Дискурсивна реалізація метонімічної / метафтонімічної концептуалізації об’єктів кінокритики у британській кінорецензії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Дискурсивна реалізація метонімічної / метафтонімічної концептуалізації об'єктів кінокритики у британській кінорецензії

Качур І.В.

викладач

Анотація

Статтю присвячено вивченню характерних рис дискурсивної реалізації метонімічної / метафтонімічної концептуалізації об'єктів кінокритикиу британській кінорецензії. Існують певні причини, чому мовець порушує логічні й граматичні правила, вдаючись до метонімічних перенесень у той час, як ці ж завдання теоретично можна реалізувати за допомогою стандартних мовних схем, і в кінорецензії це зумовлено наявністю різних модусів або семіотичних кодів, які утворюють певні додаткові значення та смислові асоціації, що створюється тропами. Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю аналізу мовних одиниць у різних типах дискурсу, зокрема, об'єктів кінокритики, що знаходять своє відображення у текстах кінорецензій шляхом використання метонімічних моделей. Методологічну базу дослідження складають метод суцільної вибірки, описовий метод, методи контекстуального, дискурсивного, інтерпретаційно-текстового і стилістичного аналізу та концептуальний аналіз. У ході дослідження представлено поняття метонімії та метафтонімії, визначено, що концептуалізація об'єктів кінокритики у британській кінорецензії може бути як метонімічною, так і метафтонімічною. У ході дослідження виявлено, що основні об'єкти кінокритики, що вербалізуються шляхом метонімії / метафтонімії у британській кінорецензії, представлені концептосферами стиль / ЖАНР фільму, форма / зміст кінострічки, музичний супровід та актори. У таких метоніміях / метафтоніміях реального зв'язку між корелятом і референтом може і не бути, проте зберігається їх асоціативна близькість. Наведеним метоніміям / метафтоніміям характерний виражений дискурсивний характер, що призводить до їх нерозуміння тими, хто не обізнаний у сфері кіномистецтва.

Ключові слова: метонімія, метафтонімія, кінорецензія, об «єкт кінокритики, концептуалізація, дискурсивна реалізація, вербалізація концептосфери.

Аннотация

метонімічний кінорецензія британський

Дискурсивная реализация метонимической / метафтонимической концептуализации объектов кинокритики в британской кинорецензии

Качур И.В.

преподаватель, Киевский национальный лингвистический университет

Статья посвящена изучению характерных черт дискурсивной реализации метонимический / метафтонимической концептуализации объектов кинокритики в британской кинорецензии. Существуют определенные причины, почему говорящий нарушает логические и грамматические правила, прибегая к метонимическим переносам в то время, как эти же задачи теоретически можно реализовать с помощью стандартных языковых схем, и в кинорецензии это обусловлено наличием различных модусов или семиотических кодов, которые создают определенные дополнительные значения и смысловые ассоциации, создаваемые тропами. Актуальность выбранной темы обусловлена необходимостью анализа языковых единиц в разных типах дискурса, в частности, объектов кинокритики, которые находят свое отражение в текстах кинорецензий путем использования метонимических моделей. Методологическую базу исследования составляют метод сплошной выборки, описательный метод, методы контекстуального, дискурсивного, интерпретационно - текстового и стилистического анализа и концептуальный анализ. В ходе исследования представлены понятия метонимии и метафтонимии, определено, что концептуализация объектов кинокритики в британской кинорецензии может быть как метонимической, так и метафтонимической. В ходе исследования выявлено, что основные объекты кинокритики, которые вербализуются путем метонимии / метафтонимии в британской кинорецензии, представлены концептосферами стиль / жанр фильма, форма / содержание киноленты, музыкальное сопровождение и актеры. В таких метонимиях / метафтонимиях реальной связи между коррелятом и референтом может и не быть, однако сохраняется их ассоциативная близость. Приведенным метонимиям / метафтонимиям характерен выраженный дискурсивный характер, что приводит к их непониманию теми, кто не сведущ в сфере киноискусства.

Ключевые слова: метонимия, метафтонимия, кинорецензия, объект кинокритики, концептуализация, дискурсивная реализация, вербализация концептосферы.

Abstract

Discourse realization of metonymic / metaphtonymic conceptualization of film criticism objects in the british film review

Kachur I.V.

lecturer, Kyiv National Linguistic University

Keywords: metonymy, metaphtonymy, film review, film criticism object, conceptualization, discursive realization, domain verbalization.

Основна частина

Вступ. На початку ХХІ століття можна сміливо констатувати, що метонімія привертає до себе увагу науковців і різносторонньо вивчається у сучасній парадигмі мовознавчих знань, що підтверджується значною кількістю праць, присвячених цьому явищу. Спектр вивчення дискурсивного потенціалу метонімії розвивається в декількох напрямах. З одного боку, в термінах когнітивної поетики (О.П. Воробйова, В.Г. Ніконова) метонімія досліджується в художньому дискурсі і розглядається як компонент когнітивного стилю автора (І. А. Трубенко, Р.У. Гіббс). З другого боку, метонімія становить дослідницький інтерес у руслі критичного дискурс-аналізу у якості регулятивного інструменту масово-інформаційного дискурсу (І. О. Голуб, О.С. Шарманова).

Зрозуміти, чому мовець порушує логічні й граматичні правила, вдаючись до метонімічних перенесень, у той час як ці ж завдання теоретично можна реалізувати за допомогою стандартних мовних схем, можна, пов'язавши функціонування метонімії з комунікативною ситуацією, тобто розглянути метонімію в дискурсі, з позицій певних мовленнєвих стратегій. Таким дискурсом у запропонованому дослідженні обрано дискурс кінокритики; це пояснюється тим, що об'єктом кінорецензії є мультимодальний або полікодовий текст, у якому значення передається різними модусами або семіотичними кодами. Більш того, залучення традиційного контекстного підходу до реалізації тропів у художньому тексті дає можливість виокремити усі додаткові значення та смислові асоціації, що створюється тропами. Ця ж ідея, переосмислена у світлі когнітивно-дискурсивної парадигми, може допомогти з'ясувати важливі параметри стилістичного прийому метонімії, які не можуть знайти адекватного вираження з точки зору традиційного лінгвостилістичного підходу.

Відтак, актуальність обраної теми передусім зумовлена загальною орієнтацією лінгвістичної науки на функціональний аспект мови, що зумовлює необхідність аналізу мовних одиниць у різних типах дискурсу, зокрема, об'єктів кінокритики, що знаходять своє відображення у текстах кінорецензій шляхом використання метонімічних моделей.

Методи дослідження. З метою виявлення метонімії у текстах кінорецензії і збору матеріалу для подальшого його опрацювання застосовано метод суцільної вибірки; за допомогою описового методу узагальнено, проінтерпретовано і систематизовано отримані дані; використання контекстуального, дискурсивного, інтерпретаційно-текстового і стилістичного аналізу дає змогу вивчити оточення, в якому реалізується метонімія; концептуальний аналіз уможливив визначення концептуальних схем метонімії / метафтонімії.

Результати і обговорення. У працях майже трьох останніх десятиліть метонімія представлена як механізм мислення і концептуалізації повсякденного досвіду, що проявляється не лише у мовленні, а й поведінці людини (Radden, 1999; Lakoff, 2003). Сьогодні традиційне розуміння метонімії у когнітивній лінгвістиці таке: «Метонімія - це когнітивний процес, при якому одна концептуальна одиниця (річ, подія, властивість) - корелят - забезпечує ментальний доступ до іншої концептуальної одиниці - референта - в межах одного й того ж фрейму, концептосфери або ідеалізованої когнітивної моделі» (Kovecses, 2006: 99). Інакше кажучи, витлумачення метонімії ґрунтується на наявності зв'язку між двома елементами, один із цих елементів репрезентується у мовленні - корелят, інший мається на увазі - референт. Цей зв'язок називають суміжністю, і виникає він між компонентами певної системи знання, що формується у людини з набутого нею досвіду та енциклопедичних знань про світ.

У 90-х роках ХХ ст. Л. Гуссенс запропонував термін «метафтонімія» для позначення виразів, які не можна однозначно кваліфікувати ані як метафору, ані як метонімію. Вивчаючи лексику мовної діяльності, дослідник виокремив два типи метафтонімії: кумулятивну й інтегративну. Кумулятивна метафтонімія характеризується тим, що метафора становить концептуальну базу для метонімії або метонімія є базою для утворення метафори. Наприклад, вираз close-lipped може розглядатися як приклад метафори на базі метонімії у контексті, що не передбачає буквального стискання вуст мовцем, навпаки - мовець говорить багато, але не про те, що цікавить реципієнта, інакше це була б метонімія. Метафора утворюється на основі метонімічних зв'язків цілком органічно, оскільки метафоричне мапування, хоча і відбувається між окремими концептосферами, проте «схожість» сприймається як суміжність між двома елементами в межах спільної концептосфери, що слугує природнім експеренційним підгрунтям метафоричного мапування (Goossens, 2003: 381).

Щодо метонімії на базі метафори, то Л. Гуссенс не виявив такого прикладу на матеріалі лексики мовної діяльності, проте вчений не виключає наявності метонімії на базі метафори в іншому лінгвістичному матеріалі. Рідкісність такого явища пояснюється тим, що доволі складно здійснити метонімічну проекцію між двома окремими концептосферами (Goossens, 2003: 381), хіба що концептуальна суміжність між окремими концептосферми встановлюється самою метафорою, як у метафтонімії HEART IS A CONTAINER FOR EMOTIONS + HEART for EMOTIONS (Трубенко, 2010: 13), де концептуальна вмістилищна метафора слугує підґрунтям метонімічному перенесенню ВМІСТИЛИЩЕ замість ВМІСТУ.

У текстах кінорецензій, даючи критичну характеристику фільму, кінокритик оперує певними кінематографічними поняттями. Відп овідно, в тексті кінорецензії метонімія позначає такі специфічні аспекти кінострічки, як стильові та жанрові особливості фільму, акторів, візуальні компоненти та музичний супровід, технічні параметри кінопродукту.

Так, категорія метонімій, що використовуються у британській кінорецензії для вербалізації концептосфери СТИЛЬ / ЖАНР ФІЛЬМУ, утворена на основі метонімій, що висвітлюють такі (під) сфери, як РЕЖИСЕР та ФІЛЬМ, наприклад: The high priest of gloom, Bruno Dumont, returns with a comedy which is part Jacques Tati, part Twin Peaks (Little White Lies: URL). У наведеному реченні у предикативній позиції вжито ім'я французького режисера середини ХХ ст. Жака Таті (Jacques Tati) замість стилю його комедій, так само як і назву драматичного телесеріалу 90-х років «Твін Пікс» (Twin Peaks) для позначення жанрових домішок у кінокартині рис психологічного трилеру, детективу, фільму жахів.

Зазначені метонімії є досить цікавими з лінгвокогнітивної точки зору. Так, у першому виразі референція до стилю робіт режисера насправді відбувається у два етапи: перший - ім'я режисера замість його комедій, другий - комедії замість стильових особливостей (беземоційніть, життєствердність, викликають лише легку посмішку); із цих конкретних перенесень можна вивести метонімічні концептуальні моделі ВИРОБНИК (Жак Таті) замість ПРОДУКТУ (комедії) та ПРЕДМЕТ замість ХАРАКТЕРНОЇ РИСИ, таким чином, маємо приклад ланцюжкової метнімії ВИРОБНИК замість ПРОДУКТУ замість ХАРАКТЕРНОЇ РИСИ ПРОДУКТУ.

Друга метонімія Twin Peaks створена за концептуальною моделлю ЧЛЕН КАТЕГОРІЇ («Твін Пікс») замість КАТЕГОРІЇ (психологічний трилер/ детектив) (member of a category for category). Проте далі з тексту рецензії зрозуміло, що зазначена метонімія містить мапування до місця розгортання сюжету кінострічки - невеликого містечка, зображеного у сюрреалістичній манері, - так само як і в згаданому телесеріалі. Тому метонімічний вираз Twin Peaks має подвійну референцію, що дозволяє відкрити ментальний доступ до великого масиву інформації. Примітно, що така інформаційно об'ємна метонімія використана у підзаголовку кінорецензії, тобто, у сильній позиції.

Варто зазначити, що подібні метонімії потребують від читача фонових знань про світ кінематографу, щоб можна було належним чином зрозуміти, що має на увазі рецензент та чого очікувати від фільму. Ця думка яскраво підтверджується такими висловлюваннями як: Is it The Devil Wears Prada meets The Handmaiden (also in Cannes) with a touch of Single White Female? (Hollywood Elsewhere: URL).

Як бачимо, тут усі номінації є метонімічними, тому необхідно знати, про що йдеться у трьох згаданих кінострічках, а також розуміти, що місто Канни (Cannes) вжито замість кінофестивалю, який у ньому щорічно проводиться; метонімія Канни (Cannes) - це реперзентація іншої концептуальної моделі МІСЦЕ замість ПОДІЇ (place for event), що також вимагає від реципієнта певних знань.

Вказівка на загальні риси сюжету досить часто відбувається за допомогою ад'єктивної метонімії, в межах котрої можна виділити дві групи метонімій: ті, що вказують на жанр і сюжет фільму, і ті, що характеризують режисерську манеру представлення теми, ідеї кінотвору. Розглянемо деякі приклади: Kitchen sink drama […] Ulrich Thomsen and Trine Dyrholm in The Commune (The Guardian: URL). Мовна метонімія kitchen sink drama позначає дуже реалістичні фільми, у яких зображують нецікаві та неприємні побутові деталі, символічним представленням яких став такий господарський предмет як кухонна мийка (kitchen sink). Наведений фрагмент демонструє приклад вербальної репрезентації сюжетної лінії через один із її елементів, явище, коли реального зв'язку між корелятом і референтом може і не бути, проте зберігається їх асоціативна близькість.

У деяких випадках жанрові відтінки позначаються через компоненти, зовнішні по відношенню до самого кінотвору, наприклад: With 2004 «s espionage sequel The Bourne Supremacy, director Paul Greengrass changed the face of popcorn thrillers, combining the docudrama grit of Bloody Sunday with super-slick thrills that left the Bond franchise in the dust (Magzter: URL). Вираз popcorn thrillers (досл. попкорний трилер) отримав ще не зафіксоване у лексикографічних джерелах тлумачення «фільму, який можна дивитися вдома з відерцем попкорну, як правило, фільм категорії «Б» з невеликим бюджетом, що одразу виходить у продаж на дисках без попереднього прокату в кінотеатрах». Здебільшого такі фільми характеризуються малою художньою цінністю. Значення формується з метафтонімії MOVIE IS SNACK FOOD + POPCORN for THE SCENARIO OF WATCHING A MOVIE WITH POPCORN.

Тілесні метафтонімії використовуються для вербалізації концептосфери форма / зміст кінострічки: The whole business, this time, is passable eye candy without being any kind of brain candy (The Telegraph: URL). У текстовому уривку метонімія eye candy характеризує фільм як приємний для зору, а вираз without being any kind of brain candy вказує на невибагливість сюжету й проблематики кінострічки. Найменування частин тіла eye та brain відсилають до видів діяльності, у яких вони задіяні - зорове сприйняття та інтелектуальна діяльність відповідно, тобто проілюстроване метонімічне перенесення відбувається за моделлю частина тіла замість ФУНКЦІЇ (body part for function), що доповнюється метафорою PLEASURE IS CANDY.

Вербалізація концептосфери МУЗИЧНИЙ СУПРОВІД у кінострічці, як правило, відбувається за перенесенням КОМПОЗИТОР замість ЙОГО ТВОРІВ, як у наступному прикладі: Meanwhile, visual and/or aural nods to Salo, Assault on Precinct 13 and Cannibal Holocaust contextualise Noe's scattershot artsploitation aims, the soundtrack lurching between Bach, Satie, and the wailing guitars of Funkadelic's Maggot Brain (Magzter: URL). Метонімії Bach, Satie (імена композиторів Баха, Саті) позначають музику їх авторства; модель ВИРОБНИК замість ПРОДУКТУ класично використовується для референції на творчий доробок талановитої і відомої у своїй сфері людини, таке метонімічне перенесення не буде валідним по відношенню до пересічних людей, які також у чомусь набули високого рівня майстерності; в цьому ж контексті вжито метонімію wailing guitars (крикливі гітари) замість неприємних звуків, музики, що виконується на гітарі, при цьому репрезентується модель ІНСТРУМЕНТ замість ПРОДУКТУ (INSTRUMENT for PRODUCT).

Метонімічну референцію до акторів (концептосфера АКТОРИ) проілюстровано у прикладі нижче: The bold, frequently frontal, tableaux-like compositions (at times reminiscent of American painting); the perfectly chosen faces; the carefully nuanced performances; […] (Hollywood Elsewhere: URL). У наведеному фрагменті метонімічний вираз позначає акторів, ідеально підібраних для фільму (the perfectly chosen faces), при цьому висвітлюється підсфера ОБЛИЧЧЯ.

Принагідно зазначити, що обличчя є традиційним корелятом для позначення людини як визначальна риса, за якою ми один одного ідентифікуємо, а для акторів зовнішність, в тому числі і обличчя, - це професійна візитівка, це підтверджується такими виразами із кінорецензій, як fresh-faced cast, eyecatching transatlantic cast. На ґрунті цього реконструюємо в межах поданого контексту ланцюжкове мапування ОБЛИЧЧЯ замість АКТОРА замість ТИПАЖУ, тобто метонімія faces активує у мисленні одночасно три (під) сфери АКТОР, ОБЛИЧЧЯ, ТИПАЖ.

Метонімія може акцентувати таку важливу характеристику актора як його стиль, манера гри: Isabelle Huppert is at her most Isabelle Hupperty (in a good way!) as Nathalie Chazeaux, […] (Hollywood Elsewhere: URL). Однак, щоб зрозуміти, які риси акторського стилю Ізабель Хуперт маються на увазі під метонімією at her most Isabelle Hupperty, необхідно хоча б частково знати фільмографію актриси.

Висновки. Метонімія є когнітивним процесом, при якому одна концептуальна одиниця (річ, подія, властивість) забезпечує ментальний доступ до іншої концептуальної одиниці в межах одного й того ж фрейму, концептосфери або ідеалізованої когнітивної моделі. Поняття «метафтонімія», у свою чергу, використовується на позначення виразів, які не можна однозначно кваліфікувати ані як метафору, ані як метонімію. Таким чином, концептуалізація об'єктів кінокритики у британській кінорецензії може бути як метонімічною, так і метафтонімічною. У ході дослідження виявлено, що основні об'єкти кінокритики, що вербалізуються шляхом метонімії / метафтонімії у британській кінорецензії, представлені концептосферами СТИЛЬ / ЖАНР ФІЛЬМУ, ФОРМА / ЗМІСТ кінострічки, музичний супровід та актори. У таких метоніміях та метафтоніміях реального зв'язку між корелятом і референтом може і не бути, проте зберігається їх асоціативна близькість. Характерною рисою визначених метонімій / метафтонімій є їх виражений дискурсивний характер, що призводить до їх нерозуміння тими, хто не обізнаний у сфері кіномистецтва. Представлене дослідження демонструє широкі перспективи для подальших розвідок, зокрема, особливої уваги вимагає інвентаризація метонімічних / метафтонімічних концептуальних моделей у текстах британських кінорецензій у світлі концептуальної інтеграції ментальних просторів.

Список літератури

1. Воробьёва О.П. Лингвистика сегодня: реинтерпретация эпистемы. Вісник КНЛУ. Сер. Філологія. 2013. Т. 16. №2. С. 41-47.

2. Голуб І.О. Метафора та метонімія як засоби вираження стратегії дискримінації у німецькомовній пресі. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». 2011. №65. С. 35-42.

3. Ніконова В.Г. Концептуальний простір трагічного в п'єсах Шекспіра: поетико-когнітивний аналіз: дис. на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук: 10.02.04 «Германські мови». Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2008. 488 с.

4. Трубенко І.А. Художня метонімія та її дискурсивний потенціал у прозі англійського модернізму (на матеріалі творів Вірджинії Вулф і Девіда Герберта Лоуренса): дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: 10.02.04 «Германські мови». Київський національний лінгвістичний університет. Київ, 2010. 192 с.

5. Шарманова О.С. Метафтонимия как концептуальное взаимодействие метафоры и метонимии. Вестник ИГЛУ. 2011. №1 (13). С. 194-200.

6. Gibbs R.W. The Poetics of Mind: Figurative Thought, Language, and Understanding. Cambridge: Cambridge University Press, 1994. 527 p.

7. Goossens L. Metaphtonymy: The intereaction of metaphor and metonymy in expressions for linguistic action. Dirven R., Porings R. (eds.). Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast. Berlin and New York: Mouton de Gruyter, 2003. P. 435-469.

8. Hollywood Elsewhere [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hollywood-elsewhere.com/ (дата звернення: 28.07.2020).

9. Kovecses Z. Language, Mind and Culture: A Practical Introduction. Oxford: Oxford University Press, 2006. 416 p.

10. Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press, 2003. 256 p. Little White Lies [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lwlies.com/reviews/ (дата звернення: 28.07.2020).

11. Magzter [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.magzter.com/ (дата звернення: 28.07.2020).

12. Radden G., Kovecses Z. Towards a theory of metonymy. Panther, K., Radden, G. (eds.). Metonymy in Language and Thought. Ed. by. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1999. P. 17-59.

13. The Guardian [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.theguardian.com/ (дата звернення: 28.07.2020)

14. The Telegraph [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.telegraph.co.uk/ (дата звернення: 28.07.2020).

References

1. Vorobyova, O.P. (2013). Lingvistika segodnya: reinterpretatsiya epistemyi. In Visnik KNLU. Ser. FIlologIya, vol. 16, no. 2, 41-47.

2. Holub, I.O. (2011). Metafora ta metonimiia yak zasoby vyrazhennia stratehii dyskryminatsii u nimetskomovnii presi. In Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia «Romano-hermanska filolohiia. Metodyka vykladannia inozemnykh mov», no. 65, 35-42.

3. Nikonova, V.H. (2008). Kontseptualnyi prostir trahichnoho v piesakh Shekspira: poetyko - kohnityvnyi analiz. DrSci dissertation (Philology). Kyivskyi natsionalnyi linhvistychnyi universytet, Kyiv.

4. Trubenko, I.A. (2010). Khudozhnia metonimiia ta yii dyskursyvnyi potentsial u prozi anhliiskoho modernizmu (na materiali tvoriv Virdzhynii Vulf i Devida Herberta Lourensa). PhD dissertation (Philology). Kyivskyi natsionalnyi linhvistychnyi universytet, Kyiv.

5. Sharmanova, O.S. (2011). Metaftonimiya kak kontseptualnoe vzaimodeystvie metaforyi i metonimii. In Vestnik IGLU, no. 1 (13), 194-200.

6. Gibbs, R.W. (1994). The Poetics of Mind: Figurative Thought, Language, and Understanding. Cambridge: Cambridge University Press.

7. Goossens, L. (2003). Metaphtonymy: The intereaction of metaphor and metonymy in expressions for linguistic action. In R. Dirven, R. Porings (eds.). Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast (pp. 435-469). Berlin and New York: Mouton de Gruyter.

8. Hollywood Elsewhere. Retrieved from: http://hollywood-elsewhere.com/.

9. Kovecses, Z. (2006). Language, Mind and Culture: A Practical Introduction. Oxford: Oxford University Press.

10. Lakoff, G., Johnson, M. (2003). Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press.

11. Little White Lies. Retrieved from: https://lwlies.com/reviews/.

12. Magzter. Retrieved from: https://www.magzter.com/.

13. Radden, G., Kovecses, Z. (1999). Towards a theory of metonymy. In Panther, K., Radden, G. (eds.). Metonymy in Language and Thought (pp. 17-59). Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

14. The Guardian. Retrieved from: https://www.theguardian.com/.

15. The Telegraph. Retrieved from: https://www.telegraph.co.uk/.

Размещено на Allbest.ru