вербалізація англомовного концепту genius в афоризмах

Размещено на http://www.allbest.ru/

вербалізація англомовного концепту genius в афоризмах

Строченко Л.В.

ВЕРБАЛИЗАЦИЯ АНГЛОЯЗЫЧНОГО КОНЦЕПТА GENIUS В АФОРИЗМАХ

Строченко Л.В.

кандидат филологических наук, доцент, Одесскийнациональныйуниверситетимени И.И. Мечникова

Статьяпосвященаисследованиюособенностейвербализацииконцепта GENIUS в английскомязыке, а именно - рассмотрениюафоризмов с компонентом genius. Согласномнениюпредставителейсемантико-когнитивногоподхода, концепт являетсябазовойединицей ментального кодачеловека, которыйимеетвнутреннюю структуру, состоящуюизконцептуальныхпризнаков; это результат индивидуального и социальногопознания мира. Концептуальные признаки содержатпонятийнуюинформацию о соответствующемобъектеилифеномене. Таким образом, представителиданногоподходарассматриваютязыккак один изважнейшихсредствпознания и коцептуализации мира. Изучениеконцепта через языкявляетсянаиболеенадежным способом лингвистическогоанализа, позволяющимопределитьконцептуальные признаки и разработать структуру концепта. Любойанализконцептаначинается с выявленияязыковыхединиц, которыепредставляютсоответствующий концепт, интерпретацииихсловарных и речевыхконтекстов. Афоризм определяетсякаккороткоеточноеоригинальноевыражение, обобщенная, глубокаямысль, выраженная в лаконичнойформе, иногданеожиданнопарадоксальной. В ходе исследованиябылипроанализированы 100 англоязычныхафоризмов с компонентом genius. Установлено, что в данныхкрылатыхвыраженияхреализуютсянесколько моделей концептуальнойметафоры. Концептуальная метафора являетсяглавнымсредствомконцептуальнойсистемычеловека, с помощьюкотороймыпонимаем и воспринимаем один тип объектов в терминахобъектов другого типа. Проведенноеисследование позволило выделитьнесколькоконцептуальных метафор, в частности, GENIUS IS MADNESS, GENIUS IS FIRE, GENIUS IS WORK, GENIUS IS PRECIOUS, GENIUS IS ENEMY, GENIUS IS SIMPLE.

Ключевые слова: концепт, афоризм, концептуальная метафора, genius.

VERBALIZATION OF THE ENGLISH CONCEPT GENIUS IN APHORISMS

Strochenko L.

candidateofphilologicalsciences, associateprofessor, Odessa I.I. Mechnikovnationaluniversity

Thearticleisdedicatedtotheinvestigationofthepeculiaritiesofverbalizationoftheconcept GENIUS intheEnglishlanguage, namely, considerationoftheaphorismswiththecomponentgenius. Accordingtotherepresentativesofthe semantic-cognitive approach, conceptis a basicunitofhumanmentalcode, whichhasaninternalstructureconsistingofconceptualfeatures; itistheresultoftheindividualandsociallearningoftheworld. Conceptualfeaturescontaincomprehensiveinformationaboutthecorrespondingobjectorphenomenon, aswellastheinterpretationofinformationofpublicconsciousnessandthetreatmentofthesubjectorphenomenon. Thus, therepresentativesofthistrendtreatlanguageasoneofthemaintoolsofcognitionandconceptualizationoftheworld. Thestudyofconceptthroughthelanguageisthemostreliablewayoflinguisticanalysiswhichallowstodetectconceptualfeaturesandtoworkoutthemodeloftheconcept. Anyanalysisoftheconceptstartsbydetectinglanguageunitsthatrepresent a givenconcept, theinterpretationoftheirvocabularyandspeechcontexts. Aphorismisdefinedas a shortoriginalstatement, a generalized, deepthought, expressedin a conciseform, sometimesunexpectedlyparadoxical. Duringthestudy, 100 Englishaphorismswiththegeniuscomponenthavebeenanalyzed. Ithasbeenestablishedthatinthegivenexpressionsseveralmodelsoftheconceptualmetaphorarerealized. Conceptualmetaphoristhemainmeansoftheconceptualsystemof a personbywhichweunderstandandperceiveonetypeofobjectsintermsofobjectsofanothertype. Theresearchmadeitpossibletodistinguishseveralconceptualmetaphors, inparticular GENIUS IS MADNESS, GENIUS IS FIRE, GENIUS IS WORK, GENIUS IS PRECIOUS, GENIUS IS ENEMY, GENIUS IS SIMPLE.

Keywords: concept, aphorism, conceptualmetaphor, genius.

Вступ

Когнітивна семантика характеризується декількома напрямками аналізу концептів у відповідності до методологічної орієнтації дослідників. Серед них виокремлюють, зокрема, лінгвокультурологічний підхід, когнітивно-по- етичний напрям, когнітивно-дискурсивний напрям, семантико-когнітивний підхід. Спільним для всіх напрямків є визнання концепту базовою одиницею свідомості, відмінності ж пов'язані, у першу чергу, з фокусуванням на певному типові концептів, а також з різним трактуванням відношень між концептом як елементом етнокультурної картини світу та лексичним значенням (Шевченко 2006: 192-193).

Пропоноване дослідження ґрунтується на теоретичному доробку се- мантико-когнітивного підходу до вивчення концептів, який досліджує співвідношення семантики мови з концептосферою народу, взаємодію семантичних процесів з когнітивними. Представники цього напряму в когнітивній лінгвістиці визначають концепт як приналежну свідомості людини глобальну одиницю розумової діяльності, квант структурованого знання, дослідити яку можливо шляхом вивчення її мовної репрезентації (Попова, Стернин 2007). Мова є одним із основних інструментів пізнання та концептуалізації навколишнього світу, оскільки аналіз мовних засобів дозволяє найбільш простим та ефективним способом виявити ознаки концепту та змоделювати його. Склад того чи іншого концепту виявляється через даний концепт, словникові тлумачення мовних одиниць, які репрезентують та мовленнєві контексти.

Аналізуючи різноманітні підходи до вивчення концептів, А.П. Мартинюк зазначає, зокрема, що дослідження вербалізованого концепту відбувається на основі ономасіологічного підходу, який передбачає визначення мовних засобів, що його об'єктивують, максимально повний опис семантики цих одиниць та моделювання змісту концепту як глобальної ментальної одиниці через її національну своєрідність. Основними доцільними методами вчена вважає компонентний аналіз, етимологічний аналіз, виявлення синонімічного ряду лексеми-репрезентанта концепту, а також вивчення способів концептуалізації як вторинного переосмислення, зокрема, в пареміях та афоризмах (Мартинюк 2009). Саме останньому із зазначених етапів - вивченню способів концептуалізації як вторинного переосмислення - присвячене наше дослідження.

Мета даної розвідки полягає у дослідженні особливостей вербалізації англомовного концепту GENIUS. Матеріалом дослідження слугували англомовні афоризми. вербалізація концепту genius мовленнєвий

Результати та обговорення

Афоризм визначається як короткий влучний оригінальний вислів, узагальнена, глибока думка, виражена в лаконічній формі, подеколи несподівано парадоксальній. Афоризм завжди містить у собі більше значення, ніж вимовлено, він ніколи не аргументує, але впливає на свідомість виразною неординарністю судження. Тому досить часто афоризми називають «крилатими вислови» (Словник літературознавчих термінів).

У ході дослідження було проаналізовано 100 англомовних афоризмів із компонентом genius. Встановлено, що у даних крилатих висловах реалізуються декілька моделей концептуальної метафори. Зупинимось, передовсім, на теоретичному аспекті зазначеного явища. Новий підхід до аналізу значення мовних одиниць у когнітивній семантиці спричинив появу великої кількості праць, присвячених розглядові когнітивної сутності метафори. Нині розроблено декілька теорій, пов'язаних із розглядом когнітивного статусу метафори. Так, зокрема, РЕ. Гаскелл вважає, що базою метафори є глибинний мисленнєвий процес, а саме - міркування за аналогією. Метафору вчений вважає первинною когнітивною функцією, що невід'ємна від раціональної думки та процесу формування понять (Haskell 1987). Близьким до теорії Р.Е. Гаскелла є розуміння сутності метафори Е. МакКормаком, який вважає, що мова взагалі породжується завдяки певним глибинним структурам людського розуму. Людина може зіставляти досить віддалені семантичні концепти, які мають дещо спільне, внаслідок чого і виникає метафора. За Е. МакКормаком, метафора як процес має такі рівні: мовний, пов'язаний зі змінами у мові, семантичний (глибинний), що пояснює мовні переноси у категоріях лінгвістичної теорії, та когнітивний, який забезпечує отримання нового знання, утворення нових понять (МакКормак 1990).

Найпоширенішою у сучасній лінгвістиці теорією концептуальної метафори дослідники вважають теорію Дж. Лакоффа та М. Джонсона. Головні положення цієї теорії викладені у праці названих вчених “MetaphorsWeLiveby” (Лакофф, Джонсон 1990). На думку даних дослідників, повсякденна понятійна система людини, в рамках якої людина мислить і діє, є метафоричною за своєю суттю. Саме завдяки метафоричному характеру нашої понятійної системи стають можливими метафори як мовні вирази. Якщо у традиційних дослідженнях метафори аналізувалися дві її функції, а саме: як засіб створення поетичного образу та як засіб формування нових значень слова за аналогією чи схожістю між предметами, то когнітивна лінгвістика визначає метафору як процес розуміння одного концепту (або концептуальної сфери) в термінах іншого концепту. Концептуальна сфера (або концепт), що постачає знаки, які переносяться до іншої сфери, є джерелом (або висхідним концептом - sourcedomain). Сфера, що осмислюється за допомогою метафори, є цільовою (targetdomain). Сфера джерела є більш зрозумілою та пов'язаною із наявним досвідом людини. Учені виділяють такі типи метафор, як структурну, завдяки якій одне поняття структурно метафорично впорядковується в термінах іншого (наприклад, час - гроші), орієнтаційну, яка пов'язана з просторовою орієнтацією (верх - низ), та онтологічну - спосіб трактування подій, дій, емоцій, ідей та ін. як предметів чи речовин (Лакофф, Джонсон 1990: 392-410).

Отже, у когнітивній лінгвістиці поняття метафори не обмежується її традиційною роллю у художній мові. Вона розглядається як головний засіб концептуальної системи людини, за допомогою якої ми розуміємо і сприймаємо один тип об'єктів у термінах об'єктів іншого типу. Концептуальна метафора розглядається як головний засіб осмислення абстрактної сфери у термінах більш відомої, зазвичай, конкретної сфери. Вона є важливим пізнавальним механізмом, який дозволяє пояснити складне за допомогою простого, абстрактне - через конкретне і т.д. (Кронгауз 2001: 314).

Проведене дослідження уможливило виокремлення декількох структурних концептуальних метафор, зокрема, GENIUS IS MADNESS, що представлена у таких афоризмах:

“Thereisnogreatgeniuswithoutsometouchofmadness” (Aristotle); “Imperfectionisbeauty, madnessisgeniusandit'sbettertobeabsolutelyridiculousthanabsolutelyboring" (MarilynMonroe);

“Geniusisoneofthemanyformsofinsanity' (CesareLombroso).

Слід зазначити, що асоціювання геніальності із безумством є однією з досить поширених теорій природи цього феномену.

Наступна із розглянутих концептуальних метафор GENIUS IS WORK підкреслює значимість праці, зусиль, докладених генієм для своїх досягнень, наприклад,

“Geniusisonepercentinspirationand ninety-nine percentperspiration” (Thomas A. Edison);

“Theonlygeniusthat'sworthanythingisthegeniusforhardwork” (KathleenWinsor);

“Ifyouknewhowmuchworkwentintoit, youwouldn'tcallitgenius” (MichelangeloBuonarroti).

Приписувана геніальним вченим здатність робити складні речі доступними для розуміння пересічних людей знайшла своє відображення у концептуальній метафорі GENIUS IS SIMPLE, наприклад:

“A geniusissomeonewhotakes a complexthingandmakesitlooksimple. Anacademicdoestheopposite” (RobertFanney);

“Anyfoolcanmakesomethingcomplicated. Ittakes a geniustomakeitsimple” (WoodyGuthrie);

“Theroleofgeniusisnottocomplicatethesimple, buttosimplifythecomplicated' (CrissJami).

У наступних порівняннях геніальності з талантом та зазначенні того, що справжня геніальність майже недосяжна як сонце, реалізується концептуальна метафора GENIUS IS FIRE:

“Talentis a flame. Geniusis a Are” (BernardWilliams);

“Thetrueartistisnotproud: heunfortunatelyseesthatarthasnolimits; hefeelsdarklyhowfarheisfromthegoal, andthoughhemaybeadmiredbyothers, heissadnottohavereachedthatpointtowhichhisbettergeniusonlyappearsas a distant, guidingsun” (LudwigvanBeethoven).

Концептуальна метафора GENIUS IS PRECIOUS реалізується у порівнянні геніальності без освіти зі сріблом у копальні:

“Geniuswithouteducationislikesilverinthemine” (BenjaminFranklin).

Остання із виокремлених концептуальних метафор GENIUS IS ENEMY відображає непрості стосунки генія із суспільством, яке досить часто ставиться до людей із надзвичайними здібностями досить вороже:

“When a greatgeniusappearsintheworldyoumayknowhimbythissign; thattheduncesareallinconfederacyagainsthim”(JonathanSwift);

“Thepubliciswonderfullytolerant. Itforgiveseverythingexceptgenius” (OscarWilde);

“Geniusinspiresresentment. A sadfactoflife” (EoinColfer);

“Intherepublicofmediocrity, geniusisdangerous” (Robert G. Ingersoll).

Як бачимо, дані афоризми побудовані на протиставленні середньоста-тистичних особистостей геніям.

Висновки

Концептуальна метафора є головним засобом концептуальної системи людини, за допомогою якої ми розуміємо і сприймаємо один тип об'єктів у термінах об'єктів іншого типу. Проведене дослідження уможливило виокремлення декількох концептуальних метафор, зокрема, GENIUS IS MADNESS, GENIUS IS FIRE, GENIUS IS WORK, GENIUS IS PRECIOUS, GENIUS IS ENEMY, GENIUS IS SIMPLE.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у розглядові концепту GENIUS в англомовному художньому дискурсі.

Список літератури

1. Кронгауз М.А. Семантика. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. 399 с.

2. Лакофф Д., Джонсон М. Метафоры, которымимыживем: Пер. с англ. // Теорияметафоры. Сборник. М.: Прогресс, 1990. С. 387-415.

3. МакКормак Э. Когнитивнаятеорияметафоры // Теорияметафоры. Сборник. М.: Прогресс, 1990. С. 358-386.

4. Мартинюк А. П. Перспективи дискурсивного напрямку дослідження концептів / А. П. Мартинюк // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2009. - № 837. - С. 14-18.

5. Попова, З.Д. Когнитивнаялингвистика. Монография [Текст] / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. 314с.

6. Шевченко И.С. Подходы к анализуконцепта в современнойкогнитивнойлингвистике // Вісник ХНУ. 2006. №725. С. 192-195.

7. Croft W. CognitiveLinguistics. Cambridge : CambridgeUniversityPress, 2004. 356 p.

8. Haskell R.E. StructuralMetaphorandCognition // CognitionandSymbolicStructures. N.Y.: Norwood, 1987. P 60-87.

9. Словник літературознавчих термінів. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// ukrlit.net/info/dict/5yef1.html

10. Genius. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.brainyquote.com/topics/ genius

References

1. Krongauz, M.A. (2001). Semantika. M.: Ros. gos. gumanit. un-t.

2. Lakoff, D., Johnson, M. (1990). Metafory, kotorymimyzhivem: Per. s angl. InTeoriya meta- fory. Sbornik. M.: Progress, 387-415.

3. MakKormak, E. (1990). Kognitivnayateoriyametafory. InTeoriyametafory. Sbornik. M.: Progress, 358-386.

4. Martyniuk, A. P. (2009). Perspektyvydyskursyvnohonapriamkudoslidzhenniakontseptiv. InVisnykKharkivskohonatsionalnohouniversytetuimeni V. N. Karazina. Kharkiv: KhNUimeniV.N.Karazina, № 837, 14-18.

5. Popova, Z.D., Sternin, Y.A. (2007). Kognytyvnayalyngvystyka. Monografiya. Moscow: AST: Vostok-Zapad.

6. Shevchenko, I.S. (2006). Podkhody k analizukontsepta v sovremennoykognitivnoy lingvis- tike [Approachestotheanalysisofconceptinmoderncognitivelinguistics.]. Visnik KHNU, 725, 192-195.

7. Croft, W. (2004). CognitiveLinguistics. Cambridge: CambridgeUniversityPress.

8. Haskell, R.E. (1987). StructuralMetaphorandCognition. InCognitionandSymbolicStructures. N.Y.: Norwood, 60-87.

9. Slovnykliteraturoznavchihterminiv. - [Electronicresource]. - Modeofaccess: https://ukrlit. net/info/dict/5yef1.html

10. Genius. - [Electronicresource]. - Modeofaccess: https://www.brainyquote.com/topics/ genius