Концепт "краса" у фразеологізмах німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепт "краса" у фразеологізмах німецької мови

Юлія Луніна

(студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов) Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Хоменко Т. С.

У статті подано короткий історичний та культурний огляд ролі фразеології у вивченні німецької мови. На основі аналізу праць науковців досліджено тенденції розвитку та особливості фразеології як самостійної науки та сформульовано методичні рекомендації до викладання фразеологізмів на уроках німецької мови в школі. Розкрито поняття краси та проаналізовано труднощі опису зовнішності німецькою мовою за допомогою фразеологізмів. німецька мова фразеологія краса

Ключові слова: фразеологізм, німецька мова, краса, зовнішність, навчання, методологія, словосполучення, функція.

Thearticlepresents a briefhistoricalandculturaloverviewoftheroleofphraseologyinthestudyoftheGermanlanguage. Basedontheanalysisofscientificpapers, thetendenciesofdevelopmentandfeaturesofphraseologyasindependentsciencewereresearchedand, as a result, methodicalrecommendationsforteachingofphraseologyatlessonsofGermanlanguageatschoolwereformed. TheconceptofbeautyaswellasthedifficultiesofdescribingappearanceinGermanwiththehelpofphraseologywereanalyzed.

Keywords: phraseology, germanlanguage, beauty, appearance, training, methodology, phrases. function.

Постановка проблеми

Вивчення німецької фразеології має давні традиції. До цих традицій звертався ще Гете в своїх роботах. Останні 25 років були для фразеології періодом надзвичайно інтенсивного розвитку, в результаті чого вона виокремилась в самостійну лінгвістичну дисципліну. Це заслуга, насамперед, радянського мовознавства, головна роль якого в створенні і вирішенні проблем фразеології зараз ні у кого не викликає сумнівів. Не всі фразеологічні одиниці мають аналогію в нашій мові, це явище можна охарактеризувати як «камінь спотикання» при вивченні іноземної мови, а точніше один з них. Мова будь-якого народу має певну кількість ідіом, які не лише надають їй особливого колориту, але і ускладнюють її засвоєння. Фразеологічні одиниці, при доречному їх застосуванні, оживляють і прикрашають мову, роблять її більш природньою та «живою».

Аналіз досліджень і публікацій

Поява фундаментальних праць у дослідженні німецької фразеології спричинила розвиток цієї науки, наприклад, «Ідіоматика німецької мови» ХаральдаБургера за участю ХаральдаЯкше (1973) та «Посібник з фразеології» АннелісБухофер, ХаральдаБургера та АмбросаСіалма (1982), підручники «Фразеологія німецької сучасної мови» Вольфганга Флейшера (1982), підручники «Фразеологія - вступ» КрістінПалм (1995) та «Фразеологія. Вступ на прикладі німецької мови» Харальда244

Бургера (1998). Ці книги призвели до стандартизації німецьких фразеологічних термінів. Але слід зазначити, що багато відомих вчених дотримувались власних термінів і досі їх використовують.

Мета статті: Спираючись на здобутки лексикології та педагогіки, метою статті можна визначити роль фразеологічних одиниць в процесі вивчення німецької мови, методів та способів їх доцільного застосування в школі та розкриття поняття краси в німецькій фразеології. Сьогодні, оскільки ми живемо в аналогічних умовах, незважаючи на всі відмінності, люди часто використовують фіксовані фрази, які є подібними для багатьох народів. Саме тому, цілком можливо замінити фразеологізм при перекладі на схожий за значенням, але інший за формою. Однією з причин, чому ми використовуємо фразеологізми, є те, що вони виконують одну з найважливіших функцій мови - функцію номінації. «Фразеологічна номінація - це не раціональне називання мовця, а експресивно-оцінне, конотативне». [6, с. 55] «Загалом участь фразеологізмів у номінації визначається фактором, який можна було б назвати ступенем суб'єктивної значущості об'єктивних явищ». [12, с. 83] З цього знання походить той факт, що фразеологізми, насамперед, слугують для назви суб'єктивно значущих фізичних, психологічних та соціальних ситуацій людини.

Виклад основного матеріалу

У літературних типах тексту фразеологізми здебільшого з'являються з певною функцією. Визначення функцій можливе лише в конкретному контексті. Керівний принцип полягає в тому, що функції є результатом комунікативних цілей і потреб письменника «мовця» виконувати певні дії з мовними висловлюваннями. Семантичний потенціал фразеологічних одиниць настільки різноманітний, що, зазвичай, одночасно можна виконати кілька дій, використовуючи заздалегідь визначений вираз. Функція характеризації часто здається домінуючою. Характеристика може здійснюватися як третьою особою «автором», так і шляхом усних висловлювань відповідної діючої особи. Також важливе значення має мовнокритична функція, що особливо важлива для фразеологізмів у поетичних текстах, де можуть бути використані численні модифікації. Фразеологізми також можуть виражати естетичні функції.

Функція фразеологізмів - позначати живих істот, неживих істот, дії, процеси, стани та властивості, називати їх. Це підсумовано під терміном «Номінація». [8, с. 14] Окрім літературних текстів, фразеологізми особливо популярні в рекламі та телевізійних програмах, вони виконують роль містка між текстом та зображенням, їх охоче використовують у розробці сучасних рекламних стратегій як в Німеччині, так і в інших країнах. У діалогах фразеологізми виступають як засіб контролю уваги, підтримуючи мовні дії вищого рівня, проводячи оціночні дії, встановлюючи та / або змінюючи комунікативні модальності, керуючи іміджевою роботою та організацією стосунків, автопортретом мовця / письменника та характеризуючи людей. У текстах публіцистичного стилю фразеологізми використовуються для акцентування уваги, просування реклами, мовного автопортрету автора, міркувань, обґрунтування та структурування тексту. [11, с. 67] Найчастіше фразеологізми, насамперед, слугують для характеристики людей.

Фразеологізми використовують для позначення суб'єктивно-значущих фізичних, психологічних та соціальних аспектів життя людини. Саме цей факт є визначальним для участі фразеологізмів у номінації. Як справедливо зазначає Д. Г. Мальцева: «Опанувати фразеологією іноземної мови - означає домогтися високого рівня володіння мовою, тому що фразеологія є одним з найбільш складних аспектів вивчення іноземної мови » [4, с. 158]. Ми вдаємося до використання таких словосполучень в момент мовлення, коли хочемо передати ті почуття та емоції, які найкраще висловити в завуальованій формі, тим самим підкреслюючи своє ставлення до тієї чи іншої ситуації, що склалася. Фразеологізми не можуть існувати окремо від контексту та завжди вимагають основи, з якої можна вивести їх смислове навантаження в даний момент мови. Основним критерієм для розмежування фіксованого словосполучення до вільної одиниці, що складається з декількох елементів, є зв'язок. Специфічне значення елемента реалізується і може бути реалізоване лише у мовному контексті іншого елемента чи елементів.

Класифікація фразеологічних одиниць була і в даний час є однією з актуальних проблем фразеології. Існують різні підходи до класифікації фразеологічних одиниць. У мовознавстві панує вузьке і широке розуміння обсягу фразеології. Прихильники вузького розуміння, обмежуючи кордони фразеології, відносять до неї тільки ідіоми. Недолік даної точки зору в тому, що з фразеології випадає велика кількість фразеологічних одиниць з мотивованим образним значенням. Прихильники широкого розуміння до складу фразеології включають всі види стійких сполучень: крилаті вирази, афоризми, прислів'я, приказки, газетні штампи та інше. Фразеологізми класифікуються залежно від тієї чи іншої ознаки. «В якості основних диференціальних ознак фразеологізму дослідники виокремлюють наступне: відтворюваність, стійкість, образність, сполучуваність лексем, сталість компонентного складу, семантичну цілісність, лексичну неподільність.» [1, с. 73]

Наша культура і мова відрізняються від німецької, саме культурні феномени та суб'єктивні враження впливають на те, що ми вважаємо прекрасним. Поняття краси відносне, тому не є однаковим для всіх людей. Значення цього слова, в основному, стосується філософської дисципліни естетики. Прагнення до краси та привабливості не є винаходом сучасності, а має велике значення ще з античності. В останні роки, однак, краса набуває все більшого значення в суспільстві. Еволюційне біологічне пояснення ідеалів краси полягає в тому, що сприйнята краса корелює з еволюційно вигідними властивостями. За словами шотландського філософа Девіда Юма, краса - це не якість, яка належить до речей сама по собі, а існує лише в дусі того, хто дивиться на речі. [7, с. 245] Ця ідея стала популярною завдяки часто цитованій фразі: «Краса в очах того, хто дивиться». Отже, «краса» уявляється абстрактним терміном, на який впливають стандарти оцінювання або цілі оцінювання. Переважаючі соціальні рамки визначають стандарти, що формують термін «прекрасне». Розуміння того, що вважається «прекрасним», визначається не описом, а візуальними уявленнями тіл,

зазвичай показаними засобами масової інформації. Це відбувається тому, що люди сприймають своє оточення за допомогою зображень і піддаються процесу соціальної стандартизації.

Довгий час не архітектура та жіночі журнали надавали керівні принципи для судження про красу, а поети та мислителі у своїх теоретичних працях. Платон вигадав думку, що на красу взагалі не можна впливати ззовні. Не існує такого поняття, як саморобна краса, а лише краса як абстрактна ідея на «небі ідей». [5, с. 138] Гегель займався предметами краси та мистецтва у своїй тритомній праці з естетики. Він визначає красу як «чуттєвий вигляд ідеї». [2, с. 780] У Німеччині комфорт є важливішим за зовнішній вигляд, це можна спостерігати в архітектурі будинкув. Більшість будинків виглядають старомодними, маленькими та затишними, для німців головне -функціональність. В Німеччині прийнято завжди слідувати правилам і в будівництві теж, але воно не повинно бути красивим. У Нідерландах до будівництва ставляться інакше. Там архітектурний план повинен не лише отримати технічний дозвіл на будівництво, але й пройти естетичне випробування, а естетичного контролю в Німеччині немає. Головні ідеологи націонал-соціалізму пропагували германський ідеал краси, який передбачав, що кожен, хто є білявим і високим, а також синьооким, буде особливо любити правду і доброю людиною. Після Другої світової війни це остаточно зруйнувало висновок про те, що все, що є прекрасним, має бути правдивим і хорошим.

Фразеологія може описувати людину як із позитивної, так і з негативної точки зору. Значну роль в цьому відіграють гендерні стереотипи. У фразеології можна знайти багато позитивних формулювань для зображувального представлення жінки. Перш за все, насамперед, вони описують її красу, недарма жінок називають представницями прекрасної статі. Фразеологізми звертають увагу на той факт, що краса є ефемерною, а старіння неминучим, що, в свою чергу, є великою проблемою. Людський організм відіграє центральну роль у фразеології. Лексеми, до яких належать частини тіла людини, складають на сьогодні найбільшу групу серед фразеологізмів. За рівнем значення фразеологізми, насамперед, називають людські емоції. У жодній іншій області мови втілення людини як прояву культурних цінностей не знаходить такого прямого зображення, як у фразеології. Ідіоматичні фразеологічні одиниці влучно відображають людські жести. Відповідно до тези різних фразеологічних творів, 70 відсотків усього фразеологічного матеріалу можуть бути більш-менш пов'язані з характеристикою людей.

Переклад фразеологізмів з однієї мови на іншу часто є важким і складним процесом пошуку еквівалента, особливо для дітей шкільно віку. Шукаючи фразеологічні еквіваленти, більшість проблем лежить на конотативному, стилістичному та прагматичному рівнях. Семантичний рівень створює невеликі труднощі. «Неперекладність» головним чином стосується фразеологізмів з національними власними назвами, з назвами нерухомості та фразами з унікальними компонентами. Такі погляди здаються безглуздими, якщо часткова еквівалентність досягається за допомогою парафрази або однословного опису. Фразеологізми, які полегшують спілкування та сприяють йому в повсякденному використанні мови, відіграють важливу роль у вивченні німецької мови, однак у підручниках мало уваги приділяється опису фразеологізмів. Не тільки українські учні та студенти часто стикаються з труднощами в розумінні німецьких фразеологізмів. Вони складаються, з одного боку, з ідентифікації фразеологізмів у тексті взагалі, а з іншого - з розуміння та активного їх використання. Ось чому присутність теми «Фразеологізми» у навчанні іноземної мови набуває все більшого значення. Фразеологізми є невід'ємною та істотною частиною кожної мови. Ті, хто вивчають нову мову, повинні навчитися якомога раніше ознайомитися з фразеологізмами. Саме вони роблять мову живою, скорочують її. Визнання, розуміння та використання фразеологізмів німецькою мовою є важливим для кожного учня. Люди, які вивчають іноземну мову як другу мову, бо живуть у новій країні, у новій культурі, значно інтенсивніше спираються на оволодіння цим мовним інструментом. Ті, хто вживає фразеологізми, знайомі із зовсім іншою стороною мови. Робота з фразеологізмами зебезпечує цікаве використання цільової мови, навіть на низькому мовному рівні. Також це сприяє розвитку міжкультурної компетенції в учнів.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Дуже важливо подавати учням фразеологізми як теоретично, так і практично. Тому що «навіть обмежене спілкування іноземною мовою неможливе без мінімального володіння фразеологією». [9, с. 114] Наразі в дидактичній галузі існує лише декілька концепцій, які адекватно представляють систематичне трактування ідіом на уроках. Крім того, дидактика іноземної мови для визначення фразеології розглядає різні, іноді навіть суперечливі думки. Наразі найкращою практичною моделлю є чотирьохетапна робота з фразеологізмами. Методологічно це є придатним для осмисленого трактування фразеологічних виразів у класах: виявлення, розшифровка, консолідація та використання фразеологізмів. Далі робиться спроба окреслити конкретний фразеодидактичний метод на уроках на основі цієї дидактичної чотирьохетапної моделі. Найголовніше, важливо правильно вибрати навчальний матеріал. Потрібно переконатися, що на уроці розглядаються лише ті ідіоми, які часто використовуються в повсякденному спілкуванні. З цієї причини слід використовувати при роботі з ідіомами на уроках автентичні тексти. Використання цих типів тексту дозволяє виокремити важливі та сучасні ідіоми, які є частими у використанні. [10, с. 258]

Для підготовки до навчання словесних ідіом спочатку звертаються до підручників. При розгляді методичної літератури, які часто використовуються для уроків німецької мови в українських загальноосвітніх школах, можна відмітити, що фразеологізми подаються лише в окремих прикладних реченнях. Ця процедура не має особливого сенсу, оскільки розвиток комунікативної компетенції стосовно сприйнятливих та продуктивних навичок не враховується при навчанні цих мовних одиниць. Спрямованість цього типу вправ заснована на ізольованому, безконтекстному запам'ятовуванні ідіом, такі вправи дозволяють учням лише частково ознайомитись із їх структурою, але не дають змогу застосовувати їх відповідним чином до ситуації. Вивченню фразеологізмів на уроках слід приділяти значно більше уваги, але це досить складно, оскільки сфера фразеологічних виразів дуже багата і різноманітна, а кількість методичної літератури з даної теми залишає бажати кращого. Проте дуже вірогідно, що із часом фразеологізми матимуть своє місце в шкільній програмі. З кожним днем з'являється все більше навчальних матеріалів, які легко поширюються серед викладачів в епоху Інтернету. Всім відомо, що фразеологія є дуже цікавою темою для вивчення.

Розглядаючи фразеологізми, які вживаються для характеристики людей, можна прийти до висновку, що часто не так вже й складно знайти еквіваленти в українській та німецькій мовах. Пов'язано це, вірогідно, з тим, що будь-який народ надає приблизно однакову оцінку людині, характеризуючи певні її якості. Винятком ж є тільки ті фразеологізми, які виникли в результаті якихось місцевих особливостей народу. Але це ще більше зацікавлює людей, які вивчають фразеологію. Володіючи фразеологізмами, як української, так і німецької, та й взагалі будь-якої мови, вживаючи їх ми можемо тільки прикрасити своє мовлення, надати йому більшої виразності, зацікавивши тим самим свого слухача.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Виноградов В. В. Лексикология и лексикография / В. В. Виноградов - М.: Наука, 1978. - 143 с.

2. Гегель. Феноменология духа. Философияистории / Гегель, Георг ВильгельмФридрих. - М.: Эксмо, 2007. - 880 с.

3. Живіцька І.А. Концепт «Beauty/Краса» в пареміологічному уявленні (на матеріалі англійських та українських прислів'їв). Філологічні студії. 2013. Вип. 9. Ч. 2. - 111 с.

4. Мальцева Д. Г. Страноведение через фразеологизмы. М.: Высшая школа, 1991. - 173 с.

5. Платон. Диалоги: [сборник: пер. с древнегреч.] / Платон. - Москва: АСТ: Астрель, 2011. - 349 с.

6. Чернышева И. И. Устойчивыесловесныекомплексы в языке и речи (на материаленемецкогоязыка) / И. И. Чернышева - М.: Высшая школа, 1980. - 143 с.

7. Юм, Давид Давид Юм. Сочинения в 2 томах (комплект) / Давид Юм. - М.: Мысль, 2017. - 662 с.

8. Burger, Harold. 2007. Phraseologie. EineEinfuhrungamBeispieldesDeutschen. 3., neubearbeiteteAuflage. (GrundlagenderGermanistik, 36). ErichSchmidtVerlag: Berlin.

9. Fleischer, Wolfgang 1982. PhraseologiederdeutschenGegenwartssprache. Leipzig: VEB BibliographischesInstitut.

10. Kuhn, Peter . 1989. DieBeschreibungvonRoutineformelnimallgemeineneinsprachigenWorterbuch. In: AnInternationalEncyclopediaofLexicology. (Hrsg. vonHausmann, F. J./ Reichmann, O./ Wiegand, H. E./ Zgusta, L.). Berlin, NewYork: deGruyter.

11. Luger, Heinz-Helmut: «SatzwertigePhraseologismenimText. ElementeeinesMehrebenenmodells». In: BeitragezurFremdsprachenvermittlung.

12. Raichstein, A. D. 1981. Tekstylekcijpofrazeologiiisovremennogonemeckogojazyka. Moskva: Vyssajaskola.

Размещено на Allbest.ru