Особливості перекладу німецьких термінів аграрної галузі (на матеріалі інструкцій до агрохімікатів компанії Bayer)

Дослідження способів досягнення адекватності перекладу німецької аграрної термінології українською мовою. Розгляд основних характеристик аграрних термінів, їх класифікації, фахової приналежності, особливостей використання перекладацьких прийомів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.02.2022
Размер файла 879,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості перекладу німецьких термінів аграрної галузі (на матеріалі інструкцій до агрохімікатів компанії Bayer)

Дмитро Васильченко

(студент ІІ курсу другого (магістерського) рівня

вищої освіти факультету іноземних мов)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук,

доцент Лелека Т.О.

Стаття присвячена дослідженню способів досягнення адекватності перекладу німецької аграрної термінології українською мовою. Особлива увага звертається на основні характеристики термінів, їх класифікацію, фахову приналежність, особливості використання перекладацьких прийомів.

Ключові слова: термін, аграрна термінологія, фахова лексика, перекладацький прийом.

В останні десятиліття активізовано вивчення особливостей перекладу аграрних термінів, зокрема аграрних. Переклад науково-технічної термінології вважається однією з найскладніших проблем у галузі перекладознавства та лінгвістики, оскільки терміни відносяться до лексики, яка вживається головним чином фахівцями різних сфер, тому і потребує особливої уваги та вимагає достатнього рівня фахових знань, чіткості мислення та вмілого застосування. Дуже часто виникають певні труднощі при перекладі науково-технічних тестів, адже адекватний переклад є неможливим без додаткових знань, пов`язаних з походженням, класифікацією, функціонуванням та особливостями перекладу саме термінів. На сучасному етапі розвитку перекладознавства підвищена увага приділяється оптимізації перекладу термінологічних одиниць фахових мов. Володіння спеціальною термінологією на високому рівні відкриває нові можливості для вивчення та перекладу текстів спеціальної сфери. Зазначене вище зумовлює проблематику нашого дослідження.

Упродовж останніх років вітчизняними та зарубіжними лінгвістами активно розробляються питання щодо проблеми адекватності перекладу наукових текстів (О. Білодід, Л. Білозерська, О. Вакуленко, A. Дяков, І. Квитко, Т. Кияк, О. Смирницький), перекладу термінів (Г. Агапова, Н. Александрова, О. Ахманова, І. Багмут, О. Баловнєва, А. Білецький, Л. Борисова, М. Брандес, О. Дуда, О. Іванова, B. Карабан, Б. Клименко, А. Коваленко, К. Крушельницька, А. Кульчицька, Ю. Марчук, В. Мирошніченко, Л. Нелюбін, І. Носенко, С. Радецька, Е. Скороходько, Ю. Соболь, О. Суперанська, В. Фляйшер, А. Циркаль, К. Шипіло, Б. Шуневич, R. Arnzt, F. Debus), дослідження яких зробили значний внесок у розв`язання проблеми.

Проте донині залишаються малодослідженими особливості перекладу саме термінів аграрної галузі.

Метою публікації є вивчення класифікації термінів аграрної сфери, виявлення їх особливостей та основних перекладацьких прийомів.

Фахові терміни є ключовою складовою науково-технічних текстів і становлять одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на свою неоднозначність, відсутність у мові перекладу відповідників нових термінів, а також певні відмінності процесу термінотворення в німецькій та українській мовах. Термінологія в аграрній галузі є важливою складовою лексичного запасу німецької мови [3, с. 76]. На утворення термінів впливають різноманітні фактори. Кожна галузь людських знань використовує ті чи інші терміни для забезпечення своїх потреб у передачі великої кількості фахової інформації [1, с. 27].

Відомо, що термінологія будь-якої галузі знань чи професії - це не довільна сукупність окремих слів, словосполучень, символів, а певна і достатньо визначена система, оскільки незалежно від своєї структури термін має своє значення тільки як компонент певної термінологічної системи [2]. Термін має бути назвою спеціального поняття, і в цьому його головна номінативна функція. Для чіткої передачі значення терміну потрібно дослідити терміни, які функціонують як в українському, так і в німецькому науковому мовленні [4, с. 130].

У дослідженні виявлено, що у текстах інструкцій до агрохімікатів використовуються терміни з багатьох галузей науки: хімії, ентомології, сільського господарства, техніки, ботаніки, медицини, юриспруденції, чинник значно поглиблює і розширює сферу перекладу для фахівця.

При дослідженні німецьких аграрних текстів було виявлено терміни таких галузей (Таблиця 1):

Таблиця 1. Типи термінів за сферою використання.

Як зазначає А. Коваленко, при перекладі науково-технічної літератури важливе значення має взаємодія терміна з контекстом, в якому він розкриває своє лексичне значення [2, с. 65], адже лише в контексті можна зрозуміти, до якої конкретної галузі знань належить даний термін і відповідно перекласти його за допомогою максимально близького еквіваленту у мові перекладу. Тому А. Коваленко виділяє два етапи у процесі перекладу термінів: перший - це з'ясування значення терміна у контексті, а другий - це переклад значення рідною мовою [2, с. 66].

При класифікації термінів ми використали групи термінів, подані у працях А. Суперанської [5, с. 78]:

1) терміни-слова (вони виражені єдиним словом) - der Raps - Рапс, der Roggen - Жито, der Inhibitor- інгібітор;

2) терміни-словосполучення: Bundesamt fur Verbraucherschutz - Федеральне відомство захисту прав споживачів;

3) багатокомпонентні терміни - das Pumpenaggregat- насосний агрегат, die Pflanzenschutzspritze - обприскувач для захисту рослин, das Suspensionskonzentrat - концентрат суспензії (Таблиця 2).

переклад німецький термін аграрний

Таблиця 2.

Терміни, які складаються з грецьких та латинських елементів, з однаковою легкістю утворюються в багатьох мовах, до того ж форми їх побудови є дійсно міжнародними. Прикладами інтернаціональних термінів у аграрній галузі є: der Triticale - тритикале, die Hybrid - гібрид, das Insektizid - інсектицид.

Багатокомпонентні терміни або терміни-композити аграрної сфери сучасної термінологічної системи німецької мови, що підтверджують опрацьовані фахові тексти, постають одним із найпоширеніших засобів номінації відповідних понять у досліджуваній сфері людської діяльності, тому що композиція відповідає вимогам, які характеризують сутність терміна, та особливостям функціонування цієї мови [7, с. 23].

У германських та інших індоєвропейських мовах словоскладання, на думку зарубіжних дослідників, є особливо розвинутим. Композиція (словоскладання) - основний словотворчий процес у німецькій мові [6, с. 115]. Цей спосіб словотвору, як свідчить проаналізований фактичний матеріал, постає одним з могутніх джерел розвитку та поповнення німецької термінологічної системи аграрної сфери

Для німецької аграрної фахової мови характерним є словоскладання, при якому поєднуються два чи більше простих слова. Нижче подано декілька схем за якими утворюються терміни-композити німецької аграрної сфери:

Іменник + іменник (N+N) das Kontaktgift, der Wachstumsregler, Applikationstechnik. За такою словотвірною моделлю творяться терміни для позначення процесів, видів устаткування, документів.

Іменник + прикметник (N+Adj.) chlorfrei, klimaneutral, Elementarchlor, Frischwasser. За цією моделлю утворюють терміни для позначення предметів, явищ, процесів навколишнього світу

Числівник + прикметник (Num.+Adj.) drittgrofiten, erstklassiges Wissen. Формування термінів з використанням цієї моделі слугує для зазначення кількісних ознак, явищ, предметів

Як правило, у німецькій аналізованій терміносистемі функціонують багатоскладові терміни, у яких окремі компоненти нарощуються. В українській фаховій мові відповідниками таких термінологічних номінацій є найчастіше багатокомпонентні термінологічні словосполуки, як найбільш характерний спосіб вираження розгорнутого визначення: die Pflanze (укр. “рослина“), der Pflanzenschutz (укр. “захист рослин“), die Pflanzenschutzspritze (укр. “обприскувач для захисту рослин“).

Компонентний склад термінів-композитів може бути різноманітним. Продуктивність багатокомпонентних термінів аграрної сфери зумовлена тим, що вони дають змогу виразити основне поняття найточніше завдяки тому, що відповідають одразу кільком основним ознакам терміна: єдність формальної структури, інформативність, точність, однозначність, експресивна нейтральність

Щодо основних перекладацьких прийомів термінів з німецької мови українською, то одним із найпоширеніших і найпростіших прийомів перекладу терміна на лексичному рівні є прийом транскодування (побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу). При перекладі способом транслітерації не слід забувати й про фальшивих друзів перекладача, транслітераційний спосіб перекладу яких призводить до грубих викривлень змісту.

Поширені такі типи транскодування:

системи):

Thiacloprid - Тіаклоприд, das Insektizid-інсектицид, das Fungizid - фунгіцид.

Транскрибування (передача звукової форми елемента вихідної мови літерами мови перекладу): das Praparat - препарат, das Alkaloid - алкалоїд.

Також використовуються такі прийоми як:

Калькування - відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова або словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) або фрази (лексеми) переводяться відповідними елементами мови

Транслітерація (передача термінів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної перекладу.

die Aktivkohle-активоване вугілля, der Elektronentransfers-електронний перенос

Конкретизація - це спосіб перекладу, при якому відбувається заміна слова або словосполучення іноземної мови з більш широким предметно-логічним значенням на слово в перекладі з більш вузьким значенням.

das pflanzenvertraglich Gift-сумісний з рослинами інсектицид, Symptomatische Behandlung- симптоматичне лікування

У процесі перекладу лексичних елементів перекладні відповідники можуть утворюватися не лише шляхом звуження значення німецьких слів, а й розширення значення. Такою лексичною перекладацькою трансформацією, яка протилежна конкретизації, є генералізація.

Таким чином, переклад аграрних термінів є досить складним завданням для перекладача. Не дивлячись на інтенсивність глобалізаційних процесів, активне використання комунікації, перекладач повинен враховувати те, що кожна мовна система розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені культурні реалії, з'являються неологізми, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови. Переклад аграрної термінології залишається особливо актуальним для розвитку вітчизняної та світової економіки, адже адекватний переклад науково-технічної термінології оптимізує комунікаційні процеси як у бізнесі, так і в науці. Аграрні тексти містять терміни різних галузей, що ускладнює роботу перекладача. Основними інструментами перекладача при перекладі аграрних термінів з німецької українською є лексичні та граматичні трансформації, які дозволяють адаптувати текст до реалій цільової мови. Серед основних перекладацьких прийомів виділяють: транскодування, калькування, конкретизація, генералізація. Подальші дослідження термінів аграрної галузі можуть бути пов'язані з виявленням ступеня їх засвоєння в українській мові

Бібліографія

1. Д'яков А. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А. Д'яков, Т. Кияк, З. Куделько. - К.: Вид-во Дім «КМ Academia», 2000. - 218 с.

2. Коваленко, А. Я. Общий курс научно-технического перевода: Пособие по переводу с англ. языка на рус. [Текст] / А. Я. Коваленко. - К.: ИНКОС, 2003. - 320 с.

3. Рецкер, Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода [Текст] / Я. И. Рецкер / Дополнения и комментарии Д. И. Ермоловича. - М.: Валент, 2007. - 244 с.

4. Селіванова, О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми [Текст] / О. О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2008 - 712 с.

5. Суперанская, А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология: Вопросы теории [Текст] / А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. - М.: Эдиториал, 2013. - 248.

6. Arnzt R. Einfuhrung in die Terminologiearbeit R. Arnzt, H. Richt, F. Mayer - 3. Auft. Hilesheim: Georg Olms, 2002. - 331 s.

7. Debus F. Entwicklungen der deutschen Sprache in der Gegenwart und in der Zukunft? - Akademie der Wissenschaften und Literatur. - Mainz, Franz Steiner Verlag, Stuttgart, 1999. - № 2. - 56 s.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.