Лексичні засоби вираження категорії темпоральності в німецькомовному наративному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донбаський державний педагогічний університет

Лексичні засоби вираження категорії темпоральності в німецькомовному наративному дискурсі

Ледняк Ю. доцент кафедри російської мови та літератури

Ледняк Г. старший викладач кафедри іноземних мов

Анотація

Статтю присвячено системному опису лексичних засобів вираження темпоральних відношень у наративному дискурсі німецької мови на матеріалі творів швейцарського письменника Ф. Дюрренматта «Ковбаса» й «Суддя та його кат» і німецької письменниці М. Л. Кашніц «Примари» та «Одного разу опівдні, в середині червня», в яких представлено різні варіанти побудови нарації. Доводиться, що вживання зазначених засобів може обумовлюватися певною комунікативною метою, характером оповіді, жанром твору. Відзначається, що лексичні показники темпоральності здатні передавати найрізноманітніші відтінки сприйняття часу людиною та виступають важливим засобом характеристики ситуацій та персонажів.

Ключові слова: категорія темпоральності, наративний дискурс, лексичні засоби, німецька мова.

Аннотация

ЛеднякЮ. доцент кафедры русского языка и литературы Донбасского государственного педагогического университета,

Ледняк А. - старший преподаватель кафедры иностранных языков Донбасского государственного педагогического университета

ЛЕКСИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ВЫРАЖЕНИЯ КАТЕГОРИИ ТЕМПОРАЛЬНОСТИ В НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОМ НАРРАТИВНОМ ДИСКУРСЕ

Статья посвящена системному описанию лексических средств выражения темпоральных отношений в нарративном дискурсе немецкого языка на материале произведений швейцарского писателя Ф. Дюрренматта «Колбаса» и «Судья и его палач» и немецкой писательницы М. Л. Кашниц «Привидения» и «Однажды в полдень, в середине июня», в которых представлены разные варианты построения наррации. Доказывается, что использование данных средств может обусловливаться определённой коммуникативной целью, характером повествования, жанром произведения. Отмечается, что лексические показатели темпоральности способны передавать разнообразнейшие оттенки восприятия времени человеком и выступают важным средством характеристики ситуаций и персонажей.

Ключевые слова: категория темпоральности, нарративный дискурс, лексические средства, немецкий язык.

Abstract

Lednyak Y. Candidate of Science (Theory of Education), Associate Professor, Russian Language and Literature Department, Donbas State Teachers' Training University

Lednyak H. - Senior Lecturer, Foreign Languages Department, Donbas State Teachers' Training University

LEXICAL MEANS OF EXPRESSING CATEGORY OF TEMPORALITY IN GERMAN-LANGUAGE NARRATIVE DISCOURSE

The article is devoted to a systematic description of the lexical means of expressing temporal relations in the narrative discourse of the German language based on the works “The Sausage” and “Judge and his hangman” by the Swiss writer F. Dьrrenmatt and “Ghosts” and “Once in the afternoon, in mid-June” by the German writer M. L. Kaschnitz, in which different variants of narration organization are presented. It has been proved that the use of these means can be determined by a specific communicative goal, the nature of the narration, the genre of the work. It has been noted that lexical indicators of temporality are able to convey a variety of shades of time perception by a person and are an important means of characterizing situations and characters.

The most common adverbs in the works under consideration are jetzt and nun, the specificity of which is the ability to be combined with different temporal forms that indicate either the present or the close relationship of the past or future with the moment of speech. In addition, among time-specifying adverbs that are commonly used are bald, damals, gleich. In the novel “Judge and his hangman” were heute 4 times and morgen 8 times used; this work also presents heutzutage, gegenwдrtig, vormittags, nachmittags that are not used in the stories analyzed; among the adverbs of this group presented in the stories, but not presented in the novel, are gestern ("Ghosts" and "Once at noon, mid-June"), spдt, abend (both - "Ghosts").

Of the prepositions that specify the correlation between actions, the most commonly used are sofort, less often - zuerst and vorher, only in some cases in the analyzed works occur the adverbs zuletzt, frьher, sogleich and zugleich.

Adverbs specifying the duration of action in the texts considered were found much fewer than others. The adverb lange is more actively used, the adverb schnell is quite common in the novel “Judge and his hangman", and some cases of langsam and fluchtartig have been noted. Multiplicity of action is most often expressed with the adverbs immer, wieder, einmal and oft, nie, jedesmal, manchmal also occur in the works under consideration.

Among nouns and their combinations with other parts of the language, the words and combinations, which refer to time units and their parts, days of the week, months and seasons, dates, the following should be noted: das Frьhjahr, Mitte Juni, der Montag, am Morgen des dritten Novembers, der Tag, der Samstag, der Sonnabend, der Sonntag, die Sekunde, der Vormittag, zwei Monate, um zwцlf Uhr zwanzig. The words der Augenblick, die Zeit and others may be important. They allow to specify time, to divide it into certain segments, to present more fully and accurately the stream of time, development of events. These words can signify crucial points in a story (for example, “eines Mittags, Mitte Juni”).

Of the adjectives with the meaning of time, the most common in the analyzed works were lang, schnell, kurz, letzt (although lexical units jahrelang, ehemalig, etc. also occur).

Of the conjunctions and relatives of the complex sentence, the most common in the analyzed texts were und (sequence and simultaneity of actions / events) and dann (sequence); in addition, darauf, daraufhin and hernach (nachher) are also used. At the same time, the latter, as well as dann, can be combined with und, which makes it possible to emphasize the sequence of actions or events.

The most common subordinative conjunction with the meaning of time was als

(in the novel “Judge and his hangman”, the conjunction wie is used in the same meaning, which we consider a dialect feature). The conjunctions nachdem, wenn, wдhrend are quite active, bis, bevor and indem are less commonly used, ehe and seit were used only once in the analyzed works.

The analyzed works revealed both direct and indirect indicators of temporality. A large number of direct indicators specify calendar time. In the detective novel “Judge and his hangman”, the directions for the exact time create the illusion of documentary. In the story, “Once in the afternoon, in mid-June” it is important for the narrator to divide time into specific segments and highlight a tipping point. Accurate timing can be important for a personsge characterization. Indirect indicators of temporality provide additional information about the events and personages.

Thus, in the German-language narrative discourse, various lexical means of expressing temporal meanings are widely represented. Their use may be determined by a specific communicative purpose, the nature of the story, the genre of the work. Lexical indicators of temporality are an important means of characterizing situations and personages. These indicators are able to convey a variety of shades of a person's time perseption.

Key words: category of temporality, narrative discourse, lexical means, German language.

Постановка проблеми

Темпоральність - це функціонально- семантична категорія, яка відбиває особливості сприйняття часу людиною за допомогою різноманітних засобів, притаманних мові. Для зв'язного тексту вона виступає текстоутворюючою категорією. Функціонально-семантичне поле темпоральності для кожної мови є специфічним. Крім того, ці засоби в різних типах дискурсу теж є різними. При цьому дискурс ми розглядаємо як комунікативну подію, яка включає в себе «значення, загальнодоступні для учасників комунікації, знання мови, знання світу, інші установки та уявлення» [5, с. 122], а наративність - як «специфічну стратегію текстоутворюючого способу представлення світу або фрагмента світу у вигляді сюжетно-оповідних висловлювань, в основі яких лежить деяка історія (фабула, інтрига), що відбивається через призму певної (певних) точки (точок) зору» [1, с. 40]. Для нас важливим є зауваження Т. А. ван Дейка щодо того, що «письменники створюють форми та значення, які припустимо є зрозумілими читачеві або які можуть бути експліцитно йому адресовані, які збуджують реакції та які взагалі орієнтовані на отримувача, як це відбувається в розмові. У випадку письмової комунікації письменники й читачі беруть участь у процесі соціокультурної взаємодії» [5, с. 122-123].

Темпоральні значення можуть передаватися як граматичними, так і лексичними засобами, які здатні доповнювати, уточнювати та модифікувати часове значення, виражене дієслівними формами, й «можуть виявитися навіть семантично сильнішими за часову форму, нейтралізуючи її значення й переносячи її з однієї часової сфери до іншої (презенс до сфери майбутнього або минулого, перфект до сфери майбутнього і т. ін. ...)» [4, с. 42].

Аналіз останніх досліджень

До вивчення лексичних засобів вираження темпоральності в німецькій мові зверталися Н. Біккулова (лексико-граматичні засоби темпоральної семантики), Є. Боднарук (лексичні показники майбутнього часу), Є. Терехова (лексичні засоби вираження темпоральних понять у цілому) та ін. дослідники. Проте лексичні засоби вираження даної категорії в німецькомовному наративному дискурсі не дістали глибокого й повного вивчення.

Метою даної статті є системний опис лексичних засобів вираження часових відношень у наративному дискурсі німецької мови. Матеріал дослідження - тексти творів швейцарського письменника Ф. Дюрренматта «Ковбаса» й «Суддя та його кат» і німецької письменниці М. Л. Кашніц «Примари» та «Одного разу опівдні, в середині червня», в яких представлено різні варіанти побудови нарації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Лексичні засоби вираження темпоральних значень можна розглядати з урахуванням їхнього зв'язку з певним часовим мікрополем - теперішнього, минулого або майбутнього. Так, досліджуючи лексичні показники, що сприяють актуалізації футурального значення, К. Боднарук пропонує виділяти дейктичне майбутнє (майбутнє по відношенню до моменту мовлення), яке включає інклюзивне (початок у момент мовлення й раніше: weiter(hin), noch lange та ін.), ексклюзивне (початок події після моменту мовлення) невідкладне (sofort, gleich та ін.) й відкладене визначене (morgen, am nдchsten Sonntag та ін.) та невизначене (наприклад, eines Tages, kьnftig) й анафоричне майбутнє (початок події за іншою подією), що включає невідкладне (kurz danach, anschlieЯend та ін.) й відкладене визначене (am Tag danach та ін.) та невизначене (dann, danach, nachher та ін). При цьому дослідниця зауважує, що «покажчики дейктичного майбутнього вживаються переважно в канонічній (повноцінній) ситуації спілкування, представленій у діалозі. Покажчики анафоричного майбутнього - в наративному режимі (в розповіді про яку-небудь подію) або в так званому синтаксичному режимі інтерпретації (тобто в межах складного речення)» [3, с. 32].

Такий підхід, на нашу думку, заслуговує на увагу, але при ньому з поля зору дослідника можуть випасти певні моменти, наприклад те, що деякі лексичні показники темпоральності не пов'язані з конкретним часовим мікрополем.

Є. Терехова вважає доцільним розрізняти в німецькій мові прямі та непрямі лексичні темпоральні показники, тобто ті «лексичні одиниці, що мають яскраво виражену темпоральну семантику», й ті, що набувають цієї семантики «лише в контексті, в опорі на енциклопедичні знання людини» («найменування різних наукових реалій, відкриттів, винаходів, учених або періодів дії, а також іменники, які при вживанні їх у реченні з часовими прийменниками набувають процесуальної семантики») [6, с. 8]. Іменники з прийменниками, які вживаються як лексичні показники часу, Є. Терехова поділяє на п'ять підгруп [6, с. 8]: 1) віддієслівні іменники з абстрактним значенням дії, процесу - beim Rasieren, beim Essen; 2) назви часу приймання їжі - vor dem Mittagessen; 3) назви страв та напоїв - sich beim Tee unterhalten; 4) назви посудин із рідиною - beim letzten Glas Wodka; 5) назви осіб і власних імен - bei Peter dem GroЯen.

Прямі лексичні показники часу дослідниця ділить на три підгрупи [6, с. 8]: 1) лексичні засоби вираження календарного часу (назви часових одиниць і їх частин, показники годинникового часу та дати); 2) лексичні показники безвідносного часу; 3) лексичні показники відносного часу.

Аналізуючи прямі лексичні показники часу, Є. Шендельс виділяє прислівники з часовим значенням, іменники як показники темпоральності та прикметники як показники часового поля.

Дослідниця звертає увагу на те, що серед прислівників часу виділяються займенникові прислівники jetzt i damals та їхні синоніми (jetzt - gegenwдrtig, heutzutage, nun; damals - einst, frьher, ehemals), часове значення яких є дуже загальним: у jetzt - вказівка на теперішнє, у damals - на минуле. Ці прислівники «можуть поєднуватися з будь-яким конкретним визначенням часу» [4, с. 63]. Є. Шендельс називає jetzt «містком» між теперішнім і минулим, між теперішнім і майбутнім» [4, с. 63], адже цей прислівник супроводжує всі часові форми, що позначають теперішній час, при цьому часові межі даного прислівника «охоплюють сучасну з точки зору мовця дійсність» [4, с. 63]; крім того, jetzt може позначати й майбутнє - «період часу «по той бік» теперішнього, а також у поєднанні з перфектом позначати «актуальність результата дії, що відбулася» [4, с. 63]. Прислівники heute, gestern і morgen теж виступають замінниками певної точної дати, проте роблять це більш конкретно, ніж jetzt i damals. У прямому сенсі зазначені прислівники «позначають добу (поточну, минулу, наступну), в переносному - час, сучасний автору мовлення, минуле, майбутнє» [4, с. 64]. При цьому heute може пов'язуватися з дієслівними формами, що позначають теперішній, минулий і майбутній час. Інші прислівники часу теж «не позначають конкретний час, що визначається об'єктивно, а дають більш або менш загальну часову орієнтацію» [4, с. 64], ступінь конкретності якої залежить від лексичного значення конкретного прислівника (порів.: frьher, einst, seinerzeit / vormittags, nachmittags, abends).

Є прислівники, що пов'язані з певним мікрополем - теперішнього, минулого або майбутнього часу (наприклад: vorgestern, jьngst, vor kurzem - минулий час; bald, nдchstens - майбутній час; gegenwдrtig - теперішній час), але значна кількість прислівників такої закріпленості не має (наприклад, abends, morgens, nachts, frьh, spдt).

Є. Шендельс поділяє прислівники часу за їх значенням на чотири групи [4, с. 65]: 1) прислівники, що уточнюють час дії (наприклад, nachts, spдt, mitternachts); 2) прислівники, що уточнюють співвідношення між діями, або позначають одно- або різночасність (наприклад, anfangs, vorher, zugleich); 3) прислівники, що уточнюють тривалість дії (наприклад, schnell, jahrelang, ewig); 4) прислівники кратності дії (наприклад, jedesmal, zuweilen, oft, wieder, niemals).

Часові прислівники можуть об'єднуватися у словосполучення (наприклад, gestern Abend, einmal monatlich), до них можуть приєднуватися числівники, що позначають час (наприклад, gestern Abend Punkt zehn), до деяких - прийменники (наприклад, bis heute, von gestern an).

Тематична група іменників зі значенням часу включає такі лексеми, як die Gegenwart, die Zeit, das Jahr, der Monat, die Woche, der Montag, die Stunde, die Nacht, die Uhr та ін. Від деяких із цих іменників утворено прислівники, наприклад: der Sonntag - sonntags, der Morgen - morgens. Проте значення не дублюються: «Іменник має більшу синтаксичну свободу й поєднувальні можливості, ніж прислівник» [4, с. 66].

Іменник може вживатися з різними прийменниками, наприклад: am Vormittag, um Mitternacht; мати при собі різні означення, наприклад: ein nebliger Aprilmorgen, ein ruhiger sonniger Tag. При цьому «без означальних слів форми генітива eines Tages, eines Abends наближаються до прислівників <...>. Прислівниковий характер мають, крім того, деякі сполуки з прийменником: zur Zeit (порів. zuzeiten), eine Zeitlang, mit der Zeit, am Abend (abends), am Morgen (morgens), am Tag (tags), in der Nacht (nachts)» [4, с. 66].

Найбільш точну й визначену часову характеристику дають іменникові групи, до яких входять прийменники, а також займенники, числівники, прикметники, інфінітив, дієприкметники, інші іменники у функції означень.

Є прийменники, що мають виключно часові значення (наприклад: wдhrend, seit, binnen), інші мають також інші значення (наприклад: vor, zwischen, in, an, um, nach).

Є. Шендельс вказує, що іменники передають наступні типи часових значень [4, с. 68-69]: 1) уточнення часу дії, наприклад: Es ist zehn Uhr; 2) уточнення тривалості дії, наприклад: die ganze Nacht, innerhalb eines Jahres; 3) вираження кратності дій (лише за допомогою супроводжуючих займенників), наприклад: jeden Morgen, jeden Abend.

Від деяких присліників та іменників із часовим значенням утворено прикметники, наявність яких дає можливість характеристики предмета через його зв'язок із часом, наприклад: gestrig (der gestrige Unfall), heutig (das heutige Konzert), damalig (die damalige Zeit).

У складному реченні у вираженні часових відношень можуть брати участь сполучники - як сурядні (наприклад, dabei, zugleich, nachher), так і підрядні (наприклад, wenn, als, sobald, nachdem, seit(dem), wдhrend).

Проведений нами аналіз лексичних показників темпоральності у творах «Суддя та його кат» і «Ковбаса» Ф. Дюрренматта й «Примари» та «Одного разу опівдні, в середині червня» М. Л. Кашніц показав, що найбільш поширеними прислівниками в розглянутих текстах є jetzt і nun, специфіка яких полягає в можливості поєднання з різними часовими формами, які містять указівку або на теперішній час, або на тісний зв'язок минулого чи майбутнього, про які йдеться, з моментом мовлення. Крім того, з прислівників, що уточнюють час дії, доволі активно використовуються bald, damals, gleich. У романі «Суддя та його кат» 8 разів використано прислівник heute і 4 - morgen; у даному творі представлені також heutzutage, gegenwдrtig, vormittags, nachmittags, які не вживаються в аналізованих оповіданнях; серед прислівників даної групи, представлених в оповіданнях, але відсутніх у романі, - gestern («Примари» та «Одного разу опівдні, в середині червня»), spдt, abend (обидва - «Примари»).

Із прийменників, що уточнюють співвідношення між діями, найчастіше вживається sofort, рідше - zuerst i vorher, лише в окремих випадках в аналізованих творах зустрічаються прислівники zuletzt, frьher, sogleich i zugleich.

Прислівників, що уточнюють тривалість дії, в розглянутих текстах виявилося значно менше, ніж інших. Більш активно вживається lange, в романі «Суддя та його кат» досить поширений прислівник schnell, відзначено окремі випадки вживання langsam i fluchtartig.

Кратність дії найбільш часто виражається за допомогою прислівників immer, wieder, einmal та oft, в розглянутих творах зустрічаються також nie, jedesmal, manchmal.

Серед іменників та їх сполучень з іншими частинами мови слід відзначити в першу чергу слова та сполучення, що називають часові одиниці та їх частини, дні тижня, місяці та пори року, дати, наприклад: das Frьhjahr, Mitte Juni, der Montag, am Morgen des dritten Novembers, der Tag, der Samstag, der Sonnabend, der Sonntag, die Sekunde, der Vormittag, zwei Monate, um zwцlf Uhr zwanzig. Важливими можуть ставати слова der Augenblick, die Zeit та ін.

Вони дозволяють конкретизувати час, поділити його на певні відрізки, більш повно й точно представити плин часу, розвиток подій. Ці слова можуть позначати принципово важливі моменти оповіді (наприклад, «eines Mittags, Mitte Juni»).

Із прикметників зі значенням часу найбільш поширеними в аналізованих творах виявилися lang, schnell, kurz, letzt (хоча зустрічаються також лексеми jahrelang, ehemalig та ін.).

Із сполучників і релятивів складносурядного речення найбільш поширеними в аналізованих текстах виявилися und (послідовність та одночасність дій / подій) і dann (послідовність); крім того, вживаються також darauf, daraufhin та hernach (nachher) (послідовність). При цьому останні, як і dann, можуть поєднуватися з und, що дає змогу підкреслити послідовність дій або подій. лексичний темпоральний наративний дискурс

Найбільш поширеним підрядним сполучником зі значенням часу виявився als (у роман «Суддя та його кат» у цьому ж значенні вживається сполучник wie, що ми вважаємо діалектною рисою). Досить активними є сполучники nachdem, wenn, wдhrend, рідше використовуються bis, bevor та indem, лише по одному разу в аналізованих творах було вжито ehe та seit.

В аналізованих творах нами були виявлені як прямі, так і непрямі показники темпоральності. Значна кількість прямих показників позначає календарний час. У детективному романі «Суддя та його кат» указівки на точний час створюють ілюзію документальності, наприклад: «Es war zehn Uhr, als Tschanz Clenin und Charnel verlieЯ, um zum Restaurant bei der Schlucht zu fahren, wo Bдrlach wartete» [8, с. 51]. В оповіданні «Одного разу опівдні, в середині червня» для розповідача важливо розділити час на певні відрізки та виділити переламний момент - «eines Mittags, Mitte Juni».

Точні вказівки на час можуть бути важливими для характеристики персонажів. Наведемо приклади з роману «Суддя та його кат»:

«Fьnf Minuten hцrten die beiden zu, und dann noch einmal fьnf Minuten; als der Schriftsteller jedoch nun schon eine Viertelstunde von Gastmanns Kochkunst geredet hatte und von nichts anderem als von Gastmanns Kochkunst, stand Tschanz auf und sagte, sie seien leider nicht der Kochkunst zuliebe gekommen, aber Bдrlach widersprach, ganz frisch geworden, das interessiere ihn, und nun fing Bдrlach auch an» [8, с. 95];

««Zuletzt war er der Kriminalpolizei Frankfurt am Main vorgestanden, doch kehrte er schon dreiunddreiЯig in seine Vaterstadt zurьck. Der Grund seiner Heimreise war <...> eine Ohrfeige gewesen, die er einem hohen Beamten der damaligen neuen deutschen Regierung gegeben hatte. In Frankfurt wurde damals ьber diese Gewalttдtigkeit viel gesprochen, und in Bern bewertete man sie, je nach dem Stand der europдischen Politik, zuerst als empцrend, dann als verurteilungswert, aber doch noch begreiflich, und endlich sogar als die einzige fьr einen Schweizer mцgliche Haltung; dies aber erst fьnfundvierzig» [8, с. 10].

Перший фрагмент завдяки використанню показників календарного часу характеризує комісара Берлаха - головного героя твору - як терплячого, розумного поліцейського, який уміє спілкуватися з людьми й отримувати потрібну інформацію.

Дати з другого фрагменту пов'язані вже з реальною історією і, з одного боку, характеризують старого комісара як противника нацизму та людину пряму й безкомпромісну, яка не відмовляється від своїх принципів заради того, щоб комусь догодити, отримати вигоду, а з другого - офіційні швейцарські кола, які не мають твердих моральних принципів і поводять себе так, як їм вигідно в даний момент.

Непрямі показники темпоральності дають додаткову інформацію про події та персонажів. Так, наприклад, згадування про час, ««wenn in der Nдhe die Bomben fielen» [9, с. 9] Доповідання «Одного разу опівдні, в середині червня»), дозволяє зрозуміти, що разом зі своїми сусідами розповідач пережила Другу світову війну.

Висновки

Проведений нами аналіз показав, що в німецькомовному наративному дискурсі досить широко представлені різні лексичні засоби вираження часових значень. Їх уживання може обумовлюватися певною комунікативною метою, характером оповіді, жанром твору. Лексичні показники темпоральності виступають важливим засобом характеристики ситуацій та персонажів. Ці показники здатні передавати найрізноманітніші відтінки сприйняття часу людиною.

Перспективи подальших розвідок ми вбачаємо в дослідженні функціонування лексичних засобів вираження категорії темпоральності в сучасній розмовній німецькій мові.

Література

1. Андреева В. А. Литературный нарратив: дискурс и текст: Монография. Санкт-Петербург: Норма, 2006. 182 с.

2. Биккулова Н. М. Лексико-грамматические средства темпоральной семантики и полевой подход к изучению их функционирования в тексте (на материале немецкого языка). Вестник Оренбургского государственного педагогического университета. Электронный научный журнал. 2015. № 2 (14). С. 152-161.

3. Боднарук Е. В. Классификация лексических указателей будущего времени (на материале немецкого языка). Филологические науки. Вопросы теории и практики. Тамбов: Грамота, 2015. № 11. Ч. I. С. 29-33.

4. Гулыга Е. В., Шендельс Е. И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. Москва: Просвещение, 1969. 184 с.

5. Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ.; сост. В. В. Петрова; под ред. В. И. Герасимова; вступ. ст. Ю. Н. Караулова и В. В. Петрова. Благовещенск: БГК им. И. А. Бодуэна де Куртенэ, 2000. 308 с.

6. Терехова Е. В. Лексические средства выражения темпоральных понятий в немецком языке : автореф. дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Москва, 2000. 16 с.

7. Dьrrenmatt F. Die Wurst. Dьrrenmatt F. Aus den Papieren eines Wдrters. Frьhe Prosa. Zьrich: Diogenes, 1980. S. 12-14.

8. Dьrrenmatt F. Der Richter und sein Henker. Der Verdacht. Wien: Wiener Verlag, 1953. 333 S.

9. Kaschnitz M. L. Eines Mittags, Mitte Juni. Kaschnitz M. L. Eines Mittags, Mitte Juni. Erzдhlungen. Dьsseldorf: Claassen Verlag GmbH, 1983. S. 7 - 18.

10. Kaschnitz M. L. Gespenster. Kaschnitz M. L. Eines Mittags, Mitte Juni. Erzдhlungen. Dьsseldorf: Claassen Verlag GmbH, 1983. S. 296-312.

Размещено на Allbest.ru