Ментальна стилістична модель "soutenu" та її лексикографічна репрезентація у сучасній французькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕНТАЛЬНА СТИЛІСТИЧНА МОДЕЛЬ «SOUTENU» ТА ЇЇ ЛЕКСИКОГРАФІЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

ВОЛГІНА О.О.

(Запорізький національний університет)

Анотація

Стаття присвячена новому підходу дослідження стилістично маркованої лексики - когнітивному. У статті доводиться, що стилістичне значення слова з позицій когнітивної стилістики і когнітивної лексикографії розглядається як відображення когнітивних ознак концепту, що ґрунтуються на асоціативно-образному сприйнятті фактів та явищ оточуючої дійсності. Саме стилістичні значення, які вербалізують оцінні смисли концепту, допомагають розкрити особливості концептуалізації дійсності носіями мови.

У ході дослідження визначено, що лексико-стилістична система французької мови, як і будь-якої іншої, має ментальну організацію і може бути осмисленою у вигляді когнітивних структур. Це положення дозволило висунути ідею існування ментальних моделей, що співвідносяться з певними наборами лексико-стилістичних маркованих одиниць. У свою чергу, ментальні моделі містять уявлення про використання мови залежно від ситуації спілкування і формуються на основі стилістичних шарів лексики. Однією з таких ментальних стилістичних моделей є ментальна стилістична модель «soutenu». Вона становить собою інформацію про поширений вжиток слова в усному та письмовому спілкуванні з вираженою піднесеною конотацією. Механізм її організації базується на константах і змінних, що об'єктивуються інваріантними та варіативними лексико-стилістичними одиницями. Аналіз лексикографічних джерел доводить, що на початку ХХІ ст. нараховується істотне збільшення лексичних одиниць з маркером «soutenu» (з 44 од. у 1967р. до 187 од. у 2019р.). Розвиток ментальної стилістичної моделі «soutenu» відбувся шляхом концептуального переосмислення реалій оточуючої дійсності, що не могло не відобразитись на стані французької мови.

Ключові слова: когнітивна стилістика, когнітивна лексикографія, концептуалізація, концептуальна картина світу, етнос, стилістичний маркер.

Abstract

Volgina O. O. Mental stylistic model «soutenu» and its lexicographical representation in modern French language.

The article is devoted to the new approach of the studying of stylistic marked lexicon - cognitive. The main concept of the given article is that the stylistic meaning of the word from the point of view of cognitive stylistics and cognitive lexicography is considered as the reflect of the cognitive concept's features which are based on the associative and figurative perception of facts and phenomena of the surrounding reality. Stylistic meanings verbalize the valuation senses of the concept and help to reveal the particularities of the conceptualization of the reality by the native speakers.

During the research, it is defined that the lexical and stylistic system of the French language as the other language has the mental organization and can be described in the guise of cognitive structures. This proposition permitted to suggest the idea of the existence of mental models that are correlated with the certain sets of the lexical and stylistic marked units. In its turn the mental models contain the representations about the use of the language in the dependence od the situation of discourse and they are formed on the base of the stylistic strata of the lexicon. One of these mental models is the mental stylistic model «soutenu». It represents the information of the universal use of the word in the oral and written communication with the pronounced positive connotation.

The mechanism of its organization is relied on the constants and variables that are objectified by the invariant and variant lexical and stylistic items. The analysis of the lexicographical sources prove that in the beginning of the XXI century take place the considerable augmentation of the lexemes marked «soutenu» (from 44 items in 1967 till 187 items in 2019). The development of the mental stylistic model «soutenu» is the result of the conceptual reconsideration of the realities of the surrounding reality that could not be reflected on the state on the French language.

Keywords: cognitive stylistics, cognitive lexicography, conceptualization, conceptual picture of the world, ethnos, stylistic mark.

На початку ХХІ ст. з'явилося багато нових теорій і підходів, спрямованих на аналіз мовних та мовленнєвих явищ, зокрема когнітивна лексикографія [Бабенко 2011, с. 5] та когнітивна стилістика [Болотнова 2012, с. 9; Джусупов 2011, с. 65]. Їх становлення відбулось під впливом когнітивної парадигми і ґрунтувалось на широкомасштабному й інтегративному аналізі слова, різних типів значення слова як засобів збереження, передачі й застосування знань. Отже, лексичні одиниці почали розглядатись як специфічні конструкти, «вмістища» інформації у зв'язку з ментальністю носіїв мови. Звідси, актуальним виявляється дослідження когнітивної природи стилістично маркованого знака у лексикографічних джерелах.

Слід відзначити, що специфічна додаткова інформація знаку, у тому числі і його стилістична маркованість, продовжує привертати увагу дослідників [Орлова 2009, с. 35; Пацора 2009, с. 5]. Саме стилістичне значення, що становить собою різноаспектну сукупність знань й зафіксоване у лексикографічних джерелах, допомагає розкрити особливості концептуалізації дійсності носіями мови. Воно вербалізує оцінні, асоціативні, образні нашарування концепту.

Об'єктом даного дослідження є стилістичний маркер «soutenu» як засіб відображення концептуалізації світу французьким етносом.

Мета роботи - дослідити зміни стилістичного маркера у французьких лексикографічних джерелах другої половини ХХ - початку ХХІ ст., щоб встановити зв'язок між зміною стилістичного маркування і розвитком концептуальної картини світу франкомовного етносу.

Проблема стилістичної диференціації лексики сучасної французької мові дотепер не знайшла свого несуперечливого витлумачення у лінгвістиці, хоч на сьогоднішній день накопичений достатній досвід вивчення лексико-стилістичної варіативності вітчизняними і зарубіжними дослідниками (Ю. С. Степанов, З. І. Хованська, Ch. Bruneau, Ch. Bally, D. Delas, M. Cressot, P. Guiraud, J. Moesehler, J.-L. Boissieu, C. Fuchs, P. Le Goffe, C. Fromilhague, C. Stolz). Різноманітність підходів французьких лінгвістів до виявлення лексико- стилістичних різновидів сучасної французької мові ускладнює систематизацію наукових досягнень у цій сфері. Поряд із термінами «niveau de langue», «registre», «code» «style» використовують «dialecte fonctionnel», «varidtd standard» ou «non standard», «langue formelle» ou «familiere», «type expressif» тощо, які відповідають лексико-стилістичному шару за термінологією О.С. Ахманової: «Лексико-стилістичний шар становить собою одну з підсистем у лексичній системі мові, що відрізняється своїми стилістичними засобами» [СЛТ 2007, с. 325].

Наявність двох взаємозалежних різновидів французької мови: літературної мови (langue littdraire) і розмовної мови (langue familiere) сягає XII-XIV ст. - тоді «загальній мові» (langue commune) протиставлялась «вишукана мова» (langue сиШуёе). Обидва різновиди виявляються як в усній, так і в писемній формі, але кожен характеризується специфічними умовами спілкування.

Слід зазначити, що межі між лексико-стидістичними рівнями дуже тонкі, що й робить будь-яку лексико-стилістичну класифікацію відносною [Stolz 1999, с. 62]. Дослідниця говорить про трьохрівневу організацію лексичної системи сучасної французької мови, виділяючи літературну мову, куди входить поетично-піднесена мова, розмовну мову та просторічно-знижену мову.

Усвідомлення того факту, що лексико-стилістична система французької мови має ментальну організацію і може також бути осмисленою у термінах когнітивних структур, дозволило висунути ідею існування ментальних моделей, що співвідносяться з певними наборами лексико-стилістичних маркованих одиниць. Ці ментальні моделі містять уявлення про використання мови залежно від ситуації спілкування і формуються на основі стилістичних шарів лексики.

У лексикографічних джерелах французької мови стилістичні маркери soutenu, litteraire, familier, populaire, vulgaire, argot та інші втілюють інформацію щодо специфічного вживання відповідних лексичних одиниць у певних ситуаціях спілкування. Марковані soutenu лексичні одиниці розглядаються як піднесені, вишукані й притаманні високомовному стилю. Стилістичний шар soutenu виділяється на підставі унікального способу концептуального освоєння світу, який становить собою окрему ментальну модель. Дана модель є інформацією щодо використання мовної одиниці у розмовно-усній ситуації спілкування з підвищеної стилістичною конотацією. Це ніби фрагмент народного «живого» знання, яке імпліцитно міститься у свідомості як цілого народу, окремої суспільної групи, так і її конкретного представника. soutenu стилістичне маркування франкомовний

Отже, лексичні одиниці, що мають імпліцитно присутній піднесений компонент значення, є складовими елементами ментальної стилістичної моделі «soutenu». Зазначена ментальна модель становить собою інформацію про поширений вжиток слова в усному та письмовому спілкуванні з вираженою вишуканою і піднесеною конотацією.

Як засіб вербального аранжування когнітивного смислу, піднесена об'єктивація є одним з усталених способів онтологізації концептів, заснованим на високому культурному рівні представників відповідної соціальної групи. Вишукана лексика, займаючи найвищу сходинку у лексико-стилістичній диференціації французької мови, несе відбиток етнічного світосприйняття і відрізняється відносною стабільністю у досліджуваний період (1967 - 2019 рр.).

Основу ментальної стилістичної моделі «soutenu» утворює невелика кількість стилістичних одиниць, які активізують ментальні структури шляхом репрезентації базових концептів «etre humain» (chantre, deserteur, discourtois, emacie, hableur, oublieux, perfide, preste) «repas» (cuisson, decharner), «argent» (dispendieux, exaction), «religion» (claustral, hierarque) тощо. Ментальна структура вербалізованого концепту базується переважно на образі та оцінці, тому домінуючими тут є перцептивно-образний та валоративний компоненти концептів, оскільки саме вони відбивають спрямованість піднесених лексичних одиниць.

Історичний розвиток суспільства призводить до когнітивного ускладнення відображення усіх сфер людського життя, у тому числі й сфери найменування самої людини. Мовні позначення людини все більш різняться відтінками, уточнюються виконувані людиною функції, зростає різниця між соціальною реалізацією чоловіка чи жінки, що знаходить своє відображення у розширенні спектру вербальних реалізацій (argumenteur, chantre, civil, deserteur, discourtois, emacie, exaspere, fabricateur, glabre, ingenu, libidineux, menteur, oublieux, perfide, preste).

Утворення піднесених лексичних одиниць, що вербалізують концепт чи його фрагменти, відбувається переважно на основі метафоризації. Акт формування семантики лексичної одиниці маркованої «soutenu» являє собою синтез когнітивної інтенції, наявного у мовній свідомості образу й вивідного знання, які реалізуються в номінативній творчості даного прошарку суспільства. Образне втілення концепту у лексичній одиниці маркованій «soutenu» нерідко має у своїй основі ідею свідомого впливу на суб'єкт.

Таблиця 1. Розташування піднесено маркованої лексики за концептами

Як видно з таблиці, ментальна стилістична модель «soutenu» у перший досліджуваний період (1967р.) представлена досить невеликою кількістю стилістично маркованих лексем - 44 ЛО. У 2019 р. спостерігається істотне збільшення лексичних одиниць з позначкою «soutenu» - 187 ЛО. Деякі з репрезентованих елементів ментальної стилістичної моделі «soutenu» повторюються у двох часових відрізках, що дозволяє говорити про них як про константи моделі. Пор.: cohorte, dais, delire, emailler, ethere, hote, humen, onde, plaine, salpetre, voute, etc.

Процес нівелювання піднесеного стилістичного значення, його так звану «адсорбцію» фамільярним мовленням простежуємо у electif, facilite, imperial, parasitaire, pointer. Семантика menteur, preter, rouler, sejour, venue підлягає своєрідній стилістичній енантіосемії, коли піднесений компонент значення трансформується на розмовний. Пор.:

«Aucun texte, hormis la Bible, n'a aussi durablement inspire 1'imaginaire des generations occidentales que les recits homeriques» [Coelho 2009, c. 189].

Змінні ментальної стилістичної моделі «soutenu» є згустками високих стандартів, життєвих установок людей різного соціального прошарку: diviniser, foison, ignominie, inconduite, nantir, mephitique, perfide, pietre, rememoration, sacrifier etc. У наші часи номен «discourtois» має надзвичайно розгалужену дериваційну систему. Так, додавання суфіксу - ment до кореневої морфеми призвело до утворення лексичної одиниці discourtoisement [Larousse 2019, c. 95], що має значення «нечемно, неввічливо», а додавання суфіксу -ie дало нову стилістично марковану одиницю discourtoisie «нечемність, неввічливість». Подібний випадок із indicible - indiciblement [Larousse 2019, c. 197]. Пор.:

«Luc admet volontiers qu'il a un train de vie dispendieux» [Gavalda 2009, с. 72].

«Quel decouragement plus grand que de douter si son ame n'est point matiere comme la pierre, et si elle n'est point corruptible comme ces viles creatures?» [Notomb 2007, с. 58].

«Au fil des siecles, l'education a servi a s'extirper de la pauvrete et elle devrait en etre aussi l'issue pour l'Afrique» [Leroy 1996, с. 114].

Таблиця 2.Зміна лексичних одиниць зі стилістичним маркером soutenu за основними частинами мови

Таблиця 3. Зміна ментальної стилістичної моделі «soutenu» за значенням

Як виходить з таблиць, на початку ХХІ ст. відбувається істотне збільшення лексичних одиниць з маркером «soutenu» (з 44 од. у 1967 р. до 187 од. у 2019 р.). Бачимо, що зміни маркування відбуваються за основними частинами мови: кількість іменників зросла з 12 од. у 1967 р. до 109 од. у 2019 р., прикметників з 4 од. до 24 од., дієслів з 26 од. до 48 од. тощо. У другій таблиці помітні зміни ментальної стилістичної моделі «soutenu» за піднесено маркованим значенням. Тенденцією до зникнення характеризуються chasseresse, coursier, delire, empyree, habitacle, nocher, що мають позначку «vx». Лексичні одиниці fabricateur, irrefragable марковані «vieilli», що свідчить про їх швидкий перехід до інших стилістичних шарів.

Отже, ментальна стилістична модель «soutenu» - досить складно організована ментальна структура. Механізм її організації базується на константах і змінних, що об'єктивуються інваріантними та варіативними лексико-стилістичними одиницями. На початку XXI ст. в силу екзистенційної специфіки осягнення світу різними суспільними стратами цілком закономірно, що відбулись певні зміні в галузі піднесеної парадигми стилістично маркованої лексики французької мови, яка займає своє місце як невід'ємна частина суспільного життя.

Результати проведеного дослідження свідчать про плідність аналізу ментальних стилістичних моделей на матеріалі лексикографічних джерел та відкривають перспективи для подальшого їх вивчення з позицій лінгвокомунікативного та етнокультурологічного підходів, які сьогодні характеризують передову лінгвістичну думку.

Література

1. Бабенко Л.Г. Лексикографическая параметризация ментальной сущности концепта. Вопросы когнитивной лингвистики. 2011. № 3. С. 5-12.

2. Болотнова Н. С. Об основных тенденциях развития стилистики и статусе когнитивной стилистики. Вопросы когнитивной лингвистики. 2012. № 3. С. 5-12.

3. Джусупов Н. М. Когнитивная стилистика: современное состояние и актуальные вопросы исследования. Вопросы когнитивной лингвистики. 2011. № 3. С. 65-76.

4. Орлова О. В. Когнитивно-стилистический анализ текстовых концептов в контексте современных лингвоконцептологических исследований. Вестник Томск. гос. ун-та. 2009. № 326. С. 34-37.

5. ПацораИ. В. О некоторых проблемах когнитивной стилистики. Университетские чтения ПГЛУ. Пятигорск : 2013. С. 5-10. Словарь лингвистических терминов / под ред. О.С. Ахмановой. [изд. 4]. Москва : КомКнига, 2007. 576 с.

6. Coelho P. La solitude du vainqueur. Paris : Editions Flammarion, 2009. 437 p.

7. Gavalda A. Je voudrais que quelqu'un m'attende quelque part. Paris : Le dilletante, 1999. 157 p.

8. Le Petit Larousse Illustre. Paris : Larousse, 1967. 1789 p.

9. Le Petit Larousse Illustre. Paris : Larousse, 2019. 1812 p.

10. Leroy G. Les maitres du monde. Paris : Mercure de France, 1996. 262 p.

11. Nothomb A. Ni d'Eve ni d'Adam. Paris : Albin Michel, 2007. 183 p.

12. Stolz С. Initiation a la stylistique. Paris: Ellipses, 1999. 220 p.

Размещено на Allbest.ru