Реалізація словотвірного потенціалу лексем у суспільно-економмній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація словотвірного потенціалу лексем у суспільно-економмній діяльності

Навальна М. І., Спис О. А.

Предметом дослідження є словотвірно-семантичні процеси в лексиці суспільно-економічної сфери. Мета дослідження. Проаналізувати суспільно-політичну лексику та визначити словотвірно- семантичний потенціал цих мовних одиниць.

Методи дослідження. Матеріалом дослідження є корпус лексем, дібраних із мови всеукраїнських та регіональних засобів масової комунікації У статті використано як основні метод спостереження та описовий метод. На різних етапах дослідження послуговувалися методом функціонального аналізу для визначення стилістичного навантаження лексичних одиниць. Порівняльний аналіз окремих лексичних позицій, зафіксованих у різних стилях української літературної мови, виконано за допомогою зіставного методу. лексика українська літературна мова

Результати роботи. У статті проаналізовано словотвірний потенціал суспільно-політичної лексики, виокремлено похідні та непохідні дієслова, подано оказіональні утворення.

Галузь застосування результатів. Отримані результати дослідження можуть використовуватися у викладацькій діяльності з курсу «Науково-технічна термінологія», «Ділова українська мова» та ін.

Висновки. Питомі українські й іншомовні дієслова суспільно-економічної сфери сформували великий словотвірний потенціал у внутрішньому дієслівному словотворенні, передусім префіксальному та постфіксальному. Питомі дієслова поєднуються з більшістю префіксів української мови, іншомовні - передусім із генетично однорідними словотворчими форматами та деякими українськими, зокрема.

Ключові слова. суспільно-економічна лексика, словотвір, значення, стилістична роль, оказіоналізм, економічна сфера.

РЕАЛИЗАЦИЯ СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПОТЕНЦИАЛА ЛЕКСЕМ В ОБЩЕСТВЕННО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Навальная М. И., Спыс О. А.

Предметом исследования является словообразовательно-семантические процессы в лексике общественно-экономической сферы.

Цель исследования. Проанализировать общественно-политическую лексику и определить словообразовательно-семантический потенциал этих языковых единиц.

Методы исследования. Материалом исследования является корпус лексем, отобранных с языка всеукраинских и региональных средств массовой коммуникации. В статье использованы как основные метод наблюдения и описательный метод. На разных этапах исследования пользовались методом функционального анализа для определения стилистической нагрузки лексических единиц. Сравнительный анализ отдельных лексических позиций, зафиксированных в разных стилях украинского литературного языка, выполнено с помощью сопоставительного метода.

Результаты работы. В статье проанализированы словообразовательный потенциал общественно-политической лексики, выделены производные и непроизводные глаголы, подано окказиональные образования.

Область применения результатов.Полученные результаты исследования могут

Выводы. Собственные украинские и иноязычные глаголы общественно-экономической отрасли сформировали большой словообразовательный потенциалво внутреннем глагольном

Ключевыеслова. общественно-экономическая лексика,словообразование, значение,

IMPLEMENTATION OF WORD-FORMATIVE POTENTIAL OF THE LEXEMES IN SOCIAL AND ECONOMIC ACTIVITIES

Navalna Maryna, SpysOlha

Thesubjectoftheresearchis word-formative and semantic processes in the vocabulary of socio-economic sector.

Theaimofthestudy. To analyze the socio-political vocabulary and to determine the word-formative and semantic potential of these linguistic items.

Researchmethods. The material of the research is a body of lexical items, selected from the language of all- Ukrainian and regional mass media. The descriptive research method and observation method were used as main in this scientific research. At different stages of the research the method of functional analysis was used to determine the stylistic load of lexical items. The comparative analysis of individual lexical positions, which are in different styles of Ukrainian literary language, was done by using a comparative method.

Resultsofwork. The article analyzes the word-formative potential of socio-political vocabulary, it distinguishes derivative and non-derivative verbs and presents formations.

Applicationoftheresults. The results of the research can be used in teaching activities in the course «Scientific and Technical Terminology», «Business Ukrainian» and others.

Conclusions. Ukrainian and foreign-language verbs of the socio-economic sector have formed a great word- formative potential in the internal verbal word-formation, above all, the prefixal and postfixal. Ukrainian verbs are combined with most of the prefixes of the Ukrainian language, foreign-languages verbs - primarily with genetically homogeneous word-formative formats and some Ukrainian ones, in particular.

Keywords. socio-economic vocabulary, word-formation, meaning, stylistic role, occasional word, economic sector.

Актуальність дослідження

Сучасна суспільно-економічна лексика об'єкт, що привертає увагу й інтерес кожного, починаючи від пересічної особистості, яка щоденно отримує значну кількість інформації суспільно-економічного змісту, часто з використанням запозичених понять, і закінчуючи фахівцями, професійно пов'язаними з цими номінаціями. Незважаючи на появу низки праць з вивченнясуспільно- економічної лексики, все щеіснуєчимало проблем, якіпотребують детального і всебічноговисвітлення. Актуальність теми визначаєтьсянеобхідністюпоглибленоговивченнясловотвірногопотенціалусуспільно- економічної лексики з метою подальшоїїхньоїсистематизації.

Аналіз основних досліджень і публікацій

Теоретичні засади словотвірної структуралізації дієслова та використання цих лексем у різних стилях в українській мові розглядали В. М. Русанівський [5], Т. В. Чубань [7], в інших мовах це питання розглядали Л. П. Демиденко [1], В. Л. Ібрагімова [2], І. П. Мучник [4], Г. Я. Солганик [6] та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження

Структура дієслів на позначеннясуспільних та економічних понять доситьнеоднорідна. За словотвірноюознакою вони поділяються на двінепропорційнихгрупи. Першу, порівняноневелику за обсягом, представляютьнепохіднідієслова. Друга групазначнопереважає першу. До її складу входятьпохіднідієслова, різні за своїмпоходженням та способами творення.

Середнепохіднихдієсліввиділяютьсяпитоміукраїнськівербальнідієслова, які не пов'язуютьсясловотвірно з основами іншихчастинмови. До складуїхніх основ входятьдієслівнікорені та основотворчі, аботематичні, суфікси.

До питомихдієслівукраїнськоїмови належать здебільшогодієслівніоснови, пов'язаніпередусім з купівлею-продажем(пор. купувати-купити, торгувати, міняти, давати-дати, зичити, платити та ін.), з поділомчого-небудь(ділити) [3, с. 234-256], а такождієслова, щовказують на суспільнудіяльність(пор. служити, радити, чинити, мирити, діятитощо) [3, с. 478-484].

Статус непохіднихмаєчималодієслівіншомовногопоходження. До них належать ті, передсуфіксальначастинаяких не вживаєтьсясамостійно, пор.: девальвувати, декларувати, дотувати, ратифікувати, інвестувати, інтегрувати, консолідувати, курирувати, концентрувати, інспірувати, дискримінувати та ін.

Більшістьіз них маєспільнокореневііменники на -аціяабо -ія, які, однак, кваліфікуютьвіддієслівними дериватами, бозначеннядії, стану та процесу, які вони передають, властиведієсловам, а для іменниківвоно є вторинним. Але співвіднесеністьдієслівних основ іншомовногопоходженняіззгаданимиіменниками дала підставивважатицідієслованепохідними, але членованими на морфеми, пор.: девальв-ува-ти і девальв- аціц-а, деклар-ува-ти і деклар-аціц-а, ратифік-ува-ти і ратифік-аціц-а, інтегр-ува-ти й інтегр-аціц-а, консолід-ува-ти і консолід-аціц-а, концентр-ува-ти й концентр-аціц-а.

Як уже зазначалося, переважна більшість дієслів на позначення суспільних та економічних понять - це дієслова іншомовного походження. Загал цих дієслів у сучасній українській мові має статус похідних на тій підставі, що саме тут вони стали співвідноситися за своєю структурою та семантикою із спільнокореневими основами іменників та прикметників, тобто вступили з ними в словотвірні зв'язки. На основі дієслівно- іменникових та дієслівно-прикметникових кореляцій установлено дієслівні словотворчі суфікси. Серед основних - суфікси -ува-, -ізува-/изува-, пор.: ліміт-ува-ти - ліміт, акцент-ува-ти - акцент, баланс-ува- ти - баланс, ліценз-ува-ти - ліцензій-(а), лобі-юва-ти - лобі, індекс-ува-ти - індекс, фінанс-ува-ти - фінанс- (и), прогноз-ува-ти - прогноз, спонсор-ува-ти - спонсор, актуал-ізува-ти - актуальн-(ий), глобал-ізува-ти - глобальн-(ий), стабіл-ізува-ти -стабільн-(ий), легал-ізува-ти -легальн-(ий), корпорат-изува-ти - корпораці'й-(а), легїтим-їзува-ти - легїтимн-(ий), приват-изува-ти - приватн-(ий), гуман-їзува-ти - гуманн-(ий), кримiнал-iзува-ти - кримiнальн-(ий), цивіл-ізува-ти - цивільн-(ий) та ін. Характерною морфонологічною умовою поєднання дієслівного суфікса -їзува-/-изува- з прикметниковими основами є усічення фонеми /н/ (пор.: нейтральн-(ий) + -їзува-->нейтрал-ізува-ти, нормальн-(ий) + -їзува-->нормалізувати) або суфікса -їчн-/-ичн- (пор.: герметичн-(ий) + -изува- ^ гермет-изува-ти, демонічн-(ий) + -ізува- ^ демон-ізува-ти). Іменникові твірні основи, поєднуючись із суфіксом -ува-, -їзува-/-изува-, втрачають сегмент -ij-, пор.: ліцензіц-(а) + -ува- ^ ліценз-ува-ти, корпораціц-(а) + -изува- ^ корпорат-изува-ти, субсидіц- (а) + -ува- ^ субсид-ува-ти.

Безпосередньо на українському ґрунті за допомогою цих суфіксів від іншомовних основ утворені такі нові дієслова, як лобіювати, буферизувати, кайфувати, люмпенізувати.

Інші дієслівні словотворчі суфікси, зокрема -i-, -и-, -ствува- і под., виступають у структурі поодиноких, переважно недавно утворених в українській мові дієслів або оказіональних лексем, пор.: ейфор-і-ти (від ейфорц-а), інтенсив-и-ти (від інтенсивн-ий), мікрофон-ствува-ти (від мікрофон), кпин-и-ти (від кпин).

Суфіксальні відсубстантивні та відад'єктивні дієслова іншомовного походження становлять стрижень дієслів соціально-економічної сфери. Іншими способами утвореніпоодинокідієслова. Серед них префіксально-суфіксальний(збюрократити, з'яничарити, набюрократити) та префіксально-суфіксально- постфіксальний(зациклитися, вилонитися).

На противагуіншомовнимсередпохіднихпитомихукраїнськихпереважаютьдієслова, утвореніпрефіксально-суфіксальним способом відіменникових та прикметникових основ, пор.: оподаткувати, узаконити, оприлюднити, здорожчити, удержавити, роздержавити, зросійщити, змосковщити, вивищити.

Останнім часом у мовізасобівмасовоїінформаціїпомітнатенденція до поповненняпохіднихдієслів за рахунокновотворів з виразнимвідтінкоміронії, глузування. До таких належитьдієсловоприхватизувати, яке утворененібито за аналогією до відад'єктивногодієсловаприватизувати, але якщоприватизувативиражаєнейтральнесловотвірнезначення «робитищо-небудьприватним, тобтоналежнимпевнійособі», то прихватизуватинадаєцьомузначеннюнегативноїконотації, вказуючи на незаконне, нечеснезахопленнячого-небудькимось і словотвірноспіввідноситься з дієсловомприхватити (=прихопити).Отже, дієсловоприхватизувати є унікальнимновотвором, бовоноутвореневіддієслівноїоснови прихвати-(ти) за допомогоюсуфікса -изува-, чого, як відомо, в словотвореннідієслів не спостерігалося.

Оказіональним за способом творення є дієсловоспїкерїнькати. У ньомуоб'єдналисяіменникспїкер і кінцевачастинадієсловацвiрiнькати,утвореноговідзвуконаслідувального слова цвїрїнь.Вономаєвиразнийіронічний характер і вживається як експресивний аналог дієсловапромовляти.

Оказіональним за своєюсловотвірною структурою є такождієсловоукраїнішати.Воно є аналогом відприкметниковихдієслів, утворенихвід основ прикметниківвищогоступеняпорівняння за допомогоюсуфікса -а-. Але йогооказіональністьвиявляється в тому, щовищийступіньпорівнянняутвореновідвідносногоприкметника, а в українськіймовітількиякісніприкметникимаютьформиступенівпорівняння.

Поодинокими лексемами представленіскладнідієсловасоціально-економічноїсфери, утвореніпоєднаннямзайменникового компонента сам за допомогоюсполучногоголосного [о] з дієсловом, пор.: самовисунутися, самоїдентифїкуватися, самолїквїдуватисятощо.

Дієсловасоціально-економічноїсферимають великий словотвірнийпотенціал, щозумовленопередусімїхньою широкою вживаністю та соціальноюзначущістю. Він активно виявляється у внутрішньомудієслівномусловотворенні, зокрема в префіксальному та постфіксальному. Цідієслова, як непохідні, так і похіднівідіменні, становлятьсловотвірну базу для утвореннянасампередновихпрефіксальних лексем. Питомінепохіднідієсловаукраїнськоїмовизвичайнопоєднуються з ширшимпотенціаломсловотворчихпрефіксів, ніждієсловаіншомовногопоходження. Більшістьіз них не маєобмежень у приєднанніцихпрефіксів, якінадаютьїм не тількиновісловотвірнізначення, а й змінюютьїхнєвидовезначення, а самезначеннянедоконаного виду на значеннядоконаного виду, пор.: купити - викупити, закупити, докупити, накупити, підкупити, перекупити, покупити, розкупити; мїняти - вимїняти, замїняти, наміняти, обмїняти, помїняти, розмїняти; платити - заплатити, платити, доплатити, виплатити, переплатити, пїдплатити; служити - вислужити, відслужити, заслужити, дослужити, послужити, услужити.

Дієсловаіншомовногопоходження через своєменшеосвоєння у сучаснійукраїнськіймові та вузькоспеціальний характер своїхзначеньобмеженовикористовуються в ролітвірних основ для творенняновихпрефіксальнихдієслів. Найпослідовніше вони поєднуються з префіксами з-/с-, за-, щонадаютьїмвиразного результативного значення, яке однідослідникикваліфікують як словотвірнезначення, а іншіототожнюютьізграматичнимзначеннямдоконаного виду. Оскількирезультативністьневіддільнавідзначеннядоконаного виду, то цесловотвірно-видовезначенняцілкомправомірновиокремити в значення результативного роду дієслівноїдії [5, с. 17]. Пор. дієсловазаблокувати, задекларувати, закамуфлювати, законспірувати, заманіфестувати, засертифікувати, збалансувати, зiнiцiювати, зінтегруватися, злегалізувати, змонополізувати, зратифїкувати, сконсолїдувати, сконцентрувати.

Показникомдоконаного виду префікс з-/с- виступаєлише з деякимидвовидовимидієсловамиіншомовногопоходження. Цезумовленозагальноютенденцієюдопрефіксальноговираженнявидовихвідмінностей у двовидовихдієсловах [1, с. 151; 4, с. 72], пор.: деморалізувати (недок.; док.) - здеморалізувати, денацїоналїзувати (недок.; док.) - зденацїоналїзувати.

Словотвірного результативного значення та значеннядоконаного виду дієсловаміншомовногопоходженнянадаютьтакожпитоміпрефікси про- (проголосувати, проїндексувати, простажуватися, профінансувати), роз- (розблокувати, розприватизувати) та ін.

Протезагалдвовидовихдієслівіншомовногопоходженняхарактеризуєтьсявідсутністюпрефіксальноговираженняграматичногозначеннядоконаного виду, пор.: акредитувати, амортизувати, атестувати, експропріювати, комерцїалїзувати та ін. [7, с. 12].

Дієслова соціально-економічної сфери іншомовного походження поєднуються також із генетично однорідними словотворчими форматами - префіксами де-, дез-/дис-, ре-, які вказують на протилежний характер дій, процесів та станів, виражених безпрефіксними дієсловами, пор.: їдеологїзувати - деїдеологїзувати, стабїлїзувати- дестабїлїзувати; сформувати - дезінформувати, органїзувати - дезорганізувати, орієнтувати - дезорієнтувати; експортувати - реекспортувати, емігрувати - реімігрувати, інвестувати - реінвестувати, організувати - реорганізувати, структурувати - реструктурувати.

Як засвідчує мова засобів масової інформації, дієслова соціально-економічної сфери мають необмежені можливості утворення постфіксальних дієслів, тобто тих, що утворилися за допомогою постфікса -ся. Більшості із них він надає значення пасивного стану, яке традиційно кваліфікують як граматичне значення дієслова, пор.: авансувати - авансуватися, експортувати - експортуватися, ідентифікувати - ідентифікуватися, ініціювати - ініціюватися, комерціалізувати - комерціалізуватися, ліберелізувати - лібералізуватися, штрафувати - штрафуватися, напр.: За усталеною схемою під посівну має авансуватися половина вартості держконтракту... («День»); Конкретно буде вирішуватись питання 600 тис. тонн цукру, який має експортуватись у Росію(«Вісник Переяславщини»); З першого погляду, нібито країна й виграє - надлишок зерна з держрезерву експортується за валюту або енергоносії... («День»); ... в період найбільшого розквіту Галицько-Волинського князівства, яке в 14 ст. ідентифікується як королівство, знак Лева набуває значення державного герба («День»); Проте прикмета «часу зближення» полягає в тому, що сьогодні напівзабута-напівкинута центрально-європейська ідея вже ініціюєтьсяними, колишніми співгромадянами Однієї Шостої («День»); Законом дозволено - установи комерціалізуються («Нова газета»); Цього сезону оану неодноразово штрафувався за образу рефері, називаючи їх не інакше, як «маленькими Гітлерами» («День»).

Значно рідше постфікс -ся надає дієсловам соціально-економічної сфери нових значень, тобто виконує словотвірну функцію. Водночас він перетворює їх з перехідних дієслів на неперехідні. Цей постфікс може бути виразником взаємно-зворотного значення, тобто визначає взаємні дії кількох суб'єктів, які одночасно є й об'єктами цих дій, пор.: інтегрувати - інтегруватися, консолідувати - консолідуватися, об'єднати - об'єднатися, поєднувати - поєднуватися, сконтактувати - сконтактуватися, скооперувати - скооперуватися, напр.: Інтегруємося, бо ми того варті («День»); Мусування натовської проблематики допомагає країнам, ще недавно розколотій на два табори,... знову консолідуватися... («День»); Три партії вирішили об'єднатися в один блок («Новини»); Нові плани і старі методи господарювання погано поєднуються в деяких установах галузі («Папірус»); За інформацією члена Спілки письменників України поета і журналіста з Мюнхена Мойсея Фішбейна, його спроби сконтактуватисяз чиновниками... закінчувалися питанням російською ... («Народна газета») та непрямо-зворотного значення, що називає дію, яку суб'єкт виконує у своїх інтересах, пор.: зміцнювати - зміцнюватися, модернізувати - модернізуватися, напр.: Зміцнюється економіка..., приємно усвідомлювати, що Україна - незалежна, вільна та ще й багата держава... («Новини»); Всі [співвласники] розуміли, що заради власних інтересів варто модернізуватися («Нова газета»).

З деякими дієсловами соціально-економічної сфери постфікс -ся виконує словотвірну функцію разом з префіксом до-, указуючи на негативні наслідки тривалий час виконуваної дії, пор.: ідеологізувати - доідеологізуватися, просторікувати - допросторікуватися, торгувати - доторгуватися, уточнювати - доуточнюватися, напр.: А у мене є така скоромовка до сьогоднішнього дня - «ідеологізували, доідеологізували і доідеологізувались» («День»); Один із них [лідер політичної партії] цього разу допросторікувалисьдо того, що саме йому належала ідея Балто-Чорноморськоїдуги («Самостійна Україна»); Доторгувалися, що навіть зубну пасту ніде придбати («Молодь України»); Вони [соціалісти-комуністи] вже доуточнювалися. Десять років торочили нам про розвинутий, цвітуючий соціалізм («Літературна Україна»).

Висновки

Отже, дієслова, щопозначаютьдії, процеси та стани, якістосуютьсясуспільно-економічноїсфери, становлять велику за обсягом і неоднорідну за походженням та значеннямигрупу лексем. В історіївивчення семантики дієсловаїх не виокремлювали в самостійну лексико-семантичнугрупу. Дієсловасуспільно-економічноїсфериоб'єднуютьзагальновживанілексеми та одиницідвохгалузевихтерміносистем: суспільно-політичну та економічну.

За своїмпоходженнямцягрупадієслівмаєасиметричнийвигляд. Невеликійкількостіпитомихукраїнськихдієслів - непохідних і утворенихвід них за допомогоюафіксів - протиставляєтьсявеличезниймасивдієслівних основ іншомовногопоходження. Зовсімнебагатодієслівуспадкованоізпраслов'янськоїмови. Вони означали дії, пов'язані з купівлею-продажем та деякимисуспільнимидіями: купувати, купити, торгувати, міняти, давати, дати, платити, зичити, мирити, діяти, радити, служити й под.

За своєюсловотвірною структурою дієсловаіншомовногопоходженняподіляються на непохідні та похідні, переважновідіменні. До непохідних належать ті, якіпотрапили до лексичноїсистемиукраїнськоїмовибезпосередньо з мови-джерелаабо через посередництвоякоїсьмови і не встановили на ґрунтіукраїнськоїмовисловотвірнізв'язки з іменними основами, які б виділялиїх структурно і мотивувалисемантично, тобтотідієсловаіншомовногопоходження, передсуфіксальначастинаяких не вживаєтьсясамостійно в сучаснійукраїнськіймові. Основнимзасобомадаптації таких запозичениходиниць до морфолого-словотвірноїсистемиукраїнськоїмови є суфікс -ува-, який в останнєдесятиріччявідчутнорозширив сферу своговживання, обмежившивживаннясуфіксів -ірува- / -ирува- та - ізува-/-изува-.

Статус похіднихмаютьтідієслова, якіутворилисявідіншомовнихіменних основ - іменникових та прикметникових - на ґрунтіукраїнськоїмовиабовстановили тут словотвірнізв'язки з іншомовнимиіменними основами. Основним способом творення таких дієслів є суфіксальний. Обмеженовикористаніпрефіксально- суфіксальнийспосіб та складання.

Питоміукраїнські й іншомовнідієсловасуспільно-економічноїсферисформували великий словотвірнийпотенціал у внутрішньомудієслівномусловотворенні, передусімпрефіксальному та постфіксальному. Питомідієсловапоєднуються з більшістюпрефіксівукраїнськоїмови, іншомовні - передусімізгенетичноодноріднимисловотворчими форматами де-, дез-/дис-, ре- та деякимиукраїнськими, зокремаз-/с- і за-.

Перспективидослідженьубачаємо у вивченнісловотвірногопотенціалуновихсуспільно-економічнихслівіншомовногопоходження, яківходять в українськумову.

Список використанихджерел

1. Демиденко Л. П. К проблеме двувидовостив современном русском языке. Вопросы морфологии и синтаксиса современного русского языка. Новосибирск, 1966. С. 124-152.

2. Ибрагимова В. Л. Семантика русского глагола : Лексика движения. Учеб. пособие. Башкир. ун-т им. 40-летия Октября. Уфа, 1988. 77 с.

3. Винник В. О., Горобець В. Й., Карпова В. Л. та ін. Історія української мови. Лексика і фразеологія; В. М. Русанівський (відп. ред) та ін. Київ : Наук. думка, 1983. 743 с.

4. Мучник И. П. Развитие системы двувидовых глаголов в современном русском языке. Вопросы языкознания. 1966. № 1. С. 61-75.

5. Русанівський В. М. Структура українського дієслова. Київ : Наук. думка, 1971. 315 с.

6. Солганик Г. Я. Лексика газети :Функцион. аспект. Учеб. пособие для вузов по спец. «Журналистика». Москва :Высш. школа, 1981. 112 с.

7. ЧубаньТ. В. Особливості видової співвіднесеності дієслів у сучасній українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: Київ, 1997. 24 с.

References

1. Demidenko, L. P. (1966). K problemedvuvidovosti v sovremennomrusskomyazyke [Issue of Biaspectual in Modern Russian Language. Issues of Morphology and Syntax of Modern Russian Language]. Voprosymorfologiiisintaksisasovremennogorusskogoyazyka. Novosibirsk: P. 124-152.

2. Ibragimova, V. L. (1988). Semantikarusskogoglagola :Leksikadvizheniya [Semantics of Russian Verb : Vocabulary of Movement]. Ucheb. Posobie, Bashkir. un-t im. 40-letiya Oktyabrya, Ufa. 77 s.

3. Vynnyk, V. O., Horobets, V. Y. and Karpova, V. L. (1983). Istoriiaukrainskoimovy. Leksykaifrazeolohiia [History of Ukrainian Language. Vocabulary and Phraseology]. Red. kol. : V. M. Rusanivskyi (vidp. red) ta in. Kyiv :Nauk. dumka, 743 s.

4. Muchnik, I. P. (1966). Razvitiesistemydvuvidovykhglagolov v sovremennomrusskomyazyke [System Development of Biaspectual Verbs in Modern Russian Language. Issues of Linguistics]. Voprosyyazykoznaniya, 1, 61-75.

5. Rusanivskyi, V. M. (1971). Strukturaukrainskohodiieslova [Structure of Ukrainian Verb]. Kyiv :Nauk. dumka, 315 s.

6. Solganik, G. Y. (1981). Leksikagazeti: Funktsion. Aspekt [Newspaper Vocabulary : Function. Aspect]. Ucheb. posobiedlyavuzov po spets. «Zhurnalistika». Moskva :Vyssh. shkola, 112 s.

7. Chuban, T. V. (1997). Osoblyvostivydovoispivvidnesenostidiiesliv u suchasniiukrainskiimovi [Features of Aspectual Correlation of Verbs in Modern Ukrainian Language]: avtoref. dys. nazdobuttianauk. stupeniakand. filol. nauk : Kyiv, 24 s.

Размещено на Allbest.ru