Образ їжі у дзеркалі англійської і української фразеології

Такий продукт як мак, безумовно, добре відомий в різних культурах, в тому числі і в англосаксонській, але наша вибірка фіксує ендемічний статус НО мак, який утворює кластер із 9 фразем. Провідною характеристикою, що підлягає образному переосмисленню в українській фразеології, є дуже маленький розмір макового зерна. Див., наприклад наступні ФО: на макове зерно [дуже мало, хоч трохи], як макове зерня [дуже малий], ні на макову росину [ніскільки, нітрохи, зовсім]. Про голодну людину, яка нічого не їла і не пила певний час, скажуть і макової росини в роті не мала.

Наявність маку в раціоні людини слугує рисою достатку: не з маком [(було, стало) тяжко, погано, сутужно], і з маком, і з таком [(трапляється) і краще, і гірше, всіляко]. Нещира, удавано доброзичлива людина говорить аж з медом і маком. Як відомо, мак часто труть макогоном у макітрі для приготування страв, ймовірно ця дія (розтирання маку до кашиці) лягла в основу образності наступного фразеологізму втерти маку [побити когось, суворо покарати]. І на завершення опису цього кластеру нагадаємо широко відомий вислів дуля з маком під ніс [(заперечення) не буде так, зовсім ні; зовсім нічого].

Ендемічною українською НО є високочастотна одиниця кислиці (Fa = 5), це назва плодів дикої яблуні, вони мають неприємний, дуже кислий смак, що і відбивається в самій назві цього фрукта. Не дивно, що всі фразеологічні одиниці із опорним словом кислиці відзначаються негативною забарвленістю. Людина, яка скаржиться, плаче, піддається відчаю, згідно фразеологічній картині світу розводить кислиці. Якщо хтось глянув на когось скоса, неприязно, то це буде відбито у ФО мов кислицю з 'їв. Кілька фразеологізмів на позначення покарання спираються на образ кислиць: дістанеться на кислиці [хтось буде покараний за якусь провину], тикати під ніс кислиці [сварити когось], пробувати кислиць [зазнавати покарання, докорів, тиску].

Цікавим є той факт, що назва значно смачнішого фрукта яблуко, який певно був у раціоні українців, зовсім не фігурує у фразеологічному фонді української мови.

Останнім у групі високочастотних ендеміків української мови є НО тісто. Всі ФО цього кластеру використовують образ тіста, як "будівельного матеріалу", з якого "зліплена" людина. Тому схожі між собою люди позначаються як з одного тіста, а несхожість виражена ФО з іншого тіста, причому йдеться не тільки про зовнішню схожість/несхожість, але і про внутрішній світ людини: не з такого тіста [зовсім інший, особливий, відрізняється від к-сь поглядами, вдачею, становищем]. Наочним є фразеологізм не того тіста книш, в якому згадується пекарський виріб у вигляді білого хліба, змащеного салом або олією, із завернутими всередину краями. Про безвольну людину, непослідовну у своїх поглядах, переконаннях і діях скажуть, що вона з м 'якого тіста.

В нашій публікації стосовно сенсорної лексики англійської, української і російської мов (Колегаева, 2018) ми ввели термінопоняття сенсорний образ- прототип, який слідує із висунутої і доказаної тези про те, що словникові дефініції номінативних одиниць сенсорної семантики (зокрема смакової) повинні відображати філогенетично усталені пари сприйманого об'єкта і його прототипової характеристики в царині смакових відчуттів. Подібний об'єкт (носій характеристики) називаємо сенсорним образом-прототипом. Наші дослідження, відображені у згадуваній статті, показали наступні результ ати: гіркий повністю позбавлений будь-якого лексикографічно зафіксованого прототипового еталона. Його дефініція в тлумачних словниках зводиться до опису неприємного, гострого смаку, протилежного до солодкого. Решта три смаки мають свої прототипи в усіх досліджуваних мовах (в тому числі англійській, українській): лимон для кислого, цукор для солодкого, і сіль для солоного. На додаток в українській мові, як свідчать словники, прототипом солодкого також виявляється мед, прототипом кислого заявлений також оцет (там само: 60-62).

Наше теперішнє дослідження, яке значною мірою дотичне до поняття сенсорної (смакової наразі) семантики і її переломленні у дзеркалі фразеології, надало цікавий матеріал для розгляду ФО густаторної семантики в такому лінгвокогнітивному вимірі. Apriori ми вважали, що сенсорні образи-прототипи мають бути представлені у розглядуваному матеріалі. Але отримані вичерпні переліки фразеологізмів, що таким чи іншим чином висвітлюють смакову характеристику опорних номінативних одиниць, внесли певні корективи у попередню гіпотезу. Абсолютно гомогенною виявилась єдина смакова характеристика солоний, яка корелює із образом-прототипом salt (Fa = 10), сіль (Fa = 21). Смакова характеристика sweet, солодкий не корелює із образом- прототипом sugar, цукор, але більше чи менше пов'язана із образом-прототипом honey (Fa = 1) та мед (Fa = 21). Смакова характеристика sour, кислий згідно даним тлумачних словників має образ-прототип lemon, лимон, оцет. Наша вибірка показала, що для англійських ФО ця риса притаманна небагатьом ідіомам, що містять лексему lemon (Fa = 2), але українські ФО корелюють виключно із НО кислиці (Fa = 5) і жодного разу не перегукуються із образом лимона чи оцту. Пересвідчуємось, що фразеологічний сегмент національного словникового запасу тієї чи іншої мови являє собою окреме поле досліджень у царині мовної семантики і лінгвокогнітивістики.

Висновки

Завершуючи виконаний лінгвосеміотичний і лінгвокультурологічний аналіз англомовних і україномовних фразеологічних одиниць, що містять вербалізацію образу їжі, нагадаємо, що такий аналіз передбачав порівняльний опис двох масивів мовних одиниць формату ідіом. Матеріал дослідження виокремлювався із фразеологічних словників за семантичною ознакою їжа (в широкому сенсі слова, тобто все, що споживається людиною, все, чим її частують). Переважна більшість фразеологічних одиниць (ФО) є результатом семантичної трансформації (метафоричної, метонімічної, гіперболічної і т.інш.). Із загальної вибірки для даного етапу дослідження були виокремлені тільки ті ФО, які містили номінацію їжі як такої, ці номінації слугували опорними одиницями, навкруги яких формувались відповідні кластери ФО. Кількість ідіом з єдиним опорним словом визначала частотний ранг такої номінативної одиниці (НО).

Всі наявні у вибірці НО було розподілено на частотні зони: високочастотну (Fa від 5 до 11 в англомовній виборці і від 5 до 33 в українській), середньочастотну (Fa від 2 до 4) і низькочастотну (Fa = 1). Англомовний і україномовний переліки НО порівнювались між собою для виділення ідентич них номінативних одиниць і одиниць, які ми пропонуємо називати ендемічними, тобто таким, що присутні у фразеологізмах однієї мови і відсутні в іншій. Детальному аналізові підлягали високочастотні зони НО: в англійському переліку в неї входять 10 НО, сумарно їх кластери ФО утворюють 81 ідіому. Український перелік у високочастотній зоні охоплює 13 НО, що реалізуються у 171 ідіомі. Всі вони були розглянуті в даній роботі, спочатку ті, що мають відповідники в іншій мові, потім ті, що є ендемічними.

Ретельний формально-змістовий аналіз ідіом високочастотних зон англійської і української мови показав, що між ними існує дуже мало збігів (навіть за умови еквівалентних НО), такими є переважно алюзивні ФО, що ідуть із ідентичних джерел, частіше за все із Біблії. Але у цілому кожний етнос має власну фразеологічну картину світу із власними вподобаннями, пересторогами, небажаними речами у побуті, людському спілкуванні, суспільному устрої. Вивчення, аналіз і опис цих картин світу є захоплюючим завданням, якому ми слідуватимемо у подальших публікаціях.

Список літератури

1. Карвасарский Б.Д. Клиническая психология. 2004. URL: http://koob.ru

2. Колегаева И.М. Сенсорная метафора и синестезия как языковой феномен: лингвокогнитивный аспект. Статья 1. Записки зромано-германськоїфілології. 2018. Вип. 2 (41). С. 56-66.

3. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры. Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 68-81. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. Спб.: Издательство Питер, 2002. 720 с.

4. Maslow A. A Theory of Human Motivation. Psychological Review. 50 (4), 1943. P. 370-96.

5. Maslow A. Motivation and Personality. NY: Harper, 1954.

6. Словник фразеологізмів української мови / В. Білоножко, І. Гнатюк, В. Детчук, Н. Неровня, Т. Федоренко. Київ: Наукова думка, 2003.

7. Book of Idioms from A to Z. URL: easypacelearning.com

References

1. Karvasarskij, B.D. (2004). Klinicheskaja psihologija. URL: http://koob.ru

2. Kolegaeva, I.M. (2018). Sensornaja metafora i sinestezija kak jazykovoj fenomen: lingvokognitivnyj aspekt. Stat'ja 1. Zapiski z romano-germans'koHfilologn. Vip. 2 (41), 56-66.

3. Ortega-i-Gasset, H. (2002). Dve velikie metafory. Teorija metafory. M.: Progress, 68-81.

4. Rubinshtejn, S.L. (2002). Osnovy obshhej psihologii. Spb.: Izdatel'stvo Piter.

5. Maslow, A. (1943). A Theory of Human Motivation. Psychological Review. 50 (4), 370-96.

6. Maslow, A. (1954). Motivation and Personality. NY: Harper.

7. Slovnik frazeologіzmіv ukrarns'ko'i' movi (2003). / V. Bhonozhko, І. Gnatjuk, V. Detchuk, N. Nerovnja, T. Fedorenko. Ki'i'v: Naukova dumka.

8. Book of Idioms from A to Z. URL: easypacelearning.com

Размещено на Allbest.ru