Семантичний опис мовних одиниць у межах лексико-семантичного поля та семантичних груп

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантичний опис мовних одиниць у межах лексико-семантичного поля та семантичних груп

Наталія Качинська, студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету іноземних мов; Ляшук А.М., кандидат філологічних наук, доцент

Огляд літератури, присвяченої розробці теоретичних питань лексичної семантики, зокрема лексико-семантичного поля, свідчить про постійний інтерес дослідників до принципів об'єднання лексем у лексико- семантичні структури. Семантичне поле є такою системою, завдяки якій здійснюється вивчення семантичних змін у мові. Про закономірності семантичних зв'язків між мовними одиницями і про системний характер лексики писали в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. (О. Потебня, М. Покровський, Р. Мейер, Г. Іпсен та інші). Р. Мейер, наприклад, виділяє три типи семантичних полів: 1) природні (назви дерев, тварин, частин тіла та ін.); 2) штучні (назви військових звань, складові частини механізмів та ін.); 3) напівштучні (термінологія мисливців і рибалок, етичні поняття та інші [1, с. 105].

Й. Трір став основоположником теорії про системний характер мови, розробивши нові принципи системного аналізу лексики та використавши у своїх дослідженнях обширний фактичний матеріал. Теорія Й. Тріра тісно пов'язана з учениям В. Гумбольдта про внутрішню форму мови, також вона опирається на думки Сосюри про мовні значимості. Глобальну систему мови, за Й. Тріром, можна розділити на два паралельні види полів - понятійні та словесні. Л. Вейсгербер розвивав теорію поля як систему, законом розвитку якої вважав закон органічного виокремлення з цілого. Вчений приділяє увагу словесним полям, досліджуючи безпосередньо значення слів. Намагаючись створити поле, Л. Вейсгербер виходив із головного слова, вивчаючи диференціальні ознаки значень слів у полі, заклавши таким чином основи компонентного аналізу. Вивчення лінгвістичних голів продовжили Г. Іпсен, В. Порциг, Ф. Філін та В. Кодухов, які розглядали структуру лексико-семантичного поля, що має ядро і периферію [2]. С. Денисова зазначає, що семантична будова поля (ядерно-периферійна структура в мові) «утворена не за ознаками бінарної опозиції, а за принципом градуювання - ступеня виявлення ознак із центром, що складається з ознак високого ступеня детермінованості, і периферії - явищ із високим рівнем варіативності» [3, с. 65].

Семантична впорядкованість словесного поля зумовлена семантичною ознакою - словесним значенням одиниць, що входять до його складу, дослідження цих «семантичних ознак», дозволяє порівнювати структурно-семантичні організації полів різних мов [2]. Традиційно дослідження лексики в аспекті польової організації здійснюється у двох напрямах: 1) ономасіологічному (від поняття) і 2) семасіологічному (від слова). Ю. Караулов вважає, що домінантним є другий підхід, визначаючи лексико-семантичне поле як групу слів однієї мови, що мають досить тісний змістовний зв'язок [4, с.57]. За І. Арнольдом до одного лексико-семантичного поля відносимо одиниці зі спільним компонентом значення, різним граматичним значенням пов'язані однією і тією ж темою [5, с. 251].

У сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле - це спосіб відображення системної організації словника, де лексико-семантичне поле - це семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно- периферійну структуру, існування зон семантичного переходу. Їхня будова повторює принципову будову багатозначних слів [3, с. 78].

Обмеження одним лексико-граматичним класом звужує дослідження, тому що поза увагою залишаються мовні одиниці, що співвідносяться з тим же поняттям, але належать до інших частин мови. Зв'язок методу компонентного аналізу з теорією лексико-семантичного поля акцентується у працях дослідників, які вважають, що «теорія поля й аналіз за семами доповнюють один одного» [3, с. 11]. Тому в кожному визначенні лексико-семантичного поля присутні окремі елементи методу компонентного аналізу або загальні уявлення про компонентну структуру значення в лексиці.

Лексико-семантичні поля утворюються з окремих семантичних груп. Кожна семантична група характеризується своєрідним способом членування «шматочка» об'єктивної дійсності, який вона віддзеркалює [6, с. 25]. У середині лексико-семантичних груп виділяють ще менші угрупування поєднані відношеннями синонімії, антонімії, які можна назвати семами. Семою є елемент змістової сторони мови, що відбиває різноманітні види інформації про навколишню дійсність, визначається словом чи словосполученням, що відокремлює одне значення від інших і відображає властивості об'єктів, які вона розрізняє [6, с. 38 - 39].

В. Шаховський ввів наукове поняття емосеми [7, с. 14], сутність якого розкривається як окремий вид сем, що співвідносяться з емоціями того, хто говорить. Ці семи виражаються у семантиці слова як сукупність семантичної ознаки «емоція» і семних конкретизаторів: «любов», «зневага», «приниження». Сема емотивності може відображати емоційний процес стосовно будь-якої особи: тієї, що говорить, слухає або якоїсь третьої особи. Сема емотивності, що виступає в статусі категоріально-лексичної семи, виконує функцію ідентифікуючого фактору й, зазвичай, являє собою аналітичне сполучення, що будується за моделлю «поняття про почуття + конкретне визначення якогось почуття», наприклад, любити - відчувати глибоку прихильність до когось, чогось; боязкість - почуття страху, побоювання.

Розглядаючи лексичну маніфестацію емотивних значень, можна відзначити, що на верхівці ієрархії знаходяться семантичні протиставлення «любов - ненависть», «радість - горе». Ця семантична опозиція має глобальний характер, тому що входить до складу основних семантичних протиставлень, що мають для народів світу універсальний характер. Деякі інші емотивні значення (смуток, доброта, злість, страх, сором) також можна віднести до класу універсальних, враховуючи їх широке вживання в англійській та інших мовах [8].

Любов є одним з основних невід'ємних складових ментальності людини. Любов, кохання є одним із загально оцінних понять, що складають основу тезаурусу мови нації, як добро, щастя, дружба. У мові процес вербалізації поняття LOVE має найрізноманітніші форми і способи виявлення: любов універсальна і індивідуальна; емоційна; соціальна; можна говорити про любов до батьківщини, любов до своєї справи, любов між друзями, любов до праці, любов між батьками й дітьми, братню любов і любов у родині, любов до ближнього і любов до Бога. Любов - одна з фундаментальних властивостей людського існування. На думку багатьох мислителів, вона є найважливішою складовою людського духу. Любов належить до динамічної рефлексії почуттів і стосунків, вона постійно розвивається змінює свою силу, спрямованість, форми існування. Вона є своєрідною формою ставлення людини до світу і вищою моральною цінністю, яка визнається такою протягом багатовікової історії людства. Любов - це істинне морально-естетичне почуття, яке базується на емоційно-духовному переживанні, зацікавленості, симпатії, що виражається у цілеспрямованій прихильності до предмета любові, у безкорисливому і самовідданому прагненні до нього. Специфічний зміст любові складають вибірковість, самовідданість, духовна близькість і висока емоційно-духовна напруга, ідеалізація предмета любові, здатність загостреного сприйняття навколишнього світу. Почуття любові виявляється у найрізноманітніших людських стосунках.

Лексична одиниця LOVE в прагматичній і в багатозначній англійській мові давно вже перейшла в розряд буденно-чергового звернення. Наприклад: англійське I love you - знайоме всім. I love it говорять, маючи на увазі «мені це подобається, це я люблю», коли розмірковують про свої захоплення, смаки, уподобання. My love - це вже більш інтимно і стосується особистого по відношенню до коханої людини. Вираз Love story використовується для позначення поняття любовний роман, історія.

У свідомості носіїв англійської мови конденсуються різнопланові уявлення про почуття кохання. В Оксфордському словнику лексична одиниця love має такі значення: 1) a) warm affection, attachment (теплі стосунки, прив'язаність, прихильність); b) act of kindness (вияв доброти); 2) strong predilection, liking or fondness for, or devotion to (сильна пристрасть, вподобання, захоплення чи нахил до чогось); 3) a) attachment which is based upon difference of sex; the affection which subsists between lover and sweetheart and is the normal basis of marriage (прихильність, що ґрунтується на протилежності полів; прив'язаність, що існує між закоханими і є основою подружнього життя); b) amatory relations, love-affairs (інтимні стосунки); 4) a) a beloved person (кохана/-ний); b) the object of love; the beloved (об'єкт любові, улюбленець). Отже, лексема love тлумачиться як почуття до особи іншої статі, що виявляється у турботі, уважності до неї, а також тим, що людина радіє присутності іншій особі та прагне чути від неї схвалення. Це почуття прихильності, вірності, яке з'являється від уподобання привабливих рис зовнішності чи характеру, від інстинктів, природних стосунків або симпатії.

Ядерний елемент love окресленого поля утворює тісний зв'язок з лексемами affection, attachment, представляючи спільне поняття доброзичливості, гарячої любові, ніжних почуттів, захоплення, любовної прив'язаності. У системі мови зазначені одиниці функціонують як синоніми і в словникових дефініціях тлумачаться одна за допомогою іншої та мають спільну сему `fondness '.

Семантика одиниці attachment містить уявлення про сильне уподобання, прив'язаність, вірність. Лексеми affection та love характеризують почуття при стані закоханості, причому остання - сильніші та інтенсивніші, і має значення пристрасті. Семантика елемента affection маніфестує душевний стан людини, що позначає емоції або почуття, їх вияв із підкресленням того, що вони можуть виражатися як явища, схожі на сильну непереборну пристрасть, навіть хтивість. У лексемі passion міститься вказівка на інтенсивне, всеохоплююче, поглинаюче почуття пристрасті.

Лексема to love, яка маніфестує дію любити, бути закоханим, семою `love' об'єднана з одиницею affection. Опозиція спостерігається між одиницями to love - to like, де остання розкриває значення дії подобатись, захоплюватись, отримувати задоволення, виконуючи якусь дію. Поняття відданості певній особі чи справі, прихильності, глибокої прив'язаності й любові представляє мовна одиниця devotion, значення якої характеризується високим ступенем вияву людських стосунків.

Поняття LOVE в англійській мові відображається дієсловом і іменником. В англійській мові дієслово LOVE має п'ять різних значень:

1. to love - любити, кохати. Семна структура лексеми LOVE включає такі компоненти: feeling', 'attraction', 'warmth', 'desire', 'fondness', 'attachment'. Це дієслово висловлює самі високі почуття:

- до коханої: 1. I do love a woman. 2And she's fair who I love. 3.I love you better than I love myself. 4.My heart's dear love is set оп the fair daughter of rich Capulet.

- до родини: 1. Listen, she loved her cousin Tybalt dearly, and so did I. 2.My mistress is the sweetest lady. Lord, Lord! When she was a little chatterbox... 3. What, lamb! What ladybird! God forbid! Pretty fool!

- до друзів: l.This gentleman, the prince's near ally, my very friend, has gotten his fatal wound on my behalf.

- No, Romeo is the very small spot of courtesy.

2. to like - це дієслово означає любов до друзів, до предметів побуту. Семна структура лексеми like включає такі компоненти: 'enjoyable', 'agreeable', 'feel', 'toprefer or wish'.

Дієслово like містить у собі позитивну оцінку і відноситься до навколо ядерної зони досліджуваного лексико-семантичного поля не за частотністю вживання у досліджуваних нами сценах п'єси, а за вагомими семантичними ознаками, оскільки воно за цими ознаками може замінити інші дієслова даного поля. Воно є найзагальніше за значенням, означає не занадто сильне і глибоке почуття, яке має інтелектуальну та емоційну основу, позбавлене специфічних форм прояву, і з таким же успіхом осмислюється як вираження постійних властивостей людини (симпатія, прихильність) або її дійсного стану задоволення to like, хоча існують об'єкти (батьки, друзі, свобода, життя) стосовно до яких вважається доречнішим почуття любові (to love), ніж простої симпатії (to like).

Отже, love припускає набагато більшу глибину переживання або прихильності, ніж like, як і like, так і love не вказує на якісь зовнішні вияви любові, а відображає це почуття або, як постійну властивість людини, або як її актуальний стан: to love one's profession (one's friends, one's children, one's teachers, one's native place). До цього поля ми також відносимо низку дієслів, які утворюють його периферію, а саме: enjoy, amuse, admire, please, appreciate, respect . Наприклад: Tybalt, the reason that I have to like you does excuse very much the rage that is appropriate for such a greeting. I never injured you, but love you better than you can possibly imagine.

3. to be fond of - ця межа любові відноситься до звичок, уподобань. Семна структура лексеми to be fond of включає такі компоненти: 'loving', 'tender', 'doting', 'amateur', 'crazy'. Наприклад: Romeo is fond of dances! Benvolio and Mercutio are very fond of joke, especially horseplays. They also are fond of being variance with Capulet.

4. to care - дієслово, яке включає і почуття і його прояви, принести квіти, запросити до театру, зустрітися. Семна структура лексеми to care включає такі компоненти: 'to be troubled, concerned', 'anxiety', 'help'. Відмінна, красива особливість почуття, виражена лексемою care - це піклування. Піклування до дітей, батьків, людей похилого віку, інколи виражає байдужість. Наприклад: People may think we didn't care for him. By my heel, I care. Well, well, you have a careful father, child. Romeo was full of tender care for Juliet.

5. to nurse - лексична одиниця, яка відображає поняття турботи, любові до дітей, материнську любов, догляд за рідною людиною. Семна структура лексеми to nurse включає такі компоненти: 'to look after (a child)', 'to attend to carefully'. Наприклад: You were the prettiest baby that I ever nursed. I nursed her daughter.

Семантика мовних одиниць на позначення поняття LOVE, пов'язана певним змістовим стрижнем позитивного почуття, незалежно від належності до однієї чи різних частин мови. Семантичне членування поля зумовлене реалізацією обов'язкової категорії у певних сукупностях сем, різноманітні комбінації яких утворюють його семантичні групи. Семантичні групи, які містять найбільше семантичних компонентів входять до ядерної зони лексико-семантичного поля. У навколо ядерній частині лексико-семантичного поля LOVE виокремлюємо чотири позитивні семантичні групи: amour, happiness, friendship, family.

семантика love англійський дієслово

Бібліографія

1. Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.С., Кійко С.В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. - Ч.: УТА, 2000. - 196 с.

2. Шевченко І.Г. Теорія лексико-семантичного поля у дослідженнях мовознавців. - Рубрика: Соціум. Наука. Культура. - Філологічні науки

3. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. - К.: Вид-во Київського держ. лінгвістичного ун-ту, 1996. - 294с.

4. Караулов Ю.Н.. Структура лексико-семантического поля //Филологические науки. - 1972. - №1. - С.57 -68.

5. Арнольд И.В. Лексико-семантическое поле в языке и тематическая сетка текста // Арнольд И.В. // Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб.ст. / Науч. ред. П.Е. Бухаркин. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1999. - С. 250 - 259.

6. Ляшук А.М. Семантична структура лексики на позначення понять права української та англійської мов: Монографія. - Кіровоград: «Код», 2008. - 224с.

7. Шаховский В.И. Эмотивный компонент значения и методы его описания: Учебное пособие к спецкурсу. Волгоград, 1983.

Размещено на Allbest.ru