Складнощі редагування трансформованих висловів у сучасних українських мас медіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Складнощі редагування трансформованих висловів у сучасних українських мас медіа

Навальна Марина

доктор філологічних наук

професор кафедри документознавства

Navalna Maryna

Doctor in Philological Sciences, Professor of Department of scientific discipline of documentation SHEI «Pereiaslav- Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University»

Difficulties of transformed expressions editing in modern Ukrainian mass media

Abstract

The article analyzes different types of transformations of well- known expressions, their extent and limits and it is determined the role of transformed combinations in modern printed mass media.

The purpose of the article is to highlight some types of transformations, defining their role in journalistic style and pointing the difficulty of editing of some lexical units (on the basis of the collected material from the language of the modern Ukrainian press).

The descriptive research method and observation method were used as main in this scientific research on the study of transformed combinations in the language of Ukrainian periodicals of the beginning of the 21 century. At different stages of the research the method of functional analysis was used to determine the stylistic load of lexical units.

The analysis of transformed expressions shows the expansion of their use in modern Ukrainian journalism. Among transformations, there are substitutions on lexical level that have several types. Such linguistic means are used for expressiveness, which is achieved to a certain extent by conversational elements. Transformed expressions usually become occasionalisms, due to their novelty, unexpectedness, and most importantly - contrast to traditional expressions. Updating, “reviving” the language of newspaper publications, certain author's subjectivism, and the intention to emotional and expressive characteristics weaken a number of previous canons for individual styles, in particular journalistic, and activate the functioning of conversational style elements.

Transformed combinations often have different graphical display of word-combinations, which shows the instability of their spelling and complicates editors' work and reader's perception.

Keywords: language of printed mass media, transformed combinations, stylistic role, editing.

Анотація

трансформація вислів газетний публікація

У статті проаналізовано різні види трансформацій відомих висловів, розглянуто їхні ступені та межі, визначено роль трансформованих сполук у сучасних друкованих засобах масової інформації.

Мета статті - на підставі зібраного матеріалу з мови сучасної української преси виокремлено деякі типи трансформацій, визначивши їхню роль у публіцистичному стилі, зауважити на складності редагування окремих лексем.

У статті для вивчення трансформованих сполук у мові української періодики початку ХХІ ст. використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення стилістичного навантаження лексичних одиниць.

Проведений аналіз трансформованих висловів свідчить про розширення сфери застосування таких мовних одиниць у сучасній українській публіцистиці. Серед загалу трансформацій чільне місце обіймають заміщення на лексичному рівні, що мають кілька різновидів. Такі мовні засоби автори застосовують із прагненням до виразності, що досягається певною мірою за допомогою розмовних елементів. Трансформовані вислови зазвичай стають оказіоналізмами, що зумовлено їхньою новизною, свіжістю, несподіваністю, а головне - контрасністю щодо традиційних усталених виразів. Оновлення, «оживлення» мови газетних публікацій, певний авторський суб'єктивізм і стремління до емоційно-експресивних характеристик ослаблює низку попередніх канонів щодо окремих стилів, зокрема публіцистичного, і активізує функціонування елементів розмовного стилю.

Трансформовані сполуки нерідко мають різне графічне відтворення словосполук, що засвідчує неусталеність їхнього написання та ускладнює роботу редакторів та сприйняття читачем.

Ключові слова: мова друкованих засобів масової інформації, трансформовані сполуки, стилістична роль, редагування.

Аннотация

В статье проанализированы различные виды трансформаций известных высказываний, рассмотрены их степени и границы, определена роль трансформированных соединений в современных средствах массовой информации.

Цель статьи - на основании собранного материала с языка современной украинской прессы выделили некоторые типы трансформаций, определив их роль в публицистическом стиле, отметили сложность редактирования отдельных лексем.

В статье для изучения трансформированных высказываний в языке украинской периодики начала XXI века. использовано в качестве основных метод наблюдения и описательный метод. На разных этапах исследования пользовались методом функционального анализа для определения стилистической нагрузки лексических единиц.

Проведенный анализ трансформированных высказываний свидетельствует о расширении сферы применения таких языковых единиц в современной украинской публицистике.

Среди всех трансформаций главное место занимают замещения на лексическом уровне, имеют несколько разновидностей. Такие языковые средства авторы применяют с целью выразительности, которая достигается в определенной степени с помощью разговорных элементов. Трансформированные высказывания обычно становятся окказионализмами, что обусловлено их новизной, свежестью, неожиданностью, а главное - контрастностью к традиционным устоявшимся выражениям. Обновления, «оживление» языка газетных публикаций, определенный авторский субъективизм и желание к эмоциональноэкспрессивным характеристикам ослабляет ряд предыдущих канонов относительно отдельных стилей, в том числе публицистического, и активизирует функционирование элементовразговорного стиля.

Трансформированные соединения нередко имеют разное графическое воспроизведение словосочетаний, удостоверяющие неустойчивость их написания и усложняет работу редакторов и восприятие читателем.

Ключевые слова: язык печатных средств массовой информации, трансформированные выражения, стилистическая роль, редактирование.

Постановка проблеми

Сучасні українські друковані засоби масової інформації в умовах виниклої конкуренції перебувають в активних пошуках свіжих виражально-зображальних засобів мовлення для завоювання читацької аудиторії. Аналіз мови періодики свідчить про зменшення стильової відстані між усно-розмовною і книжно-писемною сферами її функціонування, тенденцію до усунення рис, не властивих їй, і відродження або частіше стимулювання її питомих особливостей. З огляду на це лінгвісти мову мас медіа розглядають як елемент постмодернізму з руйнівним підходом до традиційних уявлень (Бідзіля 2003: 407), наголошують на лібералізації норм сучасної української літературної мови (Тараненко 2002: 33).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Прагнення до виразності, що стимулюється розмовною мовою, нерідко в мові періодики досягається трансформаціями, обіграванням, пародіюванням відомих висловів тощо. Цей аспект привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, які класифікують трансформації за функціонуванням (заміщення, усічення, контамінація, додаванням, поєднанням) (Гудков 1997), за синтаксичним, комунікативним та лексичним рівнями (Нежинська 2006), вивчають трансформації в системі способів оновлення преси та емоційно-експресивний потенціал цих одиниць (Кочукова 2005), а також пропонуються розвідки, присвячені розмежуванню понять трансформації та варіантності стійких сполук слів (Важеніна 2000).

Зазвичай у мові української періодики спостерігаємо заміну компонента або компонентів стійкого сполучення слів словами вільного вжитку. Заміна компонентів спричиняє зрушення в семантиці та експресивному забарвленні усталених одиниць і супроводжується актуалізацією їхньої внутрішньої форми (Кочукова 2005: 78). Яскравий ефект трансформації досягається тоді, коли замість одних, узвичаєних складників стійкого сполучення вживаються інші, нові, незвичні. Часто такі словосполуки виступають як індивідуальні неологізми, як авторські знахідки, публіцистично-естетична цінність яких прямо залежить від майстерності автора.

Мета статті

На підставі зібраного матеріалу з мови сучасної української преси спробуємо виокремити деякі типи трансформацій, визначивши їхню роль у публіцистичному стилі, зауважити на складності редагування окремих лексем.

У статті для вивчення трансформованих сполук у мові української періодики початку ХХІ ст. використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення стилістичного навантаження лексичних одиниць.

Виклад основного матеріалу

Найчастіше в мові періодики спостерігаємо повне заміщення на лексичному рівні (Нежинська 2006: 99), тобто підміна слова того самого класу в тій самій синтаксичній позиції. Так, у фразеологізмі підкласти свиню - «нишком чи ненароком завдати кому-небудь прикрощів, робити неприємність, підлість або діяти підступно проти когось» (Фразеологічний 1993: 634) замінено дієслово підкласти лексемою привести - привести свиню, напр.: «А тут після виборів іще й «брати» зі сходу свиню привели...» (Україна молода»). Перефразовуючи фразеологізм, автор висловлює іронічне, навіть саркастичне ставлення до подій, що відбуваються, підкреслюючи, що неприємна ситуація створена навмисне.

Дієслівна заміна відбулася і в частині відомого вислову «Хто платить, той і замовляє музику»: дієслово замовляти замінено словом закачувати - закачувати музику, пор.: «Як і у випадку із бензином, «музику ... закачують» її великі трейдери, їм підспівують лобісти і контрабандисти- спекулянти» («Голос України»). Дієслово закачувати вжито в словосполученні як відповідник до первинного значення фразеологізму «мати право щось чи на когось», але його значення має й інші аналогії: за зразком вислову музику закачують з Інтернету чи закачувати бензин у значенні «качаючи насосом, нагнітати що-небудь кудись, у щось».

Як свідчить зібраний матеріал, повне заміщення у відомих висловах у мові українських друкованих засобів масової інформації характерне не стільки для дієслів, скільки для іменників. Такого висновку у своїх дослідженнях дійшли й інші мовознавці (Нежинська 2006: 99).

Так, у фразеологізмі прийняти під своє крило - «для захисту, опікування» (Фразеологічний, 1993: 397) замінено іменник крило на слово весло - прийняти під своє весло, напр.: «Бабай прийняв під своє весло малий бізнес на вокзалі, а серед його активісток утворилося відносно стійке ядро, представниці якого самі збирали гроші для даху» (Дзеркало тижня).

У фразеологізмі ловити мишей - «не спати, не могти заснути» - замінено іменник миші на слово пацюки, пор.: «Якщо влада намагатиметься підім'яти всіх під себе, а опозиція не «ловитиме пацюків», конкуренцію їм обом повинна скласти «Третя» сила» («Високий Замок»).

Такі лексичні заміни у фразеологізмах зумисне введені в текст публіцистами аби підсилити іронію, глузування над тими чи іншими соціально значимими суспільними подіями, явищами чи процесами, а також надати повідомленню негативного відтінку.

У деяких іменникових заміщеннях автори доповнюють конструкцію, скажімо, підрядною частиною складного речення, що пояснює нововведену лексему, наприклад, фразеологізм ні слуху ні духу - нічого невідомо про кого-, що-небудь (Фразеологічний, 1993: 830) - трансформовано у вислів ні слуху ні вуха і доповнено, пор.: «Наскільки нам відомо про комплексний огляд, і тим більше «державну програму» - ні слуху ні вуха, які мають слухати («Дзеркало тижня»). А у фразеологізмі залишилися ніжки та ріжки до заміненого іменника трубки зумисне додано прикметник ржавий з негативно вираженою ознакою, пор.: «...там котельня практично відсутня, від неї залишилися ніжки та ...трубки... ржаві» («Сільський час»).

Продовжуючи перефразовані вислови, автори цілеспрямовано прагнуть підкреслити байдужість державних чиновників до тих чи інших суспільних процесів, а в другому випадку - якнайточніше передати картину залишків об'єкту, який розвалився.

Характерним для мови друкованих засобів масової інформації є скорочення компонентного складу відомих висловів, що усуває надмірні елементи. Незважаючи на редукцію в газетних текстах, висловлення є зрозумілими для споживачів інформації. Напр..: «Як виявилося, не все те золото...» («Сільські вісті»); пор.: Не все те золото, що блищить; «Тож треба знати: не рий іншому ями...» («Голос України»), пор.: Не рий (копай) іншому ями, бо сам у неї впадеш; «Колишній вчительці виповнилося сто. Вона знає, що таке життя прожити...» («Оберіг»), пор.: Життя прожити - не поле перейти.

Трансформовані вислови за допомогою скорочення часто поповнюють низку оказіональних сполук і є одним із продуктивних способів творення нових експресивних виразів. Іноді певна частина таких редукованих сполук згодом починає обслуговувати комунікативні потреби окремої кількості носіїв мови. Скорочення в мові періодики відбувається під впливом контексту, який загострює читацьке сприйняття того, заради чого написано газетну статтю, допомагає чіткіше розмежувати позитивне - негативне ставлення до описуваних фактів, тобто сформувати суспільну думку.

Аби підкреслити першочерговість власних інтересів народних депутатів, а не народних, журналісти вислів з коліс замінили сполученням з рейок, напр..: «Практично «з рейок» у парламенті почалося переформування окремих фракцій і груп. У народних обранців не було ніякого діла до назрілих проблем сьогодення» («Сільські вісті»).

Іноді іменникове заміщення у відомих висловах відбувається на рівні видового та родового понять, так у словосполученні пускати туман - «навмисне робити що- небудь незрозумілим» (Фразеологічний 1993: 718) - іменник замінено словом опади - пускати опади, пор.: «Як гідрометцентр, інформбюро пустило... «опадів» про «винищення» населення Києва...» («Персонал Плюс»).

Подекуди в іменникових замінах на місці загальної назви постає власна. Так, у фразеологізмі через терни до зірок вжито географічну назву Тернувате, пор.: «Через Тернувате до зірок» (заг.) («Голос України»).

Заміщення іменників у відомому словосполученні бермудський трикутник - «район Атлантичного океану поблизу Бермудських островів, де складні умови для навігації» - є синонімічними, оскільки з прикметником бермудський вживають обидва іменники: і трикутник, і яма. Хоча заміною слова трикутник лексемою яма автор наголошує на ще катастрофічнішій суспільній ситуації, що склалася в державі, підкреслюючи на безвиході, на небажанні виправити ситуацію, напр.: «Нині на Заході з острахом спостерігають за нашим державним кораблем, котрий у ясну погоду провалюється в бермудські ями» («Голос України»).

У мові сучасної періодики спостерігаємо тенденцію до варіантності відомих висловів з використанням низки синонімів, що сприяє більшій переконливості викладу. Напр.: «Депутатів сьогодні менше всього цікавлять загальнолюдські цінності. Вони ладні віддати честь, гідність, але тільки не гроші нашої епохи» («Сільські вісті»); «У нинішньому світі всього побачиш і сміх, і сльози, і нелюбов...» («Україна молода»).

Трансформації в мові періодики нерідко характеризують людські взаємини, стосунки між людьми різних соціальних шарів, зокрема аби підкреслити негативне ставлення громадян до осіб, що обіймають керівні посади. Так, публіцисти замінюють у словосполученні «два українці - три гетьмани» іменник гетьмани на слово начальники, пор.: «Причому суперечки посилилися за принципом «два українці - три начальники» («Сільські вісті»).

Серед заміщень на лексичному рівні, коли замість «канонічного» слова вставляється інше, подібне за морфологічними характеристиками чи ритмічною структурою або за синтаксичною позицією, виділяють групу максимального заміщення (Нежинська 2006: 99). До цієї категорії заміщень відносимо ті трансформовані словосполучення, в яких використовується ритміка вихідного висловлювання та його компоненту, напр.: «Як казали колись та й зараз повторюють: «У столиці чхнули, а на периферії громом відлунюється» («Народна», 5.09.2005р.); «А у нас в Росії газ. А у вас? - А у нас газопровод. Вот!» («Товариш»).

Іноді заміщення у висловлені відбувається частково, тобто підміняється один компонент, що відрізняється комунікативною спрямованістю, яка часом має антонімічні відношення, напр.: своє - чуже. Так, цитату з поезії Павла Тичини «І кожне виступає як своє. Своє ж у нас революція убила» у тексті подають трансформованою. Пор.: «І кожне виступає як чуже. Своє ж у нас революція убила» -- перефразовують Тичину сучасники, висловлюючись про політиків» («Народна»).

Як свідчать приклади з мови друкованих засобів масової інформації, творення різноманітних трансформацій часто ґрунтується на основі не тільки фразеологізмів, прислів'їв, приказок, але вони творяться від відомих висловів з художніх творів, культових кінофільмів, рекламних роликів, популярних пісень тощо. Так, російську пісню «Шарманка» перефразовано на «Шатанку»; привид комунізму - на привід безробіття та ін., напр.: «Не так давно українські вечорниці з народними піснями та вишиванками замінили дискотеки, де постійно звучить «Шатанка» Баскова» («Вісник Переяславщини»); «Привид безробіття (заг.). Зі вступом України в СОТ кількість незайнятих може тимчасово зрости» («Хрещатик»);

«...це є прямою забороною нам - журналістам - «писати» ще й малювати нехай заборонять» («Сільські вісті»).

Для мови української преси характерні вислови, які творяться із залученням римованих утворень. Таке введення в текст підкреслено «несерйозних» мовних засобів нерідко є спеціальним авторським задумом, щоб надати висловлюванням сатирично-гумористичної оцінки, каламбурних обігравань, пародіювання тощо. Наприклад: «Благодареники за вареники!» Саме під такою назвою проходило свято в Узині в честь хліборобів («Українська народна справа»); «Холодомор! Холодомор! Чого ти прийшов? (заг.) Замість обіцяного «оранжевими» вступу в Євросоюз Україна вступила в новий льодовиковий період» («Оберіг»).

Перефразування висловів у публіцистиці досить часто стосується заголовків або рубрик, щоб якнайкраще привабити читача до інформаційного повідомлення. Це зумовлено тим, що сприйняття газетної інформації починається саме із заголовка, який є одним із найефективніших засобів зацікавлення (Кочукова 2005: 109). Трансформовані вислови в ролі заголовків та рубрик виступають серед експресивних явищ, здатних загострювати сприйняття матеріалу, впливати на мислення людини, збуджувати відповідні емоції читачів, вирізняються своєю яскравістю, образністю. Пор.: «Дендропеньок для віце-прем'єра (заг.). Хто ж захистить найбільший в Україні парк «Олександрія»? («Киевский регион»); «Конкур і ще конкур (заг.). Етап Кубка світу з подолання перешкод (або конкуру) відбувся у столиці України вже третє» («Хрещатик»); «Фас!» і ще раз «фас!» (заг.). Нардепи ухвалили не всі законопроекти щодо вступу до СОТ, але прийняли закон про пропорційні вибори до Верховної Ради та нам 'яли один одному боки» («Хрещатик»).

Експресивно-виражальні можливості трансформованих висловів у заголовках допомагають авторові виявити свої почуття, ставлення до фактів, подій тощо. У таких заголовках простежується тенденція до економії мовних засобів: необхідністю виразити щонайбільше змісту, затративши щонайменше мовного матеріалу. Це породжує точність, влучність і лаконізм газетних назв. Можна погодитися з висновками, що такі сполуки часом межують з афоризмами і крилатими словами, подібні до них інтонаціями (Мова 1979: 122).

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, проведений аналіз трансформованих висловів свідчить про розширення сфери застосування таких мовних одиниць у сучасній українській публіцистиці. Серед загалу трансформацій чільне місце обіймають заміщення на лексичному рівні, що мають кілька різновидів. Такі мовні засоби автори застосовують із прагненням до виразності, що досягається певною мірою за допомогою розмовних елементів. Трансформовані вислови зазвичай стають оказіоналізмами, що зумовлено їхньою новизною, свіжістю, несподіваністю, а головне - контрасністю щодо традиційних усталених виразів. Оновлення, «оживлення» мови газетних публікацій, певний авторський суб'єктивізм і стремління до емоційно-експресивних характеристик ослаблює низку попередніх канонів щодо окремих стилів, зокрема публіцистичного, і активізує функціонування елементів розмовного стилю.

Трансформовані сполуки додають текстам українських мас медіа емоційно-експресивного забарвлення, але ускладнюють роботу редакторам, а читачам ускладнюють сприйняття.

Джерела та література

1. Бідзіля Ю. Українська преса періоду постмодернізму. Українська періодика: Історія і сучасність. Доповіді та повідомлення восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф. Львів, 2003. С.407-410.

2. Важеніна О. До проблеми розмежування фразеологічних трансформацій, модифікацій та варіацій. Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Донецьк: ДонДУ, 2000. Вип. 6. С. 310--313.

3. Гудков Д.Б., Красных В.В., Захаренко И.В., Багаева Д.В. Некоторые особенности функционирования прецедентных высказываний. Весник МГУ. Сер. 9. Филология. 1997. 4. С. 106-117.

4. Кочукова Н.І. Трансформовані словосполуки в мові української преси: На матеріалі укр. преси кінця ХХ-ХХІ ст. К.: Унів. вид-во «Пульсари». 2005. 165 с.

5. Мова сучасної масово-політичної інформації. К.: Наук. думка, 1979. 252 с.

6. Нежинська Т. Ступені та межі трансформацій прецедентних висловлювань у сучасному газетному дискурсі. Українська мова. 2006. № 3. С. 96-103.

7. Тараненко О.О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови (з кінця 1980-х рр.). Мовознавство. 2002. № 4-5. С. 33-39.

8. Фразеологічний словник української мови. Укл. В.М. Білоноженко та ін. - К.: Наук. думка, 1993. - Кн.1. - 528 с.; Кн. 2 - 980 с.

References

1. Bidzilia Y. (2002) Ukrainska presa periodu postmodernizmu. Ukrainska periodyka: Istoriia i suchasnist. Dopovidi ta povidomlennia vosmoi Vseukr. nauk.-teoret. konf. [Ukrainian press of postmodernism period. Ukrainian periodicals: History and modernity. Speeches and notes from the 8th all-Ukrainian scientific and theoretical conference]. Lviv, P. 407-410 [in Ukrainian].

2. Vazhenina O. (2000) Do problem rozmezhuvannia frazeolohichnykh transformatsii, modyfikatsii ta variatsii. Linhvistychni studii: Zb. nauk. prats. [The issue of distinction of phraseological transformations, modifications and variations. Linguistic studios: Collection of scientific works]. Donetsk: Donetsk State University, Edition 6. P. 310-313 [in Ukrainian].

3. Gudkov D.B., Krasnykh V.V., Zakharenko I.V., Bagaeva D.V. (1997) Nekotorye osobennosti funktsyonirovaniia pretsedentnykh vyskazyvanii [Some peculiarities of functioning of precedent-setting expressions]. Moscow State University Herald. Part 9. Philology. P. 106-117 (in Russian).

4. Kochukova N.I. (2005) Transformovani slovospoluky v movi ukrainskoi presy: Na materiali ukr. presy kintsia XX-XXI st. [Transformed word-combinations in language of Ukrainian press: based on the material of Ukrainian press of the late XX-XXI centuries]. K.: University publishing center «Pulsary». 165 p [in Ukrainian].

5. Mova suchasnoi masovo-politychnoi informatsii (1979) [Language of modern mass political information]. K.: Scientific thought, 252 p [in Ukrainian].

6. Nezhynska T. (2006) Stupeni ta mezhi transformatsii pretsedentnykh vyslovliuvan u suchasnomu hazetnomu dyskursi [Extent and limits of transformations of precedent-setting expressions in modern newspaper discourse]. Ukrainian language. № 3. P. 96-103 [in Ukrainian].

7. Taranenko O.O. (2002) Kolokvializatsiia, substandartyzatsiia ta vulharyzatsiia yak kharakterni yavyshcha stylistyky suchasnoi ukrainskoi movy (z kintsia 1980-kh rr.) [Colloquialization, substandardization and vulgarization as characteristic phenomena of the stylistics of modern Ukrainian language (since the late 1980s)]. Linguistics. № 4-5. P. 33-39 [in Ukrainian].

8. Frazeolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy (1993) [Ukrainian dictionary of idioms] / Publication editor V.M. Bilonozhenko and others. - K.: Scientific thought. Book 1. 528 p.; Book 2. 980 p [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru