Мовні засоби вираження сумніву в англомовному публіцистичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовні засоби вираження сумніву в англомовному публіцистичному дискурсі

Анастасія Іваніщева

(студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Кочубей В. Ю.

Стаття присвячена аналізу вербалізації категорії сумніву в англійській мові у публіцистичній сфері діяльності. Досліджено засоби вираження сумніву на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях мови в інтерв 'ю публічних людей музичної, мистецької та спортивної сфер діяльності.

Ключові слова: засоби вираження сумніву, публіцистичний дискурс, лексика, граматика, морфологія, структура речень, категорія модальності.

вербалізація сумнів англомовний

Сучасному етапу розвитку лінгвістики притаманна посилена увага до аналізу мовних та мовленнєвих явищ з позиції комунікативного та когнітивного підходів. Вчені-лінгвісти намагаються дослідити і вивчити емоції та почуття людини з точки зору мови, віднайти істину вираження тієї чи іншої мовної одиниці через призму поведінки людини.

Сумнів називають інтелектуальною емоцією, оскільки він є ознакою мислячої істоти та завжди супроводжує процес пізнання. Сумнів також охоплює такі емоційні стани, як розгубленість, невпевненість, недовіра. Він також може призвести до душевного розладу [10].

Невірним було б розглядати сумнів лише в аспекті людських почуттів, оскільки сумнів - важливий елемент людського існування. У філософії під сумнівом розуміють продукт діяльності ціннісної свідомості [11, с. 616]. За Декартом, сумнів є категорією, що фіксує особливий стан мислення. Сумнів може бути присутнім в різних аспектах буття, отже він представлений у мові як складна семантична категорія.

Сумнів знаходиться в центрі наукових розвідок філософів, лінгвістів та психологів. Вивченням сумніву як семантичної категорії займались І. Г. Нікольська, Л. Є. Емельянова, С. А. Жаботинська та Л. В. Щелканова.

Сумнів знаходиться на перетині категорій емотивності, оціночності та суб'єктивної модальності, яка виражає вірогідність, достовірність, істинність висловлювання, ступінь повноти та характер знань мовця про повідомлюване [9, с. 3]. Однак, перш за все, сумнів необхідно розглядати з точки зору модальності і модусу, оскільки це є відношенням змісту сказаного до дійсності, тобто проявом тієї чи іншої емоції. Таким чином, сумнів можна віднести до інтелектуальної та пізнавальної діяльності людини, яка формує відношення до навколишньої дійсності [5, с. 112].

Актуальність проблеми зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд проблем, пов'язаних з розумінням реальних процесів використання мови. Сумнів як психологічний стан тісно переплітається із суміжними емоціями. Крім того, вибір публіцистичного стилю як матеріалу дослідження обумовлений емотивністю та експресивністю мовлення, а жанр інтерв'ю дозволяє певну спонтанність реплік, в яких вербалізується сумнів.

Вивченням сумніву займалась низка науковців. Так, Н. Д. Арутюнова вважає, що модус сумніву виражає відношення до деяких висловлень або думок з точки зору їх правдивості [1, с. 109].

За дослідженнями Нагорного І. А. можна побачити складнощі відносин різних модальних суб'єктивних значень. Спільне значення “невпевненість” та окремі значення, до прикладу, сумнів, можливість, припущення можуть взаємодіяти та утворювати модифікації, тобто в сумніві присутнє припущення, але воно обумовлене не суб'єктивними факторами, а умовами об'єктивної дійсності [6]. Таким чином, межу між сумнівом і припущенням можна визначити як коливання, але сумнів тяжіє до невпевненості.

Юровицька Л. Н. у своїх дослідженнях сумніву як одного із епістемічних станів, що виражає негативну когнітивну позицію мовця, вважає, що такі поняття як невпевненість, коливання і недовіра несуть у собі неясний характер, тому їх значення переплітаються один із одним [12, с. 27].

Гоголіна Т В. Та Караваєва М. А. експериментальним шляхом довели гіпотезу, що категорія сумніву тісно пов'язана із поняттями модальності, оцінки та емотивності. Студенти, над якими проводився експеримент, включили значення сумніву до семантичного поля достовірності/недостовірності і пов'язали його з висловленням оцінки, емоцій і волі мовця [4].

Мета нашого дослідження полягає у виявленні лексичних, морфологічних та синтаксичних засобів вираження сумніву в англійській мові у публіцистичному дискурсі, визначенні спільних та відмінних рис вербалізації сумніву у мовленні діячів мистецтва, музики та спорту.

В основу дослідження статті входить аналіз інтерв'ю із, у більшій мірі, публічними людьми, які умовно були розділені на три групи (музична сфера, мистецька та спортивна), на предмет знаходження та порівняння на різних рівнях мови особливостей використання категорії сумніву. Таким чином, дослідження було проведено на лексичному, синтаксичному і морфологічному рівнях.

Розглянемо, як вербалізується сумнів на лексичному рівні. В результаті аналізу інтерв'ю ми дійшли висновку, що сумнів може бути виражений іменниками, дієсловами, прикметниками і прислівниками. Виявилось, що іменники використовувались лише у групі інтерв'ю із музичної сфери: confusion, ambivalence, uncertainty, до прикладу: “And I'm still in this ambivalence without any repose in my life”(Taylor Swift Barbra Walters Interview). Варто зазначити, що ці іменники не є прямим вираженням стану сумніву, їх значення залежить від контексту і часто вони можуть не мати відношення до досліджуваного стану.

В ході роботи з'ясовано, що сумнів вербалізується за допомогою дієслів, здебільшого у всіх сферах вживаються to seem, to be like/to feel like, to suppose, to guess, to think:

музична сфера: to seem: “It seems like when I moved to New York love and heartbreak and all the things that used to be main... ” (Taylor Swift Barbra Walters Interview), to think: “I think I did a good option. ” (Taylor Swift Barbra Walters Interview);

мистецька сфера: to think: “I think I have a pretty good reputation. ” (John Baldessari Interview: Art Is Who I Am), to suppose: Mantegna was always a big influence on me, I suppose like that. ” (John Baldessari Interview: Art Is Who I Am) to feel like: So I feel like in a lot of ways that is a commentary of what's going on. ” (Shara Hughes Interview: Changing the Way We See);

спортивна сфера: to think: “I think we've always been quite vocal. ” (Wayne Rooney Interview - Manchester United).

Таким чином, дієслова мають різне забарвлення і виражають сумнів у більшій чи меншій мірі, наприклад to think, to suppose відображають припущення мовця, який має думку щодо ситуації, але не вказує на її достовірність, to feel like вказує на відчуття мовця.

Серед прикметників у всіх сферах діяльності були визначені лексеми doubtful, questionable, probable, які є деривативами найбільш використовуваних слів на позначення сумніву і прямо вказують на те, що людина ставить під сумнів висловлення, наприклад: “I was still doubtful about making my music again”(Taylor Swift Barbra Walters Interview), “That would be questionable in many ways for my fans. ” (Ariana Grande Spills All the Tea About Her Album Title), “The probable problem was me being so reclusive and self-isolated... ” (Ed Sheeran: I Am Insecure).

Прислівники представлені такими лексемами як sort of, kind of: “I had that sort of “good” complex..)” (Taylor Swift Barbra Walters Interview), pretty у значенні досить, майже: “It was pretty steep, but it still felt gradual to me. ” (Billie Eilish: Up Next Interview), maybe, probably: “But in the moment, I'm probably overreacting and I should be nice. ” (Taylor Swift Barbra Walters Interview), “If I'm nice, and if I try to do the right thing, you know, maybe I can just, like, ace this whole thing. ” (Taylor Swift Barbra Walters Interview). Такі найбільш поширені прислівники були використані у кожній групі інтерв'ю, усі вони вказують на коливання, припущення, ухилення мовців від чіткої відповіді, небажання стверджувати про щось точно із різних причин. Виходячи із того факту, що мовці - публічні персони, однією з причин, можливо, може бути бажання приховати і зберегти в таємниці своє особисте життя.

Нетиповими прислівниками у меншій кількості виявились fairly, in a way та not really, двоє перших зустрілись у другій групі інтерв'ю, а останній - в третій, наприклад: “I became fairly successful doing that. ” (John Baldessari Interview: Art Is Who I Am), “In a way you can think of it as a kind of expansion of one's head. ” (William Kentridge - Art Must Defend the Uncertain), I'm not really thinking the way you're preparing is crucial, for me it's been the same. ” (Wayne Rooney Interview - Manchester United).

На граматичному рівні було досліджено категорію модальності у структурі речення, структуру і типи речень, у яких найчастіше вживається сумнів. Перша і друга групи інтерв'ю були багаті на такі модальні дієслова як would: “I would like to believe it's changing. ” (Twenty One Pilots Interview at KROQ. Almost Acoustic Christmas), may “I thought it might be a little bit too sentimental. ” (Twenty One Pilots Interview at KROQ Almost Acoustic Christmas), can: “Daylight” is a beautiful song. It feels like it could have been the title track. ” (Taylor Swift Barbra Walters Interview). У третій групі інтерв'ю вживання модальних речень не спостерігалось. Тенденцією вжитку таких дієслів є використання минулого часу, що свідчить про умовність ситуації або те, що мовець не хоче вводити в оману і обіцяти чогось.

Серед типів речень, в яких виражено сумнів переважають розповідні (стверджувальні і заперечні), наприклад стверджувальне речення “It was pretty steep, but it still felt gradual to me. ” (Billie Eilish: Up Next Interview) показує емоцію сумніву через прислівник pretty, що перекладається як досить і виражає невпевнену думку мовця. Питальні речення можна особливо віднести до одного із поширених типів речення, оскільки питання в одному із значень може бути перепитування, недовіра, невпевненість у тому, що промовив співрозмовник. В аналізованих інтерв'ю використовувались такі типи питань: загальні: “Is it called anxiety?” (Shara Hughes Interview: Changing the Way We See), спеціальні: “How am I suppose to know what it is? (Billie Eilish: Up Next Interview), розділові: “It's like you have days when like: “Man, I don t know if we can figure this out, I don t know ”, right?” (Kobe Bryant on Shaq Drama). Таким чином, було досліджено, що сумнів в англійській мові у публіцистичному дискурсі виражається в основному через розповідні та питальні речення. Із 150 речень виділених для дослідження емоції сумніву 115 (76,6%) речень виявились розповідними, а 35 (23,4%) - питальними.

За структурою в усіх групах інтерв'ю було виявлено як прості речення, так і складні, які діляться на складнопідрядні і складносурядні. Оскільки кожна група інтерв'ю містила усі типи структур, необхідно було дослідити частотність використання тієї чи іншої структури. Найбільш поширеною структурою виявились складносурядні речення, наприклад: “I feel like I was always kind of independent playing. ” (Shara Hughes Interview: Changing the Way We See), за допомогою словосполучення to feel like та прислівника kind of можна визначити категорію сумнівності у такому реченні. Також наведене до прикладу речення має безсполучниковий засіб зв'язності, що свідчить про швидкість та лаконічність викладу думок у неформальному інтерв'ю. Однак сполучники використовуються, наприклад, вживаються сполучники сурядності so: “I'll change so I can keep entertaining you guys” (Taylor Swift Barbra Walters Interview) та and “If I'm nice, and if I try to do the right thing, you know, maybe I can just, like, ace this whole thing. ” (Taylor Swift Barbra Walters Interview).

Складнопідрядні речення можна охарактеризувати як найменш вживані, але вони також зустрічаються у вираженні сумніву в публіцистичній сфері: “I was living in this sort of political ambivalence, because the person I voted for had always won.” (Taylor Swift Barbra Walters Interview). Найбільше у даній структурі речення зустрічаються такі сполучники як that: “Then I discovered almost in spite of myself that I was back in the studio making drawings. ” (William Kentridge - Art Must Defend the Uncertain), what: “I almost couldn t figure out what type of painter I wanted to be. ” (Shara Hughes Interview: Changing the Way We See), where: “I really need to be careful where I locate that energy. ” (Interview with artist and illustrator: Laura Bifano), if: “Man, I don t know if we can figure this out. ” (Shara Hughes Interview: Changing the Way We See).

Прості речення у всіх типах інтерв'ю визначились повнотою, тобто окрім граматичної основи вміщували також другорядні члени речення: “That recognition gave me the courage, you know, this sort of go on. ” (John Baldessari Interview: Art Is Who I Am). Доволі часто використовуються й еліптичні речення в аналізованих інтерв'ю: “Pretty much everyone. ” (Billie Eilish: Up Next Interview), де у прикладі мовцем опускається перша частина речення. Оскільки прості речення також характеризуються поширеністю і непоширеністю, потрібно було також визначити цей аспект. У випадку аналізованих інтерв'ю були присутні виключно поширені речення: “They almost became more self-portraits or portraits of other people. ” (Shara

Hughes Interview: Changing the Way We See).

Таким чином, досліджені структури речень можуть свідчити про те, що найбільше було складносурядних речень - 67 одиниць (45%), потім йдуть прості у складі 48 одиниць (32%) та на останньому місці складнопідрядні речення - 35 одиниць (23%).

Морфологічні засоби вираження сумніву включають використання модальних дієслів, слова і фрази окремо від речень. У першій групі інтерв'ю були виявлені такі модальні дієслова, які виражають сумнів: can: “Daylight” is a beautiful song. It feels like it could have been the title track. ” (Taylor Swift Barbra Walters Interview), may: “I think I might feel like that possibly when I have a family. ” (Taylor Swift Barbra Walters Interview) та would “But wait, would that be playing the victim? (Taylor Swift Barbra Walters Interview). У наступній групі інтерв'ю спостерігаємо використання тих самих модальних дієслів, окрім would і, як раніше було сказано, в третій групі модальні речення, а отже і дієслова знайдені не були.

Сумнів також виражається за допомогою модальних слів, які, в свою чергу, також розділяються на декілька категорій. В даному випадку пошук звузився до модальних слів, які виражають сумнів і припущення. В усіх інтерв'ю без виключення знаходимо слова probably та maybe: “I spent there till I got exhausted maybe an hour. ” (John Baldessari Interview: Art Is Who I Am), “That old version of me that shares unfailingly and unblinkingly with a world that is probably not fit to be shared with?” (Taylor Swift Barbra Walters Interview). Необхідно зазначити, що інколи мовці вживають ці слова, навіть не задумуючись, знову ж таки, аби не розкривати особисте життя або вживання слів просто доведене до рівня автоматичних дій, тому мовці використовують їх, щоб уникнути паузи між словосполученнями або реченнями.

Такі модальні фрази як I guess, I believe, I think також не є рідкістю у будь-якому стилі мовленні, у публіцистичному дискурсі, який більш-менш перетинається із розмовним стилем мовлення їх також налічується багато. Наприклад: “I guess I was in the greatest school of all Secondary schools. ” (John Baldessari Interview: Art Is Who I Am), “I believe the way we think is changing. ” (Twenty One Pilots Interview at KROQ Almost Acoustic Christmas), “I think that I kind of have natural tendency towards visual kind of inventions. ” (Shara Hughes Interview: Changing the Way We See

Отже, сумнів - це складна семантична, психологічна, інтелектуальна категорія, яка може переплітатись із великою кількістю інших і становить великий інтерес у науковців. Він може виражатись на багатьох рівнях мови. Для порівняння між собою на рівнях мови були обрані 3 групи інтерв'ю з мовцями, які належать до різних публіцистичних сфер. Лексичний рівень характеризується приблизно однаковим вжитком лексем, які виражають сумнів, однак іменники найчастіше не називають досліджувану категорію, а більше описують емоції. Окремі лексеми вживались лише в рамках однієї групи інтерв'ю, так, іменники загалом вживались лише у першій групі інтерв'ю, а друга та третя групи характеризувались нетиповими прислівниками. Особливий інтерес становить категорія модальності, за допомогою якої мовці виражають своє ставлення до об'єктивної або суб'єктивної дійсності. Модальність була досліджена з точки зору граматичного та морфологічного аспектів мови, тобто як цілковите речення і як окремі слова (модальні дієслова, слова, фрази). Таким чином, на рівні граматики ми виділили майже однакові модальні дієслова, окрім першої групи, в якій знайшли нетипове для інших модальне дієслово. Ми визначили, що на морфологічному рівні усі інтерв'ю не мали відмінностей у вербалізації сумніву за допомогою модальних дієслів, слів та фраз. Також, сумнів був описаний у структурі та типах речень, з точки зору окремих лексем, які виражають емоцію, була проаналізована частотність вживання тих чи інших слів, структур і частин мови. У типах речень, які використовувались при вираженні сумніву у мовців з досліджуваних публіцистичних сфер, переважали розповідні та питальні. Структурно, кожне інтерв'ю містило прості та складні речення, а найбільше вживались складносурядні речення.

Подальші дослідження можуть стосуватись аналізу категорії сумніву в інших типах дискурсу.

Бібліографія

Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. : підручник. Москва : Наука, 1988. 338 с.

Баллі Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка : підручник. : Москва : ИИЛ, 1955. 412 с.

Гоголина Т. В. Психолингвистический эксперимент как метод изучения грамматической семантики : навч. посібник. Єкатеринбург, 2015. 116 с.

Гоголина Т. В., Караваева М. А. Средства выражения семантики сомнительности в речи современных студентов: экспериментальные данные// Перспективы науки-2015: собрание докладов І Международного заочного конкурса научно-исследовательских работ. Казань, 2015. - С. 178-183.

Нагорний И. А. Выражение предикативности в предложениях с модально персуазивными частицами : дис. докт. филол. наук : МГОУ. Москва, 1999. 509 с.

Нагорний И. А. Смысл «сомнение» и речевая ситуация относительной достоверности как отражение фактора антропоцентризма в концептосферах говорящего и адресата. Научные ведомости. Серия гуманитарные науки. 2010. № 12 (83). С. 42

Ніжнік Л. І. Мовні засоби вираження емоції сумніву в сучасній англійській літературі. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. 2019. Вип. 36. С. 64-68

Помазан О. С., Ковтун О. В. Засоби вираження модальності в сучасній англійській мові. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2016. Вип. 8 (том 2). С. 138-142

Скибицька Н. В. Епістемічна модальність в англійській мові (діахронний аспект): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2004. - 21 с.

Словник української мови. В 11 т. - Київ : Наукова думка, 1970-1980рр.

Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис, 2002. - 722 с.

Юровицкая Л. Н. Английский лингвокультурный концепт «Сомнение» и способы его языковой манифестации: дис. канд. филол. наук : Самарський державний педагогічний університет. Самара, 2005. 171 с.

Размещено на Allbest.ru