Зміна ціннісного наповнення концептів "щедрість" і "скупість" у споріднених і неспоріднених лінгвокультурах: дані лінгвокорпусів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміна ціннісного наповнення концептів «щедрість» і «скупість» у споріднених і неспоріднених лінгвокультурах: дані лінгвокорпусів

Костянтин Мізін, Олександр Петров

Пропонована стаття присвячена визначенню «актуального» положення концептів ЩЕДРІСТЬ і СКУПІСТЬ на «аксіологічних терезах» у британській, німецькій, українській та російській лінгвокультурах. Для цього автори проаналізували актуалізацію прямих номінацій цих концептів у публіцистичних текстах останніх п'яти-десяти років, залучаючи публіцистичні підкорпуси корпусів англійської, німецької, української та російської мов. Виявлено помітний «рух» зіставлюваних концептів у бік норми лише у двох із цих лінгвокультур - німецькій та російській.

Ключові слова: лінгвокультурологія, лінгвокультура, концепт, щедрість, скупість, мовний корпус.

Предлагаемая статья посвящена определению «актуального» положения концептов ЩЕДРОСТЬ и СКУПОСТЬ на «аксиологических весах» в британской, немецкой, украинской и российской лингвокультурах. Для этого авторы проанализировали актуализацию прямых номинаций этих концептов в публицистических текстах последних пяти-десяти лет, привлекая публицистические подкорпусы корпусов английского, немецкого, украинского и русского языков. Выявлено заметное «движение» сопоставляемых концептов в сторону нормы лишь в двух из этих лингвокультур - немецкой и русской.

Ключевые слова: лингвокультурология, лингвокультура, концепт, щедрость, скупость, языковой корпус.

The present article aims to identify an «actual» role of the concepts of GENEROSITY and STINGINESS on the «axiological scales» in British, German, Ukrainian and Russian linguocultures. The authors analyzed the actualization of the concepts ' direct nominations in publicistic texts in the past five to ten years, involving publicistic subcorpora expressed in English, German, Ukrainian and Russian corpora. It has revealed that only two of the compared concepts in German and Russian linguocultures match the norm.

Key words: linguoculturology, linguoculture, concept, generosity, stinginess, language corpora.

Вступ

Постановка проблеми. Пропонована стаття є продовженням опрацювання методологічно перспективної моделі «аксіологічних терезів», яка застосована нами для контрастивного вивчення морально-етичної сфери «Відношення до власності» [див., напр.: 3; 5] у руслі актуального нині зіставно-лінгвокультурологічного напряму мовознавства [див. про це: 2]. Ця модель являє собою верифікаційно надійний інструмент, який дає змогу порівняти динаміку усталених і актуальних смислів («усталене» й «актуальне» положення згаданих терезів) концептів ЩЕДРІСТЬ і СКУПІСТЬ у британській, німецькій, українській та російській лінгвокультурах.

Визначення «усталеного» положення цих концептів ґрунтується на результатах аналізу фразеологічних одиниць (передусім паремій) на позначення щедрості та скупості, а також на узагальнених висновках лінгвокультурологів, етнолінгвістів, психолінгвістів щодо особливостей національних характерів британців, німців, українців та росіян, які стосуються їхнього відношення до власності. У такий спосіб з'ясовано вплив на домінування щедрості або скупості в зіставлюваних лінгвокультурах тих чинників, які безпосередньо корелюють із «замкненими» / «відкритими» рисами національного характера їхніх представників [див. детальніше: 5]. При цьому «аксіологічні терези» чітко унаочнили, у яких із зіставлюваних лінгвокультур простежується (1) найбільш подібне відношення до власності, а в яких - (2) найбільш контрастне: перше відношення виявляють британський і український мовні соціуми (тут концепти ЩЕДРІСТЬ і СКУПІСТЬ при спільній домінувальній ощадливості у цих соціумах найближче розташовані на «аксіологічних терезах» до норми), а друге - німецький і російський (у німецькомовному соціумі домінування ощадливості є найбільш значним (помітне відхилення від норми), натомість у російськомовній спільноті домінує щедрість) [5, с. 116].

Мета статті. З огляду на це метою пропонованої розвідки є визначення «актуального» положення концептів ЩЕДРІСТЬ і СКУПІСТЬ на «аксіологічних терезах» у британській, німецькій, українській та російській лінгвокультурах. Для цього необхідно проаналізувати актуалізацію прямих номінацій цих концептів у публіцистичних текстах останніх п'яти-десяти років, залучаючи публіцистичні підкорпуси корпусів англійської, німецької, української та російської мов.

концепт щедрість скупість лінгвокультура

1. Аналіз британських мовних корпусів (публіцистичні підкорпуси)

Показово, що в сучасних британців не втрачається альтруїстичне начало щедрості, яке, власне, і домінує в її «духовному» вимірі, напр.: We have been able to feed 300,000 people in some of the worst hit areas of Somalia. That is how vital the help of «The Daily Mirror» has been in this crisis. It has been a fantastic effort thanks to the wonderful generosity of your readers; By the time the crowd was invited to sample the barbecues scattered around the periphery of the park, and made available by a local philanthropist and patriot, who has a name for generosity [7]. Така безкорисливість є свідченням відомої аристократичності британського характера, яка є фактично стрижнем строгої соціальної ієрархії представників британської лінгвокультури на осі «благородний (знать, «блакитна кров») - люмпенський (ниций, підлий)». Тому британська аристократія ніколи не відзначалася скупістю, а одним з обов'язків королів було обдаровування підлеглих. Саме через це щедрість заміняла і часто заміняє нині поняття «великодушність», напр.: If she took her poor child back to his father and gave her husband a second chance, she wouldn't need money. Generosity is his saving grace. And Clare's just as stubborn and just as silly [7]. При цьому «духовна» щедрість тісно перетинається з іншими «духовними» чеснотами, напр.: «She was incredibly warm-hearted and infinitely generous», said Mr. Burnside; The many fans of McCall Smith's novels speak of his sense of generosity towards his characters, the amiability of the world he presents; This man - these men - were standing round smiling encouragingly with such simple generosity and offering me what they perceived was such an honour...; His feelings would not have surprised anyone who knew her in later years: to her last day, she retained a luminous grace, perceptiveness and integrity, allied to a sense offun and generosity of spirit... [7].

Що ж стосується «матеріального» виміру британської щедрості, то тут, звичайно, переважають смисли вже не «великої душі», а великої, значної або часто необмеженої кількості яких-небудь матеріальних благ. Мова може йти як про майно (багатство, гроші тощо), так і про сам процес дарування, пригощання або якогось матеріального стимулювання, напр.: They fully deserve this generous and timely celebration; We made an extremely generous offer to Liam Miller, the biggest salary deal ever put on the table for a young Celtic player who has come up through the ranks; They can afford to be generous out of their high income from fees to the handful of low-income students who survive their selection process; HSBC is a generous supporter of the Personal Finance Education Group...; The report said the basic principle of the health service - excellence of care and generosity of provision, with most of the cost carried by the state insurance system - should remain [7]. Утім, нерозсудлива щедрість, на думку британців, може призвести до негативних наслідків або лише до короткочасних життєвих радощів, напр.: However, even such generosity will generate short-lived celebrations [7].

Зауважимо, що лексема generous може не лише позначати «духовну» та «матеріальну» щедрість, а й передавати семантику великого розміру предметів / об'єктів навколишньої дійсності, напр.: [...] but from a distance the aroma is distilled and refined, conjuring happy (if not healthy) memories of jam sandwiches, macaroons and a generous slice of Battenburgcake [7], або безмежного багатства земної природи, напр.: Quercy in its southern part, called Quercy Blanc, offers a generous nature, where land, vineyards and orchards produce wonderful products [7].

Аналіз фактичного матеріалу виявив, що у представників британської лінгвокультури як «усталене», так і «актуальне» уявлення про скупість асоціюється не лише з утриманням матеріальних статків і їхнім накопиченням, а й мізерною / недостатньою кількістю чого-небудь, напр.: And, perhaps a little belatedly, he is cracking down on the banks promiscuous use of language in promoting their often stingy products; The Astros had lost their ace pitcher after a 10-4 start with a stingy 1.89 ERA; Emotionally stingy people have a very meager and miserly mindset towards sharing and giving [7]. Хоча, зрозуміло, у британській скупості продовжують домінувати власницько - грошові мотиви, напр.: Most of Groucho's friends and associates stated that Groucho was extremely stingy, especially after losing all his money in the 1929 stock market crash...; [...] and Charles Forte, inventor of «portion control» (a phenomenon doubly eloquent of the stinginess of management and avarice of the customer), was blithely claiming to be giving the customers what they want...; Is it that Martin himself is an expert at saving money, in which case it might just be a matter of personal stinginess? [7].

У британській спільноті, яка вважається розсудливою та ощадливою щодо витрачання матеріальних благ (див. вище), простежуємо і надалі значне засудження скупості, напр.: Kerry's personal stinginess became an issue one year when it emerged that he had given only $ 175 to charity; Motivated by dislike for particularly stingy owner Charles Comiskey...; Saez gets a zero for his stinginess which could end the excitement of the whole country in the first phase of the tournament [7]. Ця риса характера людини пов'язується у британців виключно з найгіршими людськими якостями (пороками), протиставляючись водночас чеснотам, напр.: He appears not so much as a revolt against societal standards as an embodiment of them, being generous, pious, and courteous, opposed to stingy, worldly, and churlish foes; Do not allow his stinginess over trivialities to become a bitter grievance; And the play's quirky tone is sometimes arrestingly stylised, as when Beattie compares Basil's refusal to let her switch on the electric fire to his stinginess with his affection; I can never decide whether selfpity or stinginess is the spiritual equiv. of halitosis; Some of them because they suffer from chronic stinginess - the halitosis of the soul; It says you 're stingy, and stinginess is the halitosis of the soul... [7].

Як бачимо, у консервативній британській лінгвокультурі фактично не змінилося смислове наповнення ціннісного складника морально-етичних концептів GENEROSITY - STINGINESS, що свідчить про відсутність будь- яких різких / значних коливань цих концептів на «аксіологічних терезах». Відповідно, у британській спільноті і сьогодні домінує позитивно-ощадливе відношення до власності. При цьому безмежна (нерозсудлива, марнотратна) щедрість лімітується певними розсудливими межами (тяжіння до норми), а скупість засуджується як дуже ганебне явище. Актуалізація в англомовному світі наприкінці ХХ століття позитивної сутності жадібності (Greed is good!) є, на наше переконання, лише короткотривалим впливом близькоспорідненої, але більш відкритої американської лінгвокультури, який майже не змінив уявлення британців про скупість як виключно негативне явище.

2. Аналіз німецьких мовних корпусів (публіцистичні підкорпуси)

Прикметно, що концепт GROBZUGIGKEIT «витісняє» нині концепт FREIGEBIGKEIT у свідомості представників німецькомовної лінгвокультури (напр.: Jede Justiz stutzt die Herrschenden, so lange sie grofizugig von ihrer Hand gefuttert wird; Doch die Kommunen verteilen grofizugig Streicheleinheiten an die Narren im Sudwesten [8]). Це свідчить передусім про те, що щедрість усе більше асоціюється німцями з духовними речами, а не з матеріальними, тобто не з процесом «давання / віддавання / дарування» якого -небудь матеріального блага, а з великодушністю, милістю, благородністю щедрої людини (пор. вище зв'язок щедрості й благородства у британців). Іншими словами, німецька щедрість повертає собі біблійні смисли. Попри це, концепт FREIGEBIGKEIT не «зник» повністю в німецькій свідомості, оскільки він є досить частотним у німецькомовній періодиці. До того ж, його і сьогодні значною мірою наповнюють смисли великодушності, напр.: Und Gluck all denen, die sie so sorgsam und freigebig mit Freundschaft beschenkte [10].

Саме «духовна» основа щедрості пов'язує її з іншими духовними чеснотами (співчуттям, жалістю, чуйністю, безкорисливістю тощо), напр.: Ich weifi, Sie werden Ihre wunderbare Freigebigkeit und Barmherzigkeit, mit der Sie diese Menschen unterstutzen, gegen mich in Anschlag bringen... [8]. Поняття «благородна великодушність» передає в німецькій мові лексема Generositat, яка має спільну етимологію з англійської лексемою generosity, напр.: Aber die Erinnerung an zweckfreie Anerkennung, an Generositat und Freigebigkeit, an die «edlen Formen» von Verschwendung und Gabe spielen fur die Selbstdeutung einer Gesellschaft eine wichtige Rolle... [8].

Утім, аналіз корпусів німецької мови дав змогу встановити, що у німецькій щедрості домінують нині, усе ж таки, «матеріальні» смисли (майно, багатство, гроші тощо), напр.: Im Gegenteil: Familienministerin Ursula von der Leyen (CDU) durfte freigebig zusatzliche Milliarden an Familien verteilen; Die Banken zeigen sich weiter freigebig [11]. Така щедрість може бути і нещирою, передбачати корисливу мету, напр.: Freigebigkeit kann auch gelegentlich der Ruhmsucht entspringen; Hinter dem politischen Gestus reprasentativer Freigebigkeit - so erfahren wir - verbirgt sich das uralte Geheimnis der sozialbindenden Kraft der Gabe [10].

Саме «матеріальна» щедрість протиставляється ощадливості, напр.: Jeder ist fur Sparsamkeit im Allgemeinen und fur Freigebigkeit im Besonderen [11]. Тому для такої щедрості представники німецької лінгвокультури встановлюють межі, напр.: Unser vielfaches Anspruchsdenken hat daruber hinaus eine Grenze fur Freigebigkeit geschaffen [8], які надають їй певної розсудливості, оскільки нерозсудливе роздавання накопиченого своєю працею майна - марнотратність - дуже негативно сприймається в німецькомовному соціумі, надаючи концепту FREIGEBIGKEIT негативних смислів, напр.: Ein Ubermaf an Freigebigkeit war ihm immer ein Grauel; Harms warnte jedoch vor allzu viel Freigebigkeit; Nach seinem Tode war von seinem Wohlstand, aufgrund seiner Freigebigkeit, nicht mehr viel vorhanden; Derartige sowjetische Freigebigkeit ist naturlich nicht uneigennutzig; Diese absurde Freigebigkeit fand im EG-Ministerrat zum Gluck keine Mehrheit [11].

Досить висока частотність таких прикладів у німецьких лінгвокорпусах свідчить, що позитивно оцінюється в німців виключно розсудлива щедрість. Саме домінування розсудливості в німецькій щедрості, тобто тих смислів, які «втримують» її у розумних межах (ідеться передусім про акцент на бережливість / ощадливість), є тим чинником, який наближує цю чесноту в німецькомовному соціумі до норми. При цьому концепт FREIGEBIGKEIT «тяжіє» на «аксіологічних терезах» до ключового для німецької лінгвокультури концепту SPARSAMKEIT.

Що ж стосується гетеростереотипного «міфу» про якусь «зашкалювальну» німецьку скупість, то на основі аналізу нашого фактичного матеріалу ми можемо з великою часткою ймовірності стверджувати, що цей «міф» не відповідає дійсності, оскільки німецька скупість містить фактично ті ж смисли, що й британська, українська або російська. Наприклад, як у німецькій, так і в інших зіставлюваних лінгвокультурах скупим може бути не лише відношення до власності, а і якісно недостатні або кількісно мізерні явища / характеристики / властивості, напр.: Eine beifallsfrohe, elegante Menge jubelt den Kunstlern zu, die auch mit Zugaben nicht geizen; Ich geize mit meiner Arbeitskraft und spare am Stress; Kanada geizt nicht mit Selbstbewusstsein; So werden gerne Menschen getrostet, bei denen die Natur mit ihren Gaben etwas geizig umgegangen ist [9].

Прикметно, що таке значення скупості передає в німецькій мові переважно дієслово geizen. Очевидно, саме через це воно має менше негативно-оцінних конотацій, ніж прикметник geizig або іменник Geiz, напр.: Hier wird mit dem Geiz gegeizt; Hunderttausende Berliner mussen am 24. Dezember deshalb mehr als in den Vorjahren mit Prasenten geizen; Banken geizen mit Krediten; Mittlerweile wird uberall die Strafienbeleuchtung gedrosselt, die Geschafte und Kaufhauser geizen mit der Lichtreklame; Jede funfte grofiere Firma in Deutschland geizt bei der Weihnachtsfeier [9]. Значна частотність уживання «дієслівної» передачі скупості в німецькій мові, як бачимо, створює певний контраст на тлі інших досліджуваних мов.

Натомість у прикметнику geizig та іменнику Geiz домінує семантика «майнової», зокрема грошової, скупості, напр.: Ein geiziger Schotte, der in einem Haus ohne Zentralheizung wohnte und standig seine alten Kleider flicken liefi, hat seinen Verwandten umgerechnet 27 Millionen Euro hinterlassen; Genau hier zeigt sich, wie geizig der deutsche Staat ist; Der Verkaufer ist nun der Gegner - und die Bieter geiziger und weniger kaufwillig; Novartis ist zu geizig alternative Methoden zu benutzen, weil es etwas mehr kosten wurde [11]. Ця скупість у німецькій лінгвокультурі, як і у британській (див. вище), пов'язується з низкою негативних характеристик людини, напр.: Er ist extrem unbeliebt, weil er geizig ist und inkompetent; Er ist humorlos, geizig, verbissen, ehrlich und verlasslich, versteht nichts von gutem Essen, Trinken und Geplauder, hat wenig fur Kunst und Musik ubrig...; Geizig und faul [11]. При цьому скупість уважається нерозсудливою, тобто позбавленою раціональних меж, рисою характера, напр.: Sie setzen offensichtlich darauf, dass die Menschen eher geizig sind als vernunftig [9]. Однак розсудлива скупість, іншими словами, невелика міра цієї порочної риси людини може сприйматися німцями дещо позитивно, напр.: Bescheiden, bodenstandig, ein weniggeizig vielleicht [10].

Як бачимо, у німецьких мовних корпусах актуальне значення скупості дещо відрізняється від усталеного у бік позитиву. Однак аналіз фактичного матеріалу виявив, що ці зміни є незначними. Тут, на наше переконання, мова йде більшою мірою про збільшення протягом останніх п'яти-десяти років соціокультурної значущості концепту SPARSAMKEIT для представників німецької лінгвокультури, пов'язане як з недавньою економічною кризою у світі, так і багатьма глобалізаційно-економічними викликами, що стоять перед Німеччиною. Тому саме той факт, що крайнім виявом тотальної ощадливості є скупість (пор. Meist trifft es Leute, die ihr ganzes Leben gespart oder gar geizig gelebt haben [11]), став основою для поширення з комерційною метою феномену «скупої ощадливості»: збільшення цін на товари змушує покупців шукати варіанти для придбання цих товарів за найнижчими цінами. Оцінивши безперспективність «просування» товарів при такому стагнаційному емоційно-психологічному стані німців, рекламодавці вдалися до сильного психологічного ходу - на рівні підсвідомості «натиснули» рекламою на відому німецьку ощадливість, використавши слова Geiz, geizen, geizig у незвичному, навіть парадоксальному контексті, тобто разом з позитивно маркованим «модним» прислівником geil («круто», першокласно, дуже, сильно і под.). Так виник слоган Geiz ist geil!, породивши низку неологізмів: «Mac-Geiz» (мережа супермаркетів), Geizpreisen («шалені» ціни), Geizniveau («шалений» рівень (про найпривабливіший для покупців рівень цін)), Geizwahn (цінове «божевілля») і под. Утім, навіть така реклама кардинально не змінила негативного сприйняття скупості в німецькомовному соціумі, викликавши лише іронію та негатив, напр.: Typisch geiz ist geil: alles soil gratis sein und Steuern bezahlt man auch nicht; Wenn jetzt alle Eurolander auf «geiz ist geil» machen sollen, haut sich Merkel doch selbst in Pfanne; In allen Branchen beruht der «geiz ist geil Preis» auf ausbeuterischen Produktionsbedingungen... [8].

Отже, установлення актуальних смислів концептів FREIGEBIGKEIT і GEIZ дає змогу стверджувати про незначний, але, усе ж таки, «рух» цих концептів на «аксіологічних терезах» у бік норми. Цей «рух» відбувся шляхом деякого зменшення «абсолютного» позитиву щедрості внаслідок впливу «нерозсудливих» смислів марнотратності та незначного збільшення позитиву скупості за рахунок раціональних смислів ощадливості.

3. Аналіз українського мовного корпусу (публіцистичний підкорпус)

Чітко виражений «землеробський» тип українського національного характера значною мірою пов'язує щедрість з родючістю землі, напр.: І дар цей був щедрий, бо землі України - пишні й барвисті, вони не залишають байдужими, вражають своїм розмаїттям краєвидів [1]. Відповідно, щедрою для українця може бути і природа, і навіть природні явища, напр.: Саме стосовно «Медоборів» матінка-природа продемонструвала небачену щедрість, подарувавши їм аж чотири свої безцінні скарби; Випав щедрий сніг [1]. При цьому мрійливо-фаталістична українська душа перебуває в інфантильному стані очікування щедрості не лише від землі-природи, а й від долі, напр.: [...] «права людини й громадянина» безоплатні, це щедрий дарунок долі, котрий кожен отримує без зусиль [1].

Отже, щедрість для українця - це передусім дар, пов'язаний зі щедротами Бога, щедротами долі, щедротами природи й землі. Цей божественний дар переноситься і на щирі людські душевні пориви та її духовні якості, напр.: Щирий, щедрий, доброзичливий, трудяга; Щедрість відчувалася в усьому - талановиті митці, закохані у свою справу й Україну, зробили подарунки наче для себе; Хочу сказати також про щирість і щедрість душі скульптора [1]. Тому щедрість асоціюється в українській свідомості виключно з людськими чеснотами, напр.: Сила, сміливість, прагнення точних рішень, послідовність і щедрість тощо - це чоловічі компетенції; Одні бачили в ньому чесноти, що надають йому ореолу могутності: хоробрість, рішучість, щедрість, уміння спілкуватися з підлеглими, толерантність і віротерпимість [1].

«Матеріальна» щедрість в українців, як і у представників інших зіставлюваних лінгвокультур, містить смисли (великої кількості) якого - небудь матеріального блага, передусім грошей, напр.: Жодну свідому чи то притомну людину ніколи не цікавили Шевченкові звички й побут, скільки пив горілки, чи був щедрий на гроші; Так, «щедрий» експорт пом 'якшить ситуацію у сусідніх країнах, дасть змогу заробити посередникам... [1]. Саме «матеріальний» бік щедрості надає їй в ощадливій україномовній спільноті певних негативних смислів, напр.: Щедрість відгонить лукавством - легко віддавати те, чого в тебе немає [1]. Цей факт є підґрунтям для дещо іронічного сприйняття стереотипу про «щедрість української душі» самими ж українцями, напр.: Чому, незважаючи на традиційну щедрість української душі, вже третій рік поспіль наша благодійність усе не може потрапити в першу сотню рейтингу... [1].

Що ж стосується концепту СКУПІСТЬ, то подібно до британської та німецької лінгвокультур, цей концепт в україномовному соціумі сприймається переважно негативно, напр.: Такі походи - перевірка ефективності оргструктур, перевірка стану місцевих осередків та перевірка спонсорів на скупість; Бо зарплати в конвертах [...] породила не лише скупість окремих бізнесменів та затяте намагання ні копійкою прибутку не ділитися з державою, а й надмірні апетити влади...; Скупість першого віце-прем 'єра, його чванство й недосвідченість у політичних нюансах здатні поламати гру на самому початку [1]. Більш нейтральні смисли пов'язані виключно з об'єктивацією мізерної / незначної / недостатньої кількості чого-небудь, напр.: Він взагалі скупий на слова й лише зрідка показує, які скарби слова встиг надбати, і починає кидати їх із щедрот; За зміст не ручуся, бо переклад був скупий і, підозрюю, надто довільний [1].

Лінгвокультурний контраст утворює висока частотність уживання в сучасному україномовному мас-медійному дискурсі паремії Скупий платить двічі, напр.: Чому бідний, наче той скупий, платить двічі?; Раніше вважалося, що лише скупий платить двічі; Ну що ж, скупий, як водиться, платить двічі; Тому, можливо, наша натуральна рибна продукція дорожча, ніж на ринках, але ж не дарма кажуть, що «скупий платить двічі»; Витрачаючи мільйони, заощаджували на дрібницях, забуваючи, що скупий платить двічі [1]. Це є яскравим підтвердженням того факту, що сучасні представники українського лінгвосоціуму значною мірою засуджують скупість як ірраціональну та надмірну ощадливість.

Як бачимо, індивідуалістично-егоцентрична й водночас емоційно- ірраціональна українська душа і сьогодні не заперечує повністю скупості та не підтримує беззаперечно щедрості (пор. паремію Скупий не глупий, а щедрий не мудрий), тяжіючи, усе ж таки, до розсудливого відношення до власності - ощадливості. При потребі українець може бути щедрим, заплатити хорошу ціну за товар, бо «скупий платить двічі», але в розумних межах. Це дає змогу стверджувати про відсутність у сучасній українській лінгвокультурі помітного «руху» концептів ЩЕДРІСТЬ і СКУПІСТЬ на «аксіологічних терезах» як у бік норми, так і в протилежний бік.

4. Аналіз російського мовного корпусу (публіцистичні підкорпуси)

Вивчення частотності вживання лексем щедрость і скупость у російськомовних публіцистичних текстах останніх п'яти - десяти років виявило, що лексема щедрость є менш частотною, ніж скупость - 47 слововживань проти 66. Це підтверджує наші висновки, що при домінуванні в суспільстві певної чесноти актуалізується відповідний порок. Тобто відома «російська щедрість» сприймається в російській спільноті як норма, а норма, як відомо, не вимагає якоїсь особливої лінгвокультурної актуалізації.

Натомість скупість, яка сприймається росіянами дуже негативно, ще більше стає актуальною в російськомовному середовищі як гостра та водночас ганебна для цього лінгвосоціуму проблема.

Прикметно, що концепт ЩЕДРОСТЬ не отримав останнім часом яких- небудь специфічних для «щедрої» російської лінгвокультури смислів, оскільки, як і в інших зіставлюваних мовних спільнотах, російська щедрість може бути «матеріальною» і «нематеріальною», напр.: Гейтс уверен, что если ему удастся стимулировать щедрость богачей, то к 2035 году в мире практически не останется бедных стран; Счастье, по версии ООН, состоит из нескольких факторов: ВВП на душу населения, продолжительность жизни, защищенность от коррупции и щедрость, личные свободы [4].

«Матеріальна» щедрість асоціюється в росіян передусім з дарами / подарунками або фінансами (гроші, акції тощо), напр.: Щедрость банков на рынке депозитов была связана с несколькими причинами; «Щедрость» «Газпрома» не смогла удержать акции концерна...; Потом Ардабьевский проявил завидную щедрость, раздавая участникам «Турбазовских» направо и налево подарки [4]. Часто такі дари / подарунки мають нематеріальну природу, напр.: Эстония выписывает сестрам Толмачевым по 12-балльной системе кол [...], а литовцы отгружают целых шесть баллов. Щедрость последних вполне объяснима. Буквально на днях скидку на газ получили; Зато как великая щедрость преподносится отдых в июне... [4].

Фактичний матеріал підтверджує викладені у попередніх розвідках висновки [див., напр.: 3] щодо автостереотипно перебільшеної щедрості росіян, оскільки їхня щедрість, на думку самих же представників цієї мовної спільноти, є просто безмежною, напр.: Но щедрость России превзошла даже самые смелые ожидания Украины [4]. Хоча представники інших лінгвокультур також можуть бути щедрими, але не так безмежно та щиро, напр.: Проявить щедрость итальянцы намерены и в предоставлении многократных виз;... китайцы [...] берут на себя часть производственных издержек, например связанных с бурением. Впрочем, щедрость китайцев имеет пределы [4].

Щодо «духовної» щедрості, то, як і британці, німці та українці, росіяни пов'язують її виключно з людськими чеснотами, напр.: «Ну спасибо, - скажет Мария, - за доброту, за щедрость спасибо»; Общеизвестные качества Ричардса - щедрость, доброта, внимательность и честность - видны в книге, что называется, в полный рост; Когда Иру спрашивали, к чему такая щедрость, она лишь плечами пожимала: мол, это же наши друзья [4]. Утім, нормальною для росіян є «безмежна», «широка», «душевна» щедрість, але не надмірна. Останню вони сприймають з певною обережністю та підозрою, напр.: Излишняя доброта, щедрость воспринимаются как слабость и чревата последствиями [4]. Цей факт певною мірою підтверджує встановлену нами тенденцію щодо незначних, але, все ж таки, змін у сприйнятті представниками російської лінгвокультури концепту ЩЕДРОСТЬ, які виникли під впливом глобалізаційних процесів. Ці зміни призводять до наповнення ірраціонально-безмежної російської щедрості більш раціонально-розважливими - «європейськими» - смислами.

Подібні зміни підтверджує і лінгвокорпусна об'єктивація концепту СКУПОСТЬ у російськомовному соціумі, оскільки він тенденційно наповнюється останнім часом нейтрально-позитивними смислами, напр.: Я, кстати, не осуждаю скупость - чем меньше страна, тем труднее в ней даются деньги; Идеальных людей нет, и скупость - далеко не худшая черта, с которой можно смириться [4]. Цю тенденцію дослідники пов'язують, як ми зазначали вище, зі збільшенням впливу на російську лінгвокультуру європейської спільноти, де існує більш амбівалентне сприйняття скупості.

Попри це, росіяни продовжують сприймати скупість переважно як ганебну рису характера, яку вони зневажають і соромляться. Тому автостереотипно вони «закріплюють» цю рису за кимось «іншим» / «чужим», бо істинні росіяни апріорі не можуть бути скупими, напр.: Звонит она мне: «Как ты думаешь, вот про скупость - это кто из наших знакомых?»; Остается ждать, что перевесит - британская скупость или чувство долга; Как знать, может, и масштабы трагедии были бы иными, если бы не скупость конгрессменов... [4]. Це стало підґрунтям для створення численних гетеростереотипів про скупість «чужих», переважно європейських, лінгвосоціумів, напр.: А вот самыми экономными по-прежнему являются жители Нидерландов (448 евро), чья скупость уже стала притчей во языцех, а также Франции (521 евро); Он запросто может на весь сезон оставить в запасе яркого и дорогого новичка Тимощука, мстительно выставить из клуба взбунтовавшегося Луку Тони, а скупость голландца проявляется в отсутствии эмоций во время матчей [4]. Росіянам же скупість є невластивою, хіба що під тиском зовнішніх обставин, напр.: Сами китайцы жалуются на «кризисную» скупость русских, на то, что торговать сейчас не очень выгодно [4].

«Матеріальна» скупість асоціюється в російській лінгвокультурі з незначною / мізерною кількістю або повною відсутністю якого-небудь матеріального блага, здебільшого грошей, напр.: Что же касается характера, то больше всего я ненавижу в мужчинах скупость; Такая скупость удивительна по отношению к рынку российских масштабов; [...] у Skoda теперь много общего с VW, откуда и заимствованы скупость интерьера вместе с высшим качеством отделки [4]. «Нематеріальна» ж скупість може «вражати» «душу» росіян або «нейтралізувати» їхні емоції, напр.: Я имею в виду не только скаредное отношение человека к деньгам, а скупость в широком смысле - душевную, сердечную; Варская также добавила, что молодых родителей, выросших в детдоме, отличают склонность к гиперопеке и эмоциональная скупость; [. ] когда достигнете желаемого, не забудьте поделиться своей радостью - скупость не красит дам, а уж господ - и подавно [4]. Часто скупість підсилюється іншими - «демонічними» - рисами характера людини, напр.: У тех, у кого он отсутствует, проявляются демонические черты характера: скупость, эгоистичность и жестокость [4].

Як бачимо, смислове наповнення концептів ЩЕДРОСТЬ і СКУПОСТЬ у сучасній російській лінгвокультурі значною мірою збігається із смислами відповідних концептів у британській, німецькій та українській лінгвокультурах. Утім, аналіз російського лінгвокорпусу засвідчує глобалізаційний вплив на російськомовний соціум європейського мовно - культурного простору, який індукує певні розважливі прагматично - раціональні смисли ірраціональній російській щедрості, спричиняючи незначний, але, усе ж таки, помітний «рух» концепту ЩЕДРОСТЬ на «аксіологічних терезах» у бік норми. Цей процес автоматично надає поштовху для зрушення у бік норми протилежного концепту - СКУПОСТЬ - за рахунок наповнення його нейтрально-позитивними смислами.

Висновки

Вивчення бінарних морально-етичних концептів ЩЕДРІСТЬ - СКУПІСТЬ крізь призму «аксіологічних терезів», які є показником актуальних ціннісних змін у британській, німецькій, українській та російській лінгвокультурах, передбачало порівняння «усталених» і «актуальних» положень цих концептів на згаданих терезах у кожній із зіставлюваних лінгвокультур. Установлення «актуального» положення концептів ЩЕДРІСТЬ і СКУПІСТЬ на «аксіологічних терезах» мало на меті вивчення актуалізації прямих номінацій цих концептів у публіцистичних текстах останніх п'яти - десяти років шляхом залучення мовних корпусів. На основі проведеного аналізу виявлено помітний «рух» досліджуваних концептів у бік норми лише у двох із чотирьох зіставлюваних лінгвокультур - німецькій та російській, де «усталене» положення концептів, що належать до концептополя «Відношення до власності», має найбільше відхилення від норми. Очевидно, це пов'язано з перманентним свідомим і підсвідомим прагненням представників будь -якої мовно-культурної спільноти до суспільної гармонії, зокрема до максимального наближення їхньої емоційної та морально-етичної сфери до норми.

Перспективи подальших розвідок. Перспектива подальших розвідок убачається в розробленні методики вираховування частотності лексем, які є іменами аналізованих концептів.

Література

1. Лінгвістичний портал. - Режим доступу: http://www.mova.info/

2. Мізін К.І. Нові напрями в українському мовознавстві: зіставна лінгвокультурологія / К.І. Мізін // Мовознавство. - 2012. - № 6 (268). - С. 38-52.

3. Мізін К.І. Морально-етичний параметр концепту «ЩЕДРІСТЬ» у британській, німецькій, українській і російській лінгвокультурах / К.І. Мізін, О.О. Петров // Мовознавство. - 2014. - № 5 (278). - С. 71-80.

4. Национальный корпус русского языка. - Режим доступу: http://www.ruscorpora.ru/corpora-intro.html

5. Петров О.О. «Аксіологічні терези» як показник ціннісних орієнтацій у сучасній британській, німецькій, українській і російській лінгвокультурах / О.О. Петров // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету.

6. Серія: Філологія: зб. наук. праць. - Одеса: МГУ, 2016. - Вип. 23, Т. 1.

7. Петров О.О. Ціннісні переорієнтації мовних спільнот крізь призму методологічного симбіозу зіставної лінгвокультурології, фразеології та корпусної лінгвістики / О.О. Петров // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. праць / гол. ред. М.Є. Скиба. - Хмельницький: ФОП Бідюк Є.І., 2016. - Вип. 10, Т. 2 (К-П). - С. 262-272.

8. British National Corpus. - Режим доступу: http://www.natcorp.ox.ac.uk/

9. Corpora Collection of University Leipzig. - Режим доступу: http://corpora.informatik.uni-leipzig.de

10. Digitales Worterbuch der deutschen Sprache. - Режим доступу: http://www.dwds. de/ressourcen/korpora/

11. Institut fur deutsche Sprache: COSMAS II. - Режим доступу: http://www.ids-mannheim.de/cosmas2/projekt/referenz/korpora.html

12. Mannheimer Korpus. - Режим доступу: http://www1.ids- mannheim.de/kl/projekte/korpora/archiv/mk.html

Размещено на Allbest.ru