Особливості функціонування іменного складеного присудка у законодавчому різновиді офіційно-ділового стилю (на матеріалі Конституції Республіки Польща)

Размещено на http://allbest.ru

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Особливості функціонування іменного складеного присудка у законодавчому різновиді офіційно-ділового стилю (на матеріалі Конституції Республіки Польща)

Юлія Васейко

Тетяна Масицька

Луцьк, Україна

Анотація

У статті вивчено особливості функціонування в законодавчому різновиді офіційно-ділового стилю іменного складеного присудка, з'ясовано, що, попри структурну однотипність, згадана синтаксична категорія є продуктивним способом виразу предикативної ознаки у тексті Конституції Республіки Польща, досліджено, що найвищою частотністю вживання вирізняються присудки зі зв'язкою bye та дієприкметниковим призв'язковим компонентом, дещо нижчою з іменниковим та прикметниковим, котрі сприяють більш стислому викладенню змісту, генеруванню модальної семантики, точним номінаціям.

Ключові слова: законодавчий підстиль, синтаксис, зв'язка, призв'язковий іменний компонент.

Abstract

Peculiarities of compound nominal predicate functioning in legal documents substyle of business language (a case study of the Constitution of the Republic of Poland)

Yuliia Vaseiko Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

Tetiana Masytska Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk, Ukraine

The article elucidates the study findings regarding the specific functioning features of a Compound Nominal Predicate in legal languge style. A case study material is the Constitution of the Republic of Poland. In the process of lingual-stylistic analysis of Compound Nominal Predicates identified in the document, it was found out that a Compound Predicate is quite productive in this style. In the focus of analysis are the lexico-grammatical means of expressing predicatives. Being a frequent occurrence in business language, this category has both general features of functioning, characteristic for all predicates, and specific ones, characteristic only of a Compound Nominal Predicate. The linking verb types in the abovementioned syntactic category in the sentences from the text of the Constitution of the Republic of Poland are not diverse. 90% of constructions have a predicate with a linking verb bye in different tenses and forms (most often in the Present tense of Indicative Mood of the third person singular or plural). From a morphological point of view, the predicative element is most productively expressed by nouns in the Common Case and an adjective or Participle form in the Common Case.

To express a predicative feature, the text of the Basic Law of Poland actively uses a polynomial compound predicate, which, due to its specific organization, is characterized by multifunctional capacity and causes some difficulty in expressing lexical and grammatical meanings, productively conveys the semantics of the objective modality, which determines the reality or unreality of the sentence content. Despite a high frequency of operation, this syntactic category is not particularly diverse. Thus, the first component of the linking part of the predicate, the modal auxiliary verb, is almost in 100% cases represented by the word moc in the form of the Present tense of the third person singular, its second component is expressed by the infinitive bye, but the predicate nominative part is mostly expressed by Participle in the form of a noun, much less often - by a noun in the instrumental case. The business style is characterized by the use of stable formulas that serve as the nominative part of the Compound Nominal Predicate and are a combination of two or more words between which there are semantic and grammatical connections. Lexically structural components are so interconnected that they express a single concept.

The case study of the text of the Constitution of the Republic of Poland has revealed that, although the organization of a predicate is not characterized by a diversity of structure, the method of expressing a predicative feature in syntactic constructions with the help of a Compound Nominal Predicate is rather productive, demonstrating the highest frequency of using Participle, Nominative and Adjectives in the predicative part.

Key words: language of legal documents, syntax, linking verb, special nominative component.

Вступ

Законодавчі документи будь-якої держави є потужним джерелом інформації про реалії політичного, економічного, соціального життя країни, національну свідомість, культуру, систему константних цінностей її громадян.

Невипадково згадані тексти привертають дедалі більшу увагу науковців, котрі вивчають їхнє функціональне навантаження, зміст, лінгвальні особливості.

Ділова мова вирізняється стилістичною своєрідністю, що проявляється, зокрема, у складній синтаксичній організації, якій притаманні консерватизм і архаїчність. стилістичний, лінгвальний законодавчий дієприкметниковий

Свою специфіку має спосіб вираження предикативної ознаки. Так, смислове наповнення й призначення законодавчих текстів зумовлюють високу частотність вживання іменного складеного присудка.

Питання про іменний складений присудок є одним з недостатньо опрацьованих як у польському мовознавстві, так і слов'янському.

Ще два століття тому М. Ломоносов, М. Греч, О. Потебня, О. Шахматов та інші науковці розробили граматичну синтаксичну теорію цієї категорії, заклавши основи для майбутніх лінгвістичних розвідок.

Попри те, що історія аналізу непростого присудка є досить тривалою, ми й сьогодні не маємо універсального вчення щодо функціонування згаданого члена речення в мові загалом, у її певному функціональному стилі зокрема.

Дослідженням іменного складеного присудка займалося багато польських лінгвістів (З. Клеменсевич, П. Бонк, В. Дорошевський, М. Яворський, В. Шобер, А. Нагурко, Р. Гжегорчикова, Й. Токарський, С. Йодловський та інші).

Проте у їхніх поглядах на природу названої синтаксичної категорії, її структуру немає одностайності. Виникає чимало труднощів, пов'язаних із розмежуванням простого присудка із залежними другорядними членами речення та іменного складеного, недостатньо вивчена стилістична маркованість останнього.

Мета дослідження - з'ясувати особливості функціонування іменного складеного присудка, його структури, частоти вживання в законодавчому різновиді офіційно-ділового стилю польської мови.

Матеріал і методи дослідження

Матеріалом для проведення лінгвостилістичного аналізу став текст основного закону Польщі, що закріплює суспільний і державний устрій країни, визначає функції органів влади, права та обов'язки польських громадян. Чинну Конституцію Республіки Польща ухвалили 2 квітня 1997 року на спільному засіданні палат, а 25 травня того ж року затвердили на референдумі.

Специфіка досліджуваного об'єкта та мета нашої розвідки зумовили використання таких лінгвістичних методів і методик, як: структурно - типологічного (вивчення будови іменного складеного присудка), описового (аналіз смислового наповнення призв'язкового компонента), функціонального (з'ясування ролі непростого присудка у вираженні предикативної ознаки), статистичного (визначення частотності вживання різновидів згаданого головного члена речення у законодавчих текстах).

Результати дослідження та дискусія

Одним з актуальних завдань сучасної лінгвістики є вивчення призначення, структури та мовних особливостей текстів офіційно-ділового стилю з огляду на їхнє непересічне значення як у внутрішній (законодавчій та адміністративно - канцелярській сферах), так і в зовнішній (дипломатичній галузі, на міжнародній арені) діяльності держави, котре полягає у «повідомленні громадянам, установам і організаціям законів, постанов, розпоряджень, угод та іншої офіційної інформації, що виникає і вступає в дію чи виводиться з обігу на всіх рівнях державного, суспільного, громадського і виробничого життя» (Мацько, Сидоренко, і Мацько 259). Зразки цього стилю «діють не на почуття, натомість на волю адресата» (переклад із польської мови тут і далі - Ю. В.) (Kurkowska, і Skorupko 261), в них «якнайменше виявляється індивідуальність мовця» (Дудик 69), а «зв'язок між учасниками комунікативного акту є формальним» (Wojtak 160). Згаданому стилеві властива стандартизованість, відсутність образності, лаконічність, компактність, послідовність, безособовість, об'єктивність подачі інформації з домінуванням письмової форми її презентації.

Попри вузьку сферу застосування, офіційно-діловий стиль має свої різновиди, кожен з яких обслуговує той чи той сектор адміністративно - правової діяльності держави. У польській лінгвістиці вирізняють канцелярський (styl wypowiedzi kancelaryjnych; urzqdowo-kancelaryjny) та правовий (styl aktow prawnych; prawno-urzqdowy) (Wojtak 155) ґатунки. На нашу думку, більш влучною є українська класифікація, за якою «в офіційно-діловому стилі визнають існування трьох підстилів: законодавчого (мова законів), дипломатичного (мова міжнародних документів), адміністративно-управлінського (ділові папери)» (Дорошенко 151). Саме на останньому зосереджують свою увагу дослідники, проте два інші теж виконують потужне функціональне навантаження, мають своєрідне вербальне вираження змістового наповнення. Так, законодавчий різновид реалізує вагому соціальну роль, оскільки з його допомогою загальнозначущі воля й інтереси набувають державного визнання, інформація про непересічні події потрапляє до членів національної громади зокрема, світової загалом.

«Законодавчий підстиль складають документи, які виконують настановчо-регулювальну функцію в державному та суспільному житті, утверджують обов'язкові правові норми: декрети, закони, кодекси, конституції, укази, постанови, рішення» (Мацько, Сидоренко, і Мацько 258).

Функціональне призначення законодавчих текстів зумовлює особливості їхнього змістового оформлення, якому властива логічність формулювань, нормативність, відсутність у вербальному просторі експресивно-емоційних елементів. «Мова цих документів, хоч і насичена юридичною термінологією, ускладненими синтаксичними конструкціями з відокремленням, підрядністю, повинна бути доступною і зрозумілою кожному громадянинові держави, бо всі мають однакове конституційне право на таку законодавчу інформацію» (Мацько, Сидоренко, і Мацько 258), вона тяжіє до чіткості, адже «щоб дотримуватися рішень і положень, необхідно передусім точно їх зрозуміти» (Kurkowska, і Skorupko 270). Законодавчі тексти характеризує висока продуктивність вживання суспільно-політичної лексики й фразеології, термінів та понять з галузі цивільного, кримінального, адміністративного права, номенклатур, абревіатур, що дозволяє реципієнтам однозначно сприймати зміст таких документів, не створює передумови для суб'єктивних інтерпретацій.

Яскравим прикладом законодавчого різновиду офіційно-ділового стилю є текст конституції. Основний закон країни у матеріальному аспекті - «писаний акт, сукупність таких актів або конституційних звичаїв, які закріплюють права та свободи людини й громадянина, основи суспільного ладу, форму правління і територіального устрою, організацію влади й управління на місцях, державну символіку та столицю. Конституція у формальному значенні - це закон або кілька законів, які мають найвищу юридичну силу щодо решти законів країни» (Конституційне право 24).

Для свого аналізу ми обрали текст Конституції Республіки Польща, де чітко сформульовані базові засади функціонування держави, що виключає будь-яку невизначеність чи неоднозначність у їхньому трактуванні. Лінгвальне наповнення документа відповідає чинним нормам сучасної польської мови, вирізняється ясною логікою побудови речень, розділів, частин, статей. Багатство лексичних одиниць, синтаксичних конструкцій робить згаданий документ цікавим джерелом наукових досліджень.

Мовному оформленню Конституції Республіки Польща властивий високий рівень стандартизації, свідченням чого є домінування книжної лексики (niepodleglosc, nienaruszalnosc, tozsamosc, ustroj, wolnosc), усталених словосполучень (dzialac na podstawie, stanowi inaczej, z mocy prawa, w drodze ustawy), віддієслівних іменників (upowszechnianie, trwanie, zachowanie, wykonywanie, wywlaszczenie), дієслів третьої особи однини або множини теперішнього часу (zapewnia, stanowi, otacza, chroni, zachowujq, okreslajq), інфінітивів (tworzyc, ograniczac, zmuszac, naruszac), особливого синтаксису, де предикативну ознаку продуктивно виражає іменний складений присудок (Ochrona srodowiska jest obowiqzkiem wladz publicznych. Kazdy jest obowiqzany szanowac wolnosci i prawa innych (Konstytucja) (далі цитати із Конституції Республіки Польща будемо подавати без зазначення джерела цитування)). Саме останній і став предметом нашого наукового аналізу.

У польському мовознавстві бракує єдиного терміну для означення іменного складеного присудка. Так, З. Клеменсевич зводить поняття складного присудка (orzeczenia zlozonego) як підтип вербального (orzeczenia slownego) до конструкції особової форми допоміжного дієслова зв'язки (lqcznika) та іменної частини (orzecznika): jest chory (Klemensiewicz 23-24). Подібну позицію займає С. Йодловський, використовуючи у своїх розвідках термін «вербально-іменний присудок (orzeczenie slowno- imienne)» (Jodlowski 71). П. Бонк та М. Яворський вживають термін «іменний присудок (orzeczenie imienne)» (Bqk 412; Jaworski 155). У нашій роботі ми послуговуємось традиційним розумінням названої синтаксичної категорії: «Іменний присудок означає рису того, на що вказує підмет (особи чи предмета) (Janek jest pracowity. Moj brat jest studentem. Dzien byl pochmurny), складається з двох слів: дієслова в особовій формі та іншої частини мови. Перший компонент іменного присудка є дієсловом, котре не має самостійного значення і тому саме не може говорити про підмет. Другим ж буває найчастіше прикметник, дієприкметник, іменник, займенник, числівник і прислівник (Bylem zmqczony podrozq. On jest oficerem. Bqdz zawsze sobq. Jurek byl pierwszy na mecie. Pfywac jest przyjemnie)» (Jaworski 155). Оскільки ці частини мови (окрім прислівника) є «іменами, адже вони відмінюються за відмінками, тому такий тип присудка називають іменним» (Bqk 412).

Вивчаючи особливості вираження присудка в Конституції Республіки Польща, ми виявили, що найвища частотність вживання притаманна простому дієслівному: Minimalnq wysokosc wynagrodzenia za pracq lub sposob ustalania tej wysokosci okresla ustawa. Prezydent Rzeczypospolitej wykonuje swoje zadania w zakresie i na zasadach okreslonych w Konstytucji i ustawach. Kadencja Prezydenta Rzeczypospolitej rozpoczyna siq w dniu objqcia przez niego urzqdu. Waznosc wyboru Prezydenta Rzeczypospolitej stwierdza Sqd Najwyzszy. Rada Ministrow kieruje administracjq rzqdowq. Zapewnia siq wolnosc zrzeszania siq w zwiqzkach zawodowych, organizacjach spoleczno-zawodowych rolnikow oraz w organizacjach pracodawcow. Wladze publiczne popierajq rozwoj kultury fizycznej, zwlaszcza wsrod dzieci i mlodziezy; нижча властива дієслівному складному: Sejm moze wyrazic ministrowi wotum nieufnosci. Sejm, na wniosek Prezesa Rady Ministrow, moze rozwiqzac organ stanowiqcy samorzqdu terytorialnego, jezeli organ ten razqco narusza Konstytucjq lub ustawy. Organ upowazniony do wydania rozporzqdzenia nie moze przekazac swoich kompetencji, o ktorych mowa w ust. 1, innemu organowi. Obywatel polski nie moze utracic obywatelstwa polskiego, chyba ze sam siq go zrzeknie.

Найпродуктивнішими, як свідчать приклади, подані вище, є форми теперішнього часу, натомість у минулому та майбутньому дієслова функ - ціонують спорадично: Prezydent Rzeczypospolitej odwoluje ministra, ktoremu Sejm wyrazit wotum nieufnosci wiqkszosciq glosow ustawowej liczby poslow. Obejmujqc z woli Narodu urzqd Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej, uroczyscie przysiqgam, ze dochowam wiernosci postanowieniom Konstytucji, bqdq strzegt niezlomnie godnosci Narodu, niepodleglosci i bezpieczenstwa Panstwa, a dobro Ojczyzny oraz pomyslnosc obywateli bqdq dla mnie zawsze najwyzszym nakazem.

Лінгвостилістичний аналіз синтаксичних одиниць з іменним складеним присудком, які представлені у тексті Конституції Республіки Польща, засвідчує, що спосіб вираження предикативної ознаки за допомогою непростого присудка, призв'язковий компонент якого є іменем (іменником, прикметником, дієприкметником), виявляє достатньо високу продуктивність. Будучи системним явищем в офіційно-діловому стилі, згадана категорія має як загальні особливості функціонування, характерні загалом для присудків, так і специфічні, властиві лише іменному складеному.

Зв'язковий компонент іменного складеного присудка в тексті Конституції Республіки Польща не характеризує особлива різноманітність. Найчастіше фіксуємо присудок зі зв'язкою byc: Obowiqzkiem obywatela polskiego jest obrona Ojczyzny. Ograniczenie wolnosci dzialalnosci gospodarczej jest dopuszczalne tylko w drodze ustawy i tylko ze wzglqdu na wazny interes publiczny. Prezes Narodowego Banku Polskiego jest powotywany przez Sejm na wniosek Prezydenta Rzeczypospolitej, na 6 lat. Zakazane sq zrzeszenia, ktorych cel lub dzialalnosc sq sprzeczne z Konstytucjq lub ustawq. Значно рідше натрапляємо на іменні синтаксичні конструкції зі зв'язкою zostac: Na Prezydenta Rzeczypospolitej wybrany zostaje kandydat, ktory otrzymal wiqcej niz polowq waznie oddanych glosow. Wraz ze skroceniem kadencji Sejmu skrocona zostaje rowniez kadencja Senatu. Zmiana Konstytucji zostaje przyjqta, jezeli za tq zmianq opowiedziala siq wiqkszosc glosujqcych. У Конституції Республіки Польща функціонують також присудки зі зв'язкою uwazac siq, котра входить до складу конструкції uwazac siq za kogos / cos: Kazdego uwaza siq za niewinnego, dopoki jego wina nie zostanie stwierdzona prawomocnym wyrokiem sqdu. Uchwatq Senatu odrzucajqcq ustawq albo poprawkq zaproponowanq w uchwale Senatu, uwaza siq za przyjqtq, jezeli Sejm nie odrzuci jej bezwzglqdnq wiqkszosciq gtosow w obecnosci co najmniej potowy ustawowej liczby postow.

Аналіз засвідчує, що автори закону дуже продуктивно послуговуються синтаксичною конструкцією з граматикалізованим дієсловом byc у ролі зв'язкового компонента у формі теперішнього часу третьої особи однини чи множини.

Вживання у текстах офіційно-ділового стилю слова jest є явищем закономірним, адже йому властива книжна маркованість, висока частотність функціонування у формулюваннях і визначеннях, котрі мають бути логічні, чіткі, позбавлені двозначності. Оскільки jest є найбільш формальною зв'язкою, яка практично втратила своє лексичне значення, тому її використання дозволяє уникати полісемічності у розумінні тих чи інших тез статей, розділів.

Крім вживання у теперішньому часі дієслів-зв'язок byc, zostac, спорадично фіксуємо форми минулого й майбутнього: Marszatek Sejmu moze odmowic poddania pod gtosowanie poprawki, ktora uprzednio nie byta przedtozona komisji. Orzeczenia Trybunatu Konstytucyjnego w sprawach wymienionych w art. 188 podlegajq niezwtocznemu ogtoszeniu w organie urzqdowym, w ktorym akt normatywny byt ogtoszony. Jezeli akt nie byt ogtoszony, orzeczenie ogtasza siq w Dzienniku Urzqdowym Rzeczypospolitej Polskiej „Monitor Polski”. Wybory do organow samorzqdu terytorialnego sq mozliwe tylko tam, gdzie nie zostat wprowadzony stan nadzwyczajny. Obejmujqc z woli Narodu urzqd Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej, uroczyscie przysiqgam, ze dochowam wiernosci postanowieniom Konstytucji, bqdq strzegt nieztomnie godnosci Narodu, niepodlegtosci i bezpieczenstwa Panstwa, a dobro Ojczyzny oraz pomyslnosc obywateli bqdq dla mnie zawsze najwyzszym nakazem.

Призв'язковий компонент - іменна частина - при дієслівній зв'язці jest найчастіше виражений дієприкметником: Ograniczenie wolnosci dziatalnosci gospodarczej jest dopuszczalne tylko w drodze ustawy i tylko ze wzglqdu na wazny interes publiczny. Cenzura prewencyjna srodkow spotecznego przekazu oraz koncesjonowanie prasy sq zakazane. Zadania publiczne stuzqce zaspokajaniu potrzeb wspolnoty samorzqdowej sq wykonywane przez jednostkq samorzqdu terytorialnego jako zadania wtasne. Zrodta dochodow jednostek samorzqdu terytorialnego sq okreslone w ustawie; рідше іменником: Obowiqzkiem obywatela polskiego jest wiernosc Rzeczypospolitej Polskiej oraz troska o dobro wspolne. Rzeczpospolita Polska jest dobrem wspolnym wszystkich obywateli. Warunkiem wejscia w zycie ustaw, rozporzqdzen oraz aktow prawa miejscowego jest ich ogtoszenie. Postowie sq przedstawicielami Narodu; та прикметником: Koscioty i inne zwiqzki wyznaniowe sq rownouprawnione. Wybory do organow stanowiqcych sq powszechne, rowne, bezposrednie. Finansowanie partii politycznych jest jawne. Wszyscy sq wobec prawa rowni. Postqpowanie sqdowe jest co najmniej dwuinstancyjne.

Семантичний аналіз призв'язкового компонента іменного складеного присудка свідчить, що найвищу продуктивність має суспільно - політична та офіційно-ділова лексика, яку характеризує більша чи менша книжна маркованість: obowiqzek, dobro, rownouprawniony, dopuszczalny, obowiqzany, ograniczony.

Такі номени позбавлені оцінної семантики, адже їхнє функціональне призначення зводиться до номінації чи нейтральної характеристики певних реалій державних та соціальних процесів. Вони генерують атмосферу урочистості, підкреслюють непересічність подій, про які йдеться у документах, водночас роблять виклад лаконічним, виваженим (Васейко, і Цьолик 12).

Граматичний аналіз призв'язкового компонента складеного присудка показує, що найуживанішою формою іменника є орудний відмінок: Ochrona srodowiska jest obowiqzkiem wtadz publicznych.

Obowiqzkiem obywatela polskiego jest wiernosc Rzeczypospolitej Polskiej oraz troska o dobro wspolne. Натомість прикметники та дієприкметники мають форму називного: Zakazana jest ekstradycja osoby podejrzanej o popetnienie bez uzycia przemocy przestqpstwa z przyczyn politycznych. Wtadze publiczne sq obowiqzane do zapewnienia szczegolnej opieki zdrowotnej dzieciom, kobietom ciqzarnym, osobom niepetnosprawnym i osobom w podesztym wieku. Nauka do 18 roku zycia jest obowiqzkowa. Prezydent Rzeczypospolitej jest wybierany przez Narod w wyborach powszechnych, rownych, bezposrednich i wgtosowaniu tajnym. Спорадично нотуємо знахідний: Kazdego uwaza siq za niewinnego, dopoki jego wina nie zostanie stwierdzona prawomocnym wyrokiem sqdu. Zatrzymanego nalezy zwolnic, jezeli w ciqgu 24 godzin od przekazania do dyspozycji sqdu nie zostanie mu dorqczone postanowienie. Uchwatq Senatu odrzucajqcq ustawq albo poprawkq zaproponowanq w uchwale Senatu, uwaza siq za przyjqtq.

Природно, що в тексті Конституції Республіки Польща не зафіксовано конструкції, у яких іменний складений присудок складається з дієслова-зв'язки jest та іменної частини, вираженої займенником, вигуком. Такі синтаксичні конструкції не є властиві законодавчим текстам, оскільки згадані частини мови вживаються здебільшого у розмовному стилі, для якого властива емоційність, образність, описовість, неточність номінацій і под. Лексика офіційних документів нейтральніша, функціонує у прямому значенні, іменники і прикметники не замінюються займенниками, дії і процеси передаються опредмечено, наприклад, через віддієслівні іменники (korzystanie, ograniczenie, ksztatcenie, zatrudnienie).

Варто звернути особливу увагу на стійкі словосполучення, характерні для офіційно-ділового стилю загалом, його законодавчого різновиду зокрема. У складі синтаксичної конструкції вони часто виконують функцію іменної частини непростого присудка і являють собою поєднання двох і більше лексем, між якими існують семантичні та граматичні зв'язки, котрі виражають якесь одне поняття. Такі сталі

формули, як Godto Rzeczypospolitej Polskiej, Hymn Rzeczypospolitej Polskiej, naczelny organ kontroli panstwowej, jqzyk urzqdowy та інші мають семантичне ядро (godto, hymn, organ, jqzyk), проте його зміст повністю розкривається лише за допомогою означувальних слів (Rzeczypospolitej Polskiej, naczelny, urzqdowy).

При функціональному аналізі до складу іменного складеного присудка відносять лише змістові центри стійких словосполучень. Ми вважаємо, що у цьому випадку варто застосувати семантично-функціональний підхід і розглядати всю сталу формулу, а не лише смислове ядро як призв'язковий компонент головного члена речення.

У тексті Конституції Республіка Польща є чимало стійких словосполучень, характерних для законодавчого підстилю. В іменному складеному присудку вони поєднуються з абстрактною зв'язкою bye, а центром семантичного поля виступає іменник: Prezydent Rzeczypospolitej Polskiej jest najwyzszym przedstawicielem Rzeczypospolitej Polskiej. Przewodniczqcym Trybunatu Stanu jest Pierwszy Prezes Sqdu Najwyzszego. Przedstawicielem Rady Ministrow w wojewodztwie jest wojewoda. Hymnem Rzeczypospolitej Polskiej jest Mazurek Dqbrowskiego. Prezes Rady Ministrow jest zwierzchnikiem korpusu stuzby cywilnej. W Rzeczypospolitej Polskiej jqzykiem urzqdowym jest jqzyk polski. Konstytucja jest najwyzszym prawem Rzeczypospolitej Polskiej.

Надзвичайно високу продуктивність виявляє у тексті Конституції Республіка Польща багаточленний іменний присудок, що через свою специфічну організацію вирізняється поліфункціональним навантаженням, характеризується ускладненням вираження лексичного й граматичного значень, продуктивно передає семантику об'єктивної модальності, яка детермінує реальність чи нереальність змісту речення: Rzecznik Praw Obywatelskich nie moze bye bez uprzedniej zgody Sejmu pociqgniqty do odpowiedzialnosci karnej ani pozbawiony wolnosci. W sprawach o szczegolnym znaczeniu dla panstwa moze bye przeprowadzone referendum ogolnokrajowe. Obowiqzek pracy moze bye natozony tylko przez ustawq. Przysiqga moze bye ztozona z dodaniem zdania „Tak mi dopomoz Bog”. Структура цих синтаксичних конструкцій однотипна. Так, перший компонент ускладненої зв'язкової частини - модальне допоміжне дієслово практично 100% представлено лексемою moc у формі теперішнього часу третьої особи однини (часто з заперечною часткою nie), другий - інфінітивом bye: Nikt nie moze bye dyskryminowany w zyciu politycznym, spotecznym lub gospodarczym z jakiejkolwiek przyczyny. Nikt nie moze bye poddany eksperymentom naukowym, w tym medycznym, bez dobrowolnie wyrazonej zgody. Nikt nie moze bye obowiqzany inaczej niz na podstawie ustawy do ujawniania informacji dotyczqcych jego osoby. Wolnose uzewnqtrzniania religii moze bye ograniczona jedynie w drodze ustawy i tylko wtedy, gdy jest to konieczne do ochrony bezpieczenstwa panstwa, porzqdku publicznego, zdrowia, moralnosci lub wolnosci i praw innych osob. Лише спорадично фіксуємо у ролі зв'язки слово zostac: W sytuacjach szczegolnych zagrozen, jezeli zwykle srodki konstytucyjne sq niewystarczajqce, moze zostac wprowadzony odpowiedni stan nadzwyczajny: stan wojenny, stan wyjqtkowy lub stan klqski zywiolowej. Призв'язкова ж частина здебільшого виражена дієприкметником у формі називного відмінка, значно рідше іменником в орудному: Nikt nie moze byc zmuszany do uczestniczenia ani do nieuczestniczenia w praktykach religijnych. W sprawach o szczegolnym znaczeniu dla panstwa moze byc przeprowadzone referendum ogolnokrajowe. Religia kosciola lub innego zwiqzku wyznaniowego o uregulowanej sytuacji prawnej moze byc przedmiotem nauczania w szkole, przy czym nie moze byc naruszona wolnosc sumienia i religii innych osob.

Різновиди іменного складеного (багаточленного) присудка, котрі функціонують у реченнях з тексту Конституції Республіки Польща, можна звести до таких основних типів:

1) іменниковий складений присудок: Podstawq ustroju rolnego panstwa jest gospodarstwo rodzinne. Godtem Rzeczypospolitej Polskiej jest wizerunek orla bialego w koronie w czerwonym polu. Jest ona nienaruszalna, a jej poszanowanie i ochrona jest obowiqzkiem wladz publicznych;

2) прикметниковий складений присудок: Nauka do 18 roku zycia jest obowiqzkowa. Sqdzia nie moze byc zatrzymany lub aresztowany, z wyjqtkiem ujqcia go na gorqcym uczynku przestqpstwa, jezeli jego zatrzymanie jest niezbqdne do zapewnienia prawidlowego toku postqpowania;

3) дієприкметниковий складений присудок: Ekstradycja obywatela polskiego jest zakazana. Prezydent Rzeczypospolitej jest wybierany przez Narod w wyborach powszechnych, rownych, bezposrednich i w glosowaniu tajnym. Ponowny wybor do skladu Trybunalu jest niedopuszczalny. Prezes Najwyzszej Izby Kontroli jest powotywany przez Sejm za zgodq Senatu, na 6 lat i moze byc ponownie powolany tylko raz. Obywatel, ktoremu przekonania religijne lub wyznawane zasady moralne nie pozwalajq na odbywanie sluzby wojskowej, moze byc obowiqzany do sluzby zastqpczej na zasadach okreslonych w ustawie.

Висновки та перспективи дослідження

Отож, хоча організації непростого присудка не властива особлива різноманітність структури, проте спосіб вираження предикативної ознаки у синтаксичних конструкціях з тексту Конституції Республіки Польща за допомогою іменного складеного присудка є продуктивним з найвищою частотністю послугування дієприкметниковим, іменниковим і прикметниковим призв'язковими компонентами, котрі сприяють більш стислому викладенню змісту, вираженню модальної семантики, точним номінаціям. У майбутньому бачимо необхідним детальніше вивчити особливості вживання згаданого головного члена речення в інших законодавчих документах, що дозволить повніше описати специфіку його функціонування у названому різновиді офіційно-ділового стилю.

Бібліографія

Список використаних джерел

Konstytucja Rzeczypospolitej Polski. URL: https://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/polski/ kon1.htm.

Список використаної літератури

Васейко, Юлія, і Цьолик, Наталія. «Змістова організація та лексико-стилістичні особливості польської дипломатичної документації на адресу України, датованої груднем 1991 року». Лінгвостилістичні студії, вип. 12, 2020, с. 7-16.

Дорошенко, Сергій. «До питання про синтаксичні особливості законодавчого підстилю української мови». Лінгвістичні дослідження, вип. 47, 2018, с. 150-6.

Дудик, Петро. Стилістика української мови. Київ: Видавничий центр «Академія», 2005.

Конституційне право зарубіжних країн, під ред. В. Ріяка. Київ: Юрінком Інтер, 2006.

Мацько, Любов, Сидоренко, Олеся, і Мацько, Оксана. Стилістика української мови. Київ: Вища школа, 2003.

Пономарів, Олександр. Стилістика сучасної української мови. Київ: Либідь, 1993.

Bqk, Piotr. Gramatyka jfzyka polskiego. Warszawa: Wiedza Powszechna, 2010.

Jaworski, Michal. Podrqczna gramatyka jfzyka polskiego. Warszawa: Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne, 1986.

Jodlowski, Stanislaw. Podstawy polskiej sktadni. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985.

Klemensiewicz, Zygmunt. Podstawowe wiadomosci z gramatyki jfzyka polskiego. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe,1981.

Kurkowska, Halina, і Skorupka, Stanislaw. Stylistka polska. Zarys. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2001.

Wojtak, Maria. “Styl urz^dowy”. Wspotczesnyjqzyk polski. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 2001, s. 155-71.

Bibliography

Sources

The Constitution of the Republic of Poland. www.sejm.gov.pl/prawo/konst/ polski/kon1.htm.

References

Vaseiko, Yuliia, and Tsiolyk, Natalia. “The Content Organization and Lexical-Stylistic Peculiarities of the Polish Diplomatic Documents Addressed to Ukraine (Released in December of 1991)”. LinguostylisticStudies, iss. 12, 2020, pp. 7-16.

Doroshenko, Serhii. “To the Question of the Syntactic Features of the Legislative Substyle of the Ukr. Language”. Іпіїскпі doshdzhennja, iss. 47, 2018, pp. 150-6.

Dudyk, Petro. Stylistyka ukr. movy. Kyiv: Vydavnychyi tsentr “Akademiia”, 2005.

Konstyt. pravo zarubizh. krain, pid red. V. Riiaka. Kyiv: Yurinkom Inter, 2006.

Matsko, Liubov, Sydorenko, Olesia, i Matsko, Oksana. Stylistyka ukrainskoi movy. Kyiv: Vyshcha shkola, 2003.

Ponomariv, Oleksandr. Stylistyka suchasnoi ukrainskoi movy. Kyiv: Lybid, 1993.

Bqk, Piotr. Gramatyka jfzyka polskiego. Warszawa: Wiedza Powszechna, 2010.

Jaworski, Michal. Podrqczna gramatyka jfzyka polskiego. Warszawa: Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne, 1986.

Jodlowski, Stanislaw. Podstawy polskiej sktadni. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1985.

Klemensiewicz, Zygmunt. Podstawowe wiadomosci z gramatyki jfzyka polskiego. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe,1981.

Kurkowska, Halina, і Skorupka, Stanislaw. Stylistka polska. Zarys. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2001.

Wojtak, Maria. “Styl urz^dowy”. Wspotczesnyjqzyk polski. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 2001, s. 155-71.

Размещено на Allbest.ru