Особливості перекладу німецькомовних статей рубрики "Kommentare"

Статтю присвячено опису ключових лексичних, граматичних та стилістичних особливостей німецькомовних статей рубрики «Kommentare». Знання цих особливостей забезпечує правильне застосування основних прийомів перекладацьких трансформацій у процесі перекладу. На основі аналізу текстів німецькомовних статей рубрики «Kommentare» робиться висновок про особливості перекладу та специфіку подання політичних медіатекстів українською мовою.

Ключові слова: політичний медіадискурс, політичний медіатекст, ідіостиль мовця, перекладацькі трансформації, вплив, медіатизація політики, ЗМІ, коментар.

Постановка проблеми

У зв'язку зі збільшенням інформаційного потоку, світ сучасних ЗМІ переповнений великою кількістю інформації, яка функціонує як особлива комунікативна реальність і впливає на мовну свідомість сучасного соціуму [3, с.46-47]. Завдяки засобам масової інформації, інтенсифікації політичних та культурних взаємовідносин між Німеччиною та Україною виникає необхідність у дослідженні особливостей перекладу таких політичних медіатекстів як статі-коментарі. Коментар, який належить до інформаційних жанрів, є стрижнем жанру, насичений реаліями й екзотизмами, йому притаманна індивідуальна стильова манера автора [2, с.303]. Виявлення та аналіз основних особливостей перекладу німецькомовних статей рубрики «Kommentare» дасть змогу правильно застосовувати прийоми та стратегії перекладу, оскільки текст є результатом добору засобів мови, отже на нього впливають багато чинників: особистість автора, тема, форма викладу, закони мови, жанру, стилю [7, с.121].

Аналіз досліджень та публікацій. Статті-коментарі довгий час не розглядались як окрема галузь для досліджень, однак наразі науковий інтерес до перекладу статей-коментарів збільшився. Поштовхом для цього стали такі роботи як «Ідеологічний штамп: переклад політичного дискурсу в ЗМІ» (2011) Ріми Малкаві [17], «Політичний дискурс, засоби масової інформації та переклад» (2010) Крістіни Шеффнер та Сюзани Басснетт [15], а також «Маскування політичної упередженості та реальності в перекладах ЗМІ» (2012) Матіаса Банхегі [13]. Природа жанру коментаря перебувала в спектрі наукових зацікавлень таких вітчизняних дослідників, як Н.Стеблина [11], О.Марків [6], але питання комунікативного чи мовного плану, вивчення особливостей перекладу, що забезпечують створення та сприйняття розуміння тексту не досліджувалися.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу перекладів текстів німецькомовних статей рубрики «Kommentare». Хоча політичні медіатексти слугують як засіб міжкультурної комунікації та впливу на соціум, ґрунтовного аналізу перекладу німецькомовних статей рубрики «Kommentare» та їхніх лексичних, граматичних та стилістичних особливостей українською мовою досі немає.

Об'єкт дослідження - німецькомовні та україномовні тексти статей рубрики «Kommentare».

Предмет дослідження - лексичні, граматичні та стилістичні особливості перекладу статей рубрики «Kommentare».

Мета статті - систематизація наукових досліджень про клексичні, граматичні та стилістичні особливості статей рубрики «Kommentare» у перспективі перекладу й висвітлення характерних рис перекладу статей-коментарів.

Фактичним матеріалом дослідження слугували тексти 35 німецькомовних статей рубрики «Kommentare» та їхні офіційні переклади українською мовою, виконані штатними перекладачами служби «Deutsche Welle».

Виклад основного матеріалу

Останні роки засвідчили різке зростання глобальної зацікавленості питаннями дослідження текстів політичного медіадискурсу та його перекладу, а тенденції глобалізації зумовили виникнення нового поняття «політичний медіадискурс». Водночас помітним стає зацікавленність дослідників цією темою[4, 10, 16]. Така тенденція позначається на постійній динаміці й перманентному оновленні жанрової системи медіа. Це зумовлюється й тим, що останнім часом, з огляду на специфіку та природу ресурсу ЗМІ, спостерігається розмивання чітких меж між жанрами медійних текстів, що призводить до появи нових жанрів або чинних модифікацій, які в постійно динамічній комунікативній реальності медіа можуть набувати функціональних варіацій [5, с.47]. Ефективність тексту політичного медіадискурсу визначається тим, наскільки вправно автор як продуцент такого тексту вміє «грати» на потрібних «струнах» свідомості адресата [8, с.218-221]. Саме тому, текст політичного медіадискурсу завжди спрямовується на конкретного адресата.

Ми здійснили аналіз мовних характеристик текстів статей рубрики «Kommentare» та встановили, що на синтаксичному рівні характерним є використання переважно розповідних та питальних речень. Також спостерігається виділення частини речення в окреме речення, велика кількість вставних слів і використання стандартних конструкцій. Варто зазначити, що дієслова та іменники розподіляються пропорційно, також їх лексичне значення зберігається в повному обсязі.

Наступною характерною ознакою є переважне використання складних речень. За нашими підрахунками відсоткове відношення складних та простих речень у текстах статей рубрики «Kommentare» складає приблизно 68 % до 32 % відповідно. Щодо обсягу тексту оригіналу та перекладу ми спостерігали випущення та додавання інформації, яке може значно впливати на зміст тексту. Такі перекладацькі прийоми можуть використовуватися для передачі культурно-специфічної інформації, яка для читача зайва або неважлива.

У цій статті ми розглянемо особливості перекладу статей рубрики «Kommentare» на лексичному, граматичному та стилістичному рівні.

Лексичні особливості статей рубрики «Kommentare». До складнощів, пов'язаних із перекладом статей рубрики «Kommentare», можна віднести багатий, різноманітний лексичний склад. Лексика політичних медіатекстів є тематично і стилістично необмеженою. Під час аналізу лексики статей рубрики «Kommentare» використовувалися мовні кліше, терміни, офіційні вислови, розмовні слова і звороти інших стилів. Звісно, що всі ці різноманітні засоби підлягають естетичній трансформації, виконують певні художні завдання, використовуються у своєрідних комбінаціях [7, с.121]. Однак принципових заборон щодо використання лексики немає.

На лексичному рівні спостерігається використовується соціально-політичної лексики (das Deficitspending, das Management, der Internet-Nutzer, der Staat, die Wirtschaft, die Gesellschaft), економічної та політичної термінології, англіцизми, активне використання неологізмів та мовних кліше (Eurozone, Streit eskalieren), емоційно-забарвлена лексика (in aller Munde sein, in Fulle und Breite), реалії (der Bundesspresident, der Jugend Senator), власні назви та імена (Helmut Schmidt, Schleswig-Holstein).

Політичні медіатексти характеризуються високою щільністю інформації, зокрема, за допомогою загальноприйнятих і авторських скорочень, наприклад, абревіатур CIA, NATO, IOM.

Важливу інформаційну функцію в політичних медіатекстах виконують власні назви та імена. Для їх перекладу використовують транскрипцію або транслітерацію. Зокрема, під час перекладу імен та прізвищ в статтях рубрики« Kommentare», вони можуть бути подані в перекладі, а в дужках наводять їх мовою оригіналу, наприклад: «Zwar hatte die Bundesvorsitzende der CDU, Annegret Kramp-Karrenbauer, ihrem Landesverband Thuringen die klare Ansage gemacht, auf keinen Fall ein Bundnis mit der AfD einzugehen». («Так, лідерка ХДС Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer) дала чітку установку регіональному відділенню своєї партії в Тюрингії не створювати союзів з АдНза жодних обставин»).

Також транскрипцію та транслітерацію застосовують під час перекладу безеквівалентної лексики, або реалій. Тобто тих слів, які не мають відповідників у мові перекладу. Позитивною якістю транслітерації як засобу перекладу безеквівалентної лексики є те що, транслітеруючи нове, часто малозрозуміле слово, перекладач по передає лише його графічну або фонетичну оболонку [1, с.160]. У політичних новинах це в основному реалії державно-адміністративного укладу та суспільного життя, наприклад: «Das Bundesverfassungsgericht hat den Tod aus der Tabuzone geholt, und das ist gut so». («Федеральний конституційний суд виніс цю тему за межі табуйованої зони, і це добре»). У пропонованому перекладі додали, що це відомство є німецьким.

Згідно з проведеним дослідженням здебільшого лексичні одиниці, що використовуються в описі подій у німецькомовних статтях рубрики «Kommentare» (64 % від загальної кількості лексичних одиниць у тексті), належать до числа нейтральної лексики та передають актуальну інформацію про події; вузькоспеціальна термінологія (11 %), мовні кліше, характерні для медіадискурсу (9 %), ономастичні одиниці (9 %); емоційно- оцінна(конотативна) лексика (7 %).

Граматичні особливості статей рубрики «Kommentare». Як показують результати дослідження, тексти статей рубрики «Kommentare» відрізняються від текстів інших функціональних стилів своїми граматичними особливостями: у всіх текстах статей рубрики «Kommentare» переважає використання теперішнього часу; порядок слів частіше зворотній, що залежить від суб'єктивно-авторської постановки теми-реми.

Одним із граматичних прийомів, використаних у текстах статей рубрики «Kommentare», є висування важливої інформації на перше місце в синтаксичній структурі речення. Прикладом використання такого прийому може бути будь-яке речення, у якому йде цитата, а потім покликання на джерело, наприклад: «Angela Merkel bezeichnet die Corona-Pandemie in der ersten aufierordentlichen TV-Ansprache ihrer Amtszeit als grofite Herausforderung seit dem Zweiten Weltkrieg».

Також для текстів статей рубрики «Kommentare» характерні широкий вжиток граматичних замін. Використання таких прийомів слугує для збереження об'єктивності різних видів висловлювань, що є важливим чинником для новин політичного характеру, наприклад: «Sicher: Es gibt viel, etwa am Gesundheitswesen, zu verbessern«. («Звичайно, багато що, наприклад, у сфері охорони здоров 'я, потребує поліпшення«).

Наступною граматичною особливістю є заміну частин мови. Ця заміна відбувається для адаптації мовних одиниць до норм мови перекладу. Це може бути заміна іменника на прикметник, прикметника на іменник та іменника на прикметник, наприклад: «Das Leben wird, selbst wenn es am Ende wieder zur Normalitat zuruckkehrt, auf andere Weise normal sein, als wir es vor dem Ausbruch gewohnt waren». («Життя, навіть якщо воно зрештою знову стане нормальним, буде нормальним в іншому сенсі порівняно з тим, до чого ми звикли перед вибухом»).

Перебудова синтаксичної структури речення є характерною рисою для більшості статей-коментарів, прикладом цього є заміна німецької пасивної конструкції на активну в українській мові. Пасивна конструкція в німецькій мові використовується частіше, ніж в українській. Використовувати пасивну або активну конструкцію залежить від контексту та лексичного наповнення дієслова, наприклад: «Alle Auslander im Land wurden unter eine 30-tagige Quarantane gestellt, auch Diplomaten waren davon nicht ausgenommen - und durfen sich nur noch sehr eingeschrankt bewegen». («Усі іноземці, які перебувають в країні, перебувають на 30-денному карантині»).

Отже, можна підсумувати: найчастіше під час перекладу статей рубрики «Kommentare» вживаються функціональна заміна (41 %), додавання (19 %), опущення (16 %), перестановка компонентів речення (12 %), розгортання вихідної форми (8 %), об'єднання речень (4 %). Для рівноцінного перекладу варто звернути увагу на те, що між текстом оригіналу та текстом перекладу, особливо на граматичному рівні, спостерігаються суттєві міжмовні відмінності, в основі яких лежать особливості системи та норми мов. Перекладачеві необхідно визначити точне значення кожної граматичної форми оригіналу та знайти відповідник в українській мові.

Стилістичні особливості статей рубрики «Kommentare». Стилістичні особливості статей рубрики «Kommentare» тісно пов'язані із функціями публіцистичного стилю. Публіцистичний стиль найчастіше використовується в агітації й характеризується: зв'язністю, точністю, логічністю та послідовністю викладення провідних тез. Український дослідник Юрій Фінклер до специфічних рис масової комунікації зараховує охоплення аудиторії, швидкість інформаційного впливу, постійність та багатогранність, різноплановість форм і методів інформаційного впливу, динамічність, інтенсивність функціонування [12, с.381]. Регулярність впливу на аудиторію характеризується безперервністю, тобто ЗМІ постійно тримають свою аудиторію в курсі певних подій та змін, надають інформацію впродовж певного часу [12, с.11].

Тексти статей рубрики «Kommentare» адресовані достатньо великому колу читачів, тому головним критерієм для таких текстів є загальнодоступність. Для досягнення цього критерію варто не використовувати незрозумілі для реципієнтів вузькоспеціальні терміни, діалектні або жаргонні слова та іншомовну лексику. Найважливіша властивість коментування - сумлінний виклад події чи документа, проте коментар - це не особиста думка автора, це радше спроба пояснити, чому саме та чи інша подія відбулася, інакше коментатор, аналізуючи події, ризикує своїми коментарями затулити від аудиторії реальність, дійсність [6, с.153].

Як вже було зазначено в статтях рубрики «Kommentare» завжди наявні стандартні фрази - мовні кліше (наприклад, in dem Bewusstsein, nach Lage der Dinge, im Kraft treten, geandert durch, einstimmig b e s c h l i e ss e n ).

Ще однією характерною особливістю статей рубрики «Kommentare» є емоційно-оцінна лексика. Зазвичай, ця оцінка має не індивідуальний, а соціальний характер. Вона поділяється на слова з позитивною та негативною оцінками, наприклад, Bar, Streit eskalieren, dichterisch, Windbeutel, Libelei.

Висновки

лексичний німецькомовний переклад медіатекст

Проведене дослідження свідчить про те, дотепер є лише невелика кількість систематизованого теоретичного матеріалу щодо перекладу політичних медіатекстів (на прикладі статей рубрики «Kommentare») з німецької мови на українську. Тексти статей рубрики «Kommentare» насичені емоційно-оцінною лексикою, що підкреслює емоційний та психічний стан, переконання, ідейні та естетичні цінності висловами, що характеризують мовця певної культури чи країни. Для перекладу характерних рис, що вирізняють статті рубрики «Kommentare» серед звичних медіатекстів перекладачеві треба вживати лексичні, граматичні та стилістичні трансформації, необхідно вдало підбирати еквіваленти у мові перекладу. Саме граматичниі, лексичні та стилістичні особливості допомагають краще зрозуміти ставлення автора до предмета повідомлення. Структури німецької та української мов докорінно відрізняються одна від одної, і адекватність передачі граматичних, лексичних та стилістичних конструкцій однієї мови засобами іншої залежить від умінь та навичок перекладача.

Перспектива дослідження вбачається в подальшому вивченні особливостей перекладу статей рубрики «Kommentare». Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми тому подальше дослідження для того, щоб вивчити та виокремити особливості та специфіку перекладу статей рубрики «Kommentare» є важливим та перспективним етапом.

Бібліографія

1. Білоус О.М. Теорія і технологія перекладу. Курс лекцій: доопрацьований та доповнений. Навчальний посібник для студентів перекладацьких відділень. - Кіровоград: РВК КДПУ ім. В.Винниченка, 2013. - 200 с

2. Білицька В.М. Особливості перекладу граматичних категорій часу, стану та способу дії у німецькомовних текстах відео репортажів / В. Білицька // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філологічна. - 2016. - Вип. 61. - С. 302-305. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2016_61_114.

3. Безносов М.А. Сучасні електоральні демократії: виклики "медіатизації" [Електронний ресурс] / М. А. Безносов // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. - 2011. - Вип. 6. - С. 99-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnf_2011_6_13

4. Велівченко В. Ф. Маніпулятивні технології політичного медіадискурсу (на прикладі англомовних політичних медіатекстів) [Електронний ресурс] / В. Ф. Велівченко // Studia philological 2019. - Вип. 13. - С. 62-67. - Режим доступу: http: / /nbuv. gov.ua/UJRN/stfil_2019_13_12

5. Дергач Д. В. Лінгвостилістика нових інформаційних жанрів у сучасних мас-медіа. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2015. Вип ХХХ. С. 45-53

6. Марків О.Т. Коментар у редакторському опрацюванні (на матеріалах двомовного журналу «TheUKRAINIAN») // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. - 2012. - № 4. - С.153-157.

7. Муратова В. Ф. Феномен ідіолекту та проблема його перекладу / В. Ф. Муратова // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер. : Філологічні науки. - 2014. - Кн. 3. - С. 119-122. - Режим доступу: http: / /nbuv. gov.ua/UJRN/Nzfn_2 014_3_2 8.

8. Павлуцька В. О. Політичний дискурс: особливості та функції / В.О.Павлуцька // Вісник Житомирського державного університету (науковий журнал). -Серія : Філологічні науки. -Житомир, 2010. -Вип. 39. -С.218-221.

9. Петрушкевич М. Підходи до розуміння масової комунікації / М. Петрушкевич // Науковий вісник Східноєвропейського

національного університету імені Лесі Українки. Філософські науки. 2013. № 11. С. 101-107. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnufn_2013_11_20.

10. Семотюк О.Л. Політичний медіадискурс і медіатизація політики як концепти політичної комунікативістики. Людина. Комп'ютер. Комунікація, 2017 - Видавництво Львівської політехніки.

11. Стеблина Н. Коментар як журналітський жанр [Електронний ресурс] / Н. Стеблина // Каждую пятницу. -No 2. -2016. - Режим доступу: https://sites.google.com/site/evfriday/uceba/gyrn_maist_3k

12. Фінклер Ю. Друковані мас-медіа як фактор формування громадської думки / Юрій Фінклер // Зб. пр. Наук.-дослід. центру періодики. 2003. Вип. 11. С. 380D389.

13. Banhegyi M. Translation and political discourse. Translation and studies. 2015. 139-158 p.

14. Bilous Oleksandr (in co-authorship). “Deusche Welle“ as a mass media language for specialist purposes pragmatics, analysis and translation// Humanities @Social Sciences Reviews. - 2019. - Vol. 7 No. 6 (2019). - P.176-181.

15. Chilton, P., Schaffner, C. (2002). `Introduction: themes and principles in the analysis of political discourse', in: P. Chilton and C. Schaffner (Eds.) Politics as Text and Talk: Analytical Approaches to Political Discourse. Amsterdam: Benjamins, pp. 1-41.

16. Lauerbach, G. (2004) `Political interviews as a hybrid genre', Text 24(3): 353-397. Lauerbach, G., Fetzer, A. (2007) `Introduction', in: A. Fetzer and G. Lauerbach (Eds.) Political Discourse in the Media. Amsterdam: Benjamins, pp. 3-30.

17. Malkawi R. The Ideological Stamp: Translation of Political Discourse in News Media. Masters Theses. 2011. 138 p.

18. Schaffner C. Political Discourse, Media and Translation / Christina Schaffner, Susan Bassnett. - Cambridge Scholars Publishing, 2010. - 245 p.

Размещено на Allbest.ru