Вербалізація поведінкових стереотипів в українській та польській фразеологічних картинах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинський національний університет імені Лесі Українки

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ПОВЕДІНКОВИХ СТЕРЕОТИПІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ПОЛЬСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ КАРТИНАХ СВІТУ

Наталія Костусяк, Оксана Приймачок

Луцьк

Анотація

У статті запропоновано зіставне дослідження українських та польських фразеологічних аналогів на позначення різноманітних поведінкових моделей і стереотипів; співвідносні в обох мовах ідіоми класифіковано на кілька груп, у кожній з яких простежено спільні й відмінні риси в плані вербального вираження ключових образів. Контрастивний аналіз засвідчує близькість, але не тотожність фразеологічних картин світу споріднених мов.

Ключові слова: мовна картина світу, фразеологічний компонент, фразеологічні аналоги в українській та польській мовах, поведінковий стереотип, контрастивне дослідження.

Annotation

BEHAVIORAL STEREOTYPE VERBALIZATION IN UKRAINIAN AND POLISH PHRASEOLOGICAL PICTURES OF THE WORLD

Natalia Kostusiak Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

Oksana Pryimachok Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

This article highlights results of a contrastive analysis of the Ukrainian and Polish phraseological analogues that denote various behavioral models and stereotypes; similar phraseological units from languages in question are divided into several categories, each of which is further analyzed regarding differences and similarities of the verbal expression of the key images. Phraseological equivalents of common Slavic origin, that show structural and semantic similarity of Polish and Ukrainian analogues, are classified as interlingual. The contrastive analysis of the phraseological units under investigation enables distinction of a vast group of collocations that underwent metaphorical transformations, as contrasted to a relatively small category of word combinations whose meaning is equal to the sum of meanings of their components. Research into the semantic features of phraseological expressions of human behavior and human psychic and physical states results in differentiating the following categories of idioms in Polish and Ukrainian languages: 1) those identifying untruthful actions or false information about a person; 2) identifying intention to deceive the speaker; 3) identifying situations of mindless acts; lack of discretion, etc.; 4) identifying situations resulting from psychophysical manifestation of anger, rage, or nervousness; 5) those identifying treachery, hypocrisy, slyness, insincerity of a person who is hiding their intentions; 6) those identifying stereotypes about a greedy person; 7) those identifying a pertinacious person; 8) those identifying traits of subservience, compliance, patience; 9) those identifying a carefree person; 10) those identifying a stereotype of a quiet person. The study has revealed that absolute equivalents among Ukrainian and Polish phraseological units are numerous, which means that many share forms, semantics, and pragmatic parameters altogether, possessing identical (either positive or negative) expressive and metaphorical components. Yet the most interesting issue for contrasting proved to be phraseological equivalents that fully demonstrate original linguistic, cultural, and ideological viewpoints of the nations, as well as the patterns of mind and behavior of people-representatives of their nation.

Key words: linguistic picture of the world, phraseological component, phraseological analogues in Ukrainian and Polish languages, behavioral stereotype, contrastive analysis.

Вступ

Більше як за століття свого обігу наукова метафора «картина світу» від елементарного її розуміння (інформація про дійсність, сприйнята й опрацьована людською свідомістю) набула різновекторного характеру залежно як від об'єкта, що здатен формувати свідомість, так і від самого суб'єкта, який в оригінальний спосіб обробляє різноманітну інформацію про довкілля та своє місце в ньому. Так із часом з'явилися поняття наївної і наукової, реальної й віртуальної, міфологічної й релігійної, чоловічої і жіночої, традиційної та сучасної картин світу, які становлять глибинне ментальне світобачення. Людина (і як індивід, і як представник своєї етнічної групи) може залучати різні способи впорядкування знань про свій світ, та чільне місце з -поміж них, безперечно, належить мові. Дослідження мовної картини світу цікаві для представників різних філологічних наук і прикладних напрямів, як-от: етнолінгвістики, когнітивістики, лінгвокультурології, психолінгвістики, теорії комунікації, міжкультурної комунікації, перекладознавства, лінгводидактики тощо. Мовна картина світу відрізняється від усіх інших тим, що має універсальний характер: природна мова здатна втілити, фактично матеріалізувати будь-яку іншу картину, стати її вербальною копією. Ідея В. фон Гумбольдта: скільки мов - стільки різних мовних картин світу - стала потужним поштовхом для контрастивного вивчення й виявлення специфіки кожного окремого «образу світу».

Напевно, найбільш оригінальним і своєрідним компонентом мовної картини світу є її фразеологічний фонд. Важливо, що фразеологічні одиниці, на відміну від лексичних, відтворюють не цілісну картину світу, а її фрагменти, особливо актуальні для носіїв мови. Саме тому протягом останніх десятиріч з'явилося чимало напрацювань, присвячених контрастивному аналізові різнорангових одиниць, об'єднаних на основі обраної науковцем спільної ознаки. У цьому контексті вважаємо продуктивним і перспективним опис співвідносних українських та польських фразеологізмів, об'єднаних спільною семантикою.

Проблема зіставного вивчення стійких полівербальних одиниць у лінгвістиці не нова. Ідіоматичні сполуки студіювали з акцентом на походження, еволюційні зміни в межах української, російської, білоруської мов (М. Жуйкова, О. Левченко). Компаративний аналіз французьких, іспанських та італійських фраземних корелятів запропонувала Н. Стрілець. Українські та іспанські ідіоми обрала об'єктом вивчення Л. Миронова. Попри різноаспектність дослідження фразеологізмів, у науковій парадигмі маємо зовсім мало українсько-польських компаративних студій. У цьому контексті доречно згадати монографію І. Кононенко, де стійкі одиниці схарактеризовані фрагментарно, а також праці А. Самадової, яка докладно описала українські й польські фразеологізми з номінаціями страв. Водночас компаративне студіювання доречно застосувати й до інших семантичних груп стійких сполук. Виразний та нині актуальний акцент на антропоцентризмі спонукає до вивчення українських і польських фразеологізмів зокрема й у такій площині.

Мета дослідження - ідентифікація окремих фрагментів української та польської мовних картин світу шляхом порівняння семантично співвідносних фразеологічних аналогів з позицій їхнього вербального наповнення.

Матеріал і методи дослідження

Джерельною базою слугували «Словник фразеологізмів української мови» (Словник) і “Wielki siownik frazeologiczny j^zyka polskiego” (Wielki). Дослідження виконано на матеріалі відібраних фразеологічних одиниць із семантикою певної моделі поведінки чи відповідного стану людини.

Як основні використано методи лінгвістичного спостереження та опису - для інтерпретації специфіки фразеологічних одиниць в українській та польській мовах та зіставного аналізу - для вияву спільних та відмінних ознак співвідносних за семантичним потенціалом українських та польських фразеологізмів, а також застосовано методики компонентного й семантичного аналізу - для з'ясування семантичних особливостей фразеологізмів.

Результати дослідження та дискусія

У будь-якій мові, зокрема й українській та польській, фразеологізми - своєрідні усталені сполуки, формули передавання певної інформації, що відбивають ментальність, культурні традиції народу й вирізняють його з -поміж інших. Водночас, попри виразні ознаки відтворюваності, цілісності й стійкості, на нашу думку, незаперечним є факт про можливість незначних модифікацій у межах ідіоматичних сполук. Проте такі зміни не надто разючі, аби позбавити усталені вирази закріплених за ними параметричних особливостей. До важливих аспектів опису фразеологізмів належить тенденційність до їхнього розгляду крізь призму антропоцентризму, адже саме людина є творцем стійких виразів (зазвичай із нашаруванням емоційно-експресивного забарвлення), які віддзеркалюють пізнання, чуттєве сприймання певних явищ, реалій довкілля, їхню оцінку та ін. Зорієнтованість на людину як один з аспектів вивчення фразеологічного рівня мови превалює в праці М. Жуйкової. Дослідниця наголошує: «Основною ознакою фразеологічної системи, що відрізняє її від інших мовних підсистем, є її висока антропоорієнтованість (антропоцентричність), яка виявляється передусім у вибірковій номінації: за допомогою фразеологічних одиниць мовний колектив вербалізує саме ті фрагменти навколишнього світу, які з його погляду мають найбільшу релевантність» (Жуйкова 7). Зазначені пріоритети бере за основу й Ю. Крочук: «Фразеологічний корпус мови антропоцентричний за своєю природою. Процес його формування як один із способів вторинної номінації спрямований на вираження оцінного та емоційного ставлення з метою вплинути на адресата, спровокувати у нього аналогічні оцінки та переживання» (725). Крім того, солідаризуємо з міркуваннями дослідниці про те, що «ФО (фразеологічні одиниці. - Н. К., О. П.) слугують засобами вербалізації етнопсихологічних особливостей соціуму, його менталітету та ціннісної системи, а також передають культурний код нації» (Крочук 723). Ці та низку інших параметрів уважаємо важливими за докладної інтерпретації ідіом української й польської мов, які характеризують узвичаєні моделі поведінки людини.

По-перше, доцільно взяти до уваги спільність походження та мотивації деяких фразеологізмів аналізованого різновиду. Зокрема, частину цих мовних одиниць становлять сполуки спільнослов'янського походження, пор.: точити зуби (Словник 164) і ktos zgrzyta zqbami (Wielki); водити/ поводити за ніс (за носа) кого (Словник 122) і ktos wodzi za nos kogos (Wielki); лихе (погане, зле й т. ін.) око (Словник 214); з [лихого] ока; з [лихих] очей, «зі сл. трапитися, статися і т. ін.» (Словник 461) і zle oko (Wielki); бити у вічі (в око) (Словник 29) і cos bije w oczy (Wielki); з (від) голови [аж] до ніг (до стіп) (Словник 158) і od stop do glow (Wielki); як (мов, немов і т. ін.) на долоні (Словник 214) і jak na dloni (Wielki). Крім того, досліджуючи стійкі сполуки, важливо закцентувати на схожості образних асоціацій. Як справедливо зазначає Л. Скрипник, «генетична спорідненість слов'янської фразеології підсилюється подібністю образів, що лягають в основу фразеологізмів, спільністю деяких художніх особливостей в оформленні їх (рима, паралелізм побудови та под.)» (150). Підтвердженням наукової концепції дослідниці є наявність низки спільних для української та польської мов фразеологічних одиниць, пор.: умивати / умити руки (Словник 735) і umywac rqce (Wielki); як (рідше мов, наче і т. ін.) [свого] ока зі сл. берегти, доглядати й под. (Словник 462), як (рідше мов, наче і т. ін.) ока в лобі (в голові) зі сл. берегти, глядіти, пильнувати й под. (Словник 462) і strzec jak zrenicy oka, pilnowac jak oka w glowie (Wielki). Такі ідіоми є міжмовними фразеологічними еквівалентами, котрі з'явилися, імовірно, ще за часів існування праслов'янської спільноти.

Зіставний аналіз досліджуваних фразеологічних одиниць дав змогу вирізнити відносно невелику групу сполук, ужитих у прямому значенні, та значно більшу групу стійких виразів, які засвідчують процес метафоризації, тобто образної інтерпретації певного явища, дії, процесу, ознаки тощо. Пор.: пропускати (пускати) / пропустити (пустити) повз вуха (мимо вух, повз слух і т. ін.) що 'не реагувати на те, що говорять' (Словник 578), різати вухо (вуха, слух) кому, чим і без додатка `1. Неприємно вражати слух своїм грубим, різким або невиправданим звучанням' (Словник 599), cos jest nie w smak komus (“cos si^ komus nie podoba” (Wielki)) і собачий нюх у кого 'хто-небудь має здатність легко схоплювати, підмічати, розуміти щось приховане, таємне' (Словник 443), вовк в овечій шкурі 'лицемірна людина, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри' (Словник 119), psi wqch 'intuicja' (Wielki), ktos strzela fochy 'ktos zachowuje si^ kaprysnie i latwo si^ obraza' (Wielki). фразеологічний український польський стереотип

Зорієнтованість на семантичні особливості фразеологічної реалізації способу поведінки людини та її психофізичного стану дає змогу в українській та польській мовах виділити кореляти таких груп: 1) на позначення неправдивих дій, вчинків чи заздалегідь неправдивої інформації суб'єкта щодо іншої особи. Центральну роль у реалізації обману, хитрування, ошукування, шахрайства тощо беруть фразеологізми зі словом око. Наприклад: замилювати (милити) / замилити очі кому й без додатка (Словник 248), лудити очі кому, чиї (Словник 355), наводити полуду (більмо) на очі кому й без додатка (Словник 417), наводити / навести туман на кого (Словник 417), напускати / напустити дурману (Словник 424), напускати / напустити туману на кого й без додатка (Словник 425), пускати / пустити туман (туману) [у вічі] кому (Словник 586), перти тумана в очі кому (Словник 586), пускати / пустити ману [в вічі] (Словник 585), пускати / пустити в очі дим (пилюку) кому (Словник 585); ktos rzuca komus piaskiem w oczy komus - 'ktos oszukuje kogos' (Wielki). Близький семантичний потенціал виявляють усталені вирази, змодельовані дієсловами крутити / закрутити, обвести (обкрутити, обернути, обмотати) / обводити (обкручувати, обертати, обмотувати), наприклад: крутити / закрутити голову кому - `2. Поводити себе нечесно по відношенню до кого-небудь; дурити, обдурювати' (Словник 318); обвести (обкрутити, обернути і т. ін.) / рідше обводити (обкручувати, обертати й т. ін.) круг (навколо, довкола і т. ін.) пальця кого - `1. Спритно перехитрити, обдурити кого' (Словник 445). Пор. польські кореляти аналізованих фразеологізмів ktos okrqca sobie wokot/ dookota / koto palca kogos, ktos okrqcit sobie wokot/ dookota matego palca kogos, ktos okrqcit sobie wokot/ dookota / koto palca kogos, ktos owija sobie wokot/ dookota / koto palca kogos, ktos owinqt sobie wokot/ dookota matego palca kogos - `ktos podporzqdkowuje sobie kogos, ktos podporzqdkowal sobie kogos' (Wielki). Словникові дефініції свідчать про певну асиметрію значень. Семантику обману в українській мові реалізують сполуки зі словом ніс: лишити /лишити з носом кого, `жарт. Обдурювати, перехитровувати когось' (Словник 341), водити / поводити за ніс (за носа) кого - `обдурювати кого-небудь певний час, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось' (Словник 122). З іменником ніс засвідчені фразеологізми й у польській мові, проте в них закладений дещо інший зміст: ktos wodzi za nos kogos - `ktos przez diuzszy czas oszukuje kogos, po to, by go sobie podporzqdkowac' (Wielki). Подекуди польські фразеологізми містять у своєму складі мовні одиниці, які в ізольованому вживанні абсолютно не пов'язані зі значеннями `брехати, обманювати', наприклад: ktos nabit w butelkq kogos - `ktos oszukai i osmieszyi kogos, wykorzystujqc jego iatwowiernosc' (Wielki); ktos robi w balona kogos, - 'ktos oszukuje kogos, wykorzystujqc jego naiwnosc' (Wielki); ktos zrobit w balona kogos - `ktos oszukai kogos, wykorzystujqc jego naiwnosc' (Wielki); ktos zrobit w konia kogos - `ktos oszukai kogos, wykorzystujqc jego naiwnosc' (Wielki); ktos robi wodq z mozgu komus - `ktos swiadomie wprowadza kogos w biqd i ogiupia, podajqc nieprawdziwe lub sprzeczne informacje' (Wielki); ktos wciska ciemnotq - `ktos przekazuje kiamliwe, nieprawdopodobne lub bezsensowne informacje, starajqc si^, aby ktos inny w nie uwierzyi' (Wielki); ktos wystrychnqt na dudka kogos - `ktos podst^pem sprawia, ze jakas osoba lub jakies osoby znalaziy si^ w niekorzystnej sytuacji' (Wielki); ktos wpuscit w kanat kogos - `ktos podst^pem sprawii, ze jakas osoba lub jakies osoby znalaziy si^ w niekorzystnej sytuacji' (Wielki);

2) з указівкою на намір обманути, ошукати мовця: ловитися (попадати, потрапляти й т. ін.) /упійматися (пійматися, попасти і т. ін.) на гачок чий, який і без означення - `давати, дозволяти себе ошукати, обдурити (перев. довірливо ставлячись до кого-, чого-небудь') (Словник 353); упустити рака з рота - 'бути ошуканим, одуреним облесливим захвалюванням' (Словник 737); даватися / датися, як горобець на полову - `дозволяти себе ошукати, піддаватися обману' (Словник 185); ktos potyka haczyk - 'ktos daje si^ oszukac i nakionic do dziaiania b^dqcego w interesie innej osoby' (Wielki). Подекуди в цю сферу потрапляють стійкі компаративні вирази, що можуть мати супровідне значення легкості: як (мов, ніби і т. ін.) шовком шиє (гаптує) з сл. брехати - `дуже вправно, тонко, вміло' (Словник 775); ktos plecie jak Piekarski na mqkach - `ktos mowi rzeczy nieprawdziwe lub bez sensu' (Wielki);

3) на позначення ситуацій, пов'язаних із чиїмись безглуздими вчинками, із відсутністю розуму, розсудливості, поміркованості тощо. Компонентами фразеологізмів цього різновиду є назви:

а) тварин, птахів, наприклад: як (мов, ніби і т. ін.) баран в аптеці, з сл. розбиратися, `ірон., зневажл. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (розбиратися)' (Словник 23); як цап (вовк) у (на) зорях зі сл. розбиратися, розумітися й т. ін., `ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (розбиратися, розуміти й т. ін.)' (Словник 754); горобці цвірінькають у голові (у макітрі) кому, чиїй (Словник 162); Uczyt Marcin Marcina, a sam gtupi jak swinia - `powiedzenia tego uzywamy w sytuacji, gdy ktos, kto sam niewiele wie, uczy innych' (Wielki); osiot dardanelski - `ksiqzk. pejorat. 'osoba bardzo glupia, t^pa i bezmyslna' (Wielki);

б) дерев, їхніх частин чи виготовлених із них предметів, наприклад: як чіп. '1. з сл. дурний. Дуже сильно, надзвичайно' (Словник 765); пеньок (пень) з очима, `грубо, фам. Нетямущий, безтолковий, дурнуватий' (Словник 489); як (мов, ніби й т. ін.) колода (ступа) 'зі сл. дурний. Дуже, надто' (Словник 305); gtupijakpien - 'calkowicie glupi' (Wielki);

в) взуття, наприклад: як [драний (дірявий)] чобіт (валянок) 'зі сл. дурний. Дуже, надзвичайно' (Словник 765); gtupi jak but (Wielki);

г) конкретних предметів, наприклад: високий як тополя, а дурний як квасоля (Словник 306); дурний як бовт (Словник 306); gtupi jak stotowe nogi (Wielki); jak tabaka w rogu - `zart. taki, ktory nic nie wie na okreslony temat, chociaz mowiqcy sqdzi, ze powinien wiedziec' (Wielki);

ґ) соматизми: без [третьої (сьомої)] клепки [в голові (у тім'ї)]; без клепок [у голові (у тім'ї)], `зневажл. Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий' (Словник 301); капустяна (куряча) голова `зневажл. Некмітлива, нерозторопна, неуважна людина' (Словник 157); порожня (пуста) голова `зневажл. Нерозумна, нетямуща людина' (Словник 157); без голови 'нерозумний, некмітливий' (Словник 158); barania gtowa - 'glupi czlowiek' (Wielki); kapusciana gtowa - 'glupi czlowiek' (Wielki); sieczka wgtowie - `brak logicznego myslenia' (Wielki); ktos ma pusto wgtowie - `ktos ma pusto w glowie' (Wielki); ktos ma zle w gtowie - `ktos jest chory psychicznie lub tak si^ zachowuje' (Wielki). Наближені за семантичним потенціалом також сполуки без соматизмів на зразок: не всі вдома (дома) у кого - `хто-небудь дурний, недоумкуватий' (Словник 131); без царя (без царка) в голові - 'розумово обмежений, недалекий, безрозсудний' (Словник 755); не при своєму (при своїм) розумі (умі) - 'розумово обмежений, не здатний правильно мислити, діяти, оцінювати щось' (Словник 616); розсохлися клепки у кого `зневажл. Хтось поводить себе нерозумно, видається розумово обмеженим' (Словник 301); miec kuku na muniu, kota, nie wszystkich w domu, swira `byc glupim, niedowarzonym, niespelna rozumu' (Wielki); niespetna rozumu 'taki, ktory zachowuje si^ nierozsqdnie i nielogicznie i sprawia wrazenie chorego psychicznie' (Wielki); brak komus piqtej klepki, brakuje piqtej klepki komus, brakuje wszystkich klepek komus 'ktos jest chory psychicznie lub tak si^ zachowuje' (Wielki); ktos upadt na gtowq, ktos upadt na mozg 'zachowac si^ calkowicie nieracjonalnie, zglupiec, zwariowac' (Wielki). Підкреслення нерозсудливості, розумового обмеження подекуди представлене як процес, що маркує незрозумілу, дивну поведінку когось, наприклад: валяти (клеїти) дурня '1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід' (Словник 51); ktos udajegtupa, ktos udaje Greka 'ktos zachowuje si^ tak, jakby nie wiedzial, o co w danej sytuacji chodzi, mimo ze wie' (Wielki);

4) з указівкою на ситуації, спричинені психофізичними проявами гніву, злості, нервування. Такі усталені вирази мають негативне емоційно - експресивне забарвлення. У польській лінгвістиці порушеній проблемі значну увагу присвятила А. Міколайчук. Дослідниця схиляється до думки, що вияв гніву реалізують певні метафоричні одиниці, зокрема «gniew to zaklocenie rownowagi; przyczyna gniewu to wywolanie fizycznego bolu (przyczyna gniewu to ucisk ci^zkiego przedmiotu), gniew to choroba ciala; gniew to szalenstwo; gniew to jad / zatrucie, gniew to (niebezpieczne) zwierz^» та ін. (Mikolajchuk 136-143). Докладне дослідження фразеологічних корелятів із семантикою гніву в українській і польській мовах дало змогу виявити сполуки з лексемою кров та дієсловами, що зазвичай реалізують результативну дію, почасти пов'язану зі змінами температурних ознак. Наприклад: кров кипить (закипає, вирує і т. ін.) / закипіла (завирувала) [у жилах (у скронях] у кому, у кого й без додатка - `хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення й т. ін.' (Словник 315); наливатися/налитися кров'ю - `червоніти від злості, напруження й т. ін.' (Словник 422); кров ударяє (бухає) /ударила (забухала) в голову (до голови) кому й без додатка (Словник 315); krew siq gotuje w kims, krew zalewa kogos, nagta krew zalata kogos 'ktos wsciekl si^' (Wielki). Значення процесуальної ознаки, пов'язаної з гнівом, доведення когось до надзвичайно збудженого стану, реалізують й інші фразеологізми в обох мовах, наприклад: колоти (випікати) очі кому - `2. Дратувати когось, не давати комусь спокою' (Словник 305); ktos prowadzi (doprowadzi) kogos do biatejgorqczki - `irytowac kogos, wywolywac u niego wscieklosc, oburzenie na cos' (Wielki). Семантика роздратування та дії, пов'язані з цим процесом, представлені в стійких сполуках на зразок: важким (недобрим) духом дихати на кого й без додатка - `дуже сердитися, гніватися, злитися на когось' (Словник 200); вогнем (полум'ям, пеклом і т. ін.) дихати на кого, рідше проти кого, чого й без додатка - `дуже сердитися, гніватися, виявляти недоброзичливість до когось' (Словник 200); на стіну (на стінки, на стінку й т. ін.) лізти/ полізти - `1. Бути дуже збудженим, неспокійно себе поводити, наполягаючи на чомусь. 2. Доходити до стану одуріння, бути у відчаї; шаленіти' (Словник 347); лізти / полізти у пляшку, `жарт. Сердитися, гніватися (нерідко без достатніх на те підстав)' (Словник 346); mtody gniewny - `osoba (zazwyczaj mloda) wyrazajqca dobitnie swoj krytycyzm wobec czegos, buntujqca si^ przeciwko jakims zasadom, manifestujqca swojq niezaleznosc' (Wielki). На особливу увагу заслуговує вживаний у польській мові фразеологізм з аналізованим значенням ktos drze wtosy z gtowy - `wyrazac najwyzsze zdenerwowanie, poirytowanie; byc roztrz^sionym, rozpaczac, histeryzowac' (Wielki). Вважаємо за потрібне закцентувати на близькому за формальним вираженням українському фразеологізмі [аж] рвати (дерти, скубти і т. ін.) на собі (на голові) волосся (чуба), який має дещо модифіковану семантику: 'впадати у великий відчай, розпач, дуже переживати, побиватися' (Словник 594). Зі значенням дратування когось функціонують в українській та польській мовах близькі за структурою та лексичним наповненням стійкі вирази діяти на нерви кому; грати на нервах чиїх, кому й без додатка (Словник 167) - ktos/cos dziaia na nerwy komus; ktos/cosgra na nerwach komus (Wielki). Пор. також виходити/вийти з рівноваги (з себе) (Словник 92) і ktos wychodzi z nerwow (Wielki). З-поміж фразеологічних корелятів в українській та польській мовах значну частину становлять мовні одиниці із семантикою гніву, які містять лексеми на позначення частин тіла людини. Неабияка роль припадає на символічне навантаження слова печінка: сидіти в печінках кому - `набридати, ставати неприємним, нестерпним' (Словник 644); cos lezy komus na wqtrobie - `cos kogos nurtuie, zlosci, irytuje, cos komus dokucza, doskwiera (Wielki); ktos ma na wqtrobie cos - 'miec zlosc, zal do kogos o cos, zloscicsi^ o cos, irytowac czyms' (Wielki). Близький семантичний відтінок виявляють усталені вирази зі словом жовч (zoic), проте в польській мові їх більше, ніж в українській. Наприклад: виливати / вилити жовч - 'виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь, злобу (перев. у розмові)' (Словник 75); ktos/ cos dolai/ dolaio zoici (Wielki), zoic burzy siq w kims (Wielki), zoic gotuje siq w kims (Wielki), zoic wzbiera w kims (Wielki), zoic zalewa kogos (Wielki). Специфічно польським маркування гніву варто вважати фразеологізми з деякими назвами тварин, комах тощо, наприклад: ktos dostaje maipiego rozumu, ktos dostai maipiego rozumu - 'ktos nagle zaczql zachowywac si^ inaczej niz zwykle w sposob dziwaczny lub nieodpowiedzialny' (Wielki); ktos ma muchy w nosie - 'ktos jest w zlym humorze i zlosci si^ bez wyraznego powodu' (Wielki); miec kozia na czole - 'okazywac niezadowolenie, gniew, byc nieprzyst^pnym' (Wielki);

5) на позначення підступності, лицемірства, лукавства, нещирості людини, яка приховує злі наміри, наприклад: вовк в овечій шкурі (Словник 119); wilk w owczej skorze (Wielki); дивитися/ глянути вовком на кого й без додатка - 'виявляти неприязне, вороже ставлення до кого- небудь' (Словник 197); ktos patrzy wilkiem, ktos spoglqda wilkiem - 'ktos patrzy wrogo i nieufnie' (Wielki); wilkiem komu z oczu patrzy - 'o kims nieszczerym, niezyczliwym' (Wielki). Негативне забарвлення спостерігаємо й у стійких сполуках з утвореним від цього іменника прикметником вовчий, наприклад: вовчим оком, зі сл. дивитися, слідкувати й т. ін. - 'жадібно, хтиво і т. ін.' (Словник 466); wilcze prawo - 'prawo jakiejs osoby lub grupy osob do zrobienia czegos, czego mowiqcy nie akceptuje; przemoc, bezprawie, prawo silniejszego' (Wielki). Для позначення хитрої людини в обох мовах використано символи лисиці (лиса), кота та ін., наприклад: старий лис; стара лисиця - '2. зневажл. Лукава, нещира, хитра й т. ін. людина' (Словник 335); farbowany lis - 'osoba, ktora udaje kogos, kim nie jest, w celu uzyskania jakichs korzysci' (Wielki); lisia skora - 'o czlowieku nieszczerym, sprytnym, podst^pnym' (Wielki);

1. для вербалізації стереотипу пихатої людини: як (мов, ніби й т. ін.) індик, зі сл. наприндитися, надутися й т. ін. (Словник 275); ходити павичем (гоголем) (Словник 749); puszyc siq jak indyk; nadqty jak indyk; ktos chodzi jak paw - 'ktos jest bardzo dumny i wywyzsza si^' (Wielki); як жаба на купині '2. зі сл. надутися, наприндитися й под. Дуже, надто (про пихату, набундючену людину)' (Словник 233). Крім індика, павича та жаби, в українських фразеологізмах засвідчений образ півня: ходити півнем - 'триматися зверхньо, гордовито, хоробро або зухвало' (Словник 750);

2. на позначення непоступливої людини. Моделювати таку рису характеру в українській та польській мовах допомагають образи-символи барана, козла, осла та ін., наприклад: упертий як баран (осел) (Словник 23); upartyjak koziot (Wielki);

3. з указівкою на слухняність, поступливість, терплячість людини, наприклад: як віл обуха - 'покірно, приречено, безнадійно' (Словник 110); cierpliwy jak wot (Wielki). Як засвідчують подані українські та польські фразеологізми, реалізувати їхню семантику допомагає символ вола;

4. на позначення безтурботної людини, наприклад: божа пташка - `той, хто не відчуває труднощів життя, вільний від них; безтурботна людина' (Словник 583). Додатковий відтінок ледарства, безвідповідальності містить структурно та метафорично наближений до української усталеної сполуки польський фразеологізм niebieski ptak - 'czlowiek niepracujqcy i zyjqcy cudzym kosztem' (Wielki);

5. для вираження стереотипу мовчазної людини, пор.: як (мов, ніби й т. ін.) води в рот набрати, перев. зі сл. замовкнути, мовчати й под. - `втратити здатність або бажання говорити; мовчати' (Словник 416) і ktos nabrat wody w usta - 'ktos nie zechcial wypowiedziec si^ na jakis temat'. Крім того, натрапляємо й на інші близькі за семантикою сталі вирази в обох мовах: як риба, зі сл. мовчати - `нічого не говорити' (Словник 23); ktos milczy jak grob, ktos milczy jak gtaz, ktos milczy jak kamien - `ktos nie ujawnia czegos, co uznaje za tajemnic^' (Wielki).

Акцентуючи на антропоцентризмі та семантичній палітрі фразеологізмів, Ю. Крочук справедливо зазначає: «Номенклатура фрагментів дійсності, які номінуються ФО (фразеологічні одиниці. - Н. К, О. П.) доволі широка, адже вона передає із покоління в покоління знання про усталену в суспільстві систему традицій, звичаїв, законів та повсякденних уявлень про світ. Увесь фразеологічний склад мови зосереджений навколо різноманітних характеристик людини, особистих якостей, зовнішності, психічних та емоційних станів, вчинків» (724). Варто зазначити, що в більшості випадків українські та польські кореляти мають ідентичну (позитивну чи негативну) експресію й метафорику. Наприклад, семантику неймовірного піднесення, щастя маркують фразеологізми, побудовані на основі просторових ознак, зокрема ті, що містять лексему небо: на сьомому небі (Словник 539) - byc w siodmym niebie, jest komu dobrze jak w niebie (Wielki).

Дослідниця-славістка О. Левченко у фразеологізмі вбачає кілька важливих вимірів, що демонструють його національно-культурну специфіку: по-перше, це спосіб членування світу, що відбиває особливості менталітету; по-друге, відображення прототипних та стереотипних уявлень етносу; і по-третє, спосіб вербалізації цих уявлень (тобто використання тих чи тих метафоричних принципів, заповнення моделі специфічним компонентом, аж до безеквівалентного тощо) (35). Тому здійснений контрастивний аналіз українських і польських фразеологічних аналогів у площині їхнього вербального наповнення наочно демонструє спільне й відмінне в мовних картинах світу двох сусідніх слов'янських народів.

Висновки та перспективи дослідження

У фразеологічно- паремійному фонді української та польської мов є чимало абсолютних еквівалентів, тобто цілком подібних і за формою, і за семантикою, і за прагматичними параметрами одиниць. Проте найцікавіші в контрастивному аспекті саме фразеологічні аналоги, які повною мірою демонструють оригінальність мовної, культурної, світоглядної позиції народу, шаблони мислення й поведінки людей як представників свого етносу. Що ближчі ці народи (генетично, історично, географічно), то більший масив для порівняння, то зручніші пошуки відмінного на спільному тлі, то зрозуміліші напрямки варіацій архетипу. З огляду на це виконана праця на матеріалі відносно невеликої, семантично обмеженої групи має конкретні результати й доводить, що запропонована методика відкриває перспективи для аналогічних досліджень мовних картин світу.

Список використаної літератури

1. Жуйкова, Маргарита. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов'янських мов. Луцьк, 2007.

2. Кононенко, Ірина. Українська та польська мови: контрастивне дослідження. Warszawa, 2012.

3. Крочук, Юлія. «Антропоцентричні основи дослідження фразеологізмів у мовній картині світу». Молодий вчений, № 1 (53), 2018, с. 723-6.

4. Левченко, Олена. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект. Львів, 2005. Самадова, Александра. «Номінації їжі в українських і польських фразеологізмах». Studia Ucrainica Varsoviensia 3. Warszawa, 2015, s. 179-86.

5. Скрипник, Лариса. Фразеологія української мови. Київ, 1973.

6. Словник фразеологізмів української мови, уклад. В. Білоноженко, І. Гнатюк, В. Дятчук та ін. Київ: Наукова думка, 2003.

7. Mikolajchuk, Agnieszka. “Kognitywny obraz gniewu we wspolczesnej polszczyznie”. Etnolingwistyka. Problemy jqzyka i kultury. Lublin, 1996, s. 131-6.

8. Samadowa, Aleksandra. “Zjawisko ekwiwalencji frazeologizmow z komponentem nazywajqcym jedzenie w j^zyku polskim i ukrainskim”. Вісник Прикарпатського університету. Філологія, т. 44-45, 2015, с. 58-62.

9. Wielki stownik frazeologiczny jqzyka polskiego, red. naukowy P. Zmigrodzki, komitet redakcyjny M. Banko, B. Batko-Tokarz, J. Bobrowski itp. URL: http://wsjp.pl/index.php?pwh=0..

References

1. Zhuikova, Marharyta. Dynamichni protsesy u frazeolohichnii systemi skhidnoslovianskykh mov. Lutsk, 2007.

2. Kononenko, Iryna. Ukrainska ta polska movy: kontrastyvne doslidzhennia. Warszawa, 2012.

3. Krochuk, Juliia. “Anthopocentric basis for investigation of phraseological units in the linguistic worldview”. Young Scientist, № 1 (53), 2018, s. 723-6.

4. Levchenko, Olena. Frazeologichna symvolika: lingvokulturolodichnyj aspect. Lviv, 2005.

5. Samadova, Aleksandra. “Nominatsii yizhi v ukrainskykh i polskykh frazeolohizmakh”. Studia Ucrainica Varsoviensia 3. Warszawa, 2015, s. 179-86.

6. Skrypnyk, Larysa. Frazeolohiia ukrainskoi movy. Kyiv, 1973.

7. Slovnyk frazeolohizmiv ukrainskoi movy, edited by V. Bilonozhenko, I. Hnatiuk, V. Diatchuk. Kyiv: Naukova dumka, 2003.

8. Mikolajchuk, Agnieszka. “Kognitywny obraz gniewu we wspolczesnej polszczyznie”. Etnolingwistyka. Problemy jqzyka i kultury. Lublin, 1996, s. 131-46.

9. Samadowa, Aleksandra. “Zjawisko ekwiwalencji frazeologizmow z komponentem nazywajqcym jedzenie w j^zyku polskim i ukrainskim”. Newsletter Precarpathian University. Philology, iss. 44-45, 2015, s. 58-62.

10. Wielki stownik frazeologiczny jqzyka polskiego, red. naukowy P. Zmigrodzki, komitet redakcyjny M. Banko, B. Batko-Tokarz, J. Bobrowski itp. wsjp.pl/index.php?pwh=0.

Размещено на Allbest.ru