Параметричні прикметники у словникових дефініціях як прояв антропоцентризму (на матеріалі словників англійської та слов’янських мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноєвропейський національний університет

імені Лесі Українки

Параметричні прикметники у словникових дефініціях як прояв антропоцентризму (на матеріалі словників англійської та слов'янських мов)

Жуйкова М. доктор філологічних наук, професор кафедри української мови

Анотація

Антонімічні прикметники розміру (великий - малий, large - small) використовуються як маркери оцінки просторових параметрів об'єктів. Хоча такі слова є референційно невизначеними, їм належить значна роль у вербалізації когнітивної діяльності людей. У структурі словникових дефініцій такі прикметники вказують на когнітивні процедури категоризації, виділення диференційних ознак, формування прототипу категорії, зіставлення об'єктів у межах категорії чи субкатегорії. У статті показано, що найчастіше параметричні прикметники розміру вживаються при характеристиці лексем на позначення тих об'єктів, які посідають полярні за розміром позиції в певній категорії.

Ключові слова: антропоцентризм, когнітивна діяльність, категорія, субкатегорія, зіставлення, параметричний прикметник, словникова дефініція.

Аннотация

Жуйкова М. доктор филологических наук, профессор кафедры украинского языка Восточноевропейского национального университета имени

Леси Украинки

ПАРАМЕТРИЧЕСКИЕ ПРИЛАГАТЕЛЬНЫЕ В СЛОВАРНЫХ ДЕФИНИЦИЯХ КАК ПРОЯВЛЕНИЕ АНТРОПОЦЕНТРИЗМА

(на материале словарей английского и славянских языков)

Антонимические прилагательные размера (большой - маленький, large - small) используются как маркеры оценки пространственных параметров объектов. Хотя такие слова являются референционно неопределенными, им принадлежит значительная роль в вербализации когнитивной деятельности людей. В структуре словарных дефиниций такие прилагательные указывают на когнитивные процедуры категоризации, выделения дифференциальных признаков, формирования прототипа категории, сопоставления объектов в пределах категории или субкатегории. В статье показано, что чаще всего параметрические прилагательные размера используются при характеристике лексем для обозначения тех объектов, которые занимают полярные по размеру позиции в определенной категории.

Ключевые слова: антропоцентризм, когнитивная деятельность, категория, субкатегория, сопоставление, параметрическое прилагательное, словарная дефиниция.

Abstract

Zhuikova М. - Doctor of Science (Linguistics), Professor, Ukrainian Language

Department, Eastern European Lesia Ukrainka National University

PARAMETRIC ADJECTIVES IN DICTIONARY DEFINITIONS AS MANIFESTATION OF THE ANTHROPOCENTRISM (based on English and Slavic dictionaries)

Antonymic size adjectives (великий - малий, targe - small) are used as markers to evaluate the spatial parameters of the objects. Although such words are referentially indefinite, they play a significant role in verbalizing person's cognitive activity. In the structure of dictionary definitions, such adjectives indicate the cognitive procedures of categorization, distinguishing of differential features, forming a prototype of category, comparison of objects within a category or subcategory. The article shows that parametric size adjectives are most often used for characterizing the lexemes to denote those objects that have polar size positions in a particular category.

Key words: anthropocentrism, cognitive activity, category, subcategory, comparison, parametric adjective, dictionary definition.

Постановка проблеми

Загальновизнаним є положення про те, що мова антропоцентрична за своєю суттю, оскільки її сформувала та використовує людська свідомість. У сучасних лінгвістичних дослідженнях акцентуються різні аспекти проблем антропоцентризму, який може набувати різноманітних проявів та форм. Одним з типів мовних явищ, де яскраво виявляється когнітивна діяльність носіїв мови, є створені лексикографами словникові дефініції - мікротексти, призначені для опису лексичного значення певної мовної одиниці. Питанню антропоцентризму словникових дефініцій присвячено наші статті [2] та [3], де було показано, зокрема, що у тлумаченнях відбиваються найважливіші складові когнітивної діяльності, такі як виокремлення об'єкта з континуума перцептивної інформації, його категоризація, виділення розрізнювальних ознак у межах категорій та субкатегорії, формування прототипу категорії, а також зіставлення та порівняння об'єктів одного категоріального рівня. Крім того, ми обговорювали питання про те, як загальні закономірності когнітивної діяльності людини відбиваються на формі опису лексичного значення і впливають на формування набору ядерних диференційних ознак, що їх лексикографи-практики включають до складу дефініцій.

У структурі лексикографічного тлумачення одиниць, що формують певну тематичну групу, велика роль належить прикметникам із семантикою розміру, оскільки просторовий параметр об'єктів є одним з базових при категоризації та концептуалізації позамовного світу. Суттєво також взяти до уваги, що просторові параметри (передусім оцінки розміру, відстані, напрямку, взаємного розташування тощо) є одною з найдавніших категорій світу, який осягнула й описала людина, осмислюючи світобудову і своє місце у ній. Цим і зумовлюється актуальність нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень

Параметричні прикметники та прислівники становлять особливий лексико-семантичний клас слів, який часто привертали увагу лінгвістів (див. праці Ю. Апресяна, Т. Линник, А. Андрусь, Н. Дідух, Т. Щелбикіної, О. Федеровської, О. Шрамма, О. Афанасьєвої та інших), див. [5; 6; 7]. Зв'язок між антонімічними парами проявляється не тільки у їхньому протиставленні, а й у взаємній зумовленості реальних величин, які виражаються прикметниками лінійного розміру. Вагома роль належить таким прикметникам у формуванні явлень мовців про явища навколишнього світу, особливо якщо взяти до уваги пізнавальну функцію мови: якщо мовець не може оцінити розміри певного явища через свої перцептивні канали, він послуговується його вербальним описом, до якого часто вводяться параметричні прикметники. Отже, ці прикметники виступають засобом орієнтації мовців у світі. У нашій роботі [4] показано, які функції виконують ці прикметники у дефініціях конкретної лексики, представлених у словниках англійської мови.

Загалом параметричні прикметники поширені у всіх мовах, оскільки вони призначені для характеристики тих ознак явищ (передусім об'єктів нашого світу), які мають здатність до градації [7, с. 49]. Процедура встановлення градації (градуювання) полягає у порівнянні, зіставленні досліджуваних об'єктів за тою чи тою ознакою. Градуювання передбачає розташування цих об'єктів на певній оцінній шкалі. Протилежні точки шкали, як правило, займають антонімічні пари параметричних прикметників чи прислівників (високий - низький, довгий - короткий, багато - мало тощо). Для встановлення шкали оцінювання необхідна наявність умовної середньої ланки, нейтрального центру, на який мають орієнтуватися носії мови, визначаючи ознаку певного об'єкта. Ю. Апресян називає цей умовний нейтральний центр нормою, тобто типовим середнім проявом той чи тої ознаки: «Для таких прикметників нормою є середня міра прояву названої ознаки у представників цілого класу об'єктів» [1, с. 213]. Введення поняття норми (типової нейтральної ознаки) дозволяє досліднику подати просту загальну схему семантичного опису для всіх параметричних прикметників: «більше норми / менше норми». Зрозуміло, що поняття норми не може бути визначене через якісь абсолютні показники. Воно є інтуїтивним, залежним від класу позамовних об'єктів і формується у мовців як внаслідок набутого життєвого досвіду, так і в результаті активної мовної практики. Критерії норми в кожному випадку різні. Таким чином, в ході мисленнєвої діяльності людей у певному однорідному класі предметів вибирається предмет (предмети) еталонного середнього розміру, зіставлення з яким дає змогу визначити відносний розмір оцінюваного предмета.

Мета нашої статті полягає у тому, щоб з'ясувати роль параметричних прикметників з семантикою розміру у складі дефініцій конкретної іменникової лексики. Матеріалом для нашого дослідження слугують тлумачні словники української, російської, польської та англійської мов.

Виклад основного матеріалу

Прикметники, що позначають розмір об'єкта, широко вживаються лексикографами при описі іменної лексики, здебільшого конкретної, у різних зонах словникової дефініції. Попри референтну розмитість, використання таких одиниць характеризується високою частотністю та охоплює різноманітні тематичні групи (серед них тварини та частини їх тіла, рослини, різні неживі природні об'єкти, артефакти різних типів).

Звернімося до конкретних випадків вживання параметричних прикметників у складі дефініцій, обмежуючись лише прикметниками з семантикою загальної просторової оцінки (великий - малий, невеликий; большой, крупный - маленький, небольшой; duly, wielki - maty; large - small). Зупинимося на дефініціях лексики на позначення живих істот (тварин, рослин) та деяких артефактів.

Відомо, що одним з найбільших листяних дерев, поширених у Європі, є дуб. Йдеться як про розмір цього дерева за вертикальним виміром (до 40 метрів), так і про загальний об'єм крони, який властивий старим екземплярам (діаметр коло 30 метрів). Відповідно, ознака розміру постійно потрапляє у словникові дефініції лексем на позначення дуба. Пор.: «Дуб - крупное лиственное дерево с плотной древесиной, на котором растут желуди» [УШ]; «Oak - a large tree that is common in northern countries» (велике дерево, поширене в північних країнах) [LDOCE]; «Oak - sort of large tree with tough, hardwood, common in many parts of the world» (вид великих дерев з міцною, твердою деревиною, поширений в багатьох частинах світу) [OALDCE 2, с. 72]. Цілком логічно виглядає дефініція секвої, яку вважають найвищим деревом на Землі; її середня висота приблизно 90 метрів, а зафіксований максимум - 135 метрів. У дефініції секвої використана характеристика розміру very large: «Sequoia - a genus of very large North American coniferous trees» (рід дуже великих північноамериканських хвойних дерев) [NW, с. 909]. Наведені дефініції свідчать, що підставою для введення параметричних прикметників крупное, large у дефініції слів на позначення дуба та секвої стає не перевищення середньої норми розміру (саме так використовуються параметричні прикметники в текстах), а абсолютна висота в певному класі рослин. Окремий дуб як референт мовного знака може бути схарактеризований і як великий, і як малий. У словникових дефініціях подається інформація, що співвідноситься з гомогенним класом об'єктів, отже, йдеться про типові концептуальні ознаки, характерні для цього класу. Однак параметричні прикметники у дефініціях вказують не на середню висоту дубів та секвой, а на максимальні параметри, яких можуть досягати відповідні дерева у своєму зрілому віці. Інакше кажучи, в цих дефініціях не йдеться про середньостатистичний стандарт розміру дерев, який перевищує типовий дуб, а про факт перевищення розмірів усіх інших європейських дерев.

Характерно, що при описі лексем - назв дерев майже не використовується протилежна параметрична ознака, тобто прикметники із значенням `невеликий'; єдиний знайдений у словниках випадок стосується одного з видів дубів, kermesoak: «Kermes - a small evergreen

Eurasian oak tree» (невеликий вічнозелений євразійський дуб) [Col]. Характеристика невеликий відповідає опису дерев цього виду: зазвичай його висота становить коло двох метрів, хоча може сягати до 6 метрів. Стовбур дерева є також нетипово малим для дубів - всього 50 см у діаметрі. Загалом дерева з такими розмірами трапляються нерідко, це, наприклад, більшість плодових дерев (вишня, персик, мигдаль тощо), проте для характеристики їх назв у словниках не використовують прикметник із значенням `малий'. Тут чітко простежується результат порівняння референтів лексеми kermes не з певним універсальним еталоном розміру дерев, а з представниками тієї ж субкатегорії, до якої належить описуваний предмет, тобто різних видів дубів.

Аналогічно побудовані визначення тварин з роду китів, які також відрізняються своїми значними розмірами серед морських тварин. Див.: «Кит - найбільший морський ссавець, схожий на рибу» [СУМ, 4, с. 155]; «Кит - крупнейшее морское млекопитающее» [УШ]; «Wieloryb - wielki ssak morski o wrzecionowatym ciele i poziomej pletwie ogonowej» [SJP]; «Whales are very large mammals that live in the sea» (дуже великі ссавці, які живуть у морі) [Col]; «Whale - kinds of large sea-animal some of which are hunted for their oil and flesh» (вид великої морської тварини, на яку полюють для отримання жиру та м'яса) [OALDCE, 2, с. 473]. Всі дефініції включають параметричний прикметник, який вказує на виміри дорослого кита відносно інших морських тварин, причому йдеться, очевидно, про усереднений розмір цих ссавців. Проте якщо звернутися до дефініцій видів китів, то можна зауважити, що об'єкт порівняння стає іншим. Див.: ««Southern right whale - right whale that is somewhat smaller than the Greenland whale and is widely distributed in temperate seas...» (південний кит, дещо менший за гренландського кита, широко поширений в помірних морях) [WNID]. Параметрична ознака somewhat smaller стосується виміру південного кита не відносно всіх морських тварин і не відносно якогось типового кита, а у порівнянні з гренландським китом, тобто представником іншого виду того ж біологічного роду.

Семантично інакше побудовані дефініції на позначення порід собак, серед яких також можна натрапити на визначення з параметричними прикметниками розміру. Зауважимо, що включення параметричних прикметників розміру у подібні дефініції радше виняток, ніж правило, проте ми знайшли декілька характерних тлумачень. Див.: «Сенбернар - порода длинношерстых больших собак» [УШ]; «St Bernard - a large strong dog that in the past wastrained to help find people who were lost in the snow» (великий витривалий пес, якого натренували для пошуків людей під сніговими заметами) [LDOCE]; «Labradoris a type of large dog with short, thick black or gold hair» (вид великих собак з короткою густою чорною або золотистою шерстю) [Col]; «Owczarek niemiecki - duzy pies o gladkiej, czarnej i podpalanej siersci, stercz^cych uszach» [SJP]; «German shepherd 'німецька вівчарка' - a large dog that is often used in police work and as a guide dog for blind people» (великий собака, якого часто використовують у роботі поліції та як поводиря для сліпих людей) [MWLD]; «Pug 'мопс' - a small dog that has short fur, a tightly curled tail, and a wide wrinkled face» (маленький короткошерстий собака із щільно закрученим хвостом та широкою зморшкуватою мордою) [MWLD]; «Такса - небольшая гладкошерстая кривоногая собака, обычно комнатная или охотничья» [УШ]; «Фокстер'єр - невеликий собака групи тер'єрів, з яким можна полювати на лисиць, борсуків та іншого дрібного звіра, що живе в норах» [СУМ 10, с. 611]. Зауважимо, що прикметник невеликий у поданих дефініціях не обов'язково слід розуміти в значенні `малий', бо існують породи собак, що мають значно менший зріст за такс і фокстер'єрів. Оскільки здебільшого при описі лексем з категорії «СОБАКИ» параметричні прикметники не використовуються (це типова практика для всіх обстежених словників), можна припускати, що ця категорія для носіїв мови умовно поділяється за розмірами на великих, малих та всіх інших, тобто таких, що не можна вважати ані малими, ані великими. Отже, укладачі словників вводять параметр «розмір» для опису лексем на позначення незначної кількості порід, для яких цей параметр вважається релевантним (великі собаки здебільшого службові, малі - кімнатні, собаки-компаньйони).

Припускаємо, що в цій категорії носії мови інтуїтивно виділяють якесь пересічне значення для розміру собаки, яке і служить стандартом для порівняння. Це припущення базується на тому, що в деяких словниках англійської мови для опису відповідної лексеми використовуються параметричні одиниці medium-sized та middle-sized `середнього розміру'. Пор.: «collie 'коллі' - a middle-sized dog with long hair, kept as a pet or trained to control sheep» (пес середнього розміру з довгою шерстю, якого використовують як домашню тварину або навчають керувати вівцями) [LDOCE]. антонімічний прикметник вербалізація когнітивний

Крім лексики, що стосується живих істот, параметричні прикметники часто використовуються при описі слів на позначення артефактів. У цій великій і неоднорідній з погляду семантики групі використання прикметників розміру також засноване не на об'єктивних вимірах реалій, а на їх зіставленні з іншими реаліями, що входять до тої ж чи близької категорії. Інколи параметричні прикметники поєднуються у дефініціях з назвами тих об'єктів, які і служать певним еталоном розміру і основою для порівняння. Наприклад, лексема кав'ярня та її еквіваленти тлумачиться через відсилку до локації ресторан: «Cafй - a small restaurant where you can get simple meals and drinks (such as coffee)» (невеликий ресторан, де ви можете отримати просту їжу і напої, такі як кава) [MWLD]; «Кав'ярня - невеличкий ресторан, де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо» [СУМ 4, с. 67]. Таким чином, кав'ярню включено у категорію ресторанів, що дозволяє мовцям використовувати знання про їхній стандартний розмір в якості основи для зіставлення. Аналогічно: «Палісадник - невеликий обгороджений садок перед будинком» [СУМ 6, с. 30]. Дефініції такого типу містять вказівку на категорію вищого рівня, що допомагає мовцю на основі типових знань про світ уявити розміри предмета, назва якого тлумачиться.

В інших випадках параметричні прикметники служать для маркування розмірів об'єктів, що входять у певну категорію, через зіставлення з іншими когіперонімами в цій самій категорії. Наприклад, деякі лексеми з категорії «МУЗИЧНІ ІНСТУМЕНТИ», у тлумачення яких введено прикметники загального розміру, пояснюються шляхом відсилки до іншого музичного інструмента, що вимагає від користувача словника знань про розміри останнього. Пор.: «Контрабас - музыкальный струнный смычковый инструмент самого низкого регистра, по форме похожий на скрипку очень больших размеров» [УШ]. В інших словниках опис лексеми контрабас також включає вказівку на його розмір: «Контрабас-найбільший струнний смичковий музичний інструмент, що має форму скрипки й найнижче звучить серед смичкових інструментів» [СУМ 4, с. 269]. «Kontrabas - najwipkszy instrument strunowy, maj^cynajnizsz^ skal§ tonow w grupie instrumentow smyczkowych» [SJP]. Різниця між тлумаченнями полягає в тому, що дефініції українського та польського словників передбачають зіставлення об'єкта з усіма іншими членами субкатегорії (контрабас - найбільший серед всіх струнних смичкових інструментів), а в тлумаченні словника за ред. Д. Ушакова розмір контрабаса зіставляється з розмірами скрипки, тобто еталона, який має бути відомий носіям мови.

Інколи використання параметричного прикметника в дефініціях може видаватися зайвим і навіть алогічним, таким, що не відповідає уявленням мовців про речі. Наприклад, при описі семантики англійського слова jeep `джип' використано прикметник small: «Jeep - a small military road vehicle with four-wheel drive» (невеликий військовий дорожній транспортний засіб з чотирма колесами, повнопривідний) [Col]. На перший погляд, джип не є малим транспортирним засобом, він перевищує за розміром інші поширені автомобілі. Однак якщо взяти до уваги групу військового транспорту та техніки, такі як самохідна установка, вантажний автомобіль, військовий екскаватор, БМП і тому подібні, стає зрозумілим, що в ній джип справді може виявитися найменшим. Отже, при побудові лексикографічного опису джипу укладачі словника включили цей автомобіль у субкатегорію «військовий транспорт».

У деяких випадках використання в тлумаченні параметричного прикметника може пояснюватися не власне когнітивними, а радше соціально-культурними чинниками. Розгляньмо дефініцію такого специфічного транспортного засобу як англійський кабріолет (кеб): Cabriolet - a small two-wheeled horse-drawn carriage with two seats and a folding hood (невелика двоколісна кінна карета з двома сидіннями та складним верхом) [Col]. Дефініції, що подано для відповідного слова в інших словниках, не включають прикметника на позначення розміру: «Кабриолет - легкая двухколесная повозка с одним сиденьем без козел, в которую впрягается одна лошадь» [МАС]; «Kabriolet. - dawnyj ednokonny, resorowany pojazd dwukotowy» [SJP]. Інформація про те, що він розрахований лише на двох пасажирів (carriage with two seats), певною мірою виправдовує використання параметричного прикметника small, хоча, як відомо, загалом кабріолет сам по собі аж ніяк не є малим об'єктом (якщо порівняти його з розмірами людини). Введення цієї ознаки розміру до дефініції лексеми cabriolet можна пояснити, на нашу думку, тим, що порівняно з масивнішими видами кінних екіпажів, які передували кабріолету, він був значно легший, міг пересуватися швидше і займав менше місця на дорозі. Тому вживання у дефініції прикметника small не можна назвати цілком об'єктивним, адже воно зумовлене історичними та культурними обставинами, поширеними у Великобританії в ХІХ столітті.

Висновки

Параметричні прикметники відіграють у мовленнєвій діяльності людей визначну роль, адже вони служать засобом експлікації складних когнітивних процесів, передусім виділення диференційних ознак об'єктів, об'єднання їх у категорії, зіставлення і градуювання членів категорії (оцінювання явища за певним параметром). Попри референційну невизначеність, параметричні прикметники, особливо слова з семантикою розміру, активно використовують лексикографи при побудові словникових дефініцій конкретної іменникової лексики. Оскільки дефініції співвідносяться не з назвами окремих позамовних явищ, а з іменами класів позамовних об'єктів, що об'єднані у категорії чи субкатегорії, використання параметричних прикметників у текстах і у словникових тлумаченнях може відрізнятися. Матеріал, вибраний із тлумачних словників англійської, української, польської та російської мов, показав, що найчастіше параметричні прикметники розміру вживаються при характеристиці лексем на позначення тих об'єктів, які посідають полярні за розміром позиції в межах категорії. У таких випадках лексикографи орієнтуються не на факт перевищення / переменшення якогось певного стандарту категорії, а на досягнення граничних розмірів у межах цієї категорії (дуб, секвоя, кит, сенбернар тощо). Таким чином, процедура оцінювання відбувається серед членів певної категорії, що має вищий таксономічний ранг (дуб - найбільший об'єкт у категорії «ДЕРЕВО»). Дещо інша ситуація спостерігається в тих випадках, коли дефініція описує слово, яке співвідноситься з одиницею субкатегорії: параметричний прикметник служить маркером зіставлення з об'єктами, що творять ту саму субкатегорію (контрабас - найбільший музичний інструмент серед смичкових струнних, проте не є найбільшим серед музичних інструментів взагалі). Цікаво також, що навіть у тих випадках, коли об'єкт не входить у якусь категорію, йому може бути приписаний параметр розміру (пор. палісадник); еталоном для порівняння служить у таких випадках названий у дефініції об'єкт, типові розміри якого відомі носіям мови. Прикметники розміру часто з'являються у дефініціях, якщо вони позначають релевантну для членів мовно-культурного колективу ознаку певного явища (кав'ярня, джип, кабріолет, мопс). Як правило, у дефініціях маркуються лише дві крайні позиції на оцінній шкалі, однак за умов суспільного запиту на інформацію щодо розміру об'єктів у дефініції вводиться маркування середньої позиції шкали (наприклад. при описі назв порід собак). Часто оцінка, виражена у дефініціях параметричними прикметниками, може бути зумовлена не об'єктивними чинниками (реальними вимірами), а зіставленнями розмірів у межах певної категорії чи субкатегорії.

Перспективи подальших досліджень. Наше дослідження може бути поширене на лексеми інших тематичних груп; крім того, важливу інформацію щодо використання параметричних прикметників у дефініціях може дати зіставлення словникових статей у різних словниках. Дослідження такого спрямування дозволить краще усвідомити різноманітні прояви антропоцентризму у вербальній діяльності.

Література

1. Апресян Ю. Избранные труды: в 2-х т. Москва: Языки русской культуры, 1995. Т. 1. Лексическая семантика (синонимические средства языка). 1995. 464 с.

2. Жуйкова М. Антропоцентризм у тлумачних словниках. «Людина. Комп'ютер. Комунікація»: збірник наукових праць. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2017. С. 95-100.

3. Жуйкова М. Емпіричний компонент у словникових дефініціях. Поміж мов і культур: методологічний еклектизм і міждисциплінарність сучасного мовознавства: колект. монографія. Переяслав-Хмельницький-Кременчук, 2017. С. 295-314.

4. Жуйкова М., Чупрун А. Місце та функції параметричних прикметників у дефініціях англомовних словників. Нова філологія: Збірник наукових праць. В. 61. Запоріжжя, 2014. С. 119-124.

5. Линник Т. Параметричні прикметники і їх становлення. Київ: Наук. думка, 1982. 198 с.

6. Федоровська О. О. Дистрибутивний аналіз багатозначних якісних прикметників на позначення параметричних ознак. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). В. 73. У 2 ч. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. Ч. 1. С. 128-134.

7. Чарикова Е. И. Прилагательные со значением «значительный в каком- либо отношении» в современном русском языке. Исследования по семантике: Семантические единицы и их парадигмы: Межвузовский науч. сборник Башкирского гос. ун-та. Уфа, 1992. С. 48-55.

Скорочення джерел

МАС - Словарь русского языка. В 4-х т. / Под ред. А. П. Евгеньевой. Москва: Русский язык, 1985-1988.

СУМ - Словник української мови: в 11-ти т. Київ: Наукова думка, 19701980.

УШ - Толковый словарь русского языка: под ред. Д. Н. Ушакова. В 4-х т. Москва, 1935-1940.

Col - The Collins English Dictionary.

LDOCE - The Longman Dictionary of Contemporary English.

MWLD - Merriam-Webster's Learner's Dictionary.

NW - New Websters Dictionary and Thesaurus of the English Language. Lexicon Publications, Inc. Danbury, CT. 1993. XXXII, 1149 p.

OALDCE - Hornby A. S. The Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English. V. 1,2. Москва: Рус. язык, 1982.

SJP - Stownik j^zyka polskiego PWN.

WNID - The Webster's Third New International Dictionary of the English Language, Unabridged. 1986.

Размещено на Allbest.ru