Метеометафори з елементами spring, summer, autumn у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі: лінгвокогнітивний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

Метеометафори з елементами spring, summer, autumn у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі: лінгвокогнітивний аспект

Павленко А.С. аспірант кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови

Анотація

У статті розглядається лінгвокогнітивний механізм формування метеометафор з елементами spring, summer, autumn. Авторка спирається на теорію концептуальної метафори Дж. Лакоффа й М. Джонсона, а також на теорію блендінгу М. Тернера й Ж. Фоконье. До лінг- вокогнітивного інструментарію наукової розвідки за типологізацією С.А. Жаботинської залучено такі конструкції: предметний фрейм (квантитативна, кваліфікативна, локативна, темпоральна схеми, схема способу буття); акціональний фрейм (схема стану / процесу; схема дії; схема каузації); посесивний фрейм (схема партитивності, схема інклюзивності, схема власності); ідентифікаційний фрейм (схема персоніфікації, схема генералізації, схема специфікації); компаративний фрейм (схема тотожності, схема схожості, схема подібності). До метеометафор автор пропонує відносити метафори, які у своєму вербальному складі містять метеоелементи, а саме: температуру й вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск, вітер, пори року, типи клімату. У науковій розвідці пропонується такий алгоритм аналізу когнітивної структури метеометафор:

виявити метеометафору в тексті;

ідентифікувати вихідні простори метеометафори;

ідентифікувати спільний простір метеометафори;

ідентифікувати бленд метеометафори, фреймів і схем, що поєднуються та трансформуються в його рамках, а також ідентифікувати нову концептуальну структуру.

За поданим алгоритмом у статті опрацьовуються метеометафори з вербальними елементами spring, summer, autumn, розташовані в різних елементах публіцистичної статті: в заголовку, надзаголовку, підзаголовку, самому тексті.

У результаті аналізу ілюстративного матеріалу вдалось дійти таких висновків:

для метеометафор завжди одним із вихідних просторів є метеорологія;

метеометафори з метеоелементами “spring”, “summer”, “autumn” у спільному просторі найчастіше мають темпоральну схему, однак можуть зустрічатись і інші - схема специфікації та кваліфікативна схема;

до вербальної складової частини метеометафор часто включаються певні стійкі вирази або алюзивні фрази.

Ключові слова: метеометафора, вихідний простір, спільний простір, бленд, фрейм, схема.

Abstract

METEOMETAPHORS WITH THE ELEMENTS “SPRING”, “SUMMER”, “AUTUMN” IN MODERN ENGLISH PUBLICISTIC DISCOURSE: LINGUOCOGNITIVE PERSPECTIVE

Pavlenko А. S.

Postgraduate Student at the Department of Translation Theory and Practice Zaporizhzhia National University

Key words: meteometaphor, input space, generic space, blend, frame, scheme.

The article deals with linguocognitive mechanism of creating meteometaphors with the elements “spring”, “summer”, “autumn”. The author refers to the theory of conceptual metaphor by G. Lakoff and M. Johnson and to the theory of blending by M. Turner and G. Fauconnier. Based on the classification developed by S. Zhabotynska, the following system of cognitive constructions if offered in the paper: subject frame (quantitative, qualitative, locative, temporal schemes, a scheme of manner); actional frame (scheme of state/process, scheme of action, scheme of causation); possessive frame (scheme of partitiveness, scheme of inclusiveness, scheme of property); identificational frame (scheme of personification, scheme of generalisation, scheme of specification); comparative frame (scheme of identity, scheme of likeness, scheme of as-if-ness). The author defines meteometaphors as metaphors which contain meteoelements in their verbal form; meteoelements are considered to be the following: air temperature, air humidity, cloud coverage, precipitations, atmospheric pressure, wind, seasons, types of climate. The paper offers the following algorithm of analysing the cognitive structure of meteometaphors: 1) to find a meteometaphor in a text;

to identify the input spaces of the meteometaphor; 3) to identify the generic space of the meteometaphor; 4) to identify the blend of the meteometaphor, to specify the frames and schemes which are blended and transformed, and to identify a new conceptual structure which is formed.

The algorithm mentioned above is used to analyze the meteometaphors with the verbal elements “spring”, “summer”, “autumn” which are located in different parts of a publicistic article: in the title, in the subtitle, in the headline, in the text itself.

The analysis of the empirical data (the meteometaphors) has driven the author to the following conclusions: 1) one of the input spaces for meteometaphors is always meteorology; 2) meteometaphors with the meteoelements “spring”, “summer”, “autumn” mostly have temporal scheme in their generic space, though we may come across other schemes - such as a qualitative scheme or a scheme of specification; 3) certain set expressions and allusive phrases are often included in the verbal structure of meteometaphors.

У сучасному світі важко переоцінити вплив публіцистичного дискурсу на настрій і дії широкого загалу. Важко заперечувати те, що публіцистичні тексти залучають широкий спектр стилістичних засобів для маніпулювання свідомістю. Оскільки метафора є засобом вторинної номінації, а отже, може служити для кодифікації змісту (й, як наслідок, для прихованого впливу на реципієнта тексту), виявлення її лінгвокогнітивної специфіки в сучасному англомовному публіцистичному дискурсі має безперечну актуальність.

У нашому дослідженні ми зосередимо увагу на когнітивній природі метеометафори, метою наукової розвідки є розкриття лінгвокогнітивної специфіки метеометафори з елементами spring, summer, autumn у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі. Зазначена мета передбачає розв'язання таких завдань:

уточнення ключових понять дослідження;

окреслення алгоритму аналізу метеометафор;

виявлення лінгвокогнітивних механізмів утворення метеометафор сучасного англомовного публіцистичного дискурсу.

Об'єктом дослідження є лінгвокогнітивна природа метафори, а предметом - лінгвокогнітивна специфіка метеометафори сучасного англомовного публіцистичного дискурсу.

Теоретичною базою нашої наукової розвідки стала теорія концептуальної метафори Дж. Лакоффа й М. Джонсона [1]. У рамках цієї теорії дослідники стверджують, що метафоризація є результатом взаємодії між структурами (фреймами, сценаріями) двох концептуальних доменів - сфери-джерела (source domain) та сфери- мішені (target domain). Відбувається метафорична проєкція елементів сфери-джерела, які концептуально структурують сферу-мішень.

Ми будемо спиратись також на теорію блен- дінгу (засновники - М. Тернер і Ж. Фоконьє [2]), яка отримала розвиток на базі теорії концептуальної метафори. У рамках теорії блендінгу розглядають чотири ментальних простори: два вихідних простори (input spaces), спільний простір (generic space) і змішаний простір (blended space) або бленд (blend). Спільний простір містить фрейми й схеми, властиві кожному вихідному простору, тобто він є фундаментом метафоризації на абстрактному рівні. У бленді поєднуються деталі вихідних просторів, через що утворюється якісно нова концептуальна структура, яка більше не залежить від вихідних просторів і має власний потенціал подальшого розвитку.

Такі конструкти, як фрейми й схеми, ми будемо ідентифікувати відповідно до доробку С.А. Жабо- тинської, яка пропонує виділяти такі типи когні- тивних феноменів:

предметний фрейм (квантитативна, квалі- фікативна, локативна, темпоральна схеми, схема способу буття);

акціональний фрейм (схема стану / процесу; схема дії; схема каузації);

посесивний фрейм (схема партитивності, схема інклюзивності, схема власності);

ідентифікаційний фрейм (схема персоніфікації, схема генералізації, схема специфікації);

компаративний фрейм (схема тотожності, схема схожості, схема подібності) [3, с. 359-362].

Необхідно зазначити, що до метеометафор ми відносимо метафори, які у своєму вербальному складі містять метеоелементи [4, с. 67]. Метео- елементи - це температура й вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск, вітер, пори року, типи клімату, оскільки префікс «метео-» означає «метеорологічний» - той, що є предметом метеорології - «науки, що вивчає земну атмосферу, її властивості й процеси, що в ній відбуваються» [5]. Для розкриття специфіки метеометафор сучасного англомовного публіцистичного дискурсу будемо залучати такий алгоритм, який вже ми пропонували раніше [4, с. 67]:

виявлення метеометафори в тексті;

ідентифікація вихідних просторів метеоме- тафори;

ідентифікація спільного простору метеоме- тафори;

ідентифікація бленду метеометафори, фреймів і схем, що поєднуються та трансформуються в його рамках, а також ідентифікація нової концептуальної структури.

У статті ми розглянемо метеометафори з елементами spring, summer, autumn (оскільки метеометафори з елементом winter ми вже розглядали [4]) й здійснимо спробу виявити особливості метеометафор із назвами всіх чотирьох сезонів.

Будемо розглядати метеометафори з елементами spring, summer, autumn у тому порядку, як сезони розташовані в календарному році. Отже, почнемо з метафор з елементом spring. Цікаво, що в більшості випадків цей елемент входив до виразу Arab spring, який був розташований у різних структурних елементах тексту:

у заголовку статті:

IT's Arab spring (The Economist, October 8th, 2011 рік)

The Arab spring, five years on (The Economist, January 11th, 2016 рік)

In Tunisia, cradle of the Arab spring, protesters want jobs (The Economist, August 13th, 2020 рік);

у підзаголовку статті:

Charting five years since the onset of the Arab spring (The Economist, January 11th, 2016 рік);

у надзаголовку статті:

The Arab spring (The Economist, July 13th, 2013 рік);

у тексті статті:

His death inspired the Arab spring: a series of popular uprisings that toppled autocrats, Tunisia's included, across the Middle East (The Economist, August 13th, 2020 рік).

Ще один із прикладів вживання метеомета- фори з елементом spring був алюзією на вищена- ведений вираз Arab spring: A Burmese spring? (The Economist, October 8th, 2011 рік).

Вважаємо, що у всіх вищенаведених метеометафор один і той самий когнітивний механізм. Вихідними просторами є метеорологія, з одного боку, й політична ситуація в арабських країнах, - з іншого (за виключенням метеометафори IT's Arab spring (The Economist, October 8th, 2011 рік), в якій другим вихідним простором є сфера інформаційних технологій). Спільним простором є специфікатор як частина схеми специфікації (ідентифікаційний фрейм) - з одного боку, в парадигмі метеорології «весна є відновленням» і «весна є активізацією природних процесів», а з іншого боку, у сфері політики й інформаційних технологій «період, про який йдеться, є відновленням», «період, про який йдеться, є активізацією процесів». У бленді на простір-мішень екстраполюється насамперед кваліфікативна схема «весна є позитивною», що висловлює передусім позитивне ставлення авторів статей, які залучили вищезазначені метеометафори, до ситуацій, про які йдеться; через екстраполяцію темпоральної схеми «весна знаходиться перед літом» такі метеометафори можуть натякати на прогноз авторів, що в майбутньому все буде й надалі розвиватись жваво. Цікаво відзначити, що в наведених прикладах темпоральна схема входить не до спільного простору, а вже діє в межах бленду.

Елемент spring з'являвся в декількох інших метеометафорах. Наприклад, у заголовку Start-up spring (The Economist, July 13th, 2013 рік). У цьому випадку метафора була розгорнутою та вербалі- зованою ще й у підзаголовку: Clusters of internet firms are popping up all over the region (курсив наш - А. П.). Оскільки фразове дієслово pop up має значення “to appear or happen, especially suddenly or unexpectedly”, а споріднений із ним прикметник pop-up тлумачиться як “used to describe a machine, book, etc. that has parts that push out from a surface or from inside” [6], вживання цього дієслова можна інтерпретувати як натяк, що нові фірми з'являються як проліски, тому що саме так ростуть ці квіти - з'являються навесні з-під снігу (пор. “push out from a surface”) групами (що вербалізо- вано іменником clusters). Вихідними просторами цієї метеометафори є метеорологія та економіка; спільним простором є, знову ж таки, специфікатор як частина схеми специфікації (ідентифікаційний фрейм) - «весна є часом, коли з'являються нові квіти», «наявний період у розвитку економіки є часом, коли з'являються нові фірми». У бленді маємо такі конструкти: квантитативна схема (предметний фрейм) «нових фірм багато», квалі- фікативна схема (предметний фрейм) «нові фірми недовговічні». Цікаво, що в когнітивній структурі цієї метеометафори темпоральна схема взагалі не відіграє ключової ролі.

Наведемо ще два приклади метеометафор з елементом spring, в яких темпоральна схема входить до спільного ментального простору. Обидві метеометафори розташовані в заголовках статей: Spring in their steps (The Economist, February 19th, 2004 рік), Spring in the air (The Economist, March 22nd, 2014 рік). Вихідним простором у них є метеорологія. Наведені метеометафори потребують окремого подальшого розгляду.

Метеометафора Spring in their steps (The Economist, February 19th, 2004 рік) як другий вихідний ментальний простір має глобальну економіку. Ця метеометафора розгорнута, оскільки перше речення в статті таке: AFTER a long hibernation, company bosses are beginning to rediscover their animal spirits (курсив наш - А. П.), в якому одиниця hibernation у сукупності з виразом animal spirits продовжують вербалізацію зазначеної метеометафори. Спільним простором є другі компоненти темпо- ральних схем (предметний фрейм): «пожвавлення об'єднання компаній відбувається зараз» і «весна є зараз» (ця темпоральна схема актуалізується через дату виходу статті - 19 лютого - тобто незабаром почнеться весна). У бленді кваліфікативна схема (предметний фрейм) «весна неминуча» й схема специфікації (ідентифікаційний фрейм) «весна є потужною природною силою» створюють нові концептуальні структури - схему дії (акціональ- ний фрейм) «умови глобального ринку змушують великі компанії об'єднуватись» і кваліфікативну схему (предметний фрейм) «об'єднання компаній невідворотне».

Вихідними ментальними просторами, окрім метеорології, для метеометафори Spring in the air (The Economist, March 22nd, 2014 рік) є ринок облігацій та екологія, оскільки в статті йдеться про так звані “green bonds” - «зелені облігації» - фінансовий інструмент, який допомагає залучати інвесторів до проєктів, спрямованих на покращення екологічної ситуації у світі. Спільним простором, як ми вже зазначали, є елементи темпоральної схеми (предметний фрейм) «зелені облігації є зараз» і «весна є зараз», а також елементи кваліфікатив- ної схеми (предметний фрейм) «облігації зелені» й «весна зелена». Стосовно словосполучення green bonds слід зазначити, що воно само по собі метафоричне, одиниця green тут має значення “relating to the protection of the environment” (а не “of a colour between blue and yellow; of the colour of grass”), однак оскільки наведене значення вже зафіксовано в словниках [6], ми не будемо зосереджувати увагу на когнітивному механізмі його утворення. У бленді метеометафори, що розглядається, спостерігаємо утворення таких нових концептуальних структур: схеми процесу «випуск зелених облігацій пожвавився», кваліфікативної схеми «зелені облігації є позитивним явищем» і схеми дії «зелені облігації змінять екологію на краще».

Метеометафори з елементом summer є найменш численними в нашому доробку, оскільки лексема summer найрідше з найменувань усіх чотирьох сезонів входила до складу метафор. Цікаво, що дві метеометафори із зазначеним елементом є алюзі- ями на історичні події, що відбувались у Великобританії в 1978-1979 роках і отримали назву Winter of discontent - це були страйки з вимогами підвищити зарплатню: Wisconsin's summer of fury (The Economist, August 29th, 2020 рік) - заголовок статті; The summer of discontent (The Economist, June 3rd, 2017 рік) - надзаголовок статті.

У метеометафори The summer of discontent (The Economist, June 3rd, 2017 рік) вихідними просторами є метеорологія та політична ситуація у Великобританії (на 8 червня 2017 року були призначені дострокові парламентські вибори у зв'язку з виходом Великобританії з Європейського Союзу). Спільним простором є частина наявних темпоральних схем «заворушення відбуваються влітку» (ця темпоральна схема відтворюється завдяки вищезазначеному алюзивному змісту) й «дострокові парламентські вибори відбуваються влітку». Отже, в бленді отримуємо нові концептуальні структури: кваліфікативну схему «виборча боротьба запекла» й навіть акці- ональну схему «вибори будуть супроводжуватись заворушеннями». Метеорологічний вихідний простір завдяки темпоральній схемі в спільному просторі в бленді породжує кваліфікативну схему «події обмежені в часі».

Вихідними просторами метеометафори Wisconsin's summer of fury (The Economist, August 29th, 2020 рік) є метеорологія та соціальна ситуація в США (на вулицях країни проходять масові протести проти перевищення поліцейськими своїх повноважень). Спільним простором є частина темпоральних схем «заворушення відбуваються влітку» й «розлюченість відбувається влітку» (звернемо також увагу на те, що одиниця discontent (a feeling of wanting better treatment or an improved situation [6]), яка присутня в найменуванні історичних подій, що є джерелом алюзії, в тексті, що досліджується, була замінена на інтенсивнішу за значенням одиницю fury (extreme anger [6])). Уживання такої лексичної одиниці дає право стверджувати, що в бленді з'являються такі концептуальні структури: кваліфікативна схема «заворушення вкрай серйозні» й навіть схема каузації «заворушення можуть спричинити непоправні наслідки». У цьому прикладі, так само як і в попередньому, метеорологічний вихідний простір завдяки темпо- ральній схемі в спільному просторі в бленді породжує кваліфікативну схему «події обмежені в часі».

Ще одним прикладом метеометафори з елементом summer є заголовок статті Mr Juncker's Indian summer (The Economist, September 16th, 2017 рік). Вихідними просторами в такому випадку є метеорологія та ситуація в Європейському Союзі (Жан-Клод Юнкер був на той час президентом Єврокомісії). Спільним простором є частина темпоральних схем «бабине літо відбувається восени» й «події відбуваються восени» (стаття датована вереснем). Оскільки вираз Indian summer має значення a period of calm, warm weather that sometimes happens in the early autumn [6], у бленді спостерігаємо екстраполяцію цього значення на період у кар'єрі пана Юнкера, а отже, утворюється нова концептуальна структура - акці- ональна схема «Жан-Клод Юнкер несподівано переживає позитивну динаміку в професійній діяльності». Звичайно, можна стверджувати, що словосполучення Indian summer має зареєстроване в словнику значення a pleasant or successful time nearly at the end of someone's life, job, or other period, яке, беззаперечно, було утворене метафорично, однак воно є стертою метафорою та розглядати його в рамках нашого дослідження не доцільно. Ми внесли цю метеометафору до ілюстративного матеріалу нашої наукової розвідки, оскільки цей період часу не відбувався ані в кінці життя пана Юнкера (він живе й наразі), ані в кінці його терміну перебування на посаді президента Єврокомісії (він обіймав цю посаду з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2019 року, тобто зазначені в статті події відбувались приблизно за 2 роки до закінчення терміну, що не можна віднести до прикінцевого періоду) - як то зазначено в тлумачному словнику англійської мови.

Під час аналізу метеометафор з елементом autumn виявилось, що певні конструкції неодноразово зустрічаються в англомовному публіцистичному дискурсі, наприклад, autumn of the patriarch (підкреслимо, що це словосполучення є алюзією на назву роману Габрієля Гарсія Маркеса) й autumn blues. Не можемо не відзначити й наявність структури autumn of discontent, яка також має алюзивне навантаження та вже розглядалась нами у варіантах winter of discontent і summer of discontent.

Почнемо аналіз метеометафор з елементом autumn зі структур, які зустрічались нам найбільше (вони всі серед вихідних ментальних просторів мають метеорологію:

The autumn of the patriarchs (The Economist, February 17th, 2011 рік) - другим ментальним простором є політична ситуація в Єгипті після відставки Хосні Мубарака, який був президентом країни впродовж 30 років (у 1981-2011 роках);

Autumn of another patriarch (The Economist, March 24th, 2012 рік) - другим ментальним простором є ситуація в Коптській православній церкві в Єгипті (17 березня 2012 року помер Патріарх Шенуда ІІІ, який очолював церкву впродовж 40 років).

Вважаємо, що когнітивний механізм утворення двох вищезазначених метафор однаковий, отже, розглянемо їх разом. Спільним простором для обох метеометафор є кваліфікативна схема «лідер, який був при владі довгий час». У бленді маємо утворення нової структури - акціональної схеми «епоха закінчилась», оскільки спостерігаємо перенесення темпоральної схеми «природні процеси закінчуються восени» на ситуацію в політичному й релігійному житті. лінгвокогнітивний метеометафора блендінг вербальний

Метеометафора Autumn of the patriarchs (The Economist, June 1st, 2013 рік) за вербалізацією майже збігається з першою з наведених метеометафор з метеоелементом autumn, однак вихідним її ментальним простором, крім метеорології, є демографічна ситуація в країнах Латинської Америки (прогнозують, що через кілька років кількість пенсіонерів зросте настільки, що державам буде вкрай важко їх утримувати). Спільним ментальним простором є частина темпоральної схеми «осінь відбувається в кінці року», «пенсійний вік відбувається в кінці життя». У бленді утворюється нова конструкція - кваліфікативна схема «майбутнє пенсіонерів непевне» - це відбувається завдяки екстраполяції алюзивного змісту в новий публіцистичний текст. У романі Г.Г. Маркеса можемо побачити кваліфікативну схему «відомості про життя патріарха непевні», що й дозволило сформувати вищезазначену конструкцію в бленді.

Ще одна метеометафора з вербалізацією, яка ідентична до двох із трьох вищезазначених, - The autumn of the patriarchs (The Economist, June 16th, 2016 рік); другим, окрім метеорології, вихідним ментальним простором є ситуація в православній церкві (патріархати ніяк не можуть погодитись щодо сфер свого впливу). Спільним простором є частина схеми специфікації «патріарх є ключовою фігурою роману» й «патріархи є ключовими фігурами православної церкви». У бленді завдяки екстраполяції темпоральної конструкції «природні процеси закінчуються восени» спостерігаємо утворення конструкції «епоха патріархів добігає кінця».

Розглянемо дві метеометафори з однаковою вербалізацією:

France's autumn blues (The Economist, October 2nd, 2003 рік);

Autumn blues (The Economist, October 8th, 2016 рік).

Когнітивний механізм у них однаковий, оскільки вихідні простори однакові - це метеорологія та економіка (в першому випадку - економіка Франції, в другому - Німеччини). Спільним простором є частин темпоральної схеми: «події відбуваються восени», «блюз відбувається восени». У бленді відбувається екстраполяція схеми специфікації «осінь є періодом часу, коли процеси зупиняються» та кваліфікативної схеми «блюз сумний» (не можемо також не взяти до уваги, що одиниця blues може бути сприйнята як форма множини іменника blue, значення якого “melancholy, bad mood; a mistake, a mishap”, а отже, можемо спостерігати вплив темпоральної схеми «невдачі відбуваються восени»). Таким чином, утворюється нова конструкція - кваліфіка- тивна схема «економічні події негативні».

Ще одна метеометафора з метеоелементом autumn алюзивна: The autumn of our discontent (The Economist, July 14th, 2009 рік), джерело алюзії ми вже згадували вище - це історичні події, що відбувались у Великобританії в 1978-1979 роках: страйки заради підвищення зарплатні; однак зазначимо, що в такому випадку алюзія виконує апелятивну функцію (функцію привертання уваги) шляхом відомого читачам виразу “winter of discontent”; алюзивний зміст не впливає на формування нової концептуальної конструкції в бленді, оскільки в статті жодним чином не йдеться про страйки або заворушення; ми радше можемо говорити про актуалізацію змісту одиниці discontent - “a feeling of wanting better treatment or an improved situation” [6]. Вихідними просторами метафори є метеорологія та пандемія свинячого грипу у Великобританії. Спільним простором є частина темпоральної схеми «незадоволення відбуватиметься восени» й «пандемія відбуватиметься восени». У бленді спостерігаємо формування нової концептуальної конструкції - схеми каузації «пандемія спричинить незадоволення».

Зважаючи на все вищезазначене, можемо зробити такі висновки:

для метеометафор завжди одним із вихідних просторів є метеорологія;

метеометафори з метеоелементами “spring”, “summer”, “autumn” у спільному просторі найчастіше мають темпоральну схему, однак можуть зустрічатись і інші - схема специфікації та квалі- фікативна схема;

до вербальної складової частини метеометафор часто включаються певні стійкі вирази (Arab spring) або алюзивні фрази (summer / autumn of discontent; autumn of the patriarch).

Перспективою дослідження вбачаємо відбір фактичного матеріалу з ширшого кола сучасних англомовних публіцистичних видань і розгляд когнітивної структури метеометафор з іншими метеоелементами.

Література

1. Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago : University of Chicago Press, 1980. 241 p.

2. Turner M., Fauconnier G. Conceptual Integration and Formal Expression. Metaphor and Symbolic Activity. 1995. Vol. 10. No. 3. Р. 183-203.

3. Жаботинская С.А. Принципы лингвокогнитивного анализа и феномен полисемии. Проблеми загального, германського та слов'янського мовознавства. До 70-річчя професора В.В. Левицького : збірник наукових праць. Чернівці : Книги ХХІ, 2008. С. 357-368.

4. Павленко А.С. Алгоритм аналізу метеоме- тафори у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі (лінгвокогнітивний аспект). Scientific Research in XXI Century : Proceedings of the 6th International Scientific and Practical Conference, August 26-28, 2020. Ottawa, Canada : Methuen Publishing House, 2020. Р. 64-71.

5. Метеорологія. Словник української мови : в 11 томах / за ред. І.К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970--1980. Том 4. 1973. С. 689.

References

1. Lakoff G., Johnson M. (1980) Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press, 1980.

2. Turner M., Fauconnier G. (1995) Conceptual Integration and Formal Expression. Metaphor and Symbolic Activity, 10 (3), 183-203.

3. Zhabotinskaya S.A. (2008) The principles of lin- guocognitive analysis and the phenomenon of polysemy [Printsipy lingvokognitivnogo analiza i fenomen polisemii]. In Altman H., Zadorozhna I., Matskuliak Yu. (Eds.) Problemy zahalnoho, her- manskoho ta slovianskoho movoznavstva. Do 70-richchia profesora V.V Levytskoho (pp. 357-368). Chernivtsi: Knyhy XXI.

4. Pavlenko A.S. (2020) The algorithm to analyze a meteometaphor in modern English publicistic discourse (linguostylistic perspective) [Alhorytm analizu meteometafory u suchasnomu anhlo- movnomu publitsystychnomu dyskursi (linhvo- kohnityvnyi aspect)]. Proceedings of the 6th International Scientific and Practical Conference «Scientific Research in XXI Century» (August 26-28, 2020). Ottawa, Canada: Methuen Publishing House, 64-71.

5. Meteorology [Meteorolohiia] (1973). In Bilo- did I.K. (Ed.) Slovnyk ukrainskoi movy. (Volume 4, p. 689). Kyiv : Naukova dumka.

Размещено на Allbest.ru