Лексико-стилістичні засоби вираження категоричної модальності в повідомленнях консульських та представницьких установ України в Республіці Австрія та ФРН

Размещено на http://allbest.ru

ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРИЧНОЇ МОДАЛЬНОСТІ В ПОВІДОМЛЕННЯХ КОНСУЛЬСЬКИХ ТА ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ В РЕСПУБЛІЦІ АВСТРІЯ ТА ФРН

У статті досліджено лексико-стилістичні засоби вираження категоричної модальності у повідомленнях консульських та представницьких установ України, в Республіці Австрії та ФРН. А саме заяв та коментарі Надзвичайного та Повноваженого Посла України у ФРН Андрія Мельника, Надзвичайного і Повноважного Посола України в Республіці Австрія Олександра Щерби та Міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса.

Ключові слова: дипломатичний дискурс, публічна дипломатія, дипломатичне мовлення, комунікативна інтенція, модальність, категорична модальність, мовні засоби.

Постановка проблеми. Дипломатичний дискурс доволі нове поняття в царині гуманітарних наук. Існує велика кількість досліджень дискурсів суміжних до дипломатичного: економічного, політичного, судового, суспільно-політичного, юридичного. Але досліджень україномовного та німецькомовного дипломатичного дискурсу як цілісного явища сьогодні є недостатньо вивченим і представлене поодинокими розвідками.

Перші дослідження, після якого науковці почали виокремлювати цей вид дискурсу, як окремого виду інституційного дискурсу, з'явилися досить нещодавно. Перш за все, це зумовлено, тим що спілкування дипломатів ще донедавна відбувалося лише в дипломатичних, іноземних інституціях, прихованих від загального ока. Тому, можна сміливо зауважити, що дипломатичний дискурс не є достатньо вивченим, але інтерес до нього від цього не згасає. Сьогодні можна легко отримати доступ до цієї інформації: офіційні сторінки посольств, консульств, комунікація в соціальних мережах та інше.

Аналіз досліджень і публікацій. Початкові аспекти дипломатичної комунікації розглядали британський дипломат та вчений Е. Сатоу, німецький вчений Х. Вільднер, політик Дж. Вуд та французький дипломат Ж. Серреб. Серед українських дослідників варто відзначити праці Н. М. Поліщук та О. М. Мацько. Проблеми стилю, мови дипломатичної документації дослідженно у працях В.Т. Адмоні, Т.І. Сільман, В.Д. Левіна та ін. Хоча, вони лише наблизилися до постановки проблеми, але не розв'язали її.

Варто звернути увагу на велику кількість сучасних дослідження англомовного дипломатичного дискурсу, на відмінну німецькомовного. Досі в німецькому мовознавстві немає праць, присвячених детальному аналізу дипломатичного дискурсу. Це значно ускладнювало пошук інформативної бази для дослідження.

Мета й завдання. Так як, ступінь вивчення мовних засобів текстів дипломатичного характеру є недостатнім, а такі жанри, як коментарі, заяви, офіційні повідомлення в соціальних мережах, які вже прийнято вважати, як публічний жанр дипломатичного мовлення, ще не були предметом наукового дослідження. Тому головною метою даної статті є визначення лексико-стилістичних засобів вираження категоричної модальності у висловлюваннях послів німецькою та українською мовами. Лексико-стилістичний аналіз усієї групи повідомлень дипломатичного характеру, визначення комунікативних стратегій, оскільки, на наш погляд, у повідомленнях дипломатичного характеру модальність має пряму взаємодію з комунікативною метою повідомлення.

Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: охарактеризувати мовні засоби дипломатичного дискурсу, дослідити явище категоричної модальності в дипломатичному мовленні, виконати лексико-стилістичний аналіз усієї групи повідомлень дипломатичного характеру офіційних повідомлень дипломатів, на основі цього аналізу виокремити лексико-стилістичні засоби вираження модальності.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасній лінгвістиці існує декілька чітких визначень дипломатичному дискурсу. Перш за все, дипломатичний дискурс є контамінованим стилем мовлення, який зазнав впливу суміжних дискурсів: політичного, юридичного, масмедійного, соціально-політичного. Але одночасно стиль дипломатичного мовлення значно відрізняється від інших видів дискурсів, а тому виступи, заяви, промови, документація, повідомлення такого роду, належать лише до компетенції дипломатичної комунікації, яка трактується як окремий публічний аспект дипломатії. В свою чергу, публічна дипломатія покликана забезпечити сприйняття політики однієї держави громадською думкою інших країн [5, c. 130-134].

Варто зауважити, що майже всі дослідники дійшли до одностайної думки, що дипломатичний дискурс належить до інституційного типу дискурсу. Найвірогіднішим, є те, що всі вони спиралися на загальне визначення інституційному дискурсу. Інституційний дискурс - це мовна взаємодія представників соціальних груп або інститутів один з одним, з людьми, які реалізують свої статусно-рольові можливості в рамках сформованих суспільних інститутів, число яких визначається потребами суспільства на конкретному етапі його розвитку. Варто зауважити, що як і будь-який інший тип дискурсу, дипломатичний дискурс характеризується завершеністю, цілісністю і зв'язністю. Він являє собою процес, результатом якого є фіксований текст, повідомлення, заява або завершення переговорів [1, с. 76].

Практично визначив поняття дипломатичного дискурсу дослідниця Пономаренко О.В., дипломатичний дискурс - це насамперед комунікативний, мовленнєвий акт, ключовою категорією якого є конкретна прагматична спрямованість дипломатичної діяльності. Це є втілення комунікативної інтенції дипломата від імені держави у висловлюванні [6, с. 274].

В свою чергу, комунікативна інтенція виражає мовленнєвий намір, носить когнітивне підґрунтя, передає цільові настанови мовця. В адресантно-адресатному континуумі, де перетинаються різні інтенційні горизонти комунікантів, інтенція співвідноситься з ілокуцією, суб'єктивно- чи об'єктивно-модальним значенням, внутрішньою мотивацією мовної особистості та із стратегіями і тактиками мовлення [2, с.11-16].

Саме в цьому місці утворюється прямий зв'язок комунікативної мети висловлювального з якищем модальності. У мовознавстві модальність належить до найсуттєвіших характеристик речення і відповідно до словника української мови трактується як граматична категорія, що означає зв'язок змісту мовлення з дійсністю і виражається за допомогою форм способу дієслова, інтонації, вставних слів та т. ін. [11, 586].

Загально відомо, що модальності властиво існування у двох її різновидах: об'єктивної та суб'єктивної. Об'єктивна модальність є невід'ємною властивістю будь-якого висловлювання, вона формує предикативну одиницю та виражає відношення висловлення до дійсності в плані реальності/ірреальності [3, с. 28-32].

Натомість, суб'єктивна модальність, тобто відношення мовця до того, що повідомляється, не є обов'язковою ознакою висловлення [5, с. 25].

Вона утворює у пропозиції другий модальний шар та іноді називається вторинною модальністю. Її семантичний обсяг значно ширший за семантичний обсяг об'єктивної модальності [7, с.213].

З огляду на мету дослідження, увага зосереджуватиметься на дослідженні мовних засобів відображення об'єктивної модальності, яка є обов'язковою ознакою будь-якого висловлювання і виражає відношення висловлювання до дійсності планів.

Мовні засоби вираження категоричної модальності. Категорична модальність є одним із різновидів епістемічної модальності і характеризується високим ступенем упевненості мовця в реальності пропозиції [3, с.29]. Категорична достовірність має вищий ступінь суб'єктивноі переконаності мовця в істинності пропозиції, причому пресупозиція може базуватись на реальних фактах, дослідженнях, інформації авторитетного джерела. Категоричне висловлювання, вжите з певною метою, являє собою ілокутивний акт. Мета ж, із якою вживається акт, називається ілокутивною функцією (силою) висловлювання.

Модальність категоричності визначається присутністю імперативності, в окремих випадках, навіть абсолютної імперативності, наявність відповідної експресивної лексики у висловлюванні, яке набуває модального забарвлення фактичності, а прохання до якихось дій носить наказовий або спонукальний характер [13. с. 11-16].

Приклад №1. Короткий коментар Посла України у Німеччині Андрія Мельника головному німецькому телебаченні «ZDF» з аудиторією у близько 4 млн. глядачів, який закликав Федеральний уряд до максимально жорстких кроків як реакцію на злочини Кремля (мається на увазі отруєння російського опозиціонера О. Навального). В сюжеті мова йшла, про можливе запровадження ембарго на поставки російської нафти та газу, а також замороження будь-яких німецьких та європейських інвестиції в Росії [10].

Андрій Мельник заявив: «Die Hoffen dass man in Berlin endlich auch mit harten Mafinahmen reagieren wird, damit man Putin eine klare Kanten zeigte.»

Переклад коментаря: «Сподіваюся, що Берлін нарешті зреагує жорсткими заходами, аби продемонструвати Путіну чітку позицію.»

Мовними індикаторами цього рішучого та категоричного коментаря, є вживання наступних лексем: endlich, mit harten Mafinahmen, eine klare Kanten zeigte, damit.

• прагматичне значення прислівника endlich в цьому контексті має ілокутивний характер впевненості, невідворотності та завершеності, він виконує роль експресиву;

• mit harten Mafinahmen (жорсткими заходами) лише додає емоційної категоричності та підвищує рівень вірогідної реакції, заходів;

• вживання ідіоматичних лексичних одиниць є досить вживаним як і для дипломатичного та і для політичного дискурсів. Ідіома eine klare Kanten zeigen означає зайняти чітку позицію, в свою чергу демонструє безумовний намір дій. Вживання фразеологізмів, ідіом чи навіть посилань на біблійну тематику демонструють тактику сказати «ні», без ні або так, без «так»;

Наприклад як у випадку реакції Андрія Мельника на образу пана Шрьодера, який назвав посла «карликом з України», той у свою чергу нагадав біблійну історію, в якому маленький хлопчик Давид переміг філістинсього воїна-велетня Голіафа.

Оригінал: «Ich darf ihm nur die biblische Geschichte uber David und Goliath in Erinnerung rufen.» Переклад: «Яможу йому лише нагадати біблійську історію про Давида і Голіафа.»

• підрядні речення мети за своєю функцією близькі за значенням інфінітивній конструкції um...zu + інфінітив. Саме сполучник підрядності damit реалізує комунікативну мету адресата. Ця конструкція найчастіше перекладається за допомогою відповідного інфінітива зі сполучником щоб, аби продемонструвати.

Приклад №2. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас після отруєння Олексія Навального заявив про "неминучі санкції" проти Росії, якщо вона не сприятиме розслідуванню отруєння російського опозиціонера [8].

Оригінал:

«Die Vergiftung des russischen Oppositionellen Alexej Nawalny mit einem Nervenkampfstoff sei eine Gefahr fur alle Staaten. Die EU erwage Sanktionen.

Wir verurteilen diesen Angriff auf das Allerscharfste. Wir werden nun auch unverzuglich unsere Partner in der Europaischen Union und der NATO auf den dafur vorgesehenen Kanalen informieren und uber die neuen Erkenntnisse ins Bild setzen.

Auch die Fraktionen des Deutschen Bundestages haben wir unverzuglich informiert.»

Переклад українською мовою:

«Отруєння російського опозиціонера Олексія Навального нервово-паралітичною речовиною становить небезпеку для всіх Європейських держав. ЄС розглядає можливість введення санкції.

Ми рішуче засуджуємо цей напад. Також ми негайно повідомимо наших партнерів з Європейського Союзу та НАТО про канали, передбачені для цієї мети, та надамо їм інформацію про нові результати.

Ми також негайно проінформуємо парламентські групи в німецькому Бундестазі.»

Підвищення знакового рівня емоційності відбулося за використання таких лексем як eine Gefahr, erwage Sanktionen, verurteilen, auf das Allerscharfste, unverzuglich, ins Bild setzen, auf den dafur vorgesehenen Kanalen informieren, становити небезпеку, розглядати можливість введення санкцій, негайно повідомимо наших партнерів, негайно проінтормуємо. Лексика такого змісту яскраво ілюструє серйозність та категоричність висловлювання [4, с.130-134]. Перш за все, звертаємо увагу на:

• використання великої кількості професійної дипломатичної термінології та широке вживання «високих» (книжних слів): erwagen, verurteilen, der Angriff, auf das Allerscharfste, unsere Partner, vorgesehene, informieren, ins Bild setzen.

• наявність мовних кліше: ins Bild setzen, auf das Allerscharfste.

• використання власних назв: die Europaische Union, die NATO. Мета є підкреслення належності країни, народу до міжнародної спільноти.

• послідовність, логічність викладу думки, аргументацію. Sanktionen erwagen - die Europaischen Union und die NATO werden ins Bild setzen - auch die Fraktionen des Deutschen Bundestages werden informieren.

• прагматичне значення прислівника unverzuglich в цьому контексті має ілокутивний характер негайності, невідворотності та завершеності, який також виконує роль експресиву;

Приклад №3. У березні 2016 року Норберт Гофер - австрійський політик та голова Партії свободи, кандидат у президенти на виборах у 2016 р. дав скандальне інтерв'ю одному в найтиражнішому виданню Die Presse. На його думку, після розпаду СРСР "було помилкою заявляти, що Крим не є російським" [6].

Посольство України в Австрії заявило, що незабаром офіційно відреагує на заяву лідера австрійських правих Норберта Гофера щодо «помилковості невизнання Криму російським» [9]. Про це у Facebook 13 березня написав посол України в Австрії Олександр Щерба. Посол зокрема, зазначив, що своїми заявами лідер австрійської Партії Свободи «вирішив приміряти косоворотку російського націоналіста» [15].

Лексико-семантичне навантаження одразу ж реалізуються вживаним словом «косоворотка». Це російська сорочка, справжній національний символ Російської Федерації. Таким чином мовець підкреслює приналежність та прихильність автора до російських цінностей.

Оригінал: «Herr Hofer behauptet, es sei „ein Grundfehler“ gewesen, nach dem Zerfall der UdSSR die Krim als „nicht russisch“ zu bezeichnen. Es war also ein Fehler, das Volkerrecht zu befolgen. Dies ubertrifft an Radikalismus ziemlich alles, was man bisher von europaischen Politikern zu diesem Thema gehort hat.» [14]

Переклад: «Пан Гофер каже, що було фундаментальною помилкою «вважати Крим не російським» після розпаду СРСР. Отож, поважати міжнародне право було помилкою. За своїм радикалізмом ця заява перевершує все, що ми до цього часу чули на цю тему від європейських політиків.» [16]

Для передачі непрямої мови в німецькій мові вживається переважно кон'юнктив es sei gewesen, який виражає особливий вид модальності - модальність чужого висловлення. Кон'юнктив вживається тоді, коли дієслово в головному реченні, яке вказує на непряму мову, вживається у минулому часі behauptet, і коли підрядне речення, що містить непряму мову, сполучається з головним асиндетично. У німецькій мові вживається, як правило, презенті форми кон'юнктива. В перекладі, важливо звернути увагу на формальний показник непрямої мови, сполучника «що», крім цього відповідником вживання кон'юнктиву в українській мові є використання дійсного способу каже, що.

Логічним є використання політичної та суспільно-політичної лексики: nach dem Zerfall der UdSSR, der Grundvertrag bezeichnen, das Volkerrecht befolgen, der Radikalismus, ein Grundfehler, das Atomwaffen, die Nuklearmachte, die Sicherheitsgarantien. Вживання великої кількості власних назв зумовлено темою дискусії: die Ukraine, die UdSSR, die Krim, das Budapester Memorandum, Russland, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки. Присутня термінологія іншомовного походження: das Memorandum (лат.), das Dokument (лат.), die Souveranitat (фр.).

Проаналізувавши прагматичну складову висловлювання адресата, ватро зазначити застосування стратегії аргументації, а саме посиланням на Будапештський меморандум та його цитування. Стратегія аргументації однозначно підсилює модальну категоричність будь-якого висловлювання. Емоційності та ілокутивного характеру рішучості висловлюванню надають такі слова-експресиви: gewaltsam, kollabiert, bekraftigen, ziemlich, im Austausch fur, hiermit, erneut, bisher.

З точки зору використаних перекладацьких трансформації, цікавим є додавання лексичних одиниць в офіційному перекладі (лексико-семантична трансформація). Це здійснено з необхідністю повноти передачі змісту та сенсу, що зумовлюють зміни в граматичній будові речення: „Hiermit bestatigen wir unsere Pflicht, die Souveranitat, Unabhangigkeit und die existierenden Grenzen der Ukraine zu respektieren“ та «Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта НБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України»

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. У результаті дослідження обраного корпусу текстів дипломатичного характеру, а саме заяви, коментарі, виступи, інтерв'ю Надзвичайного та Повноваженого Посла України у ФРН Андрія Мельника та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Австрія Олександра Щерби виявлено найуживаніші лексичні мовні засоби вираження категоричності. Подальші розвідки будуть присвячені детальному аналізу мовним засобам вираження пом'якшення категоричності або ввічливості. Попередні результати слугуватимуть прикладом надбання теоретичних та практичних знань.

україномовний німецькомовний дипломатичний дискурс категорична модальність

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бацевич Ф. С. Вступ до лінгвістичної прагматики / Ф. С. Бацевич. - К. : ВЦ “Академія”, 2011. - 304 с.

2. Бєлова А.Д. Комунікативні стратегії і тактики: проблеми систематики / А.Д. Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу. - 2004. - Вип.10. - с.11-16

3. Войналович Л. П. Модальність як багатоаспектна лінгвістична категорія. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Серія : Філологічні науки. 2013. Кн. 3. С. 28-32.

4. Судус Ю. В. Дипломатичний дискурс в конфліктній ситуації крізь призму суспільної дипломатії / Ю. В. Судус // Сучасні дослідження з лінгвістики, літературознавства і міжкультурної комунікації (ELLIC 2016): Матеріали III Міжнародної наукової конференції (ELLIC 2016, м. Івано-Франківськ). - Івано-Франківськ: ТОВ «ВГЦ «Просвіта», 2016. - С.130-134.

5. Приходько Г. І. Оцінка і комунікація [укр.].: Посібник; Нова Книга - 168 стор.

6. Пономаренко О. В., Зміна дипломатичного дискурсу XV століття як реакція на нові тенденції у веденні зовнішньої політики. Мовні і концептуальні картини світу: Зб. Наук. Пр. - К.: ВПЦ Київський університет, 2013. - Вип. 43, ч. 3. - С. 274-280. - Фахове видання.

7. Шабат-Савка С.Т. Категорія комунікативної інтенції в українській мові: [монографія] / С.Т. Шабат-Савка. - Чернівці : Букрек, 2014. - 412 с.

8. Заява Міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса. Режим доступу: https://www.auswaertiges-amt.de/de/newsroom/maas- nawalny/2380754

9. Інтерв'ю Норберта Гофер про анексію Криму. Режим доступу: https://www.diepresse.com/4944413/hofer-kritisiert-die-schliessung-der balkanroute?_vl_backlink=%2Fhome%2Fpolitik⁰/o2Findex.do&fbclid=IwAR3oV4zk8jTYqlUjVeguazTwbhSUPg09sZ3wHgtDrp5JXyR3xCx SDseS1gg

10. Коментар посла України у ФРН Андрія Мельника німецькому телеканалу. Режим доступу: https://germany.mfa.gov.ua/news/na- golovnomu-nimeckomu-telekanali-posol-ukrayini-zaklikav-do-zhorstkih-krokiv-po-vidnoshennyu-do-agresivnih-dij-kremlya

11. Сучасний тлумачний словник української мови / За заг. ред. В.В. Дубічинського. - Харків: ВД «Школа», 2009. - 1008 с.

12. Стаття посла Олександра Щерби в газеті „Die Presse“. Режим доступу: https://austria.mfa.gov.ua/news/4372-peredil-kordoniv-panu- goferu-bajduzhe

13. Faizullaev A. Diplomatic Interactions and Negotiations. Negotiation Journal. 2014. Vol. 30. № 3. P. 275-299.

14. Gastkommentar des Botschafters Olexander Scherba in „Die Presse“. Режим доступу: https://austria.mfa.gov.ua/de/news/45992-peredil- kordoniv-panu-goferu-baj duzhe

15. Коментар посла України у Республіці Австрія Олександра Щерби. Режим доступу:https://www.facebook.com/o.scherba/posts/10207822686777920?__mref=message_bubble

16. Офіційна заява посла України у Республіці Австрія Олександра Щерби. Режим доступу: https://austria.mfa.gov.ua/news/45992- peredil-kordoniv-panu-goferu-bajduzhe

Размещено на Allbest.ru