Синергетичний потенціал абревіації в сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АБРЕВІАЦІЇ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

КІЙКО С. В., КУДРЯВЦЕВА О. Д.



Анотація

абревіатура скорочення німецький мова

Стаття присвячена розгляду синергетичного потенціалу абревіації у сучасній німецькій мові. Наведено низку класифікацій та таксономічний опис скорочень у сучасній німецькій мові, які проаналізовано з двох позицій - графемної та морфологічної. Властивості абревіатур описано з огляду на їх довжину, довжину їх вихідних фраз і фразових сегментів, що використані чи опущені при створенні абревіатур. Абревіатури покласифіковано за структурно-формальними ознаками та інформаційним навантаженням окремих літер.

Дослідження має на меті дати відповіді на такі питання: Як розташовані графеми в ініціалізмах? Які моделі абревіації є найчастотнішими і чи трапляються оказіональні моделі утворення скорочень? Яка середня кількість букв у абревіатурах? Яке співвідношення ініціалізмів, інших видів абревіатур та кількості складових у вихідних словосполученнях? Загальна кількість омонімічних скорочень у німецькій мові, виписаних з 5-го видання словника абревіатур Duden, дорівнює 6403 одиниці, покласифіковані за різними моделями.

Корпус проаналізовано на двох рівнях - графемному та морфологічному. На графемному рівні розглянуто кількість елементів абревіатур та їхніх вихідних фраз (моделі розташування ініціальних літер та їх співвідношення з вихідними складовими словосполучень), а також способи їх графічного представлення, в той час як морфологічний рівень враховує морфологічний склад абревіатур і їх вихідні фразові елементи, вживання та пропуск лексичних та функціональних слів.

Встановлено, що розподіл кількості омонімічних абревіатур залежно від кількості позначуваних ними слів i словосполучень, а також залежність кількості омонімів від довжини абревіатур описується законом Менцерата і вписується у синергетичну модель омонімії.

Ключові слова: абревіатури, омонімія, закон Менцерата, синергетична модель.



Annotation

Kiyko S. V., Kudriavtseva O. D. Synergetic potential of abbreviation in Modern German. The article deals with the synergetic features of abbreviations in modern German language. It presents an overview of classification and taxonomic arrangement of abbreviations in Modern German and analyzed from two perspectives - orthographic and morphological. The properties of abbreviations are analyzed in terms of their length, the length of their source phrases and phrase elements used or omitted in the creation of abbreviations. The abbreviations are grouped according to structural and formal features and information load of individual letters.

The study aims to provide answers to the following research questions: How are letters and initials arranged in initialisms? Which patterns are frequently used and do incidental patterns of contractions occur? What is the average number of letters in abbreviations? What is the ratio of initialisms, blends, and hybrid forms of clippings and the number of constituents in source phrases? The research was conducted on a large corpus of abbreviations taken from the 5th edition of Duden's Dictionary of Abbreviations. The corpus comprises 6403 homonymic abbreviations, distributed into several abbreviation types.

The corpus is analyzed on two levels - orthographic and morphological. Orthographic level deals with the number of elements of abbreviations and their source phrases (average number and patterns of arrangement of initials and splinters and their ratio to source phrase constituents), as well as the ways of their graphic presentation, while the morphological level considers the word classes of abbreviations and their source phrase elements, and the usage or omission of lexical and function words.

The carried out analysis has shown that distribution of quantity of homonymous abbreviations depending on quantity of designated words and word combinations, and also dependence of quantity of homonyms on length of abbreviations is described by the Menzerath's law and entered in synergetic homonymy model.

Key words: abbreviations, homonymy, Menzerath's law, synergetic model.



Виклад основного матеріалу

Абревіація - це надзвичайно продуктивний спосіб словотвору, який полягає у створенні одиниць вторинної номінації зі статусом слова внаслідок усічення будь-яких лінійних частин джерела мотивації [Кубрякова 2013, с. 71]. Абревіатури займають значне місце в системі сучасних мов: швидкий розвиток науки і техніки, промисловості і виробництва, а з ними і фахових мов зумовили безперервний процес формування нових скорочень. Виникнення абревіатур пояснюють також лінгвістичними факторами, а саме прагненням до економії мовних зусиль: абревіатури скорочують незручні в користуванні довгі найменування технічних винаходів, підприємств і організацій тощо, допомагають вмістити велику кількість інформації в малий за обсягом текст, сприяють пришвидшенню темпу мовлення [Schlobinski 2009, c. 3-4]. Через низьку ступінь понятійної віднесеності абревіатури належать до символічних найменувань, основна функція яких - позначати, називати об'єкт, не характеризуючи його [Суперанская 2009, с. 195].

Актуальність дослідження абревіації зумовлена тенденцією до економії мовних зусиль та уніфікації мовних засобів у межах лінгвосинергетичної парадигми, яка дозволяє всебічно розглянути цей поширений спосіб словотвору. Абревіатури займають значне місце в системі сучасних мов. Продуктивність абревіації можна продемонструвати на обсягах Інтернет-словників скорочень, як-от: словник акронімів та абревіатур англійської мови - більш ніж 1 млн. скорочень (www.acronymfmder.com), словник абревіатур німецької мови - більш ніж 100 тисяч скорочень (www.abkuerzungen.de), «Словник скорочень української мови» - 10500 (http://ukrskor.info) тощо. При такій великій кількості скорочених слів зростає тенденція до їх омонімізації.

Під абревіальною омонімією ми розуміємо повний збіг графічного і фонетичного вираження двох або більше абревіальних лексем при нетотожності змісту. Так, у результаті скорочення іменника Universitat „університет” з'явилося слово Uni², омонімічне іменнику Uni¹ „однотонний колір” та незмінюваному прикметнику uni „однотонний”. Омонімізація може відбуватися й при ініціальному скороченні словосполучення, коли акронім, що утворився, збігається за формою зі звичайним словом, як-от: акронім TAT (Theater am Turm; thematischer Apperzeptionstest; TransAtlantic Telephone Cable; Turn-around-Time) й іменник die Tat „дія, вчинок”.

Якщо абревіація в різних мовах досліджена досить широко, то абревіальна омонімія й синергетичний потенціал абревіації досі були предметом лише декількох розвідок. Так, аналіз омонімії абревіатур на матеріалі німецької й української мов у порівняльному плані здійснено в грунтовній праці М. Турчин [Турчин 2001]. Матеріалом дослідження слугували понад 45000 скорочень, які авторка поділила на кілька груп: літерні графічно-фонетичні скорочення, літерно-звукові графічно-фонетичні скорочення, графічні скорочення (літерні, усічення, контракції, комбіновані). Авторка доходить висновку, що домінуючу групу серед скорочень обох мов займають літерні скорочення та усічення [Турчин 2001, с. 26-29]. На жаль, у роботі відсутні кількісні дані розповсюдженості омонімів-абревіатур певних типів.

На відміну від попередньої роботи, аналіз фактичного матеріалу латинської мови в дослідженні К. В. Третьякової проводився на основі кількісних підрахунків і засвідчив стале проникнення омонімії до системи абревіації (649 випадків із 1440 опрацьованих). За підрахунками авторки, найхарактернішим типом скорочення слів у латинській мові виявилися ініціальні абревіатури (612 одиниць). Серед них переважають одночленні (331), наприклад, c / C (18 слів): Cibos, cum, Caesar, Caia, Cains, Causa, Censor, Centuria, circa, Civis, Colonia, Comitialis, Condemno, Conors, Consul, Curo, Custos. Двочленних зафіксовано 206, наприклад, T.F. (4 словосполучення): Testamentum Fecit, Titi Filius, Titulum Fecit, Titus Flavius. Кількість тричленних дорівнює 21, чотиричленних - 3, п'ятичленних - 1 абревіатура [Третьякова 2010, с. 235-236].

Безумовно, формальний критерій, представлений у наведених класифікаціях, може задовольнити дослідника лише на першому етапі роботи. Далі закономірно виникають такі питання: які причини призводять до того, що з однакового вихідного матеріалу (повне найменування) виникають такі різні, навіть за формальною ознакою, скорочені найменування; чи не є це свідченням того, що в кожному із способів скорочення проявляються особливості різних ментальних процесів або різні боки одного і того ж ментального процесу? Як відомо, що утворення вербального знаку в процесі абревіації представляє одну з форм реалізації універсального для ментальних процесів механізму компресії [Кубрякова 2013, с. 88]. Сутність механізму компресії полягає в «згортанні» компонентів смислу, які стали операційними в процесі комунікації, до певних інформаційно значущих елементів. Оскільки компресія відбувається не за довільними моделями, можна припустити, що розподіл різних типів і моделей абревіатур підлягатиме певним статистичним законам.

Мета нашого дослідження - встановити мінімальну і максимальну довжину омонімічних абревіатур, виявити переважання абревіатур певних типів і прослідкувати синергетичний потенціал абревіації в німецькій мові. Предмет дослідження - омонімічні абревіатури сучасної німецької мови. Об'єкт дослідження - системна організація абревіатур у світлі закону „найменшого зусилля” та її відповідність намірам мовця до раціональної комунікації.

Загальна кількість омонімічних скорочень у німецькій мові, виписаних зі словника абревіатур Duden [Steinhauer 2005], дорівнює 6403 одиниці, що становить 12,8% від загальної кількості скорочень (50 000). Цей показник підкреслює невипадковий характер омонімії абревіатур. Варто також зазначити, що омонімія абревіатур трапляється учетверо частіше, ніж омонімія лексем: загальна кількість омонімів-слів, виписаних зі словника Duden [Drosdowski 2006] (200 тис. статей) склала 5788 одиниць, що становить усього 2,9% слів, наведених у тлумачному словнику.

Омонімічні абревіатури в німецькій мові об'єднують у середньому під одним формативом 3,9 омонімів, тобто, 6403 абревіатури позначають 24991 різних слів та словосполучень (див. табл. 1). Як видно з таблиці 1, найбільша кількість омонімічних абревіатур (2965 скорочень) служить для позначення двох різних слів або словосполучень, як-от: Mskr. (Manuskript; Maskerade), w.u. (weiter unten; wie unten) тощо. Далі слідують за спадом скорочення, які позначають три, чотири і т.д. різні означувані, як-от:

• три означувані: Rb. (Rabatt; Rechnungsburo; Reihenbild), Therm. (Thermograph; Thermometer; Thermostat);

• чотири означувані: OBA (Oberbauamtmann; Oberbergamt; Oberbundesanwalt;

Ortsbildungsausschuss), P.-St. (Personalstelle; Personenstand; Poststempel; Projektstufe);

• п'ять означуваних: Kom. (Komiker; Komitat; Komitee; Kommune[n]; Komodie), ZT (Zahltaste; Zahlungstermin; Zeittakt; Zolltarif; zone time) тощо.

Таблиця 1

Розподіл абревіатур за кількістю омонімів

Кількість омонімів	Кількість абревіатур	X	Кількість омонімів	Кількість абревіатур	X
2	2965	5930	22	3	66
3	1393	4179	23	6	138
4	667	2668	24	7	189
5	347	1735	25	3	75
6	246	1476	26	3	78
7	189	1323	27	3	81
8	117	936	28	2	56
9	93	837	29	2	58
10	59	590	31	1	31
11	64	704	32	1	32
12	42	504	33	2	66
13	33	429	34	1	34
14	32	448	37	2	74
15	25	375	38	1	38
16	24	384	40	1	40
17	13	221	41	1	41
18	10	180	46	1	46
19	12	228	51	1	51
20	16	320	78	1	78
21	12	252	Усього	6403	24991

Перевіримо, чи розподіл кількості омонімічних абревіатур залежно від кількості позначуваних ними слів чи словосполучень підлягає певним статистичним законам. За вихідну гіпотезу приймемо твердження, що ця залежність описується законом Менцерата, який був відкритий у 1954 р. [Menzerath 1954, c. 100] та доопрацьований у 1980 р. [Altmann 1980, c. 1-10]. Закон Менцерата передбачає, що розміри складових конструкції зменшуються зі збільшенням самої конструкції. Чим довше, наприклад, речення (виміряне кількістю підрядних речень, які входять до його складу), тим коротші підрядні речення, які входять до його складу (виміряні кількістю слів); чим довше слово (у складах чи морфах), тим коротші склади або слова у фонемах [Best 2006, c. 94-98]. У нашому випадку закон Менцерата модифікується так: кількість омонімічних абревіатур зменшується зі зростанням кількості слів та словосполучень, які вони позначають. З огляду на сказане вище прийнятною моделлю опису згаданої залежності повинна бути формула:

y = axbс '

де x та у - змінні,

a, b, c - параметри [Кійко 2016, c. 243].

Перевірка висунутої гіпотези здійснювалася за допомогою спеціальної комп'ютерної програми NLREG [Sherrod 2010]. Статистичні обрахунки показують, що розподіл кількості омонімічних абревіатур за кількістю позначуваних ними слів і словосполучень описуються законом Менцерата (див. табл. 2). Величина коефіцієнта детермінації D, який вказує на відповідність емпіричних даних теоретично очікуваним, дорівнює 0,9987 (99,87%), що значно вище критичного значення D > 0,80. Це свідчить про високу відповідність між формулою та отриманими даними.

Отже, результат обрахунків повністю доводить правильність гіпотези про те, що закон Менцерата, який справджується на різних мовних рівнях - від звуків до морфології, лексики і навіть синтаксису, описує також розподіл кількості омонімічних абревіатур залежно від кількості позначуваних ними слів та словосполучень.

Таблиця 2

Розподіл абревіатур за кількістю омонімів

Кількість омонімів	Кількість абревіатур	Теоретична кількість	Кількість омонімів	Кількість абревіатур	Теоретична кількість
2	2965	2976,32	22	3	1,23
3	1393	1331,55	23	6	0,93
4	667	706,82	24	7	0,7
5	347	412,06	25	3	0,53
6	246	254,89	26	3	0,41
7	189	164,25	27	3	0,31
8	117	109,06	28	2	0,24
9	93	74,09	29	2	0,18
10	59	51,25	31	1	0,11
11	64	35,97	32	1	0,08
12	42	25,55	33	2	0,06
13	33	18,34	34	1	0,05
14	32	13,27	37	2	0,02
15	25	9,68	38	1	0,02
16	24	7,11	40	1	0,01
17	13	5,24	41	1	0,008
18	10	3,89	46	1	0,002
19	12	2,9	51	1	0,0007
20	16	2,17	78	1	0
21	12	1,63	Усього	6403	6403

Величини змінних: Величини параметрів:

х = 22,9487 а = 12532,7877

у = 164,1282 b = -1,45203

Найбільша кількість означуваних зафіксована для скорочень:

* Pr. (78 слів): Praambel; Pracht; Pradikat; Praktik[en]; Praktikant; Praktikum; Pralat; Praline; Pramie; Pramisse; Prarie; Prasens; Prasent; Prases; Prasident; Prasidentschaft; Prasidium; Praxis; Prazision; Prediger; Preis; Prestige; Preufie[n]; Prima; Primaner[in]; Primarius; Primat; Primiz; Primiziant; Primus; Prinz; Prinzip; Prior; Prioritat; Prisma; Probe; Problem; Profess; Professional; Professor; Profi; Profil; Profit; Prognose; Programm; Progress; Progression; Projekt; Projektion; Projektor; Prokura; Prokurist; Prolog; Prolongation; Promenade; Promille; Prominenz; Promoter; Pronomen; Prophet; Proportion; Proporz; Propst; Propstei; Prosa; Prospekt; Protektion; Protektorat; Protest; Protestant; Protestantismus; Prothese; Protokoll; Proton; Provenienz; Proviant; Provinz; Provision; Provisorium; Provokateur; Provokation; Prozent; Prozess; Pruderie; Prufer; Prufung; Prunk;

* St. (51 слово): Saint; Satang; Sankt; Staat; Stab; Stabilitat; Stadt; Stadion; Stadium; Staffel; Stahl; Stamm; Stand; Standard; Standarte; Stande; Stander; Stange; Stapel; Starke; Start; Statik; Station; Statistik; Status; Statut; Stecker; Stein; Stelle; Stellung; Steuer[n]; Stift; Stil; Stimme; Stimmung; Stock[werk]; Stollen; Stopper; Stoss; Stose; Stuck; Student[in]; Studie; Studio; Studium; Stufe[n]; Stunde; Sturmer; Sturz; Stute; Stutze.

Як бачимо з наведених прикладів, основою для виникнення омонімічних абревіатур є не збіги у фонетичному розвитку чи розпад полісемії, а інші чинники, зокрема, інформаційне навантаження окремих літер, насамперед, ініціальних, а також особивості фонетичної структури складу в німецькій мові. Зупинимося на цих чинниках детальніше.

В утворенні омонімічних абревіатур відмічено всі 26 літер німецького алфавіту. При цьому омонімічне навантаження окремих літер різне. Найбільша кількість омонімічних абревіатур припадає на ініціальну літеру P (у середньому 4,41), далі слідують літери К (4,38) і V (4,34). Переважання омонімічних абревіатур з вказаними початковими літерами зумовлено, насамперед, частотністю слів Partei, Personal, Presse, privat, Parlament, Produktion, Post, Pruf[ung], Preis; Kommission, Konferenz, katholisch; Verband, Verein, Vereinigung, сполучення з якими скорочуються до абревіатур, як-от:

PV: Parteivorsitzender; Parteivorstand; passive Lohnveredelung; Personalversammlung; Per- sonalverwaltung; Personalvorschriften; Personenverkehr; Personenversicherer; Pfarrverband; Pflegeversicherung; Photovoltaik; Plasmavolumen; Polizeiverordnung; Polizeiverwaltung; Postver- kehr; Postvermerk; Postvertrag; Postverwalter; Preisverordnung; Prufvorschrift;

KEK: Kommission zur Ermittlung der Konzentration im Medienbereich; Konferenz der Europaischen Kirchen; Konzerneinkaufskonferenz;

VDM: Verband der Deutschen Milchwirtschaft; Verband der Deutschen Mobelindustrie; Verband Deutscher Makler; Verband Deutscher Meteorologen; Verband Deutscher Mineralbrunnen; Verein Deutscher Metallhandler; Vereinigte Deutsche Metallwerke; Vereinigung fur Dental- Materialkunde тощо.

Умлаути на початку абревіатур відмічаються рідко. Середнє омонімічне навантаження ініціальних літер коливається від 2 до 4,41, а літери розміщені за спадом омонімічного навантаження в такому порядку: P, K, V, T, G, B, A, S, L, R, E, Q, D, W, F, O, M, U, H, Z, N, X, I, J, C, Y. Щоб перевірити, чи пов'язане омонімічне навантаження окремих ініціальних літер з частотністю певних слів на цю літеру, слід отримати дані про навантаженість окремих літер німецького алфавіту. Ці дані ми підрахували на основі однотомного тлумачного словника Duden [Duden 2006], який містить близько 130 тисяч слів. За словниковим потенціалом літери німецького алфавіту розміщені таким чином: S, A, H, K, B, G, E, F, P, M, V, W, D, R, T, U, L, Z, N, I, O, C, J, Q, Y, X. Присвоїмо літерам у першому і другому випадках ранги і встановимо коефіцієнт рангової кореляції між ініціальними літерами у складі абревіатур та в словнику.

Обрахунки коефіцієнта рангової кореляції показали, що при числі ступенів свободи d_f = 24 отриманий нами результат р_24; о,о5⁼ 0,658 вищий за критичне значення 0,39. Це означає, що чим вищий словниковий потенціал певної літери, тим частіше вона входить як ініціальна до складу омонімічних абревіатур.

Омонімію створюють зазвичай скорочення, в яких кожне слово або частини складного слова представлені однією літерою, як-от: VAP (value added per person; Verband aktiver Pharmaunternehmen; Verein der Auslandischen Presse; Vereinigung der Arbeitgeberverbande der Deutschen Papierindustrie; Verlagsabgabepreis; Versorgungsanstalt der Deutschen Post; Vertrage fur die arbeitsrechtliche Praxis). Їх кількість дорівнює 3534 абревіатури, що складає 55,2% усіх зафіксованих омонімічних скорочень. Той факт, що при скороченні залишаються саме ініціальні літери слів чи словосполучень, можна пояснити теорією інформації. Встановлено, що на письмі початкові літери несуть найбільшу кількість інформації. Крім того, при скороченні найчастіше залишаються приголосні. Фонетичні і психолінгвістичні експерименти на матеріалі різних мов вказують на те, що приголосні несуть в мовленні більше комунікативне навантаження, ніж голосні. Це зумовлено, очевидно, більш високою ідентифікацією і стійкістю до перешкод приголосних порівняно з голосними. Крім того, встановлено, що в приголосних комунікативне навантаження вище, ніж у голосних [Солсо 2006, с. 206-208].

Зібраний матеріал дозволив виявити такий кількісний розподіл омонімічних абревіатур у зв'язку з довжиною скороченого слова в літерах:

• одна літера (101 абревіатур), як-от: І (Imperator; Imperium; Industrie; Insel; Inspektion; Institut);

• дві літери (1227 абревіатур): TK (Tarifkommission; Techniker Krankenkasse; Technische Konferenz; Technische Kommission; technische Konstruktion; technische Kurzbeschreibung[en]; Teilkasko; Telekommunikation; Temperaturkoeffizient;

Temperaturkompensation; topographische Karte; Totalkapazitat; Tropfkorper);

• три літери (3396 абревіатур): DTA (Datentrageraustausch; Deutsche Trainer-Akademie; Deutscher Turnerausschuss; Differenzialthermoanalyse);

• чотири літери (943 абревіатури): Phys. (Physik; Physikum; Physiognomie; Physiologie);

• п'ять літер (380 абревіатур): FIRST (Forum of Incident Response and Security Teams; Fraunhofer-Institut fur Rechnerarchitektur und Softwaretechnik);

• шість літер (212 абревіатур): D-Linie (Demarkationslinie; Doppellinie);

• сім літер (94 абревіатури): Doppelz. (Doppelzentner; Doppelzimmer);

• вісім літер (38 абревіатур): mittelfr. (mittelfrankisch; mittelfristisch);

• дев'ять літер (11 абревіатур): Ausl.-Vertr. (Auslandsvertretung[en]; Auslieferungsvertrag);

• 10 літер (1 приклад): Besch.-Nachw. (Beschaffungsnachweis; Beschaftigungsnachweis).

Однолітерні скорочення становлять 1,6% від загальної кількості омонімічних абревіатур. Число дволітерних абревіатур зростає порівняно з однолітерними у 12 разів. Такий приріст відбувається внаслідок того, що в сферу абревіації включаються два елементи, і в комбінаториці це відчутно розширює словотвірні можливості, оскільки скорочується не окреме слово, а, як правило, словосполучення. Пік скорочень припадає на абревіатури з трьох літер, далі йде зменшення кількості слів зі збільшенням довжини скорочень.

Переважання трилітерних омонімічних абревіатур зумовлене, на нашу думку, їх структурним збігом з типовим німецьким складом. Установлено, що склади в німецькій мові розподіляються за 17-ма типами складових структур, з яких найчастотнішими є трилітерні, зокрема, CVC (приголосний - голосний - приголосний) і CCV (приголосний - приголосний - голосний), як-от: kla-gen, tan-zen, mit dem Bru-der тощо. Ядром німецького складу є голосний, який маркує праву межу складу, іноді за наявності приголосного як передньої межі. Якщо ланцюжок графем в абревіатурі відповідає наведеним критеріям і може вимовлятися без хіатуса, то таке скорочення закріпиться у мовленні і, ймовірно, витіснить початкову форму. Подальше збільшення кількості літер у скороченні (від чотирьох до десяти) веде до виродження омонімічності абревіатур, оскільки вони практично стають індивідуальними.

Перевіримо, чи описується залежність кількості омонімів від довжини абревіатур певним статистичним законом. Як і в попередньому випадку, спробуємо застосувати закон Менцерата для опису отриманого нами розподілу (див. табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл омонімів за довжиною абревіатур

Кількість літер	Емпірична кількість абревіатур	Теоретична кількість абревіатур
1	101	2,08
2	1227	1240,26
3	3396	3378,21
4	943	1012,99
5	380	90,67
6	212	3,78
7	94	0,09
8	38	0,001
9	11	0
10	1	0
Усього	6403	6403
Величини змінних: х = 5,5 у = 640,3	Величини параметрів: а = 1518,5244 b = 18,7333

Результати підрахунків коефіцієнта детермінації показали, що його величина D = 0,9848 (98,48 %) вища за критичну D > 0,80. Це свідчить про високу відповідність між формулою та отриманими даними й означає, що розподіл означуваних за довжиною омонімічних абревіатур не є випадковим явищем.

Розглянемо тепер залежність кількості омонімів від структурно-формальних ознак абревіатур. Для цього поділимо всі досліджувані абревіатури на 13 груп (6 графічних, 6 фонетичних та одну ізольовану), враховуючи наявні класифікації скорочень:

1) графічні скорочення, які вживають на письмі і розшифровують в усному мовленні:

а) усічення, тобто скорочення слова за рахунок його кінцевих частин, як-от: Einz. (Einzahl; Einzahlung; Einzaunung; Einzel; Einziehung; Einzug);

б) контрактури, які складаються з початкового і кінцевого компонентів слова або з графем, які несуть у слові найбільше інформаційне навантаження, як-от: Fstm. (Festmeter; Festmiete; Forstmeister; Furstentum), Hptw. (Hauptwache; Hauptwerk; Hauptwort; Hauptworter);

в) літерно-ініціальні абревіатури, які є графічними скороченнями початкових компонентів словосполучень, як-от: l.A. (laut Akte[n]; laut Angabe[n]; laut Angebot; laut Auftrag; laut Auskunft);

г) літерно-структурні абревіатури, які є графічними скороченнями початкових компонентів складних слів, як-от: Fh. (Fachhandel; Fachhandler; Forsthaus);

д) комбіновані абревіатури, які є нерегулярними скороченнями, що містять як графеми, так і склади, наприклад: VersA (Versicherungsamt; Versicherungsanstalt; Versorgungsamt; Versorgungsanstalt; Versuchsamt; Versuchsanstalt);

е) складні абревіатури, окремі складові яких пишуть через дефіс і сигналізують, таким чином, що абревіатура утворена зі словосполучення або складного слова, як-от: Sch.-W. (Schatzwert; Schaumwein; Scheinwerfer; Schiffswerft; Schutzwall; Schutzwand);

2) абревіатури, які є самостійними словами, мають усі граматичні ознаки, здатні відмінюватися і утворювати форми множини:

а) ініціалізми, які виникли у результаті скорочення літерного запису слова або словосполучення до однієї або двох букв кореня: DGA (Deutsche Gesellschaft fur Andrologie; Deutsche Gesellschaft fur Angiologie/GefaBmedizin; Deutscher Druckgasausschuss);

б) складові абревіатури, які виникли внаслідок усічення з одночасним стяжінням початкового і кінцевого компонентів складного слова або кожного компонента словосполучення до розмірів одного слова: Hiwi (Hilfswilliger; Hilfswissenschaft[ler/-in]);

в) змішані абревіатури: E-Modul (Elastizitatsmodul; Elektrizitatsmodul);

г) складноскорочені слова: Haribo (Hans + Riegel + Bonn), Persil (Perborat + Silikat);

д) апокопи, які виникли внаслідок усічення кінцевої частини слова, проте, на відміну від графічних скорочень, не потребують розшифровки в усному мовленні: Maxi (Maxirock; Maxikleid; Maxisingle; Maxi-CD), Demo (Demonstration; Demoaufnahme);

е) фінальні слова, де внаслідок усічення залишається фінальна частина: Band (Mess-, Fahr-, Ziel-, Forder-, FlieBband), Schirm (Regen-, Bild-, Fall-, Lampenschirm);

3) ізольовані утворення, які складаються з кількох морфем з подвоєним останнім компонентом, який вказує на множину, найвищий ступінь чогось або почерговість, як-от: ff. (folgende [Seiten, Paragraphen o. A.]), fff (fortississimo; von hochster Feinheit).

Ця класифікація уможливлює поділ абревіатур не на основі якоїсь однієї ознаки, а поєднання двох визначальних характеристик - способу скорочення (літерне, складове, змішане) і вимови (графічні та фонетичні). Крім того, наведений поділ досить детальний, щоб отримати основні групи абревіатур, які відрізняються одна від одної суттєвими ознаками. Проте під час обрахунків виявилося, що група ініціалізмів найчисельніша і суттєво переважає інші групи абревіатур. Тому ми розділити ініціалізми на дві підгрупи залежно від того, чи скорочували складне слово (структурні інціалізми), чи словосполучення (синтаксичні ініціалізми), як-от: BFB (Bachfestbuch; Branchenfernsprechbuch) і BfB (Bundesanstalt fur Bodenforschung; Bundesmonopolverwaltung fur Branntwein; Bundesverband der freien Berufe). Результати обчислень кількості омонімічних абревіатур залежно від їх структурно-формальних особливостей наведено в таблиці 4 (див. табл. 4).



Таблиця 4

Величини розподілу омонімічних абревіатур за структурними моделями

Структурно-формальні моделі	Кількість абревіатур	Структурно- формальні моделі	Кількість абревіатур
Графічні	Фонетичні
Усічення	1752	Структурні ініціалізми	1273
Контрактури	456	Синтаксичні ініціалізми	1925
Літерно-ініціальні	334	Складові	12
Літерно-структурні	190	Змішані	8
Комбіновані	173	Складноскорочені	0
Складні	271	Апокопи	4
Ізольовані утворення	5	Фінальні слова	0

Згідно з таблицею 4, найчисельнішою виявилася група синтаксичних ініціалізмів (1925 абревіатур, 30,1% усіх омонімічних скорочень), далі слідують за спадом усічення (1752 абревіатури, 27,4%) і структурні ініціалізми (1273 абревіатури, 19,9%). Суттєве переважання цих трьох типів омонімічних абревіатур (77,3% усіх омонімічних скорочень) зумовлене основним інформаційним навантаженням початкових літер слова.

Ініціалізми (як структурні, так і синтаксичні) найчастіше мають номінативний характер, тобто є позначеннями предметів або явищ і належать до класу іменників, як-от: ICE (InterCityExpress; In-Circuit-Emulator[en]; Informations-Centrale Eiskrem; intelligent concept extraction; International Chemical Environment; International Cultural Exchange; internet chat exchange; Istituto Nazionale per il Commercio Estero). Вони відрізняються від більшості абревіатур тим, що звучання в них пов'язане зі значенням не безпосередньо, а через відповідне складне слово чи словосполучення, на основі яких вони виникли. Щоб зрозуміти смисл ініціалізмів, слід зіставити їх з прототипом, інакше (при невідомій розшифровці) ініціалізми будуть немотивованими словами, значення яких слід запам'ятовувати. Для ініціалізмів характерні значно глибші семіотичні перетворення, при яких виникає нова лексема, яка відокремлюється від початкової одиниці одночасно графічно й фонетично, а іноді також семантично і граматично.

Ініціалізми утворюються не на морфемному, а на графічному і фонемному рівнях. В основі появи ініціалізмів лежить графічна елімінація, і тільки пізніше відбувається процес фонемізації. При цьому виявляється феноменальна здатність ініціалізмів пристосовуватися до потреб мовлення: виникаючи з набору графем, ініціалізми асимілюються у мовленні, підлаштовуються під його закони, стають самостійними лексемами і продовжують своє існування нарівні з повнозначними словами, а іноді навіть витісняють свої повні форми з ужитку, наприклад, die UNO / die UN замість United Nations Organization. Цій асиміляції сприяє подібність абревіатур до повнозначних слів, яка виявляється насамперед у фонетичних параметрах: збігу зі звуковим наповненням і поділом на склади німецьких слів.

Окремі омонімічні ініціалізми збіглися в звучанні зі звичними лексемами, як-от: EVA (energetische Verwertungsanlage; Einzelspaltrohr-Versuchs-Anlage; Eisenbahn-Verkehrsmittel AG; Echtzeitsystem fur Vertriebsdisposition mit Auskunftsdienst), LUST (Liste unabhangiger Studenten; logical unit settings targets). У таких ініціалізмах зникла початкова мотивація лексем, з якими вони перебувають в омонімічних відношеннях, проте з'явилася вторинна мотивація, спрямована не тільки на відповідне звучання (як у звичайних словах), але й на пов'язаність з певним значенням. Абревіатури цього типу часто трапляються в рекламних текстах, розрахованих на ефект „обманутого очікування”, якого досягають при розшифруванні ініціалізмів. Саме омонімія ініціалізма й лексеми викликає позитивні конотації в реципієнта.

При усіченні скупчення голосних та приголосних усувають. Характер усічення відповідає домінуючим ознакам фонемного кінця основи, що належить до певної частини мови, як-от: Kom. (Komiker; Komitat; Komitee; Kommune[n]; Komodie), geb. (gebaut; gebildet; gebogen; geboren; geboten; gebunden; geburtig). Різновидом усічення є абревіатурне усічення, яке не залежить від морфемного членування основи. Від слова залишається його кореневий морф або його частина, як-от: Neuw. (Neuwahl[en]; Neuwert; Neuwort), Verg. (Vergabe; Vergangenheit; Vergaser; Vergehen; Vergeltung; Vergessenheit; Vergesslichkeit; Vergiftung; Vergoldung; Vergunstigung; Vergutung). Проте в обох випадках розшифрування усічення не становить труднощів, що й сприяє поширенню такого виду омонімічних абревіатур.

Кількість зафіксованих омонімічних контрактур складає 456 абревіатур (7,1% усіх омонімічних скорочень). При контракції слово скорочують за рахунок пропуску декількох літер, проте воно не втрачає впізнаваності і в усному мовленні озвучується як відповідне повне слово, наприклад: Vk. (Vakanz; Vakat; Verkauf; Verkaufer; Verkehr; Verteilerkasten; Volkskunst; Vollkasko).

Літерно-ініціальні й літерно-структурні абревіатури відрізняються від ініціалізмів обов'язковою наявністю крапки в кінці, що свідчить про відсутність фонетичної реалізації скороченого варіанта. Такі абревіатури існують лише на письмі, а в усному мовленні використовують початкову повну форму, наприклад: o.U. (ohne Umsatz; ohne Umsatzsteuer; ohne Unterschied; ohne Untersuchung), Lw. (Landwehr; Landwirt; Landwirtschaft; Lebenswerk; Lehnwort; Leihwagen; Leinwand; Leistungswert; Leitungswasser; Lieferwagen; Luftwaffe). Менша кількість омонімічних літерно-ініціальних й літерно-структурних абревіатур зумовлена меншою частотою скорочень цього типу в словнику.

Складні омонімічні абревіатури представлені у нашій вибірці 271-м скороченням, утвореним зі словосполучення або складного слова, як-от: Sch.-W. (Schatzwert; Schaumwein; Schiffswerft; Scheinwerfer; Schutzwall; Schutzwalle; Schutzwand; Schutzwande). До цієї групи входять складні абревіатури на кшталт Besch.-Nachw., Kons.-Vertr., Entw-Progr., Vertr.-Ges., Ausf.-Kontr. тощо.

Низька кількість омонімічних комбінованих абревіатур (173 скорочення, 2,7%) зумовлена їх структурою: це нерегулярні скорочення, які містять як графеми, так і склади, як-от: VSt (Verbindungsstelle; Vergnugungssteuer; Verkaufsstelle; Vermittlungsstelle; Vermogensstelle; Vermogenssteuer; Verteilungsstelle; Verwaltungsstelle; Vorsteuer), ZASt (zentrale Auskunftstelle; zentrale Abrechnungsstelle; zentrale Aufnahmestelle; Zollaufsichtsstelle).

Складові абревіатури, які виникли внаслідок усічення з одночасним стягненням початкового і кінцевого компонентів складного слова чи кожного компонента словосполучення до розмірів одного слова, представлені лише 12-ма омонімічними абревіатурами, як-от: Stabi (Staatsbibliothek; Stadtbibliothek), Schupo (Schutzpolizei; Schutzpolizist), Gewi (Geisteswissenschaften; Gesellschaftswissenschaften). Процес абревіації охоплює в них не тільки графічну, але й фонетичну форму позначувального: скорочене слово читають за чинними орфографічними правилами як звичайне слово. Проте скорочення слова не до ініціальної літери, а до складу зменшує кількість слів і словосполучень, яке складова абревіатура може позначати.

Змішані абревіатури на кшталт E-Modul, D-Linie, U-Bahn, H-Milch, U-Boot, U-Haft, які складаються зі скороченого до ініціальної літери залежного та повнозначного основного слова, трапляються у вибірці лише 8 разів, що зумовлено як їх низькою частотою у словнику, так і нездатністю об'єднувати під одним формативом декілька означуваних.

Найменша кількість омонімічних абревіатур зафіксована серед апокоп (4 скорочення, 0,06 %). В їх основі лежить яскраво виражений морфологічний спосіб творення: апокопа завжди збігається з морфологічною межею слова, і з двох коренів, які утворюють складне слово, завжди відкидають другий і зберігають перший. Апокопи, які виникли як колоквіальні, іноді жаргонні слова, упродовж тривалого й регулярного вживання втрачають своє початкове стилістичне забарвлення і входять до загальновживаної лексики як нейтральні одиниці. При цьому в більшості апокоп економічність у лінійному плані поєднана з великою інформаційною ємністю, експресивністю, емоційною оцінністю, тобто з усіма параметрами, які властиві більшості розмовних слів, наприклад: Mikro (Mikrofon; Mikrowellengerat). Апокопи характерні також для професійних жаргонів (медичних працівників, військових), студентського сленгу, як-от: Demo (Demonstartion; Demoaufnahme).

Фінальні слова у нашій вибірці не трапляються, оскільки вони не включені до словника скорочень Duden [Steinhauer 2005] з тих міркувань, що їх статус - абревіатури чи повнозначного слова - до кінця не визначений. Проте автори словника зазначають, що апокопи та фінальні слова мають низку переваг перед їх повними аналогами. Вони коротші і в структурному відношенні зручніші для вживання, стилістично менш офіційні [Steinhauer 2005, c. 9-10].

Ізольовані абревіатури на кшталт ff, ff, pp є особливою групою скорочень. З погляду знакової теорії, результатом графічної абревіації є поява додаткового (скороченого) позначувального при старому позначуваному. Іншими словами, позначуване отримує два позначувальних, пов'язаних між собою процесом абревіації. Проте у випадку ізольованих абревіатур спостерігають зміну знакового характеру слова, яке починають осмислювати як відносно самостійний графічний символ. Так, при необхідності передати множину скорочене слово поводиться інакше, ніж повнозначне слово: повнозначне слово приєднує афікс множини (Seite - Seiten, Park - Parks), а ізольоване скорочення може подвоюватися, як-от: S. - SS., f. - ff., тобто виявляти ознаки аналогічно до нелітерних символів (подібно до знаків параграфа або номера: § - §§, № - №№). Низьку зустріваність омонімічних абревіатур серед ізольованих скорочень пояснюють як низькою частотою самих скорочень цього типу, так і обмеженою можливістю поєднувати під одним формативом різні означувані.

Підводячи підсумки дослідження омонімії абревіатур, можемо зробити висновки, що скорочення як принцип номінації відповідає намірам мовця до раціональної комунікації, оскільки при аналогічному змісті воно спрощує форму номінальної одиниці. Поряд з установкою на економію мовних засобів сюди слід віднести прагнення мовця створювати експресивні одиниці чи вимогу до емоційно-стилістичного різноманіття. Оскільки процес скорочення слів має своїм результатом економію мовних засобів, можна сказати, що омонімізація, що відбувається при скороченні, також пов'язана із чинністю закону „найменшого зусилля”.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у встановленні залежності кількості омонімів від структурно-формальних ознак абревіатур, а також розгляд моделей утворення абревіатур у руслі лінгвосинергетичного підходу, що й слугуватиме матеріалом наших наступних студій.



Література

1. Кійко С. В. Синергетика омонімії як мовного, мовленнєвого і міжмовного явища [монографія]. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2016. 532 с.

2. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. 4-е изд., стереотип. Москва: УРСС, 2013. 208с.

3. Солсо Р. Когнитивная психология. 6-е изд. Санкт-Петербург: Питер, 2006. 589 с.

4. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного. Москва: УРСС, 2009. 370 с.

5. Третьякова К. В. Природа та особливості абревіальної омонімії в латинській мові. Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки: Філологічні науки. Мовознавство. Луцьк: Вид-во ВНУ, 2010. № 8. С. 232234.

6. Турчин М. Контрастивний аналіз омонімії скорочень сучасної німецької та української мов на структурно-семантичному рівні. Науковий вісник Чернівецького університету. № 114: Германська філологія. Чернівці: Рута, 2001. С. 24-31.

7. Altmann G. Prolegomena to Menzerath's Law. Glottometrika. 1980. Nr. 1. S. 1-10.

8. Best K.-H. Quantitative Linguistik. Eine Annaherung. 3. Aufl. Gottingen: Peust & Gutschmidt Verlag, 2006. 154 S.

9. Duden. Deutsches Universalworterbuch. Hrsg. von G. Drosdowski. 6. Aufl. Mannheim / Wien / Zurich: Dudenverlag, 2006. 1816 S.

10. Menzerath P. Die Architektonik des deutschen Wortschatzes. Bonn: Dummler, 1954. 131 S.

11. Nonlinear Regression Analysis Program / Ph. H. Sherrod. Copyright 1991-2001.

12. Schlobinski P. Von "hdl" bis "cul8r": Sprache und Kommunikation in den Neuen Medien. Mannheim [u.a.]: Dudenverlag, 2006. 336 S.

13. Steinhauer A. Duden. Das Worterbuch der Abkurzungen. 5. Aufl. Mannheim / Wien / Zurich: Dudenverlag, 2005. 480 S.

14. Басок В. А. Контекстуальна синонімія: семантико-стилістичний та прагматичний аспекти (на матеріалі іменників сучасної німецької мови): автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.04 Київ, 2006. 20 с.

15. Брагина А. А. Синонимия в литературном языке. Москва: Наука, 1986. 127 с.

16. Вилюман В. Г. Английская синонимика. Москва: Высшая школа, 1980. 123 с.

17. Левицький В. В. Лексикологія німецької мови. Вінниця: Нова Книга, 2014. 392 с.

18. Нечитайло О. І. Синоніми в лексикографії. Київ: Наукова думка, 1987. 132 с.

19. Павлов В. В. Функциональные свойства контекстуальных синонимов. URL: http://www.info-library.com.ua/libs/stattya/904- funktsionalni-vlastivo sti-kontekstualnih- sinonimiv.html

20. Пелевина Н. Ф. О внешних и внутренних факторах семантических изменений. Материалы XIX научной сессии. Черновцы, 1963. С. 6-9.

21. Путятина Е. И. О признаках языковой и контекстуальной синонимии в современном английском языке. Вестник Сургутского государственного педагогического университета. URL:https://cyberleninka.ru/journal/n/vestnik-surgutskogo- gosudarstvennogo-pedagogicheskogo-universiteta?i=1048893

22. Суддя А. М. Функціонування контекстуальних синонімів-прикметників у німецькомовному художньому дискурсі: когнітивний та прагмастилістичний аспекти: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2014. 20 с.

23. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/ru

24. Jojo Moyes. The last letter from your lover. London: Hodder & Stoughton Ltd, 2010. 502 p.

25. Quintilianus M. Institutio oratoria, ed E. Bonnel, Lipsial, 1866. 149 p.

Размещено на Allbest.ru

...