Лінгвістичні засоби реалізації стратегій негативної ввічливості в британському політичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвістичні засоби реалізації стратегій негативної ввічливості в британському політичному дискурсі

Галина Скічко (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов) Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Ляшук А. М.

Анотація

У статті наведено аналіз стратегій негативної ввічливості та проілюстровано її функціонування в межах дискурсивного простору виступів Терези Мей та Тоні Блера. Аналіз засобів вербалізації категорії ввічливості в політичному британському дискурсі будуємо на праці П.Браун та С. Левінсона з теорії лінгвістичної ввічливості. Негативна ввічливість передбачає уникнення мовленнєвих актів, що загрожують негативному обличчю комуніканта. Таким чином, стратегії негативної ввічливості, сприяють уникненню конфліктних ситуації, зменшенню комунікативного тиску на співрозмовника.

Ключові слова: політичний дискурс, негативна ввічливість, стратегії негативної ввічливості, негативне “обличчя ” комуніканта, мовленнєвий акт.

Постановка проблеми

В сучасній лінгвістиці не існує єдиного визначення та єдиного погляду на на лінгвістичну теорію категорії ввічливості. Однак, упродовж останніх років все більше уваги приділяється суспільним нормам та правилам комунікативної поведінки з боку лінгвістів. Науковці переконані, що від рівня володіння нормами і правилами певної спільноти залежить успішність комунікативної інтеракції. Як зазначає Ю. Степанов, мовленнєва поведінка та вибір засобів спілкування визначаються культурою, соціальними відносинами, моральними цінностями, людей, мовою яких відбувається комунікація [6, 1975]. Як зазначає вітчизняний лінгвіст Н. Дзюбак, в умовах реального спілкування дотримання усіх соціальних норм та правил ввічливості, їх реалізація можлива лише в ідеальному комунікативному акті. Недотримання певних правил поведінки дозволяє визначити певну градацію категорії ввічливості за кількома шкалами: від позитивної до негативної. від щирої до вдаваної тощо [8, c. 74].

Проблема функціонування негативної ввічливості заслуговує на особливу увагу з боку мовознавців, адже негативна ввічливість сприяє збереженню обличчя комуніканта, зменшуючи комунікативний тиск на особу. Отже, є важливим проаналізувати застосування непрямих вербальних конструкцій в процесі вербальної комунікації та виокремити феномен негативної ввічливості в окремих дискурсивних практиках, зокрема у політичному дискурсі Тоні Блера та Терези Мей, що і зумовлює актуальність даного дослідження.

Метою даного дослідження є аналіз стратегій негативної ввічливості, репрезентованими виступами британських політиків Терезою Мей та Тоні Блером.

Виклад основного матеріалу дослідження

Основним поняттям теорії лінгвістичної ввічливості є поняття “обличчя”, під цим поняттям мають на увазі позитивну соціальну цінність комунікантів. Поняття “обличчя”, введене Е. Гоффман, розглядається як позитивна соціальна цінність комунікантів [1, c. 5]. Доповнюючи теорію Гоффмана, П.Браун та С. Левінсон говорять про поняття “обличчя” як про соціальний імідж кожного члена суспільства [1, с. 131].

Спираючись на класичну теорію ввічливості, розроблену П.Браун та С. Левінсоном, які обгрунтували стереотипність моделей соціальної поведінки, використовуючи концепцію “збереження/втрати обличчя”. Основна думка даної теорії полягає в положенні, відповідно до якого, чим більше мовець створює загрозу втрати обличчя для слухаючого (Face Threatening Acts), тим більш ввічливо він буде говорити [2, 39]. Відповідно до теорії П.Браун та С. Левінсона, ввічливість проявляється у взаємному прагненні зберегти “обличчя” обох комунікантів. У свої роботі «Politeness: Some Universals in Language Usage» П.Браун та С. Левінсон вводять поняття “позитивного” та “негативного” обличчя [1, c. 61]. В широкому значенні під “позитивним” обличчям розуміють бажання людини отримати схвалення соціуму, під “негативним” в свою чергу - прагнення людини свободи дій. За П. Браун та С. Левінсоном, “позитивні” та “негативні” існують універсально в міжкультурній комунікації.

Як стверджують П. Браун та С. Левінсон, “Face Threatening Acts” - це акти, котрі завдають шкоди обличчю співрозмовника шляхом виявлення опозиції його бажанням та прагненням [3]. Таким чином, диференціюють акти, які становлять загрозу для “позитивного” та “негативного” обличчя відповідно. У сучасній розрізняють стратегії позитивної та негативної ввічливості. Стратегія позитивної ввічливості сприяє зближенню комунікантів, мінімізуючи загрозу позитивному обличчю. співрозмовника. Негативна ввічливість навпаки створює загрозу негативному обличчю та підкреслює дистанцію між комунікантами. Враховуючи цей факт, будь-який комунікант намагається уникати потенційних загроз, що реалізується у формі комунікативних стратегіях. В умовах політично заангажованого суспільства поняття “позитивного” та “негативного” обличчя становлять особливе зацікавлення для дослідження категорії ввічливості в контексті політичного дискурсу. Притримуючись думки П. Браун та С. Левінсона негативна ввічливість як компонент глобальної стратегії ввічливості реалізується у десяти тактичних прийомах: «Стратегія непрямого висловлювання»; «Стратегія ухилення»; «Стратегія виявлення песимізму»; «Стратегія мінімізації ступеня втручання»; «Стратегія маніфестації поваги»; «Стратегія вибачення»; «Стратегія деперсоніфікації»; «Стратегія апелювання до норми»; «Стратегія номіналізації»; «Стратегія взяття обов'язку по відношенню до адресата» [1, с. 131].

Досліджуваний матеріал з 199 фрагментів виступів британських політиків, Терези Мей та Тоні Блера, дозволяє простежити особливості вербалізації стратегій і тактик негативної ввічливості. Стратегії негативної ввічливості передбачають уникнення мовленнєвих актів, що загрожують негативному обличчю комуніканта.

Стратегія 1 «Стратегія непрямого висловлювання», яка полягає у зменшенні ступеню комунікативного тиску на адресата за допомогою опосередкованих засобів передачі інформації та реалізується в імпліцитних мовленнєвих актах [1, с. 132]. Прикладом реалізації стратегії 1 є тактика ритуалізації імперативу, внаслідок якої імперативні висловлювання трансформуються у більш ввічливу форму. Одним із засобів даної тактики є використання лексико-граматичної структури would+verb як в питальних так і розповідних реченнях. Наприклад: I would particularly like to congratulate my Parliamentary Private Secretary, my hon. Friend the Member for West Aberdeenshire and Kincardine (Andrew Bowie), who completed the marathon with the fastest time of any Member of Parliament (Theresa May) [12, фрагмент 2].

What would the right hon. Gentleman's party offer young people? (Theresa May) [12, фрагмент 6].

Prior to the Budget, it would be wholly wrong if my right hon. Friend announced the companies or the amounts of the windfall tax (Tony Blair) [11, фрагмент 12].

Наступним засобом іллокутивної сили мовленнєвого акту в політичному дискурсі, репрезентованому виступами Терези Мей є модальне дієслово “may”, за допомогою якого Прем'єр пом'якшує тиск на співрозмовника. Наприклад: First, may I commend the hon. Lady for the work that she has done with others in this House to ensure that that inquiry is taking place? [12, фрагмент 45].

May I first say to the right hon. Gentleman - he made a reference to care companies at the beginning of his question ... [12, фрагмент 10].

May I also remind the hon. Lady that the Scottish Government now have extra powers in relation to welfare, which, so far, they have been reluctant to use?[12, фрагмент 25].

У ході аналізу помічаємо, що поширеним випадком застосування тактики ритуалізації імперативу є вживання лексико-граматичного засобу “could” в розповідному реченні. Наприклад: We could try and pretend the problem isn't there and hope that it will go away, but it won't. It will grow each year (Theresa May) [10, фрагмент 5].

We could play politics with it, as the Labour Party is doing (Theresa May) [10, фрагмент 5]. Or we could show how we can fix it. And that's what I've done (Theresa May) [10, фрагмент 5].

You can ignore it, you can put your head in the sand, or you could try and play politics with it (Theresa May) [10, фрагмент 13].

Стратегія 2 «Стратегія ухилення» передбачає трансформацію прямого питального висловлювання в непряме із використанням хеджів - маркерів невпевненості [1, с. 142]. Маркери невпевненості - хеджи, були вперше проаналізовані Г. Лакоффом у праці Hedges: A Study in Meaning Criteria and the Logic of Fuzzy Concepts (1972). За Г. Лакоффом, хеджи - це особливі конструкції, які вживаються задля посилення або послаблення однозначності трактування повідомлення [4, 293]. Тоді як П. Браун та С. Левінсона визначають хеджи як «частки слова або словосполучення, що модифікують ступінь фразової приналежності присудка або іменникової фрази в мовленнєвій одиниці» [1, с. 217].

Досліджувана стратегія реалізується в політичному дискурсі Терези Мей та Тоні Блера за допомогою таких тактик:

обмеження власною оцінкою;

пом'якшення категоричності висловлювання;

припущення та опосередкованого запиту інформації.

Тактика обмеження власною оцінкою полягає в суб'єктивізації висловлювання. реалізується мовленнєвими засобами хеджами - “well” та “I think” /“I believe” /“I suppose”. Наприклад: And you know, I think it was a moment when I thought it was important that the country stay together, and that it united around the Queen...(Tony Blair) [9, фрагмент 63]. So, I think the same feelings that gave rise to Brexit gave rise to the election of Donald Trump (Tony Blair) [9, фрагмент 63].

Well, as I say, the only poll that counts is the one that actually takes place on the 8th June (Theresa May) [10, фрагмент 2].

Well if you look at the issues around people who are - as you say I mean I talked about people who were `just about managing'... (Theresa May) [10, фрагмент 38].

And I believe that I've set out my vision for that strength in negotiations and that stronger plan (Theresa May) [10, фрагмент 1].

Well as I say the election will be about trust (Theresa May) [10, фрагмент 54].

Putting one person - who will be responsible to the Home Secretary - in charge of all aspects of co-ordinating Government policy on the problem, we believe that we will give ourselves a far better chance of dealing with that evil in our midst (Tony Blair) [10, фрагмент 54].

Аналіз показує, що тактика пом'якшення категоричності висловлювання та тактика припущення знайшли вираження у політичному дискурсі Тоні Блера і реалізуються за допомогою наступних лексичних засобів: “possibly” / “sort of”. Наприклад: Unless we try to give them some sort of chance to escape from that welfare dependency, we shall be in this difficulty for ever [11, фрагмент 17].

We shall do everything that we possibly can, in the interests not only of the farming industry but of Britain's good standing abroad [11, фрагмент 5]. I n many parts of the United Kingdom, as much as 50 per cent. - possibly more - of crimes are linked to drug abuse [11, фрагмент 6].

Well, the thing is this: it's - what you learn about politics, particularly when you come to power after a sort of great election victory (Tony Blair) [9, фрагмент 59].

Стратегія 3 «Стратегія виявлення песимізму» актуалізується у прояві сумніву та невпевненості у доречності висловлювання і зорієнтована на підкреслення незалежності дій адресата. Згідно із думкою Дж. Ліча, це стратегія “імплікує припущення мовця про те, що адресат розуміє його бажання залишити за адресатом можливість відмови виконати дію” [5, с. 170].

Стратегія прояву песимізму у досліджуваному матеріалу політичного дискурсу Терези Мей та Тоні Блера знаходить відображення за допомоги тактики сумніву за допомогою лексичних засобів - вставних слів - “maybe” / “possibly”. Наприклад: In many parts of the United Kingdom, as much as 50 per cent. - possibly more - of crimes are linked to drug abuse (Tony Blair) [11, фрагмент 6].

I think in the end, you can do what you can in the current circumstances to help people and maybe in some way you can protect industry for a short period of time... (Tony Blair) [9, фрагмент 12].

Стратегія 4 «Стратегія мінімізації ступеня втручання» пов'язана із пом'якшенням шкоди негативному обличчю в комунікації [5, c. 176]. В межах даної стратегії реалізується тактика наголошення обмеженої квантативності об'єкту дії та зазначення недовготривалості дії, які виражені, наприклад, вставними лексичними засобами - “only” / “just”. Наприклад: He has previously been hauled up by, I think, the UK Statistics Authority for failing to quote the crime survey and for only quoting police-recorded crime. (Theresa May) [12, фрагмент 25].

Well, as I say, the only poll that counts is the one that actually takes place on the 8th June (Theresa May) [10, фрагмент 2]. As I say, there's only going to be a choice between two people as to who's sitting opposite those 27 European countries, me or Jeremy Corbyn (Theresa May) [10, фрагмент 2].

Just one figure: in ten years ' time there will be two million more people over the age of 75. (Theresa May) [10, фрагмент 5].

Стратегія 5 «Стратегія маніфестації поваги» полягає у наголошенні або підвищенні “обличчя” адресата. В межах політичного дискурсу стратегія маніфестації уваги реалізується тактиками номінації соціального статусу комуніканта, демонстрації підвищеного ставлення до нього. Дана стратегія зафіксована у виступах обох британських політиків і виражена лексичними засобами - “Mr”/ “Mrs” / “Ms” / “Gentlemen” / “Lady” / “The honorable” / “my honorable”. Наприклад: First, I congratulate the hon. Gentleman, who I understand was another of the London marathon runner' hon. Lady has consistently stood up and asked me about meetings that took place in No. 10 and she has had answers about meetings that took place in No. 10. My hon. Friend the Minister for the Constitution has written to her about this matter (Theresa May) [12, фрагмент 23].

May I also remind the hon. Lady that the Scottish Government now have extra powers in relation to welfare, which, so far, they have been reluctant to use?[12, фрагмент 25].

I recognise the hon. Lady's concern about the case she has raised (Theresa May) [12, фрагмент 32].

I agree with my hon. Friend in his recognition of the valuable part that ministers of religion from all faiths play in their local communities (TheresaMay) [12, фрагмент 19].

My hon. Friend is absolutely right (Tony Blair) [11, фрагмент 3]. Indeed, today my right hon. Friend the Home Secretary is announcing a series of measures that I hope will have a beneficial effect on cutting crime (Tony Blair) [11, фрагмент 3].

As my hon. Friend may know, we are committed to proper testing and treatment for all offenders who have a drugs problem (Tony Blair) [11, фрагмент 6].

I hope that, in time, it will prove to be for the benefit of all hon. Members. (Tony Blair) [11, фрагмент 7].

Стратегія 6 «Стратегія вибачення» полягає у визнанні провини і в контексті аналізованого матеріалу реалізується у тактиці визнання завданої шкоди і виражена , наприклад, лексичним засобом - “sorry”. Наприклад: I am sorry that the right hon. Gentleman did not take the opportunity to welcome the anniversary of the Union between Scotland and England (Theresa May) [12, фрагмент 5].

Стратегія 7 «Удавайся до імперсоналізації мовця і слухача» спрямована на уникнення прямої загрози негативному “обличчю” комуніканта в результаті переходу на безособистісне або абстрактне спілкування, що на лексичному рівні реалізується з адопомогою уникнення особових займенників I, We, You. [6, с. 190] В межах аналізованого матеріалу дана стратегія знаходить відображення в наступних тактиках: тактика посилання на масові авторитети, тактика посилання на окремі невизначені авторитети.

Прикладом тактики посилання на масові авторитети є наступні фрагменти: Everybody has known that the decisions on who - whether British Telecom or anyone else - will be liable for the windfall tax will be taken by my right hon. Friend the Chancellor in the normal way (Tony Blair) [11, фрагмент 12]. ввічливість дискурсивний мовленнєвий комунікативний

Прагматичний потенціал тактики посилання до окремих невизначених авторитетів може бути представлений наступними фрагментами: Some of the regulators have already said that they would not consider it right for the windfall tax to lead to any increase in prices (Tony Blair) [11, фрагмент 13].

I have to say to the right hon. Gentleman that I will take no lectures on this from somebody who voted against more money for the police and voted against tougher laws on knife crime, because that is not helping the police or our citizens. (TheresaMay) [12, фрагмент 12].

May I first say to the right hon. Gentleman - he made a reference to care companies at the beginning of his question, with a suggestion that this is a worrying time for all those who are in provision provided by those care companies - that, of course, it is a concerning time for them, for their families and for the employees of the company concerned? (TheresaMay) [12, фрагмент 10].

В контексті тактики посилання до невизначених авторитетів було ідентифіковано випадки застосування плюралізму, який ілюстровано у досліджуваному матеріалі лексичними структурами з вказівкою на узагальнення об'єкта уваги: “people” / “those” / “millions”. Наприклад: I am sure that Members across the whole House are always pleased when young people take an interest in and attend the proceedings of this Chamber, as those from Fitzwaryn School are doing today (Theresa May) [12, фрагмент 1].

As my hon. Friend says, it is time the SNP stopped ignoring those millions of Scots who do not want another independence referendum and got on with the day job of focusing on the issues that matter to people, such as schools and the economy (Theresa May) [12, фрагмент 4].

Some of the regulators have already said that they would not consider it right for the windfall tax to lead to any increase in prices. (Tony Blair) [11, фрагмент 13].

That brought together people from all organisations - from community organisations and charities, as well as police forces and others - to ensure that we can tackle what is a whole-of-Government and whole-of-society issue (Theresa May) [12, фрагмент 21].

Стратегія 8 «Стратегія апелювання до норми» застосовується з метою зняття з комуніканта відповідальності, апелюючи до загальноприйнятих суспільних правил. При цьому реалізується тактика маніфестації існуючих суспільних норм та вимог, які покликані на врегулювання поведінки членів соціуму, їх взаємодію та комунікацію.

Найбільш характерним для політичного дискурсу Терези Мей та Тоні Блера є дискурсивний епізод, що демонструє вживання стратегії апелювання до норми, яка виражена лексико-граматичними засобами - “It is necessary” / “It is important” / “It is essential” / “There is no doubt”. Наприклад: We have ensured that somebody moving on to universal credit can get 100% advance payment where that is necessary for them (Theresa May) [12, фрагмент 25].

It is important not only that we apply that scheme in Northern Ireland, which has a traceability scheme... (Tony Blair) [11, фрагмент 4]. It is the right and civilised thing to do. (Tony Blair) [11, фрагмент 4].

It is absolutely essential that we bear down on every single aspect of the problem (Tony Blair) [11, фрагмент 6].

It is far better now that we take the politics out of setting interest rates and that we do not play politics with people's mortgages (Tony Blair) [11, фрагмент 10].

The reason for introducing the windfall tax is clear. There is no doubt that vast excess profits were made. There is also no doubt that it is essential that we give hope and opportunity to those hundreds of thousands of young people at present without them in our society (Tony Blair) [11, фрагмент 14].

Стратегія 9 «Стратегія номіналізації» передбачає вживання так званого “іменникового” стилю [6, с. 207]. На думку О. Малої, “іменниковий стіль з його узагальненістю та об'єктивністю призводить до ефекту відсторонення мовця і адресата від змісту висловлювання, тому він пом'якшує іллокутивний смисл акту, що загрожує “обличчю” [7, с. 171]. Прикладом даної стратегії є дискурсивний фрагмент виступу Тоні Блера виражений віддієслівними іменниками “putting” / “abandoning”. Наприклад: Putting one person - who will be responsible to the Home Secretary - in charge of all aspects of co-ordinating Government policy on the problem, we believe that we will give ourselves a far better chance of dealing with that evil in our midst [11, фрагмент 6].

There are ways you can deal with the problems without abandoning the whole principle...])), фрагмент 5].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Досліджуваний матеріал з 199 фрагментів виступів британських політиків, Терези Мей та Тоні Блера, дозволяє простежити особливості вербалізації стратегій і тактик негативної ввічливості. Стратегії негативної ввічливості передбачають уникнення мовленнєвих актів, що загрожують негативному обличчю комуніканта. Як глобальна стратегія негативна ввічливість створює загрозу негативному обличчю та підкреслює дистанцію між комунікантами. Таким чином, стратегії і тактики негативної ввічливості, що зазначені у статті, сприяють уникненню конфліктних ситуації, зменшенню комунікативного тиску на співрозмовника. У досліджуваному матеріалі виступів британських політиків знайшли вираження дев'ять із десяти стратегій негативної ввічливості, а саме: «Стратегія непрямого висловлювання»; «Стратегія ухилення»; «Стратегія виявлення песимізму»; «Стратегія мінімізації ступеня втручання»; «Стратегія маніфестації поваги»; «Стратегія вибачення»; «Стратегія деперсоніфікації»; «Стратегія апелювання до норми»; «Стратегія номіналізації». У ході аналізу виявлено, що найбільш продуктивними стратегіями негативної ввічливості для Терези Мей та Тоні Блера були стратегії: ухилення, маніфестації поваги, апелювання до норми, які виражені лексико-граматичними засобами пом'якшення категоричності висловлювання, підкреслення соціального статусу адресата, зменшення комунікативного тиску на комуніканта. У досліджуваному матеріалі не було виявлено прикладів реалізації «Стратегії взяття обов'язку по відношенню до адресата», що може свідчити про небажання робити послугу і брати відповідальність.

Бібліографія

1. Brown P., Levinson S. Politeness: Some Universals in Language Use / P. Brown, S. Levinson. - Cambridge : CUP, 1987. - 345 p.

2. Габелко О. М. Категорія ввічливості як складова мовного етикету в сучасній англійській мові / О. М. Габелко // Філологічні записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2012. - № 23. - С.39-41.

3. Lakoff R. T. The logic of politeness ; Or, minding your p's and q's / R. T. Lakoff // Papers from the Ninth Regional Meeting of the Chicago Linguistic Society, 1973. - P. 292 - 305.

4. Leech G. Principles of Pragmatics / Geoffrey Leech. - London, NY. : Routledge, 1983. - 250 p.

5. Степанов Ю. С. Основы общего языкознания / Юрий Сергеевич Степанов. - [2-е изд.]. - М. : Просвещение, 1975. - 271 с.

6. Малая О. Ю. Реалізація мовленнєвих стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів : Дис.канд. наук: 10.02.04 - - 231 c.

7. Дзюбак Н. М. Аспекти дослідження категорії ввічливості в сучасному мовознавстві / Н. М. Дзюбак // Філологічні записки: Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, - 2015. - №40. - С. 7375.

Размещено на Allbest.ru