Полімодальне, бімодальне та інтермодальне сприйняття та його відбиття у структурі словникових дефініцій та у лінгво-психологічній свідомості мовців
Типи взаємодії відчуттів різних модальностей: синестезія, бімодальність, полімодальність; аналіз їх відображення у структурі словникових дефініцій. Відмінності представлення різних модусів сприйняття у дефініціях словників російської та англійської мов.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.01.2022 |
| Размер файла | 27,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Полімодальне, бімодальне та інтермодальне сприйняття та його відбиття у структурі словникових дефініцій та у лінгво-психологічній свідомості мовців
Йодловська А., аспірант кафедри української філології Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки
У статті виявлено кореляції між даними, які отримані шляхом психолінгвістичного експерименту, та лексикографічним описом прикметників. Виділено три типи взаємодії відчуттів різних модальностей: синестезію (інтермодальність), бімодальність, полімодальність; проаналізовано їх відображення у структурі словникових дефініцій. Встановлено відмінності представлення різних модусів сприйняття у дефініціях словників російської та англійської мов. Показано, що здебільшого лексикографічний опис є малоінформативним, оскільки у багатьох випадках лексикографи ігнорують перцептивну інформацію і, таким чином, не відображують психолінгвальної свідомості мовців.
Ключові слова: тлумачний словник, словникова дефініція, перцепція, модус, домен, вербалізація.
Полимодальное, бимодальное и интермодальное восприятие и его отражение в структуре словарных дефиниций и в лингво-психологическом сознании говорящих
Йодловская А.И., аспирант кафедры украинской филологии Восточноевропейского национального университета им. Леси Украинки
В статье выявлено корреляции между данными, которые получены путем психолингвистического эксперимента и лексикографического описания прилагательных. Выделены три типа взаимодействия ощущений разных модальностей: синестезию (интермодальность), бимодальность, полимодальность и проанализировано их отражение в словарных дефинициях. Установлены различия представления различных модусов восприятия в словарных статьях русского и английского языков. Показано, что в основном лексикографическое описание является малоинформативным, поскольку во многих случаях лексикографы игнорируют перцептивную информацию и, таким образом, не отражают психолингвального сознания говорящих.
Ключевые слова: толковый словарь, словарная дефиниция, модус, домен, вербализация.
Polymodal, bimodal and intermodal perception and its reflection in the structure of vocabulary definitions and linguo-psychological consciousness of the speakers
Yodlovska A., Post-graduate Student, Ukrainian Philology Department, Eastern European Lesia Ukrainka National University
The article reveals correlations between the information obtained through psycholinguistic experiment and the lexicographic description of adjectives. There are three types of interaction of sensations of different modalities. It is synesthesia (intermodality), bimodality and polymodality. The reflection of these modalities in the vocabulary definitions is analyzed. Differences of representation of different modes of perception in dictionary articles of Russian and English languages are found. It is shown that for the most part the lexicographic description is uninformative, since in many cases lexicographers ignore perceptual information and thus do not reflect the psycholingual consciousness of the speakers.
The purpose of our article is to find out the correlations between the information about polymodality, bimodality and intermodality obtained by experimental studies of Russian adjectives and the lexicographic description of the same adjectives in Russian and English dictionaries.
Unimodal adjectives (referring to one type of sensation) are represented by the modes of “smell”, “taste”, “sight”, “hearing”, “touch”.
Psycholinguistic studies have shown that a significant number of adjectives are perceived by some senses (bimodal and polymodal attributes). Bimodal attributes are represented by two modes, namely, "sight and hearing", "sight and taste", "taste and smell", "sight and smell", "sight and touch", "smell and touch". Polymodal adjectives were classified into three domains. It is vision, smell and taste. Polymodal attributes in the dictionaries are almost non-explicable, much of the bimodal adjectives are represented by only one modus (mostly by visual perception).
It is shown that for the most part the lexicographic description is uninformative, since in many cases lexicographers ignore perceptual information and thus do not reflect the psycholingual consciousness of the speakers.
Thus, it is advisable to include a reference to the kind of perception in the dictionary definition that provides the identification of a particular trait.
Key words: explanatory dictionary, dictionary definition, modus, domain, verbalization.
Постановка проблеми
Сучасна наукова парадигма характеризується антропоцентричним підходом до мови та зростанням інтересу лінгвістів до проблеми вивчення чуттєвого відображення об'єктивної реальності і її вербальної репрезентації. Відчуття, які виникають при безпосередньому контакті людини з об'єктивним світом повинні бути експліковані. Виражаючи відчуття за допомогою мови ми одночасно оцінюємо навколишню дійсність об'єктивно (порівнюємо наші відчуття з чужим досвідом і знанням про світ) чи суб'єктивно (відповідно до своїх індивідуальних особливостей).
Актуальним є звернення до мовного відображення модусів перцепції, а також дослідження вербальної репрезентації полімодальності, бімодальності та інтермодальності, іншими словами, до виявлення взаємозв'язку мови, як інструменту пізнання навколишнього світу і відчуттів, прояв яких визначається як фізіологічними можливостями людини, так і культурою в широкому її розумінні, в якій індивід формувався і живе.
Аналіз досліджень
Феномен сприйняття та найменування дотику, смаку (густативна лексика), як і слуху (аудіальна), нюху (одоративна), зору (візуальна), належить до перцептивної лексики, яку вивчали в різних аспектах лінгвісти: Н. Артюнова, О. Урисон, І. Рузін, Н. Рябцева, А. Житков; психологи: Е. Тітченер, К. Коффка, Ж. Піаже, Б. Величковський; фізіологи: Г. Гельмгольц, І. Сєченов та філософи: Д. Юм, І. Кант, Е. Мах. Хоча модуси перцепції перебували в сфері наукових зацікавлень багатьох вчених, полімодальність, бімодальність та інтермодальність перцептивної лексики ще недостатньо вивчена у лінгвістиці. Деякі дослідники називають види відчуттів перцептивими модусами (модусами перцепції) [9, с. 79]. Модус «зір» складається з кількох субмодусів: сприйняття світла, кольору, форми, розміру. Поняття тактильності включає сприйняття якості поверхні і консистенції, температури і маси. Л. Лаєнко вказує, що існує багатовимірний і складно структурований файл в голові людини, який зберігає оброблену свідомістю інформацію про ті чи інші відчуття. Таку ментальну область дослідниця називає доменом. Таким чином, вся інформація про перцептивні ознаки предметів зберігається в свідомості людини в просторі цих доменів.
Існують атрибути, які характеризують одночасно декілька модусів. Науковці виділяють два типи взаємодії відчуттів різних модальностей: синестезія (інтермодальність) і полімодальність.
Інтермодальні атрибути обмежуються лише одним перцептивним модусом, полімодальні атрибути співвідносяться одночасно з декількома.
Під синестезією (гр. synaisthesis, змішане відчуття) в психології розуміють таке злиття якостей різних сфер чутливості, при якому якості однієї модальності переносяться на іншу. Сигнали, що надходять від різних органів чуття змішуються, синтезуються. З точки зору лінгвістики, синестезія --вживання слова, значення якого пов'язане з одним органом чуття, в значенні, що відноситься до іншого, наприклад, м'яке світло, різкий звук, кришталевий голос [3, с. 22].
При синестезії (інтермодальності), завжди можна виділити первинне відчуття, по аналогії з яким розглядаються інші.
Полімодальність - це одночасне сприйняття предмета різними органами чуття, наприклад, зором і дотиком, нюхом і смаковими рецепторами. При полімодальності один і той же атрибут об'єктивно, а не метафорично, належить до кількох відчуттів: зорового і тактильного (шорсткий, ворсистий), смакового і нюхового (пряний, пікантний) [3, с. 23]. «Властивості, про які ми дізнаємося за допомогою зору, слуху, нюху і т. д., не абсолютно різні; наше я вбирає в себе різні чуттєві враження, об'єднуючи їх в ціле як «спільні» властивості» [6]. Так, смакові відчуття одночасно супроводжуються відчуттями, які отримуються шляхом термічної і механічної стимуляцій, які є відчуттями дотику. Доведено також залежність смаку від нюхових характеристик [6]. Окремі відчуття можуть впливати один на одного, причому робота одного органу чуття може пригнічувати роботу іншого органу чуття або стимулювати її, коли слабкі подразники однієї сенсорної системи підвищують чутливість іншої. Підвищення чутливості в результаті взаємодії різних сенсорних систем називають сенсибілізацією [2].
Отже, різні види модальностей сприймаються органами чуття як окремо, так і в полімодальній, і інтермодальній взаємодії, при цьому органи чуття кодують отриману інформацію.
Платон заперечував злиття різних сфер відчуттів: «те що людина відчуває за допомогою однієї сили не може відчуватися за допомогою іншої, наприклад, те, що відчувається через слух - через зір, а те, що через зір - через слух» [8, с. 184-185].
Арістотель у своїх працях говорить про полімодальність: «Загальне ж відчуття - це рух, спокій, фігура, величина. Вони сприймаються не одним лише окремим чуттям, а загальним. Адже рух сприймається і дотиком, і зором» [1, с. 418]. Дж. Локк розділяє відчуття, які людина отримала за допомогою одного органу чуття, і за допомогою декількох (в даному випадку мова йде про феномен полімодальності): «так, світло і колір ... сприймаються тільки очима; всі види шуму, звуків і тонів сприймаються тільки вухами; різні смаки і запахи - тільки носом і ротовою порожниною. ... Ідеї, отримані за допомогою більш ніж одного органу чуття, - це ідеї простору або протяжності, форми, спокою і руху, бо вони сприймаються і очима, і дотиком. І ми можемо як зором, так і дотиком сприймати ідеї протяжності, форми, руху і спокою тіл» [7, с. 154].
Мета нашої статті - виявити кореляції між інформацією про полімодальність, бімодальність та інтермодальність, отриманою шляхом експериментальних досліджень прикметників російської мови, та лексикографічним описом тих самих прикметників у словниках російської та англійської мов.
Виклад основного матеріалу
Основою нашого порівняння та виділення полімодальних, бімодальних та інтермодальних прикметників стали матеріали грунтовної праці М. Колбенєвої та Ю. Александрова «Органы чувств, эмоции и прилагательные русского языка: Лингвопсихологический словарь», а також тлумачні словники російської та англійської мов.
М. Жуйкова пише, що «результати психологічних експериментів дозволяють суттєво доповнити, а часом і уточнити інформацію про лексичне значення мовних одиниць, структуру полісемії, релеватність певних значень для мовної свідомості носіїв мови» [4].
Як зазначають М. Колбенєва та Ю. Александров у передмові, «на відміну від інших словників, лінгво-психологічний словник містить дані про те, який орган чуття використовує людина при сприйнятті тої характеристики, яка позначена кожним досліджуваним прикметником, а також чи викликає прикметник позитивні чи негативні емоції» [5, с. 8]. Для багатьох прикметників є значні варіації того, з яким органом чуття пов'язують респонденти позначені прикметником характеристики..
Серед відібраних прикметників, які респонденти оцінювали за типом відчуття, були унімодальні (які фіксують лише один тип відчуття), бімодальні, які стосуються вох каналів перцептивної інформації, та полімодальні (відносяться одночасно до двох чи трьох типів відчуття). Унімодальні прикменики позначали відчуття запаху, а саме, прості речовини та хімічні речовини, наприклад, аммиачный, газовый, хлорный, хлорированый, ацетоновый, бензинный, валерьяновый, йодный, канифольный, коксовый, нафталиновый, нефтяной, ментоловый, властивості або ознаки фруктів і ягід, наприклад, сливовый, можжевеловый, рослини, наприклад, акациевый, лавандовый, липовый, можжевеловый, мятный, пихтовый, пшеничный, розмаринный силосный, хвойный, цветочный, запаху диму та сигарет, наприклад, никотинный, табачный, властивості їжі, наприклад, гнилой, плесневой, протухлый та власне сприйняття запаху. Серед цих лексем знаходимо позначення приємного запаху, наприклад, ароматный, душистый, освежительный, пахучий та неприємного, наприклад, вонючий. Інтенсивність запаху позначена лексемою резкий. Прикметники з семантикою впливу запаху на людину представлені лексемами дурманный, одуряющий. Позначення парфумерії'та косметики було представлено лише однією лексемою одеколонный.
Значна кількість інтермодальних прикметників була віднесена опитуваними до модусу «смак»; серед них власне позначення смаку (густативні прикметники): горький, кисло-сладкий. кислый, полусладкий, сладкий, суб'єктивна оцінка смаку, наприклад, безвкусный, несьедомный, властивість їжі; постный, пресный, пряный, деликатесный. свежий, сочный, питьевой, позначення фруктів і ягід: брусничный, гранатовый, ежевичий, лимонный, мандаринный, цитрусовый, найменування овочів, наприклад, капустный, гороховый, кукурузный, луковичный, огуречный та напоїв: лимонадный. газированный, назви риб: осетринный, позначення спецій та рослин: кунжутный, лавровый, маковый, горчичный, гречишный, миндальный, желатиновый, щавелевый, шалфейный, финиковый. трюфельный, соевый, найменування десертів: шоколадный, сахарный, медовый та інших страв, наприклад, бульонный, геркулесовый, пирожковый.
Незначна кількість інтермодальних прикметників позначала домен «зір», а саме, найменування форми: клиновидный, конусный, дуговой, розміру: здоровенный, зовнішності людини: бледнолиций, щекастый. длинноухий, мордатый, причесанный, стройный, смуглолицый, надбровный, позначення кольору: прозрачный, синий, вигляду тварин: безрогий, двухносый, пингвиний, леопардовый.
Більшість інтермодальних прикметників позначала модус «дотик», а саме, температуру поверхні чи середовища: согревающий, леденистый, прохладный, обмерзлый, заледеневший, согревающий, фактуру поверхні; гладкошерстный, волнистый, пушистый, зернистый, шероховатый, задеревенелый, прочный, упругий, треснутый, непрочный, форму предмета: витой завитой, грушевидный, сьеженный, сморщенный, полукруглый, округлый, шарообразный, семигранный винтообразный, многогранный многослойный, чашеобразный, шаровой, палкообразный, равноугольный, розмір, наприклад, тончайший, утолщенный, громадный, меньший, стан чи консистенцію: вязкий, сухой, мягкий, клейкий, твердый, тугой, черствый, огрубелый, упругий, гибкий, сыпкий, киселеобразный, сальный, склизкий, скользкий. Деякі прикментики корелюють з матеріалом, з якого зроблені: бархатный, железный, шелковый, пуховый, гипсовый, кристаллический, нейлоновый, пластилиновый, клеенчатый, каучуковый хлопчатый. Прикметники колючий, колющий, вибрирующий, ощутимый позначають вплив на людину.
Найбільша кількість інтермодальних прикметників представлена модусом «слух», а саме, позначенням тембру голосу: альтовый, басистый, звуків музичних інструментів та інших приладів, наприклад, гитарный, грамофонный, контрабасный. флейтовый, магнитофонный стереофонический, телефонный, прикметниками, що відносяться до музики, наприклад, аккордный, акустический, симфонический, джазовый, духовой, немузыкальный, музыкальный, полифонический, фонограммный, певучий, певческий, певчий, мелодичный многоголосый частушечный, четырехголосный, хоровой, інтенсивності звуку, наприклад, громкий, громкоголосый, громозвучный, безголосый, гиперзвуковой, сверхзвуковой, приглушенный, негромкий, звонкий, звуковой, звучный, тихий, інтонації: вопросительный, утвердительный, интонационный, саркастический, юмористический, ораторный, звуків, які відносяться до тварин, наприклад, кукушечий, лающий, завывающий, приємного звучання: гармоничный, радосный, нежный, сладкозвучный, та неприємного для слуху, наприклад, визгливый, бранный, картавый, заунывный, неприятный, невнятный, истерический.
До полімодальних відносимо прикметники ананасовый, апельсиновый, бобовый, виноградный, жареный, земляничный, икорный, малиновый, пельменный, персиковый, рыбный, рябиновый, салатный, томатный, яблочный, черносмородинный, хлебный, фасолевый респонденти сприймають на смак, запах та за допомогою зору. Ці всі прикметники позначають різноманітну їжу: фрукти, ягоди, овочі чи назви страв, спосіб приготування жареный чи результат подгорелый.
Звернімося до визначення декількох слів в тлумачному словнику російської мови: ананасовый - то же, что ананасный; ананасный - прил. к ананас, ананас - крупный, овальной формы, ароматный и сочный плод (МАС, т. 1, с. 36). У дефініції іменника знаходимо всі модуси перцепції, а саме, зорове сприйняття, яке представлене сприйняттям форми та розміру, а також вказівку на запах, та смак. У англійській дефініції pineapple - a large oval fruit that grows in hot countries. It is sweet, juicy, and yellow inside, and it has a thick brownish skin (CD) лексикографи вказали на смак, розмір та колір фрукту та його частин.
Прикметник виноградный у словнику тлумачиться як «прил. к виноград - вьющееся плодовое кустарниковое растение; ягоды этого растения (МАС, т. 1, с. 176). Таким чином, у словнику взагалі не подається вказівки на джерело сприйняття. В англійському словнику читаємо: grape - the fruit of the grapevine, which has a purple or green skin and sweet flesh: eaten raw, dried to make raisins, currants, or sultanas, or used for making wine (CD). У визначенні подано і колір, і смак винограду. Дефініції російського і англійського словників відрізняються кількістю модусів сприйняття або поданням зовсім різних модусів, наприклад, у російському словнику: малина - душистые сладкие, обычно красного цвета, ягоды (МАС, т. 2, с. 218), лексикографи вказують на запах, смак та як ймовірнісну сему подають позначення кольору. В англійському словнику: raspberries - are small, soft, red fruit that grow on bushes, подано розмір ягід, колір та відчуття на дотик. При описі лексеми апельсин лексикографи вказують модус «зір» (колір, форма) та «смак»: апельсин - круглый или овальный плод дерева с толстой оранжевой кожурой и сочной мякотью, состоящей из долек (МАС, т. 1, с. 41), в англійському варіанті бачимо прикметники на позначення кольору, смаку: orange - the fruit of any of these trees, having a yellowish-red bitter rind and segmented juicy flesh (CD).
У дефініціії на позначення персика полімодальність представлена відсилкою до дотику, форми або розміру, смаку, кольору: персик - мясистый сочный плод с пушистой желтовато-красной кожицей и крупной бороздчатой косточкой (МАС, т. 3, с. 11), peach - a soft, round, slightly furry fruit with sweet yellow flesh and pinky-orange skin).
Таким чином, вказівку на декілька джерел сприйняття знаходимо в словнику лише у дефініціях іменників на позначення фруктів. Зазначимо, що у проаналізованому словнику англійської мови їх подають у більшій кількості порівняно із тлумачним словником російської мови.
У інших дефініціях, які респонденти віднесли до полімодальних прикметників, вказівку на декілька джерел сприйняття у словнику не зустрічаємо, наприклад, икорный - прил. к икра; связанный с производством икры как продукта питания, икра - продукт питания, получаемый обработкой зерновидных яичек рыбы; кушанье из мелко изрубленных овощей, грибов (МАС, т. 1, с. 659), caviar - is the salted eggs of a fish called a sturgeon (CD), хлеб - пищевой продукт, выпекаемый из муки (МАС, т. 4, с. 601), bread - a food made from a dough of flour or meal mixed with water or milk (CD).
В експерименті виявлено, що значна частина бімодальних прикметників корелюють з різними комбінаціями перцептивної інформації, а саме, «зору та слуху», наприклад, автомобильный, бабий, взбешенный, выразительный, девчоночный, жизнерадостный, младенческий, приветливый, птичий; «смаку та запаху», наприклад, алкогольный, винный, вкусный, грибной, картофельный, кондитерский, куриный, лимонный, молочный, мясной, овощной, пивной, пищевой, сладостный, спиртной, тухлый, фруктовый, чайный, шампанский; «зору та смаку», наприклад, баклажанный, булочный, злаковый, крабовый, кунжутный, макаронный, малиновый, морковный, мороженый, ореховый, отвратительный, пряничный, ржаной, рисовый, сметанный, смородинный, сушеный, сырный, творожистый; «зору та запаху», наприклад, болотистый, болотный, горелый, ивовый, кошачий, курящий, свиной, собачий, сосновый, спелый, травный, травяной, тюльпанный, фиалковый, цветущий, черемуховый; «зору та дотику», наприклад, бритый, ватный, вязаный, глинистый, гнутый, драный, кафельный, кружевной, пористый, режущий, сальный, складной, сморщенный, толстенный, треугольный, тряпичный, хвостатый; «запаху та дотику», наприклад, потный.
Звернімося до тлумачних словників, щоб побачити, чи фіксується словникових визначеннях декілька модусів сприйняття. У словникових визначеннях прикметників, які опитуванні віднесли до двох модусів «зір та слух», не знаходимо вказівку на бімодальність чи на позначення будь-якого модусу, наприклад, приветливый - радушно, благожелательно относящийся к окружающим (МАС, т. 3, с. 395), communicable - capable of being communicated (CD), взбешенный - охваченный бешенством, находящийся в состоянии крайнего раздражения (МАС, т. 1, с. 162), furious - extremely angry or annoyed; raging. У психолінгвістичному експерименті ці прикметники респонденти віднесли до двох модусів сприйняття, а в словнику ця інформація не подається.
Прикметники, які респонденти віднесли до модусів «смак та запах», представлені у словнику позначенням одного модусу, наприклад, вкусный - приятный на вкус (МАС, т. 1, с. 182), tasty - having a pleasant flavour (CD), тухлый - загнивший и издающий дурной запах; протухший (МАС, т. 4, с. 430), champagne - a white sparkling wine produced around Reims and Epernay, France (CD) або двома модусами, які відрізняються від тих, до яких їх віднесли респонденти, наприклад, lemon - a bright yellow fruit with very sour juice (CD), подано інтенсивність кольору та смак або лимон - овальный плод этого дерева с толстой душистой желтой кожурой, состоящий из долек и имеющий кислый вкус (МАС, т. 2, с. 183), подано вказівку на форму, запах, колір, смак. В психолінгвістичному експерименті ці прикметники мовці віднесли до бімодальних. В деяких дефініціях не подана вказівка на модус взагалі, наприклад, вино - алкогольный напиток получаемый обычно в результате брожения винограда (МАС, т. 1, с. 17б), wine - an alcoholic drink produced by the fermenting of grapes with water and sugar (CD), шампанское - игристое виноградное вино, насыщенное углекислым газом (МАС, т. 4, с. 700).
Референти прикметників, які опитуванні віднесли до модусів «зір та смак», в словнику здебільшого представлені одним модусом - кольором, наприклад, морковь - огородное растение сем зонтичных, съедобные утолщенные корни этого растения оранжевого цвета (МАС, т. 2, с. 300), cheese - usually white or yellow, підмодусами, наприклад, позначенням форми та кольору чи розміру та кольору, carrots - long, thin, orange-coloured vegetables (CD), currants - small dried black grapes, used especially in cakes (CD). Позначення консистенції продукту також можна віднести до зорового сприйняття, наприклад, шр - пищевой продукт, в виде твердой и полутвердой массы, приготовляемый из заквашиваемого особым способом молока (МАС, т. 4, с. 326), cheese - a solid food made from milk (CD).
Лише в декількох дефініціях представлений модус зору та смаку, так як і в свідомості респондентів, наприклад, смородина - кислосладкие ягоды этого кустарника красного, черного, белого или желтого цвета (МАС, т. 4, с. 157).
У структурі дефініцій тих прикметників, які в лінгвопсихологічному словнику віднесені до доменів «зір та запах», ці два домени разом майже не представлені. Модус зір представлений найменуваннями кольору, наприклад, burnt - calcined, with a resultant darkening of colour (CD), фиалка - травянистое растение с фиолетовыми, реже белыми или разноцветными цветками (МАС, т. 4, с. 560), розміру та кольору, наприклад, violet - a small plant that has purple or white flowers in the spring (CD), кольору та форми, наприклад, tulips - brightly coloured flowers that grow in the spring, and have oval or pointed petals packed closely together (CD), лише розміру: тюльпан - луковичное декоративное растение сем. лилейных, с крупными цветками (МАС, т. 4, с. 434), сосна - вечнозеленое хвойное дерево с небольшими шишками (МАС, т. 4, с. 206), sallow - any of several small willow trees, which has large catkins that appear before the leaves (CD).
Лише у дефініції сосни в словнику англійської мови знаходимо вказівку на запах та на зорове сприйняття (розмір, форма): pine tree or a pine - a tall tree which has very thin, sharp leaves and a fresh smell (CD).
Прикметники, які опитувані віднесли до модусів «зір та дотик», представлені позначенням форми, наприклад, гнутый - имеющий изогнутую форму, изготовленный гнутьем (МАС, т. 1, с. 322), розміру, наприклад, пористый - имеющий заметные, бросающиеся в глаза поры, изобилующий порами, мелкими пустотами (МАС, т. 3, с. 303).
У структурі дефініцій на позначення глини знаходимо вказівку на сприйняття на дотик (вязкая маса, soft, hard): глина - осадочная горная порода, лежащая на поверхности земли или под почвой, во влажном состоянии образующая вязкую массу (употребляется для гончарных изделий, строительных и скульптурных работ) (МАС, т. 1, с. 315), clay - a kind of earth that is soft when it is wet and hard when it is dry. Clay is shaped and baked to make things such as pots and bricks (CD). Психолінгвістичний експеримент показує, що референт, який позначений лексемою глинистый, мовці сприймають на зір та дотик.
модальність дефініція словник мова
Висновки та перспективи подальших досліджень
Психолінгвістичні дослідження показали, що значну кількість прикметників людина сприймає декількома ораганами чуттів (бімодальні та полімодальні атрибути). Унімодальні прикметники (відносяться до одного типу відчуття) представлені модусами «запах», «смак», «зір», «слух», «дотик». Найбільшу кількість прикметників респонденти віднесли до сприйняття на дотик та слух. Бімодальні атрибути представлені двома модусами, а саме, «зір та слух», «зір та смак», «смак та запах», «зір та запах», «зір та дотик», «запах та дотик». Полімодальніі прикметники опитуванні віднесли до трьох доменів: «зір, запах та смак».
Проаналізувавши словникові дефініції, ми побачили, що в багатьох випадках укладачі словників ігнорують вказівку на перцептивний канал, який є важливим для розуміння об'єкта. Психолінгвальні реалії відрізняються від лексикографічного представлення прикметників, а саме, були представлені відмінні модуси від тих, які отримані в результаті експерименту. Полімодальні атрибути у словниках майже не експлікуються, значна частина бімодальних прикметників представлена лише одним модусом (здебільшого лише зоровим сприйняттям). Таким чином, у словникову дефініцію доцільно включати відсилку до виду перцепції, яка забезпечує ідентифікацію тої чи іншої ознаки.
Література
1. МАС - Словарь русского языка: в 4 т. / под ред. А. П. Евгеньевой. Москва: Русский язык, 1985-1988.
2. СD - Collins English Dictionary.
3. Аристотель. Сочинения: в 4 т. М.: Мысль, 1976. Т. 1: О душе. С. 371-448.
4. Богуславский В.М. Психология как наука. М.: Наука, 1971. 370 с.
5. Григорьева O.H. Цвет и запах власти. Лексика чувственного восприятия в публицистическом и художественном текстах: Учебное пособие. М.: Флинта: Наука, 2004. 248 с.
6. Жуйкова М.В. Лінгво-психологічна характеристика прикметників та проблема їх лексикографічного опису. East European Journal of Psycholinguistics. Lutsk: Lesya Ukrainka Eastern European National University, 20l8.Vol. 5, № 1. P. 119-133.
7. Колбенева М.Г., Александров Ю.И. Органы чувств, эмоции и прилагательные русского языка: Лингво-психологический словарь. М.: Языки славянских культур, 2010. 368 с.
8. Леонтьев А.Н. Образ мира. Избранные психологические произведения. М.: Педагогика, 1983. С. 251-261.
9. Локк Дж. Опыт о человеческом разуме. Избранные философские произведения в двух томах. Москва, 1960. Т. I. С. 153-162.
10. Платон. Теэтет
11. Рузин И.Г. Модусы, перцепции (зрение, слух, осязание, обоняние, вкус) и их выражение в языке. Москва, 1995. 199 c.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження лексико-семантичних особливостей концепту Beauty на матеріалі англомовних лексикографічних джерел, представлення фреймової структури концепту Beauty. Порівняльний аналіз словникових дефініцій, навколоядерний простір суперфрейму "beauty".
курсовая работа [72,2 K], добавлен 31.03.2019Опис психологічних особливостей сприйняття тексту. Тлумачення змісту малозрозумілих елементів тексту. Трактування поведінки персонажа та його мотивів, виходячи з власного досвіду та існуючих теорій. Проектування своїх уявлень, відчуттів на художні образи.
презентация [228,6 K], добавлен 03.03.2016Схожі та відмінні риси різних стилів англійської мови: офіційно-ділового, публіцистичного, наукового, розмовного, художнього. Вивчення схожості та відмінності рис різних стилів англійської мови: публіцистичного та наукового, розмовного та художнього.
курсовая работа [92,9 K], добавлен 16.06.2011Дослідження особливостей опису фразеологічних одиниць з гендерним компонентом у лексикографічних виданнях англійської мови. Пiдходи до класифікації cловникових дефініцій. Типи лексикографічних моделей фразеологічних одиниць з гендерним компонентом.
статья [197,7 K], добавлен 09.11.2015Евфемізми як складова словникового складу мови. Соціальні відмінності між мовцями. Класифікації фразеологічних одиниць англійської, російської та новогрецької мови. Головні семантичні та структурні особливості фразеологічних евфемізмів різних мов.
магистерская работа [164,0 K], добавлен 23.03.2014Дослідження процесу становлення мовознавства для більш точного розуміння лінгвістичної ситуації у світі. Деривація як провідна традиція мовотворення англійської мови. Способи англійського словотвору. Приклади скорочень та абревіацій англійської мови.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 13.04.2015Виділено основні концептосфери та конкретні концепти імен учасників Інтернет-спілкування. Комплексний аналіз механізмів сприйняття і відтворення концептуальних складових за допомогою відповідних когнітивних моделей сприйняття і відтворення дійсності.
статья [17,7 K], добавлен 24.11.2017Опис номінативно-денотативної і предикативної функцій простого речення. Аналіз форм словосполученнєвого прислівникового підрядного зв'язку у внутрішньореченнєвій структурі. Визначення особливостей сурядного та детермінантного синтаксичних зв'язків.
статья [30,3 K], добавлен 20.09.2010Задачі та історія тлумачного словника. Переваги електронних словників. Характеристика найпопулярніших тлумачних словників англійської мови та механізм роботи з ними. Якість тлумачень лексики: загальновживаної, сленгової, спеціалізованої та неологізмів.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.10.2009Розвиток англійської мови, його етапи та головні періоди: давньо- та середньо- та ново англійський. Опис сучасних діалектів британського та інших варіантів їх лінгвістичні відмінності та особливості. Вплив запозичень на формування англійської мови.
курсовая работа [93,2 K], добавлен 28.10.2015Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Висвітлення й аналіз лексико-стилістичних та структурних особливостей існуючих перекладів поетичних творів Гійома Аполлінера. Розгляд та характеристика підходів різних перекладачів щодо збереження відповідності тексту перекладу первинному тексту.
статья [26,0 K], добавлен 07.02.2018Світ як об'єктивна реальність, основні принципи та закономірності його існування. Вивчення властивостей часу вченими різних епох. Особливість репрезентації об’єктивної дійсності у мові. Концептуальні засади темпоральності. Характеристики теперішності.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 19.10.2010Культура мови журналіста як важлива умова становлення його як мовної особистості. Мовна компетентність телевізійних журналістів у прямоефірному мовленні. Взаємозв’язок дефініцій "культура мови" і "мовна особистість". Аналіз частоти різнотипних помилок.
курсовая работа [77,4 K], добавлен 26.02.2014Лінгвістичні особливості словникової статті політичного характеру як типу тексту. Тлумачні та енциклопедичні словники в англомовній лексикографічній традиції. Аналіз перекладів американських словникових статей політичного характеру українською мовою.
дипломная работа [142,2 K], добавлен 22.06.2013Визначення природи метафори з точки зору різних дослідників, її особливості. Основні засоби перекладу метафор та образних виразів з англійської мови на українську. Аналіз перекладу метафоричних термінів з науково-технічних текстів аграрної тематики.
курсовая работа [72,4 K], добавлен 16.12.2015Історико-соціальні аспекти поширення англійської мови в країнах світу. Основні фонетичні особливості американського варіанту англійської мови. Англомовне суспільство Канади та його контакти з історичною батьківщиною. Англійська мова в Австралії.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 21.07.2011Природа мотивації та її вплив на формування лексичних навичок. Віршовано-пісенні матеріали як засіб підвищення мотивації. Використання пісень для підвищення ефективності сприйняття лексики й граматики англійської мови. Римівки як засіб навчання лексики.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 08.04.2010Визначення природи синонімічної взаємодії багатозначних лексичних одиниць на основі архісем "подія", "свято". Дослідження та характеристика типових моделей лексико-семантичної взаємодії кожного із синонімів Воскресіння Христове, Пасха, Великдень.
статья [53,4 K], добавлен 22.02.2018Історичний розвиток мови. Зміни у значеннях похідних і непохідних основ. Зникнення з мови споріднених мотивуючих основ. Фонетичні зміни у структурі слова. Деетимологізація і демотивація слів. Повне і неповне спрощення. Зміна морфемних меж у складі слова.
реферат [26,2 K], добавлен 13.06.2011
