Абревіатури в англомовній терміносистемі охорони довкілля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Абревіатури в англомовній терміносистемі охорони довкілля

Мар'яна Саламаха

Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна



Абревіація є продуктивним способом утворення термінів охорони довкілля. У статті виявлено, що з-поміж 2565 відповідних термінів 264 вживаються у скороченій формі. Абревіатури охорони довкілля охарактеризовано згідно зі структурним і семантичним критеріями. З'ясовано, що основна кількість абревіатур представлена ініціальною абревіацією, тобто складанням назв перших літер компонентів термінологічного словосполучення, оскільки вона легше піддається процесу інтеграції. Найчисельнішою у досліджуваному корпусі є група трилітерних абревіатур. Щодо кількісних параметрів, то простежено певну тенденцію, коли зі збільшенням кількості літер в абревіатурі кількість останніх зменшується. Виокремлено шість основних лексико-семантичних груп абревіатур охорони довкілля. Найчастіше вони використовуються на позначення назв установ та організацій, а також назв документів, актів, законів тощо. лексика семантичний абревіатура три літерний

Ключові слова: абревіатура, алфавітизм, літерні абревіатури, лексико-семантична група, термі- носистема охорони довкілля.



ABBREVIATIONS IN THE TERMINOLOGICAL SYSTEM OF ENVIRONMENTAL PROTECTION

MaryanaSalamakha

IvanFrankoNationalUniversityofLviv,

Lviv, Ukraine

InthearticleanattempthasbeenmadetoanalyzeEnglishEnvironmentalProtection (EP) abbreviations. Itshouldbenotedthatabovementionedabbreviationshavenotyetbeenstudied. Therefore, thepaperoffersthefirstfulldescriptionandclassificationofEnglishEnvironmentalProtectionabbreviations. Among 2565 EP terms, selectedfrom EP andecologicaldictionariesaswellasscientificarticlesfromthe “JournalofEnvironmentalProtection” duringtheperiodof 2011-2018 years (5653 pages), 264 abbreviationshavebeenidentified, thisprovingthatabbreviationis a commonwayofforming EP terms. Suchnominationsarealwayssecondaryintheirnatureastheyareformedbyshortening, contractionorclippingtoinitiallettersofalreadyexistingtermsor, mostoften, terminologicalphrases. Duetoabbreviations, thesphereunderstudyisenrichedwithnewlexicalunits. Therefore, fordenotingthesameconcept, twofull-fledgedlinguisticformsareused - a terminologicalphraseandanabbreviation, whichisitsshortversion. Thepopularityofabbreviationsisobviouslyjustified: byshorteningtheirexternalform, i.e. byeconomizinglinguisticandspaceresources, theystillcontaintheentireinformationloadandconveyittoprofessionalsin a conciseandclearway.

Allthe EP abbreviationshavebeenclassifiedaccordingtostructuralandsemanticcriteria. Theanalysishasshownthattheterminologicalsystemunderresearchischaracterizedbyinitialletterabbreviations, i.e. thecompilationofthefirstlettersofterminologicalphrasecomponents. Accordingtotheirstructure, EP abbreviationscontainfromonetosixormoreletters. Themostnumerousgroupof EP abbreviationsispresentedbythoseconsistingofthreeletters. A certaintrendhasbeendefined: withtheincreaseinthenumberoflettersinanabbreviation, thenumberofsuchabbreviationsdecreases, whichcanbeexplainedby a smallernumberofterminologicalphrasescomprisingfourormorecomponents. Thegroupofabbreviationsconsistingofonlyoneletterisalsoverysmall.

Themethodofcomponentialanalysisallowedclassifying EP abbreviationsaccordingto a semanticcriterion. Therefore, sixthematicgroupshavebeendetermined. Mostoften, abbreviationsrefertothenamesofestablishmentsandorganizationsornamesofdocuments, lawsandacts.

Thestudyofabbreviationsas a wayofterm-formationisextremelyimportantsinceitfacilitatesthedescriptionofthetermsandthuscontributestotheresearchof EP terminologicalsystem.

Keywords: abbreviation, alphabetism, letterabbreviations, lexical-semanticgroup, environmentalprotectionterminologicalsystem.



Вступ

Дослідження феномену абревіації у лінгвістиці зумовлене зацікавленням мовознавців до термінологічних систем з метою виявлення загальних закономірностей їхнього розвитку. Охорона довкілля - досить молода галузь, оскільки гострі проблеми довкілля з'явились лише у ХХ-му столітті. Вивчення абревіатур терміносистеми охорони довкілля пояснюється зростаючим темпом міжнародної співпраці, необхідністю розуміння спеціалістів різних країн і подальшого розвитку наукових галузей.

Об'єкт дослідження - скорочення термінологічних словосполучень, які виявили частотність вживання та продуктивність у сфері охорони довкілля. Мета дослідження - описати особливості абревіатур досліджуваної термінології та виявити їхні типи.



Аналіз останніх досліджень і публікацій

Суттєвий внесок у дослідження абревіатур та їхньої класифікації зробила низка дослідників: О. С. Ахманова [1], В. Г Гак [2], І. А. Потапова [10], О. П. Шаповалова [11], В. Н. Шевчук [12], А. Штайнхауер [17], В. Флейшер [15] та ін. Вивченням абревіатур різних англомовних терміносистем займались Е. Т. Дерді (юридичні абревіатури) [3], Ю. А. Завгороднєв (абревіатури фінансів та економіки) [4], О. М. Іващишин (абревіатури техногенного впливу на довкілля) [5], З. Б. Куделько (абревіатури ринкових взаємин) [9] тощо. Проте абревіатури охорони довкілля досі не були предметом окремого дослідження. Отже, у цій статті здійснено першу спробу аналізу вищезгаданих абревіатур.

Абревіаційний спосіб термінотворення забезпечує потребу спілкування за рахунок конденсації інформації в комунікативних цілях і підвищення інформаційної цінності. Це зумовлено мовними, культурно-історичними та комунікативними чинниками [8, с. 50].

Абревіатура - це одиниця письмового чи усного мовлення, яка створена з окремих елементів графічної чи звукової оболонки вихідної (початкової) повної форми (слова чи словосполучення), з якою ця одиниця знаходиться в певному лексико-семантичному зв'язку [7, с. 10].

Тенденція до скорочення термінів охорони довкілля зумовлена позамовними та мовними чинниками, пов'язаними з активізацією проблем довкілля. Внутрішньомовний чинник абревіації зумовлений мовною економією. Абревіатурам як повноправним одиницям вторинної номінації властиві номінативна здатність, входження у формально- структурні, парадигматичні та синтагматичні зв'язки, семантичний розвиток, можливість зміни лексичного значення у діахронному аспекті тощо.

Скорочення матеріальної оболонки термінів чи термінологічних словосполучень сприяє швидкості їх сприйняття. Отже, абревіатури дають можливість економити не тільки час вимови мовної одиниці, а й артикуляційні зусилля того, хто говорить чи моторні зусилля того, хто пише [8, с. 43]. Абревіатури виконують функцію економії місця і в текстах. Через значне збільшення інформації, сфери охорони довкілля зокрема, виникає бажання скоротити обсяг фахових текстів, що стало можливим завдяки введенню в них абревіатур, які, зберігаючи інформативну насиченість, є доступними та зрозумілими для спеціалістів певної галузі. Іншими словами, в абревіатурах інформація передається меншою кількістю знаків, причому об'єм кожного знака такий самий як у відповідних первинних одиницях [14].

На структуру скорочених чи абревіаційних термінів впливають певні обмежувальні чинники: 1) фонетичний (оскільки для утворення абревіатур використовуються здебільшого такі елементи початкового словосполучення, які легко і зручно вимовляти);

морфологічний (адже структура абревіатури визначається морфологічною структурою початкової одиниці) та 3) семантичний (абревіатура повинна викликати асоціативні зв'язки, і, навпаки, уникати небажаних асоціацій) [7, с. 9].

Методологія дослідження. Матеріалом для аналізу та вивчення абревіатур охорони довкілля стали 264 абревіатури, відібраних методом суцільної вибірки із 7 фахових словників [18-24] та фахових статей (із журналу “JournalofEnvironmentalProtection”) [25], загальним обсягом 4 940 сторінок, опублікованих за 2010 - 2017 рр.

Методологія дослідження абревіатур охорони довкілля включає загальнофілософську, загальнонаукову та лінгвістичну методологію. До загальнонаукових методів належать методи, які використовуються для теоретичного та емпіричного дослідження: аналіз, індукція, дедукція, спостереження, опис, порівняння, узагальнення, класифікація тощо. Лінгвістична методологія, яка перебуває у тісному зв'язку із загальнонауковою, передбачає використання спеціальних лінгвістичних методів дослідження з метою розв'язання конкретних завдань.

У процесі аналізу абревіатур використано такі лінгвістичні методи, як метод суцільної вибірки, метод аналізу словникових дефініцій, метод кількісних підрахунків і структурний методи.

Метод суцільної вибірки передбачає дефініційний або тезаурусний аналіз, який застосовується для уточнення дефініцій. Оскільки кожна абревіатура є скороченою версією повноцінного терміна чи термінологічного словосполучення, для їхнього аналізу за семантичним критерієм, поділу на лексико-семантичні групи та встановлення між ними семантичного зв'язку використано словникові дефініції термінологічних словосполучень. Основним із методів, що використовується для дослідження семантичних інваріантних та диференційних ознак, є компонентний аналіз. В основі компонентного аналізу лежить припущення, що значення містить відносно невелику кількість семантичних ознак (сем), які є загальновідомими для всіх представників конкретного соціуму [6, с. 18]. Усі семантичні елементи у слові не є однаково важливими. Один (або кілька) з них є домінантним семантичним елементом і організовує навколо себе усі інші, які можуть бути більш або менш важливими для значення лексеми [16, с. 89]. Отже, різні компоненти у структурі терміна неоднакові за своїм значенням.

Відповідно, розрізняємо різні види сем - загальні та всі інші, що їм підпорядковані. Конкретнішими є власне лексичні семи, серед яких також виокремлюємо головні (категоріально-лексичні семи) та залежні (підпорядковані). Виявлення однакових спільних категоріально-лексичних сем у структурі значень термінів уможливило їхню класифікацію на лексико-семантичні групи, для позначення яких найчастіше використовуються абревіатури.

За допомогою методів спостереження, опису, порівняння та узагальнення проаналізовано структурні особливості абревіатур та здійснено класифікації згідно зі структурою.

Отримані висновки щодо аналізу абревіатур охорони довкілля підтверджуються кількісними підрахунками, які здійснено на основі конкретних класифікацій, що дало змогу глибше та детальніше описати структурні та семантичні особливості абревіатур досліджуваної терміносистеми.

Результати дослідження та їхнє обґрунтування

Синтаксичний спосіб утворення термінів охорони довкілля засвідчив досить високу активність утворення абревіатур. Використання абревіатур у фахових текстах та комунікації є однією з ознак опанування відповідної термінології та професійного мовлення.

Особливістю термінів-абревіатур є те, що всі вони є варіантами термінологічних словосполучень: ISCLT (IndustrialSourceComplexLongTermmodel) - “довготермінова модель (забруднення повітря) промислового комплексу як суцільного джерела викидів”; MEA (MasterEnvironmentalAssessment) - “основна оцінка довкілля”.

Аналіз 264 абревіатур уможливив виявлення таких структурних типів:

1) ініціальні абревіатури (ініціалізми), які поділяємо на:

а) акроніми, тобто такі, що вимовляються за початковими звуками компонентів термінологічного словосполучення, тобто як одне слово [13, с. 57]. Виявлено 26 акронімів: LIDAR (LightDetectionandRanging) - “лазерний засіб виявлення та стеження (за частинками забруднювачів повітря, викидами промислових споруд)”;

NOW (NonhazardousOilFieldWaste) - “безпечні відходи нафтового родовища”; SOC (SyntheticOrganicChemicalContaminant) - “штучна органічна хімічна забруднювальна речовина”;

б) літерні, які утворюються з початкових літер компонентів термінологічних словосполучень. Для позначення ініціальних абревіатур літерного типу використовуємо термін “алфавітизм”, запроваджений О. П. Шаповаловою [11, с. 58]. Наше дослідження засвідчило, що аналізована терміносистема характеризується переважно алфавітизмами. Це підтверджує наш висновок, що літерний спосіб абревіації є найпоширенішим способом утворення термінів-абревіатур як варіантів вихідного термінологічного словосполучення: HSL (HazardousSubstanceList) - “список небезпечних речовин”; HLW(High-levelWaste) - “відходи високої радіоактивності”; ISR (IndirectSourceReview) “оцінка непрямих джерел забруднення повітря”;

2) комбіновані абревіатури утворюються поєднанням слова чи його частини із літерами, звуками або цифрами. У досліджуваній терміносистемі здебільшого зустрічаємо комбіновані абревіатури, які у своїй структурі містять алфавітизм або акронім та слово: AI test (AdsorptionIsothermTest) - “проба ізотермічного поглинання хімічних речовин ґрунтом”; HWM facility (HazardousWasteManagementFacility)

“центр устаткування для переробки небезпечних матеріалів”; HEPA filter (HighEfficiencyParticulateAirFilter) - “високоефективний сухий макрочастинковий очищувач повітря”.

Виявлено випадки, коли абревіатури отримують граматичні ознаки іменника. Особливо це стосується утворення множини за допомогою закінчення -s після абревіатури: VOCs (VolatileOrganicContaminants) - “забруднювальні леткі органічні речовини”; POHCs (PrincipalOrganicHazardousConstituents) - “основні органічні небезпечні складові компоненти”; CFCs (chlorofluorocarbons) - “хлорофторвуглецеві сполуки”.

Аналіз абревіатур терміносистеми охорони довкілля засвідчує, що ініціальна літерна абревіація представлена такими структурними типами:

однолітерна абревіація репрезентована поодинокими прикладами зазвичай на позначення назв величин і хімічних сполук (які вважаємо номенклатурними знаками): K (carryingcapacityoftheenvironment) - “потенційна місткість екосистеми”; P (power) “потужність”;

дволітерна абревіація (33 терміни): OG (organicgas) - “органічний газ; PF (protectivefactor) - “коефіцієнт захисту”; QF (qualityfactor) - “показник якості”. Крім того, дві букви часто позначають назви хімічних речовин чи сполук: CO (carbonmonoxide) - “монооксид вуглецю”;

трилітерна абревіація охорони довкілля представлена найбільшою кількістю з усіх типів, що свідчить про їхню частотність у досліджуваній терміносистемі (117 термінів): EPA (EnvironmentalProtectionAgency) - “агентство охорони довкілля”; RDF (Refuse-derivedFuel) - “паливо, добуте із відходів”; MEA (MasterEnvironmentalAssessment) - “основна оцінка довкілля”; MSW(MunicipalSolidWaste) - “міські побутові тверді відходи”; TSD (Treatment, StorageorDisposal) - “обробка, зберігання або усування (небезпечних відходів)”;

чотирилітерна абревіація представлена 57 термінами (з 264 абревіатур): AQRV (AirQualityRelatedValue) - “відносна якість повітря”; CAER (CommunityAwarenessandEmergencyResponse) - “громадська обережність та реагування на непередбачений випадок”; IPIT (IndexofPotentialInhalationToxicity) - “коефіціент можливості інгаляційного отруєння”; SWMU (SolidWasteManagementUnit) - “ділянка землі для обробки твердих відходів”;

п 'ятилітерна абревіація налічує 36 термінів і свідчить про те, що зі збільшенням кількості літер в абревіатурах, частотність їх вживання падає: CHRIS (ChemicalHazardResponseInformationSystem) - “інформативна система реакції на потенційно-небезпечні хімічні аварії”; LOAEL (LowestObservedAdverseEffectLevel) - “найнижча ефективна шкідлива доза (найменша доза хімічного забруднення, при якій спостерігається шкідливий наслідок)”.

Кількісні дані щодо використання літерної абревіації наведено в таблиці (табл. 1):

Таблиця 1

Кількісна репрезентація літерної абревіації охорони довкілля

Абревіатури	Одно- літерні	Дво- літерні	Три літерні	Чотири- літерні	П'яти- літерні	Шести- та семи- літерні	Усього
Кількість	3	33	97	57	36	12	264
Відсоток	1,2 %	14%	40,8 %	24 %	15 %	5 %	100 %

Кількісно-відсоткова вживаність вищезазначених типів абревіатур не є однаковою в досліджуваній терміносистемі. Трилітерні абревіатури є найчисельнішими, а однолітерні є поодинокими, що пояснюється можливим позначенням однолітерною абревіатурою кількох предметів одночасно, адже кількість букв в англійському алфавіті є обмеженою. П'яти- та шестилітерні абревіатури також не представлені кількісно, оскільки, відповідно, не є великою кількість термінологічних словосполучень, що складаються з п'яти та шести компонентів. Різноманітна кількість поєднань трьох літер і пояснює велику кількість абревіатур саме цих типів.

Крім того, зустрічаємо абревіатури, в яких перший скорочений елемент словосполучення поєднується з повною формою основного терміна. Це так звані “телескопічні слова”, тобто частково скорочені слова типу K-value (Multi-purposeDilutionSafetyFactor) - “універсальний коефіцієнт безпечності розрідження”, чи H-bomb (HydrogenBomb) - “воднева бомба”. Також до телескопічних слів належить термін smog, що утворений з двох слів - smoke+fog.

Дослідження абревіатур охорони довкілля також дало можливість здійснити їхню класифікацію за семантичним критерієм, унаслідок чого було виокремлено шість лексико-семантичних груп. Абревіатури охорони довкілля найчастіше позначають:

1) назви установ та організацій (75 абревіатур). У досліджуваній терміносистемі вони представлені переважно три-, чотири- та п'ятилітерними абревіатурами: APCA (AirPollutionControlAssociation) - “Асоціація контролю за забрудненням повітря”;

CEQ (CouncilonEnvironmentalQuality) - “рада у справах якості довкілля”; IUCN (InternationalUnionforConservationofNatureandNaturalResources) - “міжнародне об'єднання зберігання природи та природних ресурсів”;

назви документів, актів та законів (60): CAA (CleanAirAct) - “Акт про чистоту повітря”; EIR (EnvironmentalImpactReport) - “Звіт про вплив на довкілля”; OPA (OilPollutionAct) - “Закон про забруднення нафтою”;

назви стандартів, необхідних для підтримання довкілля у належному стані, програм, спрямованих на охорону довкілля (52): CEPP (ChemicalEmergencyPreparationProgram) - “програма готовності до хімічних аварійних ситуацій”; CARP (CountdownAcidRainProgram) - “програма поточного обліку кислотного дощу”; NAAQS (NationalAmbientAirQualityStandards) - “Національні стандарти якості оточуючого повітря”;

назви обладнання, пристроїв для очищення та запобігання проблем довкілля (38): POTWs (PubliclyOwnedTreatment Works) - “громадська споруда очищення стічних вод”; WWT (WastewaterTreatmentPlant) - “завод обробки стічної води”;

назви систем та методів запобігання проблем довкілля (24): GEMS (GlobalEnvironmentMonitoringSystem) - “система глобального нагляду за довкіллям”; HACS (HazardAssessmentComputerSystem) - “комп'ютерна система оцінювання загроз для довкілля”;

назви величин (10): BOD (BiologicalOxygenDemand) - “біологічна потреба в кисні”; ACH (AirChangeperHour) - “повітряний обмін за годину”; RMCL (RecommendedMaximumContaminantLevel) - “рекомендований максимальний рівень забруднюючої речовини”.

Отже, найчастіше абревіатури охорони довкілля використовуються на позначення “назв установ і організацій” та “назв документів, актів, законів”.



Висновки та перспективи подальших досліджень

Абревіація є поширеним способом формування термінів охорони довкілля, причому такі номінації є завжди вторинними за своєю природою, оскільки утворюються завдяки скороченню, усіченню чи зведенню до початкових літер від уже наявних термінів, а найчастіше, термінологічних словосполучень. Зменшуючи довжину термінологічного словосполучення, абревіатури залишають за собою повне інформативне навантаження, а також компактно, доступно та зрозуміло передають необхідну інформацію серед фахівців. Завдяки економії мовних засобів та передаванню ємної інформації абревіатури здобули велику популярність у текстах сфери охорони довкілля. За допомогою абревіації досліджувана сфера поповнюється новими лексичними одиницями, причому для позначення одного і того ж поняття використовуються дві повноцінні мовні форми - термінологічне словосполучення та абревіатура, яка виступає його коротким варіантом.

Аналіз 264 абревіатур здійснено згідно з структурним та семантичним критеріями. Досліджувана терміносистема характеризується ініціальними літерними абревіатурами, тобто складанням назв перших літер компонентів термінологічного словосполучення. У своїй структурі абревіатури охорони довкілля можуть містити від однієї до шести та більше букв. Щодо кількісних параметрів простежується певна тенденція: найбільшою виявилася група трилітерних абревіатур, причому із збільшенням кількості літер в абревіатурі, кількість їх зменшується, що пояснюється меншою кількістю термінологічних словосполучень, до складу яких входять чотири та більше компонентів.

Виокремлено шість основних лексико-семантичних груп абревіатур охорони довкілля, серед яких абревіатури найчастіше позначають “назви установ і організацій” та “назви документів, актів, законів”.

Вивчення абревіації як одного із способів термінотворення сприятиме опису та впорядкуванню терміносистеми сфери охорони довкілля в цілому. Перспективи подальших розвідок вбачаємо у розгляді таких способів утворення термінів охорони довкілля, як запозичення та неономінація.



Список ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ахманова О. С. Очерки по общей и русскойлексикологии / О. С. Ахманова. - М. : Гос. Учебно-пед. изд. Министерствапросвещения РСФСР, 1957. - 295 с.

2. Гак В. Г. Языковыепреобразование : монография / В. Г. Гак. - М. : Школа: Языкирусскойкультуры, 1998. - 764 с.

3. Дерді Е. Т Словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Е. Т Дерді. - К., 2003. - 21 с.

4. Завгороднєв Ю. А. Способи утворення фінансово-економічних термінів у сучасній англійській мові / Ю. А. Завгороднєв, О. І. Дуда // Іноземна філологія. - Львів, 1999.

5. Вип. 111. - С. 201-207.

6. Іващишин О. М. Англійські термінологічні словосполучення у текстах з проблем техногенного впливу на довкілля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фі- лол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / О. М. Іващишин. - Львів, 2007. - 20 с.

7. Ковалик Н. В. Смислотвірні та прагматико-функціональні особливості лексеми service в англійських економічних і юридичних текстах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Н. В. Ковалик. - Львів, 2010. - 22 с.

8. Кочарян Ю. Г. Аббревиация в английскойвоеннойлексике : автореф. дис. на соиск. учен. степениканд. филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские язики” / Ю. Г. Кочарян.

9. М., 2007. - 21 с.

10. Криворот В. В. Особенностиаббревиации в русском, английском и французскомязыках / В. В. Криворот // Язык, речь, общение в контексте диалогаязыков и культур : сб. науч. тр. ; отв. ред. О. И. Уланович. - Мн. : Изд. центр БГУ, 2012. - С. 42-50.

11. Куделько З. Б. Англійська терміносистема ринкових взаємин: синтагматичні та парадигматичні особливості : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Куделько Зоя Борисівна.

12. Чернівці, 2003. - 243 с.

13. Потапова И. А. Сокращения в современноманглийскомязыке / И. А. Потапова // Уч. зап. 1-го Лен. гос. пединститутаиностр. языков. Нов. сер. - 1955. - Вып. 2. - С. 99-115.

14. Шаповалова А. П. Опытпостроенияобщейтеорииаббревиаций (на материалефранцузскихсокращенныхлексическихединиц) : дис. ... д-ра филол. наук : 10.02.19 / Шаповалова АлександраПетровна. - Ростов-на-Дону, 2004. - 421 с.

15. Шевчук В. Н. Относительностатусааббревиатур в английскомязыке и ихперевода на русский язик / В. Н. Шевчук // Система языка и перевод. - М. : МГУ - 1983. - С. 120-130.

16. Шелов С. Д. Определениетерминов и понятийная структура терминологии / С. Д. Ше- лов. - СПб., 1998. - 234 с.

17. Яковлева С. А. Сокращениякаклингвистическаяособенностьветеринарныхтерминов

18. (на материалеанглийскогоязыка) // MagisterDixit. 2011. № 4. С. 36-40.

19. Fleischer W. WortbildungderdeutschenGegenwartssprache / WolfgangFleischer. - Leipzig

20. : VEB BibliographischesInstitut, 1969. - 327 S.

21. Lyons J. Linguisticsemantics: Anintroduction / JohnLyons. - Cambridge : CambridgeUni

22. versityPress, 1995. - 376 p.

23. Steinhauer A. SprachцkonomiedurchKurzwцrter: BildungundVerwendunginderFachkommunikation / AnjaSteinhauer. - Tьbingen : Narr, 2000. - 371 S.

24. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

25. Lee C. C. EnvironmentalEngineeringDictionary / C. C. Lee. - GovernmentInstitutes, 2005. - 968 p.

26. Matthews J. A. TheEncyclopaedicDictionaryofEnvironmentalChange / J. AnthonyMatthews. - London, 2003. - 690 p.

27. McGraw-Hill. DictionaryofEnvironmentalScience / McGraw-Hill. - NewYork, 2005. - 496 p.

28. Pfafflin P. J. TheDictionaryofEnvironmentalScienceandEngineering / P. JamesPfafflin,

29. M. JosephLynch. - London, 2008. - 280 p.

30. Seidel E. DictionaryofEnvironmentalProtectionTechnology: infourlanguages: English, German, French, Russion / EgonSeidel. - Amsterdam ; NewHork : Elsevier, 1988. - 527 p.

31. Stevenson L. H. DictionaryofEnvironmentalScience / L. HaroldStevenson, BruceWyman.

32. NewYork, 1991. - 402 p.

33. TermsoftheEnvironment: Glossary, AbbreviationsandAcronyms [Electronicresource]. - Access mode : http://infohouse.p2ric.org/ref/ 01/00402.htm

34. JournalofEnvironmentalProtection. - ScientificResearchPublishing. Inc. USA [Electronicresource]. - Access mode : www.scirp.org/journal/jep/

References

1. Ahmanova O. S. Ocherkipoobshhej i russkojleksikologii [EssaysonGeneralandRussianLexicology] / O. S. Ahmanova. - M. : Gos. Uchebno-ped. izd. Ministerstvaprosveshhenija RSFSR, 1957. - 295 s.

2. Gak V. G. Jazykovyepreobrazovanie [Languagetransformations] : monografija / V G. Gak.

3. M. : Shkola: Jazykirusskojkul'tury, 1998. - 764 s.

4. Derdi E. T. Slovotvirnitastrukturno-semantychnikharakterystykyanhliiskykhymydych- nykhterminiv [Word-formingandstructural-semanticcharacteristicsofEnglishlegalterms]: avtoref. dys. nazdobuttianauk. stupeniakand. filol. nauk : spets. 10.02.04 “Her- manskimovy” / E. T. Derdi. - K., 2003. - 21 s.

5. ZavhorodnievYu. A. Sposobyutvorenniafinansovo-ekonomichnykhterminiv u suchasniianhli- iskiimovi [MethodsofformationoffinancialandeconomictermsinmodernEnglish] / Yu. A.Zavhorodniev, O. I. Duda // Inozemnafilolohiia. - Lviv, 1999. - Vyp. 111. - S. 201-207.

6. Ivashchyshyn O. M. Anhliiskiterminolohichnislovospoluchennia u tekstakh z problemtekhnohennohovplyvunadovkillia [Englishterminologicalphrasesintextsontheproblemsofman-madeenvironmentalimpact]: avtoref. dys. nazdobuttianauk. stupeniakand. filol. nauk : spets. 10.02.04 “Hermanskimovy” / O. M. Ivashchyshyn. - Lviv, 2007. - 20 s.

7. Kovalyk N. V. Smyslotvirnitaprahmatyko-funktsionalniosoblyvostileksemyservice v anhliiskykhekonomichnykh i yurydychnykhtekstakh [Meaningfulandpragmatic- functionalfeaturesofthelexemeserviceinEnglisheconomicandlegaltexts]: avtoref. dys. nazdobuttianauk. stupeniakand. filol. nauk : spets. 10.02.04 “Hermanskimovy” /

8. N. V. Kovalyk. - Lviv, 2010. - 22 s.

9. KocharjanJu. G. Abbreviacija v anglijskojvoennojleksike [AbbreviationinEnglishmilitaryvocabulary]: avtoref. dis. nasoisk. uchen. stepenikand. filol. nauk : spec. 10.02.04 “Germanskiejaziki” / Ju. G. Kocharjan. - M., 2007. - 21 s.

10. Krivorot V V. Osobennostiabbreviacii v russkom, anglijskom i francuzskomjazykah [FeaturesofabbreviationintheRussian, EnglishandFrenchlanguages] / V VKrivorot // Jazyk, rech', obshhenie v kontekstedialogajazykov i kul'tur : sb. nauch. tr. ; otv. red.

11. O. I. Ulanovich. - Mn. : Izd. centr BGU, 2012. - S. 42-50.

12. Kudelko Z. B. Anhliiskaterminosystemarynkovykhvzaiemyn: syntahmatychnitaparadyhmatychniosoblyvosti [TheEnglishterminologyofmarketrelations: syntagmaticandparadigmaticfeatures] : dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.04 / KudelkoZoiaBorysivna. - chernivtsi, 2003. - 243 s.

13. Potapova I. A. Sokrashhenija v sovremennomanglijskomjazyke [AcronymsinModernEnglish] / I. A. Potapova // Uch. zap. 1-go Len. gos. pedinstitutainostr. jazykov. Nov. ser. - 1955. - Vyp. 2. - S. 99-115.

14. Shapovalova A. P. Opytpostroenijaobshhejteoriiabbreviacij (namaterialefrancuzskihsokrashhennyhleksicheskihedinic) [Theexperienceofconstructing a generaltheoryofabbreviation (basedonFrenchabbreviatedlexicalunits)] : dis. ... d-rafilol. nauk : 10.02.19 / ShapovalovaAleksandraPetrovna. - Rostov-na-Donu, 2004. - 421 s.

15. Shevchuk V. N. Otnositel'nostatusaabbreviatur v anglijskomjazyke i ihperevodanarusskijjazik [RegardingthestatusofabbreviationsinEnglishandtheirtranslationintoRussian] / V N. Shevchuk // Sistemajazyka i perevod. - M. : MGU. - 1983. - S. 120-130.

16. Shelov S. D. Opredelenieterminov i ponjatijnajastrukturaterminologii [Definitionoftermsandconceptualstructureofterminology] / S. D. Shelov. - SPb., 1998. - 234 s.

17. Jakovleva S. A. Sokrashhenijakaklingvisticheskajaosobennost' veterinarnyhterminov (namaterialeanglijskogojazyka) [Abbreviationsas a linguisticfeatureofveterinaryterms (basedontheEnglishlanguage)] // MagisterDixit. 2011. # 4. S. 36-40.

18. Fleischer W. WortbildungderdeutschenGegenwartssprache / WolfgangFleischer. - Leipzig : VEB BibliographischesInstitut, 1969. - 327 S.

19. Lyons J. Linguisticsemantics: Anintroduction / JohnLyons. - Cambridge : CambridgeUniversityPress, 1995. - 376 p.

20. Steinhauer A. SprachцkonomiedurchKurzwцrter: BildungundVerwendunginderFachkommunikation / AnjaSteinhauer. - Tьbingen : Narr, 2000. - 371 S.

21. Sources

22. Lee C. C. EnvironmentalEngineeringDictionary / C. C. Lee. - GovernmentInstitutes, 2005. - 968 p.

23. Matthews J. A. TheEncyclopaedicDictionaryofEnvironmentalChange / J. AnthonyMatthews. - London, 2003. - 690 p.

24. McGraw-Hill. DictionaryofEnvironmentalScience / McGraw-Hill. - NewYork, 2005. - 496 p.

25. Pfafflin P. J. TheDictionaryofEnvironmentalScienceandEngineering / P. JamesPfafflin, M. JosephLynch. - London, 2008. - 280 p.

26. Seidel E. DictionaryofEnvironmentalProtectionTechnology: infourlanguages: English, German, French, Russion / EgonSeidel. - Amsterdam ; NewHork : Elsevier, 1988. - 527 p.

27. Stevenson L. H. DictionaryofEnvironmentalScience / L. HaroldStevenson, BruceWyman.

- NewYork, 1991. - 402 p.

28. TermsoftheEnvironment: Glossary, AbbreviationsandAcronyms [Electronicresource]. -

29. Access mode : http://infohouse.p2ric.org/ref/ 01/00402.htm.

30. JournalofEnvironmentalProtection. - ScientificResearchPublishing. Inc. USA [Electronicresource]. - Access mode: www.scirp.org/joumal/jep/.

31. Стаття надійшла до редколегії 11.10.2019 Прийнята до друку 30.10.2019

Размещено на Allbest.ru

...