Побудова і аналіз асоціативного поля концепту ідетничність у мовній картині світу Мексики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ПОБУДОВА І АНАЛІЗ АСОЦІАТИВНОГО ПОЛЯ КОНЦЕПТУ ІДЕНТИЧНІСТЬ У МОВНИЙ КАРТИНІ СВІТУ МЕКСИКИ

Сєчіна Є.І.

аспірантка Інституту філології

Анотація

семантичний ідентичність мовний мексиканський

Стаття присвячена побудові й аналізу асоціативного поля концепту. Робота демонаструє результати використання асоціативного експерименту при вивченні семантичного змісту концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мексиканській мовній картині світу. Роботу виконано в межах сучасної когнітивної лінгвістики та психолінгвістичних студій. У результаті проведеного експерименту було отримано більше тисячі слів-реакцій. Для опису змісту досліджуваного поняття було використано узагальнені результати, отримані у вільному та спрямованому асоціативних експериментах, оскільки комбіновані ознаки мають показник частоти використання, що дозволяє їх правильно розмістити у кінцевій моделі концепту. Отримані семантичні асоціації до слова-стимулу identidad були згруповані за тематичною близькістю, визначаючи тим самим конкретну тематичну асоціативну групу. Об'єднані семантичні компоненти асоціацій були впорядковані за кількісними характеристиками. Таким чином було отримано словесні кореляти асоціативних полів, які існують у свідомості респондентів. Проведений асоціативний експеримент дав змогу описати макроструктуру концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мексиканській мовній картині світу та розкрити його мовний і культурний аспекти. У мовній картині світу Мексики особиста ідентичність полягає у її нерозривному зв'язку з прагненням мати права, свободу, особистість, безпеку, гідність (tener derechos, libertad, personalidad, seguridad, dignidad). Національна ідентичність визначається у світлі таких понять, як mestizaje, machismo та indigenismo, і трактується як подвійність (una gran dualidad), велика різноманітність (una diversidad enorme), інший спосіб життя (una manera distinta de vivir), рівні можливості (igualdad de opportunidades).

Ключові слова: асоціативний експеримент, мовна картина світу, асоціативне поле, інформант, комунікативне значення, національно-культурний компонент.

ПОСТРОЕНИЕ И АНАЛИЗ АССОЦИАТИВНОГО ПОЛЯ КОНЦЕПТА ИДЕНТИЧНОСТЬ В ЯЗЫКОВОЙ КАРТИНЕ МИРА МЕКСИКИ

Сєчіна Є.І. аспирантка Института филологии, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

Статья посвящена построению и анализу ассоциативного поля концепта. Работа демонстрирует результаты использования ассоциативного эксперимента при исследовании семантического содержания концепта ИДЕНТИЧНОСТЬ в мексиканской языковой картине мира. В результате эксперимента было получено более тысячи словесных реакций. Для описания содержания изучаемого концепта были использованы обобщенные результаты, полученные в свободном и направленном ассоциативных экспериментах, поскольку объединенные признаки имеют индекс частоты использования, что позволяет их правильно разместить в итоговой модели концептуальной модели. Семантические ассоциации на слово- стимул identidad были сгруппированы по тематической близости, определив этим определенную тематическую ассоциативную группу. Объединены таким образом группы семантические компоненты ассоциаций были расположены в соответствии с количественными характеристиками. Тем самым получено вербальные корреляты ассоциативных полей, которые существуют в сознании респондентов. Эксперимент позволил описать макроструктуру концепта ИДЕНТИЧНОСТЬ в мексиканской языковой картине мира и раскрыть ее лингвокультурологический аспект. В лингвистической картине мира Мексики личностная идентичность лежит в ее неразрывной связи с желанием иметь права, свободу, личность, безопасность, достоинство (tener derechos, libertad, personalidad, seguridad, dignidad). Национальная идентичность определяется в свете таких понятий, как метисация, мачизм, индигенизм, и интерпретируется как двойственность (una gran dualidad), большое разнообразие (una diversidad enorme), другой образ жизни (una manera distinta de vivir), равные возможности (igualdad de opportunidades).

Ключевые слова: ассоциативный эксперимент, языковая картина мира, ассоциативное поле, информант, коммуникативное значение, национально-культурный компонент.

Annotation

CONSTRUCTION AND ANALYSIS OF THE ASSOCIATIVE FIELD OF THE CONCEPT IDENTITY IN THE MEXICAN LANGUAGE PICTURE OF THE WORLD

Siechina S. postgraduate student of the Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv

The article is focused on the construction and analysis of the associative field of the concept. The main aim of the given investigation is to demonostrate the results of using the associative experiment in the study of the semantic content of the concept IDENTITY in the mexican language picture of the world. The research has been done in the framework of modern cognitive linguistics. As a result of the experiment more than one thousand word-reactions have been received. To describe the content of the concept under study, generalized results obtained in free and directed types of associative experiment were used, since the combined features have an index of frequency of use, which allows them to be correctly placed in the final model of the concept model. Semantic associations to the word-stimulus identidad were grouped according to the thematic proximity, thus defining a specific thematic associative group. The semantic components of the associations combined in this way were arranged according to quantitative characteristics. Thus, verbal correlates of associative fields that exist in the minds of respondents were obtained. The experiment made it possible to describe the macrostructure of the concept IDENTITY in the mexican language picture of the world and to reveal its linguistic and cultural aspect. In the linguistic picture of the world of Mexico, personal identity lies in its inseparable connection with the desire to have rights, freedom, personality, security, dignity (tener derechos, libertad, personalidad, seguridad, dignidad). The national identity is defined in the light of such concepts as mestizaje, machismo and indigenismo, and is interpreted as duality (una gran dualidad), great diversity (una diversidad enorme), another way of life (una manera distinta de vivir), equal opportunities (igualdad de opportunidades).

Key words: associative experiment, linguistic picture of the world, associative field, informant, communicative meaning, national-cultural component.

Вступ

Одним з найбільш ефективних методів дослідження мовної свідомості є асоціативний експеримент, в якому носій мови виступає не тільки як інформант, який повідомляє про своє знання мови, а й як респондент зі своєю системою цінностей і мотивів (Попова, 2007: 43). Його можна розглядати як «специфічний для певної культури та мови» асоціативний профіль «образів свідомості, що інтегрує в собі розумові та чуттєві знання, якими володіє конкретний етнос» (Уфимцева, 2001: 66). Асоціативний експеримент серед інших методів реконструкції мовної свідомості дозволяє максимально наблизитися до ментального лексикону, вербальної пам'яті, культурних стереотипів певного народу. А.П. Клименко, Ю.Г. Караулов, О.О. Залевська, Н.В. Уфимцева у своїх дослідженнях індивідуальної та колективної мовної свідомості дійшли спільного висновку про те, що мова може і повинна бути представлена не тільки у традиційному вигляді системних зв'язків або сукупності текстів, але й через асоціативно-вербальну мережу, яка корелює з мовленнєвою здатністю носія мови. Ефективність застосування методики асоціативного експерименту з метою вивчення лексики доведена багатьма вченими (О.О. Леонтьєв, В.П. Белянін, А.П.Бабушкін, О.С. Кубрякова). Використання асоціативного експерименту у дослідженні семантичного наповнення концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній картині світу Мексики пояснюється можливістю отримання інформації емотивного та оцінного характеру та визначеннях мовного матеріалу. Мета полягає у визначенні та дослідженні експериментальним шляхом змісту концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній картині світу Мексики та виявленні його вікової, гендерної та географічної специфіки.

Методи дослідження

Для дослідження семантичного наповнення концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній картині світу Мексики в асоціативному експерименті взяло участь 100 носії мексиканського національного варіанту іспанської мови. Респондентів було диференційовано за віком: вікова група студентів (20-28 років), середня вікова група (29 -40), старша вікова група (4060); статтю; географічним походженням; рівнем освіти та професією.

Експеримент було організовано у формі анонімного анкетування, де учасникам було запропоновано дати відповідь на запитання, які стосувалися досліджуваного концепту. У ході вільного асоціативного експерименту учасники мали надати асоціації на слово-стимул, яке співпадало з іменем досліджуваного концепту. Словом -стимулом виступив досліджуваний нами концепт ІДЕНТИЧНІСТЬ (IDENTIDAD). Питання було сформоване такий чином: Які перші асоціації спадають Вам на думку при згадуванні поняття «ідентичність»? На етапі спрямованого асоціативного експерименту інформанти мали підібрати прикметники та дієслова, які вони пов'язують зі словом - стимулом. Методика спрямованого асоціативного експерименту дає можливість визначити синтагматичні зв'язки, що існують у свідомості мексиканців між іменем концепту та його асоціатами.

У ході рецептивного експерименту, який спрямований на виявлення, сприйняття та розуміння концепту носієм мови, учасникам потрібно було дати протилежні визначення слова-стимулу. Здійснення експерименту із застосуванням суб'єктивних дефініцій покликане виявити ознакову та дефініційну структури концепту. На цьому етапі респондентам потрібно було відповісти на таке питання: Як би Ви визначили ідентичність? Для виявлення суб'єктивно-оцінного ставлення учасників до слова-стимула, їм були запропоновані питання такого змісту: Яку роль відіграє поняття «ідентичність» у Мексиці? Які позитивні та негативні сторони має поняття «ідентичність» у мексиканському суспільстві? Питання такого змісту передбачали розгорнуті відповіді. Вони дають можливість отримати багатий мовний матеріал на виявлення реакцій з емоційно-оцінною конотація і визначити ціннісний компонент досліджуваного концепту.

Результати та обговорення

В ході дослідження було визначено 16 тематико-асоціативних груп з відповідними семантичними реакціями:

- особистість: vida, raiz, caracter, personalidad, dignidad, debilidades, fortalezas, culto, education, naturaleza, capacidades, mascara, derecho, virtudes;

- національна приналежність: patriotismo, patria, reconocimiento, patriota, nacionalismo;

- індихенізм: indio, indigenismo, la sangre Azteca, origen etnico, presencia indigena, lenguas;

- конкіста: Conquista, la imposition de una cultura sobre la otra, el encuentro biologico y cultural, muerte;

- формування та прийняття: construction de la identidad, diversidad cultural, una gran dualidad, una manera distinta de vivir, aceptacion, formacion, imitacion, confirmacion, integracion, percepcion, convivencia, cooperacion;

- метисація: mestizaje, el proceso historico, mestizos (mezcla de indigena y europeo), morisco (mezcla de mulata y europeo),cholo(hijo de mestizo e indigena), mulatos (mezcla de africano y europeo), zambo (mezcla de africano con indigena), castizo (mezcla de mestizo con europeo), criollo (espaholes nacidos en los territorios americanos);

- мачизм: apariencia fisica, autoestima, poder, dinero, lujo, hombria, machismo, machista;

- суспільні проблеми: discriminacion, violencia, racismo, desigualdades, las diferencias economicas, inferioridad, desconfianza, verguenza por su origen, problemas, crisis, conflicto, victimas, el habito de mentir;

- суспільні принципи: libertad, tolerancia, igualdad de oportunidades, seguridad, amor;

- спосіб ідентифікації: modo de identification, carne, cedula, documento, tarjeta, perfil, registro;

- об'єднання людей: sociedad, estrato social, nation, generation, pais, etnicidad, pueblo, comunidad, raza, estado, poblacion, familia, entorno;

- географічне походження: tzotzil (miembro de un pueblo indigena del estado de Chiapas), tojolabal (miembro de un grupo indigena del estado de Chiapas), chol (miembro de un pueblo indigena del estado de Chiapas), totonaca (miembro de un pueblo indigena de los estados de Pueblay Veracruz), zoque (miembro de un grupo indigena que habita en los estados de Oaxaca, Chiapas y Tabasco), apache (miembro de un pueblo indigena del norte de la Rephblica Mexicana y del sur de Estados Unidos);

- професійна та суспільна діяльність: tasajero, tasajera (persona que prepara o vende tasajos), pitayero, pitayera (vendedor de pitayas), compinche, cuatacho, cuatacha, acuache, valedor, valedora(amigo), soldadera (mujer del soldado, que sigue a la fuerza militar en campaha), tequilero, tequilera (quien fabrica o vende tequila), quelitera (mujer que vende quelites), portabandera (persona que lleva una bandera), buhuelero, buhuelera (persona que por oficio hace o vende bunuelos), atolero, atolera (persona que hace o vende atole), adelita (cada una de las mujeres que acompanaban en campana a los revolucionarios de la Division del Norte);

- культура та традиції: mexicanidad, zapateado (baile del sureste de Mexico), caracteres, marcas, rasgos, la gastronomia, costumbre, tradiciones, simbolo, rasgo, una cultura de primera mano, la cultura indigena, el sujeto cultural;

- урочисті заходи: rituales, ceremonias, eventos, fiestas, las celebraciones de la Independencia, el dia de los Muertos;

- суспільні сторони життя: consumismo, estdndares de exito, control, orden, globalizacion.

Серед семантичних компонентів асоціацій (далі СКА) концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ ядерними було визначено: особистість, національна приналежність, індихенізм, конкіста, формування та прийняття, метисація, мачизм.

Інші СКА складають периферію асоціативного поля. Периферія має зональну організацію: ближня периферія асоціативного поля на стимул identidad, до якої входять СКА суспільні проблеми, суспільні принципи, спосіб ідентифікації, об'єднання людей; дальня периферія асоціативного поля на стимул identidad, до якої входять СКА географічне походження, професійна та суспільна діяльність, культура та традиції, урочисті заходи, суспільні сторони життя.

Одиничні асоціації: sentido, madre, padre, companera, la clave secreta, clase, objeto, ensayo, momento.

Порівнявши компоненти ядерної зони концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ, визначеної за допомогою аналізу асоціативного експерименту та компоненти ядра концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ, яким воно постало на основі дослідження словникових статей лексем -вербалізаторів у лексикографічних джерелах іспанської мови крім вже закріплених значень таких як якість бути ідентичним, сукупність індивідуальних рис, сукупність характеристик, умова та/або обставина, з'являються нові: особистість, національна приналежність, індихенізм, конкіста, формування та прийняття, метисація, мачизм. Це пояснює національну інтерпретацію змісту концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у пізнанні носіїв мексиканського національного варіанту іспанської мови.

У ході спрямованого асоціативного експерименту виявлено синтагматичні зв'язки слова-стимулу identidad. Аналіз показав, що інформанти асоціюють лексему identidad із прикметниками з таким семантичним значенням: домінуюча: preponderate (23), сильна: fuerte (16), vigorosa (15), ponchada (15), нескромна (неделікатна): indiscreta (13), boquifloja (12), chismosa (10), національна: nacional (10), чужа: afuera (10), afuerita (9). Ці ознаки визначено як стереотипні. Зазначались лексеми, які характеризували identidad як: пихата: apretada (9), altanera (8), presuntuosa (8), чудова (прекрасна): buena (8), excelente (8), bonita (7), suavena (7), magnifica (7), excelente (6), brutal (6), chida (5), chicha (5), весела: vivaracha (5), alegre (5), bisbirinda (5), нерозумна (непоміркована): virota (5), tonta (4), suata (4), boba (4), apendejada (4), berenga (4), cdndida (4), estupida (3), bruta (3), burra (3), роздратована: atacada (3), еnojadа (3), sorprendida (3), кмітлива: achispada (3), vivaz (3), inteligente (2), viva (2), despierta (2), vivilla (2), пригнічена: agachada (2), pobre (1), humilde (1), avergonzada (1), apenada (1), зруйнована: averiada (1), estropeada (1), deteriorada (1), descompuesta (1).

Одиничні асоціативні визначення містять семи регіонального походження: tuxpaneca (de Tuxpan), tabasquena (de Tabasco), tultepequense (de Tultepec), villahermosina (de Villa hermosa, capital del estado de Tabasco), veracruzana (de Veracruz), azteca (de Aztlan), maya (perteneciente o relative a un grupo de pueblos indigenas que habitaprincipalmente en Yucatan, Belice y Guatemala), xochicalca (de Xochicalco), xochimilca (de Xochimilco); посилання на відому особу: bugambilia (del apellido de Louis Antoine de Bougainville, 1729-1811, navegante francos qu el levo la planta a Europa); боязлива: agachona, miedosa, cobarde; спантеличена: desorientada, despistada, confundida, destanteada; безхарактерна: mondriga, cpocadc, inutil; сумна: aguitada, triste, abatidoda; набридлива: abusada, perspicaz, abusadilla, sagazbuza, pesada, espesa, mazacotuda, amazacotada; невезуча: infortunadc, salada.

Дієслова, із якими найчастіше учасники експерименту асоціювали слово - стимул identidad, було об'єднано в такі лексико-семантичні групи: принижувати (humillar, rebajar, menospreciar, sobajar, derrotar, vencer, bocabajear, achipilinar, avergonzar), створювати (formar, crear, construir, hacer), шукати (buscar, cuestionar, desentranar, adivinar, preguntar por), обговорювати (criticar, murmurar, tijerear, platicar, hablar), переслідувати (tallar, fastidiar, molestar, acosijar, acosar, perseguir), вкрасти (agandallar, robar, joder, despojar, pifiar), поважати (respetar, honrar), мати (tener, poseer, guardar), відштовхувати (amachar, resistir, negar, desechar, tirar, ignorar, pasar, renegar), підтверджувати (verificar, comprobar), змінювати (cambiarde), захищати (defender, proteger), приховувати (ocultar, esconder, solapar), показувати (abrir, enunciar, desnudar, mostrar, renunciar, revelar), mexicanizar, втратити (perder). Далі було зафіксовано дієслова із меншою частотністю вживання на позначення: обманювати (tantear,enganar, cotorrear), зміцнювати (amacizar, fortalecer), перетворювати (convertiren), домінувати (agorzomar, dominar), впливати (destinar, afectar), дратувати (enojar, incomodar, amuinar), руйнувати (romper), стирати (borrar), слідувати (seguir), показувати (ensenar), встановлювати (establecer), повертати (devolver), забувати (olvidar), вірити (creer en), успадковувати (heredar), віднаходити (descubrir).

Одиничними предикативними зв'язками виявилися поєднання слова - стимулу identidad з дієсловами із семантикою вбивати (achichinar, matar), продавати (vender), плутати (confundir).

Учасники експерименту надали такі визначення ідентичності:

IDENTIDAD es la forma en que llevamos a cabo las creencias, tradiciones y costumbres. La identidad no solo se basa en tener un documento que nos acredite con la nacionalidad, sino, en realidad es sentirse identificado con el pais, estar orgulloso de ser mexicano yde tener sangre Azteca, de las costumbres que tenemos (надфразова єдність);

IDENTIDAD es la forma de conocer nuestra historia como pais desde antes de la conquista espanola en 1521 hasta nuestros dias. Identidad es conocer nuestro simbolo patrio que es nuestro representante en el mundo (просте речення з номіналізованим предикатом);

IDENTIDAD es la perception colectiva de un nosotros relativamente homogeneo por oposicion a los otros en funcion del reconocimiento de caracteres, marcas y rasgos compartidos que funcionan tambien como signos y emblemas, asi como de una memoria colectiva comun (просте речення з номіналізованим предикатом);

IDENTIDAD es fundamentalmente una elaboration subjetiva que emplean las personas y las sociedades para establecer rangos de identificacion y pertenencia, mediante el establecimiento de fronteras distintivas y marcas para delimitarlas. La identidad no es una realidad dada sino ddndose, de cardcter complejo y multidimensional (надфразова єдність);

IDENTIDAD es algo que debe pensarse como un resultado historico abierto y en transformacion y que debe evitarse tratar la como una esencia o como una realidad cristalizada. La identidadproducto tanto de la accion de las instituciones del Estado como de los movimientos sociales que han intervenido local, regionaly nacionalmente, para darle contenido y forma a laidea, alimaginario, de lo que significa pertenecer a Mexico, ser y mostrarse como mexicano (надфразова єдність);

Невелика група інформантів визначала ідентичність як ототожнення до свого уявлення про ідеального мексиканця (el mexicano ideal) з двома хорошими якостями мексиканської культури: бути поміркованим або бунтівним, коли це необхідно: Este mexicano se da en cualquier estrato social y puede ser hombre o mujer. Sus virtudes esenciales son: ser ordenado, disciplinado, limpio, metodico y reflexivo. Son los mejoresprofesionistas, catedrdticos, cientificos y politicos.

Диференціація реакцій за віковою групою: найпоширенішими реакціями серед першої та другої вікової групи (20 -40 років) виявились асоціації, пов'язані із глобалізацією світу (el mundo de la globalization,) та ролі мексиканських символів у ньому: el Tequila, la literatura, los Mariachis, la comida mexicana.

Учасники старшої вікової групи (40-60 років) зазначають, що ознаки справжньої національної ідентичності, яка не зазнала європейського впливу, зберегли корінні жителі: Mexico no tiene una cultura de primera mano, pues se alimenta de la cultura europea; solo los indigenas aun conservan rasgos caracteristicos de la identidad cultural national. Респонденти говорять про присутність корінного населення, яка пронизує всі аспекти життя в Мексиці й протистоїть процесу глобалізації.

Відмінності в наведенні асоціацій спостерігаються в географічному плані, коли мова йде про корінних жителів та індихенізм (el indigenismo). Жителі віддалених районів говорять про те, що відчувають себе дискримінованими через брак освіти (carecer de education) та збереження свого автохтонного способу життя (mantener una manera distinta de vivir).

Спільними реакціями на стимул identidad, незалежно від вікової групи та географічного походження, є визначення ідентичності як об'єднання таких елементів, як мова, релігія, міфи, етнічні особливості, політична уява; як велика подвійність (una gran dualidad), яка пояснюється способом та формою життя мексиканців, національною й соціальною реальностями країни.

Учасники експерименту у переважній більшості (65%) говорили про такі важливі, на їхню думку, аспекти побудови мексиканської ідентичності, як релігія (особливо католицька), мова (lengua), гастрономія (la gastronomia), звичаї та традиції у формі національних свят (las costumbres y tradiciones en forma material de fiestas: posadas, Dia de Muertos, aniversario de La Independencia).

Висновки

Встановлено, що ядерними семантичними компонентами асоціативного поля концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній картині світу Мексики є особистість, національна приналежність, індихенізм, конкіста, формування та прийняття, метисація, мачизм. Інші СКА складають периферію асоціативного поля: СКА суспільні проблеми, суспільні принципи, спосіб ідентифікації, об'єднання людей формують ближню периферію; СКА географічне походження, професійна та суспільна діяльність, культура та традиції, урочисті заходи, суспільні сторони життя утворюють дальню. Визначено домінантні семантичні компоненти концепту ІДЕНТИЧНІСТЬ у мовній картині світу Мексики, а саме la forma de llevar a cabo las creencias, tradiciones y costumbres;sentirse identificado con el pais;la forma de conocer nuestra historia; perception colectiva; un resultado historico abierto; estar orgulloso de ser mexicano y de tener sangre Azteca.

Список літератури

1. Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лингвистика. М.: Изд-во «АСТ: Восток-Запад», 2007. 314 с.

2. Уфимцева Н.В. Сопоставительное исследование языкового сознания славян. Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж: ВГУ, 2001. С. 65-71.

3. Diccionario de Real Academia Espanola. URL: http://dle.rae.es/?id=KtmKMfe

4. Larousse diccionario de la lengua espanola esencial. URL: https://archive.org/details/laroussedicciona00mx

5. Nuevo Tesoro Lexicografico de la Lengua Espanola. URL: http://buscon.rae.es/ntlle/SrvltGUILoginNtlle

1. Popova, Z.D., Sternin, I.A. (2007). Kognitivnaya lingvistika [Cognitive linguistics]. M.: Izd-vo «AST: Vostok-Zapad», [in Russian].

2. Ufimtseva, N.V. (2001). Sopostavitel'noye issledovaniye yazykovogo soznaniya slavyan. Metodologicheskye problemy kognitivnoy lingvistiki [Comparative study of linguistic consciousness of the Slavs // Methodological problems of cognitive linguistics]. Voronezh: VGU, 65-71 [in Russian].

3. Diccionario de Real Academia Espanola. URL: http://dle.rae.es/?id=KtmKMfe

4. Larousse diccionario de la lengua espanola esencial. URL: https://archive.org/details/laroussedicciona00mx

5. Nuevo Tesoro Lexicografico de la Lengua Espanola. URL: http://buscon.rae.es/ntlle/SrvltGUILoginNtlle

Размещено на Allbest.ru