Відтворення етномовного компонента німецьких народних казок в українському перекладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відтворення етномовного компонента німецьких народних казок в українському перекладі

Кирилюк С. В.

(Чорноморський національний університет імені Петра Могили)

Статтю присвячено особливостям відтворення етномаркованих одиниць німецьких народних казок в україномовному перекладі. Визначено, що національне забарвлення змісту і форми німецької народної казки зберігається, в першу чергу, на лексико-семантичному рівні мови, який найбільш адекватно відображає національну картину світу. Виявлено, що власні та власне казкові імена належать до реалій певної мовної культури, і мають різні способи перекладу. Природні імена відтворюються за допомогою транскрипції, а апелятиви - зі збереженням внутрішньої форми. В той же час при відтворенні власних імен застосовується і метод уподібнення, коли персонаж в українському перекладі отримує специфічного забарвлення за допомоги імені. Повна відповідність національного колориту забезпечується засобами контексту, який є джерелом даних про історію, культуру та традиції народу. У зв'язку з цим, особливого значення набуває переклад лексичних одиниць, що позначають предмети, поняття та явища, які характерні для певного народу та пов'язані з певного історичною епохою. Зазначено, що при перекладі тексту з однієї лінгвокультури на іншу з'являються слова-реалії, точність перекладу яких частіше полягає у функціональній, а не формальній відповідності оригіналу. Виявлено, що відтворення змісту і форми оригіналу досягається шляхом описового, еквівалентного та буквального перекладу, внаслідок чого стає можливим передати національний колорит німецької казки. Особливого колориту набувають і традиційні словесні формули, оригінальність яких безпосередньо пов'язана з особливостями ментальності народу. У результаті дослідження перекладу традиційних формул німецьких народних казок було виявлено, що в українському варіанті словесні формули характеризуються типовими структурами, що зберігають специфічні жанрово-родові властивості оригіналу і відтворюють їх в моделі іншої культури, на що й варто звертати увагу при перекладі.

Ключові слова:казковий дискурс, етномарковані одиниці, мовна картина світу, реалій мовної культури, функціональна еквівалентність

Kyryliuk S. ReproductionoftheethnominalcomponentofGermanfolktalesinUkrainiantranslation.

ThearticledealswiththepeculiaritiesofreproductionofethnominalunitsofGermanfolktalesinUkrainiantranslation. ItisdeterminedthatthenationalcoloringofthecontentandformoftheGermanfolktaleispreserved, firstofall, atthe lexico-semantic levelofthelanguage, thatmostadequatelyreflectsthenationalpictureoftheworld. Itisrevealedthatproperandproperfairynamesbelongtotherealitiesof a particularlinguisticculture, andhavedifferentwaysoftranslation. Propernamesarereproducedthroughtranscriptionandappellationsarepreservedinaninternalform. Atthesametime, thereproductionmethodusesthemethodofsimilarity, whenthecharacterintheUkrainiantranslationreceives a specificcolorwiththehelpofthename. Fullcomplianceofnationalcolorisensuredbymeansofcontext, whichis a sourceofdataonthehistory, cultureandtraditionsofthepeople. Inthisconnectionthetranslationoflexicalunits, whichdenoteobjects, conceptsandphenomenathatarespecificto a particularpeopleandrelatedto a certainhistoricalepoch, isofparticularimportance. Itwasnotedthatbytranslatingthetextfromonelinguaculturaltoanotherthereare words- realities, theaccuracyoftranslationofwhichismoreoftenconcludedinthefunctionalratherthantheformalcomplianceoftheoriginal. Itisrevealedthatthereproductionofthecontentandformoftheoriginalisachievedthroughdescriptive, equivalentandliteraltranslation, whichmakesitpossibletoconveythenationalcoloroftheGermanfairytale. Traditionalverbalformulas, whoseoriginalityisdirectlyrelatedtothepeculiaritiesofthementalityofthepeople, alsoacquirespecialcolor. As a resultofthestudyofthetranslationoftraditionalformulasofGermanfolktales, itwasfoundthatintheUkrainianversionverbalformulasarecharacterizedbytypicalstructures, retainspecific genre-genericpropertiesoftheoriginalandreproducetheminthemodelofanotherculture, whichisworthpayingattentiontowhentranslating.

Keywords: fairytalediscourse, ethno-markingunits, linguisticpictureoftheworld, realitiesoflinguisticculture, functionalequivalence

Сучасна теорія перекладу звертається до проблеми відтворення національно- культурного колориту та етноспецифіки художнього твору, оскільки культорологічний та історичний аспекти віддзеркалюють своєрідність оригіналу. Низка науковців, як вітчизняних так і зарубіжних, зверталися до проблеми відтворення певної національної своєрідності художнього твору як важливого перекладознавчого аспекту (В. Виноградов, Г. Чернов,

С.Влахов, С. Флорін. С. Ковганюк, М. Новикова, О. Жовнір, Р. Зорівчак). Актуальність нашої розвідки визначається тим, що вперше розглядаються особливості перекладу національної своєрідності німецьких народних казок в україномовних перекладах.

Мета роботи полягає у виявленні способів відтворення культурно-маркованої лексики німецьких народних казок в україномовних перекладах. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

-визначення поняття дискурс казки;

-способи відтворення національного колориту німецької народної казки в українському перекладі;

-функціональна вагомість слів-реалій в українському перекладі.

Об'єктом дослідження є україномовний переклад текстів німецьких народних казок. Предметом нашої наукової розвідки виступають реалії оригіналу та їх відповідники в українському перекладі.

Мова фольклору багата етномаркованими одиницями, неадекватний переклад яких веде до втрати своєрідного фону твору. В текстах німецьких народних казок віддзеркалюється світосприйняття народу, його звичаї і традиції. Сучасні наукові дослідження, присвячені вивченню різних аспектів дискурсійного простору народної казки, зумовили і різне тлумачення казкового дискурсу. Це пов'язано зі складністю і багатозначністю самого поняття дискурс та прагматичними настановами дослідників [Демина 2006, с. 90].

Поняттєвий діапазон терміна «дискурс» у сучасній парадигмі гуманітарного знання залишається на сьогодні дискусійним, про що свідчать наукові праці [Карасик 2000; Піхтовнікова 2005; Селіванова 2012]. Але загальним для всіх тлумачень виявляється визначення дискурсу як мовленнєвої діяльності, де одночасно реалізуються різноманітні аспекти не тільки мови, але й мовної свідомості [Селіванова 2000, с. 202], тобто поняття дискурсу включає водночас два компоненти: динамічний процес мовної діяльності, що включена в певний соціальний контекст, і її результат у вигляді тексту. Таким чином, дискурс народної казки ми можемо розглядати як репрезентацію національної картини світу та менталітету народу, що інтегрувалися та закріпилися у художній формі, як узагальнений погляд на стереотипні буттєві та побутові ситуації, де в фокусі уваги перебувають ціннісні, значущі події [Эмер 2010, с. 91].

Знання про світ та оточення фіксувалися в тексті німецької народної казки в образах казкових персонажів, подіях та елементах сюжету. Національне забарвлення змісту і форми німецької народної казки зберігається, в першу чергу, на лексико-семантичному рівні мови, який найбільш адекватно відображає національну картину світу. Це пояснюється, на думку вітчизняної дослідниці С. Сотнікової, загальною властивістю словникового складу мови реагувати на позамовні фактори і фіксувати всі сторони національного буття, у центрі якого знаходиться людина у різних сферах трудової і духовної діяльності з її думками, почуттями, прагненнями та інтересами [Сотникова 2010, с. 130-131].

Надзвичайно важливу роль у створенні національного колориту, на нашу думку, відіграють власні назви, оскільки вони належать до реалій певної мовної культури. В. Виноградов наголошує, що власна назва - це завжди реалія [Виноградов 2001, с. 149]. В кожній власній назві міститься інформація про національну приналежність суб'єкта, який вони позначають. Наприклад:

„ VoreinemgrofienWaldewohnteeinarmerHolzhackermitseinerFrauundseinenzweiKindern ; dasBubchenhiefiHanselunddasMadchenGretel“ [BruderGrimm 1995, с. 76].

„Жив біля дрімучого лісу один убогий дроворуб. І було в нього двійко діток: хлопчик Гензель і дівчинка Гретель “ [Брати Грімм 2004, с. 36].

„NunwareinmaleineJungfrau, diehiefiJorinde ; siewarschoneralsalleanderenMadchen. DieunddanneingarschonerJUngling, namensJoringel, hattensichzusammen“ [BruderGrimm 1995, с. 314].

„А в селі недалеко від того лісу жила собі дівчина на ім'я Йоринда, гарна, як намальована. І вона була заручена з гарним хлопцем на ім'я Йорингель “ [Брати Грімм 2004, с. 158].

Як свідчать приклади, німецькі власні імена відтворюються за допомоги транскрипції, що зберігає їх національний колорит та звучання. Вони надають тексту місцевого забарвлення, вони становлять "єдиний різновид реалій, які неминуче треба подавати в національній подобі" [Зорівчак 1989, с. 98].

В той же час при відтворенні власних імен застосовується і метод уподібнення. Так, образ Івана (Івана Дурня) в українських казках цілком відтворює людину, яка не блищить розумом, але саме завдяки своєму нестандартному мисленню проходить всі казкові випробування. Звернімося до прикладів:

„ »Nun,« sprachHans, »mehrVerstandistfurmeinenHaushaltnichtnotig ; weildusoeineklugeElsebist, sowillichdichhaben,« packtesiebeiderHandundnahmsiemithinaufundhieltHochzeitmitihr“ [BruderGrimm 1995, с. 158].

„«Ну, - промовив Іван: більше розуму для мого хазяйства не треба. Як ти така мудра, Ельзо, то хочу я на тобі ожинитися»,- і після того взяв її за руку, вивів з льоху на гору, а там скоро й поженились вони “[Казки братів Грімм 1919, с. 58].

З прикладу бачимо, що головний персонаж в українському перекладі отримує специфічного забарвлення за допомоги імені. Обравши відповідником власному імені Hansім'я Іван, перекладач зберігає його образність та зневажливе звучання.

Найбільш ефективним покажчиком проспекції та прагматики німецької народної казки є використання передконцептуальної інформації у заголовку, який дає орієнтир для вироблення стратегії сприйняття тексту та програмує мережу асоціацій у читача. Номінації заголовків німецьких народних казок представлені власними іменами, які набувають характеризувальногозначення на морфологічному рівні, акцентують зовнішні та внутрішні якості персонажу („DieklugeElse” [BruderGrimm 1995, с. 156] - „Мудра Ельза“[Казки братівГрімм1919,с.58].„HanselundGretel”[BruderGrimm1995,с.76]-„Гензельі Гретель,, [Брати Грімм 2004, с. 36], „JorindeundJoringel” [BruderGrimm 1995, с. 314] - „Йоринда і Йорингель “ [Брати Грімм 2004, с. 158] та частково апелятивами, що належать до класу власних імен („Aschenputtel” [BruderGrimm 1995, с. 109] - „Попелюшка” [Брати Грімм 2004, с. 118], „ Sneewittchen” [BruderGrimm 1995, с. 228] - „Білосніжка” [Казки братів Грімм 1919, с. 89], „Dornroschen” [BruderGrimm 1995, с. 218] - „Тернова квіточка”[Казки братів Грімм 1919, с. 34], „Шипшинка“ [Брати Грімм 2004, с. 128], „DoktorAllwissend“ [BruderGrimm 1995, с. 421] - „ДокторВсеугадько“[Казки братів Грімм 1919, с. 140]).

Як ілюструють наведені приклади, переклад саме промовляючих імен пов'язаний безпосередньо з прямим перекладом окремих частин, оскільки в німецькій мові ці лексичні одиниці розглядаються як композити.

Повна відповідність національного колориту забезпечується засобами контексту, який є джерелом даних про історію, культуру та традиції народу. У зв'язку з цим, особливого значення набувають лексичні одиниці, що позначають предмети, поняття та явища, які характерні для певного народу та пов'язані з певною історичною епохою. Наприклад:

„Dagingesihmwohl, esafiZuckerbrotundtranksufieMilch, undseineKleiderwarenvonGold, unddieEngleinspieltenmitihm “ [BruderGrimm 1995, с. 19].

„ Там їй було дуже гарно: вона їла самі медяники та пундики, пила самі вершки з молока, вдягалася у золоту одіж і гралася з янголятами “ [Казки братів Грімм 1919, с. 11].

„DerguteRatwardalsobefolgtundeinTopfchenmitFettangekauft“ [BruderGrimm 1995, с. 16].

„Гарна рада кошача була взята мишкою до уваги й вона негайно купила цілу макітерку смальцю “ [Казки братів Грімм 1919, с. 18].

З прикладів бачимо, що відповідниками лексичної одиниці Zuckerbrot виступають лексеми медяник та пундик, що належать до страв української кухні, а еквівалентом для лексичної одиниці einTopfchen обрано макітерка. Переклад, на нашу думку, включає адекватні українські відповідники, сприяючи досягнення функціональної еквівалентності між оригіналом і перекладом. український переклад народна казка

Історичний розвиток кожного народу, його менталітет, національний характер, спосіб життя, система цінностей, світовідчуття накладають свій відбиток на мовну картину світу, Ще В. фон Гумбольдт зазначав, що «духовна своєрідність та будова мови настільки тісно взаємопов'язані, що існування першого обов'язково зумовлює існування другого [Гумбольдт 2000, c. 68]» Саме в мові закріплюється загальнолюдський і національний досвід, що відображається специфікою традиційних образних засобів мови. При перекладі текстів німецьких народних казок використовуються аналогові заміщення для подолання культурного бар'єру. Проілюструємо це за допомогою наведених прикладів:

„Nungeschahes, dassderVatereinmalzuihmsprach »hordu, inderEckedort, duwirstgrofiundstark, dumufitauchetwaslernen, womitdudeinBrotverdiensG [BruderGrimm 1995, с. 24].

„ Та раз батькові так набридли оті синові похвалки, що він і каже йому: «Ей, слухай, ти, пічкурнику! Ти вже хвалити Бога, виріс до неба, а дурний, як не треба! Час би тобі навчатися, щоб не дарма хліб переводити“ [Казки братів Грімм 1919, с. 22].

Приклади підтверджують, що при перекладі тексту з однієї лінгвокультури на іншу з'являються слова-реалії, точність перекладу яких полягає у функціональній, а не формальній відповідності оригіналу.

Особливого колориту набувають традиційні словесні формули. До композиційних складників німецької народної казки належать також ініціальні, медіальні та заключні формули. У результаті дослідження перекладу традиційних формул німецьких народних казок було виявлено, що в українському варіанті словесні формули характеризуються типовими структурами, що зберігають специфічні жанрово-родові властивості оригіналу і відтворюють їх в моделі іншої культури, на що й варто звертати увагу при перекладі.

Висновки

Досліджуваний матеріал свідчить, що транскрибування і транслітерація власних імен зберігають лаконічність одиниці перекладу та її національний колорит. Ефективним засобом відтворення національно-культурних значень реалій в україномовному перекладі виявилось використання адекватних відповідників елементів іншої культури. Відтворення національного колориту, що відповідає оригіналу, передбачає певну систему відбору мовних елементів [Федоров 2002, с. 396]. Серед напрямків подальших наукових розвідок слід виокремити вивчення особливостей відтворення авторської позиції.

Література

1. Брати Грімм. Казки. Переклад Є.Поповича та С.Скидона. 2004. URL: http://www.ae-lib.org.ua/texts/grimm__tales ua.htm

2. Виноградов В. С.Введение в переводоведение (Общие и лексическиевопросы) М. : ИОСО РАО, 2001. 224 с.

3. Гумбольдт В.Избранныетруды по языкознанию. М. : ОАО ИГ “Прогресс”, 2000. 400 с.

4. Демина М. В.Гендернаяконцептосферабританскогосказочногодискурса : от традиции к современности. ВестникСамГУ. 2006. №10/2 (50). С. 90 - 97.

5. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Львів : Вид-во при ЛДУ, 1989. 215 с.

6. Казки братів Грімм в чотирьох томах з 180 малюнками / переклад М. Харченка, Ф. Супруна, Д. Корзуна та ін. Київ - Відень, 1919. 162 с.

7. Карасик В. И. О типах дискурсаЯзыковаяличность : институциональный и персональный дискурс. Волгоград : Перемена, 2000. С. 5 - 20.

8. Піхтовнікова Л. С. Стилістика і синергетика дискурсу Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Х. : Константа, 2005. С. 29 - 35.

9. Селиванова Е.А.Когнитивнаяономасиология. Монография. К. : Фитосоциоцентр, 2000. 248 с.

10. Селіванова О. О. Світ свідомості в мові : Монографічне видання. Черкаси : Ю. Чабаненко, 2012. 488 с.

11. Сотникова С. І. Засоби комізму в ономастиконінімецькихнародних казок. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2010. № 930. Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. Вип. 64. С. 131-135. Федоров А. В.Основыобщейтеорииперевода (лингвистическиепроблемы): Для институтов и факультетовиностр. языков. Учеб. пособие. Москва : ООО ИздательскийДом "Филология три", 2002. 416 с.

12. Эмер Ю. А.Фольклорный концепт : жанрово-дискурсивный аспект. Вестник ТГУ. 2010. № 1 (9). С. 91 - 99.

13. Kinder- undHausmarchen. [GesammeltdurchdieBruderGrimm]. DusseldorfundZurich, 1995. 845 S.

Размещено на Allbest.ru