Концепт подолання минулого в німецькій лінгвокультурі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Концепт Vergangenheitsbewдltigung / подолання минулого в німецькій лінгвокультурі

М.І. Блажко кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької мови

В.О. Шевченко магістрантка факультету іноземних мов

Анотація

Стаття розглядає концепт VERGANGENHEITSBEWДLTIGUNG / ПОДО ЛАННЯ МИНУЛОГО на матеріалі оповідання німецького письменника Бернгарда Шлінка "Дівчинка з ящіркою". З'ясовано, що досліджуваний кон цепт репрезентує знання про політичне життя післявоєнної Німеччини в аспекті переосмислення минулого. Виокремлено мовні одиниці з оцінною та національно-культурною семантикою, описано їх значеннєві особли вості у вербалізації досліджуваного концепту.

Ключові слова: концепт, концепт ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО, Бернгард Шлінк, "Дівчинка з ящіркою", німецька лінгвокультура, мовні одиниці з національно-культурною семантикою, оцінні мовні одиниці, оповідання.

Abstract

O. Shevchenko

Master's degree student, Faculty of Foreign Languages, Mykola Gogol State University, Nizhyn, Ukraine

"Overcoming the past" concept in german linguoculture

The article discusses the OVERCOMING THE PAST concept drawing on the story "Das Mдdchen mit der Eidechse" by the German author Berhard Schlink. It is found that the concept under study represents knowledge about post-war Germany's political life concerning the rethinking of the country's past. The paper singles out linguistic units with evaluative and national cultural meaning, describes their semantic peculiarities in verbalizing the concept under discussion.

Key words: concept, VERGANGENHEITSBEWДLTIGUNG / OVERCOMING THE PAST concept, Berhard Schlink, "Das Mдdchen, mit der

Національно-культурні особливості народу: специфіка світо сприйняття, національно-культурна семантика явищ, предметів, властивостей знаходять відображення в мовній картині світу народу, що зумовлено своєрідністю буття кожного конкретного етносу [6]. Концептуальна картина світу, як результат пізнання людиною навколишнього середовища, відзначається зв'язком із концепто- сферою, яка існує у вигляді концептів [5, с. 11-12]. У концептосфері знаходить своє відображення специфіка лінгвокультури етносу, його фольклору, літератури [1, с. 24].

З позицій лінгвокультурного підходу під концептом розуміють "ментальні утворення, що є значущими усвідомлюваними типізова ними фрагментами досвіду людини, котрі зберігаються в її пам'яті" [3, с. 7].

Концепт вважають мікромоделлю культури, а культуру розу міють як макромодель концепту. Як наголошує В. Г. Зусман, "кон цепт породжує культуру і породжується нею" [2, с. 41].

У нашому дослідженні під концептом розуміємо "дискретну змістовну одиницю колективної свідомості національної лінгвокуль- турної спільноти, котра віддзеркалює предмети реального або індивідуального світів і зберігається в колективній пам'яті" [3, с. 91].

Одним із актуальних концептів сучасної німецької культури є, на нашу думку, концепт УЕЯ0АІ\І0ЕМНЕІТ8БЕМ/Аі_ТІ0иі\І0 / ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО. Осмислення минулих часів націонал- соціалізму належить до ключових понять публічних дискусій у Німеччині другої половини XX ст. Вважається, що переосмислення минулого має індивідуальне та колективне значення та відзначається переборюванням негативних почуттів, душевного болю й почуття провини, які було витіснено з пам'яті та забуто [13].

Актуальність обраної теми визначається інтересом лінгво- культурологічних досліджень до вивчення морально-етичних цін ностей, соціальних норм та правил, дотримання яких усіма членами лінгвокультурної спільноти уможливлює регулювання міжособистіс- них стосунків.

Мета статті полягає у з'ясуванні змісту концепту

VERGANGENHEITSBEWАLTIGUNG / ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО та дослідження мовних засобів його вербалізації у німецькій лінгвокультурі.

Предметом вивчення є мовні засоби актуалізації концепту, які відображають об'єкт дослідження як лінгвокультурний феномен. Матеріалом дослідження слугують лексикографічні джерела та мова твору сучасного німецького письменника Бернгарда Шлінка, в якій відображено лінгвокультурну інформацію про політично- суспільне життя Німеччини після Другої світової війни.

В липні 1945 року країни антигітлеровської коаліції запропону вали низку заходів, відомих як програма "чотирьох Д": денацифі кація, демократизація, демілітаризація та декартелізація Німеччини. Денацифікація Німеччини мала на меті звільнити економіку, політику, культуру, ЗМІ та юриспруденцію колишнього Третього рейху (неофі ційна назва німецької держави з 1933 до 1945 рр.) від впливу та наслідків націонал-соціалізму правовим шляхом, через осудження всіх злочинців нацистського режиму та усунення колишніх нацист ських функціонерів з державних, політичних та керівних посад; через реабілітацію жертв нацизму.

Отже, однією з найгостріших соціальних, політичних та культур них проблем новітньої історії Німеччини у другій половині XX ст. є осмислення кожним окремим індивідом та німецьким суспільством у цілому злочинів націонал-соціалістів та критичне ставлення до них, обговорення спогадів про минуле у публічному та приватному прос торі та усвідомлення індивідуальної і колективної провини.

VERGANGENHEITSBEWДLTIGUNG / ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО вважається важливою частиною національної та культурної іденти фікації сучасних німців.

Для опису ключових слів досліджуваного концепту застосовуємо метод аналізу словникових дефініцій, у яких узагальнено знання та уявлення представників німецького соціуму про VERGANGENHEITSBEWДLTIGUNG / ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО. Слово-репрезентант концепту іменник die "Vergangenheitsbewдltigung" використовується в назві двох сучасних лексикографічних джерел - словника і лексикона, автори яких беруть це слово в лапки, проте не пояснюють причин такого слововживання [12; 13].

Тлумачні та енциклопедичні словники сучасної німецької мови розуміють значення лексеми Vergangenheitsbewдltigung так: в Онлайн- версії словника Duden подолання минулого - це Auseinandersetzung "полеміка, критичне ставлення". Тобто, йдеться про "полеміку, кри тичне ставлення певної нації до проблемного відрізку її новітньої історії, в Німеччині - критичне ставлення до націонал-соціалізму" [переклад з німецької на українську наш, М. І. Блажко та В. О. Шев ченко] [11]. Мовні одиниці Auseinandersetzung "полеміка, критичний розгляд", Nation "нація", jьngere Geschichte "новітня історія" актуалі зують знання про післявоєнну німецьку націю, про суспільні цінності суб'єктів суспільних відношень, а топонім Deutschland "Німеччина" та історична реалія на позначення відрізку часу в житті країни Nationalsozialismus "націонал-соціалізм" вербалізують культурну інформацію досліджуваного концепту.

В онлайн-версії німецької універсальної енциклопедії Брокгауз іменник Vergangenheitsbewдltigung подається як "поняття політично- соціальної мови (сукупності вербальних структур), що використо вується як у приватній сфері, так і в політичній культурі німецького післявоєнного суспільства для усвідомлення злочинів націонал- соціалістів, а також для обговорення індивідуальної провини та способу життя" [8].

Зазначимо, що наведена дефініція відрізняється від поперед ньої наявністю таких вербалізаторів як die Verbrechen "злочини", politisch-soziale Sprache "політично-соціальна мова", Gesellschaft "суспільство", die politische Kultur "політична культура", individuelle Schuld "індивідуальна провина", Lebensfьhrung "спосіб життя". Vergangenheitsbewдltigung також тлумачать як термін для опису способу писемної або усної фіксації спогадів про націонал-соціа- лістичне минуле німців [9, с. 339].

На основі аналізу словникових дефініцій імені концепту VERGANGENHEITSBEWДLTIGUNG / ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО ви діляємо компоненти, які структурують зміст лексеми

Vergangenheitsbewдltigung та взаємодіють між собою: політична культура, новітня історія Німеччини, націонал-соціалізм, нація, злочини, колективна провина, індивідуальна провина. Концепт VERGANGENHEITSBEWДLTIGUNG / ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО містить колективні та індивідуальні знання про політичну, соціальну та культурну діяльність післявоєнної Німеччини, спрямовану на регулювання відносин між винними у злочинах проти людяності та їх жертвами.

Тема німецького минулого, пов'язаного з націонал-соціалістич- ною німецькою державою, її поразкою у Другій світовій війні, із впли вом націонал-соціалістичної ідеології на німецьке суспільство, з після воєнною окупацією Німеччини державами-союзницями належить до делікатних і актуальних тем у сучасній німецькій літературі [7, с. 5]. Одним із авторів, які звертаються у своїх творах до цієї теми, є ні мецький письменник, прозаїк з юридичною освітою, Бернгард Шлінк. Минуле, кохання, батьківщина: автор вважає ці теми головними у своїй творчості, що він неодноразово підкреслював у своїх лекціях з естетики "Gedanken ьber das Schreiben" 2010 року [4, с. 90].

Лінгвістичне дослідження творчості Бернгарда Шлінка, як і вив чення ідіолекту будь-якого письменника, неможливе без розуміння його світобачення. Слово митця, його сприймання світу завжди пере бувають у взаємозв'язку та взаємозалежності. Дослідниками твор чості Б. Шлінка зазначається, що він пише про відповідальність зло чинців націонал-соціалістичного режиму та його наслідки для після воєнного покоління, зокрема в одному із всесвітньо відомих романів "Der Vorleser", який було перекладено українською мовою як "Читець".

Збірка "Liebesfluchten", що побачила світ у 2000 році, відкрива ється одним із кращих оповідань автора "Дівчинка з ящіркою" ("Das Mдdchen mit der Eidechse"), в якому він розвиває тему наслідків Дру гої світової війни та націонал-соціалістичного режиму для німе цького суспільства і досліджує проблему особистої відповідальності [7, c. 16]. Історія охоплює дитинство та юність головного героя. З дитинства він захоплюється картиною, що часто ставала причиною сварки між батьками, під час якої вони згадували дівчину-єврейку. Протагоніст не знає, як батько став власником картини, йому не відомі ні назва твору, ні його автор. Він помічає зневажливий тон, яким його мати висловлюється щодо зображеної дівчинки-єврейки, він не має пояснень цього ставлення й не наважується поговорити про це з батьками. Ця картина залишається сімейним скарбом та таємницею, яку головний герой вирішав розкрити вже після того, коли він став студентом юридичного факультету.

Подальше розслідування історії появи картини приводить до розкриття неприємної правди про батька вже після його смерті. Син дізнається, що його батько співпрацював з націонал-соціалістичним режимом та обіймав посаду воєнного судді у Страсбурзі, допоміг виїхати з Німеччини євреям, у яких він винаймав житло, та, за вер сією матері, одержав від них на знак подяки за цей вчинок картину: Er war Kriegsgerichtsrat in StraЯburg, fand heraus, daЯ die Leute, bei denen er einquartiert war, Juden mit falschen Papieren waren, und half ihnen [16, c. 25]. З іншого боку, правдою про батька є і те, що він зрадив свого друга, коли таємно повідомив представникам влади про його допомогу засудженим на відправку до концтаборів.

Головний герой, представник нового покоління, відчуває свою провину перед минулим, що відповідає моральним пріоритетам післявоєнного часу, й приймає рішення позбутися минулого шляхом спалення картини.

В тексті оповідання виділені компоненти концепту відобража ються в семантиці двох груп мовних одиниць: 1) одиниці з націо нально-культурною семантикою, яка зумовлена особливим типом осмислення явищ німецької історії 1933-1945 років; 2) одиниці оцінної семантики.

Мовні одиниці з національно-культурною семантикою поділяє мо на чотири підгрупи: 1) найменування історичних подій, пов'язаних з націонал-соціалістичним минулим Німеччини, що зберігаються в пам'яті народу, наприклад: die Ausstellung "Entartete Kunst" in Mьnchen "виставка "Дегенеративне мистецтво" в Мюнхені" [16, с. 20], die Karlsruher Ausstellung "Regierungskunst 1918-1933" "виставка "Державне мистецтво 1918-1933 років" в м. Карлсруе [16, с. 24]", der Einmarsch der Deutschen in StraЯburg "вступ німців до міста Страсбург") [16, с. 24], franzцsische Gefangenschaft "францу зький полон" [16, с. 25] тощо; 2) найменування культурологічних реалій періоду націонал-соціалізму, наприклад: der Kriegsgerichtsrat "воєнний суддя, який мав звання майора" [16, с. 25]; 3) лексичні оди ниці націонал-соціалістичного періоду: die Entartung "дегенерація" [16, с. 20], verschollen sein "бути втраченим (про картину, ману скрипт)" [16, c. 20]; 4) етнономінації das Judenmдdchen "жидівка", der Jude "єврей", die jьdischen Menschen "євреї" [16, с. 28] тощо.

В тексті оповідання батько головного героя використовує номі націю die jьdischen Menschen, щоб довести свою непричетність до тих злочинних дій, які розслідував один із журналістів. У пресі з'яви лась низка публікацій, у яких батька звинувачували у винесенні вироку смертної кари німецькому офіцеру, своєму другові, який рятував євреїв. Також повідомлялося, що причиною арешту офіце ра був донос воєнного судді [16, с. 26]. Ймовірно, його звинувачува ли у злочинах проти людяності, оскільки він порушив загально прийняті моральні норми. Батька звільнили з посади міського судді, він втратив свій високий соціальний статус, можливість обіймати керівні посади, почувався пригнічено та зловживав алкоголем.

Проте він готувався до судового процесу, ретельно вивчав газетні публікації про себе, помічав неточності у формулюваннях, робив виправлення та нотатки. Оскільки батько головного героя мав юридичну освіту, то він легко знаходив у Кримінальному карному кодексі положення, які доводили правомірність його дій на посаді воєнного судді та виправдовували його [16, с. 27-28].

Його правову грамотність підкреслює вживання ним словосполу чення die jьdischen Menschen замість іменника der Jude / die Jьdin. Останній викликає асоціації, пов'язані з використанням мови у часи націонал-соціалістичного режиму та сприймається як дискримінацій на назва [10].

Спроба виправдати свої вчинки оцінюється в тексті оповідання негативно, що ілюструє прикметник entsetzlich "жахливий, страхітли вий", вжитий у тексті в предикативній функції: Aber es liest sich entsetzlich [16, с. 28]. До групи оцінної лексики відносимо прикметники оцінної семантики entsetzlich "жахливий, страхітливий", richtig "пра вильний", falsch "неправильний" тощо, ідіоматичні розмовні вирази, наприклад: jemandem einen Strick aus etw. drehen "розм. копати комусь яму". Моральним імперативом цього часу було не виправдання своєї співучасті в злочинах націонал-соціалізму, а визнання своєї провини або публічний осуд, негативне ставлення до суспільно-небезпечних дій.

Проте не всі члени суспільства поділяють ідею подолання минулого шляхом публічного обговорення цієї важливої проблеми. Так, мати головного героя позитивно оцінює спробу свого чоловіка виправдати цей вчинок: "Wie ich es fand?" Sie zuckte die Schultern. "Er hat sich jeden Satz genau ьberlegt. Man hдtte ihm aus keinem einzigen Wort einen Strick drehen kцnnen" [16, c. 28]. Своє схвалення поведінки чоловіка мати виражає за допомогою розмовного ідіома тичного виразу jemandem einen Strick aus etw. drehen "розм. копати комусь яму". З погляду матері, немає нічого неправильного в раціо нальних аргументах батька, який намагався у такий спосіб захистити себе, своїх рідних від покарання. Ідіоматичний вираз jemandem einen Strick aus etw. drehen викликає в уяві носія німецької мови асоціації, пов'язані з покаранням винних через повішання [17], тому будь-які спроби захистити себе від смерті виправдані. Це можна інтерпретувати як неготовність покоління батьків головного героя ви знати свою індивідуальну провину в злочинах націонал-соціалізму.

Проведений аналіз лексикографічних джерел та тексту сучасно го німецькомовного оповідання дозволяє зазначити, що в колективній та індивідуальній пам'яті носіїв німецької мови відображаються знання про проблемний відрізок часу новітньої історії Німеччини з 1933 до 1945 року. Ментальною одиницею, яка репрезентує колек тивне та індивідуальне осмислення змін у суспільно-політичному та культурному житті німецького соціуму у другій половині XX ст. є кон цепт VERGANGENHEITSBEWДLTIGUNG / ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО. Мовними формами вербалізації досліджуваного концепту виступають лексичні та фразеологічні одиниці німецької мови, семантика яких відображає історію німецького народу, його культуру та оцінку.

мовний семантика вербалізація концепт

Література

1. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації. Київ: Довіра, 2017. 205 с. (Словник України).

2. Зусман В. Г. Концепт в культурологическом аспекте. Межкультур ная коммуникация: учебное пособие. Н. Новгород: Деком, 2001. С. 38-53.

3. Карасик В. И. Языковые ключи. Волгоград: Парадигма, 2007. 520 с.

4. Кудрявцева И. Н. Бернхард Шлінк: рассказывая истории. Филоло гические науки. 2015. № 4 (35). Ч. 2. С. 89-93. URL: https://research-journal. org/languages/bernxard-shlink-rasskazyvaya-istorii/

5. Попова З. Д., Стернин И. А. Язык и национальная картина мира. Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 2002. 59 с.

6. Abildayeva, K. Reprezentatsija kontseptov "dobro" i "zlo" v yazykovoy kartine mira russkogo i kazakhskogo narodov [Representation of "the Good" and "the Evil" Concepts in Russian and Kazack Language picture of the World] / Kenish Abildayeva, Meruert Amangaziyeva, Aliya Yergazina, Kyrmyzu Yessenova. - Intercultural Communication, ISSN 2451-0998. Vol. 1 (4) 2018/ pp. 21-36 (in Russian).

7. Binkova Jana Recht und Unrecht bei Bernhard Schlink in Der Vorleser und Liebesfluchten. Brьnn, 2012. 55 c.

8. Brockhaus, Vergangenheitsbewдltigung, die.

9. Branch Julia Nationale Integration nach dem Holocaust: Israel und Deutschland im Vergleich /Julia Brauch //Frankfurt: Campus-Verl., 2004. С. 339-340.

10. Eitz, Thorsten Wцrterbuch der "Vergangenheitsbewдltigung". Die NS- Vergangenheit im цffentlichen Sprachgebrauch / Thorsten Eitz, Georg Stцtzel: Hildesheim / Zьrich / New York: Verlag, 2007. 786 s.

11. Fischer, Torben; Lorenz, Matthias N. (Hrsg.): Lexikon der

12. "Vergangenheitsbewдltigung" in Deutschland. Debatten- und Diskursgeschichte des Nationalsozialismus nach 1945. Bielefeld: Transcript - Verlag fьr Kommunikation, Kultur und soziale Praxis, 2007. 398 s.

13. Kцnig, Helmut Rezension zu: Fischer, Torben; Lorenz, Matthias N. (Hrsg.): Lexikon der "Vergangenheitsbewдltigung" in Deutschland. Debatten- und Diskursgeschichte des Nationalsozialismus nach 1945. Bielefeld 2007/

14. Eitz, Thorsten; Stцtzel, Georg (Hrsg.): Wцrterbuch der

15. "Vergangenheitsbewдltigung". Die NS-Vergangenheit im цffentlichen Sprachgebrauch. Hildesheim 2007, in: H-Soz-Kult, 20. 10. 2008.

16. Schlink, B. Liebesfluchten (Geschichten) / Bernhard Schlink // Diogenes Verlag AG Zьrich. 2000. № 5. 173 s.

17. Wikiwцrterbuch, Jemandem_einen_Strick_aus_etwas_drehen.

References

1. Bacevych, F. S. (2017). Slovnyk terminiv mizhkuljturnoji komunikaciji [Glossary of Terminals in the Community of Culture]. Kyiv [in Ukraine].

2. Zusman V. G. (2001). Kontsept v kulturologicheskom aspekte. Mezhkulturnaya kommunikatsiya: uchebnoe posobie [The concept in the cultural aspect. Intercultural communication] N. Novgorod [in Russian].

3. Karasik, V. I. (2007). Yazyikovyie klyuchi [Language keys]. Volgograd [in Russian].

4. Kudryavtseva, I. N. (2015). Bernhard ShlInk: rasskazyivaya istorii [Bernhard Schlink: telling stories [Bernhard Schlick: telling stories]. Filologicheskie nauki - Philosophical sciences. (4)35 Ch. 2, 89-93 s. URL.https://research-journal. org/languages/bernxard-shlink-rasskazyvaya-istorii.

5. Popova, Z. D., Sternin I. A. (2002). Yazyik i natsionalnaya kartina mira [Language and national picture of the world]. Voronezh [in Russian].

6. Abildayeva, K. (2018). Reprezentatsija kontseptov "dobro" i "zlo" v yazykovoy kartine mira russkogo i kazakhskogo narodov [Representation of "the Good" and "the Evil" Concepts in Russian and Kazack Language picture of the World], Intercultural Communication, ISSN 2451-0998, vol. 1 (4) 2018. [in Russian].

7. Branch, Julia (2004). Nationale Integration nach dem Holocaust: Israel und Deutschland im Vergleich. Frankfurt: Campus-Verl.

8. Binkova, Jana (2012). Recht und Unrecht bei Bernhard Schlink in Der Vorleser und Liebesfluchten. Brьnn.

9. Brockhaus, Vergangenheitsbewдltigung, die

10. Duden Jude, der

11. Duden, Vergangenheitsbewдltigung, die

12. Eitz, (2007). Thorsten Wцrterbuch der "Vergangenheitsbewдltigung". Die NS-Vergangenheit im цffentlichen Sprachgebrauch. / Thorsten Eitz, Georg Stцtzel: Hildesheim / Zьrich / New York: Verlag. 2007. 786 S.

13. Fischer, Torben (2007). Lorenz, Matthias N. (Hrsg.): Lexikon der "Vergangenheitsbewдltigung" in Deutschland. Debatten-und Diskursgeschichte des Nationalsozialismus nach 1945. Bielefeld: Transcript - Verlag fьr Kommunikation, Kultur und soziale Praxis 2007, 398 S.

14. Kцnig, Helmut Rezension zu: Fischer, Torben; Lorenz, Matthias N. (Hrsg.): Lexikon der "Vergangenheitsbewдltigung" in Deutschland. Debatten- und Diskursgeschichte des Nationalsozialismus nach 1945. Bielefeld 2007.

15. Eitz, Thorsten; Stцtzel, Georg (Hrsg.): Wцrterbuch der

16. "Vergangenheitsbewдltigung". Die NS-Vergangenheit im цffentlichen

17. Sprachgebrauch. Hildesheim 2007, in: H-Soz-Kult, 20. 10. 2008

18. Schlink, Bernhard Liebesfluchten (Geschichten) / Bernhard Schlink // Diogenes Verlag AG Zьrich. - 2000. - 5 - 173 S.

19. Wikiwцrterbuch, Jemandem_einen_Strick_aus_etwas_drehen M. I. Blazhko

20. Candidate of Sciences (Germanic Philology), Associate Professor, Head of German Language Department, Faculty of Foreign Languages, Mykola Gogol State University, Nizhyn, Ukraine

Размещено на Allbest.ru