Семантика дієслова horen "чути" в двн. та свн. текстах та його реконструкція
"Слухатися когось" як лексико-семантичний варіант дієслова horen. Аналіз динаміки розвитку семантики та форм дієслова horen в німецькій мові. Особливості дослідження семантики слова та словникового складу мови. Характеристика сучасного літературознавства.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.05.2022 |
| Размер файла | 31,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Семантика дієслова horen "чути" в двн. та свн. текстах та його реконструкція
Тупікова Т.В. кандидат філологічних наук, доцент,
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Козак Т.Б. кандидат філологічних наук, доцент,
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Анотація
У статті розглядається динаміка розвитку семантики та форм дієслова horen в німецькій мові, і на цій основі реконструюється його давній стан. На основі аналізу пам'яток двн. періоду були відзначені чотири значення двн. дієслова horen. Першою за ча-стотою вживання є лексема horen зі значенням «сприймати на слух когось або щось». Дру-гою за частотою реалізації є словоформа horen в значенні «слухатися, коритися комусь або чомусь», а також вживання ії як вказівної частки (спонукання до чогось). Четвертим лексико-семантичним варіантом дієслова horen є «здатність до слухового сприйняття». В середньоверхньонімецьку епоху, виходячи з аналізу текстів свн. періоду, існувало три лексико-семантичні варіанти дієслова horen. Першим за частотою реалізації в текстах є свн. horen в значенні «сприймати на слух когось або щось». Другим лексико-семантич-ним варіантом дієслова horen є «слухатися когось». І в свн. текстах словоформа horen реалізується в переносному значенні «пізнавати когось». Протягом свн. періоду давня форма horen, отримавши умлаут, поступово набула на письмі вигляд h&ren. Порівняння семантики розглянутого дієслова в двн. та свн. текстах показало, що найбільш вживаним виступає її варіант «сприймати на слух», що, очевидно, пояснюється давністю існування цієї семи. Розвиток значення слова h&ren свідчить про деяке абстрагування цієї лексеми в свн. період, в результаті чого з'явився смисл «пізнавати».
Під час історичного розвитку мови скорочується вживаність дієслова horen в прямих значеннях і розширюються його лексико-семантичні варіанти в переносному значенні. Аналіз двн. та свн. текстів показав, що семантика horen змінюється у напрямку від конкретного вжитку до абстрактного і має таку деривацію: 'сприймати органом слуху' ^ 'слухати' ^ 'слухатись' ^ 'звернути увагу' ^ `впізнати'. В основі мотивації зазначеного дієслова знаходиться іменник ic.*kwes- зі значенням 'вухо', і звідси походять споріднені слова двн. horen та двн. ora, hora 'вухо'.
Ключові слова: дієслово horen 'чути', семантичні характеристики, розвиток семан-тики, давні німецькі тексти, реконструкція праформ.
Аннотация
Семантика глагола horen ,слышать' в двн. и свн. текстах и его реконструкция
Тупикова Т.В. кандидат филологических наук, доцент, Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова
Козак Т.Б. кандидат филологических наук, доцент, Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова
В данной статье рассматривается динамика развития семантики и словоформ глагола horen в немецком языке, проведена лингвистическая реконструкция и выявлена первичная мотивация исследуемой лексемы. На основе анализа литературных памят-ников двн. периода были определены четыре значения двн. глагола horen. Первой по ча-стоте употребления является словоформа horen в значении «воспринимать кого-либо, что-либо на слух». Второе место по частоте реализации занимает лексема horen в зна-чении «слушаться, подчиняться кому-либо, чему-либо», а также употребление данной словоформы в качестве указательной частицы. И четвертым лексико-семантическим вариантом глагола horen в двн. языке является «способность к слуховому восприятию». В средневерхненемецкую эпоху первым по частоте реализации в текстах является свн. horen в значении «воспринимать на слух кого-либо, что-либо». Вторым лексико-семан-тическим вариантом глагола horen является 'слушаться кого-либо'. И, наконец, в свн. текстах словоформа horen реализуется в переносном значении `узнавать кого-либо'. В течении свн. периода древняя форма horen, получив умлаут, постепенно приняла на письме вид h&ren. Сравнение семантики рассмотренного глагола в двн. и свн. текстах показало, что наиболее употребительным выступает ее вариант 'воспринимать на слух'. Развитие значения слова h&ren свидетельствует о некотором абстрагировании этой лексемы в свн. период, в результате чего появился смысл 'узнавать'. Анализ тек-стов двн. и свн. времени существования немецкого языка позволяет предположить, что в основе семантики глагола horen с точки зрения древности существования и частоты реализации находится значение 'слушать'. Развитие семантики двн. horen шло в направ-лении от конкретного употребления к абстрактному: `воспринимать органом слуха' ^ 'слушать' ^ 'слушаться' ^ `обратить внимание'. Однако в основе мотивации формы horen находится корень двн. ora, hora 'ухо'.
Ключевые слова: глагол horen 'слышать, воспринимать на слух', семантичные характеристики, развитие семантики, древние немецкие тексты, реконструкция пра- форм.
Abstract
Semantics of the verb horen “hear” in old high german and middle high german texts and its reconstruction
Tupikova T.V.
candidate of philological sciences, associate professor, Odessa I.I. Mechnikov national university
Kozak T.B.
candidate of philological sciences, associate professor, Odessa I.I. Mechnikov national university
The article deals with the dynamics of the development of the semantics and forms of the verb horen in the German language and the ancient state of the verb is being reconstructed on this basis.Basing on the analysis of literary works of Old German period four meanings of the verb horen have been determined. The first place according to the frequency of use is the word form horen in the meaning “to perceive someone, something by ear". The second place according to the frequency of implementation is occupied by the lexeme horen in the meaning of “obey, obey someone, anything”, as well as the use of this word form as a pointing particle. And the fourth lexico-semantic variant of the verb horen in Old German is “auditory perception.” In the Middle High German period, the first place according to frequency of implementation in texts is horen in the meaning “to hear someone, something.” The second lexico-semantic variant of the verb horen is 'to obey someone'. And finally, in MHG texts hоren is implemented in the figurative meaning 'to recognize someone'. During MHG period, the ancient form of horen, having received the umlaut, gradually took on the form of h&ren in writing. Comparison of the semantics of the considered verb in OHG and MHG texts showed that the most common is its option 'to perceive by ear'. The development of the meaning of the word h&ren indicates some abstraction of this lexeme in MHG period, as a result of which there appeared the meaning 'recognize'. The analysis of the Old High German texts showed the change of the semantics of the verb horen from the concrete to the abstract usage and revealed the following derivation pattern: to perceive with the organ of hearing ^ to hear ^ to obey (to listen to) ^ to pay one's attention to ^ to recognize. The noun *kwes with the meaning of “ear" forms the motivational basis of the analysed verb and the related words horen (Old High German) and ora, hora “ear” (Old High German) originate from it.
Key words: verb horen 'hear, perceive by ear', semantic characteristics, development of semantics, Old German texts, reconstruction of preforms.
Вступ
семантичний мова словниковий
Дослідження семантики слова, словникового складу мови, а також значення слова в динаміці належить до актуальних проблем сучасної семасіології. З кожним періодом розвитку мови пов'язані певні зміни семантики слова, історичний аналіз якої дозволяє побачити обумовленість лексичних значень системою зв'язків, що організують словниковий склад мови.
Останнім часом інтерес лінгвістів до проблем лексичної семантики в діахронічному плані помітно виріс (В.В. Левицький; В.Д. Каліущенко; В.Г. Таранець; О.Д. Огуй; Ю.Л. Мосенкіс). О.Н. Трубачов писав, що «знання еволюції значення слова небайдуже для розуміння його нинішньої природи та структури, тому судження етимології повинно цікавити, і воно так чи інакше цікавить, спеціаліста з сучасної лінгвістичної семантики» (Трубачов 1976: 148).
Одним з найважливіших предметів дослідження з прадавніх часів є дієслово, і, зокрема, дієслова слухового сприйняття. Дана група слів дуже вживана в мові. Крім того, слух, як і зір, має важливе значення для людини, і, пізнаючи світ, вона перш за все говорить про те, що чує та бачить. У сучасному літературознавстві є велика кількість праць, в яких розглядаються дані дієслова (Л.М. Васильєв 1971; Т.В. Кузнецова 1982; Н.Я. Левіна 1967), однак ці дослідження відносяться до галузі синхронії.
Метою нашої статті є аналіз семантики дієслова horen та її зміни в давньоверхньонімецькій (двн.) та середньоверхньонімецькій (свн.) мові, а також спроба реконструювати найдавніший стан даної лексеми. Матеріалом для дослідження слугували стародавні німецькі тексти та лексикографічні джерела того часу.
Результати та обговорення
На основі аналізу пам'яток двн. періоду нами були відзначені чотири зна-чення двн. дієслова horen. Першою за частотою вживання є лексема horen зі значенням «сприймати на слух когось або щось». Наприклад: thit was alloro lando sconiust, that wit hier thuruh unkas, herran thank hebbian muostun, that thu them ni hordis, thie unk thesan haram giried, that wit waldandas word farbrakun, hebankuningas (FdL: 60) « Це була найгарніша країна, яку ми мог-ли мати з прихильності нашого Господа, де ти не чув того, хто порадив нам це страждання, тому що ми порушили заповідь Господа, короля неба»; bithiu so hwer so thiz gibet hluttru muatu singit, gilouban scal her, thaz inan got thane gihorie... (FdL: 30) «Хто завжди цю молитву з чистим серцем промовляє, той має вірити, що Господь його почує...»; <minnota>, pidiu kehorta truhtin stimma des kebetes mines. danta kineicta ora sinaz mir... (FdL: 32) «Любов переповнила мене, тому що Господь почув поклик моєї молитви. Він при-слухався до мене.»
Необхідно звернути увагу на те, що вживання словосполучення kineicta ora «притулив вухо» в значенні «почув» є більш давнім, ніж реалізація horen в тому ж значенні. Останнє становить собою єдине абстраговане поняття, яке виникло з конкретного та розщепленого виразу типу kineicta ora. Очевидно, що в основі зародження семантики двн. horen перебуває слово ora «вухо».
В сучасній німецькій мові зустрічається багато виразів у прямому та пе-реносному значенні зі словом Ohr, які мають значення horen «чути». Наприклад: ,erist auf dem linken, rechten Ohr, auf beiden Ohren taubt' (=hoit auf dem linken, rechten Ohr schwer, schlecht, nicht[s]), ,ich bin ganz Ohr', ,das kitzelt sein Ohr' та інші (WW: 434).
Другою за частотою реалізації є словоформа horen в значенні «слу-хатися, коритися комусь або чомусь». Наприклад: Dua thir zi giwurti scono furiburti, wis horsam io zi guate, ni hori themo muate (FdL: 104) «Про-яви прихильність, помірність, прислухайся до благополуччя, не слухай свавілля»; herte was daz Georgien muot, ne hort er in es, seg ih guot, nub er al kefrumeti, das erze geote digeti (FdL: 132) «Міцною залишалась свідомість Георга, він не прислухався до них»; her was so michil unti vorthsam: zi Rome wart diu werlt al gehorsam (FdL: 610) «Він був таким могутнім та жахливим: увесь світ слухався Риму».
Як вказівна частка дієслово horen вживається в наступних контекстах: truhtin, kehori stimma mina. orun diniu anawartontiu in stimma des kebetes mines (FdL: 34) «Господи, почуй мій голос. Нехай твої вуха пізнають заклик моєї молитви»; Chihori dhu, Israel, druhtin got dhin ist eino got (FdL: 38) «По-слухай ти, Ізраїлю, твій Бог є єдиним Богом».
Четвертим лексико-семантичним варіантом дієслова horen є «здатність до слухового сприйняття». Наприклад: diu touben oren erintsloz. sunt von imo floh (FdL: 584) «Глухим відкрив він вуха. Всі хвороби покинули їх»; den tumben dhet er sprehenten, den touben horenten... (FdL: 132) «Німим він на-казав говорити, глухим чути...».
Узагальнюючи все розглянуте вище, необхідно відзначити найбільш частотне вживання в текстах лексеми horen у структурах, які становлять собою модель S + P + O. Як суб'єкт, виступає, як правило, людина або Бог, в значенні об'єкта вживається мовлення або акустичний сигнал, який видає людина. Прямий об'єкт часто реалізується давальним відмінком та прийменником, а також знахідним відмінком.
Розглянуті лексико-семантичні варіанти слова horen у двн. період існування німецької мови показані в табл. 1.
В середньоверхньонімецьку епоху, виходячи з аналізу текстів свн. періоду, існувало три лексико-семантичних варіанта дієслова horen.
Першим за частотою реалізації в текстах є свн. horen в значенні «сприй-мати на слух когось або щось». Наприклад: dar zuo horent sorge, daz wir uns wol bewarn und vil rehte gevarn (FdL: 778) «При цьому чуючи турботу, ми добре бережемо себе та живемо за правилами»; daz gehortet ir e nie mer, daz helde so chuone alle ainander sluogen (FdL: 894) «Ніколи ще ви не чули, що герої так відважно всі один з одним воювали»; die hort man lute hellen swenne er an dem reien spranc den wlben ez durch diu oren klanc (Gartenaere: 16) «Було чутно, як вони голосно дзвеніли, коли він танцюючи робив стриб-ки; у жінок вони дзвеніли у вухах»; Dem chunige kom ze mxre, daz in sinem riche new&re nehainer slahte werltlich man, der so dike wider sinen hulden hete getan... (FdL: 868) «Король почув, що в його державі немає жодної людини, яка б так часто здійснювала злочини проти його милості.».
Наведені вище приклади свідчать, що в багатьох випадках семантика дієслова horen включає в себе сему «бачити». Отже, в таких контекстах сло-воформи зі значенням «чути» та «бачити» можуть виступати синонімічно.
Таблиця 1. Семантика дієслова horen «чути» та її частота в давньоверхньонімецьких текстах
|
№ з/п |
Семантика |
Частота |
||
|
абсолютна |
відносна |
|||
|
1. |
Сприймати на слух (когось, щось) |
22 |
0,578 |
|
|
2. |
Слухатися, коритися (комусь, чомусь) |
10 |
0,263 |
|
|
3. |
Спонукання (до чогось) |
4 |
0,105 |
|
|
4. |
Здатність слухового сприйняття |
2 |
0,052 |
|
|
Усього |
38 |
1,000 |
Другим лексико-семантичним варіантом дієслова horen є «слухатися когось». Наприклад: Daz wip chom von dem man, si schol im sin gehorsam (FdL: 774) «Жінка походить від чоловіка, вона повинна слухатися його»; da rivet d<ie sund&>re, daz si ie wurden ungehore (FdL: 826) «Тут каються грішниці, що вони колись не слухалися»; hat min trahtin dehainen trut, der horet sine zungen, so wirt dir gotes hulde gewunnen (FdL: 1002) «Якщо у Го-спода є посередник, який слухає його, то він буде милостивим до тебе».
І, нарешті, в свн. текстах словоформа horen реалізується в переносно-му значенні «пізнавати когось». Наприклад: da horet sin zunge die rehten man <dunge>... (FdL: 828) «Тут пізнає його язик справжню радість»; noch mugt ihr h&ren gerne waz der narre und der gouch truoc uf siner huben ouch (Gartenaere: 10) «Ще ви можете пізнати, що дурень носив на своєму очіпку»; ob ir nu gerne h&ren woldet von dem rocke furbaz durch iuwer liebe sagte ich daz (Gartenaere: 14]) «Чи хочете ви пізнати про спідницю більше, я залюбки розповім про це».
Слід зазначити, що протягом свн. періоду давня форма horen, отримав-ши умлаут, поступово набула на письмі вигляд h&ren. Лексико-семантичні варіанти даної лексеми та її частота в свн. період показані у табл. 2.
Таблиця 2.Семантика дієслова hreren «чути» та її частота в середньоверхньонімецьких текстах
|
№ з/п |
Семантика |
Частота |
||
|
абсолютна |
відносна |
|||
|
1. |
Сприймати на слух (когось, щось) |
44 |
0,800 |
|
|
2. |
Слухатися, коритися (комусь, чомусь) |
4 |
0,072 |
|
|
3. |
Пізнавати (щось, когось) |
7 |
0,127 |
|
|
Разом |
55 |
1,000 |
Порівняння семантики розглянутого дієслова в двн. та свн. текстах по-казало, що найбільш вживаним виступає її варіант «сприймати на слух», що, очевидно, пояснюється давністю існування цієї семи. Розвиток зна-чення слова h&ren свідчить про деяке абстрагування цієї лексеми в свн. період, в результаті чого з'явився смисл «пізнавати».
В двн. та свн. текстах представлені різні форми слова horen, h&ren «чути», а саме: cherent, chihordon, chihori, choren, gachoron, gehoren, gehorsam, gehorte, gehortet, gihorean, gihoren, gihorie, gihorint, gihorit, gihorsam, gihorta, gihortin, gihortun, gichuri, hera, hor, h&r, hordis, hordun, h&re, horen, h&ren, horent, horenten, horest, horet, h&ret, hori, horsam, hort, hort, h&rt, horta, horte, horte, horten, hortih, kahorta, kehori, kehorta, nehoret, nehorenz, ungehore.
Розмаїтість у текстах форм h&ren викликано реалізацією різноманітних граматичних значень. Досить часто в дієслівних формах представлений префікс gi-, який виражав закінченість дії.
В більшості випадків у двн. та свн. мові реалізується корінь hor-, за ви-нятком форм gichuri, choren, в яких представлений щілинний ch-. В той же час наявність в -chur- вузького голосного [u] дозволяє припустити подібну якість звуку і у фонемі /o/в корені hor-. Отже, в двн. hor- реалізувалися за-критий алофон фонеми /o/ та артикуляційно слабкий початковий [h]. Така якість останнього послужила причиною зникнення його в абсолютному по-чатку лексеми двн. ora «вухо», яка, як показав наш аналіз, є етимологічно спорідненою h&ren. Як відзначається в одному з етимологічних словників, у двн. текстах зустрічається варіант з початковим h- в тому ж значенні «вухо», тобто hora (Schutzeichel: 144). До цієї форми повернемося пізніше, тут же зупинимося на лексемі двн. horen.
В германських мовах засвідчені такі форми, споріднені двн. horen: гот. hausjan `чути', дангл. hieran, дісл. heyra, дфриз. hera, hora, голл. horian, швед. hora, які дозволяють реконструювати нім. *hauzjan- `чути' (Kluge: 316; Левицький: 222; Skeat: 265). Початкове h-, реалізоване в усіх германських мовах, бере початок згідно з законом Грімма до іє. *k-. Це підтверджують і етимологічно споріднені слова в багатьох мовах, зокрема: лит. klausyti «почути», дав.-прусс. klausiton, ірл. cloor «чую», тохар. klyos «чути», укр. чути, рус. чуять (з псл. *cuti, де с виникло з k- в результаті палаталізації) (Фасмер: 679; Левицький: 222).
Розглянуті словоформи в різних індоєвропейських мовах дозволили авторам словника Дуден реконструювати пракорінь у вигляді іє. *keu[s]- «звернути увагу, помітити, слухати, бачити» (Duden: 272).
Однак наш матеріал дозволяє поставити на перше місце значен-ня «слухати, бачити», а смисл «звернути увагу, помітити» є вторинним. В.В. Левицький реконструює подібну праформу, однак з побіжним [s], тобто іє. *(s)kou-, яка дала в германських мовах два варіанти: *hau- та *skau- (Ле-вицький: 222). Різні форми та значення, реконструйовані в словниках, по-требують більш глибокого аналізу як форми, так і семантики слова horen. Розглядаючи споріднене гот. hausjan, З.Файст також робить висновок, що це слово «не має переконливої етимології» (Feist: 251).
Наведений вище аналіз двн. horen дозволяє прийняти наступну деривацію його смислу: «сприймати органом слуху» ^ «слухати» ^ «слухатися» ^ «звернути увагу». Отже, в основі зародження форми horen необхідно допустити існування кореня двн. ora, hora «вухо». Таку спорідненість передбачав також Г. Пауль (Paul: 301). Розглянемо детальніше етимологію цього слова.
Двн. ora, hora «вухо» має в германських мовах тотожні за значенням форми: др.ісл. eyra, др.англ. eare, др.фриз. are, гот. auso, англ. ear, швед. ora, які беруть початок від герм. *auzon (Feist: 69; Duden: 477; Skeat: 187). Споріднені форми з тим самим значенням зустрічаємо в інших іє мовах. Пор.: лат. auris, алб. vesh, лит. ausis, латис. auss, прусс. ausius, ав. usi`вуха; розум', перс. hos `вухо', псл. *uxo, гр. ous, які вийшли з іє. *ous- (Duden: 477; ЕСУМ: 441). «Яке уявлення знаходиться в основі індоєвропейської назви органу слуху, - відзначають автори Дудена, - залишається незрозумілим (Duden: 477). Семантичний аналіз лексем «слухати» та «вухо», виконаний нами на матеріалі двн. текстів, дозволяє висловити деякі свої міркування з даного питання.
Вище було зазначено, що в індоєвропейській прамові реконструюється зі значенням «вухо» форма *ous-. Однак, як свідчать численні дослідження в галузі діахроніїї, будь-яка прамова мала не один корінь з певним значен-ням, а їх могло бути декілька, тому що зазвичай існували діалекти, які і по-роджували різноманітність форм. З іншого боку, праці В.Г.Таранця, а раніше В.В. Мартинова, Г Боргстрьома, А.А. Білецького, Л.В. Бондарко показали, що в давнину існували в словах відкриті склади типу CV, тобто голосний був прикритим (Таранець 1981: 61; Мартинов 1968; Borgstrom 1954; Білецький 1950; Бондарко 1991). Тому, не відкидаючи існування згаданого вище коре-ня іє. *ous-, необхідно допустити наявність його синонімічної форми з почат-ковим приголосним. Про це свідчать окремі індоєвропейські мови, зокре-ма: двн. hora, в.-луж. wucho, н.-луж. hucho, перс. hos, алб. vesh, що мають значення «вухо» (ЕСУМ: 441). На початку слова представлені приголосні h- та w-, які могли вийти лише з *hw-. Оскільки початок слова історично був в індоєвропейській прамові більш сильним, то в даному випадку мож-на припустити лабіовелярний *kw-, який впевнено реконструюється для системи приголосних мови-основи. Наявність приголосного такої якості підтверджується й етимологією дієслова двн. horen, яке вийшло з кореня, що позначав «вухо». Розщеплення приголосного *kw- зазвичай призводило до переходу лабіального призвуку на наступний голосний. Подібні фонетичні зміни відомі в мовах (Семерен'ї 1980: 74; Таранець 1999: 87), в тому числі і в германських. Наприклад, гот. qiman «приходить» відповідає в нім. kommen. Очевидно, що голосний переднього ряду [i] перейшов у губний заднього ряду [o]. Отже, наш аналіз дозволяє реконструювати для індоєвропейської прамови більш архаїчну форму *kwes-, яка розвилась згодом в *ous-.
Порівняння реконструйованих форм зі значенням «бачити» та «слу-хати» дозволяє припустити їх спільні індоєвропейські витоки. Як свідчить двн. матеріал, sehan та horen можуть виступати синонімічно. З іншого боку, ці форми мають спільний пракорінь у вигляді іє. *kwe-, який може бути співвіднесений зі спорідненим іє. *kwa зі значенням «людина» (Таранець 2004: 143). Останній, як показують дослідження, розвився в *k“ana «жінка» та *kwara «чоловік». Отже, *kwa міг позначати синкретично «людина» і звідси «органи людини»; згідно з діючим у мовах принципом pars pro toto корінь *kwa став позначати в давнину органи слуху, зору та ін. Сюди можна віднести також найменування нім. Hand «рука», Herz «серце».
Даний факт підтверджується досить високою частотою реалізації horen, h&ren в двн. та свн. текстах у ситуаціях, де як суб'єкт виступає лю-дина (двн. 73%, свн. 96%).
Крім того, слід відзначити реалізацію в двн. та свн. текстах у сполученні з дієсловом horen різноманітних лексем, зокрема прислівників, які визнача-ють якість, ступінь, інтенсивність або напрямок дії зазначеного дієслова, а саме: chiwisso «точно», wola «добре», lange, war «далеко», gahun «відразу», «зненацька», gerno «охоче», dikke,ofte «часто», rehti «правильно», nider «вниз», oben, obenan «наверх», willecliche «уважно», fro «з радістю» та ін.
Мовні факти двн. та свн. періодів свідчать, що під час історичного роз-витку мови скорочується вживаність дієслова horen в прямих значеннях і розширюються його лексико-семантичні варіанти в переносному значенні, як було зазначено вище.
Висновки
Аналіз текстів двн. та свн. часу існування німецької мови дозволяє припустити, що в основі семантики дієслова horen з точки зору давності існування та частоти реалізації знаходиться значення «слухати». Розви-ток семантики двн. horen йшов у напрямку від конкретного вживання до абстрактного: «сприймати органом слуху» ^ «слухати» ^ «слухатися» ^ «звернути увагу». Однак в основі мотивації форми horen знаходиться корінь двн. ora, hora «вухо». Розглянута семантика двн. horen «чути» дозволяє припустити, що його генетичні джерела, які формально виражені іє. *kwe, мають відношення до поняття «людина»
Матеріал двн. та свн. мови характеризується також великою різноманітністю синонімічних дієслову horen лексем, які можуть бути пред-метом подальшого дослідження.
Список літератури
1. Белецкий А.А. Принципы этимологических исследований (на материале греческого языка). К., 1950. 265 с.
2. Бондарко Л.В. Основы общей фонетики: Учеб. пособ. для студ. филол. спец, вузов / Л.В.Бондарко, Л.А.Вербицкая, М.В.Гордина; С.- Петербург, ун-т. СПб: Изд-во ун-та, 1991. 150с.
3. Васильев Л.М. Семантические классы глаголов чувств, мысли и речи // Очерки по се-мантике русского глагола. Вып. 43. № 16(20). Уфа, 1971. С.38-310.
4. Кузнецова Т.В. Семантические особенности глаголов физического восприятия // Рус. яз. в школе, 1982, № 4, С.86-88.
5. Левина Н.Я. К вопросу о семантической структуре глаголов to hear и to listen // Учен. зап. Моск. гос. пед. ун-та, №293. Исследования по английской лексикологии, 1967, С.20-34.
6. Мартынов В.В. Славянская и индоевропейская аккомодация. Минск, 1968. 182с.
7. Семереньи О. Введение в сравнительное языкознание: пер. с нем. М., 1980. 407с.
8. Таранец В.Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови). Вид. 2-е, переробл. і доповн. Одеса: АстроПринт, 1999. 112с.
9. Таранец В.Г. Энергетическая теория речи. Киев- Одесса: Вища школа, 1981. 149с.
10. Таранець В.Г. Арії. Слов'яни. Руси: Походження назв Україна і Русь: Монографія. Оде-са: ОРІДУ НАДУ, 2004. 296с.
11. Трубачев О.Н. Этимологические исследования и лексическая семантика // Принципы и методы семантических исследований. М., 1976. С.147-179.
12. Borgstrom G. Internal reconstruction of Pre-Indo-European wordforms // Word, 1954, vol. X,
13. N. 2-3, p.275-287.
14. Список лексикографічних джерел
15. ЕСУМ - Етимологічний словник української мови (гол. Ред. О.С.Мельничук). У 7 т К.: Наукова думка, 1982. Т. 1. 632 с.
16. Левицкий В.В. Этимологический словарь германских языков. Том 1. Черновцы: Рута, 2000. 222 с.
17. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: Пер. с нем. и дополн.
18. O. Н.Трубачева. 2-е изд. В 4-х т М., 1986. Том 3. 832 с.
19. Duden - Etymologie. Herkunftsworterbuch Duden der deutschen Sprache. Bd. 7 Mannheim Dudenverlag, 1989. 839 S.
20. Feist S. Vergleichendes Worterbuch der gotischen Sprache. 3. Aufl. Leiden, 1939. 710 S.
21. Kluge Fr. Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache. Berlin-New York, 1989. 822 S.
22. Paul H. Deutsches Worterbuch. 8 Aufl. Halle (Saale), 1961. 781 S.
23. Schutzeichel R. Althochdeutsches Worterbuch. 4., uberarb. und erg. Aufl. Tubingen: Niemeyer, 1989. 309 S.
24. Skeat W. An etymological dictionary of the English language. Oxford,1983.780 p.
25. WW- Worter und Wendungen. Worterbuch zum deutschen Sprachgebrauch. Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1962. 792 S.
26. FdL - Fruhe deutsche Literatur und lateinische Literatur in Deutschland 800-1150: in 24 Banden / Hrsg. von W.Haug und B.K.Vollmann. Frankfurt am Main: Deutscher Klassiker Verlag, 1991. Bd. 1. 1593 S.
27. Gartenaere W. Helmbrecht. Mittelhochdeutscher Text und Ubertragung / Hrsg. und ubers. von H.Brackert u.a. Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch Verlag, 1972. 155 S.
References
1. Beleckij, A.A. (1950). Principy jetimologicheskih issledovanij (na materiale grecheskogo jazyka). Kyiv.
2. Bondarko, L.V. (1991). Osnovy obshhej fonetiki: Ucheb. posob. dlja stud. filol. spec. vuzov / L.V.Bondarko, L.A.Verbickaja, M.V. Gordina; S.- Peterburg. un-t. SPb: Izd-vo un-ta.
3. Vasil'ev, L.M. (1971). Semanticheskie klassy glagolov chuvstv, mysli i rechi. In Ocherki po semantike russkogo glagola. Vyp. 43. № 16(20). Ufa, 38-310.
4. Kuznecova, TV. (1982). Semanticheskie osobennosti glagolov fizicheskogo vosprijatija. In Rus. jaz. v shkole, 1982, № 4, 86-88.
5. Levina, N.Ja. (1967). K voprosu o semanticheskoj strukture glagolov to hear i to listen. In Uchen. zap. Mosk. gos. ped. un-ta, №293. Issledovanija po anglijskoj leksikologii, 20-34.
6. Martynov, V.V. (1968). Slavjanskaja i indoevropejskaja akkomodacija. Minsk.
7. Semeren'I, O. (1980). Vvedenie v sravnitel'noe jazykoznanie: per. s nem. M.
8. Taranec, V.G. (1999). Pohodzhennja ponjattja chisla і jogo movnof realizaci'i (do vitokiv indoevropejs'ko'i pramovi). Vid. 2-e, pererobl. і dopovn. Odesa: AstroPrint.
9. Taranec, V.G. (1981). Jenergeticheskaja teorija rechi. Kiev- Odessa: Vishha shkola.
10. Taranec', V.G. (2004). Arif. Slov'jani. Rusi: Pohodzhennja nazv Ukrafna і Rus': Monografja. Odesa: ORIDU NADU.
11. Trubachev, O.N. (1976). Jetimologicheskie issledovanija i leksicheskaja semantika. In Principy i metody semanticheskih issledovanij. M., 147-179.
12. Borgstrom, G. (1954). Internal reconstruction of Pre-Indo-European wordforms. In Word, vol. X, N.2-3, 275-287.
13. ESUM - Etimologichnij slovnik ukrafns'kof movi (gol. Red. O.S.Mel'nichuk). U 7 t. K.: Naukova dumka, 1982. T. 1.
14. Levickij, V.V. (2000). Jetimologicheskij slovar' germanskih jazykov. Tom 1. Chernovcy: Ruta/
15. Fasmer, M. (1986) Jetimologicheskij slovar' russkogo jazyka: Per. s nem. i dopoln.
16. O.N.Trubacheva. 2-e izd. V 4-h t. M. Tom 3.
17. Duden - Etymologie. Herkunftsworterbuch Duden der deutschen Sprache. (1989) Bd. 7 Mannheim Dudenverlag.
18. Feist, S. (1939). Vergleichendes Worterbuch der gotischen Sprache. 3. Aufl. Leiden.
19. Kluge, Fr. (1989). Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache. Berlin-New York.
20. Paul, H. (1961). Deutsches Worterbuch. 8 Aufl. Halle (Saale).
21. Schutzeichel, R. (1989). Althochdeutsches Worterbuch. 4., uberarb. und erg. Aufl. Tubingen: Niemeyer.
22. Skeat, W (1983). An etymological dictionary of the English language. Oxford.
23. WW- Worter und Wendungen. Worterbuch zum deutschen Sprachgebrauch. (1962). Leipzig: VEB Bibliographisches Institut.
24. FdL - Fruhe deutsche Literatur und lateinische Literatur in Deutschland 800-1150: in 24 Banden (1991) / Hrsg. von W.Haug und B.K.Vollmann. Frankfurt am Main: Deutscher Klassiker Verlag.
25. Gartenaere, W (1972) Helmbrecht. Mittelhochdeutscher Text und Ubertragung / Hrsg. und ubers. von H.Brackert u.a. Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch Verlag.
Размещено на Allbest
...Подобные документы
Загальне поняття про дієслово як частину мови, його значення в мові й мовленні. Зв'язок дієслова з іменником. Неозначена форма дієслова. Як правильно ставити питання до різних граматичних форм, які трапляються в реченнях і текстах. Часові форми дієслів.
презентация [80,7 K], добавлен 29.05.2014Поняття та характеристика різних форми дієслова, його морфологічні ознаки. Особливості доконаного та недоконаного виду дієслова. Минулий, теперішній і майбутній час дієслова. Привила написання частки "не" з дієсловами. Схема розбору даної частини мови.
презентация [3,9 M], добавлен 22.02.2011Граматичне та фонетичне використання слова "need" та похідних від нього в якості правильного та недостатнього дієслова в англійської мові. Значення модального дієслова і його вживання в питальних і заперечних реченнях за допомогою допоміжних слів.
презентация [372,1 K], добавлен 26.04.2016Загальні властивості безособових форм дієслова в англійській мові. Особливості інфінітивних конструкцій як форми англійського дієслова, їх синтаксичні функції. Аналіз способів англо-українського перекладу речення з суб’єктним інфінітивним зворотом.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 14.05.2014Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012Дієслово в англійській мові: граматичні категорії, морфологічна класифікація. Розвиток дієслова в різні історичні періоди. Віддієслівні утворення у мові староанглійського періоду. Особливості системи дієвідмінювання. Спільна форма у слабких дієслів.
курсовая работа [7,0 M], добавлен 23.01.2011Історія розвитку, основні завдання і характеристика семантики як розділу мовознавчої науки. Вивчення структурних і функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови. Розкриття лексико-синтаксичної специфіки розмовної англійської мови.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.02.2014Неаполітанський діалект в сучасній італійській культурі. Дослідження механізмів і способів утворення побутової лексики неаполітанського діалекту та аналіз особливостей її семантичного забарвлення, що відбувається під дією екстралінгвістичних факторів.
статья [18,8 K], добавлен 07.02.2018Порядок слів у простому поширеному реченні. Словосполучення та закономірності його перекладу. Видо-часові форми простого дієслівного присудка. Модальні дієслова. Особливості вживання форм присудка в підрядних реченнях. Неособові форми дієслова.
учебное пособие [1,2 M], добавлен 15.01.2010Реалізація категорії минулого доконаного граматичного часу дієслова в залежності від його різнопланової семантики у функціональних стилях сучасної англійської мови. Вживання the Past Perfect Tense у часових та причинно-наслідкових підрядних реченнях.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 05.01.2013Традиційні та прикладні аспекти вивчення та розв’язання лексико-граматичної омонімії неособової форми англійського дієслова Рarticiple II. Особливості кодування Participle II у корпусах текстів. Тестування програми зняття омонімії форм Participle.
дипломная работа [377,6 K], добавлен 16.09.2014Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Початкова форма дієслова: неозначена форма (інфінітив). Лексичне значення, часи, способи та схема морфологічного розбору дієслів. Дієвідмінювання, перехідні і неперехідні, безособові дієслова. Дія або стан як змінна ознака та процес, що триває в часі.
реферат [21,8 K], добавлен 09.11.2010Підрядні речення умови та вживання умовного способу дієслова. Умовний спосіб дієслів у підрядних додаткових реченнях. Форми, що виражають нереальність. Приклади використання форм, для вираження нереальності (на матеріалі творів Артура Конан Дойла).
курсовая работа [43,3 K], добавлен 09.11.2013Проблеми словотвірної семантики та мотивації фемінітивів cучасної української мови. Лексико-семантична організація жіночих номінацій. Творення іменників зі значенням жіночої статі. Семантичні відношення між апелятивами на позначення назв жіночого роду.
дипломная работа [150,5 K], добавлен 09.04.2012Дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві. Поняття внутрішньої форми фразеологізму. Семантичні особливості фразеологізмів. Семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та специфіка їх уживання.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 17.01.2013Системний аналіз часових сем та носіїв предикативності. Кореляція теперішнього з минулим і майбутнім. Темпоральні значення та відношення теперішності. Позачасова теперішність або теперішність вічних істин. Дієслівні часові форми, інклюзивного перфекта.
статья [23,1 K], добавлен 22.02.2018Поняття перекладу; безособові форми дієслова. Граматичні особливості інфінітиву, синтаксичні функції; перекладацькі трансформації. Дослідження, визначення та аналіз особливостей перекладу англійського інфінітиву в функції обставини в газетних текстах.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 06.04.2011Сутність лексики як складової частини мови та семантики як науки. Опис роману П. Загребельного "Південний комфорт", семантичний аналіз його лексики, а також спосіб творення та роль авторських неологізмів, семантична класифікація наявних оказіоналізмів.
курсовая работа [115,9 K], добавлен 20.12.2009Вивчення семантики та структури композитів з урахуванням здобутків у площині словотвірної номінації. Дослідження власних назв у будові композитних утворень в українському мовознавстві. Висвітлення експресивних та оцінних властивостей одиниць аналізу.
статья [25,0 K], добавлен 31.08.2017
