Мовні засоби вербалізації образу головного героя твору (на матеріалі повісті Р. Роллана "Colas Breugnon")

Дослідження мовних засобів вербалізації образу головного героя твору Р. Роллана "Colas Breugnon". Виявлення характерних рис образу головного героя. Прикметники, іменники та дієслова як найбільш часто вживані мовні засоби вербалізації головного образу.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.01.2022
Размер файла 20,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовні засоби вербалізації образу головного героя твору (на матеріалі повісті Р. Роллана «Colas Breugnon»)

Тетяна Швець

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

У статті викладено результати дослідження, присвяченого встановленню мовних засобів вербалізації образу головного героя твору Р.Роллана «Colas Breugnon». У процесі наукового пошуку увага була зосереджена на виявленні характерних рис образу головного героя та засобів їх вербалізації. Результати дослідження засвідчили, що найбільш часто вживаними мовними засобами вербалізації образу головного образу аналізованого твору є прикметники, іменники та дієслова. Використані автором мовні засоби дозволили йому детально описати зовнішність головного героя, його соціальне походження і створити художній образ із притаманними лише йому рисами зовнішності та характеру.

Ключові слова: мовні засоби, художній образ, головний герой, вербалізація, мовленнєва поведінка, оцінні прикметники, дієслова руху, соматична лексика.

В статье изложены результаты исследования, посвященного установлению языковых средств вербализации образа главного героя произведения Р.Роллана «Colas Breugnon». В процессе научного поиска внимание было сосредоточено на выявлении характерных черт образа главного героя и средств их вербализации. Результаты исследования засвидетельствовали, что наиболее часто употребляемыми средствами вербализации образа главного героя анализированного произведения являются прилагательные, имена существительные и глаголы. Использованные автором языковые средства позволили ему детально описать внешность главного героя, его социальное происхождение и создать художественный образ с присущими только ему чертами внешности и характера.

Ключевыеслова: языковые средства, главный герой, вербализация, художественный образ, внешность, речевое поведение, оценочные прилагательные, соматическая лексика.

This paper contains the results of the research dedicated to revealing linguistic means of the main character s image verbalization in the novel «Colas Breugnon» that was written by a prominent French novelist Romain Rolland. The aim of this investigation consisted in finding out the main character's image characteristic features and the means to verbalize them. The obtained results demonstrated that the means of the main character s image verbalization included adjectives, nouns, participles and verbs. The use of evaluative adjectives allowed the author to describe the main character's appearance and social background in detail, to create an artistic image having unique facial features and disposition. These adjectives include such examples as belle, curieuse, rieuse, long (for describing appearance), longue, ouverts, larges, plissйs, placides, railleurs (for his behavior and attitudes towards life description), bronzйe, vigoureux, abondant, chargй de fruits (when talking about his work). The use of somatic vocabulary plays an important part in creating the image of Colas Breugnon. These lexical units were grouped into five categories: head and its parts (la tкte, la figure, une trogne, le museau etc.), body and body parts (les faзons, le bedon, le corps, le dos etc.), skin characteristics (le cuir, la peau), the inward parts of the body (le cњur, les poumons, les reins), upper and lowerextremities and their parts (les mains, les bras, les coudes, les genoux). The participles (such as sciant, coupant, rabotant, rognant, chantournant, chevillant, limant, tripotant), used in this work offiction, characterized the act of creating things, which was a favourite part of the main character's everyday life. The verbs, which R.Rolland used in the novel, verbalized Colas Breugnons hardworking nature (incrustй), his patriotic feelings towards his native town and France as his native land in general (se defender, l'ennemi ne m'a pas encore). The mentioned linguistic means (e.g. se casser la tкte, кtre dans la journйe, se dйfendre) often have not only the literal meaning, but also include additional information about main character's appearance, occupation and cultural intelligence. Furthermore, these words form parts of phraseological units, which belong to substandard language and consequently they serve as means to characterize the main character as a commoner.

Key words: linguistic means, artistic image, main character, verbalization, speech behaviour, evaluative adjectives, movement verbs, somatic vocabulary.

Постановка проблеми

вербалізація головний герой ролан мовний засіб

Однією з визначальних характеристик художнього тексту є його антропоцентричність зумовлена зображенням людини як художнього образу твору. Проблема створення художнього образу належить до тих актуальних проблем лінгвістики, які продовжують перебувати у колі інтересів вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виявленню характерних рис створення художнього образу присвячені праці М.Бахтіна - вплив авторського бачення на формування образу героя (Бахтин М., 2000, с.32- 35), Н.Валгіної - специфіка створення художнього образу (Валгина Н., 2003, с.90-100), Т.Лисиченко - значимість мовленнєвої характеристики для створення художнього образу (Лисиченко Т., 2017, с.115-126), Ю.Лотмана - образ як конкретно-чуттєве втілення творчого осмислення художником реальної дійсності (Лотман Ю., 1994), Ю.Максименка, Д.Синенького - дефініція психологічних ознак художнього образу (Максименко Ю., Синенький Д., 2009, с. 181-185) та інших науковців.

Виділення невиділених раніше частин загальної проблеми. Попри значну кількість наукових праць, присвячених проблемі створення художнього образу, на сьогоднішній день відсутні ґрунтовні дослідження, орієнтовані на виявлення мовних засобів вербалізації образу головного героя твору Р.Роллана «Colas Breugnon», що й зумовлює актуальність пропонованої розвідки.

Мета статті полягає у виявленні мовних засобів вербалізації образу головного героя повісті Р.Роллана «Colas Breugnon».

Виклад основного матеріалу дослідження

Мова художнього твору - явище самобутнє та виняткове. Специфіка сприйняття об'єктивної реальності, властива кожному народу, та його характер неодмінно знаходять своє відображення у мові художніх творів у процесі їх написання та створення образної системи.

Художній образ належить до естетичних категорій, здатних характеризувати специфічний, притаманний мистецтву спосіб створення уявного світу, який певною мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ (Валгина Н., 2003, с.81).

Засобами об'єктивації образів художніх творів виступають окремі лексичні шари або лексичні групи, що реалізують виражальні можливості мови. Вони забезпечують співвіднесеність слова з певним явищем або поняттям дійсності, відбивають своєрідність сприйняття навколишнього світу певною нацією.

Серед мовних засобів репрезентації художнього образу загалом та образу головного героя твору, зокрема, автори найчастіше вдаються до використання прикметників, іменників та дієслів. Ці лексичні одиниці не лише здатні увиразнити особливості зовнішнього вигляду героя, риси обличчя і характеру, поведінку та ставлення до оточуючої дійсності, а також багато іншого, що допомагає читачу образніше побачити те, що автор твору хоче донести до нього.

Створюючи образ головного героя повісті «Colas Breugnon», Р.Роллан широко послуговувався прикметниками. У зв'язку з тим, що розповідь ведеться від першої особи, виникає враження, що сам головний герой знайомиться з читачами твору. Вербалізуючи образ зовнішності головного героя, Р.Роллан використовує прикметники belle(красива), curieuse(допитлива), rieuse(насмішкувата) та long(довгий), які змальовують якісні риси його обличчя:

C'est а toi que je parle, trogne belle en couleurs, trogne curieuse, rieuse, au long nez Bourguignon et plantй de travers, comme chapeau sur l'oreille (Rolland R., p.3).

Названі вище прикметники звертають увагу на колір обличчя головного героя, яке мало насмішкуватий та кмітливий вираз, завдяки довгому бургундському носу.

Характеризуючи мовленнєву поведінку головного героя, автор акцентує увагу на його звичці багато говорити, завдяки використанню прикметника longue:

J'ai la langue un peu longue; si l'on venait а m'entendre, je risque le fagot (Rolland R., p.4).

Відзначаючи здатність своїх очей помічати як красу життя, так і недоліки оточуючого середовища, головний герой використовує прикметники ouverts(широко відкриті), larges(великі), plissйs (зморшкуваті), placides(спокійні) та railleurs(насмішкуваті), які кваліфікують його як людину веселої вдачі, незважаючи на поважний вік:

J'ai les yeux bien ouverts, larges, plissйs aux tempes, placides et railleurs; а d'autres les songes creux! (Rolland R., p. 3-4).

Герой повісті Р.Роллана вирізняється самокритичним ставленням до себе, своєї родини та свого віку, що демонструє такий фрагмент повісті:

Mais dis-moi, je te prie, quel singulier plaisir j'йprouve а te revoir, а me pencher, seul а seul, sur ma vieille figure, а me promener gaiement а travers ses sillons, et, comme au fond d'un puits (foin d'un puits!) de ma cave, а boire dans mon cњur une lampйe de vieux souvenirs? (Rolland R., p.3).

У наведеному вище уривку, завдяки використанню оцінних прикметників singulierта vieille, автор наголошує на почутті задоволення, яке виникає у головного героя, коли він бачить своє постаріле, зморшкувате обличчя.

Знайомлячи читачів зі своїми статками, Кола Брюньон зазначає, що його найбільшою цінністю є він сам, характеризуючи себе шляхом використання якісних прикметників bon(добрий), rond(круглий), sonnй (що вже виповнився), rablй(коренастий), saine(здоровий), frais(гострий), що позитивно оцінюють як його зовнішність, так і вдачу:

...j'ai moi, Colas Breugnon, bon garзon, Bourguignon, rond de faзons et du bedon, plus de la premiиre jeunesse, cinquante ans bien sonnйs, mais rвblй, les dents saines, l'њil frais comme un gardon, et le poil qui tient dru au cuir, quoique grison (Rolland R., p.5).

Головний герой повісті надзвичайно любить свою професію, яку вважає вкрай потрібною та корисною для населення рідного міста Кламсі. Розповідаючи про рід своїх занять, він зауважує, що найбільше у світі йому подобаються:

... un meuble de Bourgogne а la patine bronzйe, vigoureux, abondant, chargй de fruits comme une vigne, un beau bahut pansu, une armoire sculptйe, dans la rude fantaisie de maоtre Hugues Sambin(бургундські меблі бронзового кольору, міцні, розкішні, обтяжені плодами, як виноград, пузата скриня, різьблена шафа на кшталт виробів ҐугоСамбена) (Rolland R., p.11).

У ході оповіді використана значна кількість якісних прикметників: bronzй(бронзового відтінку), vigoureux(міцний), abondant(розкішний), chargй de fruits(обтяжений плодами), sculptй(вирізьблений), що наголошують на його працелюбності та всебічно характеризують вироби, що є результатом праці умілих рук майстра.

Незважаючи на веселу вдачу та любов до радощів життя, герой твору Р.Роллана понад усе любить працювати, створювати власними руками шедеври з різних порід деревини. Він вважає працю задоволенням, яке приносять йому розумні, дебелі пальці, з-під яких, у результаті затрачених зусиль, виходять тендітні мистецькі творіння:

Qu 'il est plaisant de se trouver, son outil dans les mains, devant son йtabli, sciant, coupant, rabotant, rognant, chantournant, chevillant, limant, tripotant, triturant la matiиre belle et ferme qui se rйvolte et plie, le bois de noyer doux et gras, qui palpite sous la main comme un rвble de fйe, les corps roses et blonds, les corps bruns et dorйs des nymphes de nos bois, dйpouillйs de leurs voiles, par la cognйe tranchйs! (Rolland R., p.2-13).

Використання автором дієприкметників, утворених від дієслів руху scier(пиляти), couper(різати), raboter(стругати), rogner(обрізати по краю), chantourner(випилювати), cheviller(скріпляти шпильками), limer (шліфувати), tripoter(шкребти) та triturer(обробляти), сприяє створенню динамічної картини процесу виготовлення головним героєм виробів із дерева. Завдяки описаному вище впливу на belle(красиву) та ferme (міцну) деревину rose(рожевого) і blond(білого) кольорів, яка не хоче піддаватися дії столярних інструментів, та всіляко опирається їм, з-під його рук виходять справжні витвори мистецтва.

Попри перше враження від знайомства з головним героєм твору, який, завдяки своїй балакучості та насмішкам, видається несерйозною людиною, наведений вище опис праці у майстерні уможливлює вербалізацію образу працьовитої, творчої особистості, яка своєю працею приносить задоволення не лише собі, а й людям. Відзначаючи вміння добре працювати і виробляти красиві речі, Кола називає свої пальці des ouvriers dociles(слухняними робітниками), які організовує до роботи його vieux cerveau(старий розум):

Mes mains sont des ouvriers dociles que dirige mon maоtre compagnon, mon vieux cerveau, lequel m'йtant soumis lui-mкme, organise le jeu qui plaоt а ma rкverie (Rolland R., p.13).

Велика кількість якісних прикметників, використаних автором для репрезентації образу головного героя твору, створила надзвичайно емоційний, плавний та спокійний малюнок тексту аналізованого твору.

Окрім прикметників, у процесі об'єктивації рис зовнішності головного героя твору, автор використовує іменники une trogne(морда, мордочка), une figure(обличчя), un bedon(черевань), які засвідчують його соціальне походження з низів та зосереджують увагу читача на створеному образі. Називаючи себе trogne belle en couleurs, trogne curieuse, rieuse (Rolland R., p.3), Кола Брюньон демонструє тим самим самокритичне ставлення до себе, свого постарілого обличчя, на позначення якого замість загальноприйнятого слова visage(обличчя) використовує іменник trogne(морда) або ... ma vieille figure (Rolland R., p.3).

Головного героя зовсім не турбує те, що з плином часу його колись струнке тіло змінилося і він перетворився на череваня, якого продовжує любити, називаючи себе mon mignon(мій красень):

... Quelle joie de se retrouver, mon mignon, mon bedon, face а face tous deux! (Rolland R., p.3).

Як свідчать наведені вище фрагменти, значне місце у створенні образу головного героя твору «Colas Breugnon» посідає соматична лексика. До цього розряду входять іменники на позначення тіла людини та його частин (голови, обличчя, кінцівок тощо). Групу назв зовнішніх та внутрішніх частин тіла головного героя аналізованого твору формують п'ять підгруп.

Першу підгрупу назв голови та її частин у повісті Р.Роллана утворюють найменування: la tкte(голова), яка у нього gavйe(відгодована); la figure(обличчя), яке він з любов'ю називає ma vieille figure(старим); une trogne(розм. фізіономія, макітра), про яку із задоволенням говорить trogne belle en couleurs, trogne curieuse, rieuse(моя красива червонощока, допитлива, насмішкувата фізіономія); le museau(розм. морда, писок), яку герой твору вважає brave petit museau(хоча і маленькою, проте хороброю); le cerveau(мозок), який, на думку Кола Брюньона є son maоtre compagnon, son vieux cerveau(його господарем і товаришем, здатним організувати роботу умілих рук та створити усе те, що замислив Кола); les yeux(очі), які головний герой твору характеризує як bien ouverts, larges, plissйs aux tempes, placides et railleurs(широко відкриті, великі, зморшкуваті, спокійні та насмішкуваті) і, разом із тим, avides de la beautй (жадібні до краси); l'њil(око), яке, незважаючи на зрілий вік свого господаря, продовжує бути frais comme un gardon(тобто добре бачить); le nez(ніс), який його власник називає long nez Bourguignon(довгим бургундським); la bouche(рот), який у нього дуже часто перебуває bouche bйe(широко відкритим від захоплення); la langue(язик), який сам Кола називає une peu longue(дещо задовгим, тобто здатним забагато говорити); les dents(зуби), які до цього часу залишаються saines(здоровими), des oreilles(вуха), які герой твору має для того, щоб ouпr(чути); le poil (чуприна), яка tient dru au cuir, quoique grison(хоча вже сива, проте густа); les sillons(зморшки), які є profonds(глибокими), особливо sur les tempes (скроні), оскільки він часто сміється, мружачи очі.

До другої підгрупи входять назви тулуба та його частин: les faзons або les flancs(боки, бокова частина тулуба) та le bedon(черевце), які у нашого героя є ronds(округлими або м'ясистими); а також le corps(тіло, тулуб), яке він називає mon vieux corps(моє старе тіло); le dos(спина), яку вважає міцною та витривалою, оскільки впродовж усього життя їй довелося витримати багато чого: qu 'il en est tombй sur notre dos, m'amie, de soleil et de pluie (Rolland R., p.5).

Третю підгрупу складають назви шкірного покриву тіла людини: le cuir(шкіра), яка у нього, за власним висловом головного героя твору, є міцною: j'ai le cuir bonта la peau(шкіра), та, яку він надто полюбляє: aime trop ma peau, pour ne pas bien respecter celle qui sait se faire respecter (Rolland R., p.155).

До четвертої підгрупи віднесені соматизми, що позначають внутрішні органи людини: le cњur(серце), яке Кола Брюньон називає mon vieux cњur(моє старе серце), les poumons(легені), що є могутніми, оскільки дозволяють йому bramer а pleins poumons(голосно кричати), les reins(нирки), які роблять герою diablement mal(дуже болять), оскільки впродовж життя йому часто доводилося спати на твердому.

П'яту підгрупу формують назви верхніх і нижніх кінцівок та їх частин: les mains(кисті рук), які головний герой твору вважає des ouvriers dociles(вправними робітниками); les bras(руки від плеча до кисті), які він називає mes vieux bras(мої старі руки); les coudes(лікті), які у головного героя повісті йcartйs(розведені в сторони); les genoux(коліна), на яких Кола любив тримати свою маленьку внучку Глоді, та les jambes (ноги), які Брюньон нарікає les vieilles jambes noueuses, goutteuses, et gonflйes(вузлуватими, старими та подагричними); les doigts(пальці), які, з одного боку герой повісті вважає des doigts intelligents(розумними), а з іншого - les gros doigts(грубими).

Як свідчить проведене дослідження, найчисленнішою у процесі вербалізації образу головного героя виявилася підгрупа соматизмів на позначення голови та її частин, до якої входить 15 іменників, що належать як до літературної, так і до розмовної французької мови. Найменшу кількість становлять соматизми на позначення шкірного покриву людини - 2 одиниці.

Бажаючи відзначити любов головного героя до своєї землі та змалювати його як патріота рідного міста Кламсі, автор використовує у процесі створення образу Кола Брюньона дієслово incruster (вкоренитися), яке підкреслює його впертість та посидючість, а також небажання залишати рідну домівку та рідне місто навіть у хвилини великої небезпеки:

Mais d'oщ je suis incrustй, il ne sera pas facile, bon sang! de m'arracher (Rolland R., p.10) (там, де я вкоренився, не так легко звідтіль мене вирвати, говорить герой).

Любов головного героя до своєї домівки та рідного краю також виокремлені використанням дієслова кtre,яке підкреслює його бажання жити у тій місцевості, де він народився:

Je suis bien oщ je suis(Rolland R., p.9) - мені добре там, де я є з почуттям гордості говорить він.

Змальовуючи свій рідний край та вдачу жителів Бургундії, Кола Брюньон зауважує, що вони не звикли а nous casser la tкte(сушити собі голови) тим, що вже давно минуло, nous sommes dans cette journйe(ми живемо сьогоднішнім днем), а, отже, йдеться про те, щоб у хвилини небезпеки se dйfendre(захищатися), оскільки l'ennemi ne m'a pas encore (ворог ще не схопив мене):

Mais en Bourgogne, nous ne sommes pas hommes а nous casser la tкte sur ce qu 'ilfallaitfaire, le jour d'avant-hier. Nous sommes dans cette journйe. Par saint Martin, tenons-nous-y! I1 s'agit de se dйfendre. L'ennemi ne m'a pas encore (Rolland R., p.165).

Використані автором дієслова та дієслівні вирази se casser la tкte, кtre dans la journйe, se dйfendreакцентують увагу на стійкості головного героя та його співвітчизників до негараздів життя та їх здатності до самооборони у період воєнних дій.

Висновки

У результаті проведеного дослідження було встановлено, що мовними засобами вербалізації образу головного героя аналізованого твору є оцінні прикметники, використання яких дозволило автору описати його зовнішність, риси характеру та любов до праці; іменники, звернення до яких уможливило детальну об'єктивацію зовнішності Кола Брюньона; дієслова та дієприкметники, що дозволили характеризувати динаміку трудового процесу та створити образ працьовитої людини, палкого патріота свого рідного міста та Франції.

Визначальне місце у репрезентації образу головного героя повісті «Colas Breugnon» посідають мовні одиниці, які, окрім свого прямого значення, несуть додаткову інформацію про його зовнішність, національність, ремесло та культурний рівень. З метою вказівки на соціальне походження головного героя твору, автор послуговується лексичними одиницями та фразеологізмами, що належать до просторіччя або розмовного стилю мовлення.

Перспективи подальших розвідок полягають у можливості встановлення мовних засобів вербалізації образу головного героя цього твору на фонетичному та стилістичному рівнях.

Список використаних джерел

вербалізація головний герой ролан мовний засіб

1. БахтинМ. Автор и герой: К философскимосновам гуманитарныхнаук. Санкт-Петербург : Азбука, 2000. 336 с.

2. Валгина Н. Теориятекста: [учеб. пособ.]. Москва : Логос, 2003. 210 с.

3. Лисиченко Т. Мовленнєвий паспорт особистості як основа творення художнього образу: граматика та поетика помилок. Лінгвістичні дослідження. 2017. С. 115-126. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo. 1048773

4. ЛотманЮ. Сборникработ (Язык. Семиотика. Культура). Москва Гнозис, 1994. 560 с.

5. Максименко Ю., Синенький Д. Теоретичні засади пізнання художнього образу. Психологія і суспільство. 2009. С. 181-185.

6. Rolland R. Colas Breugnon. Paris : Librairie Ollendorff50, chaussйe d'Antin, 1919. 323 p.

References

1. BakhtinM. Avtor i geroy: K filosofskimosnovamgumanitamykhnauk. Sankt-Peterburg : Azbuka, 2000. 336 s (rus).

2. Valgina N. Teoriyateksta: [ucheb. posob.]. Moskva: Logos, 2003. 210 s (rus).

3. Lysychenko T. Movlennyevyypasportosobystosti yak osnovatvorennyakhudozhn'ohoobrazu: hramatyka ta poetykapomylok. Linhvistychnidoslidzhennya. 2017. S. 115-126. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo. 1048773 (ukr).

4. LotmanYu. Sbornik rabot (YAzyk. Semiotika. Kul'tura). Moskva:Gnozis, 1994. 560 s (rus).

5. Maksymenko Yu., Synen'kyy D. Teoretychnizasadypiznannyakhudozhn'ohoobrazu. Psykholohiyaisuspil'stvo. 2009. S. 181-185 (ukr).

6. Rolland R. Colas Breugnon. Paris : Librairie Ollendorff50, chaussйe d'Antin, 1919. 323 p.(fr)

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.