Асоціати zuhause: лінгвістичний аспект (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту)

Лінгвістичний аналіз асоціатів слова-стимулу zuhause в сучасній німецькій мові. Специфіка національно-мовного образу світу різних народів із метою подолання перешкод у процесі міжкультурного спілкування. Виявлення основних різновидів мовної свідомості.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.05.2022
Размер файла 45,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

АСОЦІАТИ ZUHAUSE: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ СПРЯМОВАНОГО АСОЦІАТИВНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ)

Романова Н.В. доктор філологічних наук,

доцент, професор кафедри німецької

та романської філології

Анотація

асоціат zuhause німецький мова

Ключові слова: домівка, мовна свідомість, слово-стимул, реакція-відповідь, асоціат, семантика, фаворит.

Реферовану статтю присвячено лінгвістичному аналізу асоціатів слова-стимулу ZUHAUSE («рідна домівка») в сучасній німецькій мові. Актуальність студії зумовлена потребою у виявленні специфіки національно-мовного образу світу різних народів із метою подолання перешкод у процесі міжкультурного спілкування. Останнє є не лише механізмом обміну інформацією, а й ефективним способом самоідентифікації. Дослідження виконане на основі матеріалів спрямованого асоціативного експерименту “Emotionen, Gefuhle des Menschen”, що проводився впродовж шести місяців (лютий-липень 2012 року) у вишах та інституціях Німеччини гуманітарного напряму. В експерименті брали участь 102 анонімні автохтонні інформанти віком від 18 до 59 років жіночої і чоловічої статі. Корпус отриманих асоціатів, або відповідей-реакцій, становить 100%, його якість залежить від фонових знань і досвіду респондента. Умовно виокремлено такі дві групи асоціатів, як основні й похідні. Основні асоціати збігаються з лексико-граматичним класом пропонованого слова-стимулу - іменником, похідні - виходять за межі лексико-граматичного класу слова-стимулу й постають як прикметники, дієслова, власні назви, словосполучення (прикметники - іменники, займенники - іменники), синтагми та речення. Емпіричний матеріал було зіставлено з узусом або мовною нормою, виявлено більшою мірою відхилення від узусу: Нові значення рідної домівки орієнтовані на абстрактні поняття з позитивною, негативною й нейтральною характеристиками, поява яких детермінована позамовними й мовними чинниками. Запропоновано кілька класифікацій асоціатів: за морфологічною, структурою, ознаками, ґенезою, частотою вживання, орфографією, семантикою та лексико-семантичною структурою. Встановлено такі два основні різновиди мовної свідомості, як типова й нетипова, що опосередковуються перехідною мовною свідомістю. Типовість, нетиповість або перехідність визначено через кількісні показники й обрахунки. Доведено, що асоціати слова-стимулу ZUHAUSE групуються навколо Geborgenheit («захищеність, безпека») та Familie («сім'я»).

Annotation

ZUHAUSE ASSOCIATES: LINGUISTIC ASPECT (ON THE MATERIAL OF THE DIRECTED ASSOCIATIVE EXPERIMENT)

Romanova N. V. Doctor of Philological Sciences, Associate Professor, Professor at the Department of German and Romance Philology Kherson State University

Key words: home, language consciousness, word-stimulus, reaction-response, associate, semantics, favorite.

This article is devoted to the linguistic analysis of ZUHAUSE (“native home”) word-stimulus associates in modern German language. The urgency of the study is due to the need to identify the specifics of the national-linguistic image of the world of different peoples in order to overcome obstacles in the course of intercultural communication. The author considers that intercultural communication is not only a mechanism for exchanging information, but also an effective way of self-identification. The study was performed on the basis of a directed associative experiment “Emotions, feeling of man” [Emotionen, Gefuhle des Menschen], which involved for six months (February-July 2012 year) in German universities and institutions of the humanitarian direct. 102 anonymous indigenous informants aged 18 to 59 females and males took part in the experiment. The corpus of the obtained associations or responses is 100%, its quality depends on the background knowledge and experience of the respondent. We have two types of associates: basic and derivative. The basic associates are identical to the lexical-grammatical class of the word-stimulus - noun or reaction-word-form, derivatives go beyond the lexical-grammatical class of the word-stimulus and appear as adjectives, verbs, proper names or reactions-phrases as adjectives - nouns, pronouns - nouns, syntagm, and as sentences. We have compared empirical material with language norm and have revealed a greater degree of deviation from language norm: New meanings of the native home focused on abstract concepts with positive, negative, neutral characteristics, the emergence of which is determined by extra linguistic and linguistic factors. Several classifications of associates are proposed, including by morphological structure, by genesis, by frequency of use, by spelling, by semantics, by lexical-semantic structure. There are two main types of language consciousness: typical and atypical, mediated by the transitional language consciousness. ZUHAUSE word-stimulus associates have been shown to be grouped around Geborgenheit “security, safety” and Familie “family”.

Постановка проблеми

Упродовж тисячоліть уявлення людини про домівку постійно змінювалось і переосмислювалось [6]. Сучасне розуміння феномену пов'язане з жилим приміщенням того, хто там мешкає [10, c. 584]. Отже, кожна домівка не лише індивідуальна, а й унікальна. Вона має певний обжитий замкнений простір, певну скоординовану локацію, певні функції. Так, наприклад, німецька народна мудрість убачає в домівці приватну територію з власними законами, правилами, традиціями, звичаями тощо Zu Hause bin ich Konig, місце вияву рис характеру та темпераменту індивіда Zu Hause ein Lowe, draufien ein Lamm, міру оцінки потенційного буття Zu Haus ist zu Haus, und war ' es noch so schlecht та найбільш сприятливе місце для відпочинку Zu Hause ruht man am besten aus [1, с. 127]; український етнос тлумачить домівку як вимір святкування Ліпше дома, ніж на празнику, місце поза часом Не пізно до свого дому й опівночі, безпечне місце в будь-який час Свій дім не ворог: коли прийдеш, то прийме, обмежену ділянку реальності Своя хата - своя правда та бажань Своя хата й своя воля [9].

Навіть поверхневий огляд проблеми дає змогу стверджувати, що домівка має етнічно-культурне забарвлення. Очевидно, це і є тим «наріжним каменем», що привертає увагу філософів, істориків, архітекторів, соціологів, психологів, культурологів, літературознавців, перекладачів, мовознавців. Останні досліджують концепт житла в річищі когнітивної лінгвістики (праці Л. Базилової, А. Вежбицької, Н. Іовхімчук, Ж. Краснобаєвої-Чорної, Я. Лур'є, С. Нікітіної, В. Топорова, І. Шевченко та інших мовознавців), реконструюючи механізми формування його поетичного образу. Студії щодо відображення Zuhause в мовній свідомості автохтонів у межах формули «тут і зараз» дотепер лишаються на периферії. Це свідчить про актуальність вибору теми пропонованої статті.

Мета статті - з'ясувати лінгвістичні особливості асоціатів слова-стимулу ZUHAUSE через спрямований асоціативний експеримент.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: а) укласти корпус асоціатів наведеного слова-стимулу; б) уточнити поняття “Zuhause”; в) описати специфіку мовного відображення емпіричного матеріалу.

Об'єктом дослідження є асоціати слова-стимулу ZUHAUSE, предметом наукового осмислення - їх лінгвістичні характеристики. У нашій роботі застосовано морфологічний понятійно-термінологічний апарат, методикау й методи традиційної лінгвістики та психолінгвістики.

Виклад основного матеріалу

В процесі спрямованого асоціативного експерименту “Emotionen, Gefuhle des Menschen” (лютийлипень 2012 року, виші та інституції Німеччини гуманітарного напряму, 102 інформанти віком від 18 до 59 років) отримано 100% відповідей-реакцій на слово-стимул ZUHAUSE. Експеримент анонімний, тобто не містить прізвища й імені респондента, що є теоретично запорукою вільної і щирої відповіді [13, с. 7].

Виокремлюємо основні й похідні реакції-відповіді. Основні реакції-відповіді аналогічні вихідній характеристиці слова-стимулу - іменнику або реакції-словоформі (Bett 2, Familie 10, *FAMILIE, Gemutlichkeit 5, *GEMUHTLICHKEIT; тут і далі знак «*» еквівалентний орфографії респондентів - Н.Р.), похідні - виходять за межі вихідних характеристик слова-стимулу й постають як реакція-словосполучення (gemutlich 2, *Gemutlich 2, schon, wohlfuhlen 3), реакція-синтагма (kleine Welt, mein Zimmer) і реакція-речення (*aus langerm Urlaub in die eigene Wohnung zuruckkommen).

Домінують основні реакції-відповіді, що пояснюємо завданням спрямованого асоціативного експерименту.

Поняття “Zuhause” в тлумачному словнику видавництва WAHRIG репрезентовано за синонімічним принципом, тобто охоплює два багатозначні синоніми, а саме: Heim - «домашнє вогнище; (рідна) домівка; (своя) квартира» і Hauslichkeit - «домашній побут; домашнє життя; дім, господарство» [14, с. 1112; 8, с. 314, 312].

Як бачимо, домівку оцінюють суб'єктивно через стихію вогню, кревний зв'язок, нерухому власність, а також загальний уклад життя, вияв фізичних і духовних сил сімейної людини, будівлю, сукупність предметів, речей, що комусь належать. Така оцінка зумовлена позитивним Heim та нейтральним (наближеним до позитивного) Hauslichkeit ставленням до житла, передбачає емотивну лінійку з полюсами «добре - погано» [11, с. 32-33].

Полюс «добре» відповідає потребам людини, полюс «погано» - ні, нейтральна оцінка або норма розмежовує, врівноважує полюси «добре» й «погано», збігається зі стереотипним уявленням про певний об'єкт [4, с. 49-50, 54]. Доходимо висновку, що позитивна оцінка житла еквівалентна місцю а) проживання, б) народження, в) зростання (рідна), нейтральна оцінка апелює до впорядкованості речей, тобто кожна річ, кожний предмет побуту повинен бути на своєму місці. Так, семантика Heim синонімічна семантиці Platz, семантика Hauslichkeit перегукується із семантикою Ordnung [порівн.: 5, с. 162].

Спостереження над експериментальною картотекою показує, що за формою реалізації аналізовані асоціати репрезентовано словами, словосполученнями й реченнями. Слова позначають предмети або явища навколишнього світу, наприклад: ZUHAUSE - Ferne/Nest/*sofa; словосполучення характеризують об'єкт дослідження і є потенційною частиною речення, наприклад: ZUHAUSE - bekannt/*Uberall; синтагми поєднують два повнозначних слова зі смисловими та граматичними відношеннями, інформують про ступінь їх семантичної єдності, а також готовність мовця до комунікативного акту, наприклад: ZUHAUSE - kleine Welt/mein Zimmer; речення виражають завершену думку й належать до комунікативного акту (див. приклад вище).

Лексико-граматичні характеристики слова апелюють до повнозначних частин мови (іменник, прикметник, дієслово), невизначених частин мови (субстантивований іменник чи прикметник/прислівник, іменник чи прикметник) та власної назви.

Інформанти вживають іменники більше з нульовим артиклем, що свідчить про процес «десубстантивації, або розпредметнення іменників». Причини десубстантивації можуть бути різними, але її сутність одна: в певному комунікативному акті «не позначати реальні предмети» [7, с. 180].

Граматичний рід отриманих іменників визначаємо імпліцитно:

а) чоловічий (Computer, Garten, Hort, Raum, Urlaub);

б) жіночий (Langeweile, Ruhe 2, Sicherheit 3);

в) середній (Daheim, Dorf Gefuhl, Haus 3, Heim, Sein).

Упадають у вічі поодинокі іменники з означеним артиклем die, який конкретизує різновид житла і його кількісні показники, вказує на приватну власність та її значущість для мовця *aus langerm Urlaub in die eigene Wohnung zuruckkommen.

Згідно з граматичним числом іменникові асоціати реалізуються в однині (Bett 2, Haus 3, Heim) і множині (Freunde 2, Kinder). У списку є іменники, що мають тільки однину (Entspannung, Heimat 4, Warme 6) або множину (Eltern 4, *Meins 2).

Можна поділити ці асоціати й за морфологічною структурою. Йдеться про три умовні групи: прості (Bett 2, Haus 3, Heim, Hort) (утворені від коренів без аблауту), похідні (Entspannung, Gemutlichkeit 5, Liebe, *LIEBE) (складаються з кореня й словотвірного афікса, що легко відокремлюється від кореня), складні (Langeweile, Unterschluft) (містять два слова або два кореня зі словотвірними афіксами) іменники. За походженням вони відповідають питомим (Bett, Eltern, Entspannung) та запозиченим (Computer (англ.)) лексемам.

У річищі статистики іменникові асоціати тлумачимо як активні й пасивні. Частота вживання активних асоціатів становить 3 і більше випадків, пасивних - 1-2.

Наприклад:

Eltern 4, Familie 10, Geborgenheit 14, Gemutlichkeit 5, Haus 3, Heimat 4, Sicherheit 3, Warme 6, Bett 2, Entspannung, *FAMILIE, Ferne, Freunde 2, Kinder, Liebe, *LIEBE, Ruhe 2.

Із позиції правопису корпус іменникових асоціатів виявляє себе як нормативний та ненормативний. Нормативні асоціати пишуться з великої і прописних літер (наприклад: Daheim, Gefuhl, Hort, Raum), ненормативні - з малої (*sofa) та великих (*FAMILIE, *GEMUTLICHKEIT, *LIEBE).

Прикметникові асоціати пов'язуємо з якісними (gemutlich, schon, warm) й відносними (bekannt) елементами. За формою ці прикметники короткі, за ступенем порівняння - позитивні, за типом словотворення - прості (heil, schon, warm) й похідні (bekannt, geborgen, gemutlich, kuschelig).

Дієслівні асоціати зафіксовано у формі інфінітива І (wohlfuhlen 3). При цьому в семантичній структурі дієслова виокремлюємо прислівник wohl - «добре» й словотвірну основу fuhl- - «почувати, відчувати». За своєю функцією ці асоціати повнозначні.

Невизначені частини мови, як уже зазначалось вище, посідають проміжне місце між іменником *Gemutlich 2 та прикметником/прислівником gemutlich, між кодифікованим іменником Sofa й «інноваційним» прикметником *sofa.

Власні назви маніфестовано трьома різновидами: хоронімами (Australien, Esslingen, Ukraine), топонімами (Cordoba), антропонімами (Olga).

Хороніми номінують а) державу в Південній півкулі й водночас материк - Australien, б) район у федеральній землі Німеччини Баден-Вюртемберг - Esslingen, в) східну слов'янську державу - Ukraine, а топоніми вказують на стародавнє місто в Андалусії, столицю іспанської провінції Кордова - Cordoba, антропонім Olga мислять як улюблене жіноче ім'я російських міст Москва й Санкт-Петербург [15, с. 293].

Зрозуміло, що семантика асоціатів слова-стимулу ZUHAUSE неоднорідна й багатогранна. Її узагальнені семантичні підгрупи проілюстровано в таблиці 1:

Згідно з даними табл. 1 асоціати апелюють до двох основних концептуальних сфер, як-от НАВКОЛИШНІЙ СВІТ та СВІТ ЛЮДИНИ. Якщо перша концептосфера - НАВКОЛИШНІЙ СВІТ - включає дев'ять семантичних підгруп (1, 4, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14), то друга - СВІТ ЛЮДИНИ - репрезентована п'ятьма (2, 3, 5, 6, 8).

Таблиця 1

Семантика асоціатів слова-стимулу ZUHAUSE та частота їх уживання

№ п/п

Семантичні підгрупи

Абс. к-ть

Приклади

1

Абстракції

32

Daheim, Geborgenheit 14

2

Люди

24

Familie 10, *FAMILIE

3

Ознака, оцінка

10

bekannt, heil

4

Будівлі

7

Haus 3, Nest

5

Емоції, почуття

7

Liebe, *LIEBE

6

Власні назви

5

Australien, Cordoba

7

Просторові об'єкти

5

Dorf, Heimat 4

8

Дія, спрямована на об'єкт

3

wohlfuhlen 3

9

Меблі

3

Bett 2, *sofa

10

Місце

2

Heim, *Uberall

11

Техніка

1

Computer

12

Просторові параметри

1

Ferne

13

Флора

1

Garten

14

Час

1

Urlaub

S

102

Частота семантичних підгруп варіює від максимальної (32 випадки) до мінімальної (1 випадок), середніх або наближених до них показників не виявлено.

Із певним застереженням можна стверджувати, що домінує перша концептосфера або НАВКОЛИШНІЙ СВІТ Тут на передній план висувається семантична підгрупа 1, або «Абстракції», другий план формують семантичні підгрупи 4, або «Будівлі», 7, або «Просторові об'єкти», 9, або «Меблі», задній план співвідносимо із семантичними підгрупами 11, або «Техніка», 12, або «Просторові параметри», 13, або «Флора», 14, або «Час». Перехідною зоною між другим і заднім планами є семантична підгрупа 10, або «Місце».

Зважаючи на показники кожного з-поміж асоціатів слова-стимулу ZUHAUSE, угруповуємо їх у такий спосіб: а) типові (51%) (мають індекс від «3» (Haus 3, Sicherheit 3, wohlfuhlen 3, Eltern 4, Heimat 4, Gemutlichkeit 5, Warme 6, Familie 10, Geborgenheit 14); б) перехідні (13,7%) (мають індекс «2» (Bett 2, Freunde 2, gemutlich 2, *Gemutlich 2, *Meins 2, Ruhe 2, Wohnung 2); в) нетипові (35,3%) (мають індекс «1» (Australien, Cordoba, Dorf Entspannung тощо). Типові асоціати належать до «ядерної частини» мовної свідомості, нетипові - до «периферійної» [3, с. 42], перехідні забезпечують перехід від периферії до ядра.

Фаворитом типових асоціатів є дериват Geborgenheit 14 - «захищеність, безпека». Отже, стрижнем поняття “Zuhause” є абстракція. Абстракція, як відомо, антонімічна конкретності. Вона сигналізує про віддалення, відсторонення від останньої. Мовиться про психічний процес [12, с. 29], а не місце перебування чи проживання. Звідси випливає, що нова генерація орієнтується на психічну (ідеальну) енергію, а не на фізичну (грубу) матерію. Психічна енергія є частиною біопсихічної енергії індивіда, його енергетичним «двійником» [2, с. 10]. У цьому контексті ZUHAUSE має позитивну енергію, яка формується на основі загальної «енциклопедичної» семантики, а саме: захищеність, безпека - Geborgenheit, сім'я - Familie, ідеальна температура об'єктивної реальності - Warme, затишок - Gemutlichkeit, батьки - Eltern, батьківщина - Heimat, житло - Haus, осередок захисту - Sicherheit, ідеальний емоційний та фізичний стани - wohlfuhlen.

Висновки

Проведений аналіз показав, що лінгвістика асоціатів слова-стимулу ZUHAUSE корелює із завданням спрямованого асоціативного експерименту, враховує життєвий досвід і фонові знання автохтонів про рідну домівку. Мовні одиниці обмежені, ґрунтуються на слові, словосполученні, реченні. Слово прив'язане до активного лексикона в межах формули «тут і зараз», прямого, похідного й переносного значень, словосполучення акумулює найбільш суттєвий момент у фрагменті комунікативного контексту, речення враховує комунікативний акт, готовність приєднатися до останнього.

Перспективи подальших розробок асоціатів слова-стимулу ZUHAUSE вбачаємо у визначенні їх психологічного й функціонального аспектів.

Література

1. Байер Х., Байер А. Немецкие пословицы и поговорки. Москва: Высшая школа, 1989. 392 с.

2. Бойко В.В. Психоэнергетика. Санкт-Петербург: Питер, 2008. 416 с.

3. Вендина Т.И. Словообразование как источник реконструкции языкового сознания. Вопросы языкознания. 2002. № 4. С. 42-72.

4. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. Москва: Наука, 1985. 228 с.

5. Демянюк О.А. Відображення базової цінності Ordnung у фразеології німецької мови. Семантика мови і тексту: матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. ІваноФранківськ, 26-28 вересня 2012 року). 2012. С.161-163.

6. Лагдан С.П., Драгун С.Ю., Мудрик А.Ю. Українська хата в прислів'ях та приказках. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2016. № 7 (220). С. 60-68.

7. Левковская К.А., Пророкова В.М., Сергиенко Л.В. Артикль в немецком языке. Москва: Просвещение, 1973. 224 с.

8. Мюллер В. Великий німецько-український словник. Київ: Чумацький Шлях, 2012. 792 с.

9. Номис М. Своя хата. URL: http://aphorism. org.ua/subrazd.php? page = 1& pages_ block=1&rid=2&sid=198 (дата звернення: 12.12.2020).

10. НТСУМ - Новий тлумачний словник української мови в трьох томах / В. Яременко, О. Сліпушко (уклад.). Київ: Аконіт, 2003. Т. 1: А-К. 928 с.

11. Приходько А.И. Семантика и прагматика оценки в современном английском языке. Запорожье: Запорожский государственный университет, 2004. 322 с.

12. Психологічний словник / за ред. В.І. Войтка. Київ: Вища школа, 1982. 216 с.

13. Тропина Н.П. Учебный социолингвистический словарь-справочник. Херсон: Издатель Гринь Д. С., 2013. 150 с.

14. WAHRIG. Worterbuch der deutschen Sprache / von R. Wahrig-Burfeind. Munchen: dtv, 2012.1152 S.

15. Weitershaus F.-W. Dasneuegrofie Vornamenbuch. Munchen: Mosaik Verlag, 1992. 400 S.

References

1. Beyer H., Beyer A. (1989). German proverbs and proverbial phrase [Nemetskie poslovitsy I pogovorki]. Moscow: Higher school. 392 p.

2. Boiko V. V. (2008). Psychoenergetics [Psikhoenergetika]. Sankt-Petersburg: Peter. 416 p.

3. Vendina T. I. (2002). Word-formation as a source of reconstruction of linguistic consciousness [Slovoobrazovanie kak istochnik rekonstruktsii iazykovogo soznaniia]. Linguistic issues. Vol. 4. P. 42-72.

4. Volf E. M. (1985). Functional evaluation semantics [Funktsionalnaia semantika otsenki]. Moscow: Science. 228 p.

5. Demyanyuk O. A. (2012). Reflection of the basic value order in the phraseology of the German language [Vidobrazhennia bazovoi tsinnosti Ordnung u frazelohii nimetskoi movy]. Semantics of language and text: materials of the XI international scientific-practical conference (IvanoFrankivsk, 26-28 September 2012). P. 161-163.

6. Lahdan S. P., Drahun S. Yu., Mudryk A. Yu. (2016). Ukrainian house in proverbs and sayings [Ukrainska khata v pryslivyakh ta prykazkakh]. Bulletin of the Dnieper State Academy of Civil Engineering and Architecture. Vol. 7 (220). P. 60-68.

7. Levkovskaya K. A., Prorokova V. M., Sergienko L. V. (1973). Article in German language [Artikl v menetskom yazyke]. Moscow: Education. 224 p.

8. Myuller V. (2012). Large German-Ukrainian Dictionary [Velykyi nimetsko-ukrainsky slovnyk]. Kyiv: Milky Way. 792 p.

9. Nomis M. (2020). Your house [Svoya khata]. URL: http://aphorism.org.ua/subrazd.php?page= 1&pages_block=1&rid=2&sid=198 (date of application: 12.12.2020).

10. NEDUL [NTSUM]. (2003). - New Explanatory Dictionary of the Ukrainian Language in three Volumes [Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy v trokh tomakh] / V. Yaremenko, O. Slipushko (eds.). Kyiv: Akonit. Vol. 1: A-K. 928 p.

11. Prykhodko A. I. (2004). Semantics andpragmatics of evaluation in modern English [Semantika I pragmatika otsenki v sovremennom angliiskom yazyke]. Zaporozhe: Zaporozhe State University. 322 p.

12. Voitko V. I. (ed.). (1982). Psychological dictionary [Psikholohicheskii slovnyk]. Kyiv: Higher school. 216 p.

13. Tropina N. P. (2013). Educational Sociolinguistic Dictionary-reference book [Uchebnyi sotsioligvisticheskii slovar-spravochnik]. Kherson: Grin Publisher. 150 p.

14. WAHRIG. (2012). Worterbuch der deutschen Sprache / von R. Wahrig-Burfeind. Munchen: dtv. 1152 S.

15. Weitershaus F.-W. (1992). Das neue grofie Vornamenbuch. Munchen: Mosaik Verlag. 400 S.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.

    курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015

  • Текст, категорії тексту у процесі комунікації та їх класифікація, лінгвістичний аналіз категорій тексту, виявлення його специфічних ознак. Особливості реалізації категорії ретроспекції, семантичні типи та функції ретроспекції, засоби мовного вираження.

    курсовая работа [43,2 K], добавлен 14.09.2010

  • Психолінгвістичний аналіз функціонування знань індивіда у процесі когнітивної обробки дискурсу. Фреймова репрезентація англійської терміносистеми в галузі медицини. Репрезентування знань в науковій концептосфері на матеріалі термінів сфери біотехнологій.

    курсовая работа [719,0 K], добавлен 19.05.2013

  • Наукове трактування понять "лексичне значення" та "полісемія". Способи виникнення полісемії в системі лексикології. Виявлення основного значення слова. Співвідношення лінгвістичних понять полісемія та омонімія. Вживання полісемії в різних аспектах мови.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.03.2011

  • Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів. Вивчення стилістичного прийому епітета, його структурного, семантичного та філологічного аспектів у сучасній англійській мові. Створення лінгвістичної теорії тексту.

    курсовая работа [41,2 K], добавлен 24.11.2015

  • Лінгвокогнітивний механізм сприйняття британського менталітету засобами гумору в текстовій комунікації. Лінгвістичний аналіз та засоби мовного втілення гумору. Структурно-семантичний аспект та особливості перекладу британських гумористичних текстів.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 14.07.2016

  • Поняття і завдання міжкультурної комунікації. Аналіз труднощів при спілкуванні між представниками різних культур, лінгвістичний і соціальний аспекти проблематики. Класифікація і чинники комунікаційних бар'єрів. Невербальна міжкультурна інтеракція.

    реферат [351,4 K], добавлен 20.02.2012

  • Автобіографічна саморефлексія в жіночій німецькомовній літературі ХХ століття. Семантична класифікація номінативних одиниць поля "людські стосунки" у художньому тексті, способи його репрезентації, переклад лексики, лінгвістична сутність поняття.

    дипломная работа [76,3 K], добавлен 07.02.2011

  • Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014

  • Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів. Вербальний символ та його функціонування. Аналіз статей про образ України в англомовній пресі. Невербальні компоненти спілкування. Засоби вербалізації образу.

    курсовая работа [68,1 K], добавлен 13.09.2015

  • Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.

    статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017

  • Визначення поняття гендеру, історія його дослідження. Прояви гендерної дискримінації у мові. Правила мовленнєвої поведінки в офіційних сферах. Проблема ідентифікації родових маркерів в сучасній англійській мові. Засоби лінгвістики у вираженні гендеру.

    курсовая работа [65,8 K], добавлен 28.04.2014

  • Концепт як складова одиниця української мовної картини світу. "Зло" як емоційна універсалія, яка обумовлена внемовною дійсністю, загальними відображеннями в свідомості людей і основоположними принцами буття. Сутність прихованого змісту слова у мові.

    реферат [30,3 K], добавлен 05.11.2013

  • Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.

    статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017

  • Визначення та класифікація гумору як важливої частини спілкування між людьми. Дослідження теорій у цій сфері. Телесеріал "Теорії Великого вибуху" як культурно-лінгвістичний феномен, особливості гумору в цьому творі. Дослідження теорії релевантності.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 27.05.2015

  • Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.

    дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015

  • Проблеми лінгвістичного аналізу художніх творів. Мета лінгвостилістичного тлумачення - вивчення засобів мови у тексті. Методи проведення лінгвістичного аналізу на прикладі оповідання класика американської літератури XX ст. Дж. Стейнбека "The Pearl".

    курсовая работа [74,4 K], добавлен 28.10.2014

  • Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.

    курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010

  • Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.

    курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013

  • Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.