приналежність'; пор.: ко'н'ушн'а `т. с.' [СУМ, т. 9, с. 637 ]; відома в багатьох говорах української мови, про що свідчать лінгвістичні атласи: зх.-поліс. [Євт., к. 72], наддніпр. [АУМ, т. 1, к. 284], слоб. та степ. [АУМ, т. 3, к. 68].

Окреме приміщення для утримання овець у бойківських говірках репрезентоване суфіксальними утвореннями від основи вівч-: в 'іу' чарн'а (Бгт, Врх, Мшц), в 'іу ¹ чарник (Бтл, Бгт, Гсн, Сглт, Тпц, Тр'є,), що мають прозору мотивацію, а також складеними назвами: в 'іуча 'стаїн'а (Глц Ск., Лбх С.), стайен'чина на'в 'іуц'і (Н. Ржн), с'тайенка на в 'іуц'і (Глк), хл'іу дл'а о'вец' (Лбх Т.).

Назви в'іу¹ чарн'а, в'іу ¹ чарник, відомі й літературній мові [СУМ, т. 1, с. 551], а також іншим говорам української мови (пор.: зх.-поліс. [Євт., к. 74], серед.-поліс., серед.-наддніпр., поділ. [АУМ, т. 1, к. 286], говірках Середнього Надбужжя [9, с. 165]. Назва має праслов'янські корені [ЕСУМ, т. 1, с. 389]. Лексема хл'іу `окреме приміщення для дрібної худоби', кодифікована в літературній мові зі значенням `будівля для свійської худоби та птиці' [СУМ, т. 11, с. 83], поширена в інших говірках української мови: пор.: зак. [Сабад., с. 403], наддністр. [Шило, с. 266], гуц. [ГГ, с. 202], зх.-поліс. [Євт., к. 70], сх.-под. [8, с. 129]. Слово зафіксоване у бойківських говірках також М. Онишкевичем: хліу `хлів для свиней' [Он., т. 2, с. 340]. Однак власні дослідження демонструють спорадичне вживання слова, що свідчить про його часткову архаїзацію у бойківських говірках. Назва успадкована з праслов'янської мови [ЕСУМ, т. 6, с. 182].

Спорадично зі значенням `окреме приміщення для овець' вживається слово зи'м 'іука (Лз). Традиційно в бойківських говірках лексема зи'м'іука вживається із семантикою `сезонне житло разом із хлівом за селом, у горах'. Реалізація значення `окреме приміщення для утримання овець', припускаємо, мотивоване його сезонним призначенням для утримання овець у зимовий період, оскільки в теплу пору року овець переважно випасали в горах; пор.: зимівник `утеплене приміщення для зимування бджіл; зимове житло запорожця за межами Січі' [СУМ, т. 3, с. 566]; пор.: гуц. зи'м'іука `будівля, де взимку зупиняються пастухи' [ГГ, с. 83]. Слово зи'м'іука має праслов'янські корені [ЕСУМ, т. 2, с. 262].

В аналізованих говірках не фіксуємо спеціальних назв приміщень для утримання кіз, оскільки, за свідченням респондентів, у домашньому господарстві мало хто їх розводить. Кіз, зазвичай, утримують у загальній будівлі для домашніх тварин: Лози три [майут у с' тайни / а' бо у 'царку / а 1 бо прив'йазана / ''дехто три[майе 'через д'і' теї/ бо моло'ко 'д'іти пйут / 'зараз поч'т'і то у Лажд'і Лат'і ко'за йе (Лбх Т.); Лози хто три'мау / то у с'таїни / у нас 'доста ни три'майут /у насузага'л'і 'мало хто 'майе /йе дес' там / 'али 'мало (Сглт); у нас ту 'дужи 'мало йе / та 'кози йе /а три'майут / та дес'' там у с'таїни (Лмн).

У ЛСП назв приміщень для утримання свійських тварин та птиці виділяємо назви відгородженого місця в хліві для свиней, овець, телят, курей, що представлена лексемами ¹куча (Брк, Грз, Жкн, Лмн), Царок (Бгт, Бтл, Врх, Глц Ск., Грбн, Зкц, Ісї, Клн, Кмк, Крк, Лбх Т., Лбх С., Лсц, Мтв, Мшц, Н. Ржн, Опр, Орк, Плв, Рзч, Сглт, Трвк, Тхк, Хщн, Хтр, Ябл, Ялн). Обидва слова виявляють розширену семантичну структуру у бойківських говірках (див. таблиці 1, 2), що пов'язано з поліфункціональністю денотатів.

Таблиця 2

Компоненти семантичної структури лексеми Царок

У багатьох говірках, що досліджувалися, виявлено аналітичні назви, які номінують призначення місця: те'л'ача \уча (Брк), те'л'ачиї ''царок (Глц Ск., Грбн, Зкц, Клн, Крк, Опр, Лбх Т., Н. Ржн, Трвк, Ябл) `відгороджене місце у хліві для телят'; с'винс'к'иї ''царок (Глц Ск., Грбн, Клн, Трвк), с'винск 'ії ''царок (Хтр), сви'н'ачиї ''царок (Лбх Т., Н. Ржн), ''царок дл'а сви'неї(Глц Ск., Грбн, Зкц, Ябл), ''царок на с'вин'і (Врх, Мшц, Н. Ржн, Сглт, Ялн), пац'у'к'іу ''царок (Крк), с'винс'ка 'куча (Брк) - `відгороджене місце у хліві для свиней'; 'кур'ачиї ''царок (Глц Ск.), ''кур'іча 'кучка (Жкн) - `відгороджене місце у хліві для курей'; розташування місця: 'царок п 'ід по'валоу (Клн) `спеціальне місце для курей у хліві над свинями': там де три'майут свин'у /'куча /во'на у Стати /у нас ни 'можи ''бути окремо /у нас мо'роз /зи'ма /с'н'іСьі /т'реба 'теплойі /хо'доба сто'йит /а ту Суч 'і /ус'о / од'на /д'руга / т'рета / с'таїн'а ви'лика /у 'стаїни сто'йіт копрова / а ту ш'тири 'куч 'і //йак то сви'н'а /то с'вин'ска 'куча /а ти'л'а /то ти'л'ача /так с'а нази'валы (Брк); у с'таїни у 'мени напри'мер чо^тири 'царк 'и йе / то ти'л'ачиї/ то свиС'ачиї/ 'тожи буу ''царок дл'а о'вец' (Лбх Т.); пор.: о'царок `загін для худоби' [СУМ, т. 5, с. 827]; пор.: гуц. ''царок `перегородка для поросят або телят' [Негрич, с. 180], лемк. ''царок `загорожа для курей або свиней' [Пирт., с. 422], бук. ''царок `огороджене місце для дрібної худоби; загорода' [СБГ, с. 619]. Етимологи вказують на румунське походження слова [ЕСУМ, т. 6, с. 229].

Значення `окреме приміщення для курей' реалізується назвами: ку'р'атник (Грз, Мшц), кур'ник (Н. Ржн, Опр, Крк), Суча (Зкц), Шопа (Грз), зрідка С"ідало (Мшц): ку'реї три'майут на 'с''ідал'і / йак ку'реї вок'ремо / то вс''о йі'н:о 'с''ідало с''а нази'вайе (Мшц). Частина слів номінує відгороджене місце в хліві для курей: кур'ник (Грбн, Врх), ку'р'атник (Зкц, Грз), ''царок (Крк, Лбх С., Грбн, Опр, Клн, Хтр, Глц Ск.), 'кур'ачиї 'царок (Клн, Лбх С., Глц Ск.), 'кур'ічиї 'царок (Хтр, Крк)], саж (Тхл), Сотач (Крк), Суча (Брк, Лмн, Грз). семантичний лексикографічний бойківщина житло

На позначення місця для курей у хліві над свинями в досліджуваних говірках фіксуємо такі назви: ку'р'атник (Зкц), кур'ник (Брк, Лбх Т., Н. Крп), 'подр'а (Тхк, Хтр), 'потач (Крк, Сглт, Ябл), 'с'ідало (Мшц), 'с'ідаїла (Врх), 'царок п 'ід по'валоу (Клн).

Маніфестантами значення `місце під піччю, де сидять кури' є назви 'потач (Брк, Брн, Бтл, Грз, Зкц, Врх, Мшц, Лбх С., Лсц, Сглт), Сотачка (Лмн, Хщв), Сотач' (Шдц), 'потач'а (Лбх С., Хщв), Сотич (Лбх С.), 'п'ід<sup>т</sup>п'іч (Грбн, Скл), ''царок (Скл), 'кур'ачиї ''царок (Глц Ск.), п'іт п'рип 'ічком (Хтр, Крк, Н. Ржн, Грз, Тсц, Пбк), п 'ід 'зап 'ічком (Лбх С.), 'кучка (Жкн, Пбк), ''кур'іча 'кучка (Жкн), кур'ник (Лбх Т., Мшц, Н. Крк); пор.: ку'р'атник `приміщення для курей' [СУМ, т. 4, с. 414], кур'ник `т. с.' [СУМ, т. 4, с. 411]; пор.: лемк. кур'ник `клітка або приміщення для курей'; [Пирт., с. 180], зх.-поліс. ку'ратнік, кур'ник `приміщення для свійської птиці' [Євт., к. 76], поділ. кур'ник, курни'чок `окрема будівля для утримання курей в умовах домашнього господарства' [8, с. 131], серед.-надбуз. ку'р'атник, кур'ник `приміщення для курей у невеликому приватному господарстві', `приміщення для курей у великому господарстві' [9, с. 188].

Бойківську назву саж `відгороджене місце в хліві для курей' (Тхл) фіксуємо оказіонально. Одне зі значень цього слова в літературній мові `місце в хліві, клітка, де вигодовують гусей, індиків і т. ін.' [СУМ, т. 9, с. 14]. Слово походить від питомого дієслова са'дити [ЕСУМ, т. 5, с. 162]; пор.: сх.-поділ. саж `літнє дерев'яне приміщення для свиней' [8, с. 131], центр.-слоб. саж `окреме дерев'яне приміщення для свиней' [10, с. 131].

Лексема Сотач `місце під піччю, де сидять кури' у багатьох досліджуваних говірках архаїзується, що пов'язано зі зміною способу будівництва печі, а це, звісно, зумовлює зникнення місця для утримання курей. Етимологи виводять слово від псл. рьїька “пташка” [ЕСУМ, т. 6, с. 229]; пор.: бойк. пот'а `птах, пташина; горобець' [Он., т. 2, с. 127], гуц. потє, потєтко `пташеня; курча' [ГГ, с. 155-156]. Мотивацією для номінації, очевидно, є назва птиці, що там утримується.

Слово С''ідало в бойківських говірках вживається зі значенням `окреме або прибудоване до основної будівлі приміщення для курей', а також `місце для курей над свинями'; пор.: сідало `перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики' [СУМ, т. 9, с. 212]. Назва утворена, очевидно, від питомого дієслова сідати [ЕСУМ, т. 5, с. 227].

Назва Содр'а (фонетичний варіант 'п 'ідр'и) у бойківських говірках багатозначна: `горище над хлівом' (Тхк), `горище у клуні' (Лбх Т., Сглт), `місце для курей над свинями' (Тхк, Хтр); пор.: наддністр. [Шило, с. 204], гуц. [ГГ, с. 152], бук. [СБГ, с. 438]. У закарпатських говірках слово зафіксоване зі значенням `у старовинних хатах велике ліжко для багатьох осіб з дощок, постелених на колах' [Сабад., с. 243]. Як припускають етимологи, псл. podra, podrb утворене з прийменника po й основи * drb- «дерево» [ЕСУМ, т. 4, с. 477].

Лексема шопа у досліджуваному говірковому ареалі ілюструє розширену семантичну структуру: `приміщення для домашніх тварин та птиці', `приміщення для зберігання воза та іншого реманенту', `приміщення для зберігання дров', що, очевидно, зумовлено функційним навантаженням денотата; пор.: <sup>1</sup>шопа `покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін.' [СУМ, т. 11, с. 509]; пор.: лемк. ¹шопа `клуня', `приміщення для сіна, соломи', `приміщення для сільськогосподарського реманенту' [Пирт., с. 443], наддністр. `місце, де складають дрова' [Шило, с. 281], зх.-поліс. ¹шопа `будівля для зберігання сіна, соломи, снопів, а також для молотьби, віяння' [Євт., к. 68], гуц. [ГГ, с. 218], пд.-слоб. `приміщення для зберігання зерна' [12, с. 161], сх.-поділ. `приміщення для реманенту', `приміщення для утримання свиней у домашньому господарстві', `приміщення для утримання корів у домашньому господарстві', `будівля для зберігання снопів, сіна, полови, а також для молотьби, віяння', `приміщення для коней', `приміщення для полови', `утеплене темне приміщення, куди зносять вулики для зимівлі бджіл', `приміщення, у якому зберігають зерно', `приміщення для зберігання дров', `приміщення для овець, кіз' [9, с. 366]. Назва запозичена з німецької мови; свн. schцpf «будова без передньої стінки як навіс для возів; сіни» [ЕСУМ, т. 6, с. 453].

Аналізовані назви приміщень для курей виявляють тенденцію до утворення синонімічних рядів: п'ід 'зап'ічком, 'потач'а (потач, ¹потич) (Лбх С.), п'іт п'рип'ічком, ¹кучка (Пбк), 'п'ід^тп'іч, ''царок (Скл), кур¹ ник, 'потач (Мшц) - `місце під піччю, де сиділи кури'; <sup>1</sup>куча, ку'р'атник (Грз), рарок, <sup>1</sup>потач (Крк) - `відгороджене місце у хліві для курей'; ку'р'атник, шопа (Грз), ку'р'атник, ¹с''ідало (Мшц) - `окреме або прибудоване до основної будівлі приміщення для курей'. Полісемічними є такі лексеми: ку'р'атник `відгороджене місце у хліві для курей', `спеціальне місце для курей у хліві над свинями', `місце під піччю, де сидять кури' (Зкц); кур'ник `спеціальне місце для курей у хліві над свинями', `місце під піччю, де сидять кури' (Лбх Т); ¹с''ідало `окремий хлів для курей', `спеціальне місце для курей у хліві над свинями', `місце під піччю, де сидять кури' (Мшц), 'царок (див. табл. 2). Більшість зафіксованих назв приміщень для тварин позначає будівлі в приватному господарстві. Однак фіксуємо назви приміщень для тварин у колективному господарстві, що здебільшого утворені від назв тварин, яких там утримують: те'л'атник `приміщення для телят у колективному господарстві' (Грз, Мшц, Хтр); ко'роуник `приміщення для корів у колективному господарстві' (Грз, Мшц, Хтр); ко'н'ушн'а `приміщення для коней у колективному господарстві' (Глц Ск., Грбн, Грз, Зкц, Мшц, Опр, Сглт), сви'нарник `приміщення для свиней у колективному господарстві' (Глц Ск., Грбн, Грз, Зкц, Мшц, Опр, Сглт); Шітниї'лаг'ер `відгороджене місце для худоби у колективному господарстві' (Глц Ск.), 'л'ітниї Шаб'ір `т. с.' (Н. Ржн), ко'роуник `т. с.' (Хтр), город дл'а корови `т. с.' (Глц Ск.), прог'ін `т. с.' (Клн), 'загорода `т. с.' (Лбх Ск.), 'заруб `т. с.' (Скл).

Найбільш продуктивні способи номінації ЛСП назв приміщень для домашніх тварин і птиці такі: суфіксальний: -н'- (-а) (с ' таїн'а, ко' н'ушн'а, в'іу' чарн'а), -ник- (сви' нарник, короуник, те'л'атник, кур'ник, ку'р'атник, в'іу' чарник), -к-(-а) (зим'іука, 'кучка, ста' йенка, с' тайанка, 'потачка), -л- (-о) ('с'ідало); менш продуктивними є префіксальний (п'риб'ік, 'п'ідтп'іч) та безафіксний спосіб (саж). Типовою є аналітична номінація, що репрезентована атрибутивними ('к'інс'ка с'таїн'а, в'іуча с'таїн'а, с'винс'ка 'куча, те'л'ача 'куча, с' винс'к'иї ' царок, пац'у' к'іу 'царок,'кур'ачиї 'царок, ''кур'іча 'кучка), сполученнями прийменника з іменником (п 'ід ' зап 'ічком, п 'іт п'рип 'ічком), а також складеними назвами (стайен'чина на 'в 'іуц'і, хл'іу дл'а о'вец¹).

Список обстежених населених пунктів і їхніх скорочень

Бнщ - Бубнище, Долинський р-н, Івано-Франківська обл.; Бтл - Бітля, Турківський р-н, Львівська обл.; Брк - Боберка, Турківський р-н, Львівська обл.; Брн - Бориня, Турківський р-н, Львівська обл.; В. Лн - Велика Лінина, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Врх - Верхнє, Турківський р-н, Львівська обл.; Глвк - Га- лівка, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Глц Ск. - Головецько, Сколівський р-н, Львівська обл.; Глц Смб. - Головецько, Старосамбірський р-н, Львіська обл.; Грбн - Гребенів, Сколівський р-н, Львіська обл.; Грз - Грозьова, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Гсн - Гусний, Великоберезнянський р-н, Закарпатська обл.; Жкт - Жукотин, Турківський р-н, Львіська обл.; Жпн - Жупани, Сколівський р-н, Львівська обл.; Зкц - Закіпці, Турківський р-н, Львівська обл.; Ісї - Ісаї, Турківський р-н, Львівська обл.; Клн - Кальне, Сколівський р-н, Львівська обл.; Кмк - Комарники, Турківський р-н, Львівська обл.; Крк - Кривка, Турківський р-н, Львівська обл.; Лз - Лази, Воловецький р-н, Закарпатська обл.; Лмн - Лімна, Турківський р-н, Львівська обл.; Лбх С. - Либохора, Турківський р-н, Львівська обл.; Лбх Т. - Либохора, Турківський р-н, Львівська обл.; Лсц - Лосинець, Турківський р-н, Львівська обл.; Мтв - Матків, Турківський р-н; Мшц - Мшанець, Старосамбірський р-н; Ндн - Недільна, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Н. Крп - Новий Кропивник, Дрогобицький р-н, Львівська обл.; Н. Ржн - Нижня Рожанка, Сколівський р-н, Львівська обл.; Опр - Опорець, Сколівський р-н; Плв - Плав'є, Сколівський р-н, Львівська обл.; Пбк - Побук, Сколівський р-н, Львівська обл.; Рлч - Розлуч, Турківський р-н, Львівська обл.; Сглт - Сигловате, Турківський р-н, Львівська обл.; Скл - Сукіль, Долинський р-н, Івано-Франківська обл.; Тпл - Топольниця, Старосамбірський р-н; Трвк - Тернавка, Сколівський р-н, Львівська обл.; Тр'є - Тур'є, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Трл - Терло, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Трх - Труханів, Сколівський р-н, Львівська обл.; Тсв - Тисів, Сколівський р-н, Львівська обл.; Тсц - Тисовиця, Старосамбірський р-н, Львівська обл.; Тхк - Тухолька, Сколівський р-н; Тхл - Тухля, Сколівський р-н, Львівська обл.; Тшц - Тишівниця, Сколівський р-н, Львівська обл.; Хщв - Хащів, Турківський р-н, Львівська обл.; Хщн - Хащованя, Сколівський р-н, Львівська обл.; Хтр - Хітар, Сколівський р-н, Львівська обл.; Ябл - Яблунів, Турківський р-н, Львівська обл.; Явр - Яворів, Турківський р-н, Львівська обл.; Ялн - Ялинкувате, Сколівський р-н, Львівська обл.

Бібліографічні посилання

1. Глуховцева К. Д. Динаміка складу назв господарських приміщень у східнослобожанських говірках. Український діалектологічний збірник. Київ: Довіра, 1997. С. 177-194.

2. Дорошенко Л. І. Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту: автореф. дис. ... канд. фі- лол. наук: 10.02.01. Київ, 1999. 19 с.

3. Євтушок О. М. Народна будівельна лексика Західного Полісся. Рівне, 1990. 145 с.

4. Кобільник В. Матеріальна культура села Жукотин Турчанського повіту. Літопис Бойківщини. Сам- бір, 1936. Ч. 7. С. 15-67.

5. Никончук М. В., Никончук О. М. Будівельна лексика правобережного Полісся в лексико- семантичній системі східнослов'янських мов. Житомир: РВВ облполіграфвидаву, 1990. 369 с.

6. Пілецький В. І. Генеза лексико-семантичної групи назв будівель для худоби та птиці в наддністрянських говорах півдня Тернопільщини. Лексика української мови в її зв'язках з сусідніми слов'янськими і неслов'янськими мовами: тези доп. Ужгород: Вид-во Ужгородського державного університету, 1982. С. 103-104.

7. Поліщук Л. Б. Структурна організація та географія назв традиційного будівництва в східноподільських говірках: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Умань, 2015. 424 с.

8. Поліщук Л. Б. Номінація господарських приміщень для утримання тварин у східноподільських говірках. Мовознавчий вісник: зб. наук. праць. Черкаси, 2011. Вип. 12-13. С. 129-134.

9. Поліщук С. С. Міждіалектна взаємодія говорів середньонадбузького ареалу: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Одеса, 2016. 375 с.

10. Сердега Р. Л. Назви господарських приміщень у центральнослобожанських говірках (склад і семантична структура). Вісник Харків. нац. у-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. 2006. Вип. 47. С. 36-39.

11. Сілецький Р. Б. Сільське поселення та садиба в Українських Карпатах XIX - початку ХХ ст. Київ: Наук. думка, 1994. 140 с.

12. Тищенко Л. М. Південнослобожанські назви приміщень для зберігання зерна та снопів у просторовій та часовій проекції. Лінгвістика: зб. наук. праць. Луганськ: Альма-матер, 2006. № 1. С. 157-164.

13. Тодер Д. Д. Лексика, пов'язана з житлом та прилеглою до нього територією, в українських говорах Закарпаття. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: зб. наук. праць. Ужгород: Ужгородський нац. ун-т, 2012. Вип. 18. С. 78-88.

Джерела

1. Hlukhovtseva, K. D. (1997), “Dynamics of outbuildings, names structure in Eastern Slobozhanshchina dialects”, Ukrainian dialectological collection [“Dynamika skladu nazv hospodarskykh prymishchen u skhid- noslobozhanskykh hovirkakh”, Ukrainskyi dialektolohichnyi zbirnyk], Kyev, pp. 177-194.

2. Doroshenko, L. I. (1999), Areal placing of building vocabulary in Eastern Polissia dialects: Author's abstract [Arealohiia budivelnoi leksyky skhidnopoliskoho dialektu: Avtoref. dys. ... kand. flol. nauk], Kyev, 19 p.

3. Yevtushok, O. M. (1990), The folk construction vocabulary of the Western Polissya [Narodna budivelna leksyka Zakhidnoho Polissia], Rivne, 145 p.

4. Kobilnik, V. (1936), “Material culture of village Zhukotin of Turchansky district”, Chronicle of Boikivshchyna [“Materialna kultura sela Zhukotyn Turchanskoho povitu”, Litopys Boikivshchyny], Sambir, Part 7, pp. 15-67.

5. Nikonchuk, M. V., Nikonchuk, O. M. (1990), The constructional vocabulary of the right-hand side of Polissya in the lexical-semantic system of the East Slavic languages [Budivelna leksyka pravoberezhnoho Polissia v leksyko-semantychnii systemi skhidnoslovianskykh mov], Zhytomyr, 369 p.

6. Pilletsky, V. I. (1982), “Genesis of the lexical-semantic group of names of buildings for livestock and poultry in transdniestrian dialects of the south of Ternopil oblast”, The lexicon of the Ukrainian language in its relations with the neighboring Slavic and non-Slavic languages: abstracts dop. [“Heneza leksyko- semantychnoi hrupy nazv budivel dlia khudoby ta ptytsi v naddnistrianskykh hovorakh pivdnia Ternopilshchyny”, Leksyka ukrainskoi movy v yii zviazkakh z susidnimy slovianskymy i neslovianskymy movamy: tezy dop.], Uzhhorod, pp. 103-104.

7. Polishchuk, L. B. (2015), Structural organization and geography of the names of traditional construction in the Eastern Podillya dialects: dissertation [Strukturna orhanizatsiia ta heohrafiia nazv tradytsiinoho budivnytstva v skhidnopodilskykh hovirkakh: dis. ... kand. flol. nauk], Uman, 424 p.

8. Polishchuk, L. B. (2011), “Nomination of commercial premises for the maintenance of animals in the Eastern Podillya dialects”, Linguistics Journal. Collection of scientific works [“Nominatsiia hospodarskykh prymishchen dlia utrymannia tvaryn u skhidnopodilskykh hovirkakh”, Movoznavchyi visnyk. Zbirnyk naukovykhprats], Cherkasy, № 12-1з, pp. 129-134.

9. Polischuk, S. S. (2016), Interdialectal interaction of the Speeches of the Middle Nourban Range: dissertation [Mizhdialektna vzayemodiya hovoriv seredn'onadbuz'koho arealu: dis. ... kand. filol. nauk], Odessa, 375 p.

10. Serdega, R. L. (2006), “Names of premises in Central Sloboda dialects (composition and semantic structure)”, Bulletin of Kharkiv National University. V. N. Karazin. Series: Philology [“Nazvy hospodarskykh prymishchen u tsentralnoslobozhanskykh hovirkakh (sklad i semantychna struktura)”, VisnykKharkivskoho natsionalnoho u-tu im. V. N. Karazina. Seriia: Filolohiia], Kharkiv, № 47, pp. 36-39.

11. Sileckiy, R. B. (1994), Rural settlement and farmstead in the Ukrainian Carpathians of the XIX - early XX centuries [Silske poselennia ta sadyba v Ukrainskykh Karpatakh XIX- pochatku XX st. ”], Kyiv, 140 p.

12. Tishchenko, L. M. (2006), “South-Slabobian names of premises for storage of grain and sheaves in spatial and temporal projection”, Linguistics: coll. sciences works [“Pivdennoslobozhans'ki nazvy prymishchen' dlya zberihannya zerna ta snopiv u prostoroviy ta chasoviy proektsiyi”, Linhvistyka: zb. nauk. prats'], Lugansk, № 1, pp. 157-164.

13. Toder, D. D. (2012), “Lexics related to housing and the territory adjacent to it, in the Ukrainian dialects of Transcarpathia”, Modern problems of linguistics and literary criticism: collection of sciences works [“Leksyka, poviazana z zhytlom ta prylehloiu do noho terytoriieiu, v ukrainskykh hovorakh Zakarpattia”, Suchasni problemy movoznavstva ta literaturoznavstva: zb. nauk. prats], Uzhgorod, № 18, pp. 78-88.

Sources

АУМ - Atlas of the Ukrainian language (1984-2001) in 3 v. / Ed. Col .: IG Matvias (head), Ya. V. Zakrevskaya and others. [Atlas ukrainskoi movy, v 3-kh t. / red. kol.: I. H. Matviias (holova), Ya. V. Zakrevska ta in], Kiev.

ГГ - Hutsul dialects. Short dictionary (1997) [Hutsulski hovirky: Korotkyi slovnyk]. Lviv,. 231 p.

ЕСУМ - Etymological dictionary of Ukrainian language (1982-2012) [Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy]: in 7 v. Kyev, T. 1-6.

Јвт. - Yevtushok, O. M. (1993), Atlas of building vocabulary of Western Polissya [Atlas budivelnoi leksyky Zakhidnoho Polissia], Rivne, 134 p.

Он. - Onyshkevych , M. I. (1984), Dictionary of Boiko dialects: in 2 part [Slovnyk boikivskykh hovirok, v 2 ch.], Kyev, part I-II.

Пирт. - Pyrtei, P. S. (2004), Short dictionary of Lemko dialects [Korotkyi slovnyk lemkivskykh hovirok], Ivano- Frankivsk, 364 p.

СБГ - Dictionary of Bukovina dialects (2005) [Slovnyk bukovynskykh hovirok] / for community edit NV Guivanyuk, Chernivtsi, 688 p.

СУМ - Dictionary of the Ukrainian language: in 11 vol. (1970-1980) [Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t.], Kyev, V. I-XI.

Шило - Shylo, H. (2008), Upper Dnister regional dictionary [Naddnistrianskyi regionalnyi slovnyk], Lviv, 288 p.

Аннотация

Номинация помещений для содержания домашних животных и птицы (на материале бойковских говоров)

Чаган Оксана Ивановна преподаватель, Национальная академия сухопутных войск имени гетьмана Петра Сагайдачного; г. Львов,

Цель исследования - изучение семантической структуры названий помещений для содержания домашних животных и птицы в бойковских говорах.

Объект исследования - лексико-семантическая подгруппа названий помещений для содержания домашних животных и птицы в бойковских говорах.

Материалом для исследования послужили записи речи носителей бойковских говоров о строительстве жилья, сделанные автором в 51 населённом пункте на протяжении 2016-2018 годов. Использованы также материалы лексикографических, лингвогеографических и этнографических работ по Бойковщине.

В исследовании применены описательный, сопоставительный методы и метод этимологического анализа.

В результате исследования выяснена семантическая структура названий помещений для животных и птицы; установлена вариативность лексем на фонетическом и морфологическом уровнях, проведен сопоставительный анализ лексем с другими говорами украинского языка; вывлена этимология проанализированных лексем и их мотивационные признаки.

Выводы:

1. Значительная часть проанализированных лексем характеризуется расширением семантической структуры, в некоторых говорах фиксируется лексическая вариативность названий.

2. Большинство проанализированных названий мотивированы названиями животных.

Одновременно обнаружены слова, имеющие прозрачную мотивацию (саж ^ са^|дити, ^с'Чдало ^ с!дати).

3. По происхождению большинство лексем рассмотренной лексико-семантической подгруппы исконные, среди заимствований преобладают немецкие и румынские.

Ключевые слова: лексема, значение, деминутивы, семантическая структура, лексико-семантическая подгруппа, бойковские говоры, лексика традиционного сельского строительства, названия помещений для содержания животных и птицы.